Document No. 89663807

Справа № 991/4181/20

Провадження1-кс/991/4303/20

УХВАЛА

02 червня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Зубріцької А.М., Заплатинської К.В.

прокурора Семака І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Янченка С.П., Федура А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І.А., про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І.А., про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокуратура - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_1 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_2 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_1 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_17 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_11., державні інспектори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_14 .

Вказаній структурній частині ОСОБА_1 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».

Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_1 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.

Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.

Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.

На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.

26.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. Враховуючи неможливість вручення зазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: зазначене повідомлення про підозру надіслано поштою на адресу його проживання.

27.11.2019 при встановлені місцезнаходження ОСОБА_1 , йому вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю альтернативного внесення застави в розмірі 36 440 (тридцять шість тисяч чотириста сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 001 240 (сімдесят мільйонів одна тисяча двісті сорок) гривень, з одночасним покладенням в разі внесення застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин , викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалою від 16.04.2020 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дійшовши висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 порушив обов`язок, покладений на нього ухвалою слідчого судді від 29.11.2019, звернула частину застави у розмірі 35 000 620 грн в дохід держави та змінила запобіжний захід шляхом збільшення застави, встановивши її у розмірі 76 598 982 грн.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, ступінь, яких на даний час не зменшився, а також у зв`язку з тим, що після накладення ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2019 арешту на майно ОСОБА_1 , останній 19.12.2019 спробував переоформити транспортний засіб MERCEDES-BENZ S 350, 2015 року випуску, на ТОВ «ФІНОД», та 20.12.2019 закрив арештовані рахунки в банківській установі JSC REGIONALA INVESTICIJU BANKA (Латвійська Республіка), на які отримував грошові кошти від компанії ECONTRADE LLP, яка фінансувала також компанію BFT WORLDWIDE LIMITED, за ціною контрактів з якого визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольних ОСОБА_1 декларантами. Крім цього, детектив зазначив, що під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу від 29.11.2019 стороні обвинувачення не було і не могло бути відомим про наявність у ОСОБА_1 чинного паспорта громадянина Ізраїлю.

Прокурор Семак І. А. клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на неспівмірність застосованого запобіжного заходу та реальність ризиків, які продовжують існувати, прокурор просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що при формуванні переліку обов`язків сторона обвинувачення виходила із того переліку, який був продовжений підозрюваному слідчим суддею у березні 2020. Хоча з огляду на відсутність порушень зі сторони підозрюваного зі збігом часу, сторона обвинувачення допускає, що наразі цілям досудового розслідування може відповідати дещо зменшений їх перелік. Пояснив, що сторона обвинувачення визнає, що непокладення обов`язку «носити електронний засіб контролю», за умови, що інші обов`язки на підозрюваного ОСОБА_1 будуть покладені, не спричинить суттєвої шкоди кримінальному провадженню.

Захисник Янченко С.П. посилаючись на те, що клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 є безпідставним, заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що ані зміст клопотання, ані доводи прокурора у судовому засіданні не містять жодних нових обставин, які б виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а тому просив у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_1 повністю підтримав доводи свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи підозрюваного, захисника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. До заходів забезпечення кримінального провадження належить запобіжний захід. Одним із видів запобіжних заходів є застава.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ст. 182 КПК України).

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати. Таким чином, характер підстав для зміни запобіжного заходу пов`язаний із виникненням нових обставини, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу.

В постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.03.2019 (справа № 286/1695/18) зазначено, що «поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу». Тобто, попереднє рішення про застосування запобіжного заходу, про яке йде мова у ч. 1 ст. 200, може стосуватись питань як обрання запобіжного заходу, так і його зміни. Разом з тим КПК України передбачає декілька варіантів зміни запобіжного заходу кожен з яких має свої правові підстави. Так, за змістом ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України. Стаття 184 КПК України закріплює вимоги до змісту такого клопотання, яке зокрема має містити виклад обставин, що дають підстави підозрювати, особу у вчиненні кримінального правопорушення, а також посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України. З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя робить висновок, що підставою для зміни запобіжного заходу в порядку, передбаченому ст. 200 КПК України, є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при постановлені попереднього рішення про застосування запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення/збільшення встановлених ризиків.

В свою чергу підставою зміни запобіжного заходу, в порядку передбаченому ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, є факт порушення підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, покладених на нього рішенням про застосування запобіжного заходу, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки. Таким чином, зміна запобіжного заходу в порядку, передбаченому п. 10 ст. 182 КПК України, на відміну від зміни запобіжного заходу на підставі ст. 200 КПК України, не передбачає врахування слідчим суддею, судом обставин обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю альтернативного внесення застави в розмірі 36 440 (тридцять шість тисяч чотириста сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 001 240 (сімдесят мільйонів одна тисяча двісті сорок) гривень, з одночасним покладенням в разі внесення застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Зазначеним рішенням слідчий суддя, на підставі дослідження наданих сторонами справи доказів, підтвердив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 277 ч. 2 ст. 364 КК України, а також встановив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

16.04.2020 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 порушив обов`язок, покладений на нього ухвалою слідчого судді від 29.11.2019, як наслідок звернула частину застави в дохід держави (35 000 620 грн) та змінила запобіжний захід шляхом збільшення застави. Разом з тим, як свідчить мотивувальна частина ухвали від 16.04.2020, колегія суддів дійшла висновку, що «при вирішенні збільшувати заставу чи ні за ч. 10 ст. 182 КПК суд не повинен переглядати всі обставини застосування запобіжного заходу (обґрунтованість підозри і наявність усіх ризиків»). Таким чином, колегія суддів при постановленні рішення від 16.04.2020, керуючись ч. 10 ст. 182 КПК України, не досліджувала ані обґрунтованість підозри, ані наявністьризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у тому числі тих, які виникли після обрання запобіжного заходу. Зазначені обставини в судовому засіданні були підтвердженні прокурором Семаком І.А. та захисником Янченком С.П .

У клопотанні про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 детектив Потребчук О.І., як на підставу такої зміни запобіжного заходу, посилається на те, що після накладення ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2019 арешту на майно ОСОБА_1 , останній 19.12.2019 спробував переоформити транспортний засіб MERCEDES-BENZ S 350, 2015 року випуску, на ТОВ «ФІНОД», та 20.12.2019 закрив арештовані рахунки в банківській установі JSC REGIONALA INVESTICIJU BANKA (Латвійська Республіка), на які отримував грошові кошти від компанії ECONTRADE LLP, яка фінансувала також компанію BFT WORLDWIDE LIMITED, за ціною контрактів з якого визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольних ОСОБА_1 декларантами. Крім цього, детектив зазначив, що під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу від 29.11.2019 стороні обвинувачення не було і не могло бути відомим про наявність у ОСОБА_1 чинного паспорта громадянина Ізраїлю. З огляду на зазначене, вищевикладені обставини не враховувались при обранні запобіжного заходу.

Враховуючи те, що зміна запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 відбулась в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 182 КПК України, яка не передбачає врахування слідчим суддею, судом обставин обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на переконання слідчого судді, обставини, на які посилається сторона обвинувачення не були та не могли бути предметом судового розгляду під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, керівництві такою організацією і участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введеному у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах; в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки., тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 277 ч. 2 ст. 364 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 277 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018 № 19/1977, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.11.2018 № 19/7758, а саме, з месенджеру «Telegram» по номеру телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримував інформацію, яка стосується кримінальних проваджень, які зачіпали діяльність злочинної організації, від службових осіб державних органів, зокрема, Головного управління Державної казначейської служби України щодо арешту речових доказів; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018 № 19/4561, а саме, з електронної скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_14 (на той час ОСОБА_14 ) надавала ОСОБА_1 інформацію про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості; анкетою клієнта банку JSC REGIONALA INVESTICIJU BANKA Латвійської Республіки - компанії BFT WORLDWIDE LIMITED, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником вказаної компанії, а також компаній DOCKFORD PROJECTS LIMITED, KRW COMPANY LIMITED, STONEHILL MARITIME S.A., THUNDERFIELD LTD CORP, ESCADO EXPRESS LTD, AL-SHIPPING CORP, INTERLUX PROJECT LIMITED; протоколу огляду від 03.09.2018, з якого вбачається, що мобільний телефон «Meizu Pro 6M570H», ІМЕІ: НОМЕР_2 , вилучений 17-18.08.2017 під час обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою м. Одеса, вул . Сонячна, 5 , містить текстові повідомлення щодо спілкування з іншими абонентами стосовно митного оформлення товарів, їх транспортування. Крім того, під час огляду повідомлень виявлено зображення відбитку печатки KRW COMPANY LIMITED та BFT WORLWIDE LIMITED, яка виступала контрагентом ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» за вказаними вище договорами купівлі-продажу, а також належала ОСОБА_1 ; протоколом огляду від 22.11.2019, в якому зафіксовані результати огляду карти пам`яті типу «microSD», № 3332, яка є додатком до протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.11.2018 № 19/7760, а саме, зняття інформації, яка містилась у електронній поштовій скриньці «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 здійснював особистий контроль за ходом досудового розслідування кримінального провадження № 32016200000000093, яке стосується порушень з боку службових осіб митних органів та ТОВ «ТОРГЕСТ», при ввезенні товарів в України, з метою недопущення арешту товару, який належав ТОВ «ТОРГЕСТ» та був вилучений слідчими СУ ФР ГУ ДФС в Сумській області, та недопущення притягнення до відповідальності учасників злочинної організації, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з розмитненням цього товару в Україні (службових осіб митних органів та представників ТОВ «ТОРГЕСТ»); протоколу огляду від 22.11.2019, в якому зафіксовано результати огляду карти памяті MSDHC № 3100, яка є додатком до протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018 № 19/4559, а саме, інформації з електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », якою користується ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 надсилав ОСОБА_2 звіти про використання коштів, виділених на здійснення злочинної діяльності, в тому числі про надання коштів під час здійснення митного огляду та відібрання зразків товарів; протоколом огляду від 11.02.2020, з якого вбачається, що мобільний телефон, вилучений в ході обшуку від 26.11.2019 в житлі ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_2 , містить надіслані за допомогою електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_4 » листи на адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_1 , з інформацією та доданими копіями документів про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій ціні; матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отримані 02.03.2020 від компетентних органів Латвійської Республіки, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти на власні рахунки в банку JSC REGIONALA INVESTICIJU BANKA від компанії ECONTRADE LLP, яка фінансувала також компанію BFT WORLDWIDE LIMITED, за ціною контрактів з якою визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольними ОСОБА_1 декларантами; висновком експерта від 19.09.2019 № 9/13-2/8-СЕ/19, з якого вбачається, що розрахунок від 23.04.2018 в частині недонадходження обов`язкових платежів, що спричиненні порушеннями, які пов`язані з оформленням митних декларацій ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТОРГЕСТ», документально підтверджується частково у сумі 26 758 882,92 грн. (мито) та 107 475 963, 92 грн. (ПДВ).

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 277 ч. 2 ст. 364 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Щодо наявності ризиків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Зазначений висновок слідчий суддя зробив виходячи з наступного.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за вчинення одного з них передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Також ризик переховування від органів досудового розслідування підвищується наявністю у ОСОБА_16 достатніх майнових статків та нерухомого майна поза межами України, що ґрунтується на особистих твердженнях підозрюваного, зазначених ним в анкеті клієнта Investicijubank. Крім цього, в зазначеній анкеті підозрюваний вказував на наявність у нього іноземного громадянства держави Ізраїль та адреси проживання за кордоном.

Про те, що вказаний ризик є актуальним свідчить той факт, що рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від16.04.2020 було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 порушив обов`язок, покладений на нього ухвалою слідчого судді від 29.11.2019, у зв`язку з цим частину застави було звернуто в дохід держави та змінено запобіжний захід шляхом збільшення застави. В рішенні апеляційної палати мова йде про порушення обов`язку здати документи, що дають право перетину державного кордону, який спрямований на зменшення ризику втечі підозрюваного. Одночасно, звертаємо увагу, що наявність у підозрюваного паспорту держави Ізраїль , детективами було встановлено вже після прийняття попереднього рішення про обрання запобіжного заходу.

Крім того, на переконання слідчого судді прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Так, слідчим суддею береться до уваги роль підозрюваного в інкримінованих йому злочинах, поінформованність останнього в розподіленні ролей інших учасників злочинної групи, що не виключає можливості впливу з боку ОСОБА_1 на учасників кримінального провадження з метою уникнення від кримінальної відповідальності. А зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя вважає доведеними стороною обвинувачення наявність ризику того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначений висновок слідчий суддя зробив з огляду на наявні у матеріалах справи протоколи за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій та слідчі дії, а також ту обставини, що після накладення ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2019 арешту на майно ОСОБА_1 , останній 19.12.2019 спробував переоформити транспортний засіб MERCEDES-BENZ S 350, 2015 року випуску, на ТОВ «ФІНОД», та 20.12.2019 закрив арештовані рахунки в банківській установі JSC REGIONALA INVESTICIJU BANKA (Латвійська Республіка), на які отримував грошові кошти від компанії ECONTRADE LLP, яка фінансувала також компанію BFT WORLDWIDE LIMITED, за ціною контрактів з якого визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольних ОСОБА_1 декларантами.

Слідчий суддя критично ставиться до заперечень захисника, що ОСОБА_1 не знав про накладені арешти на майно, оскільки не був присутнім під час винесення ухвал суду та не отримував їх копії. Вищенаведені ризики, матеріали НСРД, протоколи оглядів мобільних телефонів, майже одночасне вчинення дій щодо реалізації майна та закриття рахунків, дають обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 мав можливість бути поінформованим про накладені арешти у непередбачений нормами КПК України спосіб та вжити відповідні заходи для попередження їх арешту.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження як наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 277 ч. 2 ст. 364 КК України,так і ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а також той факт, що в судовому засіданні були встановлені нові обставини, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу, які суттєво впливають на ступінь раніше встановлених ризиків, на переконання слідчого судді наявні підстави для зміни запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 . Разом з тим, враховуючи, що в судовому засіданні сторона захисту посилалась на те, що електронний засіб контролю становить небезпеку для здоров`я підозрюваного, ускладнює життя підозрюваного, через переодичну втрату сигналу, а також позиції сторони обвинувачення, яка полягала у тому, що непокладення обов`язку «носити електронний засіб контролю» не спричинить суттєвої шкоди кримінальному провадженню, за умови, що інші обов`язки на підозрюваного ОСОБА_1 будуть покладені, слідчий суддя визнав за можливе у задоволенні клопотання в частинні покладення вищезазначеного обов`язку відмовити.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 200, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І.А., про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 у справі № 991/1114/20 у вигляді застави в сумі 76 598 982 (сімдесят шість мільйонів п`ятсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн шляхом покладення на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, виконання яких забезпечити встановленою заставою на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 у справі № 991/1114/20 в сумі 76 598 982 (сімдесят шість мільйонів п`ятсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;

2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії ухвали встановити до 02 серпня 2020 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак