- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
- Judge (HACC) : Kryklyvyi V.V.
- Secretary : Fedorova A.V.
- Prosecutor : Harvanko I.M.
Справа № 991/4996/20
Провадження № 1-кп/991/53/20
УХВАЛА
5 серпня 2020 року місто Київ
Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів Ногачевського В.В. (головуючий), Галабали М.В., Крикливого В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
прокурора Гарванка І.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
його захисників Дорошенка К.К., Телешецького О.І.,
розглянула у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000906.
Відповідно до даного акта:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища міського типу Золочів Золочівського району Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинувачується за частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України.
28.07.2020 прокурором Гарванком І.М. подано клопотання про арешт майна.
Згідно з клопотанням 30.10.2019 після безпосереднього переслідування ОСОБА_1 , що перебував в автомобілі TOYOTA LAND CRUISER 200, чорного кольору, 2016 року випуску, держномер НОМЕР_1 , детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) проведено обшук цього транспортного засобу. За результатами обшуку виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 92 900 грн та 5700 доларів США.
Про належність коштів ОСОБА_1 , на думку прокурора, свідчить обстановка та місце їх виявлення, знаходження грошових коштів разом з особистими речами і документами обвинуваченого, перебування вказаного автомобіля в фактичному володінні та користуванні ОСОБА_1 .
Метою накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Тому у клопотанні прокурор просить накласти арешт на майно, що належить обвинуваченому, а саме грошові кошти в сумі 92 900 грн та 5700 доларів США.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники проти задоволення клопотання заперечували. ОСОБА_2 надав суду свої письмові заперечення та зазначив, що вказаний транспортний засіб та вилучені грошові кошти належить матері обвинуваченого - ОСОБА_3 .
На заперечення арешту, ОСОБА_2 вказав, що детектив НАБУ вже звертався до слідчого судді з подібним клопотанням 31.10.2019. Тоді ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 клопотання було повернуто для усунення недоліків, проте впродовж 72 годин детектив до слідчого судді з клопотанням не звернувся.
Тому утримування майна стороною обвинувачення є незаконним. Воно мало бути повернуте або обвинуваченому, або ОСОБА_3 .
Захист зазначив також про те, що на етапі підготовчого судового засідання ним подано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, яке він просив врахувати під час вирішення питання про арешт грошових коштів.
Клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з частиною першою статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження (частина перша статті 131 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, підлягає конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (частина перша статті 170 КПК України).
Відповідно до пункту третього частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
При вирішенні питання про арешт майна необхідно враховувати, серед іншого:
1) правову підставу для арешту майна,
2) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження,
3) наслідки арешту майна для обвинуваченого та третіх осіб (частина друга статті 173 КПК України).
Зважаючи на розбіжності у твердженнях сторін обвинувачення та захисту щодо належності вилучених грошових коштів, суд насамперед має встановити цю обставину, адже вона має вирішальне значення під час вирішення питання про доцільність арешту майна.
Судом встановлено фактичне володіння ОСОБА_1 коштами на момент проведення обшуку. Він безпосередньо перебував у автомобілі та керував ним. Встановлено, що під час обшуку в автомобілі грошові кошти знаходились разом із іншими особистими речами обвинуваченого.
На противагу, стороною захисту не наведено достатніх обставин, що спростовували належність грошових коштів ОСОБА_1 . Суд взяв до уваги той факт, що транспортний засіб, в якому знайдено кошти, належить на праві власності матері обвинуваченого - ОСОБА_3 . Водночас, як встановлено ще під час підготовчого судового засідання ОСОБА_3 автомобілем не користувалася, посвідчення водія у неї відсутнє. Вказаним автомобілем постійно користувався ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене суд робить висновок, що вилучені кошти належать саме обвинуваченому.
Під час встановлення правової підстави, що зумовлює арешт майна ОСОБА_1 , суд виходить з того, що останній обвинувачується за частиною третьою статті 369 КПК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Тому арешт коштів обумовлюється можливим застосуванням до обвинуваченого покарання у виді конфіскації майна. У зв`язку з загрозою конфіскації майна існує ризик того, що обвинувачений може приховати чи відчужити грошові кошти за відсутності арешту.
Орім цього, на думку колегії, розумність та співрозмірність обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження. Накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 направлене на досягнення дієвості цього провадження. Таке обмеження не шкодить інтересам інших осіб.
Звернення з клопотанням про арешт під час судового розгляду зумовлене тим, що аналогічне клопотання вирішувалось слідчими суддями. Тоді за результатами розглядів слідчими суддями вже накладався арешт на зазначені грошові кошти. Однак, кожного разу Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасовувала відповідні рішення та направляла справу на новий розгляд. Лише 16.07.2020 клопотання про арешт майна слідчою суддею було повернуто прокурору з огляду на звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.
Таким чином, клопотання прокурора про арешт майна є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене, суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- клопотання прокурора Гарванка І.М. про арешт майна задовольнити;
- накласти арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: грошові кошти в загальній сумі 92 900 грн. та 5 700 доларів США, які виявлені та вилучені 30.10.2019 під час проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200, чорного кольору, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді:
М.В. Галабала В.В. Крикливий В.В. Ногачевський