Search

Document No. 91113739

  • Date of the hearing: 19/08/2020
  • Date of the decision: 19/08/2020
  • Case №: 991/6552/20
  • Proceeding №: 52020000000000362
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
  • Judge (HACC AC) : Nykyforov A.S., Pavlyshyn O.F.
  • Secretary : Hetsko I.V.
  • Lawyer : Storozhenko D.O., Sukhova Yu.M.
  • Prosecutor : Harvanko I.M.

справа № 991/6552/20

провадження №11-сс/991/693/20

слідчий суддя: Воронько В.Д.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Гецко І.В.,

за участі:

прокурора Гарванка І.М.,

захисників Стороженка Д.О., Сухова Ю.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Гарванка Ігоря Мироновича, та адвоката Ганзюка Олега Віталійовича - захисника підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялти, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р., на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2020 р. про продовження строку тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

1.Процесуальні питання підготовки до апеляційного розгляду. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційних скарг.

12 серпня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Ганзюка Олега Віталійовича - захисника підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2020 р. про продовження строку тримання під вартою, яку ухвалою від 12.08.2020 р. призначено до апеляційного розгляду (т. 4 а.с. 173-184, 186).

19 серпня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга з доповненнями до неї прокурора у кримінальному провадженні Гарванко І.М., яку ним було своєчасно подано засобами поштового зв`язку (т. 4 а.с. 249, 250). В судовому засіданні сторона захисту відмовилась від надання строку на ознайомлення з апеляцією прокурора та підготовку заперечень, тому зазначену апеляційну скаргу розглянуто колегією суддів одночасно з призначеною на цю ж дату скаргою захисника.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погоджене з начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Симківим Р.Я., продовжено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 07.10.2020 р. включно, а також визначено заставу в розмірі 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати зазначену ухвалу слідчого судді в частині визначення ОСОБА_1 розміру застави у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива в частині визначення розміру застави у вигляді 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000 грн. Зазначає, що слідчий суддя дійшов до невірного висновку про надмірність розміру застави, зазначеного у клопотанні, який сторона обвинувачення запропонувала визначити підозрюваному. Вважає, що слідчим суддею при визначенні розміру застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу не в повній мірі враховано обставини вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, розмір доходу, отримати який мав намір підозрюваний внаслідок вчинення злочину, та вагомість доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. На підтвердження зазначених доводів, посилається на наявність у родини ОСОБА_1 достатніх майнових ресурсів для внесення застави у розмірі, зазначеному у клопотанні, який буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Захисник Ганзюк О.В. просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовити повністю. Вказує на відсутність ризиків, зазначених органом досудового розслідування як підставу для продовження строку тримання під вартою його підзахисного, та ненадання органом досудового розслідування належних доказів на підтвердження таких ризиків. Зазначає, що наявність у ОСОБА_1 достатніх майнових ресурсів та закордонного паспорту, а також тяжкість передбаченого законом покарання за злочин, у якому підозрюється останній, не може свідчити про ризик його переховування від органу досудового розслідування і суду та виступати підставою продовження строку тримання під вартою. Також, захисник оспорює розмір визначеної слідчим суддею застави, який, не зважаючи на його зменшення вдвічі, у порівнянні з первісним розміром визначеної при застосуванні запобіжного заходу застави, на його думку є завідомо непомірним для підозрюваного, з урахуванням накладеного на даний час арешту на його майно та майно його родини. Крім того, звертає увагу на те, що під час розгляду клопотання слідчий суддя всупереч вимогам КПК України дослідив не докази, які б мала надати сторона обвинувачення, а лише копії матеріалів провадження, а також не провів допит свідка в судовому засіданні, обмежившись дослідженням наданої до клопотання копією протоколу допиту, чим порушив принцип безпосередності дослідження доказів. Крім того, зазначає про погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 за час утримання під вартою в умовах слідчого ізолятору, та неможливість проведення його лікування в цих умовах.

Адвокатом Стороженко Д.О. - захисником підозрюваного ОСОБА_1 13 серпня 2020 року подані доповнення до апеляційної скарги захисника Ганзюка О.В. (т. 4 а.с. 201-204), у прийнятті до розгляду яких колегією суддів відмовлено, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 403 КПК України, доповнити апеляційну скаргу має право лише особа, яка її подала, а відповідно до вимог ст. 393 КПК України правом подання апеляційної скарги наділений саме захисник, а не сторона захисту.

Таким чином, колегією суддів розглянуто апеляційні скарги прокурора Гарванка І.М. та захисника Ганзюка О.В., без врахування доповнень, поданих захисником Стороженком Д.О.

2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та захисники Стороженко Д.О., Сухов Ю.М. підтримали апеляційну скаргу, подану захисником Ганзюком О.В., просили її задовольнити, посилаючись на доводи, зазначені у скарзі, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора як необґрунтованої.

Прокурор у кримінальному провадженні Гарванко І.М. просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, посилаючись на зазначені в ній обставини. Разом з цим, заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника Ганзюка О.В., та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що слідчим суддею дана належна оцінка наявності обґрунтованої підозри у кримінальному провадженні, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений підозрюваному ОСОБА_1 з урахуванням наявних ризиків та обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги захисник Ганзюк О.В. в судове засідання не з`явився, надавши засобами електронного зв`язку заяву від 14.08.2020 р. про розгляд поданої ним апеляційної скарги без його участі (т. 4 а.с. 223-224).

У відповідності до ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. За викладених обставин, апеляційну скаргу захисника Ганзюка О.В. розглянуто без його участі.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

3.1 Встановлені слідчим суддею обставини.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

12 червня 2020 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, що виразилось у пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 як пособник умисно сприяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданні через особу, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення - ОСОБА_4 , неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницькому Н.І. у розмірі 5 мільйонів доларів США за прийняття ним рішення про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч . 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, та внесення до ЄРДР відомостей про закриття цього провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 р. за клопотанням старшого детектива НАБУ Пісного В.І., погодженого з прокурором САП Семаком І.А., до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з дня його фактичного затримання, тобто до 10 серпня 2020 року включно, визначено заставу в розмірі 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000 грн., з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 р. строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 12.11.2020 року.

04.08.2020 року старший детектив НАБУ Пісний В.І. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням, погодженим з начальником відділу САП Симківим Р.Я., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 на 60 діб, з можливістю внесення застави у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080 000 грн.

В обґрунтування необхідності продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив у клопотанні зазначив про неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного. Вказує на необхідність призначення та проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи технічних носіїв інформації, завершення проведення судової технічної експертиз грошових коштів та судової експертизи відеозвукозаписів розмов підозрюваних; проведення низки слідчих та процесуальних дій, спрямованих на з`ясування походження 6 млн. дол. США, переданих для надання заступнику Генерального прокурора за винесення ним процесуального рішення на користь бенефіціарного власника групи компаній Burisma Group, у тому числі, здійснення доступу до відомостей про рух коштів по рахунках 11-ти компаній вказаної групи, а також пов`язаних з ними юридичних та фізичних осіб. Крім того, детектив послався на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились та зумовлюють необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.2 Мотиви оскаржуваного рішення.

Приймаючи оскаржуване рішення, слідчий суддя надав оцінку наявності обґрунтованої підозри, існуванню ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою та обставинам, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, за результатами дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, та достатність доказів можливої його причетності до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Крім того, зазначив, що наявність обґрунтованої підозри вже перевірялась слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 15.06.2020 року.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя також знайшов підтвердженими доводи сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою на даній стадії є об`єктивно необхідним для дієвості проведення ряду зазначених у клопотанні слідчих та процесуальних дій, необхідних для завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Такі висновки слідчий суддя, в тому числі, обґрунтував тим, що у випадку встановлення вироком суду вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Крім того, було взято до уваги, що підозрюваний має дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон та достатні фінансові ресурси для забезпечення свого перебування за межами України. Також, слідчий суддя, мотивуючи наявність ризиків, звернув увагу на те, що під час затримання підозрюваний вчинив опір, не реагував на вимоги співробітника правоохоронного органу та мав можливість застосувати зброю в публічному місці. Крім того, послався на те, що загроза знищення, приховання або спотворення підозрюваним будь-яких речей чи документів залишається реальною.

Мотивуючи застосування до підозрюваного альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 42 040 000 грн., слідчий суддя послався на непомірність раніше визначеної та запропонованої у клопотанні детектива застави у розмірі 84 080 000 грн., з урахуванням теперішнього матеріального становища підозрюваного та членів його сім`ї, а також накладений ухвалами Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 р. та 24.06.2020 р. арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , що перебуває у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_6 .

4. Мотиви суду.

4.1. За апеляційною скаргою прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя визначив заставу як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у двічі меншому, ніж зазначено у клопотанні, розмірі, мотивуючи таке рішення тим, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на те, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу з одночасним визначення розміру застави до вирішення слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою за ініціативою органу досудового розслідування ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2020 р. у справі № 991/4852/20, та від 24.06.2020 р. у справі № 991/5155/20 було накладено арешт на все нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_1 , яке є спільною сумісною власністю подружжя з ОСОБА_6 . Відповідно, підозрюваний та члени його родини на даний час не мають можливості вільно розпоряджатися зазначеним майном, в тому числі і задля внесення застави, а тому ці обставини повинні враховуватись слідчим суддею при визначенні розміру застави.

З наведених вище підстав колегія суддів критично ставиться до доводів прокурора про наявність у підозрюваного та його дружини нерухомого майна в Бориспільському районі Київської області, зокрема, земельної ділянки площею 0,25 га та будинку площею 318 кв.м, а також квартир у м. Києві, площею 208,9 кв.м, 65,5 кв.м, 60,7 кв.м, вартість яких повинна бути врахована при визначенні розміру застави, оскільки на зазначене нерухоме майно за клопотанням сторони обвинувачення ухвалами слідчого судді від 16.06.2020 р. та від 24.06.2020 р. накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном (т. 4 а.с. 15-27).

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що у власності підозрюваного на даний час перебуває квартира у м. Києві площею 109 кв.м, а у власності його дружини - земельна ділянка в АДРЕСА_3 площею 0,099 га та квартири у м. Києві площею 276,4 кв.м та 67,5 кв.м, не відповідають інформаційним довідкам з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.06.2020 р. № 2124093551 (щодо майна ОСОБА_1 ) та від 19.06.2020 р. № 213240320 (щодо майна ОСОБА_7 ), наданим стороною обвинувачення до клопотання про продовження строку тримання під вартою (т. 3 а.с. 41-53), оскільки зазначене майно у вказаних реєстрах відсутнє, а посилання на нього наявні лише у декларації ОСОБА_1 за 2019 рік.

Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про те, що розмір доходу, який мав намір отримати підозрюваний внаслідок вчинення злочину, та вагомість доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, мають враховуватись слідчим суддею при визначенні застави, оскільки ці обставини не є визначальними для оцінки помірності її розміру.

Враховуючи викладені вище обставини, підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора - відсутні.

4.2 За апеляційною скаргою захисника.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника Ганзюка О.В., колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

Як вбачається з оскаржуваної ухвали та журналу судового засідання, на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні фактичні обставини інкримінованого правопорушення мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, перелік яких міститься у клопотанні детектива НАБУ.

Колегія суддів погоджується з фактичними обставинами, встановленими слідчим суддею, та висновком щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому, також враховує і те, що обґрунтованість підозри вже перевірялась Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4801/20 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Краглевича В.В. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 р. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та знайшла своє підтвердження.

Співставляючи доводи клопотання детектива з обґрунтуванням, наведеним в оскаржуваній ухвалі, на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на наведені в ухвалі конкретні обставини кримінального провадження.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, вчиненого на користь підозрюваного у іншому кримінальному провадженні; під час затримання вчинив спробу втечі з використанням вогнепальної зброї; має паспорт для виїзду за кордон та за останні два роки двадцять разів їм скористався.

Також, колегія суддів враховує, що підозрюваний має більш ніж достатню фінансову можливість забезпечити своє тривале перебування за кордоном, зважаючи на належне йому та його дружині майно (нерухомість та готівкові кошти), на яке не було накладено арешт та яке залишається у вільному користуванні та розпорядженні його родини. Крім того, колегія суддів погоджується з тим, що загроза знищення, приховання або спотворення підозрюваним будь-яких речей чи документів залишається реальною, у зв`язку з тим, що наразі органом досудового розслідування не завершений основний комплекс слідчих дій, направлених на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

З наведених вище мотивів колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи захисника про відсутність на даний час зазначених вище ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів не приймає викладені в апеляційній скарзі доводи щодо порушення слідчим суддею принципу безпосередності дослідження доказів, з таких підстав.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити відомості, зазначені у статті 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити: короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; та перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу.

При цьому, твердження сторони захисту про необхідність дослідження слідчим суддею оригіналів доказів, а не копій матеріалів, поданих в обґрунтування клопотання, ґрунтується виключно на загальних вимогах кримінального процесуального законодавства України щодо безпосередності їх дослідження судом.

Водночас, клопотання захисників про безпосереднє дослідження всіх без виключення доказів, що заявлялися під час розгляду слідчим суддею питання про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, не містили посилання на конкретні факти чи обставини, що могли б свідчити про невідповідність доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження їх оригіналам.

Більше того, про повторне дослідження таких доказів, які, на думку сторони захисту, були досліджені слідчим суддею з порушеннями або взагалі не досліджувалися, на відповідному етапі розгляду в суді апеляційної інстанції також не заявлено.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень у дослідженні слідчим суддею наданих до клопотання копій матеріалів провадження, оскільки це не суперечить наведеним вище положенням кримінального процесуального закону, а стороною захисту не заявлено про наявність обґрунтованих сумнівів щодо невідповідності наданих органом досудового розслідування копій матеріалів їх оригіналам.

Посилання захисника в апеляційній скарзі як на допущене слідчим суддею процесуальне порушення на те, що під час розгляду ним не було допитано свідків, про необхідність виклику яких заяляла сторона захисту, колегія суддів також не приймає, оскільки в обгрунтування оскаржуваної ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу покази будь-яких свідків не покладені.

Надаючи оцінку доводам щодо непомірності обраного слідчим суддею розміру застави, з урахуванням накладеного на даний час арешту на майно підозрюваного та майно його сім`ї, колегія суддів виходить з того, що ухвалою слідчого судді Михайленко В.В. від 16.06.2020 р. у справі № 991/4852/20 відмовлено у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках підозрюваного ОСОБА_1 та на рахунках його дружини ОСОБА_8 (на яких, відповідно до встановлених у справі № 991/4801/20 обставин, розміщені кошти на суму близько 24 млн. грн.), а також на нерухоме майно, яке не перебуває у спільній сумісній власності подружжя та належить на праві приватної власності ОСОБА_7 .

Зазначена ухвала в частині відмови у накладенні арешту на грошові кошти у вказаному розмірі стороною обвинувачення не оскаржувалась, з повторним клопотанням про їх арешт до суду орган досудового розслідування також не звертався.

Крім того, обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , може свідчити про отримання підозрюваним значних неофіційних доходів.

Вищевикладені обставини у їх сукупності спростовують доводи сторони захисту про те, що визначений слідчим суддею розмір застави фактично робить безальтернативним тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

Не підтвердженими колегія суддів визнає й посилання захисника на неможливість подальшого утримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою в умовах Київського слідчого ізолятору за станом його здоров`я. Оскільки, з наданої захисником на підтвердження цих обставин відповіді Київської міської медичної частини від 18.08.2020 р. № 365 (т. 5 а.с. 9) встановлено лише факт звернення підозрюваного за медичною допомогою та призначення йому відповідного лікування в рамках надання первинної медичної допомоги. При цьому, висновку про неможливість його подальшого перебування в умовах слідчого ізолятору зазначена відповідь не містить, а будь-якого іншого документального підтвердження неможливості утримання його під вартою за станом здоров`я захисником не надано.

5. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та захисника, у зв`язку з чим оскаржувана ухавала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційних скарг прокурора Гарванка Ігоря Мироновича та захисника Ганзюка Олега Віталійовича - відмовити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2020 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді

А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин