Document No. 90824470

Date of the hearing: 12/08/2020
Date of the decision: 12/08/2020
Case №: 991/6407/20
Proceeding №: 52020000000000455
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.

Справа № 991/6407/20

Провадження1-кс/991/6595/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду в м. Києві клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000455 від 20.07.2020 щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Боярка Києво-Святошинського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду 30.07.2020 надійшло зазначене клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_7, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Доводи клопотання.

Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 за підозрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 366 КК України.

Вказане кримінальне провадження було виділене з кримінального провадження №12020000000000081 від 31.01.2020 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 191 ч. 5, ч. 2 ст. 28 ст. 366 ч. 1 КК України, а саме в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та у вчиненні службовою особою службового підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 191 ч. 5 КК України, а саме в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; ОСОБА_11, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ст. 191 ч. 5, ч. 2 ст. 28 ст. 366 ч. 1 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та у вчиненні службовою особою службового підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.

Зокрема, ОСОБА_8 був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) у розумінні п. 20 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції Закону, яка діяла у 2016-2018 роках) таких юридичних осіб: ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 37602245), ТОВ "ДІЄВА ХВИЛЯ" (код ЄДРПОУ 33789984), ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 40975832), ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 3760219), ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД № 1» (код ЄДРПОУ 38662326), ТОВ "КИЇВ КАПІТАЛ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 37017224).

У період часу після 24.03.2017 та до 14.04.2017, більш точний час та дату під час проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 дізнався із відкритих джерел, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» МВС України (як головному розпоряднику бюджетних коштів) на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ виділено грошові кошти в сумі 200 мільйонів гривень, з яких, відповідно до розподілу за напрямами коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ» на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р, передбачено спрямувати на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку у розмірі 8594176000 гривень, оскільки кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичних осіб, які займались будівництвом та реалізацією житла за адресою: АДРЕСА_3 вирішив, реалізувати якомога більшу кількість квартир у будинку за вказаною адресою на користь НГУ.

Однак, розуміючи, що квартири у будинку, до якого на постійній основі не підключені інженерні комунікації з постачання комунальних послуг, у законний спосіб та на ринкових засадах йому реалізувати не вдасться, ОСОБА_8 у період часу після 24.03.2017 (дата офіційної публікації розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р), попередньо організував стійку групу (об`єднання) з числа військовослужбовців Головного управління НГУ та представника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 37602245), до якої на добровільній основі та єдності злочинних намірів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення від протиправної діяльності, у згоді кожного виконувати певні обов`язки згідно із домовленістю про розподіл ролей у злочинній діяльності, на засадах стійкості та згуртованості, увійшли: начальник Управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_11 ; начальник фінансової служби Управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_6 ; представник за довіреністю ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_9

14.08.2014 між ТОВ «ДІЄВА ХВИЛЯ» та ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД № 1» укладено договір № 1/14-082014/сп про спільну діяльність, предметом якого була спільна діяльність у будівництві багатоповерхових житлових забудов (будинків), шляхом об`єднання своїх вкладів та без створення юридичної особи на земельних ділянках, що знаходяться в м. Буча Київської області, в межах автодороги Київ-Ковель-Ягодин та вулиць М. Залізняка, І. Виговського, Депутатська.

Відповідно до розробленого ОСОБА_8 злочинного поетапного плану дій учасники організованої групи відповідальні військовослужбовці Головного управління НГУ під час організації та здійснення процедури закупівлі у процесі виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р, яким затверджено виділення грошових коштів у розмірі 8594176000 гривень на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ, передбачених у Державному бюджеті на 2017 рік, повинні були здійснити визначення необхідності закупівлі максимально можливої кількості квартир на території саме Київської області для подальшої їхньої закупівлі та здійснити закупівлю у ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» зазначених квартир задля умисного заволодіння вказаних грошових коштів під час їх придбання.

Після цьогоучасники організованоїгрупи представники ТОВ«БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ»повинні були,за допомогоюкерівника вказаногоТовариства,який пронаявність тадіяльність організованоїгрупи незнав,підготувати,подати тасупроводжувати,у томучислі юридично,необхідну,передбачену конкурснимивимогами закупівлі,документацію,яка бскладала хибнеуявлення конкурсноїкомісії тау подальшомуінших контролюючихорганів пронаявні увласності ТОВ«БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ»квартир убудинку заадресою: АДРЕСА_3,які відповідаливимогам конкурсута булиповністю готовимидля заселенняродин військовослужбовців НГУ (здійсненіоздоблювальні роботи,підключені напостійній основі інженерні комунікації з постачання комунальних послуг, тощо).

У період часу після 24.03.2017 та до 14.04.2017, ОСОБА_6 та ОСОБА_11, діючи відповідно до розподілених ОСОБА_8 злочинних ролей, здійснили, як відповідальні військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_3, та, будучи членами конкурсної комісії, утвореної наказом МВС України від 30.08.2016 № 880 «Про утворення конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців НГУ», визначення необхідності закупівлі максимально можливої кількості квартир на території Київської області для подальшої їхньої закупівлі відповідно до умов конкурсу задля умисного заволодіння вказаними бюджетними грошовими коштами під час їх придбання, при цьому розуміючи, що шкоду буде завдано державі в особі НГУ.

14.04.2017 проведено засідання конкурсної комісії під головуванням ОСОБА_11 за участі ОСОБА_6 та інших членів комісії, які про існування та діяльність організованої групи не знали. Згідно з протоколом від 14.04.2017 № 1 конкурсною комісією прийнято рішення щодо затвердження конкурсної документації з придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців Національної гвардії України. Предметом закупівлі визначено квартири у населених пунктах Києво-Святошинського району Київської області (м. Вишневе, с. Софіївська Борщагівка, с. Тарасівка, с. Петропавлівська Борщагівка, м. Буча, м. Ірпінь, смт Коцюбинське) на умовах пайової участі та на вторинному ринку. Водночас предмет закупівлі поділено на лоти: лот № 1 до 21 однокімнатної квартири у Київській області; лот № 2 до 30 двокімнатних квартир; лот № 3 до 21 трикімнатної квартири у Київській області. Оголошення про проведення конкурсу з придбання квартир 19.04.2017 опубліковано на вебсайті МВС України www.mvs.gov.ua.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи учасниками організованої групипредставниками ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» відповідно до злочинного поетапного плану та відведених ролей, діючи з єдиним із членами організованої групи умислом, з корисливих мотивів, розуміючи складність реалізації злочинних намірів, з метою участі у конкурсі на придбання житла для військовослужбовців НГУ, задля умисного заволодіння вказаними бюджетними грошовими коштами під час їх придбання, при цьому розуміючи, що шкоду буде завдано державі в особі НГУ, підшукали та залучили до скоєння кримінального правопорушення виконавця злочинів директора ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_10, який про існування та діяльність організованої групи не знав і діяв за попередньої змовою із зазначеними членами організованої групи-представниками ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Отже, члени організованої групи ОСОБА_9 та ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10, та з єдиним із членами організованої групи умислом, у період часу із 14.04.2017 по 12.05.2017, підготували конкурсні пропозиції з метою участі у конкурсі з придбання квартир у населених пунктах Києво-Святошинського району Київської області на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ, які були передані 12.05.2017 ОСОБА_6 відповідно до єдиного злочинного умислу та відведених ролей.

Приблизно об 11 год 00 хв 12.05.2017 за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9А, де розміщено Головне управління НГУ, відбулось засідання конкурсної комісії під головуванням ОСОБА_11 за участі члена комісії ОСОБА_6 та інших членів комісії, які про існування та діяльність організованої групи не знали.

Разом з іншими до конкурсу за сприяння членів організованої групи та конкурсної комісії ОСОБА_11 і ОСОБА_6, допущено пропозиції учасників ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 3760219) та ТОВ "КИЇВ КАПІТАЛ ІНВЕСТ".

Під час проведення оцінки конкурсних пропозицій, наданих учасниками конкурсу, в порушення вимог постанови КМУ від 16.02.2011 № 147 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» членами конкурсної комісії ОСОБА_11 та ОСОБА_6, яким достовірно було відомо про те, що у складі конкурсних пропозиції учасника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» відсутні документи, перелік яких вимагався конкурсною документацією, у порушення вимог законодавства, зловживаючи службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, не вжили заходів для відхилення пропозиції учасника та шляхом ведення в оману інших членів комісії визнали переможцем конкурсу ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ».

Згідно з протоколом конкурсної комісії від 23.05.2017 № 3 за підсумками розгляду та оцінки конкурсних пропозицій за лотами № № 1, 2, 3 переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання 19 квартир із вартістю 1 кв. м 12350 гривень за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Буча, вул. І. Виговського, 3, а саме: за лотом № 1 сім квартир площею 273,2 кв. м, за лотом № 2 дев`ять квартир площею 600,4 кв. м, за лотом № 3 три квартири площею 236,67 кв. м. Водночас для придбання необхідної кількості квартир додатково визначено переможцями інших учасників конкурсу, цінова пропозиція яких була найменшою після пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ».

У подальшому, незважаючи на реальний технічний стан квартир, 31.05.2017 ОСОБА_12, який про існування та діяльність організованої групи не знав, піддавшись на запевнення ОСОБА_6 та ОСОБА_11, перебуваючи у приміщенні офісу приватного нотаріуса за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 43А, діючи на підставі довіреності від 12.07.2016, виданої командувачем НГУ, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, маючи будівельну освіту, особисто, відповідно до функціональних обов`язків, попередньо не перевірив квартири, запропоновані переможцем ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» для придбання, на відповідність конкурсним умовам (стан добудови, підключення до зовнішніх інженерних мереж, придатність до проживання), уклав низку договорів про придбання зазначених квартир

Відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу квартир продавець гарантує,що усі інженерні комунікації, котрі знаходяться у квартирі, перебувають у робочому стані і функціонують за призначенням (п. 1.4).

У подальшому ОСОБА_12, піддавшись на запевнення ОСОБА_6 та ОСОБА_11 про законність власних дій, не перевірив інформацію про те, що ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» не є забудовником, у зв`язку із чим не має майнових прав на предмет закупівлі, уклав договір із ОСОБА_9 про придбання житла на умовах пайової участі за державні кошти № 1, згідно з яким Головне управління НГУ в особі відокремленого підрозділу управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ придбало квартири АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6, загальною сумою договору 2922874,5 гривень.

У подальшому 27.07.2017 ОСОБА_12 та ОСОБА_9 уклали додаткову угоду до згаданого договору, відповідно до якої збільшено ціну договору до 3180125 гривень, та шляхом підписання і скріплення печатками Головного управління НГУ та ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» склали акт прийому-передачі квартири від 27.07.2017, до яких внесені неправдиві відомості про виконання зобов`язань, передбачених договором про придбання житла на умовах пайової участі.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу із ОСОБА_9 та ОСОБА_8, директор ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у листопаді 2017 року підготували конкурсну пропозицію з метою участі у конкурсі з придбання квартир у м. Києві на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ, яку поштовим зв`язком подано до Головного управління НГУ.

У подальшому приблизно об 11 год. 00 хв. 06.12.2017 за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9А, де розміщено Головне управління НГУ, відбулось третє засідання комісії під головуванням ОСОБА_11 за участі члена комісії ОСОБА_6, та інших членів комісії, які про існування та діяльність організованої групи не були обізнані.

Під час проведення оцінки конкурсних пропозицій, наданих учасниками конкурсу, в порушення вимог постанови КМУ від 16.02.2011 № 147 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» членами конкурсної комісії ОСОБА_11, ОСОБА_6, яким достовірно було відомо про те, що у складі конкурсних пропозицій учасника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» відсутні документи, перелік яких вимагався конкурсною документацією, не вжили заходів до відхилення пропозиції учасника та шляхом ведення в оману інших членів комісії визнали переможцем конкурсу ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ». Згідно з протоколом конкурсної комісії від 06.12.2017 № 15 за підсумками розгляду та оцінки конкурсних пропозицій за лотом № 17 переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання трьох квартир площею 260 кв. м з вартістю 1 кв. м 13000 гривень за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Буча, вул. І. Виговського, 3. Водночас для придбання необхідної кількості квартир додатково визначено переможцями інших учасників конкурсу.

Незважаючи на реальний технічний стан квартир, 15.12.2017 ОСОБА_11, перебуваючи у приміщенні офісу приватного нотаріуса за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 43А, діючи на підставі довіреності від 12.07.2016, виданої командувачем Національної гвардії України, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, маючи будівельну освіту, достовірно знаючи про те, що запропоновані переможцем ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» квартири не відповідають конкурсним умовам, тобто перебувають у недобудованому стані (не підключені до зовнішніх інженерних мереж) та не є придатними до проживання, продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, дотримуючись попередніх домовленостей, досягнутих вищевказаною організованою групою, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті заволодіння коштами, виділеними на придбання житла для військовослужбовців, уклав низку договорів про придбання квартир,

На підставі вищевказаних договорів та актів приймання-передачі квартир до них Державною казначейською службою у м. Києві на поточний рахунок ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», відкритий у ПАТ «ВіЕс Банк» № НОМЕР_1, здійснено перерахування бюджетних коштів у загальному розмірі 17337970 гривень, незважаючи на те, що придбані квартири не відповідали умовам договору купівлі-продажу, а саме: комунікації (газопостачання, водопостачання, електроенергія, теплопостачання) не підключені, споруда у недобудованому стані, загалом будинок для проживання не придатний.

Отже, указаний будинок із розміщеними у ньому житловими квартирами не відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 № 80.

Перераховані бюджетні кошти на поточний рахунок ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» за придбані квартири в подальшому за допомогою уповноважених осіб Товариства, які про існування та діяльність організованої групи не знали, переводились ОСОБА_9, відповідно до відведеної ролі, у готівковий вигляд для подальшого розподілу грошової винагороди між членами організованої групи.

Унаслідок сукупності вищезгаданих протиправних дій організованої групи під головуванням ОСОБА_8 державному бюджету в особі НГУ завдано збитків на загальну суму 17337970 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2017 рік та відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які полягали в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, скоїв злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

12.05.2017 після здійснення розкриття конкурсних пропозицій ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9А, (місце розташування Головного управління НГУ) із застосуванням наявної комп`ютерної та друкарської техніки, підготував (склав, набрав) протокол від 12.05.2017 № 2, яким ухвалено рішення про визнання конкурсу за лотами № 1, 2, 3 таким, що відбувся, та допущено до оцінки конкурсних пропозицій усіх учасників конкурсу.

Під час складання зазначеного проєкту протоколу від 12.05.2017 № 2, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11 вніс до проєкту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі.

У подальшому ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11, підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_11 як заступнику голови комісії протокол від 12.05.2017 № 2, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі. Діючи за попередньою змовою, надали протокол від 12.05.2017 № 2 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа.

У подальшому зазначений протокол від 12.05.2017 № 2 використовувався ОСОБА_6 та ОСОБА_11 для розгляду конкурсних пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ», ТОВ "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 3760219) та ТОВ "КИЇВ КАПІТАЛ ІНВЕСТ" із наявними в них складеними завідомо неправдивими документами та офіційними документами із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями, які прийняті конкурсною комісією відповідно до вимог конкурсу з придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ.

За результатом розгляду конкурсною комісією та згідно з протоколом конкурсної комісії від 23.05.2017 № 3 за підсумками розгляду та оцінки конкурсних пропозицій за лотами № № 1, 2, 3 переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання 19 квартир із вартістю 1 кв. м 12350 гривень за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Буча, вул. І. Виговського, 3, а саме: за лотом № 1 сім квартир площею 273,2 кв. м, за лотом № 2 дев`ять квартир площею 600,4 кв. м, за лотом № 3 три квартири площею 236,67 кв. м.

23.05.2017 після визнання переможцем ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9А, (місце розташування Головного управління НГУ) із застосуванням наявної комп`ютерної та друкарської техніки, підготував (склав, набрав) протокол від 23.05.2017 № 3, яким переможцем визнано ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» з пропозицією постачання 19 квартир із вартістю 1 кв. м 12350 гривень за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Буча, вул. І. Виговського, 3, а саме: за лотом № 1 сім квартир площею 273,2 кв. м, за лотом № 2 дев`ять квартир площею 600,4 кв. м, за лотом № 3 три квартири площею 236,67 кв. м.

Під час складання зазначеного проєкту протоколу від 23.05.2017 № 3, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11 вніс до проєкту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі.

У подальшому ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11, підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_11 як заступнику голови комісії протокол від 23.05.2017 № 3, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі. Діючи за попередньою змовою, надали протокол від 23.05.2017 № 3 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа. Зазначений протокол від 13.05.2017 № 3 став підставою для укладання низки договорів про придбання зазначених квартир складених нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 .

Під час складання зазначеного проєкту протоколу від 29.11.2017 № 17, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11 вніс до проєкту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі. ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11, підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_11 як заступнику голови комісії протокол від 29.11.2017 № 17, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для участі у конкурсі та подальшої закупівлі. ОСОБА_6 та ОСОБА_11, діючи за попередньою змовою, надали протокол від 29.11.2017 № 17 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа.

Зазначений протокол від 29.11.2017 № 17 використовувався ОСОБА_6 та ОСОБА_11 для розгляду конкурсних пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» із наявними в них складеними завідомо неправдивими документами та офіційними документами із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями, які прийняті конкурсною комісією відповідно до вимог конкурсу з придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку для військовослужбовців НГУ.

Під час складання зазначеного проєкту протоколу від 06.12.2017 № 15, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11 вніс до проєкту протоколу завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі. ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11, підписав як член комісії та надав для підписання ОСОБА_11 як заступнику голови комісії протокол від 06.12.2017 № 15, достовірно усвідомлюючи, що у зазначеному офіційному документі містяться завідомо неправдиві відомості щодо якості та відповідності вимогам конкурсу квартир, що пропонуються для закупівлі. ОСОБА_6 та ОСОБА_11 діючи за попередньою змовою, надали протокол від 06.12.2017 № 15 для підпису іншим членам комісії, які не знали, що до нього внесені завідомо неправдиві відомості, чим надали йому статусу офіційного документа.

Зазначений протокол від 06.12.2017 № 15 став підставою для укладання низки договорів про придбання зазначених квартир складених нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 .

Унаслідок сукупності вищезгаданих протиправних дій державному бюджету в особі НГУ завдано збитків на загальну суму 17337970 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2017 рік та відповідно до примітки 4 ст. 364 КК України створює тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які полягали у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

22.07.2020 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, та вручено у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України.

Детектив у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у сумі 498 719 грн та покласти на нього виконання таких обов`язків:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7)носити електронний засіб контролю.

Інші запобіжні заходи, з урахуванням наведених обставин, на думку органу досудового розслідування, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування. Розмір застави, про яку просить орган досудового розслідування, визначений з урахуванням тяжкості та специфіки кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, його майнового стану.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання детектива підтримав з наведених у ньому підстав і просив задовольнити. Послався на наявні в органу обвинувачення та надані суду докази. Зазначив, що 03.08.2020 досудове розслідування відновлено, у зв`язку із тим, що підстави для його зупинення перестали існувати місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 встановлено.

Захисники ОСОБА_6 ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання детектива, оскільки відсутні передбачені КПК України підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу щодо їх підзахисного у вигляді тримання під вартою. Посилались на неправомірність постанови старшого детектива НАБУ ОСОБА_7 від 27.07.2020 про оголошення ОСОБА_6 в розшук та зупинення досудового слідства, якою грубо порушено права та законні інтереси їх підзахисного, яка не оскаржувалась стороною захисту лише тому, що її дія припинена 03.08.2020. Вважають, що ОСОБА_6 не повідомили у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, чим порушили норми п. 1 ч. З ст. 42 КПК України. Під час так званого "повідомлення про підозру" ОСОБА_6 не повідомлено про права і не роз`яснено його прав підозрюваного, що є прямим порушенням приписів п. 2 ч. З ст. 42 КПК України, щодо чіткого і своєчасного повідомленим про права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, а також щодо права отримати їх роз`яснення. Особою, яка зобов`язана була здійснити повідомлення про права, одночасно з повідомленням ОСОБА_6, не вручено відповідної пам`ятки, чим порушено вимоги п. 8 ч. 7 ст. 42 КПК України. Вказані обставини підтверджуються відсутністю у сторони обвинувачення розписки ОСОБА_6 про вручення йому пам`ятки про права підозрюваного. ОСОБА_6 не забезпечено право на захист шляхом залучення захисника, у випадку та в порядку, передбаченими ч. 1 ст. 53 КПК України, під час повідомлення про підозру для проведення окремої процесуальної дії. На порушення вимог ч. 1 ст. 112 КПК України у повідомленнях старшого детектива НАБУ ОСОБА_7 не було зазначено процесуального статусу, в якому перебував ОСОБА_6, інформації про процесуальну дію, яка буде проведена. Вручення повісток відбувалося з порушенням строків та процедури. Вважають, що орган досудового розслідування безпідставно звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу так як ще до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань - з 07.07.2020 і до цього часу ОСОБА_6 знаходився в щорічний основній відпустці. В період з 20.07.2020 до 21.07.2020 року він перебував на навчально - екзаменаційній сесії Національної академії Національної гвардії України у м. Харкові, а з 21.07.2020 по 24.07.2020 перебував на стаціонарному лікуванні. Через це був відсутнім за визначеним детективом місцем проживання у найманій квартирі, де він мешкав до 31.12.2019 року і куди безпідставно стороною обвинувачення було направлено повідомлення. ОСОБА_6 не перебував вдома у батьків в м. Обухові та не знаходився за місцем роботи, куди також направлені повідомлення про підозру. З огляду на що, ОСОБА_6 не міг отримати передані повідомлення детектива. Підзахисний не переховувався від слідства, а мав поважні причини неявки, з огляду на що є підстави вважати, що є особою, яка заслуговує на довіру. У клопотанні про застосування запобіжного заходу не наведено обставин, на підставі яких детектив дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, також відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 194 КПК України, в клопотанні відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Захисники вважають, що клопотання суперечить вимогам щодо обов`язкового змісту, у зв`язку з цим не підлягає задоволенню. ОСОБА_6 не може бути застосовано найбільш суворий запобіжний захід, а має бути застосовано особисте зобов`язання. Вважають, що належних доказів на підтвердження причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення сторона обвинувачення до клопотання не додала, прокурор в судовому засіданні не довів. Зазначили, що відсутні достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор.

Протягом трирічного періоду ведення досудового розслідування кримінального провадження, з якого пізніше виділено інше кримінальне провадження, в рамках якого підзахисному повідомлено про підозру, підзахисний не ігнорував викликів і повісток, не уникав від явки до органу слідства, не переховувався чи іншим чином ухилявся від явки. Отже, стороною обвинувачення не надано доказів про ухилення підзахисного від явки для участі у слідчих діях, про намір ухилитись від виконання своїх процесуальних обов`язків в подальшому. Стороною обвинувачення не враховано, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем. Як військовозобов`язаний він не може під страхом притягнення до кримінальної відповідальності за дезертирство, самовільно покидати територію військової частини більше, ніж на три доби.

Зазначили, що слідчий суддя, який розглядає клопотання про застосування запобіжного заходу є упередженим, тому, що, розглядаючи клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6, суддею передчасно визнано наявними підстави для тримання підозрюваного під вартою з огляду на задоволення клопотання детектива, а також оцінено як достатні підстави твердження прокурора щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вважають, що конкурсною комісією з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України, секретарем якої був ОСОБА_6, не порушено Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 147 від 16.02.2011. Шкоди від придбання квартир державному бюджету України не завдано. Наявні в матеріалах кримінального провадження висновки експертів, зроблені в червні 2019 року, містять дані, що витрати на придбання квартир для військовослужбовців становлять близько 17 мільйонів гривень та не відповідають певним вимогам ДБН. Висновок про завдання шкоди державному бюджету України був би обґрунтованим, якщо би придбані 22 квартири не мали вартість. Вважають, що висновки експертів є явно безпідставними.

Захисник ОСОБА_4 додав, що кримінальне провадження, з якого 20.07.2020 виділили кримінальне провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020, було підслідним органам Національної поліції, відтак докази збирали саме вони. Враховуючи те, що кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КПК України, підслідні виключно Національному антикорупційному бюро України, докази, виділені в копіях, що містяться у виділеному кримінальному провадженні, не є допустимими. Також зазначив, що спричинена кримінальним правопорушенням шкода це втрата активів. За обставин, які є досліджуються в межах кримінального провадження, грошові кошти не втрачені та не привласнені, а перераховані на рахунки ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» за придбання квартир. На даний момент квартири передані військовослужбовцям.

Захисник ОСОБА_5 виклав свої аргументи в письмових запереченнях і додав документи на їх обґрунтування, які досліджені слідчою суддею (т.3 а.с. 46-97), просив письмові заперечення, подані 03.08.20 (т. 4 а.с. 2-29) не брати до уваги, так як вони ґрунтувались на припущеннях.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання детектива та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зазначив, що є військовослужбовцем, намірів ухилятись від виконання своїх процесуальних обов`язків, а також від слідства та суду немає. Вважає, що ні в його діях, ні в діях членів конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України немає складу кримінальних правопорушень. З 01.01.2020 року він постійно із сім`єю проживає разом із батьками в АДРЕСА_2 . У нього відсутні заощадження, які були вказані у декларації, оскільки він їх витратив.

Обставини справи і мотиви, які враховує слідча суддя під час прийняття рішення, і положення закону, якими вона керується.

Вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відсутність хоча б однієї з цих обов`язкових умов унеможливлює застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Щодо наявності обґрунтованої підозри

Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Із матеріалів клопотання вбачається, що 22.07.2020 старший детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні склав повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а саме: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою; складання, видача службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Органом досудового розслідування повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6 у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України.

Детектив посилається на протокол вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 22.07.2020 (т. 2 а.с. 117). Відповідно до змісту зазначеного протоколу, повідомлення отримала мати ОСОБА_6 ОСОБА_14, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить її підпис. Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подана ОСОБА_6 за 2019 рік, містить інші відомості щодо місця проживання останнього, а саме: АДРЕСА_7 . Членами сім`ї, з якими проживає, підозрюваний зазначив дружину ОСОБА_15 та двух доньок ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 138-139). Разом з тим, ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомив, що дійсно з 01.01.2020 року постійно проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2, а дані в декларації зазначені за 2019 рік та на момент розгляду клопотання не є актуальними. Отже, мати ОСОБА_14 є дорослим членом сім`ї, яка проживає з підозрюваним, з огляду на що вручення їй повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_6 у зв`язку із тимчасовою відсутністю останнього за місцем проживання відповідає вимогам ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України (т. 2 а.с. 117-120).

Слідча суддя критично оцінює виписку № 2502/632 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 від 22.07.2020 (т. 3 а.с. 69) як підстави неможливості прибуття підозрюваного на виклики детектива та переривання зв`язку органом досудового розслідування та членами сім`ї з огляду на наявність сучасних засобів зв`язку задля повідомлення причин відсутності.

Отже, слідча суддя може вирішувати питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6, який набув статусу підозрюваного.

Окрім цього, в матеріалах, доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявні інші документи, які, на думку детектива, підтверджують вручення ОСОБА_6 у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст.135 КПК України, повідомлення про підозру.

Також детектив посилається на розписку працівника житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_6 про отримання повідомлення про підозру (т. 2 а.с. 122). Однак, зі змісту зазначеної розписки не вдалося ідентифікувати особу, яка її підписала, та документи, які вона отримала 22.07.2020.

Детектив у клопотанні зазначає, що повідомлення 22.07.2020 вручено для передачі ОСОБА_6 до Головного управління Національної гвардії України - за місцем роботи підозрюваного. Разом з тим, на супровідному листі відсутній розпис відповідної особи про отримання повідомлення, відсутній штемпель із зазначенням дати отримання, а підпис солдата на звороті не свідчить про вручення підозри адміністрації за місцем роботи (т. 2 а.с. 114-115).

Отже, детективом не доведено отримання повідомлення у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання або адміністрацією за місцем роботи.

Слідча суддя дійшла висновку про наявність достатніх підстав обгрунтованості повідомленої 22.07.2020 ОСОБА_6 підозри на час розгляду клопотання. Зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази, які досліджені у судовому засіданні: том 1: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.07.2020 (а.с. 45-46), повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 22.07.2020 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України (а.с. 99-135), витяг з наказу т.в.о. командувача Національної гвардії України про зарахування ОСОБА_6 до списків особового складу Національної гвардії України та призначенням начальником фінансової служби управління розквартирування і капітального будівництва логістики (а.с. 146), положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затверджене Указом Президента України № 346/2014 від 28.03.2014, згідно з підпунктом 21 пункту 4 якого головний орган військового управління НГУ, відповідно до покладених на нього завдань, виступає в установленому порядку замовником (пайовиком) робіт із придбання житла для військовослужбовців НГУ (а.с. 149), положення про управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ, затвердженого Наказом командувача НГУ від 06.03.2017 № 139 (а.с. 157-158), наказ Міністерства внутрішніх справ № 880 від 30.08.2016 «Про утворення конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України» (а.с. 159-160), документація з проведення конкурсу з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ за травень 2017 року, яка містить фотографії об`єктів будівництва, гарантійний лист, відповідно до якого на дату передачі квартир інженерні мережі до експлуатуючих організацій мали бути підключені, заяви про участь в конкурсі щодо придбання НГУ квартир інших учасників, протоколи № 1, 14, 15 засідання конкурсної комісії з придбання НГУ у 2017 році житла для військовослужбовців, реєстр отриманих пропозицій від учасників конкурсу з придбання житла для військовослужбовців НГУ у 2017 році з підписами ОСОБА_6, оголошення № 10 про результати проведення конкурсу з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ, договір купівлі-продажу квартир, підписаним ТОВ «Бучажитлобуд-кредит» (продавцем) та Головним управлінням НГУ (покупцем) з актом прийому-передачі квартири від 31.05.2017, договори про придбання ГУ НГУ у ТОВ «Бучажитлобуд-кредит» майнових прав на квартири від 31.05.2017 з додатковою угодою № 1, якою збільшено загальний розмір пайового внеску (а.с. 161-226), акт прийому-передачі квартир від 27.07.2017 (а.с. 228), договір про придбання ГУ НГУ у ТОВ «Бучажитлобуд-кредит» квартири від 15.12.2017 з актом прийому-передачі квартири (а.с. 235); том 2: висновком експерта № 19/13/2-38/СЕ/19 від 11.06.2019, відповідно до якого загальна сума грошових коштів, перерахованих Управлінням розквартирування і капітального будівництва логістики ГУ НГУ на рахунки ТОВ «Бучажитлобуд-кредит», становить 17 337 970,00 грн (а.с. 7), висновками експертів, відповідно до яких передані ГУ НГУ квартири не відповідають умовам договорів щодо якості квартир та вимогам ДБН, які застосовуються до житлових квартир (а.с. 13, 19, 26, 32), висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 02/07-20 від 20.07.2020, відповідно до якого внаслідок придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомого майна квартир державному бюджету України завдано матеріальної шкоди на 17 337 973, 00 грн (а.с. 34-48), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_12, в якому міститься інформація щодо обізнаності учасників комісії щодо проблем підключення комунікацій у будинках, в яких придбано ГУ НГУ квартири (а.с. 49-58), аналогічними показами свідків ОСОБА_18 (а.с. 59-67), ОСОБА_19 (а.с.74-80), ОСОБА_20 (а.с. 81-87), ОСОБА_21 (а.с. 88-95), протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_6, розташованого у відділі капітального будівництва УРКБіЛ ГУ НГУ від 13.07.2020, під час якого виявлено та вилучено документи щодо передачі ТОВ«Бучажитлобуд-кредит» квартир ГУ НГУ (а.с. 109).

Слід зазначити, що на даному етапі слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Повідомлена ОСОБА_6 підозра на час розгляду клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази, підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити зазначені вище злочини.

Слідча суддя відхиляє посилання сторони захисту на необґрунтованість висновків експертів щодо завдання державному бюджету України внаслідок придбання Головним управлінням Національної гвардії України матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 17 337 973,00 грн та в сумі 5 618 097,10 грн у випадку можливості використання об`єктів нерухомості як житлових приміщень (квартир) з огляду на те, що не є особою, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями та може надати оцінку економічному висновку щодо правильності алгоритму економічного аналізу.

Стороною захисту не доведено наявності обставин, які викликають сумніви в упередженості слідчої судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з огляду на розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного. Частиною 1 статті 191 КПК України передбачено, що затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Отже, порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, якому передувало клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, регламентований Кримінальним процесуальним кодексом.

Таким чином аргументи сторони захисту, наведені в письмових запереченнях і висловлені в судовому засіданні про оцінку повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів як необґрунтованої не спростовують доводи сторони обвинувачення щодо наявності обставин і фактів, що вказують на вчинення кримінальних правопорушень. Документи, на які посилаються захисники, в подальшому мають бути предметом дослідження і перевірки шляхом проведення органом досудового розслідування необхідних слідчих (розшукових) дій (зокрема допиту свідків) та проведення експертиз з метою встановлення дійсних обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 КПК України.

Доводи сторони захисту, висловлені у судовому засіданні, здебільшого зводяться до оцінки обґрунтованості підозри та наявності у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

Щодо наявності ризиків

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та вчинене за попередньою змовою групою осіб нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, за який передбачене покарання, у виді позбавленням волі на строк від двохдо п`ятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,зі штрафомвід двохсотп`ятдесятидо семисотп`ятдесятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян. У зв`язку із цим, до ОСОБА_6 як до раніше не судимої особи (т. 1 а.с. 137), яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Відповідно до частини 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Детектив у клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідча суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 застосовується судами при розгляді справ, як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнови проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

На наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду вказують такі обставини, на які посилається сторона обвинувачення. Так, один із злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, є особливо тяжким корупційним, покарання за яке, у разі визнання його винуватим, повинне бути призначене у вигляді позбавлення волі без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності особисто отримавши 25.06.2020 письмову повістку на виклик 01.07.2020 до Національного бюро для проведення слідчих (процесуальних) дій у кримінальному провадженні, до Національного бюро не прибув, поважних причин неприбуття не повідомив (т. 2 а.с. 113).

В подальшому 20.07.2020 за правилами ст. 135 КПК України ОСОБА_6 було викликано на 21.07.2020 та на 22.07.2020 для участі у слідчих (процесуальних) діях та вручення повідомлення про підозру. 21.07.2020 ОСОБА_6 зателефонував детективу Національного бюро, що входить до групи детективів з розслідування зазначеного кримінального провадження, повідомив про намір виїзду з м. Харків для проведення слідчих дій, однак у зазначені дати ОСОБА_6 до Національного бюро не прибув, поважних причин неприбуття не надав, місце свого перебування (знаходження) не повідомив та відключив усі контактні телефони, надані останнім при проведені попередніх слідчих дій (т. 2 а.с. 123).

Повістки на виклик ОСОБА_6 на 23.07.2020, 24.07.2020, 27.07.2020, 28.07.2020, 29.07.2020 в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України, передані матері останнього - ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 119) за інформацією сторони обвинувачення, 23.07.2020, 24.07.2020, 27.07.2020, 28.07.2020, 29.07.2020 ОСОБА_6 до Національного бюро не прибув, поважних причин неприбуття не надав. Матір підозрюваного ОСОБА_14 зазначені повістки повернула листом за допомогою засобів поштового зв`язку на адресу Національного антикорупційного бюро України, вказавши, що її син ОСОБА_6 із нею не проживає (т. 2 а.с.120-121).

24.07.2020 у зв`язку із систематичним неприбуттям ОСОБА_6 до Національного бюро за викликами, відсутністю останнього за місцями роботи, реєстрації, місця проживання та місця проживання батьків, не наданням достовірної інформації щодо поважних причин неприбуття, приховування місця свого перебування (знаходження), підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук (т. 1 а.с. 97-98).

Ухвалою слідчої судді від 30.07.2020 надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначена ухвала втратила законну силу 03.08.2020 о 10 год 08 хв у зв`язку із добровільним з`явленням підозрюваного до слідчого судді (т. 3 а.с. 31).

Отже, наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується такими обставинами.

Є підстави вважати, що ОСОБА_6, користуючись своїм впливом та зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які не допитані, осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на те, що ОСОБА_6 протягом тривалого часу працює на посаді начальника фінансової служби управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ, де користується авторитетом (т. 3 а.с. 72), слідча суддя дійшла висновку, що підозрюваний може підтримувати особисті зв`язки, як із іншими підозрюваними, так і зі свідками у даному провадженні, тому виходячи з його авторитетної репутації, він може мати на них вплив. А зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на недоведеність йогоактуальності стороноюобвинувачення.Необхідні оригіналидокументів вилученіорганом досудовогорозслідування,що унеможливлюєотримання підозрюванимдоступу доних.Обґрунтування ризикуперешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином в клопотанні і доданих до нього матеріалів зводяться до використання загальних визначень та припущень.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слідча суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним ОСОБА_6, зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо наявності інших обставин

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу та переліку обов`язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваного; який раніше не судимий; відомості про його майновий стан; міцні сімейні та соціальні зв`язки підозрюваного, зокрема, наявність на утриманні малолітньої дитини 2010 року народження; наявність постійного місця роботи військова служба в Головному управлінні Національної гвардії України; відсутність нерухомого майна на праві власності; що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких належить до категорії особливо тяжких корупційних злочинів, і йому загрожує покарання, у разі визнання його винуватим, у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; розмір майнової шкоди, завданої злочином, яка визначена в сумі 17 337 970,00 грн.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частини п`ятою статті 176 КПК України.

ОСОБА_6 не є особою, до якої може бути застосовано ч. 5 ст. 176 КПК України, так як кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, передбачені 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, не зазначено в переліку статей, визначених у наведеній нормі.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, беручи до уваги тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, міцні сімейні та соціальні зв`язки підозрюваного, наявність постійного місця роботи, наявність обґрунтованих та встановлених в судовому засіданні ризиків, слідча суддя вважає, що прокурором не доведено наявності обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, - недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, слідча суддя бере до уваги те, що підозрюваний після постановлення ухвали про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу добровільно з`явився до слідчого судді.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки,передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України.

Більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано до підозрюваного з огляду на суперечливі дані стосовно місця проживання ОСОБА_6 (т2 а.с.120-121) Також слідча суддя бере до уваги той факт, що підозрюваний є військовослужбовцем, проходить військову службу в Національній гвардії України, а у разі застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи пересування, буде позбавлений можливості отримувати дохід для утримання сім`ї.

Більш м`якими запобіжними заходами, не пов`язаними з обмеженням свободи пересування, у порівнянні із триманням під вартою та домашнім арештом, є: застава, особиста порука та особисте зобов`язання.

Виходячи із наведених обставин, а також враховуючи те, що ОСОБА_6 вдавався до спроб переховуватися від органу досудового розслідування, слідча суддя дійшла висновку, що підозрюваний не є особою, що заслуговує на довіру, з огляду на що до нього не може бути застосовано такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання чи особиста порука.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, та наявності встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цим ризикам.

Зазначений висновок слідчого судді узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України» (заява № 33579/04, рішення від 16.12.2010, п. 62), в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Щодо розміру застави

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Детектив у клопотанні просить визначити заставу у розмірі 498 719,00 гривень.

З одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інформація про який висвітлена в декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданою ОСОБА_6 за 2019 рік, з якої вбачається, що заробітна плата за основним місцем складала 475 810,00 грн, у підозрюваного наявні грошові активи в розмірі 15 000 доларів США, у період з 01.01.2020 по 31.07.2020 отримав грошове забезпечення за місцем проходження військової служби у розмірі НОМЕР_2,06 грн, характеристики підозрюваного, наданої начальником управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління Національної гвардії України, в якому на даний час ОСОБА_6 офіційно працевлаштований на посаді начальника фінансового відділу, його ролі у інкримінованих правопорушеннях, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру завданої шкоди, вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідча суддя не бере до уваги посилання підозрюваного на відсутність заощаджень, оскільки зазначене твердження спростовується наявними в матеріалах клопотання документами (т. 1 а.с. 138-145, т. 3 а.с. 96).

Обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, а також у разі закінчення строку досудового розслідування, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури. Слідча суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави є співмірним особі підозрюваного, обставинам кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КПК України є особливо тяжким корупційним злочином.

Метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Отже,слідча суддявважає занеобхідне покластина підозрюваного,в разівнесення нимзастави,обов`язки,що визначеніч.5ст.194КПК України,необхідність покладенняяких доведенастороною обвинуваченняу судовомузасіданні,а саме:прибувати додетектива,прокурора,слідчого судді,суду запершою вимогою; не відлучатисяіз міста Києва та Київської областібез дозволудетектива,прокурора абосуду; повідомляти детектива,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;носити електронний засіб контролю.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи.

На підставі наведеного вище, враховуючи, що прокурор не довів наявність обставин, обґрунтовуючих наявність підстав застосування до підозрюваного запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи пересування, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7, 131-132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання детектива задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двісті тридцяти семи прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 498 174 (чотириста дев`яносто вісім тисяч сто сімдесят чотири) гривні.

У разі внесення підозрюваним ОСОБА_6 застави, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі з внесенням застави, визначити до 03.10.2020.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Підозрюваний або заставодавець не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок: Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам, прокурору для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали, а підозрюваним протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Слідча суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 90824470

УХВАЛА

ПОСТАНОВИЛА: