Document No. 89572319

Справа № 991/4160/20

Провадження1-кс/991/4283/20

УХВАЛА

28 травня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора САП Кравченка М. М.,

захисника Степанова І. В.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

представника заставодавця - Цирулевської М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Степанова Ігоря Володимировича про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Олевськ , Житомирської області, громадянка України, зареєстрована у АДРЕСА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судима, працює заступником голови правління АТ «Ощадбанк» у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

25 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Степанова Ігоря Володимировича (заявника) про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Олевську, Житомирської області. Клопотання подається у кримінальному провадженні № 42016000000001254 року від 16.05.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні заявник просить змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваної ОСОБА_1 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25.10.2018 року у цьому кримінальному провадженні у виді застави в розмірі 7 000 000 (семи мільйонів) гривень на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, або на запобіжний захід у виді застави в розмірі, що визначений ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України.

Виклад обставин

Слід зазначити, що Солом`янський районний суд міста Києва застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 7 000 000 (семи мільйонів) гривень. Ця застава була внесена, тому зараз до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави. Як вбачається з ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з доводів сторони обвинувачення, ОСОБА_1 підозрюється у пособництві у заволодінні протягом вересня 2013 - січня 2014 років майном АТ «Ощадбанк» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України); також, вона підозрюється у зловживанні службовим становищем - умисному використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, з метою одержання неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України).

ОСОБА_1 , за твердженням органу досудового розслідування, була залучена до злочинного плану ОСОБА_2 , який вирішив незаконно заволодіти кредитними коштами АТ «Ощадбанк» з подальшою їх легалізацією (відмиванням), для придбання об`єктів компаніями групи «Креатив», коштів на які у неї не було. Фінансовий та майновий стан групи «Креатив» не дозволяли надати банку достатньо забезпечення, а також належним чином обслуговувати та забезпечити повернення банківській установі кредит у сумі 20 000 000 доларів США, у разі його отримання.

Для реалізації цього плану ОСОБА_2 , за твердженнями органу досудового розслідування, залучив службових осіб компаній групи «Креатив», шляхом зловживання службовим становищем генеральним директором ПрАТ «Креатив» ОСОБА_3 , головним бухгалтером ПрАТ «Креатив» ОСОБА_4 , директором ТОВ «ЗМЖ» ОСОБА_5 , за пособництва засновника ПАТ «Креатив Груп», голови Наглядової ради цього товариства ОСОБА_6 , директора департаменту кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_7 , засновника ПАТ «Креатив Груп», голови Правління цього товариства ОСОБА_8 , начальника управління кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_9 , економіста з фінансової роботи управління кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_10 , а також директора департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 , начальника управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_11 , начальника відділу управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_12 та оцінювача ТОВ «Кредитне Брокерське Агенство»

ОСОБА_15 ОСОБА_1 , як зазначається в ухвалі, приховувала відсутність документів, необхідних для видачі кредиту ПрАТ «Креатив», у тому числі документів, необхідних для оформлення в заставу майнових прав, та що дозволяють брати до розрахунку резерву їх вартість, а також приховувала існування підстав для здійснення витрат на формування резерву за цим кредитом. Внаслідок цього, АТ «Ощадбанк» за відсутності цих документів 14.01.2014 року безпідставно прийняло рішення щодо відкриття ПрАТ «Креатив» кредитної лінії на суму 20 000 000 доларів США; 15.01.2014 року прийняло та оформило у забезпечення заставу майнових прав та 16.01.2014 року, фактично не отримавши від ПрАТ «Креатив» достатнього забезпечення, сума якого перевищувала би суму виданого кредиту, видало кредит у сумі 20 000 000 доларів ПрАТ «Креатив» в порушення законодавства України та нормативно-правових актів НБУ.

Обґрунтування клопотання

Заявник зазначає про те, що після сплати застави 25.10.2018 року (тобто, у день постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу), ОСОБА_1 була звільнена з-під варти з покладенням на неї таких обов`язків:

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

-повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, іншими підозрюваними або обвинуваченими у цьому ж кримінальному провадженні;

-здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 та покладених на неї обов`язків закінчувався 20.12.2018 року. 19.12.2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва продовжив строк дії обов`язків, покладених на підозрювану, строк дії ухвали було визначено до 23.01.2019 року включно. З того часу прокурор, як зазначає заявник, не звертався з клопотаннями про продовження строку обов`язків, покладених на ОСОБА_1 . Заявник вважає, що таким чином прокурор оцінив вірогідність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та прийняв рішення про їх відсутність. Станом на зараз до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді застави без покладення процесуальних обов`язків. Вона має можливість вільно пересуватися, в тому числі за кордон.

Заявник вказує на те, що підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який є:

1)Стан здоров`я ОСОБА_14 - чоловіка ОСОБА_1 , що є заставодавцем, значно погіршився, а також є таким, що потребує постійної, вкрай дорогої спеціалізованої допомоги. Внаслідок цього подружжя витратило 4 100 000 гривень на лікування. Дохід подружжя складається лише із заробітної плати ОСОБА_1 (оскільки чоловік не може працювати), а її заробітна плата за період понесених витрат на лікування становила близько 3 700 000 гривень. Кошти для внесення застави були взяті із запозичених коштів, які чоловік ОСОБА_1 позичив за договором безвідсоткової позики. Строк цього договору був визначений до 25.10.2019 року, а в подальшому, враховуючи важке фінансове становище подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , строк договору було продовжено до 25.10.2020 року.

2) ОСОБА_1 не має наміру переховуватися від органу досудового слідства та суду, має «вкрай міцні соціальні зв`язки», вона дотримувалася та виконувала процесуальні обов`язки, також не буде переховуватися через стан здоров`я її чоловіка, який потребує допомоги. Вона також позбавлена можливості знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки детективи НАБУ завершили досудове розслідування. Вона також не має можливості незаконно впливати на осіб у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявник також вказав на те, що поточний розмір застави є надмірним (завідомо непомірним), з урахуванням усіх обставин. Цей рівень застави, зі слів заявника, несе в собі постійний ризик життю та здоров`ю чоловіка ОСОБА_1 , через постійно існуючу необхідність пошуку запозичених фінансових ресурсів для оплати дорогої високоспеціалізованої медичної допомоги. Існуючий рівень застави перетворився на джерело постійних психологічних тортур для подружжя ОСОБА_14 та ОСОБА_1 , що є недопустимим, виходячи із засад кримінального провадження в Україні.

Доводи сторін

У судовому засіданні захисник Степанов І. В. підтримав своє клопотання та попросив його задовольнити. Також, він надавав додаткові пояснення щодо обставин. Підозрювана ОСОБА_1 підтримала доводи свого захисника. У судовому засіданні також був присутній представник заставодавця.

Прокурор Кравченко М. М. заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив, що зменшення застави не може вважатися зміною запобіжного заходу, оскільки вид запобіжного заходу залишається той самий. Також, він зазначив, що не згоден з тим, що ризики у кримінальному провадженні відсутні у зв`язку з розкриттям матеріалів кримінального провадження, оскільки досудове розслідування закінчується направленням обвинувального акта до суду. Він вказав на те, що застава не є надмірною, оскільки ОСОБА_1 , в статусі підозрюваної, заробила близько 8 мільйонів гривень, що підтверджувалося довідками, наданими захисником при застосуванні запобіжного заходу. Окрім цього, він зазначив, що хвороба чоловіка вже була оцінена та врахована слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва. Він також вказав на деталі договору позики, а також на те, що хоча обов`язки й не були продовжені, у підозрюваної є обов`язки, передбачені статтею 42 КПК України, які забезпечуються заставою.

Мотивація суду

Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом. (стаття 201 КПК України)

Оскільки очевидно, що кримінальне провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016 року проводиться щодо можливого вчинення, зокрема, ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, вона та її захисник мають достатній процесуальний статус для подання клопотання у порядку статті 201 КПК України. Слідча суддя критично ставиться до доводів прокурора щодо того, що зменшення розміру застави, про яке, зокрема, просить заявник, не є зміною запобіжного заходу. Якщо на цьому етапі буде встановлено, що інший розмір застави забезпечуватиме виконання підозрюваною своїх обов`язків, така умова буде підставою для зміни розміру застави на інший і, відповідно, зміни запобіжного заходу.

Далі, слідча суддя встановлює, чи дотепер наявна обґрунтована підозра та ризики, які виправдовують подальше застосування запобіжного заходу та, зокрема, запобіжного заходу у виді застави. Практика Європейського суду з прав людини, переважно, пов`язана з питаннями запобіжних заходів, що обмежують свободу особи - домашнім арештом та триманням під вартою. Проте, з урахуванням того, що у випадку підозрюваної ОСОБА_1 застава забезпечує звільнення з-під варти (та початковим запобіжним заходом, застосованим до неї, було саме тримання під вартою), слідча суддя вважає, що необхідно дослідити цю практику та критерії оцінки питань, поставлених у клопотанні.

Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли тримання під вартою продовжується. Збереження обґрунтованості підозри є необхідною умовою законності продовження застосування запобіжного заходу. Відповідно, хоча під час затримання та застосування запобіжного заходу повинна бути обґрунтована підозра; у випадках тривалого обмеження свободи особи, зокрема, тримання під вартою, також має бути доведено, що підозра зберігається та залишається обґрунтованою протягом усього періоду тримання під вартою. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90) Також, необхідно належним чином оцінити наявність ризиків, які виправдовують продовження застосування запобіжного заходу, та які можна обґрунтувати конкретними обставинами справи, а не абстрактними формулюваннями, надаючи належну оцінку індивідуальним обставинам підозрюваного. Наведення таких аргументів може виправдовувати тримання під вартою (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 88). Такі аргументи не можуть використовувати формалістичну та абстрактну мову, також не дозволяється щоразу при розгляді питання про тримання під вартою використовувати ідентичні або стереотипні формулювання, автоматично продовжувати тримання під вартою (Рішення у справі Lisovskij проти Литви від 2 травня 2017 року, заява № 36249/14, параграф 77).

Слідча суддя зазначає, що протягом періоду часу, що минув, досі є достатні підстави вважати, що наявна обґрунтована підозра. Обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 щонайменше була причетна до дій, пов`язаних з відкриттям АТ «Ощадбанк» кредитної лінії на 20 000 000 доларів США для ПрАТ «Креатив» та була обізнана з тим, що здійснення процедур для відкриття такої лінії суперечить положенням про відкриття кредитної лінії (внутрішніх документів, нормативних актів НБУ та норм законодавства). Слідча суддя також зазначає, що обставини щодо ризику незаконного впливу на інших осіб у кримінальному провадженні змінилися, оскільки станом на зараз кримінальне провадження знаходиться на етапі відкриття матеріалів іншій стороні. Хоча прокурор вірно зазначає, що відкриття матеріалів кримінального провадження не є завершення досудового розслідування, таке відкриття свідчить про те, що орган досудового розслідування зібрав докази, достатні для складання обвинувального акта (ч. 1 ст. 290 КПК України). Втім, ризик переховування, з урахуванням тяжкості покарання (до дванадцяти років за ч. 5 ст. 191 КК України та до шести років за ч. 2 ст. 364 КК України), доходу підозрюваної (який підтверджується довідками про заробітну плату, виданими АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 , що там працює) дозволяє їй протягом тривалого часу переховуватися в Україні чи за кордоном. Щодо інших ризиків, слідча суддя не бачить підстав вважати, що вони зникли чи зменшилися.

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України). При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний, зокрема, оцінити в сукупності всі обставини, що стосуються справи (тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів та інші обставини, передбачені п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 належним чином виконувала свої процесуальні обов`язки протягом усього часу з дня набуття статусу підозрюваної. Також, необхідно врахувати, що запобіжний захід у виді застави застосований до неї вже понад 19 місяців. Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. У цьому випадку необхідно також врахувати, що ОСОБА_1 дійсно витрачає велику суму грошових коштів свого доходу у зв`язку з хворобою свого чоловіка.

Разом з тим, слідча суддя вважає, що оскільки інші ризики не зменшилися, стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити інший, більш м`який запобіжний захід на час проведення розслідування, з урахуванням обставин, зазначених у попередньому параграфі, який дозволить забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не доведена.

Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваної, дій до яких вона може вдатись, обґрунтованості підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що їй загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.

Слідча суддя вважає, що доцільним у такому випадку буде застосування застави, з таких підстав.

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваної, обвинуваченої та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків. У цьому випадку важливим є співвідношення розміру застави, який було обрано підозрюваній ОСОБА_1 , та реального впливу такої застави, наслідків її внесення для підозрюваної та, серед усього, пропорційності встановленому доходу. Так, відомості вказують на те, що тільки з червня 2019 року по лютий 2020 року підозрювана ОСОБА_1 заробила 3 489 082,81 гривень (виплата з відрахуванням податку на дохід фізичних осіб та військового збору). Дійсно, слідча суддя бере до уваги поточний майновий стан та ситуацію сім`ї підозрюваної, пов`язану зі станом здоров`я її чоловіка. Втім, слідча суддя критично оцінює доводи заявника щодо того, що ОСОБА_1 та її чоловік мають шукати можливості отримати короткотермінові позики для лікування та підтримання мінімально можливого рівня життя (їжі, необхідних побутових потреб, тощо). Заявником не надано доказів того, що у ОСОБА_1 чи її чоловіка вкрай скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє їм забезпечувати свої базові потреби, як і не доведено, що вони були змушені позичати інші грошові кошти для цього, а також лікування й інших цілей. Слідча суддя також бере до уваги доводи детектива щодо того, що договором позики, яким було надано 8 000 000 гривень чоловіку ОСОБА_1 (начебто для внесення застави), передбачено положення про звільнення від відповідальності за договором, яке сталося не з їх вини (пункт 7.2 договору від 25.10.2018 року), у сукупності з можливістю продовжити строк договору позики та, відповідно, строк виконання.

Слідча суддя також бере до уваги доводи детектива щодо того, що на підозрювану ОСОБА_1 протягом усього часу з моменту набуття нею статусу підозрюваного покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України. Так, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України). Ці положення узгоджуються з ч. 5 ст. 194 КПК України, якою передбачено, що слідчий суддя, зокрема, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади. Таким чином, ці обов`язки забезпечуються заставою.

З урахуванням цих обставин та дослідивши докази, які були надані сторонами на підтвердження матеріального стану ОСОБА_1 , слідча суддя вбачає, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для сім`ї підозрюваної. Слідча суддя вважає, що застава у розмірі 3 489 082 грн. (три мільйони чотириста вісімдесят дев`ять тисяч вісімдесят дві гривні), що є сукупним підтвердженим доходом ОСОБА_1 також зможе забезпечити нею виконання своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом в цілому. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як застава забезпечить дотримання підозрюваною процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Разом з тим, 3 510 918 гривень, тобто решту зі застави у розмірі 7 000 000 гривень доцільно повернути заставодавцю - ОСОБА_14 , чоловіку ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 181, 201, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання адвоката Степанова Ігоря Володимировича про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 7 000 000 грн. (сім мільйонів гривень), внесену ОСОБА_14 25 жовтня 2018 року, змінити в частині суми застави, а саме зменшити підозрюваній ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України у розмірі, що становить 3 489 082 грн. (три мільйони чотириста вісімдесят дев`ять тисяч вісімдесят дві гривні).

У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Суму застави в розмірі 3 510 918 грн. (три мільйони п`ятсот десять тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень) повернути заставодавцю - ОСОБА_14 , РНКОКПП НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.