Document No. 91800240

Справа № 752/4292/16-к

Провадження 1-кп/991/197/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурорів Подгорця С.В., Козачини С.С.,

Касьяна А.О., Макара О.І.

захисника Ларіонова О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 29 січня 2016 року за № 52016000000000029, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сквира Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ТОВ Термобудкерам»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2016 року, близько 12 години 30 хвилин, та 09 лютого 2016 року, близько 08 години 10 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85, літ. А, А' , діючи з прямим злочинним умислом, вчинив пропозицію неправомірної вигоди в розмірі 10 000 доларів США члену конкурсної комісії Національного антикорупційного бюро України № 1 для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України ОСОБА_2 , який був службовою особою відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, оскільки виконував функції представника влади за спеціальним повноваженням, яким був наділений Директором НАБУ та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро», за прийняття ним рішення з використанням свого службового становища про обрання ОСОБА_1 кандидатом на вакантну посаду начальника підрозділу чи заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у Національному антикорупційному бюро України за таких обставин.

ОСОБА_1 , працюючи на підставі наказу Генерального прокурора України № 1662ц від 22 жовтня 2015 року на посаді прокурора відділу державного обвинувачення у вищих судах управління підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в судах Генеральної прокуратури України та дізнавшись про те, що розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України № 466-р від 24 грудня 2015 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів та заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у Національному антикорупційному бюро України, вирішив прийняти участь у вказаному конкурсі.

Так, ОСОБА_1 29 грудня 2015 року звернувся із заявами на ім`я Директора Національного антикорупційного бюро України про прийняття документів та дозвіл брати участь у конкурсі на зайняття посади начальника та заступника начальника відділу (підрозділу) детективів Головного підрозділу детективів.

Будучи обізнаним про те, що згідно з ч. 3, 4 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» призначення на посади у Національному бюро здійснюється Директором Національного антикорупційного бюро України виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться конкурсними комісіями в порядку, визначеному Директором Національного антикорупційного бюро України, та передбачає складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та проведення співбесіди, ОСОБА_1 вирішив звернутися з пропозицією надання неправомірної вигоди до членів вказаної конкурсної комісії з метою забезпечення прийняття для себе позитивного рішення про обрання його кандидатом на посаду у незаконний спосіб, для чого почав пошук особистих контактів з членами конкурсної комісії.

У січні 2016 року (точна дата під час судового розгляду не встановлена) ОСОБА_1 через ОСОБА_3 дізнався номер мобільного телефону ОСОБА_2 , який на той час був членом Ради громадського контролю при НАБУ та як член Ради громадського контролю також членом конкурсної комісії НАБУ № 1 для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України, склад якої затверджений наказом Директора Національного антикорупційного бюро України № 9-н від 09 червня 2015 року (з наступними змінами).

В період часу з 29 січня по 05 лютого 2016 року ОСОБА_1 , здійснюючи свій злочинний умисел, неодноразово телефонував на номер мобільного телефону ОСОБА_2 , пропонуючи останньому зустрітися, та домовився про зустріч на 12 годину 06 лютого 2016 року в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85, літ. А, А' .

06 лютого 2016 року, близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_1 прибув до офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85, літ. А, А' , де, діючи умисно, з метою отримання для себе рішення про працевлаштування у незаконний спосіб, розуміючи можливості службового становища члена конкурсної комісії ОСОБА_2 , під час розмови з ним запропонував надати останньому та іншим членам конкурсної комісії неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 06.02.2016 становило 258 926 гривень) за прийняття ними рішення з використанням їх службового становища про обрання його кандидатом на вакантну посаду начальника підрозділу чи заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у Національному антикорупційному бюро України.

09 лютого 2016 року близько 08 години 10 хвилин, ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, діючи з єдиним злочинним наміром, заздалегідь домовившись про зустріч із ОСОБА_2 , знову прибув до офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85, літ. А, А' , де під час розмови з ОСОБА_2 , бажаючи довести таким чином інформацію про свій намір до ОСОБА_2 , як члена конкурсної комісії, підтвердив свою готовність надати членам конкурсної комісії неправомірну вигоду у розмірі, вказаному ним на минулій зустрічі, тобто 10 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 06.02.2016 становило 258 926 грн) за прийняття рішення про обрання його кандидатом, при цьому зазначив, що неправомірна вигода буде надана ним після проведення голосування конкурсної комісії за обрання його кандидатом на вакантну посаду начальника чи заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у Національному антикорупційному бюро України.

Отже, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, за ознаками пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням її службового становища.

Показання обвинуваченого

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, надав показання, відповідно до яких він не був обізнаний про склад конкурсних комісій НАБУ, не ознайомлювався з регламентом та інструкціями з приводу роботи цих комісій та проведення конкурсу на посади в НАБУ. Разом з тим, вважає вказані документи нікчемними та незаконними доказами, оскільки вони не пройшли процедуру реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України.

Восени 2015 року він приймав участь у конкурсі на посаду в НАБУ, яку саме посаду, він не пам`ятає, мабуть, що керівну, проте не пройшов тест на загальні здібності. Приблизно в жовтні-листопаді 2015 року він приймав участь у другому конкурсі на посаду старшого детектива НАБУ. В цей проміжок часу він зустрівся біля приміщення НАБУ з ОСОБА_4 , з яким був раніше знайомий, оскільки вони разом проживали в одній кімнаті у гуртожитку під час навчання в інституті, і з яким у нього були неприязні відносини. Не пам`ятає, чи він зателефонував ОСОБА_5 , чи просто зустрів його, але номер телефону останнього у нього був. Обвинувачений поцікавився у ОСОБА_5 про процедуру проходження тестів «Дженерал Скілз» та підготовки до них. Зазначив, що не вживав у розмові з ОСОБА_5 слово «порешать», оскільки воно не входить до його лексикону. Більше з ОСОБА_5 він не бачився і більше вони один одному не телефонували.

Також вказав, що він приймав участь у п`яти конкурсах до НАБУ і САП, і йому не було цікаво, хто є членами конкурсної комісії взагалі. Показав, що з ОСОБА_6 він разом працював, у них були рівнозначні посади, вони постійно спілкувалися з приводу роботи, мінімум 1-2 рази на місяць, також поза роботою, на різних корпоративах, були у гарних відносинах, і у нього був номер телефону ОСОБА_7 . ОСОБА_55 , який є начальником головного підрозділу детективів НАБУ, він також знає, вони постійно спілкувалися, раз на тиждень. Також він знайомий з ОСОБА_9 , який був заступником прокурора САП, він його однокурсник. ОСОБА_10 він знає особисто, оскільки вони тривалий час разом працювали в прокуратурі Київської області. З огляду на ці знайомства, йому не було потреби шукати якісь інші контакти, якби він хотів про щось домовитись.

Зазначив, що під час проходження співбесіди в рамках конкурсу до НАБУ, йому задавав запитання ОСОБА_11 , в тому числі про бажання зайняти посаду детектива НАБУ. Пізніше, 27.01.2016 йому зателефонувала особа на ім`я ОСОБА_12 , і повідомила, що від друзів ОСОБА_1 дізналася про те, що він є досвідченим професіоналом, а ОСОБА_12 є товаришем ОСОБА_11 , і що ОСОБА_11 дуже хоче з ним зустрітися, на що обвинувачений відповів згодою. Цього ж дня вони з ОСОБА_13 зустрілися на заправці «Shell», яка знаходиться посеред Столичного шосе на розвороті. Обвинувачений бачив ОСОБА_3 перший раз. ОСОБА_3 не повідомив, хто його направив до ОСОБА_1 . Пізніше ОСОБА_3 направив йому СМС повідомлення, в якому зазначив: « ОСОБА_14 , скажите, что от ОСОБА_15 завтра в 12 часов». Обвинувачений подумав, що ОСОБА_11 хоче зустрітися, може з приводу конкурсів, з цікавості. Коли обвинувачений зателефонував ОСОБА_11 , повідомивши, що йому сказав ОСОБА_3 зателефонувати, то ОСОБА_11 відповів, що він за кермом і потім передзвонить. Через пів години після цього обвинуваченому зателефонував ОСОБА_3 і запитав, чи зв`язався він з ОСОБА_11 . Обвинувачений відповів, що той був зайнятий, і сказав що перетелефонує. Пізніше обвинувачений зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що ОСОБА_11 йому не телефонував. Цього ж дня, ввечері, йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_11 дуже зайнятий і запропонував зустрітися з його товаришем ОСОБА_16 . ОСОБА_3 надіслав обвинуваченому СМС повідомлення з номером телефона ОСОБА_2 та текст.: «Позвоните, пожалуйста, ему завтра в 12 часов». Обвинувачений знав, що ОСОБА_2 є депутатом Київської міської ради, тому він не може бути членом комісії НАБУ. Про те, що ОСОБА_2 представник НАБУ, обвинуваченому також не було відомо. Обвинувачений наступного дня зателефонував за зазначеним номером. ОСОБА_2 запитав, на які посади ОСОБА_1 претендує, і сказав передзвонити у понеділок. Сказав, що їм треба зустрітися, познайомитися і все обговорити. Це була його ініціатива зустрітися, обвинуваченому не потрібно було з ним зустрічатися. В понеділок вони розмовляли телефоном декілька хвилин ні про що, ОСОБА_2 попросив передзвонити йому у середу. Після того ОСОБА_2 сам зателефонував обвинуваченому у четвер чи п`ятницю, сказав, що їм потрібно зустрітися, призначив місце зустрічі на вулиці Саксаганського в м. Києві. Потім обвинуваченому зателефонував ОСОБА_3 і попередив, щоб ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_2 сказав, що вони багато років знайомі. 5 чи 6 лютого 2016 року обвинувачений зустрівся з ОСОБА_2 у офісі за вказаною адресою. ОСОБА_1 не знав, що ОСОБА_2 член комісії в НАБУ, ніякою службовою особою він обвинуваченому не представлявся. З ОСОБА_2 відбулася розмова ні про що. Також ОСОБА_2 повідомив, що документи ОСОБА_1 на участь у конкурсі на посаду заступника начальника відділу детективів НАБУ загубили, що там три посади, потрібно щось думати, вирішувати за себе, сказав, що чекає пропозицій. ОСОБА_1 зрозумів, що від нього щось хочуть, тому у нього виникло бажання скоріше припинити розмову, але ОСОБА_2 все вимагав сказати, що він може запропонувати. Тому обвинувачений назвав цифри політичної партії 5.10, які він кожен день бачив біля метро Хрещатик. Після цього, про кошти, про неправомірну вигоду розмова не велася, ОСОБА_2 нічого обвинуваченому не обіцяв, а останній нічого не пропонував. Після цього обвинувачений ще раз зустрічався з ОСОБА_2 у тому ж офісі. ОСОБА_1 не пам`ятає, про що велась розмова, але він сприйняв ОСОБА_2 як шахрая. Після того жодного разу обвинувачений ОСОБА_2 не телефонував. ОСОБА_2 обвинуваченому не повідомляв, що знає когось із членів комісії, будь-якого працівника НАБУ або будь-кого із службових осіб, які мають відношення до конкурсу. Не пропонував з кимось поспілкувалися щодо його призначення і не обіцяв будь-чого з приводу проходження цього конкурсу. Обвинувачений не просив ОСОБА_2 вживати будь-яких заходів щодо його призначення. Вважає все, що відбулося, провокацією з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому діяння, підтверджується такими дослідженими і перевіреними судом доказами.

Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків:

Показаннях свідка ОСОБА_3 (під час досудового розслідування його анкетні дані було змінено на ОСОБА_17 ), відповідно до яких наприкінці 2015 - початку 2016 року його знайомий, прізвище якого він не може назвати, повідомив йому, що є людина, яка хоче потрапити до НАБУ і за це готова віддячити, тому шукає зустрічі з кимось, хто може в цьому допомогти. Свідок погодився зустрітися з цією особо, якою виявився ОСОБА_1 . Свідок не пам`ятає, хто кому зателефонував першим. Зустріч відбулася на початку січня 2016 року, ввечері, на Столичному шосе на автозаправній станції «Shell». Ця зустріч тривала приблизно 15 хвилин. Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що бажає пройти конкурс в НАБУ та готовий за це заплатити 5 000 доларів, якщо займе посаду детектива, 10 000 доларів, якщо пройде на якусь керівну посаду, прохав познайомити його з одним із членів конкурсної комісії НАБУ. Свідок надав йому номер телефону ОСОБА_11 , оскільки знав, що він є членом конкурсної комісії. Згодом ОСОБА_1 йому передзвонив та повідомив, що ОСОБА_11 не побажав з ним зустрічатися, тоді свідок надав ОСОБА_1 телефон ОСОБА_2 , з яким також був знайомий.

Після цього у нього була ще одна зустріч з ОСОБА_1 , також приблизно протягом 15 хвилин, в центрі, неподалік Верховної Ради, на якій ОСОБА_1 повідомив, що він домовився про проходження конкурсу на посаду до НАБУ, але гроші він заплатить після того, як пройде конкурс.

Свідок також зазначив, що одразу після зустрічі з ОСОБА_1 не звернувся із заявою про злочин, а звернувся до НАБУ з такою заявою тільки 29.01.2016, оскільки вагався та міркував, як на нього будуть дивитися друзі, які до нього зверталися з цим питання. Він спочатку не хотів писати заяву до НАБУ сам, оскільки не бажав псувати стосунки з друзями, і гадав, що якщо він дасть телефон ОСОБА_11 той сам напише заяву до НАБУ. Заяву він писав у готелі «Київ». До готелю приїхали два чи три детективи, він точно не пам`ятає. Підпис у заяві про злочин належить йому, він не пам`ятає, чому в заяві зазначена конкурсна комісія номер один, можливо, цей номер він дізнався від ОСОБА_18 під час спілкування з ним.

Під час зустрічей інших людей не було. Неправомірну вигоду ОСОБА_1 пропонував членам конкурсної комісії. Свідок здійснював переписку з ОСОБА_1 . Він повідомляв ОСОБА_11 про те, що є людина, яка хоче потрапити до НАБУ за неправомірну вигоду.

Показаннях свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких в кінці січня 2016 року йому на телефон НОМЕР_1 зателефонував чоловік з невідомого номеру, представився ОСОБА_19 і запропонував обговорити можливість призначення його на посаду старшого детектива НАБУ. Свідок був членом першої конкурсної комісії, яка обирала детективів. ОСОБА_19 він відповів, що такі питання він може обговорювати лише в рамках процедури конкурсу. Про цей дзвінок свідок сказав комусь з НАБУ та комісії. Заяву про вчинення злочину він не писав. Зазначив, що рішення конкурсної комісії було одним з ключових в призначенні на посаду, оскільки директор НАБУ не міг нікого призначити, крім тих, кого рекомендувала комісія. Він дослівно не пам`ятає, що сказав по телефону чоловік, який представився ОСОБА_19 . З даним чоловіком він не знайомий. Він обговорював цей телефонний дзвінок з ОСОБА_16 , однак не пам`ятає, коли до висвітлення цих подій в медіа, чи після. Він не пригадує, щоб у розмові з ОСОБА_2 про телефонний дзвінок ОСОБА_19 фігурував директор НАБУ ОСОБА_20 щодо працевлаштування останнього.

Свідок не обговорював питання притягнення будь-кого до кримінальної відповідальності з детективами НАБУ. Йому не відомо про звернення ОСОБА_3 до НАБУ з заявою про вчинення злочину. Він не пам`ятає, щоб давав якісь доручення ОСОБА_3 чи будь-кому передати свій номер телефону ОСОБА_21 чи ОСОБА_19 . Він не пам`ятає, чітких формулювань бесіди, яка відбулась з ОСОБА_19 , оскільки пройшло чотири роки.

Показаннях свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких він станом на січень 2016 року був членом конкурсної комісії, яка обирала детективів, керівників відділів детективів, заступників керівників НАБУ. Комісія складалась із членів громадської ради і співробітників НАБУ. Комісія здійснювала свою діяльність за принципом колегіальності. В комісії свідок, в першу чергу, як представник громадськості здійснював контроль за чесністю і прозорістю конкурсу. Члени комісії контролювали процес тестування. Після цього вони аналізували документи, які подавалися в НАБУ, а після цього проводили співбесіди. Переможців конкурсу рекомендували керівнику НАБУ, а він вже призначав на посади. Рішення комісії оформлювалося протоколом.

У січні 2016 року до свідка звернувся ОСОБА_22 і повідомив, що є одна людина, яка працює в прокуратурі та шукає вихід на членів конкурсної комісії, щоб за гроші потрапити в НАБУ. Свідок не приділив цьому уваги, але потім з боку тієї особи була спроба зв`язатися з ОСОБА_23 . Після цього ОСОБА_3 повідомив, що ця людина (як пізніше з`ясувалося - ОСОБА_24 ) буде шукати вихід, щоб надати комусь ці кошти. Свідок сказав, щоб дали його телефон, він хоче послухати, якщо це - правда, то він звернеться до НАБУ, якщо ні, то вони просто припинять спілкування. На той час у нього було декілька номерів телефонів, один він дає тільки друзям, інший у нього робочий, є номери, які він використовує тільки на виборах. Номер телефона, який було надано ОСОБА_1 та який на той час належав свідку, - НОМЕР_2 . ОСОБА_3 дав ОСОБА_1 його номер. ОСОБА_1 наприкінці січня 2016 року зателефонував свідкові і почав натякати, що він з кимось обговорював питання працевлаштування в НАБУ, просив зустрітися, щоб обговорити це питання та отримати якісь гарантії проходження конкурсу на посаду в НАБУ. ОСОБА_1 телефонував йому десь разів п`ять, більш точно він не може пригадати, з номеру телефона НОМЕР_3 . Цю ситуацію свідок обговорював з ОСОБА_23 в приватній розмові. Після цього свідок звернувся до НАБУ із заявою, що йому як члену комісії може бути пропозиція неправомірної вигоди від обвинуваченого за вирішення питання про обрання його кандидатом на вакантну посаду в НАБУ. В НАБУ під час допиту свідок повідомив номер телефону, з якого йому телефонував ОСОБА_1 .

Через певний час у січні 2016 року, це була субота, обвинувачений приїхав до свідка в офіс і почав говорити, що хоче потрапити в НАБУ на посаду, яка менш ризикована для нього -заступника начальника відділу чи керівника відділу. Свідок йому зауважив, що як він збирається потрапити до НАБУ на начальника, якщо не пройшов конкурс на детектива. Свідок повідомив обвинуваченому, що конкурсна комісія надає рекомендацію про призначення кандидата на посаду, на підставі якої директор НАБУ приймає рішення про його призначення на посаду. ОСОБА_1 все зрозумів стосовно процедури призначення. ОСОБА_1 розумів, що комісія повинна дати рекомендацію на його призначення, а директор НАБУ має підписати наказ, при цьому йому було відомо, що за рекомендацією комісії директор НАБУ у 99 відсотках випадків призначав кандидатів на посади, за винятком кількох випадків.

Під час розмови обвинувачений вказав, що готовий надати 5 000 доларів США, якщо потрапить на рядову посаду до САП, чи 10 000 доларів США, якщо отримає посаду керівника відділу в НАБУ. З контексту розмови та висловів обвинуваченого свідкові було зрозуміло, що мова йде про гроші, а саме про долари США. ОСОБА_1 пропонував неправомірну вигоду ОСОБА_2 та всім членам конкурсної комісії, які б сприяли в його працевлаштуванні. Однак свідок не мав відношення до конкурсної комісії САП. Директору НАБУ ОСОБА_20 . ОСОБА_1 неправомірну вигоду не пропонував. З поведінки ОСОБА_1 та контексту розмови свідок зрозумів, що обвинувачений впевнений в тому, що свідок має можливість допомогти йому пройти конкурс на посаду в НАБУ і отримати рекомендацію для призначення на посаду.

В момент зустрічі на свідкові була спеціальна апаратура, яка була одягнена на нього працівниками НАБУ та в приміщенні НАБУ, вся зустріч фіксувалася. Детективи НАБУ йому не говорили, про що треба розмовляти з ОСОБА_1 , однак зазначали про неприпустимість провокування на вчинення злочину.

Друга зустріч між ними відбулася у наступний понеділок - вівторок. Під час цієї зустрічі обвинувачений підтвердив свій намір надати неправомірну вигоду за його рекомендування на посаду і зазначив, що розрахується грошима тоді, коли буде вирішено питання.

Показаннях свідка ОСОБА_25 , відповідно до яких з ОСОБА_1 вони знайомі з 1999 року. Протягом 6 місяців проживали в одній кімнаті у гуртожитку під час навчання в юридичній академії. Після цього він з ОСОБА_1 не спілкувався, зв`язок не підтримував. Наступного разу вони зустрілися в 2011 році у місті Буча на дводенному виїзному семінарі з приводу організації розслідування, обмінялися телефонними контактами, і після цього він з ОСОБА_1 не спілкувався. Приблизно в січні 2016 року йому зателефонував ОСОБА_1 на мобільний телефон та повідомив, що знаходиться біля будівлі НАБУ та запропонував випити кави та поспілкуватися. Свідок погодився і вони зустрілися. На той час свідок користувався номером мобільного телефону НОМЕР_4 , а номер ОСОБА_1 , який записаний в його телефонній книзі, НОМЕР_3 . Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що подав чи збирається подавати документи на конкурс до НАБУ, і запитав, з ким можна «порішати» з приводу працевлаштування до НАБУ. Свідок відповів, що ОСОБА_1 з цього приводу звертається не за адресою, відбір персоналу в НАБУ відбувається за конкурсною процедурою. Детективи набираються шляхом проходження конкурсу в п`ять етапів і за результатами співбесіди з конкурсною комісією. ОСОБА_1 запитав у свідка: «Ти що потрапив сюди по конкурсу і не з ким не домовлявся?». Свідок відповів, що так, але обвинувачений не повірив йому. Свідок не звертався до правоохоронних органів з приводу розмови з ОСОБА_1 , оскільки не надав цій розмові особливого значення. Через деякий час свідок дізнався, що ОСОБА_1 затримали, у зв`язку з тим, що останній пропонував неправомірну вигоду за проходження на посаду в НАБУ. Через кілька років свідок перебував у приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в кабінеті прокурора ОСОБА_26 і побачив у нього на дошці запис про призначення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до розгляду в суді. Він спитав прокурора, чому справа розглядається так довго, прокурор повідомив, що ОСОБА_1 говорить, що проти нього відбувалась провокація. Тоді він повідомив прокурора про розмову, яка відбулась між ним та ОСОБА_1 . Прокурор запитав його, чи погодиться він дати свідчення в суді на, що він погодився. З ОСОБА_1 у свідка немає неприязних стосунків, підстав його оговорювати також немає.

ОСОБА_27 свідок особисто не знає, бачився з ним один раз в цьому році, у зв`язку з проведенням слідчих дій по іншому кримінальному провадженню. Відносини вони ніяких не підтримують.

Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:

•протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 16.02.2016, складеному старшим детективом Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомаровим О.В., відповідно до якого 06.02.2016 о 12 год 26 хв ОСОБА_1 прибув до офісного приміщення, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А, А' , де запропонував ОСОБА_2 неправомірну вигоду за позитивне вирішення питання про його призначення на посаду начальника підрозділу (відділу) детективів НАБУ. 09.02.2016 о 08 год 06 хв ОСОБА_1 прибув до офісного приміщення, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А, А' де підтвердив свій намір передати неправомірну вигоду ОСОБА_2 за позитивне вирішення питання про його призначення на посаду начальника підрозділу (відділу) детективів НАБУ (том 7 а.с. 36);

•протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 16.02.2016 з додатками, складеному старшим детективом Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомаровим О.В., відповідно до якого 06.02.2016 о 12 год 26 хв ОСОБА_1 прибув до офісного приміщення, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А, А' , де запропонував ОСОБА_2 неправомірну вигоду за позитивне вирішення питання про його призначення на посаду начальника підрозділу (відділу) детективів НАБУ. 09.02.2016 о 08 год 06 хв ОСОБА_1 прибув до офісного приміщення, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А, А' , де підтвердив свій намір передати неправомірну вигоду ОСОБА_2 за позитивне вирішення питання про його призначення на посаду начальника підрозділу (відділу) детективів НАБУ (том 7 а.с. 37-38);

•додатках до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 16.02.2016 у вигляді електронних носіїв інформації (- картка пам`яті micro SD Transcend 32 Gb № 402цт від 04.02.2016 (об`єм файлу 636 Mb, тривалість запису: 33 хв); - картка пам`яті micro SD Transcend 32 Gb № 415цт від 05.02.2016 (об`єм файлу 978 Mb, тривалість запису: 35 хв), які є невід`ємними його частинами та на яких зафіксовані обставини, викладені в протоколі, та які в повному обсязі відтворені у судовому засіданні (том 7 а.с. 39);

•протоколі огляду документів від 26.02.2016, проведеного старшим детективом Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомаровим О.В., а саме огляді електронних носіїв інформації - карток пам`яті micro SD Transcend 32 Gb № 402 (розсекречено) від 04.02.2016 (об`єм файлу 636 Mb, тривалість запису: 33 хв) та micro SD Transcend 32 Gb № 415 (розсекречено) від 05.02.2016 (об`єм файлу 978 Mb, тривалість запису: 35 хв), на яких на відеозаписі відображено діалог ОСОБА_1 та особи чоловічої статі на ім`я ОСОБА_28 (як встановлено під час судового розгляду - ОСОБА_2 ) під час їхніх зустрічей 06.02.2016 та 09.02.2016 в офісному приміщенні, розташованому за адресою: місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А,А' , з якого убачається розмова про можливість обрання ОСОБА_1 кандидатом на вакантну посаду начальника підрозділу чи заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у Національному антикорупційному бюро України, за що ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США. Він також пропонує 5 000 доларів США за «рядову» посаду у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (том 7 а.с. 40-50);

•додатку до протоколу огляду документів від 26.02.2016 у вигляді DVD-R диску, загальний обсяг доступної пом`яті 4,7 Gb, який відтворений в судовому засіданні у повному обсязі (том 7 а.с. 162);

•протоколі про результати спостереження за особою від 23.02.2016, складеному старшим детективом Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомаровим О.В., з якого вбачається, що 06.02.2016 о 12 годині 22 хвилин ОСОБА_1 за кермом власного автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_5 , приїхав на вулицю Володимирську до будинку № 78, де зупинився та вийшов з автомобіля з чоловічою сумкою чорного кольору розмірами близько 20х10х15. О 12 годині 26 хвилин ОСОБА_1 зайшов до приміщення за адресою: місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А, А'. О 12 годині 57 хвилин ОСОБА_1 із раніше зазначеною сумкою вийшов з адреси. Прийшов на вулицю Володимирську, де сів за кермо свого автомобіля. Після чого виїхав на вулицю Саксаганського та поїхав у напрямку площі Перемоги. 09.02.2016 о 08 год 04 хв ОСОБА_1 за кермом власного автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_5 приїхав на вулицю Саксаганського, де зупинився біля буд. 40/85 літ. А, А'. Маючи сумку чорного кольору на довгому ремені, розмірами близько 20х10х15, вийшов з автомобіля. О 08 годині 06 хвилин зайшов до приміщення за адресою: місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А,А'. О 08 годині 16 хвилин ОСОБА_1 вийшов з вищевказаного приміщення, сів за кермо свого автомобіля і поїхав у напрямку площі Перемоги (том 7 а.с. 224-225)

•протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.02.2016, відповідно до якого старшим детективом Національного Бюро Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скомаровим О.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва № 01-1205т/НСД від 03.02.2016 проведено негласну слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефонного номеру НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», який використовується громадянином ОСОБА_1 . Під час процесуальної дії встановлено: 06.02.2016 о 09:37:25 годині ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_28 ( НОМЕР_7 ) - як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_28 - це ОСОБА_2 , та домовляється про зустріч біля 12:00 з ОСОБА_28 в офісі, який знаходиться на розі вулиць Саксаганського-Володимирської. В той же день о 12:05:53 телефонує ОСОБА_28 ( НОМЕР_7 ) та уточнює зустріч. Після цього, о 12:07:31 годині ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_12 ( НОМЕР_8 ) - як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_12 - це ОСОБА_3 , та повідомляє про зустріч, яка повинна відбутися. О 12:21:56 ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_28 ( НОМЕР_7 ) та повідомляє, що знаходиться біля дитячої музичної школи, а ОСОБА_28 пояснює, як знайти будинок та офіс; 09.02.2016 о 08:07:33 годині ОСОБА_1 телефонує до ОСОБА_28 ( НОМЕР_7 ) та домовляється про зустріч в цей же день на офісі; 12.02.2016 о 14:19:04 годині ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_12 ( НОМЕР_8 ) та домовляються про зустріч в цей же день. (том 8 а. с. 1-5)

•протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.02.2016, відповідно до якого старшим детективом Національного Бюро Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скомаровим О.В. на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва № 01-1204т/НСД від 03.02.2016 проведено негласну слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефонного номеру НОМЕР_7 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», який використовується громадянином ОСОБА_2 . Під час процесуальної дії встановлено: 06.02.2016 о 09:37:29 годині ОСОБА_2 прийняв дзвінок від ОСОБА_28 ( НОМЕР_6 ) - як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_29 це ОСОБА_24 . З протоколу вбачається, що ОСОБА_28 бажає зустрітися з ОСОБА_2 , а той повідомляє, що може зустрітися з ним біля 12 години на офісі, який знаходиться на розі вулиць Саксаганського-Володимирської. В той же день о 12:05:57 годині ОСОБА_2 прийняв дзвінок від ОСОБА_28 ( ОСОБА_21 ) ( НОМЕР_6 ), який уточнив щодо зустрічі з ОСОБА_30 . У той же день о 12:21:59 годині ОСОБА_2 прийняв дзвінок від ОСОБА_28 ( НОМЕР_6 ), який вказав, що знаходиться біля дитячої музичної школи, а ОСОБА_2 пояснює як знайти будинок та офіс. 09.02.2016 о 08:07:37 ОСОБА_2 прийняв дзвінок від ОСОБА_28 ( НОМЕР_6 ), з якого вбачається, що ОСОБА_28 домовляється про зустріч з ОСОБА_2 в цей же день.

Як встановлено під час судового розгляду, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у цьому кримінальному провадженні проводилося із використанням технічних можливостей Служби безпеки України на підставі доручень детективів НАБУ, наданих відповідному оперативному підрозділу СБ України. У подальшому отримана інформація передавалась для обробки до НАБУ, де за допомогою встановлених технічних засобів оброблялася безпосередньо детективами, за результатами чого складалися протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

•протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.02.2016 року з додатками, відповідно до якого 17.02.2016 року о 10 годині 20 хвилин у місті Києві по вул. Володимирська, 60 у присутності понятих було затримано ОСОБА_1 , який пояснив, що нічого не розуміє з яких підстав його затримано. Під час обшуку затриманої особи ОСОБА_1 було виявлено та вилучено особисті речі (том 7 а.с. 73-80);

•протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 02.03.2016, складеного детективом Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дмитрієнком В.П., , з якого вбачаються час та тривалість вихідних та вхідних телефонних з`єднань ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 за період часу з 01.01.2016 по 16.02.2016 (том 7 а.с. 170-222);

•додатку до протоколу про тимчасовий доступ від 02.03.2016 (Диск с/н РАР680MD200103592 (том 7 а.с. 163).

Фактичними даними, які свідчать про звернення ОСОБА_1 із заявою про участь у конкурсі до НАБУ, про склад конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України, порядок проведення конкурсу та повноваження комісії, які містяться в таких джерелах доказів:

•заяві ОСОБА_1 про прийняття документів та отримання дозволу брати участь у конкурсі на зайняття посади начальника (відділу) підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ з додатками (том 2 а. с. 14-36);

•заяві ОСОБА_1 про прийняття документів та отримання дозволу брати участь у конкурсі на зайняття посади заступника начальника (відділу) підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ з додатками (том 2 а. с. 37-45);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 23.04.2015 №3-н про затвердження порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 107);

•копії порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України затвердженого наказом директора Національного антикорупційного бюро України від 23.04.2015 №3-н (том 7 а.с. 108-112);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 22.05.2015 № 6-н про затвердження регламенту конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 113);

•копії регламенту конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України, затвердженого наказом директора Національного антикорупційного бюро України від 22.05.2015 № 6-н (том 7 а.с. 114-118);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 03.11.2015 № 76-н про внесення змін до наказів про затвердження складу Конкурсних комісій для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 119);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 10.12.2015 № 105-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 09 червня 2015 року № 9-н (том 7 а.с. 120);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 04.12.2015 № 96-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 121);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 30.11.2015 № 92-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України 17 вересня 2015 року № 45-н (том 7 а.с. 122);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 24.11.2015 № 89-н про внесення змін до наказів про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 123-124);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 20.11.2015 № 84-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 125);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 13.11.2015 № 83-н про внесення змін до порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України затвердженого наказом директора Національного антикорупційного бюро України від 23.04.2015 №3-н (том 7 а.с. 126);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 10.11.2015 № 82-н про внесення змін до наказів про затвердження складу Конкурсних комісій для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 127);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 03.11.2015 № 76-н про внесення змін до наказів про затвердження складу Конкурсних комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 128);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 22.10.2015 № 74-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 06 серпня 2015 року № 30-н (том 7 а.с. 129);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 12.10.2015 № 58-н про внесення змін до наказів про затвердження складу Конкурсних комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 130);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 18.09.2015 № 47-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 09 червня 2015 року № 9-н (том 7 а.с. 131);

•копії складу Конкурсної комісії №1 для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України затвердженого наказом директора Національного антикорупційного бюро України від 18.09.2015 № 47-н (том 7 а.с. 132);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 17.09.2015 № 45-н про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 133);

•копії складу Конкурсної комісії № 3 для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 134);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 17.08.2015 № 34-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 06 серпня 2015 року № 30-н (том 7 а.с. 135);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 06.08.2015 № 30-н про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 136);

•копії складу Конкурсної комісії № 2 для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 137);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 06.08.2015 № 29-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 09 червня 2015 року № 9-н (том 7 а.с. 138);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 27.07.2015 № 20-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 09 червня 2015 року № 9-н (том 7 а.с. 139);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 08.07.2015 № 15-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 09 червня 2015 року № 9-н (том 7 а.с. 140);

•копії складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 141);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 06.07.2015 № 13-н про внесення змін до наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 23.04.2015 № 3-н (том 7 а.с. 142-143)

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 24.06.2015 № 11-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 09 червня 2015 року № 9-н (том 7 а.с. 144);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 19.06.2015 № 10-н про внесення змін до наказу про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України 09 червня 2015 року № 9-н (том 7 а.с. 145);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 09.06.2015 № 9-н про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 146);

•копії складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України затвердженого наказом директора Національного антикорупційного бюро України від 09.06.2015 № 9-н (том 7 а.с. 147);

•копії розпорядження директора Національного антикорупційного бюро України від 24.12.2015 № 466-р про оголошення конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 148);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 09.06.2015 № 9-н про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 149);

•копії складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України затвердженого наказом директора Національного антикорупційного бюро України від 09.06.2015 № 9-н (том 7 а.с. 150);

•копії оголошення про проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 151);

•копії профіля професійної компетентності посади начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 24.12.2015 затвердженого директором Національного антикорупційного бюро України (том 7 а.с. 152-154);

•копії профіля професійної компетентності посади заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 24.12.2015 затвердженого директором Національного антикорупційного бюро України (том 7 а.с. 155-157);

•копії наказу директора Національного антикорупційного бюро України від 24.11.2015 № 89-н про внесення змін до наказів про затвердження складу Конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 158-159);

•копії розпорядження директора Національного антикорупційного бюро України від 05.10.2015 № 158-р про оголошення конкурсу для призначення на посаду у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 160);

•копії оголошення про проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України (том 7 а.с. 161);

•лист та відповідь директора НАБУ ОСОБА_20 щодо повноважень директора НАБУ та порядку проведення конкурсу від 09.03.2016 (том 9 а. с. 76-79).

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

•витяг з кримінального провадження від 29.01.2016 за фактом обіцянки неправомірної вигоди (том 7 а.с. 1);

•витяг з кримінального провадження від 29.01.2016 за фактом обіцянки неправомірної вигоди ОСОБА_1 (том 7 а.с. 2);

•витяг з кримінального провадження від 29.01.2016 за фактом обіцянки прокурором ГПУ неправомірної вигоди за призначення на керівну посаду в НАБУ (том 7 а.с. 3);

•заява ОСОБА_17 на ім`я директора НАБУ ОСОБА_20 про вчинення злочину від 29.01.2016 відповідно до якої, громадянин ОСОБА_24 планує передати неправомірну вигоду члену конкурсної комісії № 1 НАБУ за позитивне вирішення питання його працевлаштування на посаду начальника відділу детективів, просив притягнути ОСОБА_31 до кримінальної відповідальності (том 7 а.с. 4);

•заяві ОСОБА_2 на ім`я директора НАБУ ОСОБА_20 про вчинення злочину від 01.02.2016 відповідно до якої заявник просив провести досудове розслідування за фактом пропозиції ОСОБА_1 неправомірної вигоди за позитивне вирішення питання про його працевлаштування до НАБУ (том 7 а.с. 5);

•письмова згода ОСОБА_2 на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.02.2016 у кримінальному провадженні № 52016000000000029 за фактом пропозиції ОСОБА_1 неправомірної вигоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (том 7 а.с. 6);

•постанова детектива Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В., погоджена Начальником Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Наумюк С.А. від 01.02.2016 про залучення громадянина ОСОБА_2 до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 52016000000000029 (том 7 а.с. 7-9);

•протокол попередження ОСОБА_2 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз`яснення прав особи, залученої до конфіденційного співробітництва від 01.02.2016 (том 7 а.с. 10-11);

•постанова в.о. начальника Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_55 від 29.01.2016 про призначення у кримінальному провадженні № 52016000000000029 слідчої групи (том 7 а.с. 12-13);

•постанова начальника Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Наумюка С.А. від 04.02.2016 про зміну складу слідчої групи (том 7 а.с. 14-15);

•постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП Холодницького Н.І. від 02.02.2016 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000029 (том 7 а.с. 16);

•постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП Холодницького Н.І. від 16.02.2016 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000029 (том 7 а.с. 17-18);

•постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП Холодницького Н.І. від 29.02.2016 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000029 (том 7 а.с. 19-20);

•постанова заступника Генерального прокурора України - керівника САП Холодницького Н.І. від 09.03.2016 про зміну групи прокурорів (том 7 а.с. 21-22);

•заява ОСОБА_32 від 05.02.2016 на ім`я директора НАБУ ОСОБА_20 відповідно до якої він надає дозвіл на проведення працівниками НАБУ на проведення слідчих дій у вигляді огляду місця події та контролю за вчиненням злочину на період з 06.02.2016 по закінчення терміну необхідності їх проведення у орендованому ним приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85 літ. А, А' (том 7 а.с. 23);

•постанова заступника керівника САП Кривенка В.В. від 05.02.2016 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_1 . Проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії доручено працівникам НАБУ (том 7 а.с. 24-26);

•доручення заступника керівника САП Кривенка В.В. від 05.02.2016 начальнику Другого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_53 про виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у порядку ст. 36 КПК України (том 7 а.с. 27-28);

•постанова начальника шостого відділу САП С. Козачини погоджена заступником керівника САП В. Кривенко про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.02.2016 (том 7 а.с. 31-32);

•постанова начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури С. Козачини про припинення проведення негласних (слідчих) розшукових дій від 02.03.2016, відповідно до якої постановлено припинити подальше проведення негласної (слідчої) розшукової дії, здійсненої на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-1205т/НСД від 03.02.2016 щодо ОСОБА_1 , а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; аудіо,- відеоконтроль особи; спостереження за особою з проведенням візуального спостереження; припинити подальше проведення негласної (слідчої) розшукової дії, здійсненої на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-1204т/НСД від 03.02.2016 щодо ОСОБА_2 , а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; припинити подальше проведення негласної (слідчої) розшукової дії у вигляді контролю за вчиненням злочину згідно з постановою заступника керівника САП № 2013-133т від 05.02.2016 щодо ОСОБА_1 строком на два місяці (том 7 а.с. 51-52);

•постанова начальника шостого відділу САП С. Козачини погодженої заступником керівника САП В. Кривенко про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.03.2016 (том 7 а.с. 53-54);

•постанова заступника керівника САП В. Кривенка погодженої заступником Генерального прокурора України керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницьким про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.03.2016 (том 7 а.с. 55-56)

•ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-1205 від 03.02.2016 відповідно до якої надано детективу Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ Скомарову О.В. дозвіл на проведення відносно ОСОБА_1 негласних слідчих розшукових дій у виді: - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентським номером НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» (м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51); - аудіо,- відеоконтроль особи; спостереження за особою, що полягатиме у проведенні візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Зазначені негласні слідчі (розшукові) дії провести стосовно ОСОБА_33 строком два місяці з моменту підписання ухвали (том 7 а.с 58-63);

•ухвалі слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-1204 від 03.02.2016 відповідно до якої надано детективу Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ Скомарову О.В. дозвіл на проведення відносно ОСОБА_2 негласних слідчих розшукових дій у виді: - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентським номером НОМЕР_7 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» (м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51) (том 7 а.с 64-69);

•повідомлення про підозру від 17.02.2016 (том 7 а.с. 88-91);

•повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (том 7 а.с. 99-106);

•клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Садовничого Б.О. погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенко В.В. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (том 7 а.с. 164-167);

•копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Макухи А.А. від 18.02.2016, про надання тимчасового доступу до документів, які місять охоронювану законом таємницю, а саме інформацію про користувачів номера мобільного зв`язку НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» (м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51), зокрема, відомості про власників зазначеного номера (наявні анкетні та контактні дані), час початку надання послуг за ними, а також про всі телефонні з`єднання з такого номера за період з 01.01.2016 по 16.02.2016, із наведенням номерів телефонів, з якими відбувалися з`єднання, дати, часу та тривалості з`єднань, даних про їх технічний характер (вхідне, вихідне, SMS повідомлення), реєстрації базово-передаючих станцій під час з`єднань і їх адрес, а також IMEI терміналів, які власники мобільного номера НОМЕР_6 при цьому використовували (том 7 а.с. 168-169);

•постанова заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницького про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 23.01.2020 (том 7 а.с. 227-228);

•роз`яснення керівника головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_55 на ім`я прокурора шостого відділу управління САП Офісу Генерального прокурора Касьяна А.О. від 21.02.2020 № 04-187/7145, відповідно до яких повідомлено, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, проводилися на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду міста Києва із використанням технічних можливостей Служби безпеки України на підставі доручень детективів Національного бюро, наданих відповідному оперативному підрозділу СБ України. В подальшому отримана інформація передавалась для обробки до Національного бюро. Де за допомогою встановлених технічних засобів оброблялася безпосередньо детективами, за результатами чого складалися протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій. (том 8 а.с. 11-12);

•відповідь Головного підрозділу детективів НАБУ від 04.03.2020 на усний запит щодо направлення розсекречених доручень оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (том 9 а. с. 73);

•доручення детектива другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. від 04.02.2016 оперативним підрозділам ДОТЗ СБ України на проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 (том 9 а. с. 74);

•доручення детектива другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. від 04.02.2016 оперативним підрозділам ДОТЗ СБ України на проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 (том 9 а. с. 75);

•доручення детектива другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. про проведення досудового розслідування від 29.01.2016 (том 9 а.с 89);

•повідомлення детектива другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. про початок досудового розслідування від 29.01.2016 (том 9 а.с. 88);

•повідомлення заступника Генерального прокурора України керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 16.02.2016 (том 9 а.с. 90);

•супровідний лист старшого детектива Національного бюро другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Савкіна О.С. від 17.02.2016 про направлення заступнику керівника САП Генеральної прокуратури України Кривенку В.В. копії протоколу затримання ОСОБА_1 (том 9 а.с. 91);

•копія доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві від 17.02.2016 за № 026-0000618 про призначення адвоката Яворського Б.І. для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 (том 9 а.с. 92);

•копія заяви ОСОБА_1 від 17.02.2016 про відмову від надання послуг адвокатом Яворським Б.І. (том 9 а.с. 93);

•заява ОСОБА_1 від 17.02.2016 про залучення адвоката Фугалевич А.О. для свого захисту від 17.02.2016 з додатками (том 9 а.с. 94-99);

•розписка адвоката Фугалевич А.О. від 17.02.2016 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 52016000000000029 від 29.01.2016 (том 9 а.с. 100);

•дозвіл на побачення підозрюваного ОСОБА_1 із захисником Мась С.М. від 19.02.2016 (том 9 а.с. 101);

•дозвіл на побачення підозрюваного ОСОБА_1 із захисником Фугалевич А.О. від 18.02.2016 (том 9 а.с. 102);

•заява ОСОБА_1 про залучення адвоката Мась С.М. для свого захисту від 18.02.2016 з додатками (том 9 а.с. 103-107);

•договір про надання правової допомоги від 23.02.2016 укладений між адвокатом Багрич Є.Л. та ОСОБА_1 з додатками (том 9 а.с.108-117);

•клопотання захисника Мась С.М. про надання копії оптичного диску з результатами проведення НСРД, який є додатком до протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 16.02.2016 з додатками (том 9 а.с. 118-119);

•клопотання захисника Мась С.М. про надання йому та його підзахисному ОСОБА_1 для ознайомлення матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 52016000000000029 (том 9 а.с. 120);

•повідомлення від 22.02.2016 про постановлення ОСОБА_1 на облік в Дніпровському управлінні поліції ГУНП у м. Києві, як особа, яка перебуває під домашнім арештом (том 9 а.с. 121);

•копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Бобровика О.В. від 20.02.2016 про відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, від посади прокурора відділу державного обвинувачення у вищих судах управління підтримання державного обвинувачення в суді Департаменту підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадян або держави в судах Генеральної прокуратури України строком на два місяці (том 2 а.с. 1-2);

•копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Бобровика О.В. від 20.02.2016 про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (том 2 а.с. 3-4);

•запит детектива Національного бюро другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Мирко Б.М. до Генеральної прокуратуру України щодо результатів проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 від 29.02.2016 (том 2 а.с. 5);

•відповідь Генеральної прокуратури України на запит щодо результатів проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 від 02.03.2016 та наказ Генеральної прокуратури України № 1 дц від 26.02.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності (том 2 а.с. 6-8);

•копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Макухи А.А. від 18.02.2016 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 та квитанція від 24.02.2016 про поміщення на рахунок НАБУ грошових коштів у сумі 3554,70 грн (том 2 а.с. 9-11);

•запит Голові першої конкурсної комісії з проведення конкурсу на заняття вакантних посад у НАБУ на отримання оригіналів пакетів документів, що подавались ОСОБА_1 до конкурсної комісії (том 2 а.с. 12);

•доручення начальника шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва у суду САП ГПУ Казачини С.С. від 09.03.2016 про необхідність повідомлення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування (том 9 а.с. 143);

•повідомлення начальника шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва у суду САП ГПУ Казачини С.С. від 09.03.2016 про проведення НСРД відносно ОСОБА_2 (том 9 а.с. 144);

•повідомлення начальника шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва у суду САП ГПУ Казачини С.С. від 09.03.2016 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (том 9 а.с. 146);

•повідомлення начальника шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва у суду САП ГПУ Казачини С.С. від 09.03.2016 про проведення НСРД відносно ОСОБА_1 (том 9 а.с. 147);

•клопотання детектива Національного бюро другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. про надання дозволу на проведення НСРД у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_1 (том 9 а.с. 150-154);

•клопотання детектива Національного бюро другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. про надання дозволу на проведення НСРД у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_2 (том 9 а.с. 160-163);

•постанова начальника шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва у суду САП ГПУ Казачини С.С. від 17.02.2016 про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД (том 9 а.с. 164);

•лист старшого детектива Національного бюро другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. до начальника шостого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва у суду САП ГПУ Казачини С.С. від 18.02.2016 за № 042-187/3822 про направлення на його адресу розсекречення матеріалів НСРД (том 9 а.с. 169);

•лист старшого детектива Національного бюро другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. до заступника керівника САП ГПУ Кривенку В.В. від 23.02.2016 за № 19/887т про направлення на його адресу протоколів про результати проведення НСРД (том 9 а.с. 170).

Судом не досліджувався додаток до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 17.02.2016 року у вигляді відеозапису, який містить порядок затримання ОСОБА_1 (том 7 а.с. 81), оскільки сторони кримінального провадження зазначили, що він не містить фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд визнає недопустимим доказом роздруківку телефонних з`єднань (т. 7 а.с. 174-222), надану стороною обвинувачення у якості доказу винуватості обвинуваченого, оскільки вона отримана не у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вказана роздруківка телефонних з`єднань є паперовим відображенням інформації, що міститься у додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.03.2016 (том 7 а.с. 170-222), однак відомостей про процесуальні джерела її походження, передбачені ч. 2 ст. 93 КПК України, суду не надано.

Позиція сторони захисту.

Суд не враховує показання обвинуваченого ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння, з огляду на те, що вони суперечать перевіреним і оціненим судом доказам, зокрема фактичним даним, що містяться в показаннях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_25 , матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, які, з урахуванням відсутності доказів, що підривають довіру до них, узгоджуються із встановленими судом обставинами події злочину і підтверджують вину обвинуваченого у його вчиненні.

Суд не погоджується з позицією сторони захисту про те, що ОСОБА_2 на час вчинення обвинуваченим злочину не був службової особою, з огляду на таке.

Для визначення того, чи є особа службовою в розумінні ст. 369 КК України, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи. Відсутність в особи однієї з таких ознак, наприклад підпорядкування їй інших осіб або повноважень здійснювати керівництво трудовим колективом, не може бути єдиною та вирішальною ознакою того, що особа не має службових повноважень, оскільки не виключено наявності в неї інших ознак службової особи.

Згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовими особами, зокрема у ст. 369 КК України, є особи, які тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з правовою доктриною та усталеною судовою практикою службова особа як суб`єкт злочину повинна відповідати таким ознакам: інституція, яку представляє особа відноситься до публічної; у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник держави, чи місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи, організації; особа вправі визначати, чи буде (чи може і повинна) вона вчиняти певні службові дії у конкретній ситуації; повноваження особи поширюються на інших людей чи стосуються чужого майна; дії такої особи, тягнуть наслідки юридичного характеру.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (в редакції від 28.12.2015, тобто станом на час вчинення злочину) Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» з метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу. Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування затверджуються Президентом України. Рада громадського контролю при Національному бюро: 1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного бюро; 2) розглядає звіти Національного бюро і затверджує свій висновок щодо них; 3) обирає з її членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Національного бюро; 4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Директор Національного бюро утворює конкурсні комісії, які проводять конкурс на зайняття вакантних посад у Національному бюро. Директор Національного бюро включає до складу конкурсної комісії представників, визначених Радою громадського контролю при Національному бюро (не більше трьох осіб у складі однієї конкурсної комісії). Положення про конкурсні комісії та регламент їх роботи визначаються Директором Національного бюро. Повідомлення про оголошення конкурсу на зайняття посади у Національному бюро розміщується на офіційному веб-сайті Національного бюро не пізніше ніж за десять днів до завершення строку подання заяв на участь у конкурсі. Конкурс на зайняття посад у Національному бюро передбачає складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та проведення співбесіди.

Відповідно до ПОРЯДКУ проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України (в редакції наказу Директора НАБУ від 23.04.2015 №3-н з наступними змінами, який діяв на час вчинення злочину) для проведення конкурсу розпорядженням Директора Національного бюро утворюються конкурсні комісії, які проводять конкурс на зайняття вакантних посад у Національному бюро. До складу конкурсної комісії включаються представники Національного бюро, відповідні фахівці (у разі потреби), а також представники, визначені Радою громадського контролю при Національному бюро (не більше трьох осіб у складі однієї конкурсної комісії). (п. 5 Порядку).

Конкурсна комісія Національного бюро перевіряє документи на відповідність установленим законодавством та Порядком вимогам щодо призначення осіб на відповідні посади в Національному бюро та інформує кандидата телефоном або електронною поштою про його участь у конкурсі.

Кандидати, документи яких не відповідають кваліфікаційним вимогам щодо призначення осіб на відповідні посади в Національному бюро, до участі в конкурсі не допускаються, про що їм повідомляється телефоном або електронною поштою. (Пункт 9 Порядку)

За результатами співбесіди конкурсна комісія приймає рішення про визначення переможця конкурсу на відповідну посаду. За результатами співбесіди конкурсною комісією може вноситись пропозиція Директорові щодо зарахування претендента до кадрового резерву Національного антикорупційного бюро України та/або призначення кандидата на вакантну рівнозначну або нижчу посаду у НАБУ, за умови подання ним заяви про прийняття участі у конкурсі на зайняття зазначених посад.

Рішення конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу на відповідну посаду, другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади, та у разі рекомендації до призначення кандидата на вакантну рівнозначну або нижчу посаду у Національному бюро протягом трьох робочих днів після їх прийняття оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного бюро (пункт 16 Порядку).

Отже, з аналізу норм вказаного Закону України та підзаконних нормативних актів вбачається, що член конкурсної комісії (в тому числі, і делегований Радою громадського контролю при Національному бюро) у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник публічної установи - НАБУ; вправі при проведенні голосування конкурсної комісії визначити, яким чином він буде голосувати, виходячи виключно з власної оцінки кандидата, яка складена за результатами проведеної співбесіди, незалежно від думки інших членів конкурсної комісії; його повноваження як члена колегіального органу поширюються на інших людей, а саме: на кандидатів на посаду в НАБУ; його дії тягнуть наслідки юридичного характеру, а саме: не допуск до участі у конкурсі кандидатів, документи яких не відповідають кваліфікаційним вимогам до посади, за результатами співбесіди у складі комісії приймає рішення про визначення переможця конкурсу на відповідну посаду.

Наголошуючи на особливостях статусу, функцій і діяльності членів конкурсних комісій, в тому числі конкурсних комісій для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України, законодавець відповідно до п. п. в, п. 2. ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції» прирівняв їх до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, станом на 06 лютого 2016 статус ОСОБА_2 як члена Ради громадського контролю при НАБУ та як члена конкурсної комісії НАБУ № 1 відповідав ознакам особи, яка виконує функції представника влади за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, а саме директором НАБУ, та законом, а саме Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», тобто ОСОБА_2 був службовою особою в розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України.

Суд також зазначає, що, як убачається зі змісту розмови між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зафіксованою у протоколі огляду документів від 26.02.2016 (том 7 а.с. 40-50), обвинувачений усвідомлював, що звернувся до такої особи, завдяки можливостям посади якої він може забезпечити позитивне вирішення питання про проходження конкурсу на посаду в Національне антикорупційне бюро України, розумів значущість службового становища ОСОБА_2 , його статусність та можливості. ОСОБА_1 був переконаний у тому, що своєї мети може досягнути завдяки можливостям посади, яку обіймає ОСОБА_2 . Зазначене випливає, зокрема з таких його висловів під час розмови з ОСОБА_2 : «Вы ж видите, какое там голосование было. Я на это обратил внимание… то, что говорила комиссия… то, что громадський актив говорил, все… Ну то, что сказал громадський этот… то они и сделали… я так понял других вариантов не было» (том 7 а.с. 46), «Я готов по факту, сразу. Вы говорите просто 70 процентов, там, и голосование сложилось. Но, конечно, Ваши кандидаты, если они заведут, то конечно все проголосуют» (том 7 а.с. 50).

У своїх показаннях обвинувачений посилається на його необізнаність зі складом конкурсної комісії НАБУ № 1 для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро України, у зв`язку з чим йому не було відомо, що ОСОБА_2 є її членом. Проте такі доводи обвинуваченого спростовуються сукупністю встановлених судом фактичних обставини справи, в тому числі фактичними даними, які містяться у показаннях свідка ОСОБА_2 (том 8 а.с. 163-165), показаннях свідка ОСОБА_3 (том 8 а.с. 43-52), протоколі огляду документів від 26.02.2016 (том 7 а.с. 40-50), з яких убачається, що ОСОБА_1 просив свідка ОСОБА_3 познайомити його з одним із членів конкурсної комісії, на що ОСОБА_3 спочатку надав йому номер телефону ОСОБА_11 , який відмовився спілкуватися з ним з цього питання, а потім номер телефону ОСОБА_2 , тобто після невдалої спроби спілкування з одним членом комісії ОСОБА_1 почав домовлятися про зустріч з іншим членом комісії, про що не міг не знати. Під час зустрічей, що відбувалися 06.02.2016 та 09.02.2016, ОСОБА_2 повідомляв обвинуваченому відомості, про які може бути обізнаний тільки член конкурсної комісії, що випливає із контексту діалогу між ними. Більше того, із показань самого обвинуваченого вбачається, що він у 2015 році брав участь у конкурсі на посаду старшого детектива Національного антикорупційного бюро України, на якому не був рекомендований до призначення за результатами співбесіди із конкурсною комісією, тому він був обізнаний із порядком проведення конкурсу та складом конкурсної комісії, відомості про які також містилися на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України (http://www.nabu.gov.ua). Крім того, у своїх показаннях обвинувачений вказав, що він знав про те, що ОСОБА_2 є депутатом Київської міської ради, тому він не може бути членом комісії НАБУ. Цей факт свідчить про те, що ОСОБА_1 перед зустріччю цікавився тим, хто такий ОСОБА_2 , і не міг не знати, що він є членом конкурсної комісії.

Щодо посилань сторони захисту на наявність ознак провокації злочину з боку детективів НАБУ, свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим для свого захисту («процесуальний критерій провокації»; пункти 37, 51 рішення у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).

Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання - не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке би вона в іншому випадку не вчинила, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне переслідування (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).

Аби встановити, чи було розслідування «суто пасивним», Суд вивчає мотиви, що виправдовували операцію проникнення, і поведінку державних органів, які її здійснювали. Зокрема, Суд встановлює, чи були об`єктивні сумніви у тому, що заявника втягнули у злочинну діяльність або схилили скоїти кримінальне правопорушення.

Під час судового розгляду судом не встановлено факту підбурювання обвинуваченого до вчинення злочину, не наведено стороною захисту і доводів, які би свідчили про «активність» дій працівників Національного антикорупційного бюро України. Натомість, з матеріалів кримінального провадження убачається, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР 29 січня 2016 року за № 52016000000000029 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, та початком досудового розслідування стала заява ОСОБА_17 (особи зі зміненими анкетними даними, яка, як встановлено підчас судового розгляду, є свідком ОСОБА_3 ) від 29.01.2016. До початку проведення негласних слідчих (розшукових) дій матеріали кримінального провадження містили дані, які вказують на реалізацію обвинуваченим своєї мети - позитивне вирішення про обрання його кандидатом на посаду начальника підрозділу чи заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у Національному антикорупційному бюро. Негласні слідчі (розшукові) дії у цьому кримінальному провадженні супроводжувалися судовим контролем, оскільки для їх проведення було отримано дозволи слідчих суддів.

Про наявність умислу обвинуваченого на вчинення пропозиції неправомірної вигоди свідчать показання свідка ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_1 здійснював пошук осіб, з якими можна «вирішити» питання його працевлаштування до НАБУ шляхом пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди цим особам, що узгоджується і з показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . При цьому суд зазначає, що хоча ОСОБА_3 і здійснив перший телефонний дзвінок обвинуваченому, але на той час він не знаходився у співпраці з НАБУ і ще не написав заяву про вчинення злочину. Особі ж, яка була згодом залучена до конфіденційного співробітництва з НАБУ - ОСОБА_2 , обвинувачений зателефонував першим ще 29.01.2016 і запропонував зустрітися з метою вирішення питання його працевлаштування до НАБУ у незаконний спосіб, після чого наполегливо телефонував свідкові ще біля п`яти разів.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, показань свідків та показань обвинуваченого, ОСОБА_1 , у зв`язку із скороченням штату Генеральної прокуратури, де він обіймав посаду прокурора, та невеликою заробітною платнею, обвинувачений мав велике бажання змінити місце роботи. Він приймав участь у конкурсі на посаду старшого детектива НАБУ, з його слів, успішно пройшов тест на знання законодавства, однак не пройшов за результатами співбесіди з конкурсною комісією, одним із членів якої був свідок ОСОБА_11 , що викликало у обвинуваченого думку про необхідність впливу на членів конкурсної комісії шляхом пропозиції надати їм неправомірну вигоду. Про вказану позицію обвинуваченого свідчить також і те, що він не повірив свідку ОСОБА_5 щодо можливості самостійно, без певних домовленостей, влаштуватися до НАБУ. Реалізуючи свій план, ОСОБА_1 звернувся із заявами про допуск до участі у конкурсі і на посаду начальника, і на посаду заступника начальника відділу (підрозділу) детективів НАБУ.

На думку суду, законослухняна людина, бажаючи пройти конкурс на заміщення вакантної посади і отримати призначення на посаду, не буде шукати шляхів впливу на результати конкурсу поза межами, визначеними законодавством, тому така поведінка обвинуваченого сама по собі свідчить про його намір вчинити злочин, а, отже, про відсутність провокації злочину як з боку свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , так і з боку детективів НАБУ.

За таких обставин, злочин був би вчинений ОСОБА_1 і без втручання органу досудового розслідування, який після початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинуваченого такого впливу, який би спонукав його до вчинення злочину.

Обвинуваченим заявлено клопотання про виключення витягу з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні з числа доказів (том 7 а.с. 237), у зв`язку з грубим порушенням вимог КПК, оскільки стороною обвинувачення суду не надано будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність в заяві ОСОБА_17 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Суд не погоджується з доводами обвинуваченого, викладеними у клопотанні, з огляду на таке.

По-перше, витяг з ЄРДР не є доказом в розумінні ст. 84, 99 КПК України, а тому не може бути визнаний недостовірним, неналежним чи недопустимим та виключений з числа доказів.

По-друге, враховуючи, що попередня правова кваліфікація відомостей, викладених у заяві ОСОБА_17 , під час внесення їх до ЄРДР має значення для встановлення можливості проведення НСРД, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Національного бюро. Процес призначення на вакантні посади у Національному антикорупційному бюро України складається із двох взаємозв`язаних етапів, а саме обрання кандидатів на вакантні посади конкурсною комісією та призначення Директором Національного антикорупційного бюро України на вакантні посади кандидатів, зазначених в поданні конкурсної комісії. Отже, коло осіб, яким може бути запропонована неправомірна вигода є широким, тому що до складу конкурсної комісії входять співробітники НАБУ, серед яких є особи, що займають відповідальне становище, та члени Ради громадського контролю при НАБУ, а рішення щодо призначення кандидатів на посади приймає Директор НАБУ, який взагалі є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, в розумінні ст. 369 КК України. Оскільки у вказаній заяві ОСОБА_17 про вчинення злочину зазначено про можливість передання неправомірної вигоди члену конкурсної комісії, до складу якої можуть входити службові особи, що займають відповідальне становище, внесення детективом відомостей до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 369 КК України з огляду на положення п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, є цілком правомірними.

Суд не враховує доводи сторони захисту про виключення заяви ОСОБА_2 від 01.02.2016 про вчинення злочину (том 7 а.с. 5), викладені у клопотанні обвинуваченого (том 7 а.с. 235), оскільки вказана заява не є доказом в розумінні ст. 84, 99 КПК України, а відомості, викладені в ній, не було внесено до ЄРДР.

Суд також не враховує доводи сторони захисту про виключення із числа доказів заяви ОСОБА_17 про вчинення злочину (том 7 а.с. 1), викладені у клопотанні обвинуваченого (том 7 а.с. 236), оскільки, знову ж таки, ця заява не є доказом в розумінні ст. 84, 99 КПК України, відсутність на ній відомостей про реєстрацію в НАБУ, хоча і не відповідає вимогам Інструкції з діловодства у Національному антикорупційному бюро України, але відомості, викладені в заяві, було внесено до ЄРДР, а відсутність реєстрації не впливає на зміст цих відомостей, а отже не може бути визнана істотними порушенням, яке може тягнути за собою визнання отриманих під час досудового розслідування доказів недопустимими.

Щодо посилань обвинуваченого ОСОБА_1 на виключення постанови детектива Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. від 01.02.2016 про залучення громадянина ОСОБА_2 до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій та письмової згоди ОСОБА_2 на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.02.2016 із числа доказів, оскільки вони є недостовірними та отримані з грубим порушенням КПК України, суд зазначає таке.

Постанова детектива Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів головного підрозділу детективів НАБУ Скомарова О.В. та письмова згода ОСОБА_2 містять посилання на ст. 43 КК України та ст. 272 КПК України, що регламентують порядок виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття кримінально протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Разом з тим, як вбачається зі змісту письмової згоди ОСОБА_2 та вказаної постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та наданих у судовому засіданні показань, ОСОБА_2 був залучений до конфіденційного співробітництва на підставі ст. 275 КПК України і не виконував ніяких спеціальних завдань з попередження чи розкриття кримінально-протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації, а тому суд вважає доводи сторони захисту необґрунтованими.

Суд також вважає необґрунтованими посилання обвинуваченого на те, що ОСОБА_2 була написана письмова згода до моменту внесення відомостей до ЄРДР, тобто 01.02.2015, оскільки вважає описку в даті технічною помилкою, яка, до речі, виправлена детективом НАБУ Скомаровим О.В., а також, як встановлено судом, ОСОБА_2 не співпрацював з НАБУ до написання заяви про вчинення злочину від 01.02.2016.

Доводи сторони захисту про суттєві недоліки протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.02.2016, протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 16.02.2016, протоколу огляду документів від 26.02.2016, протоколу про результати спостереження за особою від 23.02.2016, протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.02.2016, оскільки вони складені не одразу після проведення НСРД, а із запізненням, а також доводи щодо не зазначення в протоколах відомостей про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалися НСРД, обставини їх вручення та вилучення відповідної інформації на флеш носіях, суд вважає неспроможними з огляду на те, що зазначені протоколи складено з дотриманням вимог статей 104, 105, 237, 252 КПК України, а недотримання строків складення протоколів після проведення НСРД, не зазначення інформації про технічні засоби фіксації не впливають на їх зміст, а отже не можуть бути визнані істотними порушеннями, які тягнуть за собою визнання недопустимими доказів, отриманих в результаті проведення НСРД та слідчої дії - огляду документів. Більше того, відповідно до п. 4.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо.

З цих же підстав суд вважає необґрунтованим клопотання обвинуваченого про визнання недопустимим протоколу про результати аудіо,- відеоконтролю особи від 16.02.2016 (з додатками).

При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 246 КПК відомості про факт та методи проведення НСРД не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Вичерпний перелік відомостей, що є державною таємницею, визначений Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом голови Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, відповідно до змісту пунктів 4.5.1, 4.5.6 якого до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці. Тобто право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК України, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів.

Під час судового розгляду сторона захисту посилалася на невідкриття їй відповідно до вимог ст. 290 КПК України ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-1205 від 03.02.2016 про надання детективу Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ Скомарову О.В. дозволу на проведення відносно ОСОБА_1 негласних слідчих розшукових дій у виді: - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентським номером НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» (м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51); - аудіо,- відеоконтроль особи; спостереження за особою, що полягатиме у проведенні візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, та ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. № 01-1204 від 03.02.2016 про надання детективу Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів НАБУ Скомарову О.В. дозволу на проведення відносно ОСОБА_2 негласних слідчих розшукових дій у виді: - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентським номером НОМЕР_7 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» (м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51), а також доручення від 04.02.2016 оперативним підрозділам ДОТЗ СБ України на проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 (том 9 а. с. 74) та доручення від 04.02.2016 оперативним підрозділам ДОТЗ СБ України на проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 52016000000000029 від 29.01.2016 (том 9 а.с. 75). За твердженням сторони захисту, ухвали відкриті їм стороною обвинувачення лише 29.06.2016 під час судового провадження у Голосіївському районному суді м. Києва, а доручення - під час судового розгляду у Вищому антикорупційному суді.

У даному випадку суд не вбачає підстав для застосування наслідків, передбачених ч. 12 ст. 290 КПК України з огляду на таке. Системне тлумачення ст. 290 КПК дозволяє зробити висновок, що відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, то відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. В ухвалі слідчого судді про проведення НСРД, дорученні на проведення НСРД немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у конкретному кримінальному провадженні. Ці процесуальні документи за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів. Але сам доказ вони не підміняють і у доказ не трансформуються. Вони не є самостійним доказом у кримінальному провадженні у розумінні ст. 84, 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних відомостей про протиправні діяння. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД повинні досліджуватися судом під час розгляду справи з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД.

Досліджуючи вказані процесуальні документи з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, суд виходить з такого.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 було складено 13.03.2016, а суд його отримав 18.03.2016. Під час судового розгляду прокурор із власної ініціативи відкрив стороні захисту вказані процесуальні документи. Ухвали слідчого судді № 01-1205 від 03.02.2016 та № 01-1204 від 03.02.2016 відповідно до листа Апеляційного суду м. Києва №01-1/193 н/т від 25.03.2016 (том 7 а.с. 70-71) розсекречені 25.03.2016, а доручення на проведення НСРД розсекречені 03.03.2020 року (том 9 а.с. 74-75). Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 10.03.2016 (том 8 а.с. 24-26) матеріали досудового розслідування було відкрито стороні захисту в період часу з 10.03.2016 по 17.03.2016, і серед них містилися протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 16.02.2016, протокол про результати спостереження за особою від 23.02.2016, протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.02.2016, в яких було вказано, на підставі яких рішень такі дії проводилися, тому не можна говорити про те, що сторона захисту вперше дізналася про існування цих процесуальних документів під час судового розгляду. Як убачається з матеріалів кримінального провадження під час виконання вимог ст. 290 КПК України сторона захисту не наполягала на відкритті вказаних ухвал і доручень. Разом з тим, під час судового розгляду, після відкриття прокурором вказаних процесуальних документів, сторона захисту мала достатні можливості і час у змагальному процесі довести перед судом аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих в результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для проведення НСРД. Отже, під час судового розгляду цього кримінального провадження не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів та у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Відкриття стороні захисту вказаних ухвал слідчих суддів та доручень на проведення НСРД було здійснено з дотриманням вимог ч. 11 ст. 290 КПК, відтак немає підстав для визнання недопустимими протоколів НСРД, складених на підставі зазначених документів.

З метою доведення недостовірності показань свідка ОСОБА_3 та наявності в його діях ознак провокації злочину стороною захисту надано: роздруківка із сайта статті ОСОБА_54 ІНФОРМАЦІЯ_2 » (том 8 а.с. 178-187), роздруківка із сайта статті Цензор.Нет «Рекордний хабар для ОСОБА_38 передав широковідомий позаштатний агент НАБУ ОСОБА_39 » (том 8 а.с. 188-190), роздруківка з Фейсбук сторінки ОСОБА_40 (том 8 а.с. 191), роздруківка із сайта зі сторінки ОСОБА_40 (том 9 а.с. 5-8), роздруківка із сайта http://moygrad.kiev.ua (том 9 а.с. 10), роздруківка із мережі інтернет (том 9 а.с. 11-35), та DVD-R диск, відтворений у судовому засіданні, на якому містяться файли: 1) ОСОБА_41 про обставини затримання... 2) ОСОБА_42 про НАБУ 1, ОСОБА_42 про НАБУ 2, 3) НАБУ проводить розслідування; 4) пряма лінія на КП …1, пряма лінія на КП .2; 5) Цензор ОСОБА_39 (інтервью ОСОБА_40, інтернет виданню Цензор.Нет). Однак ці матеріали, здебільшого, містять публікації у ЗМІ, особисті погляди окремих осіб (авторів) та не можуть бути перевіреними з точки зору їхньої достовірності та об`єктивності. Більше того, в основному вони відображають громадянську позицію самого свідка ОСОБА_3 і не мають відношення до достовірності його показань та їх не спростовують. Інших показань, документів, які підтверджують репутацію свідка, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка, стороною захисту не надано, а судом не встановлено.

Щодо клопотання обвинуваченого про визнання положення про конкурсну комісію з проведення конкурсу на заняття вакантних посад у НАБУ, затвердженого наказом Директором НАБУ від 15.05.2015 № 4-н, та Регламенту конкурсної комісії з проведення конкурсу на заняття вакантних посад у НАБУ, затвердженого наказом Директора НАБУ від 22.05.2015 № 6-н, неналежними та недопустимими доказами у справі, оскільки вони не зареєстровані в Мінюсті (т. 8, а. с. 164, 168), суд вважає його необґрунтованим, оскільки вказані документи є локальними актами, які видаються в процесі діяльності НАБУ та для забезпечення діяльності НАБУ, та передбачені Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», тому на них не розповсюджується дія Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 3 жовтня 1992 року (із змінами № 493/98 від 21.05.98), а тому не потребують реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Обвинувачений також просив визнати незаконним його затримання в порядку ст. 208 КПК України відповідно до протоколу від 17.02.2016.

Суд критично оцінює посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що у нього були відсутні підстави для втечі або переховування під час затримання з огляду на те, що йому не була зрозуміла підстава затримання, як він зазначив у протоколі затримання, оскільки вказане не підтверджено належними та допустимими доказами, і на думку суду є лише припущенням обвинуваченого. Як вбачається з протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.02.2016 року, ОСОБА_1 фактично був затриманий 17.02.2016 о 10-20 годині в м. Києві, вул. Володимирська, 60, в порядку ст. 208 КПК України.

Підставами затримання ОСОБА_1 17.02.2016 зазначено причетність останнього до вчинення тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а також, що існують обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи.

Цього ж дня о 15-10 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Судом встановлено, що 17.02.2016 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом, складеним уповноваженою на те особою, з підстав, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України. Протокол відповідає вимогам передбаченим чинним КПК України. Також згідно протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено підстави затримання, у вчиненні якого кримінального правопорушення він підозрюється та його процесуальні права. За таких обставин, підстави для визнання затримання незаконним відсутні.

Висновки суду

Отже, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджується вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за ознаками пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням її службового становища.

Разом з тим судом визнається необґрунтованим обвинувачення ОСОБА_33 у вчиненні обіцянки службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє таку вигоду, дій з використанням її службового становища, з огляду на таке.

Відповідно до примітки 3 до ст. 354 КК України під обіцянкою у статтях 354, 368, 368-3-370 слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.

Як встановлено під час судового розгляду 06 лютого 2016 року, близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в офісі за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 40/85, літ. А, А' запропонував надати ОСОБА_2 та іншим членам конкурсної комісії неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США за прийняття ними рішення з використанням їх службового становища про обрання його кандидатом на вакантну посаду начальника підрозділу чи заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у Національному антикорупційному бюро України, а 09.02.2016, знаходячись за тією ж адресою, обвинувачений тільки підтвердив свою пропозицію, уточнивши, що неправомірну вигоду надасть тільки після проведення голосування конкурсної комісії за обрання його кандидатом на вакантну посаду. При цьому ОСОБА_1 не повідомляв ані часу, ані місця, ані способу надання неправомірної вигоди. Отже, у його діях відсутня така кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, як обіцянка надати неправомірну вигоду.

Призначення покарання.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Судом також враховуються положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину суд виходить з такого. Станом на час вчинення злочину санкція ст. 369 КК України передбачала покарання у виді штрафу від п`ятисот до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. На час ухвалення вироку відповідальність за вказаною статтею передбачена у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. Інкримінований обвинуваченому злочин станом на час його вчинення відповідно ст. 12 КК України (в редакції станом на 01.01.2016) відносився до злочинів середньої тяжкості, а станом на час ухвалення вироку цей злочин відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) відноситься до нетяжких злочинів.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 4, 5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність в часі та щодо його зворотної дії у часі, суд під час визначення тяжкості цього злочину вважає за необхідне застосувати положення ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), які поліпшують становище обвинуваченого. Отже, обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин.

Обвинуваченим вчинений закінчений умисний корупційний злочин, суспільна небезпечність якого полягає в посяганні на суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій, а також їх службових осіб, у частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством.

Визначаючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, суд також враховує, що корупція становить загрозу не лише розвитку держави та стабільності й безпеці суспільства, а й сприяє підриву її демократичних інститутів та цінностей. Поширення корупції має вкрай негативний вплив на формування і діяльність органів держаної влади, підриває довіру громадян до них, зводить нанівець принцип верховенства права та руйнує засади моралі та почуття справедливості в суспільстві. Поширення корупції в Україні, крім того, становить загрозу її демократичному розвитку, конституційному ладу, підриває авторитет України на міжнародній арені, створюючи тим самим безпосередню загрозу національній безпеці.

Суспільна небезпечність вчиненого злочину також полягає в тому, що він вчинений особою, яка займала посаду прокурора та, в силу законодавства України, навпаки, повинна була запобігати вчиненню корупційних правопорушень, при чому завдяки вчиненню пропозиції неправомірної вигоди обвинувачений взагалі збирався зайняти посаду в Національному антикорупційному бюро України - органу, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових.

Обвинувачений не має судимості. Має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину. На диспансерному обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.

Зі слів обвинуваченого, він має на утриманні мати пенсіонерку, на підтвердження чого відповідних доказів ним не надано. Однак, зважаючи на те, що сторона обвинувачення не спростувала цього факту, суд враховує його при призначенні покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, враховуючи його вік та стан здоров`я, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину та з метою запобігання вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 369 КК України, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Відповідно до протоколу про затримання від 17.02.2016 обвинувачений був затриманий і перебував під вартою з 17.02.2016 по 20.02.2016. Враховуючи, що обвинувачений вчинив злочин в період до 20 червня 2017 року, йому слід зарахувати попереднє ув`язнення у строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Речових доказів по кримінальному провадженню немає.

Вирішення питань щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як убачається із доданої до матеріалів кримінального провадження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Макухи А.А. від 18.02.2016, у даному кримінальному провадженні накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме:

- гроші в сумі 3554 гривень 70 копійок: 4 купюри номіналом 500 гривень (МА 2585128, СЗ 8765790, ЛА 5302092, ВВ 5340257), 7 купюр номіналом 200 гривень (КЗ 1725220, ЄШ 6658669, ЕА 7911248, ЄЗ 4703820, ЗВ 3169749, ЕЯ 5052732, АЄ 0653738), 1 купюра номіналом 100 гривень (ЗВ 0162310), 1 купюра номіналом 50 гривень (КЗ 3757596), 1 купюра номіналом 2 гривні (ВЦ 2983371), 2 купюри номіналом 1 гривня (УМ 2518530, РК 6985825), 6 монет номіналом 10 копійок; 2 монети номіналом 5 копійок;

- автомобіль «Фольксваген-пассат», 2004 р.в., р/н НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ;

- свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_11 на автомобіль «Фольксваген-пассат», 2004 р.в., р/н НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ;

- банківська платіжна карта банку «Приватбанк», номер - НОМЕР_12 ;

- банківська платіжна карта банку «Приватбанк», номер - НОМЕР_13 ;

- банківська платіжна карта банку «Приватбанк», номер - НОМЕР_14 ;

- банківська платіжна карта банку «Приватбанк», номер - НОМЕР_15 ;

- банківська платіжна карта банку «Приватбанк», номер - НОМЕР_16 ;

- банківська платіжна карта банку «Райффайзен Банк Аваль», номер - НОМЕР_17 на ім`я « ОСОБА_44 »;

- банківська платіжна карта банку «Райффайзен Банк Аваль», номер - НОМЕР_18 на ім`я « ОСОБА_44 »;

- 5 карток на пальне АЗС «Авіс» в кількості 10 літрів бензину марки А95 (номери НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 );

- 4 картки на пальне АЗС «WOG» в кількості 10 літрів газу (номери НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 )

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України та відсутність передбачених ст. 961 КК України підстав для застосування спеціальної конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за можливе скасувати вказаний арешт майна.

Стосовно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.07.2017 обрано запобіжний захід у виді застави, розмір якої ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2020 зменшений до 15 (п`ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 955 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень.

Під час судових дебатів прокурором заявлено клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили із застави на тримання під вартою. Однак прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не може забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили.

За таких обставин, для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, однак з врахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого під час здійснення судового провадження та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу та вважає за необхідне залишити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 331 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_1 ,- залишити без змін.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 з метою направлення для відбування покарання.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 17.02.2016 по 20.02.2016 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.02.2016, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29 січня 2016 року за № 52016000000000029.

Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Вищий антикорупційний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

В.М. Дубас