- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
- Judge (HACC) : Nohachevskyi V.V., Fedorak L.M.
- Secretary : Svidunova L.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 761/40713/17
Провадження 1-кп/991/126/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
22 травня 2020 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
головуючий - Строгий І.Л.,
судді - Ногачевський В.В., Федорак Л.М.,
секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - Перов А.В.,
сторона захисту:
обвинувачений - ОСОБА_1 та його захисник - Дорошенко К.К. ,
обвинувачений - ОСОБА_3 та його захисник - Загорняк Н.Б. ,
інші учасники кримінального провадження:
представник потерпілого - Хлопузян Р.Д. ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року стосовно обвинувачення:
- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
- ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
у с т а н о в и в:
1. 30 квітня 2020 року через канцелярію суду до Вищого антикорупційного суду (далі - суд) надійшло клопотання від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - Іскоростенського Д.А., у якому він просив змінити застосований відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, визначений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року на особисте зобов`язання.
2. Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 000 000 грн, які в подальшому були внесені його рідними.
3. Так, з метою якнайшвидшого звільнення ОСОБА_3 з-під варти, його дружина - ОСОБА_6 позичила 3 травня 2017 року 2 800 000 грн у ОСОБА_7 зі строком повернення до 3 травня 2018 року. Від якого в листопаді 2018 року надійшла претензія про повернення позичених коштів, які надавалися в борг. Аналогічно інші кредитори, якими було надано кошти для внесення застави також систематично, шляхом телефонних дзвінків, особистих зустрічей, вимагають їх повернення. Також, на адресу матері обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_8 надійшла вимога від ОСОБА_9 про повернення боргу по розписці у розмірі 1 200 000 грн, заява ОСОБА_10 про повернення боргу по розписці 1 400 000 грн. Отримала вимогу про повернення боргу у розмірі 1 200 000 грн від ОСОБА_9 та претензію про повернення боргу у розмірі 500 000 грн від ОСОБА_11 і дружина обвинуваченого ОСОБА_6 . Захисник Іскоростенський Д.А. зазначає у клопотанні, що ОСОБА_3 та його сім`я позбавлені можливості повернути позичені кошти, так як вся заробітна плата його дружини та соціальні виплати на дитину використовуються для сплати комунальних платежів, придбання дитячих речей, лікарських засобів, продуктів харчування та задоволення того мінімуму потреб, які необхідні для існування його сім`ї, а сам ОСОБА_3 , на підставі наказу Державної фіскальної служби України № 58-вд від 31 травня 2017 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 серпня 2017 року по 6 травня 2020 року, жодних доходів не отримував, бізнесом не займається, через що його захисник звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.
4. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника Іскоростенського Д.А., посилаючись на обставини, зазначені у ньому.
5. Захисник Загорняк Н.Б. клопотання підтримала, звернула увагу суду, що право подати таке клопотання передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України. Вважає, що оскільки ухвала, на підставі якої цей запобіжний захід було застосовано винесена аж понад 3 роки тому, ще 30 березня 2017 року, а станом на сьогодні зменшилися ті ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, а саме такого розміру застави. У матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_3 порушив умови застави, чи покидав межі м. Києва, чи пропустив хоча б одну слідчу дію, чи хоча б одне судове засідання. Потрібно забезпечити належний баланс між інтересами ОСОБА_3 , суспільства, і тих людей, які позичили ці кошти. Просить змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання. Також, згідно з ч. 4 ст. 184 КПК України, щодо кожної особи має бути подано окреме клопотання про призначення запобіжного заходу, таким чином, твердження прокурора, що розмір застави визначався виходячи з майнового стану усіх учасників цього процесу нічого спільного з законністю немає, а це головне зауваження прокурора та його заперечень. З плином часу ризики зменшуються, і не надано жодних доказів того, що ОСОБА_3 мав вплив на свого захисника, адже це все лише припущення прокурора, що ОСОБА_3 знав та керував поведінкою свого захисника Іскоростенського Д.А.
6. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники Дорошенко К.К. підтримали зазначене клопотання, просили його задовольнити.
7. Прокурор Перов А.В. заперечував проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_3 . Обґрунтовував свою позицію тим, що саме застосований запобіжний захід гарантує поведінку ОСОБА_3 , а розмір застави визначався з урахуванням матеріального стану всіх учасників кримінального провадження, шкоди, завданої такими діями, і саме такий вид запобіжного заходу забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Крім того, особисто бачив, як ОСОБА_3 , будучи присутнім на засіданні стверджував одну інформацію, а через годину, будучи обізнаним з такою тактикою затягування судового процесу стояв та обговорював це зі своїм захисником Іскоростенським Д.А. неподалік від суду. Тому склалося враження, що це була узгоджена позиція щодо затягування процесу, що і є ризиком, який передбачений ст. 177 КПК України, таким як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, під яким сторона обвинувачення вбачає дії, спрямовані на затягування судового розгляду та вирішення справи по суті, які було вчинено з відома обвинуваченого ОСОБА_3 . Саме такий запобіжний захід, у такому розмірі застави здатен мінімізувати вплив на свідків, якими є працівники ДФС України, вплив на експертів, оскільки експертизи не досліджені, а саме такий розмір застави стримує від реалізації таких вчинків, тому підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 , наразі не вбачається.
8. Представник цивільного позивача Хлопузян Р.Д. поклалася на розсуд суду.
9. Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.
10. Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
11. Згідно з частинами 1, 2 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. До клопотання, зокрема, мають бути додані копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.
12. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 8 000 000 грн.
13. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року залишено без змін зазначену вище ухвалу слідчого судді.
14. Застосовуючи до обвинуваченого цей запобіжний захід, слідчий суддя та апеляційний суд виходили із існування ризиків, а саме можливість ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
15. Статтею 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
16. Судом установлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до спроб переховуватись від суду. Також, враховуючи те, що свідки та експерти в судовому засіданні ще не були допитані, існує ризик впливу обвинуваченого на них, з метою уникнення відповідальності за злочин, у вчиненні якого він обвинувачується.
17. Під час розгляду клопотання, обвинуваченим не надано суду переконливих доказів, які б свідчили про те, що зазначені ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу відносно нього перестали існувати.
18. Відповідно до ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, якими, серед іншого, є запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
19. У клопотанні обвинувачений посилався на таку обставину, як сумлінне виконання ним усіх покладених на нього обов`язків, однак на переконання суду, така належна процесуальна поведінка обвинуваченого обумовлена, зокрема, ухваленням слідчим суддею рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
20. До того ж, на переконання суду, саме застосований розмір застави в сумі 8 000 000 грн достатньою мірою гарантує та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.
21. Суд також вважає не обґрунтованими підставами для зміни запобіжного заходу, посилання ОСОБА_3 на необхідність повернення коштів, сплачених його рідними як заставу. Позичаючи кошти для цієї мети, якщо це дійсно мало місце, а також, сплачуючи їх, заставодавці не могли тоді і не можуть наразі розраховувати на те, що суд поверне сплачену ними заставу на їх першу вимогу, тим більше, через обставини, пов`язані з їх матеріальним становищем.
22. З цього приводу суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава, повертається,зокрема заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, тобто у разі зміни запобіжного заходу на інший або його скасування взагалі. Проте, як зазначалось вище, підстав для зміни запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не встановив.
23. Окрім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що у відпустці по догляду за дитиною він перебував за власною ініціативою з 1 серпня 2017 року по 6 травня 2020 року, на підставі наказу Державної фіскальної служби України №58-вд від 31 травня 2017 року, та з 6 травня 2020 року вийшов на роботу.
24. Дослідивши щорічні декларації ОСОБА_3 з 2015 по 2019 роки, судом встановлено, що з часу постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу матеріальний стан обвинуваченого змін майже не зазнав. Змінився лише пункт про фінансові зобов`язання його дружини на суму 3 800 000 грн. Тому, аргументи ОСОБА_3 про завеликий для нього розмір застави відхиляється судом, адже це питання неодноразово досліджувалося у цьому кримінальному провадженні. Проте обвинувачений не надав достатніх доказів вважати, що матеріальний стан обвинуваченого та інші обставини змінилися настільки, що це є підставою для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
25. Окрім того, судом не приймається як підстава для задоволення клопотання, твердження захисника про те, що змінився обсяг пред`явленого йому обвинувачення, яке станом на день розгляду клопотання є вужчим за обсяг підозри, яка фігурувала в матеріалах справи при обранні запобіжного заходу та визначені розміру застави. Проте, судом встановлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року, запобіжний захід обирався ОСОБА_3 з урахуванням зміни підозри, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
26. З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді застави наразі покликаний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього ст. 42 КПК України процесуальних обов`язків, підстав вважати визначений розмір застави завідомо непомірним, суд не вбачає, а зміна запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який, у вигляді особистого зобов`язання, на переконання суду, не зможе запобігти наведеним судом ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
27. Ураховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Керуючись статтями 369-372, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника Іскоростенського Д.А., підтриманого обвинуваченим ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді:
В.В. Ногачевський І.Л. Строгий Л.М. Федорак