- Presiding judge (HACC) : Koliush O.L.
- Judge (HACC) : Tkachenko O.V., Dubas V.M.
- Secretary : Pashtenko I.O.
- Lawyer : Larionova O.V.
- Prosecutor : Kasian A.O.
Справа № 752/4292/16-к
Провадження 1-кп/991/197/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Паштенко І.О.
прокурора Касьяна А.О.
захисника Ларіонова О.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 29 січня 2016 року за № 52016000000000029, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сквира Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
21.09.2020 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, відповідно до якого останній просив змінити обраний стосовно нього запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього передбаченого ч. 3 ст. 194 КПК України обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду. Заставу в розмірі 128 000 грн повернути заставодавцю ОСОБА_2 . В обґрунтування клопотання зазначив, що прокурором було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 369 КК України на ч. 1 ст. 369 КК України, тобто тепер його обвинувачують у вчиненні злочину середньої тяжкості, максимальний розмір застави для якого встановлено у 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 40140 грн. Крім того, вказував, що за час дії відносно нього запобіжного заходу у виді застави питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось. Необхідності залишення застави для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки таких вимог заявлено не було, матеріальної шкоди від інкримінованого йому кримінального правопорушення не встановлено, конфіскація майна санкцією статті не передбачена.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ларіонов О.В. підтримали клопотання, просили його задовольнити. Зазначили, що на цей час ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що, дійсно максимальний розмір застави, передбачений для нетяжкого злочину, на цей час менший від обраного стосовно обвинуваченого. Однак у зміні запобіжного заходу на особисте зобов`язання просив відмовити.
Суд, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті.
Відповідно до ст. ст. 176, 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України при обранні запобіжного заходу, в тому числі, у вигляді застави на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців можуть бути покладені обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У разі необхідності, строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Як убачається з ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12.07.2017, до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі - 128 000 грн (сто двадцять вісім тисяч гривень), що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із застосуванням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон. Строк дії обов`язків було визначено до 10.09.2017 включно.
17.07.2017 заставодавцем ОСОБА_2 була внесена застава у розмірі 128 000 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.10.2017, продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 під час застосування запобіжного заходу у виді застави, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, та за межі Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон. Строк дії покладених обов`язків було визначено до 22.12.2017 включно.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08.12.2017, продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 під час застосування запобіжного заходу у виді застави, строком до 06.02.2018 включно.
Суд зазначає, що під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у Голосіївському районному суді м. Києва, останній обвинувачувався у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
Під час судового розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді прокурором було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 369 КК України.
Інкримінований обвинуваченому корупційний злочин станом на час його вчинення відповідно ст. 12 КК України (в редакції станом на 01.01.2016) відносився до злочинів середньої тяжкості, а станом на час постановлення ухвали цей злочин відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) відноситься до нетяжких злочинів, за який передбачено покарання до 4 років позбавлення волі.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 4, 5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність в часі та щодо його зворотної дії у часі, суд під час визначення тяжкості цього злочину вважає за необхідне застосувати положення ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), які поліпшують становище обвинуваченого. Отже, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.
При цьому, вирішуючи заявлене обвинуваченим клопотання про зміну щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього передбаченого ч. 3 ст. 194 КПК України обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду, суд вважає, що в цій частині вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ризики передбаченні ст. 177 КПК України суттєво не зменшились, з огляду на те, що справа перебуває на стадії судового розгляду, а тому виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 є однією з умов забезпечення права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із загальною практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім струмуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018).
Враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, судове провадження даного кримінального провадження не завершене, однак при цьому приймаючи до уваги майновий і сімейний стан обвинуваченого, обставини, які змінилися після ухвалення попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу (зміна правової кваліфікації обвинувачення прокурором), його процесуальну поведінку, суд дійшов висновку про можливість зменшення застави до 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 955 гривень, оскільки вказаний розмір застави відповідає меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
У клопотанні обвинувачений також просить повернути заставодавцю ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 128 000 гривень, внесені за нього у якості застави. Однак сам заставодавець з такою заявою до суду не звертався, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання обвинуваченого в цій частині слід відмовити.
Отже, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 182, 194, 331, 371, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення заставодавцю ОСОБА_2 грошових коштів, внесених в якості застави, - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 15 (п`ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 955 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя О.Л. Коліуш
Судді - О.В. Ткаченко
В.М. Дубас