Document No. 90253351

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 766/16775/17

Провадження № 1-кп/991/77/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого Крикливого В.В., суддів: Галабали М.В., Ногачевського В.В.,

за участю: секретарів судового засідання Чумаченко А.О., Яроша О.М., прокурорів Мусіяки В.В., Кимлика Р.В., представника цивільного позивача Демиденко О.А. , захисників Губерського А.С., Пасічніченка О.П., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 52016000000000135 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, який має на утриманні дитину з інвалідністю з дитинства, на час вчинення злочину працював головою правління Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль», в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ,

- у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (далі - ПАТ «Херсонська ТЕЦ») у статутному капіталі має 99,8% державної частки.

ОСОБА_2 обіймав посаду голови правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

У період часу з 12.05.2015 по 14.12.2015, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, ОСОБА_2 умисно надав іншій юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Квадро-Фінанс» (далі - ТОВ «Квадро-Фінанс») під виглядом безпроцентної поворотної позики неправомірну вигоду в розмірі 8 785 000 грн.

Згаданий злочин було вчинено у приміщенні адміністративної будівлі ПАТ «Херсонська ТЕЦ», розташованої в місті Херсон по вулиці Бериславське шосе, буд. 1, за наступних обставин.

Так, відповідно до пункту 9.4.10.23 Статуту ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та пункту 3.2.23 Положення про правління (виконавчий орган) ПАТ «Херсонська ТЕЦ», правління товариства самостійно надає поворотну фінансову допомогу (позика, позичка та інші види, передбачені чинним законодавством), безповоротну фінансову допомогу (дарування, пожертва та інші види, передбачені чинним законодавством), в межах витрат на благодійництво, передбачених фінансовим планом товариства на відповідний рік.

Згідно із пунктом 2.4.16 Контракту від 27.01.2014 № 26-е/14 голова правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 мав обов`язок вчиняти правочини, підписувати договори та інші документи товариства, рішення про вчинення, укладання або погодження (затвердження) яких прийняті Правлінням в межах його компетенції, визначеної Статутом товариства, Положенням про виконавчий орган товариства, Порядком погодження правочинів та дій щодо розпорядження Правлінням коштами та майном товариства.

Відповідно до п. 5 ст. 89 Господарського кодексу України, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток, паїв) належить державі, зобов`язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план, який відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 9 ст. 75 Господарського кодексу України, є основним плановим документом товариства, відповідно до якого воно отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, - органами, до сфери управління яких вони належать. При цьому розподіл прибутку (доходу) таких підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Згідно з Порядком складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектора економіки, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 № 173, проект фінансового плану підприємства подається органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави, до 15 червня року, що передує плановому (п. 4). Відповідальність за достовірність та обґрунтованість планування окремих показників несе керівник підприємства згідно з укладеним контрактом (п. 13), тобто особисто голова правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 .

Крім того, пунктом 2.4.17 Контракту передбачено, що голова правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 як керівник зобов`язаний забезпечити підготовку правлінням річного фінансового плану товариства, подання його загальним зборам для розгляду та погодження в установленому чинним законодавством порядку.

Приписами пп. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» від 03.10.2012 № 899, визначено, що суб`єкти господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов`язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому забороняється здійснювати витрати, зокрема, на благодійну, спонсорську та іншу допомогу.

У пункті 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» зазначено, що під час формування та затвердження фінансових планів суб`єктів господарювання державного сектора економіки міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади слід установлювати суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб`єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року). У разі виникнення об`єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри та/або за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу, уповноваженого управляти майном (корпоративними правами) суб`єкта господарювання, відповідно до поданого суб`єктом розрахунку таких витрат, за погодженням з органами, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

Отже, граничний обсяг витрат ПАТ «Херсонська ТЕЦ», які можливо було визначити (за результатами 2014 попереднього звітного року) на іншу допомогу, якою у даному випадку є безпроцентна поворотна позика, встановлено на рівні не більше як 1% обсягу чистого прибутку минулого року, але за умови затвердження річного фінансового плану ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на 2015 рік Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. За результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році обсяг чистого прибутку ПАТ «Херсонська ТЕЦ» становив 15 629 000 грн, у зв`язку з чим один його відсоток склав 156 290 грн. При цьому станом на 01.01.2015 поточна кредиторська заборгованість ПАТ «Херсонська ТЕЦ» складала понад 228 000 000 грн.

Всупереч вказаним приписам Господарського кодексу України, Постанов Кабінету Міністрів України, наказу Міністерства економіки України, вимогам Статуту, Контракту, Положення про правління, голова правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 не забезпечив у 2014 році підготовку правлінням фінансового плану товариства на 2015 рік та подання його проекту до 15.06.2014 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України для затвердження.

Тобто ОСОБА_2 достовірно знав і розумів, що фінансовий план ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на 2015 рік не затверджено і здійснювати витрати на будь-яку допомогу заборонено.

Таким чином, ОСОБА_2 не маючи ані фінансового плану, ані обов`язкової згоди на перевищення граничного розміру витрат на вказану допомогу та відповідного рішення правління, зловживаючи своїм службовим становищем і використовуючи його всупереч інтересам служби та інтересам очолюваного ним державного підприємства, діючи умисно, з метою надання неправомірної вигоди у виді грошових коштів іншій юридичній особі приватного права, самостійно прийняв рішення про надання ТОВ «Квадро-Фінанс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38823123, у власність 8 785 000 грн, належних ПАТ «Херсонська ТЕЦ».

Так, у травні 2015 року у голови правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 виник умисел на надання ТОВ «Квадро-Фінанс» неправомірної вигоди. У зв`язку із його реалізацією, на виконання попередньої домовленості із ОСОБА_2 , 12.05.2015 директор ТОВ «Квадро-Фінанс» ОСОБА_4 звернувся до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» із листом № 02/05-15 від 12.05.2015 про надання його підприємству позики в розмірі 15 000 000 грн.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 13.05.2015, у першій половині дня, ОСОБА_2 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно з особистих корисливих спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використав всупереч інтересам служби свої права та можливості, пов`язані з його посадою, усвідомлюючи при цьому, що використовує службове становище голови правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ».

Так, всупереч вимогам ч. ч. 1, 2, 9 ст. 75, ч. 5 ст. 89 Господарського кодексу України, п.п. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899, п.п. 4, 13 Порядку, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 № 173, п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673, п. 9.4.10.23 Статуту, п. 3.2.23 Положення про правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ», п.п. 2.4.16, 2.4.17 Контракту, достовірно знаючи, що фінансовий план ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на 2015 рік не затверджено і здійснювати витрати ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на будь-яку допомогу іншій юридичній особі прямо заборонено, без рішення правління умисно уклав від імені ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та власноруч підписав договір № 1/111 від 13.05.2015 про надання безпроцентної поворотної позики ТОВ «Квадро-Фінанс» в розмірі 8 785 000 грн зі строком її повного повернення через сім місяців з моменту надання суми позики, але не пізніше 20.12.2015.

Разом із цим, ОСОБА_2 усвідомлював, що дії, які він вчиняє, не мають законних підстав, не спрямовані на досягнення прибутковості і збереження майна ПАТ «Херсонська ТЕЦ», порушують вищенаведені норми законодавства та відомчих нормативно-правових актів.

13.05.2015 у період часу приблизно з 15 год 10 хв по 16 год 25 хв, діючи на досягнення свого злочинного умислу, направленого на надання юридичній особі приватного права неправомірної вигоди, ОСОБА_2 забезпечив незаконне перерахування грошових коштів в розмірі 8 785 000 грн, з рахунку № НОМЕР_1 ПАТ «Херсонська ТЕЦ», відкритому в АТ «Ощадбанк» (Херсонське обласне управління), на поточний рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс» № НОМЕР_3, відкритому в АБ «Укргазбанк» у м. Херсоні, під виглядом надання безпроцентної поворотної позики. А саме, за допомогою електронної системи «Клієнт-банк», ОСОБА_2 підписав особистим електронним цифровим підписом платіжне доручення № 1639 від 13.05.2015 та надав головному бухгалтеру ПАТ «Херсонська ТЕЦ» розпорядження на його виконання.

В результаті зазначених умисних злочинних дій ОСОБА_2 , з рахунку ПАТ «Херсонська ТЕЦ» було незаконно перераховано на рахунок юридичній особі приватного права - ТОВ «Квадро-Фінанс» під виглядом надання безпроцентної поворотної позики грошові кошти в розмірі 8 785 000 грн, якими ТОВ «Квадро-Фінанс» розпорядилося виключно у власних інтересах та без наміру їх повертати у повному обсязі.

Продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправний характер, діючи всупереч інтересам ПАТ «Херсонська ТЕЦ», 14.12.2015 в приміщенні згаданого підприємства, ОСОБА_2 , без законних на те підстав, ігноруючи нормативні заборони та наявність значної кредиторської заборгованості у ПАТ «Херсонська ТЕЦ», без рішення правління уклав та особисто підписав з ТОВ «Квадро-Фінанс» додаткову угоду від 14.12.2015 № 1 до договору від 13.05.2015 № 1/111, якою безпідставно, діючи на користь ТОВ «Квадро-Фінанс», продовжив строк повернення отриманої позики в розмірі 8 785 000 грн до 20.12.2016.

Зазначеними коштами ТОВ «Квадро-Фінанс» розпорядилось на власний розсуд та у визначені договорами строки ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не повернуло.

В результаті зазначених дій голови правління ОСОБА_5 , які виразилися у зловживанні ним своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» завдано майнової шкоди у вигляді безпідставного зменшення активів підприємства та протиправного вибуття з його власності грошових коштів на суму 8 785 000 грн, яка у 14 425 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 винним себе у вчиненні встановленого судом злочину не визнав. Не заперечуючи факту укладення між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» договору про надання безпроцентної поворотної позики на суму 8 785 000 грн, показав, що діяв виключно в інтересах очолюваного ним підприємства та умислу на завдання Товариству шкоди не мав. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 наполягав на тому, що ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не є державним підприємством у розумінні ст. 364 КК України, тому він не є суб`єктом згаданого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2 показав, що починаючи з 2013 року обіймав посаду голови правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Усі роки підприємство було збитковим, тільки за підсумками 2014-2015 років отримало прибуток. Проте ПАТ «Херсонська ТЕЦ» мало значні борги перед державою за використаний газ. Тому державною виконавчою службою неодноразово накладалися арешти на рахунки підприємства, що призводило до невиплати заробітних плат працівникам ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Саме тому в 2015 році, з метою забезпечення господарської діяльності ПАТ «Херсонська ТЕЦ», ОСОБА_2 уклав договір про надання безпроцентної поворотної позики ТОВ «Квадро-Фінанс».

З директором ТОВ «Квадро-Фінанс» ОСОБА_4 обвинувачений познайомився випадково. ОСОБА_4 розповів, що його підприємство здійснює будівництво багатоквартирного будинку і потребує фінансової допомоги. Спочатку у ОСОБА_2 виникла пропозиція надати ТОВ «Квадро-Фінанс» позику в рахунок майбутнього придбання квартир для працівників ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Потім вони домовилися, що ПАТ «Херсонська ТЕЦ» надасть ТОВ «Квадро-Фінанс» позику, а її повернення відбудеться шляхом врахування в оплату виконаних ремонтних робіт.

Перед укладенням договору позики ОСОБА_2 разом із головним бухгалтером та начальником юридичного відділу відвідував аудиторську фірму - ТОВ АФ «Профі-аудит» для отримання консультації з приводу надання позики.

Питання про надання ТОВ «Квадро-Фінанс» безпроцентної поворотної позики на засіданні правління не розглядалося. Зазначений договір був завізований усіма відповідальними особами, як це передбачено Положенням про ведення договірної роботи. При цьому, обвинувачений нікого не примушував його візувати та підписав договір особисто. У грудні 2015 року ОСОБА_2 також підписав додатковий договір, яким було продовжено строк повернення зазначеної позики.

Обвинувачений не заперечував того, що фінансовий план на 2015 рік був затверджений лише наприкінці 2015 року, так як протягом 2014 та 2015 років проекти зазначеного плану декілька разів поверталися Фондом державного майна для доопрацювання. У затвердженому фінансовому плані не було зазначено відомостей про позику ТОВ «Квадро-Фінанс» через недогляд.

Крім того, обвинувачений пояснив, що у ПАТ «Херсонська ТЕЦ» були рахунки в різних банківських установах, тому перерахування коштів з одного рахунку на інший досить часто відбувалось щоб уникнути накладення арешту на грошові кошти підприємства. Чому згадана суму позики не була розміщено на депозитному рахунку підприємства, обвинувачений пояснити не зміг.

Після укладення договору про надання безпроцентної поворотної позики та перерахування на рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс» 8 785 000 грн з`ясувалося, що зазначене підприємство не має ліцензій на здійснення ремонтних та аварійних робот. Тоді ОСОБА_4 запропонував укласти договори підряду з ТОВ «Херсонбуд», яке протягом 2015 року і виконувало ремонтні та аварійні роботи на ПАТ «Херсонська ТЕЦ».

В січні 2016 року між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» укладено декілька договорів на здійснення ремонтних робіт, проте при проведенні розрахунків за отримані послуги борг останнього за договором позики погашено не було.

Не дивлячись на заперечення винуватості ОСОБА_2 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, вирішуючи питання щодо належності ОСОБА_2 до суб`єкта злочину, передбаченого ст. 364 КК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до Статуту, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» засноване 29.05.2002 державою в особі Міністерства палива та енергетики України (з 09.12.2010 - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України) та має статутний капітал з державною часткою у розмірі 99,8328 відсотків (т.3 а.с.5).

Враховуючи, що у статутному фонді ПАТ «Херсонська ТЕЦ» державна частка перевищує 50 відсотків та становить величину, що забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність підприємства, для цілей статті 364 КК України, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» прирівнюється до державного підприємства (абзац другим пункту першого Примітки до згаданої статті).

На підставі контракту від 27.01.2014 № 26-е/14» (т.4 а.с.40). та відповідного наказу від 30.01.2014 № 22к обвинуваченого ОСОБА_2 призначено на посаду голови правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ (т.3 а.с.66).

Згідно з вказаним Контрактом, голова правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 був зобов`язаний здійснювати керівництво та управління поточною і господарською діяльністю товариства, забезпечувати його прибутковість, ефективне використання і збереження майна товариства в межах повноважень, визначених у Статуті, Положенні про правління та у Контракті (п.1.1), здійснювати керівництво правлінням, скликати його засідання, визначати порядок денний та організовувати ведення протоколів засідань правління (п.1.4.4).

При цьому, як передбачено у п. 2.3.3. Контракту та п. 9.4.12.10 Статуту, голова правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 має право розпоряджатися майном та коштами товариства відповідно до законодавства України в межах наданих йому повноважень та з урахуванням обмежень, встановлених Статутом товариства, рішеннями загальних зборів, наглядової ради товариства, правління, іншими документами товариства.

Крім того, пунктом 2.3.4 Контракту та пунктом 9.4.12.14 Статуту передбачено, що голова правління в межах своєї компетенції, встановленої положеннями цього Статуту, Положенням про виконавчий орган товариства, Положенням про наглядову раду, Положенням про ревізійну комісію товариства, трудового договору (контракту) з головою правління товариства, а також рішеннями вищого органу товариства та діючим законодавством України, має повноваження вчиняти правочини, підписувати договори (угоди) та інші документи товариства з урахуванням обмежень щодо суми та предмету правочинів.

Таким чином, голова правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 на час вчинення злочину був службовою особою юридичної особи, прирівняної до державного підприємства, тобто постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що відповідає визначенню службової особи державного підприємства (пункт 1 Примітки до ст. 364 КК України), у зв`язку із чим він є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

З огляду на викладене, суд вважає хибними та не приймає до уваги твердження сторони захисту з приводу того, що ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не є державним підприємством, а ОСОБА_2 - суб`єктом інкримінованого йому злочину.

Встановлені судом обставини вчинення злочину повністю підтверджується дослідженим та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, згідно із відомостями, зазначеними в Балансі (Звіту про фінансовий стан) ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за 2014 рік (т.3 а.с.75) та висновку судово-економічної експертизи № 14401/16-45/962/17-45 від 16.01.2017 у підприємства існувала поточна кредиторська заборгованість за 2014 рік в розмірі 319 346 700 грн, у тому числі понад 153 млн грн - за товари, роботи, послуги, понад 3 млн грн - по розрахункам із бюджетом, 33 тис грн - з оплати праці. За 2015 рік кредиторська заборгованість збільшилася до 351 302 000 грн (т.5 а.с.80).

Відповідно до листа Державної фіскальної служби від 01.06.2017 № 9213/5/99-99-17-02-16 станом на 01.05.2015 ПАТ «Херсонська ТЕЦ» мало заборгованість з податку на прибуток у розмірі 3 695 000 грн, а станом на 01.05.2016 - заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 873 000 грн. Окрім того, 05.06.2015 до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 35 620 грн (т.5 а.с.42).

Відповідно до листа Фонду Державного майна України від 16.08.2016 № 10-51-15690, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 № 96-р «Про приватизацію суб`єктів паливно-енергетичного комплексу та групи Г» 28.05.2015 державний пакет акцій ПАТ «Херсонська ТЕЦ» від Міністерства палива та енергетики України передано в Фонд державного майна України без затвердженого фінансового плану Товариства на 2015 рік.

Проект фінансового плану ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за 2015 рік вперше надійшов до Фонду 19.06.2015. Після відповідних доопрацювань проект фінансового плану в остаточній редакції надійшов до Фонду 19.11.2015 та був затверджений 25.11.2015. Окрім того, Фонд 27.01.2016 звернувся до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» із запитом про надання інформації стосовно здійснених товариством до 25.11.2015 витрат, як це передбачено Постановою КМ України від 03.10.2012 № 899. Відповідь від ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не отримано (т.4 а.с.97).

Відомості, викладені в листі Фонду Державного майна України від 16.08.2016 № 10-51-15690, підтверджуються документацією щодо затвердження фінансового плану ПАТ «Херсонська ТЕЦ», отриманою 18.08.2016 в Фонді державного майна України в ході тимчасового доступу до речей і документів (т.6 а.с.6), та під час обшуку, проведеного 05.07.2016 на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» (т.7 а.с.14).

Як вбачається із змісту фінансового плану ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на 2015 за підписом ОСОБА_2 , а саме Таблиці І «Формування фінансових результатів» та Таблиці ІІІ «Рух грошових коштів», факт надання ТОВ «Квадро-Фінанс» безпроцентної поворотної позики у розмірі 8 785 000 грн в плані не знайшов свого відображення, хоча останній складався та затверджувався вже після укладення та виконання відповідного договору. Зазначена інформація також відсутня в пояснювальних записках до звіту про виконання фінансового плану за 2015 рік за підписом голови правління ОСОБА_2 (т.4 а.с.156, т.6 а.с.11-145) та за IV квартал 2015 року по ПАТ «Херсонська ТЕЦ», які було направлено до Фонду державного майна України 24.02.2016 за вихідним номером - 06-2/491 (т.8 а.с.2, 3, 36).

Відповідно до протоколу обшуку від 05.07.2016 на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» (т.7 а.с.14) вилучені наступні документи:

1. Лист директора ТОВ «Квадро-Фінанс» ОСОБА_4 від 12.05.2015 № 02/05-15 (т.7 а.с.31) наступного змісту:

«Наше підприємство, на даний час, веде будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Просимо Вас розглянути можливість надання нам позики в розмірі до 15 млн гривень для виконання будівельно-монтажних робіт за вищевказаною адресою.

Повернення коштів гарантуємо плідною співпрацею по використанню робіт для Вашого підприємства на суму займу».

Зазначений лист має відмітку про вхідну реєстрацію від 12.05.2015 № 981. До листа додається резолюція голови правління ОСОБА_2 від 12.05.2015, із змісту якої вбачається, що вивчення питання по суті звернення доручено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 (т.7 а.с.32).

2. Лист голови правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 від 13.05.2015 № 01-4/1069 (т.7 а.с.31), відповідно до якого ТЕЦ звернулося до ТОВ АФ «Профі-Аудит» із проханням надати висновкок щодо можливості надання ТОВ «Квадро-Фінанс» позики відповідно до листа останнього від 12.05.2015 № 02/05-15 (т.7 а.с.31).

3. Відповідь ТОВ АФ «Профі-Аудит» від 13.05.2015 № 81/02 на лист голови правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 від 13.05.2015 № 01-4/1069 із роз`ясненнями щодо можливості надання ТОВ «Квадро-Фінанс» поворотної безпроцентної позики, який має вхідну реєстрацію ПАТ «Херсонська ТЕЦ» від 13.05.2015 № 991 (т.7 а.с.34).

До відповіді додається резолюція голови правління ОСОБА_2 від 13.05.2015, із змісту якої вбачається, що вивчення питання по суті роз`яснення доручено ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (т.7 а.с.35).

4. Договір № 1/111 від 13.05.2015 про надання безпроцентної поворотної позики, відповідно до якого ПАТ «Херсонська ТЕЦ», в особі голови правління ОСОБА_2 , та ТОВ «Квадро-Фінанс», в особі директора ОСОБА_4 , уклали договір позики в розмірі 8 785 000 грн. Строк повного повернення позики становить сім календарних місяців з моменту надання суми позики. Сума позики підлягає поверненню Позичальником повністю у визначений строк, але не пізніше 20 грудня 2015 року (т.7 а.с.27-29).

На останньому аркуші договору є штамп для візування із підписами начальника юридичного відділу, головного бухгалтера, заступника голови правління з фінансово-економічної діяльності, начальника служби безпеки.

5. Додаткова угода № 1 від 14.12.2015 до договору № 1/111 від 13.05.2015 про надання безпроцентної поворотної позики, відповідно до якої ПАТ «Херсонська ТЕЦ», в особі голови правління ОСОБА_2 , та ТОВ «Квадро-Фінанс», в особі директора ОСОБА_4 , дійшли згоди про збільшення строку повернення позики до 19 календарних місяців з моменту її надання, але не пізніше 20.12.2016 (т.7 а.с.30).

На останньому аркуші договору є штамп для візування договору із підписами начальника юридичного відділу, головного бухгалтера, заступника голови правління з фінансово-економічної діяльності, начальника служби безпеки.

Згідно листа ПАТ «Херсонська ТЕЦ» від 23.08.2016 № 01-4/1740 питання щодо укладення договору про надання ТОВ «Квадро-Фінанс» безпроцентної поворотної позики на засіданнях правління ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не розглядалося (т.3 а.с.110).

Відповідно до протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 15.08.2016, 09.08.2016 та 24.11.2016 в ПАТ «Кредобанк», ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПАТ «Державний ощадний банк України» отримані відомості про рух грошових коштів ТОВ «Квадро-Фінанс» та ПАТ «Херсонська ТЕЦ» (т.5 а.с.114-186, т.10 а.с.5-250, т.11 а.с.9, 69). Відповідно до згаданих відомостей ПАТ «Херсонська ТЕЦ» платіжним дорученням № 1639 від 13.05.2015 перерахувало на рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс» 8 785 000 грн із призначенням платежу: плата позики згідно договору № 1/111 від 13.05.2015.

У свою чергу отримані ТОВ «Квадро-Фінанс» грошові кошти, 14.05.2015, на підставі договорів про надання безпроцентної поворотної позики, укладених у той же день, перераховані на карткові рахунки: ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 кожному в сумі 150 000 грн.

Окрім того, 14.05.2015 та 15.05.2015 на рахунок ТОВ «Херсонбуд» перераховано 380 000 грн та 30 000 грн відповідно, а 20.05.2015 на інший поточний рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс», відкритий в ПАТ «Кредобанк», перераховано 3 750 000 грн (т.5 а.с.114-186, т.10 а.с.5-250).

Зазначені вище відомості про рух грошових коштів також знайшли своє відображення у висновку судово-економічної експертизи № 14401/16-45/962/17-45 від 16.01.2017. Згаданим експертним висновком підтверджується, що станом на 11.05.2016 кошти від ТОВ «Квадро-Фінанс» до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» в рамках виконання умов договору № 1/111 від 13.05.2015 не надходили (т.5 а.с.80).

За результатами обшуку, проведеного 05.07.2016, в ТОВ «Квадро-Фінанс» (т.9 а.с.20) вилучені договори згаданого підприємства від 14.05.2015 про надання безпроцентної поворотної позики: ТОВ «Херсонбуд» в розмірі 1 000 000 грн, ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по 600 000 грн кожному (т.9 а.с. 24-57).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ «Квадро-Фінанс» ОСОБА_4 підтвердив, що у травні 2015 року познайомився із директором ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 в приміщенні аудиторської фірми «Профі-Аудит». Під час спілкування ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про те, що ТОВ «Квадро-Фінанс» має труднощі із фінансуванням будівництва багатоквартирного будинку. Тоді ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 надати його підприємству фінансову допомогу в рахунок майбутнього співробітництва. Спочатку ОСОБА_2 казав, що надасть ТОВ «Квадро-Фінанс» фінансову допомогу в рахунок майбутнього придбання квартир для співробітників ПАТ «Херсонська ТЕЦ», а згодом повідомив, що ТОВ «Квадро-Фінанс» поверне запозичені кошти надаючи ПАТ «Херсонська ТЕЦ» послуги по проведенню ремонтних робіт. За ініціативою ОСОБА_2 вони домовилися, що грошові кошти будуть перераховані на рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс» на підставі договору про надання безпроцентної поворотної позики. Для цього, на прохання ОСОБА_2 , ОСОБА_4 підготував від імені ТОВ «Квадро-Фінанс» та направив до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» звернення, в якому прохав надати позику в розмірі 15 000 000 грн. Разом із цим, ОСОБА_4 пропонував ОСОБА_2 укласти договір підряду, але останній категорично від цього відмовився.

Через незначний проміжок часу, 13.05.2015, на запрошення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 приїхав до нього на роботу, де підписав запропонований ним договір позики на суму 8 785 000 грн. Того ж дня, на рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс» надійшли зазначені кошти.

Після отримання від ПАТ «Херсонська ТЕЦ» грошових коштів, певну їх частину, на підставі укладених 14.05.2015 з ТОВ «Квадро-Фінанс» договорів про надання безпроцентної поворотної позики, перераховано на карткові рахунки фізичних осіб для задоволення їх особистих потреб. Позику було надано самому ОСОБА_4 (150 000 грн), його батькам - ОСОБА_15 та ОСОБА_11 (по 150 000 грн), працівникам ТОВ «Квадро-Фінанс», а саме: головному бухгалтеру ОСОБА_13 та інженеру ОСОБА_14 (по 150 000 грн). Частина коштів у сумі 410 000 грн була направлена підрядній організації ТОВ «Херсонбуд» на підставі договору про надання безпроцентної поворотної позики. Решту коштів було використано на потреби ТОВ «Квадро-Фінанс».

Після того, як ПАТ «Херсонська ТЕЦ» перерахувало кошти, з`ясувалося, що у ТОВ «Квадро-Фінанс» відсутні необхідні ліцензії, тому укласти договори про здійснення ремонтних робіт було неможливо. Для проведення відповідних ремонтних робіт ОСОБА_4 порадив ОСОБА_2 інше підприємство, з яким ТОВ «Квадро-Фінанс» раніше укладало договори підряду, а саме ТОВ «Херсонбуд». Співробітництво між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Херсонбуд» тривало протягом року. При цьому, ОСОБА_2 повернення позики від ТОВ «Квадро-Фінанс» не вимагав.

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 переписати на його матір - ОСОБА_16 корпоративні права на пансіонат, будівництвом якого займалось ТОВ «Квадро-Фінанс». За таке оформлення ОСОБА_2 пообіцяв самостійно погасити 50 % заборгованості ТОВ «Квадро-Фінанс» перед ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за договором № 1/111 від 13.05.2015. На цю пропозицію ОСОБА_4 погодився. Згодом останній оформив матір обвинуваченого - ОСОБА_16 як співзасновника ТОВ «Пансіонат «Петровець» із внеском до статутного фонду в розмірі, який відповідає половині заборгованості ТОВ «Квадро-Фінанс» перед ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Звісно, ніяких коштів до статутного фонду товариства в дійсності ОСОБА_16 не вносила.

У грудні 2015 року за пропозицією обвинуваченого між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» укладено додатковий договір, яким строк повернення позики було продовжено.

В січні 2016 року між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» укладено декілька договорів на виконання ремонтних робіт, проте ОСОБА_2 заперечував проти того, щоб заборгованість ТОВ «Квадро-Фінанс» за договором № 1/111 від 13.05.2015 було зараховано в рахунок оплати вартості виконаних робіт.

У 2016 році, не дивлячись на продовження строку дії договору позики, ОСОБА_2 ініціював в суді позов ПАТ «Херсонська ТЕЦ» про стягнення з ТОВ «Квадро-Фінанс» повної суми заборгованості за договором № 1/111 від 13.05.2015, який було задоволено. На даний час за рішенням суду ПАТ «Херсонська ТЕЦ» повернуто лише приблизно 1 800 000 грн. Більше коштів для погашення заборгованості ТОВ «Квадро-Фінанс» не має.

Показання свідка ОСОБА_4 в частині відчуження матері обвинуваченого корпоративних прав підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2016, відповідно до якого засновниками ТОВ «Пансіонат « Петровець », окрім ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , є ОСОБА_16 із розміром внеску до статутного фонду - 4 640 876,84 грн, що відповідає 50 % статутного фонду цього Товариства (т.16 а.с.169).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що ОСОБА_16 є його матір`ю, але відповідати на питання щодо обставин придбання нею зазначених корпоративних прав відмовився.

Свідок ОСОБА_13 показала в судовому засіданні, що працює головним бухгалтером на ТОВ «Квадро-Фінанс». В травні 2015 року на підставі договору про надання безпроцентної поворотної позики від ПАТ «Херсонська ТЕЦ» надійшли грошові кошти, частину яких у вигляді позики було перераховано на карткові рахунки працівників ТОВ «Квадро-Фінанс», у тому числі і на її рахунок. Решту коштів було використано на різні потреби підприємства. Наприкінці 2015 року між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» було укладено додаткову угоду, якою строк повернення позики продовжено. ОСОБА_13 пам`ятає, що тексти зазначених договорів готувалися юристом ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Можливо, проекти цих договорів надавалися їй в електронному вигляді для узгодження.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що у 2015 році працював на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» заступником голови правління з фінансово-економічної діяльності. На початку 2015 року під час розширеної наради всіх підрозділів ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 представив присутнім директора ТОВ «Квадро-Фінанс» ОСОБА_4 та повідомив, що це підприємство буде виконувати для ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ремонтні роботи.

У першій половині 2015 року державою було погашено заборгованість по тарифах, тому ПАТ «Херсонська ТЕЦ» отримало значний прибуток. Одночасно із цим, підприємство мало великі борги, накопичені за минулі роки, які вказаними прибутками не покривалися. Приблизно в травні 2015 року ОСОБА_2 запропонував укласти з ТОВ «Квадро-Фінанс» договір про надання безпроцентної поворотної позики, на підставі якого перерахувати згаданому підприємству грошові кошти, які згодом могли бути використані на потреби ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Переконуючи в доцільності такої угоди, ОСОБА_2 посилався на те, що ПАТ «Херсонська ТЕЦ» має велику кредиторську заборгованість і наявні на рахунках підприємства кошти можуть бути арештовані державною виконавчою службою для їх погашення.

ОСОБА_19 , посилаючись на свій попередній досвід роботи ревізором, роз`яснював ОСОБА_2 про незаконність подібної угоди та звертав увагу на те, що на той час ще не був затверджений фінансовий план ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на 2015 рік, не було відповідної згоди Фонду державного майна України на перевищення граничного розміру витрат на допомогу, акцентував увагу на тому, що надання такої позики суперечить приписам відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Однак, ОСОБА_2 наполягав на своєму, пояснюючи, що бажає зробити це з метою збереження коштів для забезпечення у майбутньому можливості їх використання на потреби підприємства, оскільки на рахунки підприємства може бути накладено арешт.

За декілька днів до укладення відповідного договору ОСОБА_19 та ОСОБА_2 , за ініціативою останнього, відвідували аудиторську фірму «Профі-Аудит» з метою отримання письмового роз`яснення щодо можливості надання відповідної позики. Отримавши таке роз`яснення, ОСОБА_2 надав розпорядження підготувати договір про надання безпроцентної поворотної позики на суму 8,7 млн грн.

За встановленими на підприємстві правилами договірної роботи, перед підписанням проект договору мав візуватися керівниками відповідних служб. Розуміючи незаконність запропонованого ОСОБА_2 договору та його наслідки, ОСОБА_19 , а також інші затягували із візуванням цієї угоди. Тоді ОСОБА_2 кожного викликав до себе у кабінет і наодинці схиляв до візування проекту. Так відбулося і з ОСОБА_19 . Одного дня ОСОБА_2 запросив його до себе і став прохати завізувати договір, запевняючи, що діє виключно в інтересах підприємства та його працівників. Коли ОСОБА_19 знову акцентував увагу на незаконність такої позики, ОСОБА_2 пригрозив йому звільненням. При цьому останній продемонстрував погоджувальні підписи (візи) інших відповідальних осіб. Під тиском вказаних аргументів, ОСОБА_19 підкорився та завізував згаданий договір позики.

Зазначені вище події щодо укладення договору позики відбувалися протягом тижня. А та обставина, що листування із аудиторською компанією та ТОВ «Квадро-Фінанс», підписання відповідного договору датовані 12 та 13 травні, пояснюється лише тим, що відповідна реєстрація документообігу на підприємстві здійснювалася потрібними датам і це було звичною практикою.

Через деякий час ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_19 , що директор ТОВ «Квадро-Фінанс» виявився непорядним і нібито кошти повертати не бажає. Після того, як факт надання позики став відомий правоохоронним органам і на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» пройшов обшук, ОСОБА_2 вирішив звернутися до суду із позовом до ТОВ «Квадро-Фінанс» про стягнення заборгованості за вказаним договором, про що безпосередньо повідомив ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_10 показала в суді, що працює начальником юридичного відділу ПАТ «Херсонська ТЕЦ». До її службових обов`язків, між іншим, входило надання правової оцінки договорів, що укладалися підприємством, ведення реєстру укладених договорів. Відповідно до розробленого на підприємстві Положення про порядок ведення договірної роботи, проекти договорів перед їх підписанням мали проходити візування відповідальних осіб, перелік яких у кожному випадку визначався головою правління. Оцінку фінансової можливості підприємства та доцільності договорів юридичний відділ не здійснював.

У травні 2015 року ПАТ «Херсонська ТЕЦ» мало значні прибутки, тому з`явилася можливість укладення з ТОВ «Квадро-Фінанс» договору про надання безпроцентної поворотної позики. У той час ОСОБА_10 перебувала у відпустці, проте консультувала ОСОБА_20 по телефону з цього приводу. Як їй стало відомо ініціатором зазначеного договору був саме він. Ним же одноособово приймалося рішення щодо його укладення.

Договір про надання безпроцентної поворотної позики було укладено із ТОВ «Квадро-Фінанс» у травні 2015 року. Раніше згадане підприємство господарських відносин із ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не мало. Зі слів ОСОБА_2 , основною метою договору був намір зберегти наявні у підприємства кошти від арешту державною виконавчою службою за борги шляхом передачі їх на умовне зберігання до іншої юридичної особи. Планувалося у подальшому використовувати ці кошти в інтересах ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Раніше та у послідуючому подібні договори на підприємстві не укладалися.

У грудні 2015 року перед закінченням строку дії згаданого договору про надання безпроцентної поворотної позики, на виконання розпорядження ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_10 підготувала проект додаткової угоди № 1 від 15.12.2015, якою строк дії первинного договору було продовжено.

Згодом ПАТ «Херсонська ТЕЦ» звернулося до суду із позовом до ТОВ «Квадро-Фінанс» про стягнення заборгованості за згаданим договором позики та після тривалого судового розгляду отримало позитивне рішення.

На даний час з ТОВ «Квадро-Фінанс» стягнуто лише близька 2 млн грн боргу, проте згідно наявної інформації, згадане підприємство будь-яких інших активів у своєму розпорядженні не має.

Свідок ОСОБА_21 показала в суді, що у 2013-2017 роках працювала в юридичному відділі ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Вона підтвердила показання, надані свідком ОСОБА_10 , в частині порядку ведення на підприємстві договірної роботи.

За всі роки роботи ОСОБА_21 на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» підприємство було збитковим, проте у 2015 році Товариство отримало значний прибуток, що і спонукало укладення договору з ТОВ «Квадро-Фінанс». На той час голова правління ОСОБА_2 вигадав та запровадив на підприємстві схему надання безпроцентних поворотних позик працівникам підприємства в рахунок майбутньої заробітної плати. Аналогічна схема була застосована шляхом укладення договору про надання безпроцентної поворотної позики із ТОВ «Квадро-Фінанс». Як пояснював ОСОБА_2 це робилося з метою збереження коштів підприємства від їх арешту державною виконавчою службою.

У травні 2015 року ОСОБА_21 безпосередньо займалася підготовкою проекту договору між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» від 13.05.2015 № 1/111.

Відповідно до висновку експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів № 15027/16-35/10264/10265/17-35 від 16.06.2017 (т.13 а.с.18) на вилученому під час обшуку, проведеного 05.07.2016 в кабінеті юридичного відділу ПАТ «Херсонська ТЕЦ» (т.7 а.с.14), системному блоці, розміщеному на робочому місці ОСОБА_10 , виявлені файли, в яких, відповідно до протоколу огляду оптичних дисків від 27.06.2017 (т.13 а.с.25), містяться декілька варіантів проекту договору між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» про надання позики від 13.05.2015, а також проект додаткової угоди № 1 до згаданого договору позики (т.13 а.с.175-187). Під час огляду цього системного блоку від 04.08.2016 встановлено, що файли із проектами договору позики були створені саме 13.05.2015 (т.13 а.с.1).

Свідок ОСОБА_22 показав в суді, що у 2015-2016 роках працював на посаді головного бухгалтера ПАТ «Херсонська ТЕЦ». ОСОБА_23 підтвердив, що у травні 2015 року голова правління ОСОБА_24 на розширеній виробничій нараді служб підприємства представив директора ТОВ «Квадро-Фінанс» ОСОБА_4 та повідомив, що у подальшому згадане підприємство буде співпрацювати із ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у будівельній сфері.

На початку 2015 року ПАТ «Херсонська ТЕЦ» отримало значні прибутки і тому виникла необхідність в укладенні договору про надання безпроцентної поворотної позики із ТОВ «Квадро-Фінанс», з метою зарахування цих коштів в рахунок надання послуг у майбутньому. Коли було підготовлено проект договору з ТОВ «Квадро-Фінанс», ОСОБА_22 завізував його як головний бухгалтер ПАТ «Херсонська ТЕЦ».

Після укладення зазначеного договору було підготовлено платіжне доручення та відповідні кошти перераховані на рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс».

Свідок ОСОБА_25 показала, що у 2015 році працювала економістом на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та займалася роботою із банками, здійсненням платежів. 13.05.2015, на виконання договору про надання безпроцентної поворотної позики, вона підготувала в системі «Клієнт-Банк» відповідне платіжне доручення про перерахування суми позики. Згадане доручення було виконано після того, як його підписав голова правління ОСОБА_2 . Ініціатором укладення зазначеного договору був обвинувачений, який запевняв на виробничій нараді, що у такий спосіб можна уникнути арешту коштів підприємства державною виконавчою службою.

Свідок ОСОБА_26 показав в суді, що у 2015 року працював на посаді заступника начальника служби безпеки ПАТ «Херсонська ТЕЦ». У відсутність на роботі начальника служби безпеки ОСОБА_27 він своїм підписом завізував проект договору між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» про надання безпроцентної поворотної позики, проте його змістом не цікавився.

Аналогічні показання надав в суді колишній начальник служби безпеки ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_27 , додатково повідомивши, що особисто візував додаткову угоду про продовження строку повернення позики. Під час укладення зазначених угод ТОВ «Квадро-Фінанс» на предмет платоспроможності не перевірялося, так як це не входило до повноважень служби безпеки підприємства.

Свідок ОСОБА_28 показала в суді, що працює директором аудиторської фірми - ТОВ АФ «Профі-Аудит». У травні 2015 року до фірми звернулася ПАТ «Херсонська ТЕЦ» із проханням надати консультативний висновок щодо можливості укладення між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та іншим підприємством договору про надання безпроцентної поворотної позики. Після вивчення суті питання ТОВ АФ «Профі-Аудит» надано роз`яснення про те, що укладення такого роду договорів можливе за умов відсутності обмежень, передбачених законодавством або статутом підприємства. З якою метою необхідно було укладати подібні договори ОСОБА_28 не цікавилася.

Системний аналіз показань допитаних в судовому засіданні свідків та наданих сторонами письмових доказів, дає суду підстави дійти висновку, що ініціатором укладення між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» договору про надання безпроцентної поворотної позики № 1/111 від 13.05.2015 був саме обвинувачений ОСОБА_2 . Він же одноособово, без погодження із правлінням підприємства та обговорення на його засіданні правління, приймав рішення про укладення та виконання зазначеної угоди. Хоча процедуру візування проекту договору керівниками відповідних підрозділів підприємства і було дотримано, є очевидним, що вона носила лише формальний характер і наявність будь-яких застережень проти укладення договору ОСОБА_2 не цікавило.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 стверджував, що договір про надання безпроцентної поворотної позики № 1/111 від 13.05.2015 був прямо пов`язаний із господарською діяльністю ПАТ «Херсонська ТЕЦ». У такий спосіб підприємство розраховувало на отримання надійного партнера, який би міг своєчасно, якісно лагодити теплову мережу. Основною метою зазначеного договору було забезпечення та виконання ТОВ «Квадро-Фінанс» робіт для ПАТ «Херсонська ТЕЦ» з ремонту теплових мереж.

Таким чином, за версією сторони захисту згаданий договір позики був безпосередньо пов`язаний з виробництвом та реалізацією продукції, тому витрати у розмірі 8 785 000 грн не потребували затвердження фінансового плану та погодження правління підприємства. Укладення цього договору відбувалося без мети одержання будь-ким неправомірної вигоди, тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад інкримінованого йому злочину.

Однак, зазначені вище показання обвинуваченого ОСОБА_2 суд оцінює критично, розцінює як обраний ним спосіб захисту і не приймає їх до уваги, так як вони повністю спростовуються дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, відповідно до умов договору № 1/111 від 13.05.2015 позику було надано із строком повернення до 20.12.2015 (т.7 а.с.27), проте умовами цього договору будь-яких похідних договорів, пов`язаних із господарською діяльністю ПАТ «Херсонська ТЕЦ», у тому числі договорів підряду, не передбачалося.

До листопада 2015 року будь-яких господарських відносин між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» не здійснювалося, договори підряду не укладалися, як пояснили в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з причин відсутності у ТОВ «Квадро-Фінанс» необхідних ліцензій. Проте, в дійсності зазначена обставина не є перешкодою для господарських відносин між вказаними підприємствами, бо ліцензію має мати лише той, хто безпосередньо виконує роботи. Таким чином, ТОВ «Квадро-Фінанс» могло бути головним підрядником (без ліцензії) та залучати до виконання робіт субпідрядників із ліцензіями.

З показань ОСОБА_4 вбачається, що саме у такий спосіб ТОВ «Квадро-Фінанс» здійснювало будівництво багатоквартирного будинку у місті Херсону, уклавши договір субпідряду із ТОВ «Херсонбуд».

Знаючи те, що ТОВ «Квадро-Фінанс» не має відповідних ліцензій, обвинувачений ОСОБА_2 будь-яких заходів для повернення позики не вживав, а навпаки за порадою ОСОБА_4 уклав декілька договорів підряду з іншим підприємством - зазначеним вище ТОВ «Херсонбуд», яке і виконувало необхідні для ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ремонтні роботи.

Так, відповідно до реєстру договорів ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за 2015 рік, 18.05.2015, тобто вже через чотири дні після надання ТОВ «Квадро-Фінанс» позики, обвинувачений ОСОБА_2 , діючи від імені ПАТ «Херсонська ТЕЦ», уклав шість договорів підряду з ТОВ «Херсонбуд» на загальну суму 9 090 475 грн (т.3 а.с.44). А до кінця 2015 року між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Херсонбуд» було укладено ще сім договорів підряду. Загальна вартість наданих цим підприємством послуг у 2015 році становила 29 507 988 грн (т.3 а.с.38).

Як зазначалося вище, головою правління ОСОБА_2 протягом 2015 року будь-які заходи для використання наданих ТОВ «Квадро-Фінанс» грошових коштів в інтересах ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не вживалися.

Посилання ОСОБА_2 на його прагнення знайти для ПАТ «Херсонська ТЕЦ» надійного партнера не заслуговують на увагу.

Так, з показань свідка ОСОБА_27 вбачається, що службою безпеки підприємства будь-якої перевірки ТОВ «Квадро-Фінанс» не проводилося. Окрім того, суд звертає увагу на те, що у попередні періоди часу ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не мало з ТОВ «Квадро-Фінанс» господарських відносин, які б могли свідчити про надійність останнього. Тим більше, що згадане підприємство на момент укладення договору позики не мало відповідної ліцензії, тому апріорі самостійно не могло своєчасно надати необхідні послуги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дійсною метою ОСОБА_2 було одержання юридичною особою приватного права, а саме ТОВ «Квадро-Фінанс», неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 8 785 000 грн. Оформлення договору про надання безпроцентної поворотної позики № 1/111 від 13.05.2015 було способом надання неправомірної вигоди і мало на меті лише створення легітимного вигляду перерахування зазначених коштів без мети їх повернення. Це також підтверджується, вчиненими ОСОБА_2 діями, спрямованими на укладення цього договору, які виразилися у переконанні працівників ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у корисності такої угоди для підприємства. При цьому ОСОБА_2 , декого навіть примусив завізувати цей договір. Окрім того, для створення вигляду законності своїх дій, ОСОБА_2 заручився консультативним висновком аудитора (т.7 а.с.34). Проте зазначений висновок не підтверджує невинуватість обвинуваченого, так як не враховує дійсну мету ОСОБА_2 на одержання неправомірної вигоди та особливості функціонування державного підприємства.

Не можна залишити поза увагою і ту обставину, що під час обговорення питання про надання ТОВ «Квадро-Фінанс» позики, директор останнього ОСОБА_4 повідомляв про наявні у підприємства фінансові труднощі, і цього в суді не заперечував і сам ОСОБА_2 . Згадана обставина сама по собі мала б викликати у обвинуваченого обґрунтований сумнів у спроможності ТОВ «Квадро-Фінанс» повернути позику чи надати необхідні послуги. Тому при укладенні договору про надання позики надійність ТОВ «Квадро-Фінанс» не була вирішальною для ОСОБА_2 обставиною.

Послідуючі дії ОСОБА_2 теж вказують на злочинний умисел останнього.

Так, з показань директора ТОВ «Квадро-Фінанс» ОСОБА_4 вбачається, що необхідну ліцензію його підприємство отримало лише наприкінці 2015 року.

Відповідно до реєстрів договорів ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за 2015 та 2016 роки (т.3 а.с.38,57), що підтверджується договорами, вилученими під час обшуку проведеного 05.07.2015 на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» (т.7 а.с.14), перший договір підряду між ПАТ «Херсонська ТЕЦ», за підписом ОСОБА_2 , та ТОВ «Квадро-Фінанс» укладено лише 26.11.2015 за № 271 на загальну суму 4 950 000 грн. Проте зарахування раніше отриманої позики в якості винагороди підрядника цією угодою передбачено не було (т.7 а.с.44).

26.01.2016 між ПАТ «Херсонська ТЕЦ», за підписом ОСОБА_2 , та ТОВ «Квадро-Фінанс» укладено ще шість договорів підряду № 40, 41, 42, 43, 44, 45 на загальну суму 22 502 624 грн. Проте і у цьому разі в умовах договорів про зарахування отриманої 13.05.2015 позики в рахунок оплати наданих послуг не йшлося (т.7 а.с.170, 141, 120, 98, 69, 47).

Зазначені в договорах підряду послуги ТОВ «Квадро-Фінанс» були виконані, що підтверджується приєднаними до них відповідними актами, та оплачені ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у повному обсязі, без урахування заборгованості ТОВ «Квадро-Фінанс» перед ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у розмірі 8 785 000 грн.

Як вже встановлено судом, після надходження на рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс» зазначених грошових коштів, вони відразу були використані на потреби цього підприємства, а їх значна частина, в розмірі 750 000 грн, перерахована на карткові рахунки ряду фізичних осіб. Згадана обставина теж підтверджує неспроможність твердження сторони захисту про те, що позика надавалася ТОВ «Квадро-Фінанс» для забезпечення виконання цим підприємством робіт для ПАТ «Херсонська ТЕЦ» з ремонту теплових мереж.

Ще одним підтвердженням злочинного умислу ОСОБА_2 є та обставина, що останній посвідчив своїм підписом фінансовий план за 2015 рік та звіт про його виконання, в яких було приховано від Фонду державного майна України відомості про вказану позику. При цьому, згідно відповіді Фонду державного майна України від 17.08.2016 № 10-51-15791 збиток ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за 2 квартал 2015 року вже складав понад 17 млн грн, а на кінець року - понад 51 млн грн (т.4 а.с.114).

Також не варто залишати поза увагою, показання свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 пообіцяв не вимагати повернення половини боргу за договором № 1/111 від 13.05.2015 в обмін на передачу його матері корпоративних прав у ТОВ «Пансіонат « Петровець » і факт отримання ОСОБА_16 згаданих корпоративних прав підтверджується наданими сторонами доказами.

З огляду на викладене, суд вважає неспроможними та не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що зазначені дії обвинуваченим вчинялися без мети одержання неправомірної вигоди, а навпаки для забезпечення та виконання ТОВ «Квадро-Фінанс» робіт для ПАТ «Херсонська ТЕЦ» з ремонту теплових мереж, тобто в інтересах очолюваного обвинуваченим підприємства.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що допитані в судовому засіданні свідки, з числа працівників ПАТ «Херсонська ТЕЦ», показали, що обґрунтовуючи необхідність надання ТОВ «Квадро-Фінанс» безпроцентної поворотної позики, ОСОБА_2 посилався на те, що в такий спосіб він має намір убезпечити наявні у підприємства кошти від їх арешту державною виконавчою службою. Він запевняв осіб, які візували договір позики, що лише у такій спосіб можливо зберегти кошти підприємства.

На підтвердження зазначеної версії до справи приєднано лист ПАТ «Херсонська ТЕЦ» від 27.06.2017 № 01-4-1/1364, із змісту якого вбачається, що 13.05.2015 до банківських установ, які обслуговували на той момент рахунки ПАТ «Херсонська ТЕЦ», з державної виконавчої служби надійшли платіжні вимоги від 08.05.2015 про списання на користь кредиторів заборгованості на загальну суму більше 57 млн грн (копії вимог додаються). Вперше державною виконавчою службою накладено арешт на рахунки ПАТ «Херсонська ТЕЦ» постановою від 14.09.2015 у межах суми 9 649 490 грн (т.5 а.с.44-62).

Свідок ОСОБА_25 підтвердила в суді, що у травні 2015 року їй телефонували з комерційного банку «Глобус», який обслуговував рахунки ПАТ «Херсонська ТЕЦ», та повідомили про загрозу арешту грошових коштів підприємства, тому їх було переміщено на інші рахунки.

Проте, як вбачається з реєстру договорів ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за 2015 рік, не дивлячись на наявність виконавчого провадження та постанов державної виконавчої служби про накладення арешту на рахунки, господарська діяльність підприємства не зупинилася (т.3 а.с.38).

Так, 18.05.2015 між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Херсонбуд» було укладено шість договорів підряду на загальну суму 9 090 475 грн. Того ж дня, належні ПАТ «Херсонська ТЕЦ» грошові кошти у розмірі 45 550 000 грн, було розміщено на рахунку підприємства в АТ «Ощадбанк» на підставі договору депозитного вкладу.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснював, що ПАТ «Херсонська ТЕЦ» постійно було збитковим підприємством і державною виконавчою службою неодноразово накладалися арешти на його рахунки. Для того щоб зберегти наявні у підприємства грошові кошти від арешту, керівництво вдавалося до наступних заходів.

Так, на той час, протягом десяти робочих днів після відкриття нового рахунку, банківська установа була зобов`язана повідомити про це фіскальну службу. Далі виконавча служба могла накласти арешт на цей рахунок. Однак, не чекаючи поки це відбудеться, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» відкривало новий рахунок, куди перераховувалися наявні кошти. Так повторювалося неодноразово. Поступово ці кошти використовувалися на виробничі потреби підприємства. Зазначена практика не суперечила чинному законодавству і була звичайною для збиткових підприємств.

Запровадження на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» наведеної практики прослідковується в реєстрі договорів за 2015 рік (т.3 а.с.38), відповідно до якого підприємство періодично укладало короткострокові депозитні договори у відділеннях АТ «Ощадбанк» та ПАТ «Державний ощадний банк України» і перераховувало на відповідні рахунки наявні грошові кошти.

Так, у період з 18.05.2015 по 28.07.2015 ПАТ «Херсонська ТЕЦ» одинадцять разів (18.05.2015, 26.05.2015, 02.06.2015, 09.06.2015, 16.06.2015, 23.06.2015, 30.06.2015, 07.07.2015, 14.07.2015, 21.07.2015, 28.07.2015) укладало депозитні договори, по яким первісна сума вкладу становила 45 550 000 грн, яка поступово зменшувалася до 7 000 000 грн, що також підтверджується відомостями про рух грошових коштів на рахунку підприємства, отриманих згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09.08.2016 (т.11 а.с.78, 94).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведена вище практика збереження фінансових ресурсів для ПАТ «Херсонська ТЕЦ» була звичайною та дієвою, яка повністю відповідала інтересам підприємства.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 так і не зміг пояснити, з яких своїх особистих міркувань чи інтересів підприємства він виходив, коли відійшов від зазначеної вище звичайної практики та розмістив грошові кошти (8 785 000 грн) очолюваного ним державного підприємства на рахунку приватної фірми, платоспроможність, надійність та здатність надавати послуги, якої навіть не перевірялися. Що заважало зазначені кошти розмістити на депозитному рахунку, обвинувачений пояснити не зміг.

Таким чином, ОСОБА_2 фактично розпорядився грошовими коштами державного підприємства у сумі 8 785 000 грн як власними, на свій розсуд.

З огляду на викладене, суд вважає очевидним та доведеним поза розумним сумнівом те, що під час укладення договору № 1/111 від 13.05.2015 дійсною метою обвинуваченого ОСОБА_2 було одержання юридичною особою приватного права (ТОВ «Квадро-Фінанс») неправомірної вигоди. Зазначені дії обвинуваченого нічого спільного з інтересами очолюваного ним підприємства не мали.

В судовому засіданні ОСОБА_2 показав, що ініціював пред`явлення до ТОВ «Квадро-Фінанс» позову про стягнення заборгованості за договором позики у зв`язку із тим, що згадане підприємство неякісно проводило підрядні роботи. Він стверджував, що це рішення жодним чином не було пов`язано із тим, що напередодні на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» було проведено обшук. Проте, згадані твердження судом не приймаються до уваги, так як спростовуються дослідженими доказами.

Так, відповідно до протоколу про тимчасовий доступ до речей і документів від 24.03.2017 (т.14 а.с.17) в Господарському суді Херсонської області вилучено копію судової справи № 923/773/16 за позовом ПАТ «Херсонська ТЕЦ» до ТОВ «Квадро-Фінанс» про стягнення 8 785 000 грн.

З матеріалів зазначеної справи вбачається, що вимога до ТОВ «Квадро-Фінанс» про повернення позики за підписом ОСОБА_2 має відмітку про вихідну реєстрацію датовану 05.07.2016 (т.14 а.с.43), тобто в день проведення на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» обшуку, дозвіл на який надано судом в межах досудового розслідування кримінального провадження за фактом надання згаданої позики (т.7 а.с.14).

На ухвалі слідчого судді від 29.06.2016 про надання дозволу на проведення обшуку на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» міститься відмітка про її отримання ОСОБА_2 від 05.07.2016. Тобто у зазначений день останньому стало відомо про кримінальне провадження, розпочате за фактом укладення з ТОВ «Квадро-Фінанс» договору позики (т.7 а.с.27-29). І саме після цього розпочалося ініціювання зазначеного вище позову.

19.07.2016 ОСОБА_2 , діючи від імені ПАТ «Херсонська ТЕЦ», звернувся до суду із відповідним позовом, що підтверджується відміткою суду про вхідну реєстрацією (т.14 а.с.31). Хоча відповідно до умов додаткової угоди від 14.12.2015 № 1 до договору від 13.05.2015 № 1/111, строк повернення позики було продовжено до 20.12.2016.

У відзиві на згадану позовну заяву, представник ТОВ «Квадро-Фінанс» факт отримання вимоги про повернення позики від 05.07.2016 заперечував (т.14 а.с.63).

Отже, твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що звернення до суду із позовом не пов`язане з обшуком, не заслуговують на увагу, а навпаки. Згадана обставина є ще одним підтвердженням того, що ОСОБА_2 усвідомлював незаконність своїх дій, направлених на одержання ТОВ «Квадро-Фінанс» неправомірної вигоди під виглядом позики.

В ході судових дебатів захисник Губерський А.С. звернув увагу суду на те, що під час внесення відомостей про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) його дії були кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України, як розтрата коштів ПАТ «Херсонська ТЕЦ».

Враховуючи, що по відношенню до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ОСОБА_2 є найманим працівником, у відповідності до ст. 477 КПК України, згадане кримінальне правопорушення, на думку захисту, є таким, відомості про яке вносяться до ЄРДР лише по заяві потерпілого. Проте ПАТ «Херсонська ТЕЦ» із відповідною заявою про вчинення злочину не зверталося, рівно як і Фонд державного майна України.

З урахуванням викладеного, захисник Губерський А.С. прохав суд всі надані стороною обвинувачення докази визнати недопустимими і з цієї підстави виправдати його підзахисного.

Перевіривши матеріали судової справи, суд вважає, що зазначені доводи сторони захисту про недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів є неспроможними і тому не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Частиною першою статті 477 КПК України у редакції, що діяла на момент вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Пунктом третім частини першої згаданої статті визначено, що кримінальні провадження у формі приватного обвинувачення здійснюються, зокрема щодо злочинів, передбачених ст. 191 КК України, якщо вони вчиненні особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого, крім випадків коли шкода від такого злочину завдана державним інтересам.

Як вбачається із витягів з кримінальних проваджень № 52016000000000135 та № 52016000000000136 детективом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень 11.05.2016 до ЄРДР внесено відомості про вчинення службовими особами ПАТ «Херсонська ТЕЦ» злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 КК України (т.1 а.с.162).

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) від 13.05.2016 згадані кримінальні провадження об`єднані в одному провадженні (т.5 а.с.8). Після чого розпочалися активні слідчі дії, в результаті яких отримані всі докази, надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_2 .

Постановою детектива НАБУ від 30.05.2017 у згаданому кримінальному провадженні змінено кваліфікацію з ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України (т.5 а.с.12). А постановою детектива НАБУ від 14.08.2017 кримінальне провадження в частині правової кваліфікації за ч. 2 ст. 209 КК України закрито.

06.06.2017 детективом НАБУ ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т.15 а.с.1).

Постановою детектива НАБУ від 08.08.2017 Фонд державного майна України визнано потерпілим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т.15 а.с.216).

Цим вироком встановлено, що ПАТ «Херсонська ТЕЦ» є державним підприємством і діями ОСОБА_2 завдано шкоди саме державним інтересам.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 209 КК України, відповідно до ст. 477 КПК України, не є таким, яке розпочинається лише за заявою потерпілого, отримані в межах досудового розслідування докази суд вважає допустимими.

В судових дебатах захисник Губерський А.С. наголошував на тому, що суд порушив засаду безпосередності дослідження документів, тому не може покласти в основу вироку письмові докази, надані прокурором під час судового розгляду. Як на його думку, дослідження в судовому засіданні письмових доказів полягає у тому, що суд оголошує учасникам судового провадження їх зміст.

Зазначені доводи Губерського А.С. суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Так, згідно з ч. 1 ст. 358 КПК України протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 згаданої статті).

Під час судового розгляду дослідження доказів та документів провадилося шляхом візуального огляду та оголошення їх суті, із дотриманням вимог чинного процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 КПК України сторонам було створено рівні умови щодо подання доказів, реалізації процесуальних прав та обстоювання їхніх правових позицій.

Твердження захисника Губерського А.С. про те, що дослідження в судовому засіданні письмових доказів полягає в їх оголошені виключно судом, ґрунтуються на його довільному та хибному тлумаченні процесуального закону, тому не заслуговують на увагу.

Також суд не може погодитися із твердженнями захисників про необхідність визнання недопустимими доказами наданих стороною обвинувачення документів лише на тій підставі, що вони не є оригіналами.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що копій документів, надані стороною обвинувачення та на які посилається суд при ухваленні вироку, отриманні із дотримання вимог процесуального закону та належним чином завірені. Під час судового розгляду учасники судового провадження не посилалися на обставини, які б ставили під сумнів належність, допустимість чи достовірність зазначених документів. Судом таких обставин теж не встановлено. Положення, закріплені в Кримінальному процесуальному кодексі, не містять імперативних норм щодо неможливості використання сторонами кримінального провадження в якості доказів копій документів.

З огляду на викладене, вимога сторони захисту про визнання недопустимими доказами наданих стороною обвинувачення копій документів є необґрунтованою і тому задоволенню не підлягає.

Під час своєї промови в судових дебатів захисник Пасічніченко О.П. зазначив, що виходячи із змісту обвинувального акта ОСОБА_2 звинувачується у тому, що уклав договір про надання безпроцентної поворотної позики із перевищенням своїх повноважень. Таким чином, на думку захисника діям обвинуваченого надано невірну кваліфікацію, тому за ч. 2 ст. 364 КК України він підлягає виправданню.

Згадані твердження є необґрунтованими з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що надаючи юридичній особі неправомірну вигоду, ОСОБА_2 зловживав своїм службовим становищем, не перевищуючи при цьому свої службові повноваження.

Так, ч. 2 ст. 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Об`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: 1) вчиняється з використанням службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих у зв`язку з виконанням нею службових обов`язків; 3) суперечить інтересам служби; 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться у причинному зв`язку із зазначеними наслідками.

Як зазначено вище, під час судового розгляду встановлено, що укладаючи від імені ПАТ «Херсонська ТЕЦ» договір про надання безпроцентної поворотної позики, додаткову угоду до нього та перераховуючи на рахунок ТОВ «Квадро-Фінанс» грошові кошти у розмірі 8 785 000 грн, обвинувачений ОСОБА_2 використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що потягло тяжкі наслідки. Є очевидним, що дії ОСОБА_2 знаходяться у причинному зв`язку із зазначеними наслідками.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченого перевищення службових повноважень, суд виходить із того, що відповідно до зазначених вище Статуту підприємства, Контракту (пункт 2.4.16) ОСОБА_2 мав право від імені ПАТ «Херсонська ТЕЦ» вчиняти правочини, підписувати договори та інші документи товариства, зокрема договір про надання позики, тому у цьому випадку він діяв у межах повноважень, наданих йому у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків. Однак, ОСОБА_2 не дотримався умов, необхідних для укладення такого роду договору. При укладенні з ТОВ «Квадро-Фінанс» договору № 1/111 діяв усупереч інтересам служби, інтересам ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та виключно з метою одержання неправомірної вигоди.

З огляду на викладене, в діях обвинуваченого відсутнє перевищення службових повноважень, тому згадані твердження сторони захисту не приймаються судом до уваги.

Окрім того, прохаючи виправдати обвинуваченого, захисник Пасічніченко О.П. наполягав на тому, що діями ОСОБА_2 не було завдано шкоди охоронюваним законом інтересам, тому відсутній обов`язковий елемент об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В обґрунтування своїх доводів, Пасічніченко О.П. послався та висновок судово-економічної експертизи № 14401/16-45/962/17-45 від 16.01.2017 (т.5 а.с.80) та довідку головного державного фінансового інспектора відділу контролю в соціальній та гуманітарній галузі Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України від 07.09.2016 (т.4 а.с.209), якими не встановлено факту спричинення збитків.

Проте, твердження захисника суд не бере до уваги як обґрунтовані з наступних підстав.

Так, відповідно до згаданих висновку експерта та довідки державного фінансового інспектора в результаті укладення договору № 1/111 від 13.05.2015 безповоротного зменшення активів ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не відбулося, тому сума заборгованості за вказаним договором не може бути збитками.

Однак, як вже зазначалося раніше, судом, поза розумним сумнівом, було встановлено, що договір про надання безпроцентної поворотної позики № 1/111 від 13.05.2015 укладався обвинуваченим не в інтересах ПАТ «Херсонська ТЕЦ», а з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Квадро-Фінанс». Зазначені в договорі кошти надавалися без цілі їх повернення та використовувалися не за призначенням. Тому наявність можливості у майбутньому стягнення вказаних коштів в порядку відшкодування шкоди, завданої злочином, або за наслідками вирішення господарського спору не свідчить про те, що охоронюваним законом інтересам не було завдано шкоди.

Формуючи свої висновки судовий експерт та державний фінансовий інспектор розглядали договір про надання безпроцентної поворотної позики та додаткову угоду до нього лише в якості господарського правочину. Вони не могли зробити висновок про те, що ці правочини є способом одержання неправомірної вигоди, так як вирішення цього питання носить правовий характер та не входить до їх компетенції.

З огляду на викладене, суд вважає встановленим те, що своїми діями ОСОБА_2 завдав шкоди охоронюваним законом інтересам і ці наслідки піддаються грошовій оцінці, як це передбачено диспозицією статті 364 КК України.

Заперечуючи винуватість свого підзахисного, Пасічніченко О.П. наполягав на недоведеності наявності в діях ОСОБА_2 такого обов`язкового елементу суб`єктивної сторони злочину, як його мета. Проте, з підстав, викладених раніше, згадані доводи захисника суд не приймає до уваги.

Як вже встановлено судом, метою злочину, вчиненого обвинуваченим, є одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Розглянувши справу у межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумнім сумнівом, вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину. Його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 364 КК України, так як він умисно використав службове становище всупереч інтересам служби та інтересам очолюваного ним державного підприємства з метою одержання іншою юридичною особою - ТОВ «Квадро-Фінанс» неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді завдання шкоди державним інтересам та інтересам ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у розмірі 8 785 000 грн.

Відповідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, під тяжкими наслідками в ч. 2 ст. 364 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За правилами пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в частині кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).

За статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року становив 1 218 грн. Тому, податкова соціальна пільга у 2015 році складала 609 грн (1 218 ? 0,5 = 609).

Розмір шкоди, завданої діями ОСОБА_2 становить 8 785 000 грн, що у 14 425 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та згідно пункту 4 Примітки до ст. 364 КК України є тяжким наслідком (8 785 000 : 609 = 14 425,3).

При цьому ОСОБА_2 усвідомлював протиправність вчинюваних ним дій, ще на момент їх виконання наперед знав, що вони спрямовані на одержання неправомірної вигоди та потягнуть тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, держави й бажав вказаних наслідків у вигляді одержання неправомірної вигоди.

Відповідно до обвинувального акта, окрім зазначеної вище прямої дійсної шкоди у розмірі 8 785 000 грн, ОСОБА_2 інкриміновано спричинення ПАТ «Херсонська ТЕЦ» ймовірної шкоди у вигляді недоотриманих підприємством відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 1 949 831,82 грн.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що за умови розміщення на депозитному вкладі у банківській установі України, зокрема АТ «Ощадбанк», грошових коштів у розмірі 8 785 000 грн та зберігання цієї суми на депозитному вкладі у період з 13.05.2015 по 20.12.2015 за відсотковою ставкою 17 % та у період з 21.12.2015 по 31.10.2016 за відсотковою ставкою 13,6 %, призвело б до отримання ПАТ «Херсонська ТЕЦ» відсотків за депозитним вкладом у розмірі 1 949 831,82 грн. На думку сторони обвинувачення зазначена сума є реальними збитками, спричиненими діями обвинуваченого.

Вирішення питання щодо наявності в діях особи складу злочину, передбаченого статтею 364 КК України, має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення службового злочину стало причиною певних наслідків, які повинні піддаватися грошовій оцінці. Відповідно до диспозиції згаданої статті заподіяні наслідки повинні мати форму прямої дійсної шкоди, тобто шкоди, яка вже настала, є закономірним та необхідним результатом зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби.

Разом із цим втрачена вигода, неодержані доходи, полягають у позбавленні можливості отримання коштів в майбутньому. Така гіпотетична, можлива лише у майбутньому шкода може бути предметом цивільно-правового спору і не повинна враховуватися як злочинний наслідок.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне виключити з обсягу обвинувачення зазначену в обвинувальному акті та інкриміновану ОСОБА_2 втрачену вигоду у розмірі 1 949 831,82 грн.

Призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обвинуваченому ОСОБА_2 виповнилося 45 років, за місцем постійного проживання він характеризується позитивно (т.15 а.с.116), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.15 а.с.127, 130). На час вчинення злочину ОСОБА_2 обіймав посаду голови правління Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль».

Відповідно до вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23.04.2009, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України. За сукупністю злочинів, із застосуванням ст. 69 КК України, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 8 500 грн (т.15 а.с.98).

Сторонами кримінального провадження не надано суду доказів на підтвердження факту виконання згаданого вироку в частині сплати штрафу, проте у будь-якому разі згідно із ст. 80 КК України, строк давності виконання вироку закінчився. Тому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України, суд вважає згадану судимість погашеною та не враховує її при призначенні покарання.

Згідно досудової доповіді органу пробації обвинувачений ОСОБА_2 має дві вищі освіт, у тому числі юридичну. Також має постійне місце проживання у місті Херсоні. За місцем проживання характеризується позитивно. Станом на листопад 2019 року ніде не працює. Його сім`я проживає окремо у місті Черкаси. Зі слів обвинуваченого він утримує себе, сина з інвалідністю з дитинства та дружину з інвалідність ІІ групи за рахунок власних збережень. Органом пробації обвинуваченому визначено середній рівень ймовірності вчинення повторного злочину та середній рівень його небезпеки для суспільства (т.2 а.с.134).

Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, ОСОБА_2 зазначив членами своєї сім`ї дружину ОСОБА_31 та сина ОСОБА_32 (т.15 а.с.163).

Згідно із копіями наданих стороною захисту посвідчень, ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю з дитинства І групи, ОСОБА_31 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Зі слів обвинуваченого ОСОБА_2 син та дружина перебувають на його утриманні, проте на підтвердження цієї обставини доказів надано не було.

Беручи до уваги, що стороною обвинувачення факт наявності у ОСОБА_2 утриманців не заперечувався, суд враховує згадану обставину при призначенні покарання.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані на підтвердження відшкодування завданих обвинуваченим збитків.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.03.2017 задоволено позов ПАТ «Херсонська ТЕЦ» до ТОВ «Квадро-Фінанс» та стягнуто заборгованість за договором позики № 1/111 від 13.05.2015 у сумі 8 785 000 грн (т.15 а.с.185,188). Однак, це не може бути враховано судом в якості обставини, яка пом`якшує покарання, або обставини, яка свідчить про вжиття обвинуваченим заходів для відшкодування завданих збитків.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжують покарання, у відповідності до ст. 66 та ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Санкцією ч. 2 ст. 364 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує, що він вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України та примітки до ст. 45 КК України є тяжким корупційним злочином.

Окрім того, при призначенні покарання суд враховує розмір шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_2 , який впливає на ступінь суспільної небезпеки його дій.

Так, відповідно до Примітки статті 364 КК України, станом на 13.05.2015 для настання кримінальної відповідальності за ст. 364 КК України, діяння особи має завдати істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам, а саме у розмірі, який дорівнює або перевищує 60 900 грн (609 х 100 = 60 900). Для кваліфікації дій особи за частиною другою згаданої статті, розмір завданої шкоди має дорівнювати або перевищувати 152 250 грн (609 х 250 = 152 250).

Внаслідок вчинення ОСОБА_2 тяжкого корупційного злочину завдано майнової шкоди у розмірі 8 785 000 грн, який більше ніж у 144 рази перевищує мінімальний розмір шкоди, необхідної для відповідальності за ст. 364 КК України (8 785 000 : 60 900 = 144,25) та більш ніж у 57 разів перевищує мінімальний розмір шкоди, необхідної для відповідальності за частиною другою згаданої статті (8 785 000 : 152 250 = 57,7).

Також при визначенні міри покарання, суд приймає до уваги, що корупційні злочини, зокрема вчинений ОСОБА_2 , мають підвищену суспільну небезпечність.

Так, корупція становить загрозу не лише розвитку держави та стабільності й безпеці суспільства, а й сприяє підриву її демократичних інститутів та цінностей. Поширення корупції має вкрай негативний вплив на формування і діяльність органів держаної влади, підриває довіру громадян до них, зводить нанівець принцип верховенства права та руйнує засади моралі та почуття справедливості в суспільстві.

Поширення корупції в Україні, крім того, становить загрозу її демократичному розвитку, конституційному ладу, підриває авторитет України на міжнародній арені, створюючи тим самим безпосередню загрозу національній безпеці.

З огляду на викладене, беручи до уваги, особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, ставлення до наслідків вчиненого злочину, а також положення ст. 50, ч. 2 ст.65 КК України, суд, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого корупційного злочину, розмір завданої ним шкоди, вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише за умов тривалої ізоляції від суспільства. Тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 364 КК України строком наближеним до максимального.

Встановлений судом злочин ОСОБА_2 вчинив із використанням обійманої ним посади на державному підприємстві. Тому враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає, що з метою спеціально-профілактичного впливу на обвинуваченого, йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях державної чи комунальної форми власності, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами. Строк додаткового покарання має бути максимальним, який передбачений санкцією ч.2 ст. 364 КК України.

При визначенні максимального розміру штрафу, окрім зазначених вище обставин, суд враховує розмір завданої злочином шкоди та майновий стан обвинуваченого, у тому числі, що він є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_4 (т.15 а.с.159) та співвласником квартири АДРЕСА_1 (т.15 а.с.155).

Таким чином, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним та іншими особами нових корупційних злочинів є покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях державної чи комунальної форми власності, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами строком на 3 роки та зі штрафом в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_2 вчинив корупційний злочин, відповідності до ст.75 КК України, відсутні підстави для його звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Запобіжний захід

Під час судових дебатів прокурор прохав суд обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Свої вимоги мотивував виникненням ризику ухилення обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі, за умов його призначення.

Обвинувачений та його захисники проти обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу заперечували, посилаючись на невинуватість останнього.

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Разом з тим, прокурором не доведені, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З матеріалів кримінально провадження вбачається, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.06.2017 стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 05.08.2017 (т.15 а.с.39). Згаданий запобіжний захід продовжувався ухвалами слідчого судді від 03.08.2017 до 01.10.2017 і після цього більше не продовжувався та не обирався (т.15 а.с.61). Під час судового розгляду ОСОБА_2 порушень процесуальних обов`язків обвинуваченого не допускав.

Враховуючи особу обвинуваченого, його поведінку під час судового розгляду, тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки стосовно ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язку, передбаченого ст. 194 КПК України, а саме, прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань.

Цивільний позов

До початку судового розгляду Фонд державного майна України (далі - Фонд) звернувся до суду із цивільним позовом про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, в якому прохав стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Фонду 10 734 831,82 грн(т.1 а.с.42).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в результаті вчиненого ОСОБА_2 злочину ПАТ «Херсонська ТЕЦ», а відповідно і державі в особі Фонду, як акціонеру, завдано матеріальну шкоду у розмірі 10 734 831,82 грн, яка складається із зменшення активів Товариства на суму 8 785 000 грн та упущеної вигоди на суму 1 949 831,82 гривень.

В судовому засіданні представник Фонду та прокурор, наполягаючи на обґрунтованості пред`явленого позову, прохали його задовольнити. Сторона захисту проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на невинуватість ОСОБА_2 , а також те, що Фонд не є належним позивачем.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що Фонд державного майна України не є належним цивільним позивачем, тому у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану шкоду, визначених ст.ст.22, 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується особі, якій її було завдано.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою детектива НАБУ від 08.08.2017 Фонд державного майна України визнано потерпілим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т.15 а.с.216).

Згаданим злочином завдано майнової шкоди юридичній особі, а саме ПАТ «Херсонська ТЕЦ». Проте остання у відповідності до ч. 3 ст. 55 та ч. 1 ст. 128 КПК України не скористалася своїм правом подачі заяви про залучення її до провадження як потерпілого та правом пред`явлення цивільного позову до обвинуваченого.

Згідно із статуту ПАТ «Херсонська ТЕЦ» Фонд державного майна є лише акціонером згаданого підприємства і правом представництва цього Товариства не наділений.

Законом не передбачено права учасника (засновника, акціонера, члена) господарського товариства звертатися до суду за захистом його прав чи охоронюваних законом інтересів поза відносинами представництва. Водночас встановлення порушення корпоративного права Фонду на отримання від Товариства дивідендів, яким в судовому засіданні обґрунтовувала позовні вимоги представник Фонду, виходять за межі згаданого кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження і цього не заперечувала в судовому засіданні представник Фонду, ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не надавало Фонду право свого представництва в суді у цьому кримінальному провадженні.

Таким правом Фонд не наділений і у відповідності до Закону України «Про Фонд державного майна України» як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом.

Окрім того, на відміну від законодавства про господарське судочинство, кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає інституту похідного позову, згідно з яким учасник (акціонер) господарського товариства може бути представником останнього у спорах про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою.

Суд не вбачає порушень прав і законних інтересів Фонду державного майна України, що могли б бути спричинені вчиненим злочином. Відтак, Фонд є неналежним позивачем, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладене, цивільний позов Фонду державного майна України до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, задоволенню не підлягає.

Процесуальні витрати

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено судово-економічну експертизу № 14401/16-45/962/17-45 від 16.01.2017, вартість якої становить 18 536 грн (т.5 а.с.79), також судові експертизи комп`ютерної техніки та програмного забезпечення: № 15025/16-35 від 30.05.2017 вартістю 10 713,60 грн (т.12 а.с.20), № 15026/16-35/10262/10262/17-35 від 15.06.2017 вартістю 8 332,80 грн (т.12 а.с.122), № 15027/16-35/10264/10265/17-35 від 16.06.2017 вартістю 10 713,60 грн (т.13 а.с.17).

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Речові докази

Вирішуючи долю речових доказів та арештованого майна, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Таким чином, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.07.2016 на документи, вилучені 05.07.2016 під час обшуку на ПАТ «Херсонська ТЕЦ», підлягає скасуванню (т.7 а.с.247).

В порядку ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час обшуків, проведених 05.07.2016 на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс», вилучено документацію та комп`ютерну техніку, які постановами детектива НАБУ визнані речовими доказами (т.12 а.с.59, 271, т.13 а.с.246).

Відповідно до положень ст. 100 КПК України перелічена у згаданих постановах комп`ютерна техніка підлягає поверненню власнику, а документація - залишенню в матеріалах судової справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях державної чи комунальної форми власності, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями та фінансовими ресурсами строком на 3 (три) роки та зі штрафом в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень.

У задоволенні цивільного позову Фонду державного майна України до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, - відмовити.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з момету його фактичного затримання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судово-економічної експертизи № 14401/16-45/962/17-45 від 16.01.2017 в розмірі 18 536 грн (т.5 а.с.79);

- судових експертиз комп`ютерної техніки та програмного забезпечення:

- № 15025/16-35 від 30.05.2017 вартістю 10 713,60 грн (т.12 а.с.20);

- № 15026/16-35/10262/10262/17-35 від 15.06.2017 вартістю 8 332,80 грн (т.12 а.с.122);

- № 15027/16-35/10264/10265/17-35 від 16.06.2017 вартістю 10 713,60 грн (т.13 а.с.17).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.07.2016, на документи, вилучені 05.07.2016 під час проведення обшуку на ПАТ «Херсонська ТЕЦ» - скасувати (т.7 а.с.247).

Речові докази, які зберігаються в камері речових доказів Національного антикорупційного бюро України, а саме:

-системний блок з інвентарним номером 52747; системний блок з інвентарним номером 52840; системний блок з інвентарним номером 52759; системний блок з інвентарним номером № 52851; системний блок з інвентарним номером № 52831; жорсткий диск Hitachi, 500 Gb, s/n: FP1JV41B, - повернути власнику - ПАТ «Херсонська ТЕЦ»;

-ноутбук марки «НР», модель «ProBook4730s», s/n: НОМЕР_2 , флеш-накопичувач білого кольору марки «Toshiba», 8 GB із написом на корпусі 1519155А507UARH21S, зовнішній жорсткий диск марки «Hitachi», s/n: 5EKPUSWA, - повернути власнику - ТОВ «Квадро-Фінанс».

Документи, вилучені на ПАТ «Херсонській ТЕЦ» та ТОВ «Квадро-Фінанс» під час проведення обшуків 05.07.2016 - залишити в матеріалах судової справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається через Вищий антикорупційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.

Судді:

В.В. Крикливий М.В. Галабала В.В Ногачевський