- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
- Lawyer : Radutnoho O.E.
- Prosecutor : Luchkiv Yu.V.
Справа № 991/8533/20
Провадження1-кс/991/8756/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
прокурора Лучківа Ю.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Радутного О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Юрія Васильовича
про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Івано-Франківськ, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
у кримінальному провадженні № 52018000000000182, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018,
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.
1. Доводи клопотання
У клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за підозрою директора ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_2 , заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ) ОСОБА_3 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_4 , експерта ДКЗ України та директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_5 , експерта ДКЗ України та провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_6 , головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
За змістом клопотання вказані особи в порушення вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, та інших нормативно-правових актів вчинили дії, спрямовані на заниження розміру офіційних платежів до бюджету за видачу спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу) від 18.05.2017 № 4830 (наказ від 15.05.2017 № 217), що призвело до незаконної видачі цього спеціального дозволу та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Так, за надання спеціального дозволу ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило до державного бюджету збір у розмірі 3 863 300 грн., тоді як початкова вартість продажу вказаного спеціального дозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 % від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.
Таким чином, внаслідок протиправних дій зазначених осіб Державним бюджетом України недоотримано грошових коштів у сумі 196 810 530 грн.
31.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - пособництві в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам;
- ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - пособництві у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Прокурор стверджує, що за участю ОСОБА_1 підготовлено неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційних відрахувань Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та розроблено «Проект дослідного-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища підстави для виготовлення якого були відсутні, які лягли в основу визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківського-Червонолуцького родовища, Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища та Таблиці 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища».
Також за участю ОСОБА_1 , який був обізнаний зі справжніми відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, у період з 15.05.2017 по 18.05.2017 підготовлено та підписано Звіт про науково-дослідну роботу «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», до якого внесено неправдиві відомості щодо показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у томи числі амортизаційні відрахування Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080,00 грн. та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Необхідність продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризиків, встановлених під час застосування запобіжного заходу, які, на теперішній час, не зменшилися і продовжують існувати, та наявністю обставин, які перешкоджають прийняттю одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:
- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон; проживання не за місцем реєстрації, що унеможливлює належний контроль його поведінки за місцем проживання;
- ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Існування цього ризику прокурор обґрунтовує тим, що органу досудового розслідування ще належить допитати свідків, з числа співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Враховуючи тривалий досвід роботи ОСОБА_1 у сфері геології та його знайомство із цими співробітниками є підстави вважати, що він може вживати заходів з метою схиляння останніх до дачі показань виправдувального характеру. Ризик впливу на інших підозрюваних випливає із характеру та тривалості відносин останніх;
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування тверджень про існування цього ризику прокурор посилається на встановлення фактів участі ОСОБА_1 у проведенні контрольованих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 експертних досліджень, замовлених останнім, з метою отримання висновків, які б обґрунтовували законність проведеного розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та фактів виготовлення недостовірних документів, які б обґрунтовували необхідність використання ОСОБА_4 саме тих показників, які були нею використані під час проведення вказаного розрахунку.
Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на те, що на теперішній час, органу досудового розслідування ще належить допитати ряд свідків, отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Белізу та Республіки Панама, надіслати запит про міжнародну правову допомогу до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, отримати висновок комп`ютерно-технічної судової експертизи, провести огляд техніки, вилученої під час обшуків та ін.
2. Доводи сторони обвинувачення
Прокурор Лучків Ю.В. у судовому засіданні клопотання про продовження обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з наведених у ньому підстав. Просив клопотання задовольнити.
Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не втратили свою актуальність і продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 .
До матеріалів клопотання долучив копію постанови Генерального прокурора від 29.09.2020 про продовження до шести місяців (30.01.2021) строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182.
3.Доводи сторони захисту
Захисник Радутний О.Е. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 заперечив. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтування заперечень послався на такі обставини:
- відсутність правових підстав для продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Захисник зазначає, що положеннями ч 5 ст. 194 КПК України не передбачено можливість самостійного застосування процесуальних обов`язків без застосування або продовження запобіжного заходу, вичерпний перелік, який визначено ст. 176 КПК України. Оскільки у клопотанні прокурор не порушує питання про продовження запобіжного заходу чи застосування іншого запобіжного заходу, то у такому разі у задоволенні клопотання належить відмовити;
- неправомірність продовження строку досудового розслідування прокурором. За твердженням захисника, продовження строку досудового розслідування у цьому випадку має відбуватися виключно на підставі судового рішення;
- недоведеність існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів. За твердженням захисника доводи сторони обвинувачення серед іншого обґрунтовуються недопустимими доказами;
- необґрунтованість та надуманість ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. За твердженням захисника, про відсутність ризику переховування ОСОБА_1 на теперішній час зокрема свідчить той факт, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон він здав до органів державної влади на виконання ухвали про застосування до нього запобіжного заходу. Твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 не проживає за адресою місця реєстрації не відповідають фактичним обставинам, оскільки вже більше семи років адреса його місця проживання збігається із адресою місця реєстрації, про що ними наголошувалося і під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Щодо посилань прокурора на існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні захисник зазначив, що ОСОБА_1 позбавлений реальної можливості здійснювати активний фізичний вплив на будь-яких осіб. Майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє також здійснити підкуп цих осіб. Протягом усього часу ОСОБА_1 не надавав підстав та приводів для неупередженого переконання про те, що він може впливати на свідків чи інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Безпідставними вважає і посилання прокурора на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки усі події, що описуються на підтвердження існування цього ризику відбулися у минулому та жодним чином не можуть вплинути на здійснення досудового розслідування;
- відсутність обґрунтування неможливості запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Захисник вказує, що стверджуючи про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу сторона обвинувачення жодним чином не враховує положення ч. 1 ст. 178 КПК України, яка при застосуванні запобіжного заходу зобов`язує враховувати вік, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, відсутність повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Водночас ОСОБА_1 до цього часу до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей не має, має міцні соціальні зв`язки, щодо нього відсутні повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Крім того про зменшення ризиків та їх відсутність свідчить також тривалість досудового розслідування та забезпечення ОСОБА_1 з моменту набуття ним процесуального статусу підозрюваного належної процесуальної поведінки;
- обсяг обов`язків, про продовження яких просить прокурор, є ширшим за обсяг обов`язків, які були покладені на ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу. Так захисник зазначає, що покладаючи на ОСОБА_1 обов`язок не спілкуватися із визначеним колом осіб, слідчий суддя обмежив цю заборону лише обставинами, які стосуються кримінального провадження поза межами слідчих дій. Водночас прокурор просить повністю заборонити ОСОБА_1 спілкуватися із підозрюваними та визначеним колом осіб. Крім того вважає, що заборона спілкуватися із іншими підозрюваними порушує право ОСОБА_1 на ефективний захист, оскільки підозрювані також мають узгоджувати свою позицію щодо повідомленої їм підозри.
До матеріалів клопотання долучив письмові заперечення, а також копію паспорту та довідку щодо здачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон до органу ДМС України.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
4.Оцінка та висновки слідчого судді
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080,00 грн. та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 поза межами слідчих дій;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Запобіжний захід та обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, застосовано до 18.10.2020 включно.
За змістом ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Положення КПК України, зокрема параграф 1 глави 18, не визначають строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, тобто строк застосування такого запобіжного заходу не обмежений та існує до моменту звернення в дохід держави або ж зміни запобіжного заходу на інший та повернення внесеної суми застави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 194 КПК України у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, зокрема застави на підозрюваного покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Отже, з огляду на те, що до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, твердження захисника про неможливість продовження строку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України є безпідставними.
За змістом ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Зокрема, слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; значення інших обставин у контексті встановлених ризиків.
4.1. Щодо існування обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:
- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;
- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;
- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;
- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється:
- висновок експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020. Відповідно до цього висновку надані ТОВ «Аркона газ-енергія» вихідні дані, особливо в частині нормативів експлуатаційних витрат, не підтверджені фактичними даними діяльності ТОВ «Аркона газ-енергія» і призвели до заниження вартості спеціального дозволу. При використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.;
- протокол огляду документів від 15.07.2019, які містять інформацію про фактичні дані роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки, що визначають структуру собівартості видобутку газу та конденсату і покладені в основу обґрунтування нормативів експлуатаційних витрат за статтями: матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати від 15.07.2019, з яких вбачається, що згідно з показниками фінансової звітності, поданої товариством до підрозділу ДФС, матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, прямі витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати на підприємстві відсутні;
- лист Держгеонадра № 10494/10-20 від 13.07.2020, в якому зазначено, що «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаний ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» на замовлення ТОВ «Аркона Газ-Енергія» відповідно до договору № 190-17 від 28.04.2017 до Держгеонадр не надходив та не погоджувався;
- лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 8/3-16/590-20 від 14.07.2020, у якому зазначено, що подання проектів дослідно-промислової розробки родовищ не входить до переліку документів, що подаються разом із заяво про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;
- документи, отримані в результаті тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ДП «Укрнаукагеоцентр» ПАТ НАК «Надра України», а саме книги 2 ГЕО-2016 «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області, якою обґрунтовано моделі геологічної будови покладів, підраховано початкові та поточні запаси вуглеводних покладів, обгрунтовано вихідні дані для технологічних розрахунків, виконано техніко-економічні та техніко-технологічні розрахунки розробки, підготовлено дані для економічних розрахунків, проведено економічні розрахунки варіантів розробки покладів та їх оптимізацію. Книга № 2 Оцінки містить розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» в якому містяться відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, амортизаційні відрахування. Зазначений розділ додано після висловлення експертами ДКЗ України ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зауважень щодо матеріалів Геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища під час проведення ДКЗ України державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин родовища (договір № 140 від 05.09.2016, укладений між директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_2 та ДКЗ України). Зокрема, висловлено зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деяких категорій покладів у вигляді техніко-економічної доповіді, що свідчить про обізнаність останніх з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища;
- лист УкрДГРІ № 687 від 16.05.2017, в якому міститься результат розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням найти, газу (промислова розробка родовищ) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» - рекомендована початкова вартість спецдозволу у сумі 3 868 300,00 грн.;
- Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке виготовлене УкрДГРІ та направлене 16.05.2017 року за №687 в Державну службу геології та надр України на лист від 15.05.2017, яке містить посилання на «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаного ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» згідно договору № 190-17 від 28.04.2017 в частині уточнення станом на травень 2017 року системи розробки та рекомендований ДКЗ України варіант освоєння ресурсів і запасів родовища та зазначено, що експлуатаційні витрати розраховані, виходячи з фактичних даних роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки;
- платіжне доручення № 15 від 17.05.2017 щодо сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» збору в сумі 3 863 300,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами;
- протокол огляду речей, вилучених за результатами проведення 13.06.2019 обшуку автомобіля Ауді ( НОМЕР_1 ) від 25.11.2019, а саме документів (договорів, листів), що стосуються розробки Проекта дослідно-промислової розробки «Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища»;
- довідка щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, підписана директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_2 03.50.2017;
- протокол огляду інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «Укрнет» від 17.02.2020 з відповідними додатками, які містять листування між особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та стосуються обставин кримінального провадження;
- протокол огляду від 27.07.2020 матеріалів геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.
Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини про які зазначається у клопотанні та щодо їх вчинення може бути причетний ОСОБА_1 .
Отже висновки органу досудового розслідування та клопотання прокурора не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. При цьому, висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Оцінка запереченням сторони захисту щодо існування обґрунтованої підозри надавалася при застосуванні запобіжного заходу.
Водночас, з урахуванням заперечень сторони захисту слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
З огляду на це, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту наведені на спростування обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри.
Доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України є підставою для продовження строку дії обов`язків.
4.2. Щодо існування ризиків
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування не втратив свою актуальність.
Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочинів у вчиненні, яких підозрюється ОСОБА_1 . Так злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України належить до категорії тяжких корупційних злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик його переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди (внаслідок недоотримання грошових коштів за видачу спеціального дозволу) у сумі 196 810 530 грн., що є тяжкими наслідками.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим, на втратив свою актуальність на день розгляду цього клопотання.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 на яку посилається сторона захисту не переконує слідчого суддю у тому, що в умовах притягнення до кримінальної відповідальності він у майбутньому не зможе вжити заходів, направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду.
Покладення на ОСОБА_1 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспортів для виїзду за кордон, пов`язане саме з існуванням ризику переховування. Здача ОСОБА_1 паспортів до відповідних органів державної влади не свідчить про зменшення ризику переховування чи втрату ним актуальності, оскільки покладення цього обов`язку є запобіжником у вчиненні ОСОБА_1 дій із переховування.
Водночас в оцінці існування цього ризику слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації. Так із наданої до матеріалів копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що з 20.06.2013 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Ця ж адреса є місцем його фактичного проживання.
Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому кримінальному провадженні.
Оцінивши доводи клопотання, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних.
Так, прокурор посилається на те, що органу досудового розслідування ще належить допитати свідків, з числа співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Враховуючи тривалий досвід роботи ОСОБА_1 у сфері геології та його знайомство із цими співробітниками, слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, ОСОБА_1 може вжити заходи з метою схиляння останніх до надання показань, які його виправдовують.
Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Обґрунтованим є і посилання сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що випливає, зокрема, із характеру та тривалості відносин між підозрюваними. Узгодження позиції між підозрюваними може негативно вплинути на встановлення дійсних обставин у цьому кримінальному провадженні.
У контексті обставин кримінального провадження обґрунтованими є і доводи сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Органом досудового розслідування на підтвердження цього ризику не надано достатніх доказів. Тому існування цього ризику не є доведеним та не враховується слідчим суддею під час прийняття рішення за цим клопотанням.
4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
При вирішенні питання про продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не зменшилися та продовжують існувати.
Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у необхідності у продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Бездоганна процесуальна поведінка підозрюваного на яку посилається сторона захисту не свідчить про відсутність зазначених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Переконливих доказів, які б свідчили про відсутність підстав для продовження строку дії обов`язків стороною захисту не надано.
Отже клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 є обґрунтованим.
4.4. Щодо строку дії обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного
У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Оскільки питання про покладення того чи іншого обов`язку, з огляду на зміст ст. 194 КПК України відноситься до повноважень суду, слідчий суддя, оцінивши доводи наведені у клопотанні, а також доводи сторони захисту вважає за необхідне продовжити строк процесуальних обов`язків про які просить прокурор, за виключенням обов`язку «носити електронний засіб контролю».
Так з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин слідчий суддя вважає за можливе визначити територію у межах якої ОСОБА_1 може пересуватися без дозволу детектива або прокурора, визначивши її у межах м. Харкова та Харківської області.
Крім того під час застосування запобіжного заходу слідчий суддя, покладаючи на ОСОБА_1 обов`язок утриматися від спілкування із інщими підозрюваними та визначеним колом осіб зазначив, що цей обов`язок стосується спілкування стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 поза межами слідчих дій. Але у клопотанні прокурора посилання на цю обставину відсутнє.
Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам переховування від органів досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.
Вирішуючи питання про строк запобіжного заходу та строк обов`язків, слідчий суддя виходить із такого.
Постановою Генерального прокурора від 29.09.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 30.01.2021.
Оскільки відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні № 52018000000000182 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018, до набрання чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (який введено в дію 16.03.2018), то при продовженні строку досудового розслідування належить застосовувати положення КПК України, які діяли до набрання чинності вищевказаним Законом.
КПК України в редакції, що діяла до 16.03.2018, передбачав продовження строку досудового розслідування до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 2 ст. 294 КПК України).
Отже, продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні саме прокурором є таким, що відповідає законодавству.
В такому разі строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить продовжити на 2 місяці, до 14.12.2020 включно.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку дії обов`язків у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 задовольнити частково.
Продовжити на два місяці, тобто до 14 грудня 2020 року, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з м. Харкова та Харківської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 поза межами слідчих дій;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т. Р. Хамзін