Document No. 92146348

Date of the hearing: 09/10/2020
Date of the decision: 09/10/2020
Case №: 991/8366/20
Proceeding №: 52018000000000182
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
Secretary : Finko Yu.V.
Lawyer : Piliavina H.V.
Prosecutor : Luchkiv Yu.V.

Справа № 991/8366/20

Провадження1-кс/991/8590/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Лучківа Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Пілявіна Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Юрія Васильовича

про продовження строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

у кримінальному провадженні № 52018000000000182, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за підозрою директора ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_2 , заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ) ОСОБА_1 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_3 , експерта ДКЗ України та директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_4 , експерта ДКЗ України та провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_5 , головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

За змістом клопотання вказані особи в порушення вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, та інших нормативно-правових актів вчинили дії, спрямовані на заниження розміру офіційних платежів до бюджету за видачу спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу) від 18.05.2017 № 4830 (наказ від 15.05.2017 № 217), що призвело до незаконної видачі цього спеціального дозволу та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Так за надання спеціального дозволу ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило до державного бюджету збір у розмірі 3 863 300 грн., тоді як початкова вартість продажу вказаного спеціального дозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 % від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.

Таким чином, внаслідок протиправних дій зазначених осіб Державним бюджетом України недоотримано грошові кошти у сумі 196 810 530 грн.

31.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме умисному з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним державним інтересам.

Прокурор стверджує, що задля досягнення мети - заниження розміру офіційних платежів до бюджету за видачу спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області, 11.05.2020 ОСОБА_2 як директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» (Замовник) уклав з УкрДГРІ (Виконавець) в особі ОСОБА_1 договір № КД0589-481, відповідно до умов якого УкрДГРІ мав надати послуги з визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища. Результатом надання вказаних послуг є експертна оцінка вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища та рекомендації Держгеонадрам щодо розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням.

Для проведення експертної оцінки ТОВ «Аркона Газ-Енергія» надало неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційних відрахувань Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.

Підготовку неіснуючих показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційних відрахувань Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища забезпечили ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Ці ж особи склали довідку щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік та розробили «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища».

В свою чергу, ОСОБА_1 15-16.05.2017, точна дата слідством не встановлена, виконуючи свою роль у злочинному плані, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, за попередньою змовою із іншими учасниками групи, з метою одержання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» неправомірної вигоди у вигляді ухилення від сплати дійсного розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами та отримання права користування родовищем, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, будучи обізнаним про використання під час визначення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами не існуючих показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 78а, як керівник робочої групи УкрДГРІ з виконання розрахунків вартості спеціальних дозволів на право користування надрами, підписав Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами. Також цю Таблицю підписано іншими членами робочої групи.

16.05.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, знаючи про використання під час визначення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами неіснуючих показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, за результатами наданих послуг підписали Акт № 1 здавання-приймання наданих послуг за договором від 11.05.2017 № КД0589-481.

16.05.2017 УкрДГРІ на адресу Держгеонадр надіслано лист щодо визначення рекомендованої початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами, до якого додано згадані Таблицю 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько- Червонолуцького родовища» та Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами.

17.05.2017 ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області 3 863 300 грн.

18.05.2017 начальником Управління надрокористування та міжнародного співробітництва Держгеонадр ОСОБА_7 на підставі наказу від 15.05.2017 №217 підписано та видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у період часу з 22:00 до 06:00 із забороною останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 до 06:00 годин без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризиків, встановлених під час застосування запобіжного заходу, які, на теперішній час, не зменшилися і продовжують існувати, та наявністю обставин, які перешкоджають прийняттю одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:

- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

- ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Існування цього ризику прокурор обґрунтовує тим, що органу досудового розслідування ще належить допитати свідків, з числа співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Враховуючи тривалий досвід роботи ОСОБА_1 у сфері геології та його знайомство із цими співробітниками є підстави вважати, що він може вживати заходів з метою схиляння останніх до дачі показань виправдувального характеру. Крім цього, зважаючи на тривалий час перебування на посаді заступника директора УкрДГРІ ОСОБА_1 може впливати на своїх колишніх підлеглих, у тому числі на іншу підозрювану у цьому провадженні ОСОБА_3 , а також на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на те, що на теперішній час, органу досудового розслідування ще належить допитати ряд свідків, отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Белізу та Республіки Панама, надіслати запит про міжнародну правову допомогу до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, отримати висновок комп`ютерно-технічної судової експертизи, провести огляд техніки, вилученої під час обшуків та ін.

У зв`язку із існуванням обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вважає, що на теперішній час будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а тому просить продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 та строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Лучків Ю.В. у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з наведених у ньому підстав. Просив клопотання задовольнити.

Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час, ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не втратили свою актуальність і продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 .

3.Доводи сторони захисту

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Пілявін Г.В. зазначили, що підозрюваний з часу застосування до нього запобіжного заходу демонструє належну процесуальну поведінку, не порушивши жодного із обов`язків та не вчинивши жодної із дій, які б вказували на існування ризиків переховування та незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних. Незважаючи на покладення на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю, відповідні органи так і не вжили заходів на виконання ухвали в цій частині, але попри це ОСОБА_1 не вжив заходів із переховування. Крім того жодних слідчих дій за його участю протягом цього періоду не здійснювалося.

Також зазначили, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, хоч і у нічний час, але суттєво ускладнюють пошук ОСОБА_1 нової роботи. Це пов`язано із особливостями професії геолога, яка передбачає у тому числі і нічні виїзди.

З урахуванням наведених обставин, вважають, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 достатньо лише покладення на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Тому у задоволенні клопотання про продовження тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом просили відмовити.

До клопотання долучили копію листа Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України від 09.09.2020 у якому констатується факт прийняття на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

4.Оцінка та висновки слідчого судді

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у період часу з 22:00 до 06:00, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 до 06:00 годин без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

6) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Запобіжний захід та обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України застосовано до 13.10.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо існування обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до злочину, у вчиненні якого він підозрюється:

- висновок експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020. Відповідно до цього висновку надані ТОВ «Аркона газ-енергія» вихідні дані, особливо в частині нормативів експлуатаційних витрат, не підтверджені фактичними даними діяльності ТОВ «Аркона газ-енергія» і призвели до заниження вартості спеціального дозволу. При використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.;

- протокол огляду документів, які містять інформацію про фактичні дані роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки, що визначають структуру собівартості видобутку газу та конденсату і покладені в основу обґрунтування нормативів експлуатаційних витрат за статтями: матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати від 15.07.2019, з яких вбачається, що згідно з показниками фінансової звітності, поданої товариством до підрозділу ДФС, матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, прямі витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати на підприємстві відсутні;

- лист Держгеонадра № 10494/10-20 від 13.07.2020 в якому зазначено, що «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаний ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» на замовлення ТОВ «Аркона Газ-Енергія» відповідно до договору № 190-17 від 28.04.2017 до Держгеонадр не надходив та не погоджувався;

- лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 8/3-16/590-20 від 14.07.2020 у якому зазначено, що подання проектів дослідно-промислової розробки родовищ не входить до переліку документів, що подаються разом із заяво про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

- документи, отримані в результаті тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ДП «Укрнаукагеоцентр» ПАТ НАК «Надра України», а саме книги 2 ГЕО-2016 «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області, якою обґрунтовано моделі геологічної будови покладів, підраховано початкові та поточні запаси вуглеводних покладів, обгрунтовано вихідні дані для технологічних розрахунків, виконано техніко-економічні та техніко-технологічні розрахунки розробки, підготовлено дані для економічних розрахунків, проведено економічні розрахунки варіантів розробки покладів та їх оптимізацію. Книга № 2 Оцінки містить розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» в якому містяться відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, амортизаційні відрахування. Зазначений розділ додано після висловлення експертами ДКЗ України ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зауважень щодо матеріалів Геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища під час проведення ДКЗ України державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин родовища (договір № 140 від 05.09.2016, укладений між директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_2 та ДКЗ України). Зокрема, висловлено зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деяких категорій покладів у вигляді техніко-економічної доповіді, що свідчить про обізнаність останніх з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища;

- лист УкрДГРІ № 687 від 16.05.2017, в якому міститься результат розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням найти, газу (промислова розробка родовищ) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» - рекомендована початкова вартість спецдозволу у сумі 3 868 300,00 грн.;

- Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке виготовлене УкрДГРІ та направлене 16.05.2017 року за №687 в Державну службу геології та надр України на лист від 15.05.2017, яке містить посилання на «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаного ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» згідно договору № 190-17 від 28.04.2017 в частині уточнення станом на травень 2017 року системи розробки та рекомендований ДКЗ України варіант освоєння ресурсів і запасів родовища та зазначено, що експлуатаційні витрати розраховані, виходячи з фактичних даних роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки;

- платіжне доручення № 15 від 17.05.2017 щодо сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» збору в сумі 3 863 300,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами;

- протокол огляду речей, вилучених за результатами проведення 13.06.2019 обшуку автомобіля Ауді ( НОМЕР_1 ) від 25.11.2019, а саме документів (договорів, листів), що стосуються розробки Проекта дослідно-промислової розробки «Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища»;

- довідка щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, підписана директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_2 03.05.2017;

- протокол огляду інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «Укрнет» від 17.02.2020 з відповідними додатками, які містять листи, направлені 13.05.2017 ОСОБА_5 на електронну поштову скриньку ОСОБА_4 з додатками документів - довідок з фактичними даними робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік; листування щодо погодження необхідних даних, висвітлених у вказаних довідках, яке містить підтвердження надання ОСОБА_4 вказівок ОСОБА_5 щодо коригування розрахунків та подальшого скерування їх ОСОБА_3 .. В подальшому зазначені довідки були підписані директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_2 та скеровані ОСОБА_3 ;

- протокол огляду від 27.07.2020 матеріалів геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини про які зазначається у клопотанні та щодо їх вчинення може бути причетний ОСОБА_1 .

Отже висновки органу досудового розслідування та клопотання прокурора не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. При цьому, висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України є підставою для продовження строку запобіжного заходу.

4.2. Щодо існування ризиків

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування не втратив свою актуальність.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочину у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_1 . Так злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України належить до категорії тяжких корупційних злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик його переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Крім того слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди (внаслідок недоотримання грошових коштів за видачу спеціального дозволу) у сумі 196 810 530 грн., що є тяжкими наслідками.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим, на втратив свою актуальність на день розгляду цього клопотання.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 на яку посилається сторона захисту не переконує слідчого суддю у тому, що в умовах притягнення до кримінальної відповідальності він у майбутньому не зможе вжити заходів, направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду.

Покладення на ОСОБА_1 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспортів для виїзду за кордон, пов`язане саме з існуванням ризику переховування. Здача ОСОБА_1 паспортів до відповідних органів державної влади не свідчить про зменшення ризику переховування чи втрату ним актуальності, оскільки покладення цього обов`язку є запобіжником у вчиненні ОСОБА_1 дій із переховування.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому кримінальному провадженні.

Оцінивши доводи клопотання, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних.

Так, прокурор посилається на те, що органу досудового розслідування ще належить допитати свідків, з числа співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Враховуючи тривалий досвід роботи ОСОБА_1 у сфері геології та його знайомство із цими співробітниками, слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 може вжити заходи з метою схиляння останніх до надання показань, які його виправдовують.

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 обіймав посаду заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту, а тому існує ризик того, що він використовуючи набутий ним авторитет може вжити заходів із здійснення тиску на своїх колишніх підлеглих, у тому числі на іншу підозрювану у цьому провадженні ОСОБА_3 , а також на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задля надання ними необ`єктивних пояснень виправдувального характеру.

У контексті обставин кримінального провадження обґрунтованими є і доводи сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних у кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.

Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у обґрунтованості вимог про продовження строку тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло у нічний час доби з 22:00 до 06:00 години. Слідчий суддя вважає, що застосування будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу, як-то особистого зобов`язання не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.

В обґрунтування можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу сторона захисту посилається на належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а також необхідність пошуку нової роботи, яка з огляду на специфіку професії геолога вимагає, у тому числі нічних виїздів.

Водночас належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 не нівелює існуючі ризики, особливо ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, про що зазначалося слідчим суддею в оцінці актуальності цього ризику.

Оскільки доказів на підтвердження обставин існування виробничої необхідності нічних виїздів, у тому числі за межі міста стороною захисту не надано, то ці доводи слідчим суддею до уваги не приймаються.

Отже клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом у нічний час доби з 22:00 до 06:00 є обґрунтованим.

4.4. Щодо строку запобіжного заходу та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

7) носити електронний засіб контролю.

Оскільки питання про покладення того чи іншого обов`язку, з огляду на зміст ст. 194 КПК України відноситься до повноважень суду, слідчий суддя, оцінивши доводи наведені у клопотанні, а також доводи сторони захисту вважає за необхідне продовжити строк процесуальних обов`язків про які просить прокурор, за виключенням обов`язку «носити електронний засіб контролю».

У судовому засіданні слідчий суддя встановив, що на ОСОБА_1 з моменту застосування запобіжного заходу (13.08.2020) та покладення обов`язку носити електронний засіб контролю, цей пристрій так одягнуто і не було. З огляду на це, а також враховуючи думку прокурора, слідчий суддя не вбачає підстав для продовження цього обов`язку.

Крім того з урахуванням встановлених обставин та думки сторін, слідчий суддя вважає за можливе розширити ОСОБА_1 територію у межах якої він може пересуватися без дозволу детектива або прокурора, визначивши її у межах м. Києва та Київської області.

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам переховування від органів досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.

Вирішуючи питання про строк запобіжного заходу та строк обов`язків, слідчий суддя виходить із такого.

Постановою Генерального прокурора від 29.09.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 30.01.2021.

За таких підстав, строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить продовжити на два місяці, тобто до 07 грудня 2020 року включно.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку тримання особи під домашнім арештом у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 07 грудня 2020 року включно строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час доби у період з 22:00 год до 6:00 год, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Продовжити до 07 грудня 2020 року включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін

Search

Document No. 92146348