- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
- Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Chornenka D.S.
- Secretary : Milenko O.V.
- Lawyer : Demchenko K.M.
- Prosecutor : Semak I.A.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: Мойсак С. М. Справа № 991/743/20
Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/167/20
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
10 березня 2020 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Глотова М. С.,
суддів: Калугіної І.О., Чорненької Д. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Міленко О. В.,
прокурора Семака І. А.,
захисника Демченка К. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Демченка Сергія Васильовича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52017000000000636,
В С Т А Н О В И Л А:
Від захисника підозрюваного до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020.
І. Зміст оскаржуваного рішення.
1.1. 12.02.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) та наклав арешт, шляхом заборони користування та розпорядження, на вилучене 26.11.2019 у ОСОБА_1 в ході особистого обшуку майно, а саме мобільний телефон «Iphone» IMEI НОМЕР_1 та сім-карту абонента мобільного зв`язку № НОМЕР_2 .
1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що: (1) НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017; (2) 26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК); (3) в ході досудового розслідування детективами НАБУ вилучено мобільний телефон «Iphone XS» IMEI НОМЕР_1 та сім-карту абонента мобільного зв`язку № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_1 ; (4) постановою детектива від 22.01.2020 вилучені у ОСОБА_1 мобільний телефон і сім-карту визнано речовими доказами, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення; (5) потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів; (6) слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.
2.1. В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повернути детективу НАБУ клопотання про арешт майна, вилученого в ОСОБА_1 під час особистого обшуку 26.11.2019, та встановити строк для усунення недоліків - 24 години.
2.2. Свої вимоги захисник мотивував тим, що: (1) вилучене в ОСОБА_1 під час проведення особистого обшуку майно, зазначене в протоколі затримання від 26.11.2019, вважається тимчасово вилученим майном; (2) слідчий, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (3) оскільки до клопотання про арешт майна детектив НАБУ не додав клопотання про поновлення пропущеного строку на його подання, слідчий суддя не повинен був розглядати скаргу по суті, а мав повернути відповідне клопотання детективу на підставі ч. 3 ст. 172 КПК для усунення недоліків.
ІII. Позиція учасників провадження.
3.1. Представник ОСОБА_1 захисник Демченко К. М. підтримав свою апеляційну скаргу, посилаючись на зазначені у ній доводи. Також пояснив, що звертався до детектива з клопотанням про повернення майна його клієнта, але йому в задоволенні клопотання було відмовлено.
3.2. ОСОБА_1 , повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, для участі в ньому не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
3.3. Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника. Пояснив, що: (1) сам по собі пропуск строку на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не є недоліком, внаслідок якого слідчий суддя повинен повертати таке клопотання для усунення в ньому недоліків; (2) ч. 5 ст. 171 КПК встановлює не строк подання клопотання про арешт майна, а строк з настанням якого пов`язано виникнення обов`язку щодо його повернення; (3) відмова у задоволенні клопотання про арешт майна згідно ч. 1 ст. 173 КПК можлива тоді, коли сторона, яка подала таке клопотання, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК; (4) пропуск строку звернення з клопотанням про арешт майна не є серед умов, які потрібно враховувати при задоволенні такого клопотання у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК; (5) в ч. 3 ст. 172 КПК йдеться про недоліки, зазначені в ч. ч. 1, 2 ст. 171 КПК, а не про необхідність долучення до несвоєчасно поданого клопотання заяви про поновлення строку на його подання.
IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, позиції учасників, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.
4.1. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань НАБУ здійснює досудове розслідування щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК, у рамках кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 є підозрюваним за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК (а. с. 6 - 8).
4.2. Як вбачається зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.11.2019, під час затримання у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами проведення обшуку було вилучено мобільний телефон «Iphone XS» IMEI НОМЕР_1 з сім-карткою оператора «Київстар» номер НОМЕР_2 , який упаковано в сейф-пакет №0021529 (а. с. 9 - 11).
4.3. 22.01.2020 детектив НАБУ своєю постановою визнав вищевказані вилучені у ОСОБА_1 мобільний телефон з сім-карткою речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а. с. 12 - 14).
4.4. 24.01.2020 детектив НАБУ за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна - мобільного телефону «Iphone» IMEI НОМЕР_1 та сім-карти абонента мобільного зв`язку № НОМЕР_2 , вилучені 26.11.2019 під час особистого обшуку ОСОБА_1 , із забороною користування та розпорядження цим майном (а. с. 1 - 5).
4.5. 12.02.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання детектива НАБУ й наклав арешт на вищезазначене майно, вилучене 26.11.2019 під час особистого обшуку ОСОБА_1 (а. с. 127, 130 - 132).
4.6. 17.02.2020 захисник Демченко К. М. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на вищезазначену ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 (а. с. 138 - 141).
V. Мотиви і висновки колегії суддів.
Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.
(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали
5.1. У КПК прямо не зазначено, що при здійсненні перегляду ухвали слідчого судді в апеляційному порядку колегія суддів апеляційного суду обмежена доводами апеляційної скарги, але чинною є ч. 1 ст. 404 КПК, в якій вказано, що «суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги». У ст. 404 КПК також прямо не зазначено, що наведена норма застосовується і до процедури перегляду рішення слідчого судді. Водночас, згідно з ч. 6 ст. 9 КПК «у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 11 ст. 7 цього Кодексу». Так, ч. 3 ст. 26 (Диспозитивність) КПК встановлено, що «слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». Крім того, ч. 1 ст. 22 КПК вказує, що «кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом».
Отже, колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги.
5.2. Із урахуванням вищенаведеного та доводів, вказаних в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів під час апеляційного розгляду має з`ясувати: (1) чи повинен слідчий суддя у випадку отримання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна пізніше, аніж наступного робочого дня після вилучення такого майна, за відсутності клопотання/заяви про поновлення такого строку приймати рішення про повернення відповідного клопотання детективу для усунення недоліків; (2) чи можливий арешт тимчасово вилученого майна з метою забезпечення збереження речових доказів, якщо клопотання про його арешт подано пізніше, аніж наступного робочого дня після вилучення такого майна.
(§2) Загальні принципи та їх застосування до обставин конкретного провадження
5.3. В Україні застосування арешту майна в рамках кримінального провадження регулюється ст. ст. 132, 170-173 КПК.
5.4. Підстави, за наявності яких слідчий суддя повертає клопотання про арешт майна для усунення недоліків, є вичерпними й визначені ч. 3 ст. 172 КПК. Зокрема, згідно ч. 3 ст. 172 КПК «слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні».
Як вважає колегія суддів, зазначення законодавцем у ч. 3 ст. 172 КПК недоліків, за наявності яких слідчий суддя має повернути клопотання для їх усунення, стосується випадків невідповідності поданого клопотання про арешт майна вимогам ч. ч. 1, 2, 3 ст. 171 КПК.
5.5. Хоча у відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК «клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено», але зазначене не позбавляє сторону обвинувачення права звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна пізніше. Оскільки, як вважає колегія суддів, порушення строку звернення з клопотанням не позбавляє майно, на яке детектив просить накласти арешт, доказової сили в кримінальному провадженні. Й, крім того, ч. 5 ст. 171 КПК встановлює строк з настанням якого пов`язано виникнення обов`язку повернути тимчасово вилучене майно, а не строк, пропуск якого позбавляє сторону обвинувачення можливості ініціювати питання про арешт такого майна. Більше того, ч. 1 ст. 173 КПК, як і іншими нормами кримінального процесуального закону, не передбачено такої підстави для відмови у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна як подання його пізніше, аніж наступного робочого дня після вилучення такого майна.
5.6. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що детектива НАБУ дійсно подав до слідчого судді клопотання про арешт майна ОСОБА_1 пізніше, аніж наступного робочого дня після вилучення такого майна. Однак, зазначена обставина жодним чином не позбавляє таке майно доказового значення у кримінальному провадженні. Адже, при вирішенні питання щодо арешту майна з`ясовується чи має воно значення доказу в кримінальному провадженні, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді.
5.7. А тому, колегія суддів дійшла висновку, що незважаючи на звернення детектива НАБУ з клопотанням про арешт тимчасово вилученого в ОСОБА_1 майна пізніше, аніж це передбачено ч. 5 ст. 171 КПК, слідчий суддя прийняв правильне рішення про розгляд такого клопотання по суті й у подальшому його задовольнив. Оскільки відсутність доданого до клопотання про арешт майна ще й клопотання/заяви про поновлення строку на його подання не є підставою для застосування слідчим суддею ч. 3 ст. 172 КПК в частині прийняття рішення про повернення клопотання для усунення недоліків. Також несвоєчасне звернення з відповідним клопотанням не є підставою для відмови у його задоволенні.
(§3) Висновок
5.8. Таким чином, за наведених обставин, апеляційну скаргу захисника на ухвалу слідчого судді від 12.02.2020 слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Керуючись ст. ст. 7, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника Демченка Сергія Васильовича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52017000000000636 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:М.С. Глотов
Судді:І. О. Калугіна
Д. С. Чорненька