Document No. 90719298

Date of the hearing: 28/07/2020
Date of the decision: 28/07/2020
Case №: 991/6153/20
Proceeding №: 52019000000001035
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Secretary : Finko Yu.V.
Lawyer : Aleksyk T.I., Karanda O.O.
Prosecutor : Demkiv D.M.

Справа № 991/6153/20

Провадження № 1-кс/991/6329/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку обов`язків, покладених на

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Російської Федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України,

у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від23.07.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 . Слідчим суддею клопотання призначено до розгляду.

1.Доводи клопотання.

В клопотанні прокурор посилається на такі фактичні обставини, встановлені в ході досудового розслідування.

Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Києві, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000641 від 30.05.2019 за фактом зловживання службовими особами Прокуратури міста Києва, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту Державної будівельної інспекції у м. Києві службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Фін-інвест менеджмент», ТОВ «Мостицький 2», ТОВ «Едельбург Девелопмент», ТОВ «Оксі-К», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 1 ст. 272 КК України.

У зв`язку з активним проведенням ДБР слідчих (розшукових) дій у зазначеному кримінальному провадженні, які перешкоджали господарській діяльності ТОВ «Едельбург Девелопмент», орієнтовно на початку вересня 2019 року, керівник цього товариства ОСОБА_7 дав відповідні доручення своїм партнерам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо організації зустрічі з ОСОБА_4, який позиціонував себе як особу наближену до керівництва ДБР, з приводу вирішення питання про припинення незаконного тиску на компанію з боку ДБР. ОСОБА_4, дізнавшись про зацікавленість представників ТОВ «Едельбург Девелопмент», звернувся до свого знайомого ОСОБА_10 з проханням домовитись про зустріч з радником Директора ДБР на громадських засадах ОСОБА_11 з питань обговорення можливості прийняття процесуального рішення про закриття ДБР кримінального провадження №62019100000000641 від 30.05.2019.

Організувавши зустріч ОСОБА_8 із ОСОБА_11, останній запевнив, що має можливість та готовність допомогти представникам ТОВ «Едельбург Девелопмент» у вирішенні питання про закриття провадження. Після вказаної зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_11 вступили у злочинну змову та розробили план спільних дій щодо незаконно заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом обману, а саме шляхом створення у представників ТОВ «Едельбург Девелопмент» хибного уявлення про можливість прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження №62019100000000641 від 30.05.2019, ніби тільки за умови надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів Директору ДБР ОСОБА_12 . Надалі ОСОБА_4 та ОСОБА_11, діючи умисно та бажаючи заволодіти чужим майном в особливо великому розмірі шляхом обману, з метою усунення ризику їх викриття, організували передачу через спільного знайомого ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ОСОБА_13 повідомлення про необхідність надання грошових коштів у сумі 140000 дол. США нібито за закриття, протягом наступних трьох тижнів, кримінального провадження №62019100000000641 від 30.05.2019. Отриману інформацію ОСОБА_9 передала ОСОБА_7 .

В подальшому домовившись про суму у розмірі 150000 дол. США, ОСОБА_11 сказав ОСОБА_7 про те, що передачу грошових коштів потрібно здійснити двома частина по 75000дол. США. 02.12.2019 ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_11 умислу та існуючих злочинних домовленостей, заволодів чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом обману, а саме одержав від ОСОБА_7 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 75000 дол. США (станом на 02.12.2019 1797920,7 грн). Після ОСОБА_4 обміняв отримані грошові кошти, та через ОСОБА_10, який не був обізнаний у злочинних домовленостях, передав ОСОБА_11 57400 дол. США. Частина інших обміняних грошових коштів у сумі 16700 дол. США за невстановлених обставин була прихована у приміщенні ТОВ «Юридична компанія «Сектор Права» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172, поверх 19.

03.12.2019 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 369 КК України. 16.07.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України. Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.01.2020 включно, а також визначено заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576300,00 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень. Також у випадку внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов`язки терміном дії два місяці з моменту внесення застави, а саме:

1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_11, свідками ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, службовими особами ДБР ОСОБА_12, ОСОБА_16, службовими особами ДБР, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000641 від30.05.2019 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та службовими особами прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62019100000000641 від 30.05.2019 ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на два місяці, тобто до 28 липня 2020 року, а саме:

2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У клопотанні зазначено, що на даний момент досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершити неможливо, адже існує потреба дослідити обставини щодо дарування підозрюваному ОСОБА_11 вогнепальної зброї та допитати нових свідків, яким відомі такі обставини, прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог ст. 283 КПК України, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування тощо.

Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так слідством встановлено, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку прокурора, продовження зазначених обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

2. Позиція сторони обвинувачення у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, підтримав з підстав наведених у ньому.

Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час, ризики, які були встановлені попередньо, продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

3. Позиція та доводи сторони захисту у судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_5 під час судового засідання долучила письмові заперечення та просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вона вважає дане клопотання безпідставним та необґрунтованим зважаючи на те, що:

1)Обґрунтованість підозри не була доведена.

За твердженням адвоката ОСОБА_5 сторона обвинувачення не зазначила жодного належного та допустимого доказу з метою доведеності обґрунтованості підозри. Серед переліку доказів зазначені протоколи вчинення процесуальних дій та інші зібрані докази, в тому числі показання свідків. На думку сторони захисту, протоколи не є самостійними доказами, а є лише однією з форм фіксування кримінального провадження, на яких зафіксовано процесуальні дії. Крім цього, захисник стверджує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбачених ст. 225 КПК України, саме тому суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому чи прокурору.

2)Відсутні ризики, зазначені у клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 вважає недоведеним ризик переховування ОСОБА_4, адже з моменту внесення застави підозрюваний з`являвся на першу вимогу до органу досудового розслідування та суду, вживає уникнення можливості настання будь-яких ризиків. Доводи щодо наявності у ОСОБА_4 стійких корупційних зв`язків є припущенням, а займані ОСОБА_36 та ОСОБА_37 посади не дають підстави вважати про наявність такого ризику.

Ризик знищення чи приховування доказів не існує у зв`язку з тим, що матеріали кримінального провадження підозрюваному у повному обсязі не були відкриті і він не може бути обізнаний про їх вміст, крім того ці документи та речі перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Ризик незаконного впливу на свідків чи на іншого підозрюваного не є обґрунтованим, адже всі свідки вже були допитані стороною обвинувачення, а свідки, допит яких ініціював підозрюваний ОСОБА_11, невідомі.

Також сторона захисту вважає відсутнім ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, адже стороною обвинувачення не надано жодного судового рішення, яке б вступило в законну силу та могло б підтвердити те, що ОСОБА_38 в період з 03.07.2019 по 23.09.2019 активно сприяв незаконному впливу на процес досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20.12.2017 чи в якомусь іншому провадженні. До того ж вказаний період з 03.07.2019 по 23.09.2019 немає жодного відношення до кримінального провадження №52019000000001035 від 20.11.2019.

Щодо відсутності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, адвокат ОСОБА_5 посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020, якою такий ризик було визнано недоведеним.

3) Недоцільно продовжувати строк дії обов`язку щодо здачі на зберігання детективам паспортів, інших документів для виїзду за кордон.

Обов`язок щодо здачі на зберігання документів, які дають право ОСОБА_4 на виїзд за кордон, на думку сторони захисту, не є необхідним, адже він виключається за рахунок покладеного на підозрюваного обов`язку не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду. Також адвокат звертає увагу на те, що в ухвалі від 05.12.2020, якою було покладено такий обов`язок, не було конкретизовано орган, якому підозрюваний мав здати на зберігання свої документи, а тому підозрюваний добровільно не користувався такими документами без фактичної їх передачі, що вказує на дотримання ним встановлених судом обов`язків.

Захисник ОСОБА_6 підтримав доводи адвокат ОСОБА_5 .

Підозрюваний ОСОБА_4 погодився з позицією своїх представників.

4. Оцінка та висновки слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.01.2020 включно, а також визначено а також визначено заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576300,00 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень. Також у випадку внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 було покладено виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном дії два місяці з моменту внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, було продовжено на два місяці, тобто до 28 липня 2020 року, а саме:

2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001035 від20.11.2019, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

Для визначення причетності ОСОБА_39 до вчинення інкримінованих йому злочинів, було досліджено копії:

- протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 21.11.2019, яка повідомила про обставини підбурювання представників ТОВ «Едельбург Девелопмент» до надання неправомірної вигоди за ухвалення рішення про закриття провадження №62019100000000641 від 30.05.2019;

- протоколу огляду та вручення грошових коштів від 02.12.2019, під час якого оглянуті та вручені ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 75000 дол. США, які в подальшому передані ОСОБА_4 як частина предмету неправомірної вигоди;

- протоколів обшуків від 02.12.2019 та 02.-03.12-2019, під час яких виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 20700 дол. США, які є частиною предмету неправомірної вигоди, а також частину обміняних ОСОБА_4 грошових коштів;

- протоколів допиту свідка ОСОБА_7 від 02.12.2019, який повідомив про обставини його підбурювання до пропозиції і надання неправомірної вигоди за ухвалення рішення про закриття кримінального провадження №62019100000000641 від 30.05.2019, та подальшого одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди;

- протоколів огляду мобільний пристроїв, флеш носіїв та пк від 03.12.2019, аудіозаписів від04.12.2019, які підтверджують факт комунікації між ОСОБА_38 та іншими особами щодо обставин даного кримінального провадження;

- інших документів.

Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_39 до злочинів, у вчиненні яких він підозрюється органом досудового розслідування. Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Водночас при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри у розрізі наявності підстав для застосування запобіжного заходу, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

З цих підстав слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо неналежності та недопустимості доказів, наданих на обґрунтування підозри ОСОБА_39 у вчиненні кримінальних правопорушень, про які зазначає сторона обвинувачення.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_39, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_39 до вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст.27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин, рівня достатнього для застосування запобіжного заходу.

4.2. Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі ризики:

1)Переховування від органів досудового розслідування.

Так, за версією обвинувачення, ОСОБА_38 може вчиняти спроби переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки має змогу вибути за кордон або на тимчасово окуповану територію. Крім тяжкості покарання, яке передбачене за вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_38, він має стійкі корупційні зв`язки з працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади та підтримує зв`язки з громадянином однієї з арабських країн. Крім того, прокурор вважає, що ОСОБА_4 може використовувати для переховування родинні зв`язки, адже його батько ОСОБА_40 працює візовим офіцером у Посольстві Португалії в Україні, а брат ОСОБА_41 працює в Посольстві Греції в Україні, що доводить наявність багатьох контактів за кордоном. Також на наявність зв`язків з особами, які тимчасово чи постійно проживають за кордоном, вказує той факт, що, зі слів підозрюваного ОСОБА_39, він навчався в Англії.

2)Знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Цей ризик, на думку прокурора, існує враховуючи, що на сьогоднішній день органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження всіх заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, які ОСОБА_7 передав ОСОБА_4, обмін яких в подальшому було здійснено ОСОБА_4 .

3)Незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Такий ризик обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_4, а саме наявністю та підтримання останнім численних стійких зв`язків у правоохоронних органах та інших органах державної влади. Крім того, органом досудового розслідування було виявлено, що у ході особистого спілкування ОСОБА_38 вказував про його зв`язки з Офісом Президента України.

Сторона обвинувачення звертає увагу на те, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а до моменту отримання судом показань під час судового розгляду.

4)Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У клопотанні вказано, що встановлені досудовим розслідуванням обставини свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_11 та ОСОБА_4 . Так, під час огляду телефону підозрюваного ОСОБА_4 була виявлена переписка з ОСОБА_42, який є підозрюваним у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20.12.2017, досудове розслідування у якому здійснювалось НАБУ. Зі змісту цієї переписки встановлено, що ОСОБА_4 активно сприяв процесу цього досудового розслідування.

5)Вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа.

Так, під час особистих зустрічей з ОСОБА_7, які відбувалися протягом листопада-грудня 2019 року, ОСОБА_4 повідомив, що володіє незаповненими зареєстрованими нотаріальними бланками, які проходять по журналу, але не містять тексту, у зв`язку з чим, за версією сторони обвинувачення, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані з підробкою та реєстрацією інформації.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 .

Злочини, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 369, КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, серед них є корупційний злочин. Відповідальність за вчинення таких злочинів передбачає покарання у виді позбавлення волі, максимальним з яких є строк позбавлення волі до дванадцяти років. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Прокурором було доведено, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово перебував за кордоном, що свідчить про наявність у нього можливості, в тому числі фінансової, покинути територію України. Натомість доводи щодо можливого спілкування ОСОБА_4 з громадянином іншої країни та наявність родинних зв`язків з особами, які працюють у посольствах інших держав не є обставиною, що свідчить про можливість переховуватись для підозрюваного.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик знищення, приховування чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Так, органом досудового розслідування було встановлено спробу обміну грошей, які передавались ОСОБА_4 . ОСОБА_7, що вказує на загрозу знищення попередньо ідентифікованих грошових коштів, які могли бути предметом неправомірної вигоди. Доводи сторони захисту щодо того, що докази перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, а тому не можуть бути знищені підозрюваним, не спростовують той факт, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні продовжується, органом досудового розслідування вчиняються дії для отримання нових доказів, які можуть бути приховані чи знищенні підозрюваним в подальшому.

З наданих матеріалів слідчий суддя встановив наявність ризику незаконно впливати на свідків. Під час слідчих (розшукових) дій орган досудового розслідування встановив та довів наявність сталих зв`язків між підозрюваним ОСОБА_4 та працівниками правоохоронних органів. Крім того, показання, надані у межах даного кримінального провадження, будуть в подальшому дослідженні судом безпосередньо під час розгляду справи по суті, а тому до моменту допиту свідків під час судового розгляду по справі, існує можливість впливу підозрюваного на свідків, і як результат, зміна їх показань. Саме тому доводи сторони захисту щодо проведення допитів всіх свідків не дають підставу стверджувати, що ризик впливу на свідків на даний момент зник.

Не доведеним слідчий суддя вважає ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, а саме посилання на високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_43 . Переписка з ОСОБА_42 нібито з приводу іншого кримінального провадження не характеризує поведінку підозрюваного ОСОБА_39 як приховування та маскування своїх протиправних дій.

Також необґрунтованим є ризик вчинення ОСОБА_38 іншого кримінального правопорушення чи продовження правопорушення, у якому він підозрюється. Так, встановлений органом досудового розслідування факт вказівки підозрюваного ОСОБА_39 на володіння незаповненими зареєстрованими нотаріальними бланками, не дає достатні підстави стверджувати, що ОСОБА_38 вчинявся інший злочин. Лише згадки про це в особистих розмовах недостатньо для твердження про вчинення іншого кримінального правопорушення.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів та ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконного впливу на свідків, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_39 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

4.3. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини підстав для незастосування таких обов`язків слідчий суддя не вбачає.

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.

Продовження таких обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

З урахуванням того, що серед вказаних осіб, з якими ОСОБА_38 обмежено спілкування, є як діючі, так і колишні співробітники ДБР, слідчий суддя вважає доцільним зробити таке уточнення у межах цього обов`язку.

З цих підстав клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 належить задовольнити.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити до 27.09.2020 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019, продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020, а саме:

2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_11, свідками ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, діючими або колишніми службовими особами ДБР ОСОБА_12, ОСОБА_16, службовими особами ДБР, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000641 від 30.05.2019 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та службовими особами прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62019100000000641 від 30.05.2019 ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 ;

5) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001035 від20.11.2019, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 90719298

УХВАЛА

ВСТАНОВИВ:

УХВАЛИВ: