Document No. 91021843

Date of the hearing: 13/08/2020
Date of the decision: 13/08/2020
Case №: 991/4852/20
Proceeding №: 52020000000000362
Instance: HACC AC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
Judge (HACC AC): Nykyforov A.S., Pavlyshyn O.F.
Secretary : Hetsko I.V.
Lawyer : Sukhova Yu.M.
Prosecutor : Semak I.A.

справа № 991/4852/20

провадження №11-сс/991/609/20

слідчий суддя: Михайленко В.В.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Гецко І.В.,

за участі:

особи, якою подано апеляційну скаргу - захисника Стороженка Д.О.,

захисника Сухова Ю.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора Семака І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Стороженка Дмитра Олександровича - захисника підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялти, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р., та представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и л а:

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку ухвалою від 04 серпня 2020 року призначено до розгляду.

1. Короткий зміст оскаржуваного рішення, апеляційної скарги та заперечення.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 р. частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Бондарчука Руслана Миколайовича, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семаком І.А., та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,1161 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, кадастровий номер 3220883201:01:018:0029, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном;

накладено арешт на частину майна ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яке зареєстровано за ОСОБА_2 , а саме:

-1/2 земельної ділянки площею 0,1161 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, кадастровий номер 3220883201:01:018:0029;

-1/2 житлового будинку, який розташована за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 318 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 233758532208);

-1/2 квартири АДРЕСА_9, загальною площею 208,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 197712780000);

-1/2 квартири АДРЕСА_10, загальною площею 65,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 196493080000);

-1/2 квартири АДРЕСА_12, загальною площею 60,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34504740);

-1/2 групи приміщень № 104 (в літ. А) загальною площею 518 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34929579);

-1/2 нежилих приміщень № №103, 103а, МСК (в літ. А) загальною площею 300,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34942763);

-1/2 гаража № НОМЕР_1 , машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 19,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33987927);

-1/2 нежилих приміщень №№1, 2, 3, 4 (групи приміщень № 125) (в літ. А) загальною площею 33,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33590596);

-1/2 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 282) (в літ. А) загальною площею 183,5 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36725091);

-1/2 нежилих приміщень № №1, 2 (групи приміщень № 154) (в літ. А) загальною площею 99,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32989554);

-1/2 нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 156) (в літ. А) загальною площею 56,7 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32700807)

шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження майном. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2020 р. виправлено описку в ухвалі від 16.06.2020 р., постановлено у резолютивній частині ухвали правильним вважати майно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яке накладено арешт, а саме: «земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с/рада Гірська, кадастровий номер 3220883200:03:001:0576».

В апеляційній скарзі захисник Стороженко Д.О. просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива. В обґрунтування своєї позиції посилається на допущену слідчим суддею неповноту судового розгляду, невідповідність викладених в ухвалі висновків фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, зазначає, що слідчий суддя при розгляді клопотання належним чином не встановив наявність обґрунтованої підозри, а також не вірно зазначив персональні дані власника майна, на яке накладено арешт. Крім того, стверджує, що накладення арешту на майно підозрюваного фактично унеможливлює його відчуження або закладення задля внесення застави у розмірі 84 080 000 грн., визначеної ухвалою слідчого судді від 15.06.2020 р., чим фактично робить безальтернативним подальше утримання під вартою його підзахисного. Також, вважає, що слідчий суддя безпідставно не вжив заходів для забезпечення участі підозрюваного та його дружини ОСОБА_2 при розгляді клопотання про арешт майна, чим позбавив сторону захисту можливості в судовому засіданні надати пояснення та докази на спростування доводів сторони обвинувачення, тобто припустився однобічності судового розгляду.

Прокурором у кримінальному провадженні Семаком І.А. подані заперечення проти апеляційної скарги, в яких він просить залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін та наводить доводи на підтвердження необґрунтованості позиції захисника, викладеної в апеляційній скарзі. Зокрема, вказує на те, що потреба підозрюваного у використанні майна для внесення застави не є процесуальною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна. Крім того, зазначає, що питання обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення розглядалось слідчим суддею під час вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також, звертає увагу на те, що у зв`язку із невідповідністю зазначеного в ухвалі слідчого судді від 16.06.2020 р. прізвища ОСОБА_2 її прізвищу, зазначеному в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно на момент набуття нею права власності на майно ( ОСОБА_2 ), сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з повторним клопотанням про накладення арешту на мано, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

2. Узагальнений виклад позицій сторін та інших учасників судового провадження.

В судовому засіданні захисник Стороженко Д.О. підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у скарзі.

Захисник Сухов Ю.М. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу захисника Стороженка Д.О. та просили її задовольнити.

Прокурор Семак І.А. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника Стороженка Д.О. та залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, посилаючись на обставини, зазначені ним у запереченнях проти апеляційної скарги.

Власниця майна, щодо якого вирішується питання про арешт - ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилась. У відповідності до ч. 4 ст. 405 КПК України, розгляд апеляційної скарги проведено без її участі, за участі її представника адвоката Стороженка Д.О.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

3.1 Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

12 червня 2020 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, що виразилось у пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

15 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ Бондарчука Р.М., погоджене з прокурором САП Семаком І.А., про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а також майно, набуте ОСОБА_2 у період перебування у шлюбі з ОСОБА_1 (з 03.09.1997 р. по теперішній час), що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с/рада Гірська; грошові кошти, що знаходяться на рахунках ПАТ «ОщадБанк», АТ КБ «ПриватБанк» (відповідно до переліку, зазначеному у клопотанні); земельну ділянку площею 0,1161 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, кадастровий номер; житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 318 кв.м.; квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 208,9 кв.м; квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 65,5 кв.м; квартиру АДРЕСА_11 , загальною площею 72,1 кв.м; квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 60,7 кв.м; групу приміщень № 104 (в літ. А) загальною площею 518 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлові приміщення № № 103, 103 а, МСК (в літ. А) загальною площею 300,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ; гараж № НОМЕР_1 , машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 19,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлові приміщення № № 1 , 2, 3, 4 (групи приміщень № 125) (в літ. А) загальною площею 33,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення № 1 (групи приміщень № 282) (в літ. А) загальною площею 183,5 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлові приміщення № № 1, 2 (групи приміщень № 154) (в літ. А) загальною площею 99,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 ; нежитлові приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 156) (в літ. А) загальною площею 56,7 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_8 .

Клопотання про арешт майна обґрунтовується тим, що у випадку визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, до нього судом може бути застосовано обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією цієї статі, у вигляді конфіскації майна.

Як на правову підставу для застосування арешту майна, сторона обвинувачення в клопотанні посилається на п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

В клопотанні сторона обвинувачення поставила питання про його розгляд без повідомлення власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт, у зв`язку з наявним ризиком його відчуження з метою уникнення арешту та подальшої конфіскації.

3.2 Узагальнені мотиви слідчого судді.

З метою запобігання можливості відчуження майна, слідчим суддею визначено здійснювати розгляд клопотання сторони обвинувачення про арешт майна без виклику власника майна та його захисників, однак з подальшим повідомленням їх про постановлене рішення.

Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя зазначила про те, що на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а також визнала достатніми підстави вважати, що суд може призначити покарання ОСОБА_1 у виді конфіскації майна у разі його подальшого засудження.

Посилаючись на вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту на майно сприятиме забезпеченню його збереження для подальшого можливого виконання рішення суду з його конфіскації, що виправдовуватиме такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Разом з цим, посилаючись на положення статті 70 СК України, слідчим суддею накладено арешт не на все зазначене у клопотанні майно ОСОБА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя з ОСОБА_2 та зареєстровано за нею, а лише на Ѕ його частину. Таке рішення мотивоване тим, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, а тому ОСОБА_1 належить Ѕ зазначених у клопотанні об`єктів нерухомості, за виключенням земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с/рада Гірська, яка зареєстрована за ОСОБА_1 .

При цьому, слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_11 , у зв`язку з тим, що вона була набута ОСОБА_2 на підставі договору дарування до укладення шлюбу з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вона не є спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання детектива в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ПАТ «ОщадБанк» та АТ КБ «ПриватБанк», з посиланням на те, що стороною обвинувачення не зазначено інформацію про призначення вказаних у клопотанні рахунків та природу грошових коштів, що на них надходять.

4. Встановлені обставини та мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною другою цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від 15.06.2020 р. у справі № 991/4801/20 за клопотанням сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 84 080 000 грн.

У зазначеній ухвалі, яку ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020 р. залишено без змін, слідчий суддя на підставі наданих стороною обвинувачення доказів дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. Зокрема, зазначивши, що на даному етапі кримінального провадження факти і зміст спілкування підозрюваного з іншими особами з питання закриття кримінального провадження № 42014000000001590, а також його участь у передачі грошових коштів, відшукання певної суми грошових коштів у його службовому автомобілі, тощо, вбачаються такими, що могли мати місце, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованого кримінального правопорушення.

Отже, до постановлення оскаржуваної ухвали від 16.06.2020 р. про накладення арешту на майно підозрюваного, питання обґрунтованості підозри ОСОБА_1 вже було вирішене тим самим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи захисника про те, що слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не встановлено наявності обґрунтованої підозри.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно підозрюваного, зареєстроване на нього, а також на майно підозрюваного, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 та зареєстроване за останньою, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачає конфіскацію майна як вид покарання, та ризики відчуження цього майна з метою уникнення його арешту та подальшої конфіскації є цілком реальними.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на майно підозрюваного фактично унеможливлює його відчуження або закладення задля внесення застави колегія суддів не приймає, оскільки обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , свідчать про отримання підозрюваним значних неофіційних доходів. Крім того, колегія суддів враховує, що ухвалою слідчого судді Михайленко В.В. від 16.06.2020 р. у справі № 991/4852/20 було відмовлено у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках підозрюваного ОСОБА_1 та на рахунках його дружини ОСОБА_6 (на яких, відповідно до встановлених у справі № 991/4801/20 обставин, розміщені кошти на суму близько 24 млн. грн.), а також на нерухоме майно, яке не перебуває у спільній сумісній власності подружжя та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Зазначена ухвала в частині відмови у накладенні арешту на грошові кошти у вказаному розмірі стороною обвинувачення не оскаржувалась, з повторним клопотанням про їх арешт до суду орган досудового розслідування також не звертався.

Зазначене свідчить про неспроможність доводів сторони захисту про те, що накладення арешту на майно за оскаржуваною ухвалою унеможливлює внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 та фактично робить безальтернативним його тримання під вартою.

Не є слушними і доводи захисника щодо однобічності розгляду клопотання слідчим суддею без врахування позиції сторони захисту, з наступних підстав.

Процесуальна можливість розгляду клопотання слідчого, прокурора без повідомлення підозрюваного, його захисника, іншого власника майна та його представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, прямо передбачена у ч. 2 ст. 172 КПК України. При цьому, право сторони захисту викласти слідчому судді свою позицію з цих питань закріплене у ч. 1 ст. 174 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

В даному випадку, за відповідною заявою сторони обвинувачення, з метою запобігання можливості його відчуження, клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею без виклику власника майна та його захисників, однак з подальшим їх повідомленням про постановлене рішення. Проте, сторона захисту не скористалась своїм правом на звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України. У зв`язку з чим, ненадання слідчим суддею оцінки доводам сторони захисту з приводу накладеного арешту на майно не може вважатись однобічністю, допущеною за результатами розгляду клопотання.

Отже, апеляційна скарга захисника у зазначеній вище частині її доводів задоволенню не підлягає.

Разом з цим, колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, стосовно невірного зазначення в оскаржуваному рішенні персональних даних власника майна, на яке було накладено арешт.

Так, відповідно до наданої стороною обвинувачення інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, частина майна ОСОБА_1 , яке є спільною сумісною власністю подружжя з ОСОБА_2 , зареєстроване на дошлюбне прізвище ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , а саме: квартира АДРЕСА_12 , загальною площею 60,7 кв.м; група приміщень № 104 (в літ. А) загальною площею 518 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлові приміщення № № 103, 103 а, МСК (в літ. А) загальною площею 300,5 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ; гараж № НОМЕР_1 , машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 19,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлові приміщення № № 1 , 2, 3, 4 (групи приміщень № 125) (в літ. А) загальною площею 33,5 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення № 1 (групи приміщень № 282) (в літ. А) загальною площею 183,5 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлові приміщення № № 1, 2 (групи приміщень № 154) (в літ. А) загальною площею 99,9 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_7 ; нежитлові приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 156) (в літ. А) загальною площею 56,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_8 .

Проте, зазначені обставини не знайшли свого відображення в оскаржувані ухвалі, внаслідок чого арешт було накладено на вищезазначене майно як на частину майна ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , та яке зареєстровано за ОСОБА_2 , тобто в резолютивній частині оскаржуваної ухвали слідчим суддею одночасно допущено і орфографічну помилку при написанні прізвища ОСОБА_2 , і не зазначено її дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , на яке зареєстроване це майно на час його набуття.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 16.06.2020 р. про накладення арешту на зазначене вище майно не відповідає фактичним обставинам даного провадження, а отже, в цій частині підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів знаходить необхідним зауважити на неправильне застосування слідчим суддею положень ст. 70 Сімейного кодексу України при накладенні арешту на Ѕ частину майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Приймаючи таке рішення, слідчим суддею зазначено, що наведене в ухвалі майно є спільною сумісною власністю подружжя, яке набуте під час шлюбу, а тому підозрюваний ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 володіють ним у рівних частках.

Проте, на момент прийняття слідчим суддею такого рішення поділ майна подружжя в порядку, передбаченому ст. 367 ЦК України, не проводився, та частки у ньому, відповідно до ст. 364 ЦК України, в натурі не виділялись. У зв`язку з чим, арешт мав бути застосований до майна подружжя без зазначення частки, у відповідності до ч. 3 ст. 368 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2020 р. у справі № 676/2199/19 (провадження 51-5641км19).

Натомість, слідчий суддя фактично з власної ініціативи, всупереч нормам чинного цивільного та сімейного законодавства України, у кримінальному провадженні поділив майно подружжя з виділенням часток, що є неприпустимим. При цьому, посилання слідчого судді на положення ст. 70 Сімейного кодексу України є неприйнятними, оскільки зазначена норма регламентує порядок визначення часток під час поділу майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

Водночас, з огляду на те, що апеляція прокурором з цього приводу не подана, а вказані обставини та неправильне посилання слідчого судді на ст. 70 Сімейного кодексу не впливають на суть прийнятого рішення про накладення арешту на майно та можливість його виконання, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали в цій частині не вбачається.

5. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції, згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 р. в частині накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , та яке зареєстровано за ОСОБА_2 , щодо майна, яке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372, 407, 409, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Стороженка Дмитра Олександровича - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 р. - скасувати в частині накладення арешту на частину майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яке зареєстровано за ОСОБА_2 , а саме:

-1/2 квартири АДРЕСА_12 , загальною площею 60,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34504740);

-1/2 нежилих приміщень № № 103, 103а, МСК (в літ. А) загальною площею 300,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34942763);

-1/2 нежилих приміщень № № 1, 2, 3, 4 (групи приміщень № 125) (в літ. А) загальною площею 33,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33590596);

-1/2 нежилих приміщень № № 1, 2 (групи приміщень № 154) (в літ. А) загальною площею 99,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32989554);

шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження цим майном.

В решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді

А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин

Search

Document No. 91021843