- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
- Judge (HACC) : Nohachevskyi V.V., Fedorak L.M.
- Secretary : Svidunova L.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 761/40713/17
Провадження 1-кп/991/126/19
УХВАЛА
27 квітня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
головуючий - Строгий І.Л.,
судді - Ногачевський В.В., Федорак Л.М.,
секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - Перов А.В.,
сторона захисту:
обвинувачений - ОСОБА_1 ,
його захисники - Дорошенко К.К., Лисак О.М.,
обвинувачений - ОСОБА_2 ,
інші учасники кримінального провадження:
представник потерпілого - ОСОБА_3 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року стосовно обвинувачення:
- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
- ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
у с т а н о в и в:
На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває зазначене кримінальне провадження.
Згідно із заздалегідь погодженим з усіма учасниками кримінального провадження графіком розгляду цього провадження, судові засідання мають відбутися, зокрема: 27 квітня 2020 року о 9 год 30 хв, 28 квітня 2020 року о 9 год 15 хв та 28 квітня 2020 року о 9 год 15 хв.
Разом із тим, 23 квітня 2020 року від захисника Іскоростенського Д.А., а 24 квітня 2020 року від обвинуваченого ОСОБА_2 до суду надійшли клопотання про відкладення зазначених вище судових засідань. Обидва клопотання є абсолютно ідентичними та обґрунтовані тим, що за рішенням Уряду, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлений карантин до 11 травня 2020 року. З огляду на це та, посилаючись на Конституцію України, рішення від 11 березня 2020 року та лист від 16 березня 2020 року Ради суддів України, з метою захисту життя і здоров`я, зокрема, учасників кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Іскоростенський Д.А., просять відкласти судові засідання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 клопотання підтримав, посилаючись на ті ж самі обставини. Його захисник у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що захисник не може прибути у судові засідання, оскільки через карантин разом із сім`єю перебуває у м. Рівному, і відповідно не може приїхати до м. Києва на судові засідання.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники Дорошенко К.К. та Лисак О.М. підтримали зазначені клопотання, просили їх задовольнити.
Прокурор Перов А.В.. заперечив проти задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, посилаючись на їх необґрунтованість, зазначивши, що саме лише запровадження в Україні карантину не може бути поважною причиною не прибуття особи до суду. Наявність поважної причини повинна об`єктивно перешкоджати особі прибути на виклик.
Представник цивільного позивача ОСОБА_3 також вважав, що причини неприбуття захисника до суду є неповажними.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, розглядаючи заявлені клопотання, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Згідно із ч. 2 цієї статті судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.
Статтею 138 КПК України передбачено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик.
Зі змісту цієї статті вбачається, що наведені у ній обставини повинні реально існувати, безпосередньо стосуватися конкретного учасника кримінального провадження і об`єктивно унеможливлювати його прибуття на виклик.
До таких причин пунктом 3 ч. 1 ст. 138 КПК України віднесено обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини).
Отже, поважною причиною неприбуття особи на виклик буде наявність наведеної вище обставини, яка об`єктивно перешкоджає особі прибути на виклик, зокрема, до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова № 211) (зі змінами) на всій території України встановлений карантин на період з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року.
Цією ж постановою № 211 визначено перелік осіб, які потребують самоізоляції, серед яких зокрема особи, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв`язку з виконанням службових обов`язків ; особи, щодо яких є підозра на інфікування, або особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації ; а також особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», військовослужбовців та працівників Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, які здійснюють заходи, пов`язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Лікуючий лікар хворого або особи з підозрою на інфікування COVID-19 визначає строк самоізоляції на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. Працівники державних установ Міністерства охорони здоров`я епідеміологічного профілю визначають персональний перелік осіб, які потребують самоізоляції у зв`язку з контактом з хворим на COVID-19 та вносять інформацію до відповідних інформаційних систем.
Однак, у клопотаннях про відкладення судових засідань, ні обвинувачений ОСОБА_2 , ні його захисник Іскоростенський Д.А. не посилаються на конкретні обставини, з урахуванням постанови № 211, які об`єктивно перешкоджають їх участі у судових засіданнях. Суд зауважує, що саме по собі запровадження в Україні карантину не скасовує судових засідань, не звільняє сторони кримінального провадження від виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Зокрема стосовно обвинуваченого обов`язок прибути за викликом до суду, а стосовно захисника прибути для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого, з метою забезпечення дотримання його прав, свобод і законних інтересів.
Суд вважає безпідставними посилання обвинуваченого та його захисника на звернення Голови Ради суддів України від 11 березня 2020 року, оскільки воно стосується учасників судових проваджень, явка до суду яких не є обов`язковою. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У свою чергу, в листі Ради суддів України від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 рекомендовано судам роз`яснити право учасників судових проваджень звернутись із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із карантинними заходами. Проте цей документ носить рекомендаційний характер. Натомість, згідно з нормами КПК України, рішення стосовно обґрунтованості такого клопотання і наявності поважних причин неприбуття на виклик та відповідно законних підстав для відкладення судового засідання, суд ухвалює самостійно.
Згідно з частинами 1 - 3 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення судом своїх повноважень.
Отже, зважаючи на це, слід дійти висновку, що саме на суд покладається обов`язок забезпечення проведення судового провадження у розумні строки. Саме суд, зважаючи на складність кримінального провадження, кількість обвинувачених та їх захисників, обсяг та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення судового провадження (обсяг письмових доказів, кількість свідків, необхідність проведення експертиз тощо) вирішує питання розумності строку у конкретному кримінальному провадженні.
Повертаючись до обставин цього кримінального провадження, суд зауважує наступне.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва 10 листопада 2017 року (т. 5, а.п. 92), тобто судове провадження у цьому кримінальному провадженні вже триває майже два з половиною роки. Натомість по суті воно розглядалося лише у п`яти засіданнях, які відбувались вже у Вищому антикорупційному суді.
Лише у чотирьох судових засіданнях досліджувались докази сторони обвинувачення, при цьому з близько 100 томів документів, які за словами прокурора Перова А.В. він планує подати для підтвердження висунутого обвинувачення, судом досліджено лише 9 томів. Окрім того, стороною обвинувачення заявлено, а судом ухвалено викликати для допиту більше 30 свідків.
Суд також враховує обсяг висунутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення, формулювання обвинувачення яких викладено на 145 та 74 аркушах обвинувального акта відповідно (т. 2, а.п. 82-192).
Зважаючи на усе вище викладене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Іскоростенський Д.А. не навели суду та не підтвердили відповідними доказами необхідності відкладення заздалегідь узгоджених судових засідань у цьому кримінальному провадженні з підстав, передбачених КПК України.
Більше того, на переконання суду, зважаючи, зокрема на складність цього кримінального провадження, обсяг висунутого обвинувачення, обсяг та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення судового провадження, відкладення судових засідань з підстав, зазначених у клопотаннях обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, свідчитиме про незабезпечення судом проведення судового провадження у розумні строки.
Разом із тим, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що його захисник Іскоростенський Д.А. наразі перебуває у м. Рівному і, через карантинні заходи не може оперативно прибути до м. Києва для участі у судовому засіданні, суд вважає, що судові засідання у цьому кримінальному провадженні, слід здійснювати в режимі відеоконференції.
Така позиція суду обґрунтована тим, що відповідно до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), визначено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Згідно з названим пунктом, розгляд питань, віднесених до повноважень суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим із власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 КПК України. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється з дотриманням правил, передбачених частинами 3 - 9 ст. 336 КПК України.
Частиною 1 ст. 336 КПК України передбачено, зокрема, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 3) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Ураховуючи введення на території України карантину та відповідні обмежувальні заходи, які ускладнили вільне пересування територією України і, як наслідок неможливість захисника обвинуваченого ОСОБА_2 оперативно прибути з м. Рівного до м. Києва для участі у судових засіданнях, дати яких заздалегідь узгоджувались, зважаючи на необхідність дотримання судом розумних строків у кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне проводити судове засідання, призначене на 28 квітня 2020 року та 29 квітня 2020 року, у режимі відеоконференції між Вищим антикорупційним судом та Рівненським апеляційним судом за участі захисника Іскоростенського Д.А.
Проведення судового засідання у такому режимі, на переконання суду, усуває об`єктивні перешкоди для участі у судовому засіданні через запровадженням карантину.
З огляду на те, що для проведення судових засідань в режимі відеоконференції слід вжити відповідних організаційних заходів, а також повідомлення про це захисника Іскоростенського Д.А., суд вважає, що судове засідання, призначене на 27 квітня 2020 року слід відкласти, а отже, клопотання обвинуваченого та його захисника в цій частині належить задовольнити. У решті клопотання про відкладення судових засідань задоволенню не підлягають.
Питання наявності поважних причин неприбуття захисника Іскоростенського Д.А. у судове засідання 27 квітня 2020 року, суд вирішуватиме у судовому засіданні, яке відбуватиметься за участі самого захисника.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 369-372, 375, 376, КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Іскоростенського Д.А. задовольнити частково.
Відкласти судове засідання, призначене на 9 год 30 хв 27 квітня 2020 року до 9 год 15 хв 28 квітня 2020 року.
У іншій частині клопотання відмовити.
Судові засідання 28 квітня 2020 року о 9 год 15 хв та 29 квітня 2020 року о 9 год 15 хв у кримінальному провадженні проводити у Вищому антикорупційному суді у залі судових засідань № 5 за участі обвинувачених, захисників, прокурора, а також представника потерпілого.
Здійснювати дистанційне судове провадження у кримінальному провадженні №52017000000000218 від 31 березня 2017 року, що відбудеться 28 квітня 2020 року о 9 год 15 хв та 29 квітня 2020 року о 9 год 15 хв між Вищим антикорупційним судом та Рівненським апеляційним судом за участі захисника Іскоростенського Дмитра Анатолійовича.
Доручити Рівненському апеляційному суду проведення судових засідань в режимі відеоконференції за участі захисника Іскоростенського Дмитра Анатолійовича, які призначено Вищим антикорупційним судом на 28 квітня 2020 року о 9 год 15 хв та 29 квітня 2020 року о 9 год 15 хв.
Для організації виконання копію ухвали про участь особи в режимі відеоконференції направити Рівненському апеляційному суду та захиснику Іскоростенському Дмитру Анатолійовичу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді:
В.В. Ногачевський І.Л. Строгий Л.М. Федорак