Document No. 91734971

Справа № 752/4292/16-к

Провадження1-кп/991/197/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

захисника Ларіонова О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Ларіонова О.В. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 29 січня 2016 року за № 52016000000000029, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сквира Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Ларіонов О.В. заявив відвід колегії суддів. В обґрунтування заявленого відводу захисник послався на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, та вказував, що під час судового розгляду даного кримінального провадження колегією суддів вчинялися дії, які, на думку сторони захисту, вказують на явну упередженість відповідної колегії суддів та фактичне підтримання судом державного обвинувачення під час розгляду вказаної справи. На обвинувальний ухил дій суду вказує те, що судом було задоволено фактично усі клопотання сторони обвинувачення, крім того, судом відмовлено у задоволенні численних клопотань сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав заяву адвоката Ларіонова О.В.

Прокурор Касьян А.О. просив залишити заяву про відвід без задоволення, оскільки доводи сторони захисту пов`язані з незгодою з процесуальними рішеннями та діями суду.

Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силу ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Також, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність (суду) означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб`єктивних, так і об`єктивних критеріїв.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Заявлений відвід не містить належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість суддів та їх заінтересованість у результатах розгляду даного кримінального провадження. Аналізуючи доводи захисника з точки зору зазначених суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що відсутні очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність складу суду та свідчити про особисту упередженість в цій справі колегії суддів та кожного судді окремо.

Усі наведені захисником доводи про упередженість колегії суддів є безпідставними та зводяться до незгоди сторони захисту з прийнятими під час судового розгляду процесуальними рішеннями суду. Отже, заявлений відвід колегії суддів не ґрунтується на вимогах ст. 75,76 КПК України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Дубаса Віталія Михайловича.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 81, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Ларіонова О.В. про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Дубаса Віталія Михайловича - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

В.М. Дубас