Document No. 88196817

справа № 991/1574/20

провадження №11-сс/991/234/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів Боднара С.Б., Михайленка Д.Г.,

секретаря судового засідання Лисиці Ю.С.,

за участю прокурора Висоцької Н.В.,

захисника Марфіна В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу прокурора Пономаренка Віталія Павловича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мозир Гомельської області Республіки Білорусь, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000120,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2020 року клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу задоволено частково, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 294 280 (двісті дев`яносто чотири тисячі двісті вісімдесят) гривень із покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків.

В обґрунтування постановленої ухвали слідчий суддя вказав на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин, доведеність стороною обвинувачення наявності ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, проте для запобігання встановленим ризикам недостатньо обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя не погодився із розміром застави, вказаним стороною обвинувачення у клопотанні в розмірі 290 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень), оскільки за висновками слідчого судді з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 застава у вказаному стороною обвинувачення розмірі є непомірною, а органом досудового розслідування не надано достатніх доказів на обґрунтування саме такого розміру застави.

Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи прокурора.

Не погоджуючись з висновками слідчого судді, прокурор Пономаренко В.П. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2020 року, яку прокурор вважає такою, що постановлена слідчим суддею без належної оцінки доводів сторони обвинувачення та матеріалів клопотання, оскільки висновки слідчого судді в частині визначення розміру застави не є обґрунтованими та вмотивованими. Відтак, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, прокурор просить суд скасувати ухвалу від 21 лютого 2020 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі, визначивши заставу у розмірі 290 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень та у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 відповідні обов`язки.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що погоджується з висновками слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 та ризиків, що виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного, у зв`язку з чим не оскаржує відповідні висновки слідчого судді. Також на думку прокурора, слідчим суддею вірно встановлено, що застава у визначених КПК України межах з урахуванням обставин даного провадження не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків і має бути визначена у розмірі, що перевищує встановлену процесуальним законом граничну для даного злочину межу розміру застави.

В той же час, звертаючи увагу на майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 та його дружини, наявністю коштовних автомобілі, доходу ОСОБА_1 упродовж 2018-2019 років, прокурор зазначає про недостатність визначеної слідчим суддею суми застави в 294 280 гривень для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків та запобігання встановленим ризикам, у зв`язку з чим просить визначити розмір застави в сумі, зазначеній у клопотанні.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі із зазначених у ній підстав.

Захисник Марфін В.В. подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив рішення слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, зазначивши, що визначення застави в розмірі, зазначеному в клопотанні, призведе до неможливості її сплати підозрюваним, що призведе до безальтернативного тримання особи під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України застава, як запобіжний захід, полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних ж випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз.2 ч.5 ст.182 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст.178 КПК України).

З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, а також у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Колегією суддів встановлено, що учасниками судового провадження не оспорюються висновки слідчого судді, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою, щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 інкримінуємих правопорушень та ризиків, які виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також не оспорюється за поданою апеляційною скаргою висновки слідчого судді про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу понад граничну межу, встановлену нормою ч.5 ст.182 КПК України, через встановлену суддею нездатність застави у встановлених межах забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється окрім іншого у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків.

Визначаючи суму застави, слідчим суддею зроблено висновок про непомірність з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 визначення застави у вказаному стороною обвинувачення розмірі - 290 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

При визначенні застави у 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (294 280 (двісті дев`яносто чотири тисячі двісті вісімдесят) гривень) слідчим суддею за оскаржуваною ухвалою враховано довідку про доходи ОСОБА_1 за 2019 рік, відповідно до якої дохід підозрюваного за 2019 рік становить 537 479, 44 грн., та позитивна характеристика особи підозрюваного та наявність на утриманні ОСОБА_1 двох неповнолітніх синів.

Проте, викладені в апеляційній скарзі обґрунтування прокурора щодо недостатності визначеної слідчим суддею суми застави забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобіганню встановленим ризикам, колегія суддів вважає належними та такими, що знаходять своє підтвердження наданими суду матеріалами провадження з огляду на наступне.

Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованої Законом України № 251-V від 18.10.2006).

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість злочину не є визначальною умовою, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

Відповідно до оголошеної підозри інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України є тяжким корупційним злочином, за який передбачене кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а у разі можливого засудження особи за правопорушеннями за підозрою до неї не може бути застосовано звільнення від покарання, застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом.

Таким чином, слідчим суддею не в повній мірі виконані вимоги ст.178 КПК України, оскільки не надано оцінки тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Також, при визначенні майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_1 поза увагою слідчого судді залишилися додані до клопотання реєстраційні картки на транспортні засоби, які зареєстровані на дружину підозрюваного - ОСОБА_2 (а.с.82-84 т.2) , а саме:

-легковий автомобіль Mercedes-Benz E 200 CDI 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , 24 вересня 2019 року здійснено перереєстрацію при заміні номерного знаку з попереднього НОМЕР_2 ;

-легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , дата реєстрації 21 червня 2018 року на підставі договору від 28 квітня 2018 року;

-легковий автомобіль Mercedes-Benz GLE 250 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , дата реєстрації 12 грудня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2019 року.

При апеляційному розгляді підозрюваний підтвердив факт як реєстрації транспортних засобів за дружиною, так і користування ним даними автомобілями, проте будь-яких відомостей на підтвердження посилань щодо обміну одного з автомобілів на інший суду не надав.

Джерелом придбання даних автомобілів, з урахуванням отримання дружиною підозрюваного невеликого доходу, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначено спільні заощадження подружжя, зроблені здебільшого за рахунок отриманих ним раніше доходів.

Не взято до уваги та не надано належної оцінки при визначенні розміру застави слідчим суддею і розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , оскільки згідно з пред`явленою підозрою за версією сторони обвинувачення за наслідками протиправних дій ОСОБА_1 та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, нанесено збитків державному підприємству «Адміністрація морських портів України» на 2 490 000 грн., які кваліфіковані за ознакою спричинення тяжких наслідків.

Відтак колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді, про те що розмір застави, визначений стороною обвинувачення у розмірі 290 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, є непомірним, та органом досудового розслідування не надано достатніх доказів на обґрунтування саме такого розміру застави, є помилковим.

Вищевикладене вказує на те, що слідчим суддею при ухваленні рішення в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 допущені порушення вимог пунктів 2, 7, 11 ч.1 ст.178 КПК України, які перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.1 ст.412 КПК України є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, за наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2020 року не може визнаватись законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України.

В той же час колегія суддів зазначає, що кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_1 , одне з яких є корупційним, мають високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування зазначеного стороною обвинувачення до підозрюваного запобіжного заходу, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують саме такий обсяг втручання у права та інтереси підозрюваної з метою досягнення дієвості цього провадження.

З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, його майнового та сімейного стану, приймаючи до уваги розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , з врахуванням зазначеного клопотанні про застосування запобіжного заходу розміру застави, колегія суддів вважає, що розмір застави у 290 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень є помірним, та у разі його внесення зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, зазначеному у клопотанні.

Керуючись ст.ст. 178, 392, 404, 409, 412, 422, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Пономаренка Віталія Павловича задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000120, скасувати.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000120, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 квітня 2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 17 квітня 2020 року включно, обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 , інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

Семенников О.Ю. Боднар С.Б. Михайленко Д.Г.