Document No. 92107211

Справа № 991/8099/20

Провадження1-кс/991/8320/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

захисника Федоренка І.Л.,

прокурора Пономаренка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення розміру застави у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Федоренка І.Л. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 із вимогами:

- змінити запобіжний захід у вигляді застави у сумі 90 млн. грн., застосований до підозрюваного ОСОБА_1 на заставу у меншому розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 659 100,00 грн.;

- розглянути клопотання заставодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення коштів, сплачених в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 ;

- повернути заставодавцям - ОСОБА_3 26 млн. грн., ОСОБА_2 30 млн. грн., ОСОБА_4 30 млн. грн., а також підозрюваному ОСОБА_1 3 340 900 грн., внесених у якості застави

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування

В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 України.

21.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 до ОСОБА_1 застосовано альтернативний запобіжний захід у сумі 90 млн. грн. та покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 31.12.2019.

Протягом 06-07 листопада 2019 року визначена сума застави була внесена ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_1 .

У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на ОСОБА_1 продовжувався на підставі відповідних ухвал слідчих суддів.

Востаннє строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 продовжено до 29.04.2020 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020. Після цього сторона обвинувачення не зверталася до слідчого судді із клопотаннями про їх продовження.

Захисник стверджує, що на теперішній час, обставини, які стали підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 90 млн. грн. суттєво змінилися. І це є підставою для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави та застосування її у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Так захисник зазначає, що однією із підстав застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу було доведення органом досудового розслідування обставин існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Проте у зв`язку із завершенням досудового розслідування та відкриттям стороні захисту матеріалів досудового розслідування ризики, що були покладені в основу судових рішень про застосування запобіжного заходу та продовження строку дії процесуальних обов`язків перестали існувати.

Також про поступове зменшення ризиків зазначалося і в ухвалах слідчих суддів про продовження строку дії обов`язків, що серед іншого було пов`язано із тим, що ОСОБА_1 протягом усього строку досудового розслідування демонстрував належну процесуальну поведінку.

Ще однією обставиною на яку звертає увагу захисник, є суттєва зміна у майновому стані підозрюваного ОСОБА_1 .

Захисник зазначає, що при визначенні розміру застави слідчим суддею взято до уваги майновий стан ОСОБА_1 , зокрема розмір та кількість задекларованих за 2018 рік об`єктів нерухомості, доходів, грошових коштів, що перебували у власності подружжя ОСОБА_5 .

Але нині ця ситуація змінилася, оскільки належне ОСОБА_1 , у тому числі на праві спільної сумісної власності нерухоме майно, а також корпоративні права були арештовані на підставі відповідних судових рішень. Загальна вартість арештованого у кримінальному провадженні майна суттєво перевищує розмір інкримінованої шкоди. Готівкових коштів, наявних у ОСОБА_1 станом на 2019 рік також значно менше порівняно із 2018 роком.

Поточний майновий стан ОСОБА_1 , за твердженням захисника, свідчить про те, що застава у сумі яка дорівнюватиме або перевищуватиме 450 000 грн. вже є достатньою сумою коштів для ОСОБА_1 , внесення якої здатне забезпечити його належну процесуальну поведінку, з урахуванням припинення існування ризиків та належного виконання ним обов`язків на попередніх стадіях досудового розслідування.

З огляду на завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні двоє заставодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до ОСОБА_1 із вимогою про повернення суми коштів, внесених як застава за ОСОБА_1 . Але через суттєву зміну у майновому стані ОСОБА_1 не має можливості повернути заставодавцям внесені ними суми застави.

У контексті вищевикладеного захисник просить врахувати ще і те, що більша частина застави, а саме 86 млн. грн. внесена іншими особами - заставодавцями, а отже кошти, внесені на депозитний рахунок в якості застави не можуть бути використані для відшкодування шкоди, у випадку доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Усі ці обставини у сукупності, на думку захисника, є підставою для зменшення розміру застави та визначення її у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 659 100 грн.

2. Позиції сторін у судовому засіданні

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Федоренко І.Л. клопотання про зміну застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави підтримав у повному обсязі. Просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Через захисника подав заяву про розгляд клопотання без його участі. У заяві посилається на погіршення епідеміологічної ситуації у Київській області та у Львівській області, де він наразі проживає, що ускладнює його прибуття до міста Києва.

Клопотання подане захисником підтримав у повному обсязі. Зазначив, що підставами для звернення до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу стало висунення заставодавцями вимоги про повернення коштів, внесених ними у якості застави та завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Прокурор Пономаренко В.П. заперечив проти задоволення з підстав його необґрунтованості. Зазначив, що обставини, які стали підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру у 90 млн. грн., на теперішній час, не зникли та продовжують існувати не залежно від завершення строку досудового розслідування. Крім того, вважає, що завершення досудового розслідування підвищує ризик того, що після передачі обвинувального акту до суду ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду. Застава є безстроковим запобіжним заходом, на який факт закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не впливає. З огляду на це просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи захисника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Обставини встановлені слідчим суддею

Із матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 93 227 580,18 грн., що є особливо великим розміром, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 млн. грн. та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.

У зв`язку із внесенням визначеної суми застави ОСОБА_1 є таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2019 до 22.02.2020 продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 . Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2020 строк обов`язків продовжено до 05.04.2020, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 - до 29.04.2020.

Після цього із клопотаннями про продовження строку дії обов`язків сторона обвинувачення не зверталася.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків, тощо.

За змістом клопотання підставою для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру є, зокрема, суттєва зміна обставин, які були враховані при визначенні застави у розмірі 90 млн. грн. Такими обставинами, за твердженням захисника є:

- завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні;

- закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу;

- відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

- належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків протягом усього строку досудового розслідування;

- суттєва зміна майнового стану ОСОБА_1 та можливість у зв`язку із цим досягти мети забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування застави у меншому розмірі;

- звернення заставодавців із заявами про повернення коштів, внесених ними у якості застави;

- відсутність у заставодавців матеріальної відповідальності за дії підозрюваного у кримінальному провадженні.

Проте наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру.

Так відсутність ризиків переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що були встановлені слідчими суддями під час застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків захисник пов`язує, зокрема, із завершенням досудового розслідування та забезпеченням ОСОБА_1 протягом усього строку досудового розслідування належної процесуальної поведінки.

Разом з цим завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження не свідчать про те, що ризики, які були встановлені слідчим суддею автоматично перестали існувати.

Констатуючи існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування судді виходили із комплексу обставин (тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , особи підозрюваного, гарантіями, що пов`язані із його статусом народного депутата України, наявності у підозрюваного фінансової можливості тривалий час перебувати в умовах розшуку).

Завершення досудового розслідування, а також суттєва зміна майнового стану підозрюваного хоча і свідчать про зниження вірогідності вчинення таких дій, але не виключають існування ризику переховування.

Існування ризику незаконного впливу на свідків, у тому числі після завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування пов`язане, у першу чергу, із процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав.

З огляду на це, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Обставин, наведених захисником недостатньо і для того, щоб дійти висновку про відсутність існування ризику незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Той факт, що на досудовому провадженні ОСОБА_1 демонструє бездоганну процесуальну поведінку, та не будучи обмеженим у пересуванні, не вжив заходів із переховування від органів досудового розслідування, а також не вчинив дій із тиску на свідків чи підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Доводи захисника про закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. У цьому випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та гарантує виконання процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, які діють з моменту набуття ним процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи захисника про необхідність зменшення суми застави у зв`язку із завершенням досудового розслідування, закінченням строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпеченням підозрюваних належної процесуальної поведінки та відсутністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставними.

Посилання захисника на те, що більша частина застави, а саме 86 млн. грн. внесені іншими особами - заставодавцями, і що останні, посилаючись на завершення досудового розслідування та виникнення у них фінансових труднощів через епідеміологічну ситуацію в Україні, звернулися до нього із заявами про повернення внесеної ними суми застави, також не є підставою для зменшення її розміру.

Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із змісту наведених статей вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком.

Тобто прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Приймаючи його ці особи самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють, прийнамні мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. Саме припинення дії запобіжного заходу, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України є підставою для повернення внесеної суми застави, у тому числі заставодавцю.

Прийняття рішення про зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу не може обумовлюватися погіршенням фінансового чи майнового стану заставодавців чи наявністю або відсутністю у заставодавців матеріальної відповідальності за дії підозрюваного у кримінальному провадженні.

У контексті наведених обставин, зміна майнового стану ОСОБА_1 , яка не дозволяє задовольнити вимогу заставодавців про повернення внесеної ними суми застави, не є підставою для зменшення розміру застави. З урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , прийняття рішення про зменшення суми застави, не може бути обумовлене лише погіршенням фінансового стану підозрюваного.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 90 млн. шляхом зменшення розміру застави. Тому у задоволенні клопотання адвоката Федоренка І.Л. належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 201, 371, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення розміру застави у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 та повернення заставодавцям внесеної суми застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін