- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Lawyer : Aleksyk T.I.
Справа № 991/3213/20
Провадження1-кс/991/3314/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., розглянувшискаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Алексик Таміли Іванівни про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду 22.04.2020 надійшла скарга адвоката Алексик Т. І. в інтересах ОСОБА_1 про повернення тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування скарги захисник посилається на те, що 02-03 грудня 2019 року в ході проведення обшуку у підозрюваного ОСОБА_1 детективами НАБУ були вилучені паспорти громадянина України для виїзду за кордон з серіями та номерами - НОМЕР_2 і НОМЕР_3. В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 до підозрюваного був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 576 300 грн, а у випадку внесення застави покладені обов`язки, серед яких обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Ухвалами слідчих суддів від 03.02.2020 та від 27.02.2020 строк дії обов`язків продовжувався. Посилаючись на різне визначення в ухвалах органів, до яких необхідно здати паспорти, захисник стверджує, що органом досудового розслідування не було вжито заходів стосовно продовження процесуальної дії щодо повернення вилучених 02-03.12.2019 закордонних паспортів підозрюваному ОСОБА_1 та їх, відповідно, не було повернуто. Захисник стверджує, що внаслідок такої бездіяльності були штучно створені умови, за яких підозрюваний не може виконати обов`язку, покладеного на нього ухвалами слідчого судді, оскільки паспорти перебувають на зберіганні в органу досудового розслідування. У зв`язку з тим, що на вказані паспорти у порядку, визначеному ст. 171 КПК України не був накладений арешт, адвокат зверталася з клопотанням до детективів НАБУ про їх повернення. Проте на момент подання скарги паспорти, які знаходяться на зберіганні у НАБУ, не повернуті. Адвокат вважає, що на виконання ухвали слідчого судді від 27.02.2020 процесуальна дія з повернення вилучених у підозрюваного ОСОБА_1 паспортів для виїзду за кордон підлягає невідкладному продовженню, а паспорти - поверненню для подальшої їх передачі до відповідних територіальних органів / підрозділів Державної міграційної служби. Тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України подала цю скаргу, в якій просить зобов`язати детективів НАБУ повернути підозрюваному ОСОБА_1 паспорти громадянина України для виїзду за кордон, які були в нього вилучені під час обшуку 02-03.12.2019 у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019.
Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у … неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу. В скарзі адвоката Алексик Т. І. зазначається про те, що вона подана в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а саме на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.
За таких умов слідчий суддя встановлює, чи наявні ознаки такої бездіяльності слідчого, прокурора, яка може бути предметом оскарження в порядку ст.. 303 КПК України.
У статті 169 КПК України, на яку здійснюється посилання у ч. 1 ст. 303 КПК України, йдеться про припинення тимчасового вилучення майна. В свою чергу, поняття «тимчасово вилучене майно» розкривається у ст. 167 цього Кодексу, згідно з частиною другою якої тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як свідчить зміст поданої скарги, в ній йдеться про вилученні під час обшуку паспорти громадянина України для виїзду за кордон, що належать підозрюваному ОСОБА_1 . Однак ні зі змісту скарги ні х доданих до скарги документів не вбачається наявність у цих документів ознак тимчасово вилученого майна, які перелічені в ч. 2 ст. 167 КПК України.
Як слідує із поданої скарги, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 у справі № 991/2267/19 щодо підозрюваного ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою; одночасно визначено підозрюваному заставу у розмірі 576 300 грн та покладені обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, серед яких обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Необхідність покладення на підозрюваного під час застосування запобіжного заходу додаткових обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, обумовлена визначеною ч. 1 ст. 177 цього кодексу метою застосування запобіжних заходів, серед яких, зокрема, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Тому у зв`язку з покладенням на підозрюваного згідно з ухвалою слідчого судді відповідного обов`язку, паспорти ОСОБА_1 є документами, які мають зберігатися у відповідних органах державної влади на строк дії такого обов`язку. Відповідно, на ці документи не поширюється режим тимчасово вилученого майна та порядок його повернення.
Слідчий суддя встановила, що доводи скарги зводяться до встановлення порядку виконання ухвали слідчого судді про покладення на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та визначення органу, який має зберігати ці паспорти. Так, стверджуючи про те, що ухвалою слідчого судді від 27.02.2020 цей обов`язок сформульований як «здати на зберігання до відповідних територіальних органів/територіальних підрозділів Державної Міграційної служби», адвокат стверджує, що НАБУ неправомірно утримуються паспорти ОСОБА_1 . Вважає, що НАБУ має повернути ці паспорти ОСОБА_1 для забезпечення виконання останнім обов`язку, покладеного на нього ухвалою слідчого судді від 27.02.2020.
При цьому в скарзі адвокат стверджує, що бездіяльність детективів НАБУ полягає в «невжитті заходів щодо продовження процесуальної дії щодо повернення вилучених 02-03.12.2019 закордонних паспортів, та, відповідно, їх неповерненні». Однак захисником не вказується нормативне обґрунтування існування відповідного процесуального обов`язку (продовження процесуальної дії щодо повернення майна, а також щодо повернення паспортів, щодо яких слідчим суддею постановлена необхідність їх зберігання) з посиланням на норми КПК України. Не посилається адвокат в обґрунтування скарги і на норми ст. 167-169 КПК України, які передбачають порядок тимчасового вилучення майна.
За таких умов, слідчий суддя доходить висновку, що хоча скарга і має назву «Скарга про повернення тимчасово вилученого майна», за своїм змістом в ній йдеться про оскарження утримання паспортів підозрюваного ОСОБА_1 детективами НАБУ, в той час, як ухвалою слідчого судді від 27.02.2020 вони мають бути на зберіганні у органів Державної міграційної служби. Однак статтею 303 КПК України такі дії (бездіяльність) слідчого, прокурора не охоплюються, в ній не йдеться про можливість оскарження дій чи бездіяльності щодо порядку виконання покладених згідно із ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного обов`язків, в тому числі щодо порядку зберігання паспортів для виїзду за кордон.
Слід зазначити про те, що предметом оскарження за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути лише бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу. За таких умов за відсутності визначених ст. 169 КПК України підстав припинення тимчасового вилучення майна та відсутності у майна ознак тимчасово вилученого, відсутній і відповідний предмет оскарження.
Зважаючи на викладене, проаналізувавши зміст поданої адвокатом Алексик Т. І. скарги, слідчий суддя встановила, що нею не зазначається жодний із визначених у ч. 1 ст. 303 КПК України видів бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування. Посилання ж в назві скарги на неповернення тимчасово вилученого майна спростовується самим її змістом. Отже, скарга подана на дію, бездіяльність, яка не підлягає оскарженню на досудовому провадженні.
У відповідності до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 304 КПК України визначено, що у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами (ч. 5 ст. 304 КПК України).
Зважаючи на викладене, у відкритті провадження за скаргою адвоката Алексик Т. І. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 26, 167-169, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У відкритті провадження за скаргою адвоката Алексик Таміли Іванівни в інтересах ОСОБА_1 про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019, відмовити.
На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Михайленко