Document No. 88425276

Справа № 991/1604/20

Провадження1-кс/991/1637/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.02.2016, а саме свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 на автомобіль «Фольксваген-пассат» 2004 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , видане на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання заявник вказав, що 18.02.2016 слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: гроші, автомобіль «Фольксваген-пассат», 2004 року випуску, р/н НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію на автомобіль «Фольксваген-пассат», ін.. Проте з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно документа - свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 на автомобіль «Фольксваген-пассат», 2004 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , на яке накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом, підлягає спеціальній конфіскації чи можливій конфіскації, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Також, згідно матеріалів провадження, заподіяні збитки чи шкода, у ньому відсутні. Свідоцтво речовим доказом не визнавалось.

Враховуючи, що з моменту арешта майна пройшло вже більше чотирьох років, а також те, що вказаною ухвалою суду накладено арешт на сам автомобіль, копію вказаної ухвали направлено для виконання до органів державної реєстрації, що унеможливлює його відчуження.

Тож, на думку заявника, слідчий суддя, постановивши ухвалу 18.02.2016 про накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію на автомобіль «Фольксваген-пассат», 2004 року випуску, р/н НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 та грошові кошти, які не мають ніякого відношення до кримінального провадження, обмежив ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_2 , яка має право керування, керувати належним їм автомобілем.

Наявні обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 з цим клопотанням.

Через неявку всіх учасників судового процесу судове засідання відкладалося.

Детектив НАБ України Кабаєв В.М. надав слідчому судді лист, вказавши на те, що відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, вже складено та скеровано до суду обвинувальний акт, про що також свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У призначене повторне судове засідання учасників процесу знов не забезпечили явку, тож слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд клопотання за їх відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як слідує з наявних матеріалів, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.02.2016 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: гроші, автомобіль «Фольксваген-пассат», 2004 року випуску, р/н НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію на автомобіль «Фольксваген-пассат», ін..

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідження слідчим суддею поданих матеріалів показало, що у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 відносно підозрюваного ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, 17.03.2016 складено та скеровано до суду обвинувальний акт. Такі обставини підтверджені витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя наголошує на тому, що правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 , при наявності обвинувального акту у кримінальному провадженні та скеруванні його до суду для розгляду по суті, відсутні.

За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.

При цьому, всі порушені в клопотанні ОСОБА_1 питання, мають бути вирішені судом, що здійснює розгляд кримінального провадження по суті.

Керуючись статтями 9, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько