- Presiding judge (HACC): Koliush O.L.
- Judge (HACC): Tkachenko O.V., Dubas V.M.
- Secretary : Pashtenko I.O.
- Lawyer : Tymoshyna V.V.
- Prosecutor : Hryshchuk M.O., Demkiv D.M.
Справа № 991/2519/20
Провадження1-кп/991/33/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Паштенко І.О.
прокурорів Грищука М.О., Демківа Д.М.
захисника Тимошина В.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2017 року за №52017000000000144 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Арбузинка Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19.03.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.03.2020 було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених ст. 314 КПК України, зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Тимошин В.В. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що обвинувальний акт від 18 березня 2020 року складений поза межами досудового розслідування, тобто є таким що не відповідає вимогам КПК України. Вказував, що 16 грудня 2019 року постановою прокурора Кохна В.О. кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. 17 лютого 2020 року постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 16 грудня 2019 року. Вважає, що строк досудового розслідування закінчився в день винесення постанови про закриття кримінального провадження прокурором Кохном В.О., тобто 16 грудня 2019 року, а винесення постанови від 17 лютого 2020 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 16 грудня 2019 року відбулось поза межами строку досудового розслідування. Отже, усі процесуальні дії та рішення, прийняті після 16 грудня 2019 року відбулись поза межами процесуального строку досудового розслідування, в тому числі й складання обвинувального акту 18 березня 2020 року.
Обвинувачений ОСОБА_2 повністю підтримав клопотання та позицію свого захисника.
Прокурор Демків Д.М. заперечував проти задоволення клопотання, вказував, що усі доводи зазначені захисником не мають жодного відношення до повернення обвинувального акта прокурору. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Крім того зазначав, що під час підготовчого судового засідання суд, окрім обвинувального акта, не може досліджувати документи та докази, що стосуються кримінального провадження. Дане клопотання не підлягає задоволенню, доводи захисника не відповідають наявним матеріалам кримінального провадження.
Прокурор Грищук М.О. також заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта, вказував, що немає жодних підстав для його задоволення.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обґрунтовуючи своє клопотання захисник обвинуваченого посилається на недотримання процесуальних строків стороною обвинувачення, а саме, що рішення, які прийняті після винесення постанови про закриття кримінального провадження від 16.12.2019, є такими, що прийняті поза межами процесуальних строків досудового розслідування.
Суд зазначає, що підготовче провадження як окрема стадія кримінального провадження має свої власні завдання, що випливають із загальних завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, та забезпечують досягнення мети кримінального процесу і реалізацію його призначення. При цьому завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. У підготовчому провадженні суд не вправі здійснювати дослідження доказів і вирішувати обвинувачення по суті.
До того ж, суд не вправі виходити за межі питань, вирішення яких передбачено стадією підготовчого провадження та надавати оцінку доказам під час підготовчого судового засідання, зокрема, дослідження доказів порушення процесуальних строків стороною обвинувачення, як підставу повернення обвинувального акта, оскільки в підготовчому судовому засіданні вирішується питання про відповідність чи не відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а саме його змісту та формі, тобто вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Отже, доводи захисника не можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим в цій частині клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає, що під час затвердження вказаного обвинувального акта не дотримано вимог ст. 291 КПК України (в ред. станом на 18.03.2020, тобто на момент складання та затвердження обвинувального акта) з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити, серед іншого, прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Вказаний обвинувальний акт складений старшим детективом Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дибою О.Д. В обвинувальному акті зазначено, що він затверджений та підписаний першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищуком М.О. 18.03.2020.
Відповідно до ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
У підготовчому судовому засіданні на підтвердження своїх повноважень прокурора у цьому кримінальному провадженні прокурор Грищук М.О . надав постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницького про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 06.02.2020, згідно з якою визначено групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні, у тому числі і Грищука М.О. , відомості про вказану постанову містяться і в п. 19 розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування «Процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування».
Інших доказів своїх повноважень прокурора у цьому кримінальному провадженні прокурором Грищуком М.О. суду не надано.
Однак, як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, постановою про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного від 16.12.2019 це кримінальне провадження закрито, а постановою про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 17.02.2020 вказане рішення скасовано (п.п. 18, 20 розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування «Процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування»).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є по суті засобом фіксації дій і рішень, які приймались у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та є єдиним на стадії підготовчого судового провадження довідником матеріалів досудового розслідування, з якого суд має можливість дізнатися про перебіг, хід і результати досудового розслідування.
Отже, постанова про зміну групи прокурорів від 06.02.2020 була прийнята після прийняття постанови про закриття кримінального провадження від 16.12.2019 та до прийняття постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 17.02.2020, тобто поза межами досудового розслідування.
Виходячи із системного аналізу п. 5 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 9, 37, 214, 283, 284 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування і здійснює свої повноваження з його початку до завершення. Прийняття рішення про призначення прокурора у кримінальному провадженні, яке закрито, законом не дозволено.
Як встановлено у підготовчому судовому засіданні, до 06.02.2020 Єдиний реєстр досудових розслідувань не містив відомостей про Грищука М.О. як прокурора у цьому кримінальному провадженні. Під час підготовчого судового засідання стороною обвинувачення такий висновок не спростований.
Вказані обставини викликають у суду обґрунтовані сумніви щодо наявності повноважень у першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. на підписання та затвердження обвинувального акта у цьому кримінальному проваджені.
Отже, суд зазначає, що стороною обвинувачення під час судового засіданні не доведена наявність у першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. повноважень на підписання та затвердження обвинувального акта, а тому всі сумніви щодо встановлених обставин тлумачяться судом на користь обвинуваченого.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність у прокурора Грищука М.О. повноважень на затвердження та підписання обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ч. 1, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 291 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Суд ще раз зазначає, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Положення ст. 2 КПК України вимагають, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, в тому числі і висунення обвинувачення повноважним прокурором.
З урахуванням того, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, суд вважає встановлені порушення вимог процесуального закону такими, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду і які не можна усунути під час судового провадження, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314-316, 371, 372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Тимошина В.В. про повернення обвинувального акта прокурору - задовольнити частково.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000144 від 27.02.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, повернути прокурору.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 31 липня 2020 року.
Головуючий суддя О.Л. Коліуш
Судді В.М. Дубас
О.В. Ткаченко