- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
- Secretary : Puzyria V.R.
Справа № 991/6466/20
Провадження1-кс/991/6654/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Пузиря В.Р., детектива Іщука М.О., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання ОСОБА_1 , в якому він просив скасувати арешт грошових коштів в сумі 45 тисяч доларів США, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 у справі №991/2267/19.
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 зазначив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001035, в рамках якого, в приміщенні ТОВ «Юридична компанія «Сектор права», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 172, поверх 19, 03.12.2019 було проведено обшук, в ході якого було вилучено грошові кошти в сумі 45000 доларів США, які належать заявнику.
ОСОБА_1 зазначив, що являється засновником та директором ТОВ «Юридична компанія «Сектор права» та єдиним учасником цієї компанії, тому зберігав у приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 своє власне майно, зокрема і грошові кошти в сумі 45 000 доларів США, які він отримав згідно договору позики від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для подальшого здійснення ремонту офісу та квартири в якій він проживає.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 на вказані кошти накладено арешт.
У зв`язку з чим, заявник в порядку ст. 174 КПК України звернувся до слідчого судді та просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 10.12.2019 у справі №991/2267/19 в частині арешту належних йому грошових коштів в сумі 45000 доларів США та зобов`язати детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001035 та прокурорів групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво, повернути йому як володільцю майна грошові кошти у сумі 45000 доларів США.
Поряд з цим заявник просить допитати в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 просив клопотання задовольнити в повному обсязі, скасувати арешт, накладений на грошові кошти в сумі 45 000 доларів США які є його власністю та допитати свідків.
Детектив Іщук М.О. просив відмовити в задоволенні клопотання, зазначив що арештовані грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому підставою для арешту майна є мета збереження речових доказів та подальша конфіскація майна. З приводу заявленого клопотання заявником про допит свідків послався на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Клопотання заявника ОСОБА_1 про скасування арешту майна подане в порядку ст.174 КПК України.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 заявив клопотання про заслуховування в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поряд з цим ч.2 ст. 174 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про скасування арешту майна, однак заслуховування свідків наведеною нормою не передбачено, тому в задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 слід відмовити.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190 ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст.369 КК України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, в особливо великому розмірі, в період часу з кінця серпня - початку вересня 2019 року по 02.12.2019 під час зустрічей з ОСОБА_6 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, висловлював можливість вплинути на службову особу, яка займає особливо відповідальне становище - Директора ДБР ОСОБА_7 , з метою прийняття ним процесуального рішення по кримінальному провадженню в інтересах ОСОБА_6 , за отримання вказаною службовою особою матеріальної винагороди в розмірі 150 000 доларів США, чим підбурювали ОСОБА_6 на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, що в подальшому надало змогу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 02.12.2019 згідно їх злочинної домовленості заволодіти чужим майном шляхом обману на суму 75 000 доларів США, що становить особливо великий розмір
У вказаному провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 369 КК України.
02-03.12.2019 в рамках даного кримінального провадження проведено обшук приміщень ТОВ «Юридична компанія «Сектор права», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 172, поверх 19, в ході якого було вилучено в тому числі і грошові кошти в сумі 45000 доларів США.
Постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Ковалевського Д.Ю. від 03.12.2019 вказані грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні з підстав того, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально- протиправним шляхом.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 накладено арешт, зокрема на вказані кошти, які належать ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів та подальшої можливої конфіскації майна.
Не погоджуючись із накладенням арешту, до слідчого судді звернувся директор ТОВ «Юридична компанія «Сектор права» ОСОБА_1 , який зазначив, що він являється засновником, директором та єдиним учасником ТОВ «Юридична компанія «Сектор Права», а тому зберігає у приміщеннях, які орендує компанція, своє майно, в тому числі і грошові кошти, зазначив, що вилучені в ході обшуку 02-03.12.2019 кошті належать йому, що стверджується договорами позики укладеними з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому просив скасувати накладений арешт на грошові кошти в сумі 45 000 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутністю подальшої потреби в ньому.
Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 10.12.2019, відповідно до п.п. 1,3 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу та подальшої можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Перевіряючи твердження заявника стосовно того, що вказані грошові кошти належать йому, а тому арешт підлягає скасуванню, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, вказані грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та постановою старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Ковалевського Д.Ю. від 03.12.2019 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019.
Слідчий суддя враховує те, що на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000001035 від 20.11.2019, за ознаками кримінальнихправопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 369 КК України.
Надані матеріали містять достатньо доказів на підтвердження того, що арештовані грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, так як і є всі підстави вважати, що вони можуть бути доказом зазначеного кримінального правопорушення, оскільки вони могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, в тому числі були об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально- протиправним шляхом.
На підставі наведеного слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені під час проведення обшуку 02-03.12.2019 грошові кошти відповідають критеріям ст.98 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 10.12.2019 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст.170 КПК України.
Посилання заявника на те, що він єдиний учасник ТОВ «Юридична компанія «Сектор права», а тому в приміщеннях, що орендує компанія зберігались його речі, в тому числі грошові кошти, які як він стверджує отримані ним внаслідок укладення договорів позики з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 не спростовують можливої належності грошових коштів іншим особам, оскільки враховуючи надані матеріали кримінального провадження згідно яких вбачається, що ОСОБА_4 користувався вказаним приміщенням ТОВ «Юридична компанія «Сектор права» розташованому за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 172, поверх 19 та відповідно мав там службовий кабінет, з якого добровільно видав детективам грошові кошти, належні йому.
Поряд з цим варто враховувати, що арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
В ході розгляду клопотання заявника ОСОБА_1 не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, визначених ст.174 КПК України, для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 у справі №991/2267/19, тому клопотання заявника ОСОБА_1 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 у справі № 991/2267/19, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько