Document No. 89532609

Справа № 991/3483/20

Провадження №11-сс/991/452/20

суддя 1 інст. Мойсак С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів: Калугіної І.О., Панаід І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Халітова С.І.,

захисників підозрюваного Харченка М.О. , Поповича Р.І. ,

власника майна ОСОБА_3 ,

представника власника майна адвоката Дубея В.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

прокурора Колотила О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Харченка Михайла Олександровича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , та апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52020000000000175 від 10 березня 2020 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року клопотання детектива задоволено частково та накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме: об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1236430180382 - квартиру АДРЕСА_1 та грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках у банківських установах:

а) АТ Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299:

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_2 ;

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_3 ;

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_4 ;

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_5 ;

б) АТ «Альфа-банк», МФО 300346:

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_6 ;

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_6 ;

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_7 ;

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_8 ;

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_9 ;

в) ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 :

- вкладний рахунок, номер рахунку НОМЕР_10 ;

г) АТ «Укрсиббанк:

- поточний рахунок, номер рахунку НОМЕР_11 .

Підставою прийняття рішення слідчий суддя зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52020000000000175 від 10 березня 2020 рокуза фактом пропозиції та надання неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення нею дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, з використанням наданої їй влади чи службового становища, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. 27 квітня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Слідчим суддею встановлено, що матеріали клопотання свідчать про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Вирішуючи питання про правову підставу для забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зазначає, що інкримінований ОСОБА_4 злочин, кваліфікований за ч. 4 ст. 369 КК України, передбачає можливість призначення покарання з конфіскацією майна, а тому, у випадку призначення покарання, з метою забезпечення реальності виконання вироку, на цій стадії є доцільним накласти арешт на нерухому майно та грошові кошти на банківських рахунках підозрюваного. У задоволенні клопотання про накладення арешту на рахунки дружини підозрюваного відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, посилаючись на її незаконність, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, захисник підозрюваного ОСОБА_4 - Харченко М.О., та дружина підозрюваного ОСОБА_3 18 травня 2020 року поштовим відділом зв`язку подали до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги, в яких просили її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на майно. Також просили постановити ухвалу про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки копію ухвали захисник ОСОБА_4 отримав 12 травня 2020 року, а розгляд клопотання відбувся за їх відсутності.

Підставою для скасування ухвали слідчого судді від 30 квітня 2020 року захисник підозрюваного Харченко М.О. зазначає, що: 1) накладенням арешту на банківські рахунки слідчий суддя фактично позбавив його та членів його сім`ї і родини засобів для існування, так як на рахунок в АТ «Альфа-банк», МФО 300346, № НОМЕР_8 він отримує заробітну плату; 2) арештоване майно не є його індивідуальною власністю, а спільною сумісною власністю подружжя, а його дружина ОСОБА_3 не має жодного відношення до кримінального провадження.

Підставою для скасування ухвали слідчого судді від 30 квітня 2020 року ОСОБА_3 зазначає: 1) розгляд клопотання за її відсутності, що позбавило її права надати докази на захист її прав; 2) арештована квартира є спільною сумісною власністю подружжя та єдиним житлом для їх сім`ї, в тому числі малолітніх дітей, а тому конфіскації не підлягає; 3) клопотання детектива та ухвала слідчого судді не грунтується на відповідності їх вимогам ст.ст.94, 132, 173 КПК України щодо правової підстави для арешту майна, можливості використання як доказу чи застосування конфіскації, наявності обгрунтованої підозри, розміру шкоди та розміру неправомірної вигоди, розумності та співрозмірності обмеженого права власності, а також наслідків арешту майна для підозрюваного та третіх осіб; 4) вона не має жодного відношення до кримінального провадження, а тому порушено її право на мирне та законне володіння майном; 5) слідчим суддею не враховано, що арештом майна позбавлено її та членів сім`ї і родини на належне утримання, так як її чоловік єдиний годувальник сім`ї, на його утриманні також знаходяться батьки подружжя, які є особами пенсійного віку та потребують постійної підтримки; 6) накладення арешту на поточний рахунок в АТ «Альфа-банк», МФО 300346, № НОМЕР_8 , на який підозрюваний отримує заробітну плату, позбавило їх засобів до існування. Вважає, що арешт майна без врахування цих обставин, порушує вимоги як законодавства України, так і міжнародного права.

У судовому засіданні захисники підозрюваного апеляційну скаргу, подану в інтересах підзахисного, а також апеляційну скаргу ОСОБА_3 підтримали.

Підозрюваний підтримав подані апеляційні скарги, просив їх задовільнити.

ОСОБА_3 та її предтавник підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовільнити.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних скарг, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з врахуванням всіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просить залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 30 квітня 2020 року за відсутності учасників судового розгляду.

Згідно матеріалів кримінального провадження та відповідно до апеляційної скарги копію судового рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали 12 травня 2020 року через захисника підозрюваного.

Відповідно до поштової кореспонденції апеляційні скарги подані через поштовий відділ зв`язку 18 травня 2020 року, який є наступним робочим днем після вихідних.

За наведеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження пропущений не був, апеляційні скарги подані в межах строку для оскарження.

Щодо доводів апеляційних скарг, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався не в повній мірі зазначених вимог.

Так, згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, підлягає конфіскації.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, конфіскації майна як виду покарання (абз. 2 ч. 1, ч. 2 ст.170 КПК України).

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, копія повідомлення про підозру, копія документів, які стосуються майна щодо якого ставиться питання про його арешт, а також копія протоколу допиту свідка, протоколу огляду речей протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю особи (а.с.36-48).

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 369 КК України, яке передбачає покарання з конфіскацією майна або без такої. При цьому, слідчим суддею прийнято до уваги практику ЄСПЛ який у своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більше, що відповідно до практики ЄСПЛ, факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Також суд погоджується з висновком слідчого судді про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо доводів розгляду клопотання за відсутності власників майна, колегія суддів зазначає, що такий розгляд передбачений ч.2 ст.172 КПК України і за даних обставин є виправданим.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільна сумісна власність подружжя належить подружжю незалежно від того, на чиє ім`я видано та оформлено документи, а тому, з огляду на положення ст.70 СК України щодо рівності часток майна дружини та чоловіка, колегія суддів вважає, що арешт на 1/2 частину об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1236430180382 - квартиру АДРЕСА_1 є безпідставним, тому ухвала слідчого судді в цій частині підлягає скасуванню та у задоволенні клопотання детектива в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно накладення арешту на банківські рахунки та грошові кошти ОСОБА_4 , в тому числі і зарплатний рахунок НОМЕР_8 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346 встановлено наступне.

Згідно статті 10 Конвенція про захист заробітної плати (на яку посилається захисник) заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Колегія суддів при вирішенні питання щодо арешту коштів на рахунку підозрюваного з виплати заробітної плати враховує, що в підозрюваного на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, кошти на інших рахунках підозрюваного арештовані, він відсторонений від роботи, дохід дружини згідно декларації про доходи за 2019 рік не свідчить про наявність можливості утримувати дітей та чоловіка на кошти, отримані від її господарської діяльності.

У той же час, стороною захисту не доведено зберігання на вказаному рахунку (чи наявність встановлених обмежень щодо зарахування на вказаний рахунок) виключно коштів за платежами, які за своїм призначенням є заробітною платою.

Тому, колегія вважає, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду підлягає до скасування в частині накладення арешту на грошові кошти - заробітну плату, які знаходяться на рахунку НОМЕР_8 , та які належать ОСОБА_4 і клопотання детектива в цій частині.

В іншій частині доводів апеляційних скарг колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді та вважає, що ним при вирішенні питання про арешт іншого майна враховано і правову підставу для арешту майна, і наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У зв`язку з викладеним та, приймаючи до уваги, що відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг в повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення оскаржуваної ухвали в іншій частині без змін.

Керуючись ст. ст. 24, 117, 170-173, 303, 304, 306, 307, 309, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Харченка Михайла Олександровича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , та апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.

Скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52020000000000175 в частині накладення арешту на грошові кошти - заробітну плату, які знаходяться на рахунку НОМЕР_8 , відкритому в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346, та які належать ОСОБА_4 , а також на 1/2 частину об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1236430180382 - квартиру АДРЕСА_1 та відмовити у задоволенні клопотання детектива в цій частині.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.С. Чорненька

судді: І.О. Калугіна

І.В. Панаід