- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
- Judge (HACC AC): Hlotov M.S., Kaluhina I.O.
- Secretary : Taran L.V.
справа № 991/5101/20
провадження №11-сс/991/572/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Глотова М.С., Калугіної І.О.,
секретаря судового засідання Таран Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Таміли Іванівни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2020 року про повернення скарги,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
22 червня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. звернулась до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) зі скаргою на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді її клопотання від 03 червня 2020 року у кримінальному провадженні №52019000000001035.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 23 червня 2020 року на підставі того, що скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. не підлягає розгляду в цьому суді, скаргу повернуто особі, яка її подала.
Рішення мотивоване тим, що Генеральний прокурор не є суб`єктом, бездіяльність якого може бути предметом розгляду у ВАКС в порядку ст.303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
26 червня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. звернулась з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу слідчого судді, яку вважає необґрунтованою, такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. У зв`язку з чим просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою зобов`язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора - Генерального прокурора або його заступника розглянути її клопотання від 03 червня 2020 року та прийняти рішення за результатами його розгляду.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. в обґрунтування підсудності поданої скарги слідчому судді ВАКС зазначила, що оскільки скарга, подана в рамках кримінального провадження, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), а процесуальне керівництво - прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), тому є підстави вважати, що подана нею в порядку ст.303 КПК скарга підсудна ВАКС.
Також, захисник зауважила, що в поданій слідчому судді скарзі, в її прохальній частині зазначено про зобов`язання розглянути її клопотання Генерального прокурора або його заступника. Оскільки керівник САП є заступником Генерального прокурора та уповноважений на розгляд питань зазначених в клопотанні, тому висновок суду про відсутність повноважень на розгляд скарги на бездіяльність Генерального прокурора та непідсудність скарги ВАКС у зв`язку з цим, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. в судове засідання не з`явилась, подала клопотання, в якому доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримала в повному обсязі та просила провести апеляційний розгляд за її відсутності.
Прокурор у судове засідання не з`явився, у письмовій заяві просив розгляд скарги провести за його відсутності, ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви суду.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
У відповідності до ч.2 ст.33-1 КПК слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 1 ст.306 КПК визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що 03 червня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. звернулась до Генерального прокурора України з клопотанням про направлення матеріалів кримінального провадження для подальшого досудового розслідування уповноваженому слідчому органу Національної поліції України. У клопотанні захисник зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001035 здійснюється детективами НАБУ, проте, на переконання захисника досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні повинно здійснюватися слідчим органом Національної поліції України, та наводить відповідні обґрунтування клопотання щодо необхідності зміни підслідності кримінального провадження.
У той же час, слідчий суддя дійшов висновку, що з урахуванням приписів положень ЗУ «Про прокуратуру», Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень, оскільки слідчим суддям ВАКС підсудні скарги, подані в порядку ст.303 КПК на дії або бездіяльність саме детективів НАБУ або їх процесуальних керівників (прокурорів), у зв`язку з цим Генеральний прокурор не є суб`єктом, бездіяльність якого може бути предметом розгляду у ВАКС в порядку ст.303 КПК.
Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування визнання поданої захисником підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатом Алексик Т.І. скарги як такої, що не підлягає розгляду у ВАКС та, як наслідок, прийняття рішення про повернення скарги на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК, хоча в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею помилково зазначено посилання на неіснуючий п.4 ч.2 ст.304 КПК.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, погоджується з доводами захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Т.І. в частині скасування ухвали слідчого судді як такої, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Засади розгляду справ незалежним і безстороннім судом регламентовані ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таким чином, право на «суд, встановлений законом», як структурний елемент права на справедливий суд, яке передбачене ст.6 Конвенції, та за своїм змістом є основоположною засадою, що визначає організацію судової системи держави та загалом містить дві складові: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
За положеннями ч.2 ст.33-1, ч.1 ст.306 КПК саме слідчі судді Вищого антикорупційного суду розглядають скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Оскільки скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Т.І. на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не здійсненні розгляду клопотання сторони захисту подана в рамках кримінального провадження щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС, тому розгляд зазначеної скарги повинен здійснюватися саме слідчим суддею ВАКС.
Проте, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Не погоджуючись з висновками слідчого судді про те, що скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Т.І. не підлягає розгляду в ВАКС, колегія суддів вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що оскільки відповідно до абз.2 ч.5 ст.8-1 ЗУ «Про прокуратуру» Генеральний прокурор не є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а тому не є суб`єктом, бездіяльність якого може бути предметом розгляду у Вищому антикорупційному суді в порядку ст.303 КПК.
Проте, за таких обставин, враховуючи, що скаргу подано на бездіяльність прокурора, який не наділений обов`язком вчинити певну процесуальну дію у кримінальному провадженні у визначений КПК строк, подана скарга не може бути предметом розгляду відповідно до ст.303 КПК. Наслідки звернення зі скаргою на бездіяльність прокурора, що не підлягає оскарженню передбачені ч.4 ст.304 КПК.
Зважаючи на зазначене, на думку колегії суддів, відповідно до ч.1 ст.412 КПК, зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, які перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
З урахуванням того, що скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Т.І. фактично не була предметом розгляду слідчого судді, постановлення судового рішення судом апеляційної інстанції по суті скарги є неможливим, в зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а матеріали скарги поверненню до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання щодо можливості розгляду скарги по суті з урахуванням викладених у рішенні суду апеляційної інстанції висновків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-1, 303, 304, 306, 407, 409, 412, 422 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Таміли Іванівни, задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2020 року про повернення скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Таміли Іванівни на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні розгляду клопотання, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою матеріали судової справи №991/5101/20, повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Таміли Іванівни на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні розгляду клопотання від 03 червня 2020 року у кримінальному провадженні №52019000000001035.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
Семенников О.Ю. Глотов М.С. Калугіна І.О.