Document No. 89990426

Справа № 991/1388/20

Провадження 1-кп/991/26/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 червня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі -

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Снегірьова О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Пархети А.А., Дульського О.Л., Войченка С.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дульського О.Л. (захисника обвинуваченого Шершака М.І.) про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 року №52019000000000898 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

14.02.2020 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 №52019000000000898 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Ухвалою ВАКС від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020. Ухвалою ВАКС від 18.03.2020 призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з відкладенням на 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 18.06.2020.

2. Короткий виклад заяви про відвід.

18.06.2020 захисник Дульський О.Л. подав перед судовим засіданням та оголосив в засіданні заяву про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні, в якій із посиланнями на статтю 59 Конституції України, статтю 14 (3) (d) Міжнародного пакту про громадські і політичні права, статтю 6 (3) (с) Європейської конвенції про захист прав людини і політичні права, принцип 1 Основних принципів, що стосуються ролі юристів, статтю 67 (1) (d) Статуту Міжнародного кримінального суду стверджується про порушення законного права ОСОБА_1 на вільний вибір захисника, оскільки 18.03.2020 судом було продовжено підготовче судове засідання, незважаючи на клопотання ОСОБА_1 про відкладення такого підготовчого судового засідання внаслідок наявності в нього бажання укласти договір на правову допомогу із Дульським О.Л. , а за наслідками засідання постановлено ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Дульський О.Л. вважає, що таке рішення суду пов`язано з його участю як захисника в іншому кримінальному провадженні, яке розглядається членами колегії - суддями Коліушем О.Л. та Ткаченком О.В., - та на підтвердження цього стверджує про «неприховану «активну» реакцію колегії суддів на його прізвище», озвучене ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання 18.03.2020, що зафіксовано на технічному записі підготовчого судового засідання від 18.03.2020. Також Дульський О.Л. зазначає, що 11.06.2020 під час ознайомлення з матеріалами судової справи ним було встановлена відсутність заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів і ухвали суду за результатом розгляду заяви про відвід, що викликає сумніви в неупередженості колегії суддів.

Захисники Войченко С.В. та Пархета А.А, обвинувачений ОСОБА_1 підтримали заяву Дульського О.Л. про відвід та просили її задовільнити.

Прокурор Снєгірьов О.М. заперечував проти задоволення заяви про відвід колегії суддів внаслідок відсутності підстав для відводу, зазначених в статті 75 КПК, а також зазначивши, що викладені в заяві твердження не можуть бути підставою для відводу.

3. Обґрунтування позиції суду.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Під час підготовчого судового засідання, яке було призначене на 18.03.2020, обвинувачений ОСОБА_1 усно заявив клопотання про відкладення судового засідання із посиланням на намір запросити як захисника Дульського О.Л., однак будь-яких письмових документів на підтвердження такого не надав. Також самим Дульським О.Л. не було надано жодних клопотань про відкладення підготовчого судового засідання 18.03.2020 та підтвердження укладення договору з ОСОБА_1 , документами щодо його повноважень як захисника, та поважності причини неприбуття його як захисника в підготовче судове засідання.

Згідно з частиною 1 статті 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Тобто КПК чітко визначає вичерпний перелік документів на підтвердження участі захисника у кримінальному провадженні, й, відповідно, повноваження захисника не можуть бути підтверджені лише словами обвинуваченого про намір укласти договір про надання правової допомоги. Відтак, під час підготовчого судового засідання 18.03.2020 повноваження Дульського О.Л. як захисника обвинуваченого ОСОБА_1 не були підтверджені жодним належним чином, а гіпотетична можливість укладення договору не може бути належною правовою підставою для відкладення судового засідання внаслідок недотримання принципу безперервності судового провадження, й тому в суду не було підстав для задоволення клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, а відтак доводи Дульського О.Л. про порушення права на захист є необґрунтованими.

Також є необґрунтованими доводи Дульського О.Л. про упередженість колегії суддів з посиланням на «неприховану «активну» реакцію колегії суддів на його прізвище», озвучене ОСОБА_1, що зафіксовано на технічному записі підготовчого судового засідання від 18.03.2020, оскільки така оцінка реакції колегії суддів є виключно суб`єктивною думкою Дульського О.Л., ґрунтується лише на його особистих суб`єктивних припущеннях, зовсім не свідчить про позитивне чи негативне ставлення до Дульського О.Л. , та не є підтвердженням наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів чи окремого судді в розумінні пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України.

За пунктом 1.2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Зі змісту пункту 1.2 вбачається «моральна дилема», яка за пунктом 33 коментаря Бангалорських принципів поведінки суддів тлумачиться як «поведінка, яка одним видається пристойною та ввічливою, інші вважатимуть зарозумілою та офіціозною. У свою чергу, те, що одні засуджуватимуть як негідну поведінку, яка свідчить про брак поваги до посади судді, інші радісно вітатимуть як вияв почуття гумору та здатності не сприймати себе надто серйозно зі сторони посадових осіб суду».

Крім того, є необґрунтованими доводи Дульського О.Л. , що 18.03.2020 під час ознайомлення з матеріалами судової справи ним було встановлено «безслідне зникнення» заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів і ухвали суду за результатом розгляду цієї заяви про відвід.

11.06.2020 через канцелярію ВАКС подане клопотання Дульського О.Л. з проханням видати копію запису підготовчого судового засідання та копію журналу судового засідання від 18.03.2020, яке зареєстроване відповідальним працівником суду о 09:09:57 (вх. №11460/20-Вх), а також його клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи №991/1388/20, яке зареєстроване відповідальним працівником суду о 09:12:13 (вх. №11461/20-Вх). Судове засідання розпочато в 09:53, в процесі якого обвинуваченим ОСОБА_1 була подана заява про відвід колегії суддів, за результатом розгляду якої постановлено ухвалу суду про відмову у задоволенні відводу. Таке судове засідання завершене о 11:17, згідно з журналом судового засідання, після чого Дульському О.Л. вручена копія запису судового засідання від 18.03.2020 та надана можливість ознайомитись з матеріалами судової справи, яке згідно його напису на заявах тривало до 11.45.

За пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814 (зі змінами від 24.12.2019) документи, які отримано від учасників судового процесу або їх представників, безпосередньо під час судового засідання за резолюцією судді (судді-доповідача) передаються для реєстрації до канцелярії суду не пізніше наступного робочого дня, після чого долучаються до матеріалів справи.

Відповідно до цього, подана під час судового засідання 11.06.2020 заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддів, передана на реєстрацію в канцелярію суду після судового засідання та зареєстрована відповідальним працівником суду о 11:57:30 (вх. №11497/20-Вх) та долучена до матеріалів справи після реєстрації, тобто на зазначений вище час ознайомлення Дульським О.Л. з матеріалами справи вона не могла бути наявна у справі.

Пунктом 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ зазначеної вище Інструкції встановлено чіткий порядок підшивання документів судової справи, де визначено таке «…інші документи, що були отримані під час розгляду справи; протокол (журнал) судового засідання; вступна та резолютивна частини судового рішення (за наявності)….», а тому вступна та резолютивна частина ухвали від 11.06.2020, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, мала бути підшита до матеріалів судової справи виключно після реєстрації в установленому порядку заяви про відвід. Відповідно, після закінчення судового засідання 11.06.2020 зареєстрована заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, після чого до інших документів судової справи підшиті журнал судового засідання від 11.06.2020 й вступна та резолютивна частина ухвали.

Дослідивши зміст заяви про відвід та матеріали судового провадження, заслухавши думки сторін, суд доходить висновку про відсутність підстав для відводу, зазначених в статті 75 КПК, та необґрунтованість заявленого відводу, оскільки у заяві не наведено конкретних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості як будь-кого з суддів, так і колегії суддів в цілому.

Керуючись статтями 75, 81, 372, 376 КПК суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Дульського О.Л. (захисника обвинуваченого Шершака М.І.) про відвід колегії суддів в даному кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.