Document No. 92655001

Справа № 991/8096/20

Провадження №11-сс/991/838/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Радутного Олександра Едуардовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Юрія Васильовича про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Долина Долинянського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2020 року, задоволено клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Юрія Васильовича про продовження строку тримання особи під домашнім арештом у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року.

Продовжено підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01 грудня 2020 року строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Продовжено до 01 грудня 2020 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) прибувати до детектива (слідчого), прокурора або суду за кожним викликом та вимогою;

2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

3) повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 поза межами слідчих дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Радутний О.Е. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2020 року у повному обсязі, або (якщо аргументів у п. п. І, V-VII цієї скарги не достатньо), скасувати вказану ухвалу у певній частині, в тому числі щодо заборони підозрюваним спілкуватися між собою щодо обставин кримінального провадження, замінити «цілодобовий» домашній арешт на нічний з 22:00 до 06:00, передбачити право залишати житло не тільки поза межами м. Харкова, але й у межах м. Харкова з дозволу детектива, прокурора або суду, в іншій частині вказану ухвалу просить залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає скасуванню виходячи з наступних фактичних обставин та правових підстав:

1.запобіжний захід застосовано поза межами строку досудового розслідування, який не було продовжено у законному порядку;

2.оскаржуваною ухвалою передбачено абсолютну заборону залишати місце проживання, навіть якщо є дозвіл від детектива (слідчого), прокурора або суду, що входить у протиріччя з іншими обов`язками, зокрема, прибувати до детектива (слідчого), прокурора або суду за кожним викликом та вимогою;

3.громадянин ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи через хворобу Крона, що потребує відвідування лікарні, в тому числі для проходження індивідуальної програми реабілітації інвалідів та чергового обстеження комісією МСЕК у жовтні 2020 року, а тому ухвала слідчого судді ставить під загрозу його життя і здоров`я, оскільки унеможливлює вчинення відповідних дій;

4.заборона спілкування підозрюваних між собою стосовно обставин кримінального провадження є порушенням права на захист та порушенням права на справедливий судовий розгляд у розумінні положень ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод 04.11.1950;

5.відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України;

6.підозра щодо громадянина ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року є необґрунтованою.

Разом з тим, захисник Радутний О.Е. в поданій апеляційній скарзі просить його скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 розглянути у його відсутність.

Крім того, 06 жовтня 2020 року на електронну пошту суду надійшла заява підозрюваного ОСОБА_1 , в якій останній зазначає, що повністю підтримує подану захисником Радутним О.Е. апеляційну скаргу, водночас, у зв`язку з тяжким станом здоров`я та інвалідністю, просить зазначену апеляційну скаргу розглянути у його відсутність.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Радутний О.Е. звернулись до суду з заявами про розгляд справи у їх відсутність, у зв`язку з чим колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Радутного О.Е. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

В межах даного кримінального провадження 31 липня 2020 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в пособництві в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; пособництві у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складенні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (том 1, а.с. 92-112).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2020 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2020 року, щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 встановлено до 04 жовтня 2020 року (том 1, а.с. 113-135).

Постановою Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року продовжено до шести місяців, тобто до 30 січня 2021 року (том 4, а.с. 20-28).

Після чого, 29 вересня 2020 року прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучків Ю.В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_1 .

Як вбачається з клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.03.2016 з метою отримання права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцької площі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» звернулось до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) із заявою та доданими до неї документами на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцької площі у Полтавській області.

Отримавши від Міністерства екології та природних ресурсів України погодження надання надр у користування (наказ від 13.04.2016 № 158), Держгеонадра 23.05.2016 відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у наданні вказаного спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 19.04.2016 № 74, яким Держгеонадрам відмовлено у погодженні видачі зазначеного спеціального дозволу.

З метою здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр і підрахунку запасів корисних копалин та подальшого затвердження підрахунку запасів корисних копалин у Державній комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ України) й уникнення таким чином проведення аукціону з продажу спеціального дозволу 04.07.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 з ДП «Укрнаукагеоцентр» укладено договір № 1260-ПР/16/1 на проведення геолого-економічної оцінки запасів Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016.

Спеціалістами ДП «Укрнаукагеоцентр» на підставі укладеного договору виконано попередню геолого-економічну оцінку та за її результатами створено геолого-тематичну продукцію на тему: «Геолого-економічна оцінка Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища Полтавської області України». До Книги 2 «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» включено розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища». Зазначений розділ, окрім іншого, містить відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування.

Після завершення зазначених робіт матеріали геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області подані для розгляду та проходження державної експертизи в ДКЗ України.

05.09.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 з ДКЗ України укладено договір № 140 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Державна експертиза матеріалів геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища проводилась експертами ДКЗ України на підставі укладених договорів на виконання робіт: серед інших, ОСОБА_25 - технологічна (розробка) експертиза (договір від 07.09.2016 № 0607, акт приймання виконаної роботи за договором від 30.09.2016), ОСОБА_1 - техніко-економічне обґрунтування (договір від 07.09.2016 № 0608, акт приймання виконаної роботи за договором від 30.09.2016).

В ході проведення цієї експертизи вказаними експертами висловлювались зауваження щодо матеріалів геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища. Зокрема експертами ДКЗ України ОСОБА_25 та ОСОБА_1 , серед інших, висловлено також зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деякої категорії покладів у вигляді техніко-економічної доповіді. Авторами вказані зауваження прийнято та матеріали ГЕО доповнено розділом «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища». Викладене свідчить про обізнаність ОСОБА_25 та ОСОБА_1 з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі й відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища.

28.09.2016 колегія ДКЗ України розглянула матеріали геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища і державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин цього родовища, за результатами чого затвердила їх та прийняла рішення визнати Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геологічного ризику користувача надр, відкоригувати основні техніко-економічні показники розробки родовища станом на 01.01.2016 згідно з експертними висновками ОСОБА_25 та ОСОБА_1 , апробувати запаси газу і конденсату, тощо. Результати розгляду затверджено протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.

Таким чином, з урахуванням ціни реалізації вуглеводнів, нормативів рентної плати за користування надрами та облікової ставки, чинних на момент проведення потенційного розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами, та відомостей про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення й експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, затверджені протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659, ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримала всі вихідні дані, необхідні для проведення такого розрахунку.

18.10.2016 з метою отримання права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія» звернулось до Держгеонадр із заявою та доданими до неї документами щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища), вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища у Полтавській області відповідно до п.п. 1, п. 8 Порядку.

За результатами розгляду 16.02.2017 Держгеонадра відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у наданні вказаного спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 31.01.2017 № 344, яким Держгеонадрам відмовлено в погодженні надання без проведення аукціону зазначеного спеціального дозволу. З таких же причин 28.03.2017 Держгеонадра за результатами розгляду документів, які надійшли 02.02.2017, черговий раз відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» в наданні без проведення аукціону цього спеціального дозволу.

13.03.2017 директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 звернувся до Держгеонадр із черговою заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області без проведення аукціону на підставі п.п. 1, п. 8 Порядку, додавши до неї необхідні документи, в тому числі копію протоколу ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.

Не пізніше грудня 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, одному із народних депутатів України 8-го скликання, в силу наявного статусу представника влади, наданих йому повноважень та пов`язаних із цим можливостей, стало відомо про намагання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

В зазначений період часу у не встановленому досудовим розслідуванням місці з метою участі в діяльності ТОВ «Аркона Газ-Енергія» згаданий народний депутат України під час зустрічі із ОСОБА_24 домовились про передачу частини корпоративних прав Товариства на користь підконтрольних цьому депутату осіб взамін на його сприяння в отриманні зазначеного спеціального дозволу та в подальшій діяльності Товариства. Усі наступні дії, пов`язані з отриманням ТОВ «Аркона Газ-Енергія» цього спеціального дозволу, мали погоджуватись ОСОБА_24 із вказаним народним депутатом.

З метою передачі частини корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на користь підконтрольних зазначеному народному депутату осіб 24.04.2017 ОСОБА_24 , маючи частку у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Аркона Газ-Енергія», написав заяви про відступлення частин належної йому частки в розмірі 24,75% на користь компанії «Ешбері Юніверсал ЛТД» та 2,5% на користь ОСОБА_26 . В цей же день заяви аналогічного змісту написані іншим засновником (учасником) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_27

26.04.2017 Полтавською обласною радою прийнято рішення № 431, згідно з яким погоджено Держгеонадрам надання без проведення аукціону ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища на території Гадяцького та Лохвицького районів Полтавської області.

Після отримання вказаного рішення Полтавської обласної ради, тобто наприкінці квітня - в першій половині травня 2017 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, знаючи про необхідність визначення та сплати збору за видачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 у не встановленому досудовим розслідуванням місці прийняли рішення про вжиття заходів щодо заниження суми цього збору, розробили план та визначилися з колом осіб для вчинення кримінального правопорушення і керували у подальшому його скоєнням. Така ініціатива ОСОБА_24 та ОСОБА_25 була підтримана одним із народних депутатів України 8-го скликання, яким в подальшому координувались дії учасників злочину.

Як один із ініціаторів скоєння кримінального правопорушення, на виконання злочинного умислу, ОСОБА_24 з метою заниження розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами, ухилення від сплати його дійсної вартості й отримання таким чином права користування родовищем, наприкінці квітня - в першій половині травня 2017 року залучив до вчинення злочину заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань УкрДГРІ ОСОБА_28 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_29 та експерта ДКЗ України й директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_25 , який, в свою чергу, залучив до його вчинення експерта ДКЗ України й провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_1 та головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_30 .

Для реалізації вказаного вище спільного умислу групи осіб один із народних депутатів України 8-го скликання, використовуючи наданий йому статус представника влади та пов`язані із цим можливості, ОСОБА_24 , використовуючи свої знайомства з учасниками групи, та ОСОБА_25 , використовуючи здобуті знання у сфері геології та знайомства з учасниками групи, координуючи спрямовані на вчинення злочину спільні зусилля, забезпечили скоєння злочину таким шляхом.

Будучи обізнаними про те, що при використанні під час обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами ціни реалізації вуглеводнів, нормативів рентної плати за користування надрами та облікової ставки, чинних в травні 2017 року, та відомостей про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення й експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, затверджені протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659, розмір збору за надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону складатиме значну суму грошових коштів, у згаданого народного депутата та ОСОБА_24 разом з іншими співучасниками злочину виник умисел на зменшення розміру цього збору.

З метою реалізації вказаного спільного злочинного умислу 11.05.2020 ОСОБА_24 як директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» (Замовник) уклав з УкрДГРІ (Виконавець) в особі ОСОБА_28 договір № КД0589-481, відповідно до умов якого УкрДГРІ мав надати послуги з визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища. Результатом надання вказаних послуг є експертна оцінка вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища та рекомендації Держгеонадрам щодо розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням.

Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору Замовник зобов`язується надати Виконавцю необхідну для розрахунків завірену інформацію, перелік якої визначається Додатком № 2 до цього договору.

Згідно з додатком № 2 до договору № КД0589-481 від 11.05.2017 «Перелік основної геологічної та техніко-економічної інформації, що необхідна для визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища» для проведення розрахунків ТОВ «Аркона Газ-Енергія» зобов`язано було надати до УкрДГРІ таку інформацію та документи: пояснювальна записка, у якій висвітлено місце розташування площі, структурно-тектонічна будова, нафтогазоносність з ресурсами вуглеводнів; фактичні техніко-економічні показники розробки власне об`єкта або об`єкта-аналога; протокол ДКЗ України та розділи техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) (за наявності); протоколи ЦКР Міненерговугілля та ТЕО (за наявності).

Проведення розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами доручено ОСОБА_29 та її підлеглим - старшому науковому співробітнику ОСОБА_21 та інженеру-математику 2 категорії ОСОБА_22 .

Під час цього розрахунку, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на зменшення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами, ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_30 підготовлено неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, які ними були передані ОСОБА_29 для проведення розрахунку.

ОСОБА_29 , в порушення п. 5 Методики, будучи обізнаною з матеріалами геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, зокрема з показниками розділу «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища», в тому числі й відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 8, в першій половині травня 2017 року під час визначення розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами використала не існуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.

В результаті проведеного таким чином розрахунку початкова ціна продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища склала 3 868 300 грн., що відображено в таблиці 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, підписаною ОСОБА_29 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 .

Для прикриття злочинної діяльності зазначеної групи осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_25 підготували довідку від імені ТОВ «Аркона Газ-Енергія», в якій зазначили неправдиві відомості щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік. Вказану довідку 15.05.2017 підписано ОСОБА_24 та в подальшому передано ОСОБА_29 .

Крім того, з цією ж метою 15.05.2017 між ОСОБА_24 як директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» та ОСОБА_25 як директором ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» укладено договір № 190-17, відповідно до умов якого ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» зобов`язувалось виконати роботу по створенню науково-технічної продукції - «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища». Датою укладення цього договору зазначено 28.04.2017. Вказаний Проект виконано, в тому числі, ОСОБА_25 , ОСОБА_30 (відповідальний виконавець), ОСОБА_1 та 18.05.2017 передано ОСОБА_29 .

Зважаючи на положення Кодексу України «Про надра», Закону України «Про нафту і газ», Правил розробки нафтових і газових родовищ, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.03.2017 № 118, Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та природних ресурсів України від 03.03.2003 № 34/м, підстави для виготовлення «Проекту дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища» були відсутні. Крім цього, зазначений Проект не був затверджений у встановленому законом порядку.

ОСОБА_29 , здійснюючи обрахунок вартості спецдозволу, прийняла документи, у яких були вказані завідомо недостовірні відомості, та використала їх для обґрунтування визначеної нею вартості цього спеціального дозволу.

Таким чином, підготувавши неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційних відрахувань Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, склавши довідку щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік та розробивши «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_30 надали іншим співучасникам інформацію щодо найбільш прийнятного способу вчинення злочину, а також усунули перешкоди до вчинення злочину, передавши їм документи, використання яких полегшило досягнення злочинного результату.

Зазначені інформація та документи в порушення п. 5 Методики стали основою для Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке складено спільно ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_30 .

За результатами засідання Комісії з питань надрокористування Держгеонадр 13.05.2017 ухвалено рішення рекомендувати Держгеонадрам врахувати пропозиції Комісії щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з п.п. 1, п. 8 Порядку суб`єктам господарювання, в тому числі ТОВ «Аркона Газ-Енергія».

15.05.2017 тимчасово виконуючим обов`язки Голови Держгеонадр ОСОБА_31 на підставі п. 8 Порядку, у зв`язку з наявністю підстав для надання спеціальних дозволів та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування, видано наказ № 217 про надання суб`єктам господарювання, в тому числі ТОВ «Аркона Газ-Енергія», спеціального дозволу на користування надрами.

15-16.05.2017, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_28 , будучи обізнаним про використання під час визначення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами неіснуючих показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 78а, як керівник робочої групи УкрДГРІ з виконання розрахунків вартості спеціальних дозволів на право користування надрами, підписав Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами. Також цю Таблицю підписано іншими членами робочої групи.

16.05.2017 ОСОБА_24 та ОСОБА_28 , знаючи про використання під час визначення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами неіснуючих показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, за результатами наданих послуг підписали Акт № 1 здавання-приймання наданих послуг за договором від 11.05.2017 № КД0589-481.

16.05.2017 УкрДГРІ на адресу Держгеонадр надіслано лист щодо визначення рекомендованої початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами, до якого додано згадані Таблицю 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» та Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами.

17.05.2017 ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області 3 863 300 грн.

18.05.2017 начальником Управління надрокористування та міжнародного співробітництва Держгеонадр ОСОБА_32 на підставі наказу від 15.05.2017 № 217 підписано та видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830. Крім цього, ОСОБА_24 та ОСОБА_32 в цей же день підписано Угоду про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), яка є додатком до спеціального дозволу, а також програму робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, яка є додатком до Угоди про умови користування надрами.

01.06.2017, на виконання раніше досягнутих домовленостей між одним із народних депутатів України 8-го скликання та ОСОБА_24 , рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Аркона Газ-Енергія» погоджено відступлення (продаж) ОСОБА_24 та ОСОБА_27 на користь компанії «Ешбері Юніверсал ЛТД» і ОСОБА_26 належних їм частин часток в статутному капіталі Товариства, затверджено новий склад учасників Товариства та внесено відповідні зміни до його статуту. В цей же день проведено державну реєстрацію згаданих змін.

Таким чином, при використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.

Розрахункова різниця між фактично сплаченою вартістю збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобування вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища № 4830 від 18.05.2017 та дійсною початковою ціною продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища дорівнює 196 810 530 грн.

Відповідно до п. 28 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 року, збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Отже, внаслідок протиправних дій зазначених осіб, у тому числі ОСОБА_1 , Державним бюджетом України недоотримано грошових коштів в сумі 196 810 530 грн., що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжким наслідком.

Окрім цього, ОСОБА_1 за наведених вище обставин, діючи умисно, сприяв у вчиненні службового підроблення, тобто складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

В період з 11 по 16 травня 2017 року ОСОБА_29 , будучи завідувачем сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на зменшення розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, за попередньою змовою з одним із народних депутатів України 8-го скликання, директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 , заступником директора з виробництва, економіки та загальних питань УкрДГРІ ОСОБА_28 , експертом ДКЗ України й директором ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_25 , експертом ДКЗ України й провідним інженером ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_1 та головним інженером ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_30 , будучи обізнаною з матеріалами геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, зокрема з показниками розділу «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища», в тому числі й відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 8, використавши інформацію та документи, надані ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_30 , внесла до Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища недостовірні відомості про фактичні дані робіт ТОВ «Аркона Га-Енергія» за 2016 рік, а також до Таблиці 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» Обґрунтування не існуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, на основі яких зробила недостовірний висновок про початкову ціну продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища в розмірі 3 868 300 грн.

Після цього ОСОБА_29 видала вказаний офіційний документ шляхом підписання та передачі до УкрДГРІ для його подальшого спрямування до Держгеонадр з метою сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» зазначеної суми коштів як суми збору за видачу спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.

Зазначений документ став однією з підстав для сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області 3 863 300 грн.

Крім цього, директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 , діючи за попередньою змовою з одним із народних депутатів України 8-го скликання, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_30 , 15.05.2017, перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, будучи обізнаним про дійсні показники роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у 2016 році, з метою заниження розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища і створення видимості законності проведених спеціалістами УкрДГРІ розрахунків вартості цього спеціального дозволу, підписав складену ОСОБА_1 та ОСОБА_25 довідку від імені ТОВ «Аркона Газ-Енергія» із зазначеними в ній неправдивими відомостями щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Га-Енергія» за 2016 рік. Після цього ОСОБА_24 передав вказану довідку ОСОБА_25 для використання під час визначення розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та складання «Проекту дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища».

Також ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_30 , діючи за попередньою змовою з одним із народних депутатів України 8-го скликання, ОСОБА_24 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , з метою заниження розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами, отримання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» права користування родовищем, прикриття злочинної діяльності зазначеної групи осіб і створення видимості законності проведених спеціалістами УкрДГРІ розрахунків вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, будучи обізнаними зі справжніми відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, в період з 15.05.2017 по 18.05.2017, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Харків, вул. Гімназійна Набережна, 20, підготували Звіт про науково-дослідну роботу «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», до якого внесли неправдиві відомості щодо показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища. Після цього ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_30 підписали цей документ та 18.05.2017 передали ОСОБА_29 .

Підставою для звернення до суду з зазначеним клопотанням стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та встановлених слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час застосування запобіжного заходу ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися і продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на те, що на теперішній час, органу досудового розслідування ще належить допитати ряд свідків, отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Белізу та Республіки Панама, надіслати запит про міжнародну правову допомогу до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, отримати висновок комп`ютерно-технічної судової експертизи, провести огляд техніки, вилученої під час обшуків, проведених 29.07.2020, вирішити питання про необхідність проведення додаткової комплексної судово-економічної експертизи та вирішити питання про достатність доказів для підозри інших осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Прокурор зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому необхідним є продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2020 року зазначене клопотання прокурора було задоволено. Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за викладених у клопотанні обставин та ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати. Так, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати, стали підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Домашній арешт є одним із запобіжних заходів, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (п. 4 ч. 1 ст. 176 , ч. 1 ст. 181 КПК України).

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

У відповідності до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, слідчий суддя за результатом розгляду клопотання прокурора, дослідивши матеріали провадження, дійшов мотивованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, не вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та остаточність кваліфікації його дій.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень з огляду на наступне.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

31 липня 2020 року в межах кримінального провадження № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Водночас, як вірно встановлено слідчим суддею, матеріали, додані до клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 зазначених кримінальних правопорушень.

Так, висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України слідчий суддя дійшов на підставі досліджених у судовому засіданні документах, зокрема:

- висновку експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020. Відповідно до цього висновку надані ТОВ «Аркона Газ-Енергія» вихідні дані, особливо в частині нормативів експлуатаційних витрат, не підтверджені фактичними даними діяльності ТОВ «Аркона Газ-Енергія» і призвели до заниження вартості спеціального дозволу. При використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.;

- протоколу огляду документів, які містять інформацію про фактичні дані роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки, що визначають структуру собівартості видобутку газу та конденсату і покладені в основу обґрунтування нормативів експлуатаційних витрат за статтями: матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати від 15.07.2019, з яких вбачається, що згідно з показниками фінансової звітності, поданої товариством до підрозділу ДФС, матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, прямі витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати на підприємстві відсутні;

- листа Держгеонадра № 10494/10-20 від 13.07.2020 в якому зазначено, що «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаний ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» на замовлення ТОВ «Аркона Газ-Енергія» відповідно до договору № 190-17 від 28.04.2017 до Держгеонадр не надходив та не погоджувався;

- листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 8/3-16/590-20 від 14.07.2020 у якому зазначено, що подання проектів дослідно-промислової розробки родовищ не входить до переліку документів, що подаються разом із заяво про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

- документів, отриманих в результаті тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ДП «Укрнаукагеоцентр» ПАТ НАК «Надра України», а саме книги 2 ГЕО-2016 «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області, якою обґрунтовано моделі геологічної будови покладів, підраховано початкові та поточні запаси вуглеводних покладів, обгрунтовано вихідні дані для технологічних розрахунків, виконано техніко-економічні та техніко-технологічні розрахунки розробки, підготовлено дані для економічних розрахунків, проведено економічні розрахунки варіантів розробки покладів та їх оптимізацію. Книга № 2 Оцінки містить розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» в якому містяться відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, амортизаційні відрахування. Зазначений розділ додано після висловлення експертами ДКЗ України ОСОБА_1 та ОСОБА_25 зауважень щодо матеріалів Геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища під час проведення ДКЗ України державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин родовища (договір № 140 від 05.09.2016, укладений між директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 та ДКЗ України). Зокрема, висловлено зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деяких категорій покладів у вигляді техніко-економічної доповіді, що свідчить про обізнаність останніх з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища;

- листа УкрДГРІ № 687 від 16.05.2017, в якому міститься результат розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням найти, газу (промислова розробка родовищ) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» - рекомендована початкова вартість спецдозволу у сумі 3 868 300,00 грн.;

- обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке виготовлене УкрДГРІ та направлене 16.05.2017 року за №687 в Державну службу геології та надр України на лист від 15.05.2017, яке містить посилання на «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаного ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» згідно договору № 190-17 від 28.04.2017 в частині уточнення станом на травень 2017 року системи розробки та рекомендований ДКЗ України варіант освоєння ресурсів і запасів родовища та зазначено, що експлуатаційні витрати розраховані, виходячи з фактичних даних роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки;

- платіжного доручення № 15 від 17.05.2017 щодо сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» збору в сумі 3 863 300,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами;

- протокола огляду речей, вилучених за результатами проведення 13.06.2019 обшуку автомобіля Ауді ( НОМЕР_1 ) від 25.11.2019, а саме документів (договорів, листів), що стосуються розробки Проекта дослідно-промислової розробки «Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища»;

- довідки щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, підписана директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 03.50.2017;

- протокола огляду інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «Укрнет» від 17.02.2020 з відповідними додатками, які містять листи, направлені 13.05.2017 ОСОБА_1 на електронну поштову скриньку ОСОБА_25 з додатками документів - довідок з фактичними даними робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік;

- листування щодо погодження необхідних даних, висвітлених у вказаних довідках, яке містить підтвердження надання ОСОБА_25 вказівок ОСОБА_1 щодо коригування розрахунків та подальшого скерування їх ОСОБА_29 .. В подальшому зазначені довідки були підписані директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_24 та скеровані ОСОБА_29 ;

- протокола огляду від 27.07.2020 матеріалів геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

А тому доводи захисника про відсутність у матеріалах провадження доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Посилання захисника ОСОБА_23 на невідповідність висновку експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020 правовим висновкам встановленим у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/7627/18 від 15.10.2019 та наявність у зазначеному висновку інших істотних недоліків, які викликають сумнів в обґрунтованості підозри колегія суддів відхиляє, оскільки такі висновки не мають преюдиціального значення і не є обов`язковими при прийнятті рішення слідчим суддею, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При цьому, як вірно зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, оцінка запереченням сторони захисту щодо існування обґрунтованої підозри вже надавалась судом при застосуванні запобіжного заходу.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, з чим повністю погоджується і колегія суддів.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; слідчий суддя встановив, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 - пособництво в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 - пособництво у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того слід враховувати, що підозрюваний ОСОБА_1 на момент обрання запобіжного заходу володів паспортами громадянина України для виїзду за кордон серія і номер НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , а тому мав можливість безперешкодно та швидко залишити територію України.

Колегія суддів відкидає доводи сторони захисту про відсутність ризику переховування, так як вказані паспорти були здані ОСОБА_1 до органів державної влади з огляду на те, що обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України був покладений на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2020 року, термін дії якої було визначено до 04 жовтня 2020 року. Тобто, в разі закінчення строку дії вказаної ухвали без його продовження, підозрюваному ОСОБА_1 мають бути повернуті вказані паспорти, що в свою чергу відновить існування ризику переховування. А тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що здача ОСОБА_1 паспортів до відповідних органів державної влади не свідчить про зменшення ризику переховування чи втрату ним актуальності, оскільки покладення цього обов`язку є запобіжником у вчиненні ОСОБА_1 дій із переховування.

При цьому, колегія суддів також вважає правильним висновок слідчого судді, що належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 , на яку посилається сторона захисту, не свідчить про те, що в умовах можливого притягнення до кримінальної відповідальності він у майбутньому не зможе вжити заходів, направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду.

На думку колегії суддів, реальна можливість вільної зміни ОСОБА_1 свого місця перебування підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, який на момент розгляду слідчим суддею клопотання прокурора не зменшився.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Колегія суддів погоджується, що ОСОБА_1 , користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які не допитані, осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, однак не ідентифікованих органом досудового розслідування, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення корупційних злочинів.

Зважаючи на тривалу спільну роботу разом з ОСОБА_25 і ОСОБА_30 , ОСОБА_1 може впливати на них з метою схиляння до дачі показів виправдувального характеру. Сторона обвинувачення посилається на необхідність проведення допитів значної кількості свідків, в тому числі співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Враховуючи тривалий досвід роботи у сфері геології, використовуючи своє знайомство із цими співробітниками, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може впливати на них з метою схиляння до дачі показів виправдувального характеру. Крім того, орган досудового розслідування посилається на встановлення фактів участі ОСОБА_33 у спробах неправомірного впливу на експертів, залучених до проведення судових експертиз.

Таким чином, на підставі наведених обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування ризику впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, який на момент розгляду слідчим суддею клопотання прокурора не зменшився.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про існування ризику перешкоджання ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки стороною обвинувачення обґрунтовано зазначено про вірогідність існування фактів участі ОСОБА_1 у проведенні контрольованих ОСОБА_25 та ОСОБА_24 експертних досліджень, замовлених останнім, з метою отримання висновків, які б обґрунтовували законність проведеного розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища. Так, матеріали клопотання містять листування щодо завчасного погодження результатів висновків науково-технічних оцінок Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, проведених Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу.

Разом з тим, при встановленні наявності існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слід враховувати, що органом досудового розслідування встановлено факти виготовлення підозрюваним недостовірних документів, які б обґрунтовували необхідність використання ОСОБА_29 саме тих показників, які були нею використані під час проведення вказаного дослідження, що свідчить про високу ймовірність такого ризику. А тому, на переконання колегії суддів, висновок слідчого судді про існування ризику перешкоджання ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином є обґрунтованим.

Вищенаведені ризики, які не зменшились і продовжують існувати та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваної іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином слідчий суддя дійшов вірного висновку про відсутність нових обставин та доказів, які б переконували у можливості застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи викладені захисником ОСОБА_23 у поданій апеляційній скарзі стосовно того, що запобіжний захід застосовано поза межами строку досудового розслідування, який не було продовжено у законному порядку, є аналогічними доводам, зазначеним захисником в поданих до слідчого судді запереченнях на клопотання прокурора про продовження строку тримання особи під домашнім арештом та були обґрунтовано ним відхилені з огляду на те, що продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні саме прокурором є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів провадження, постановою Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 продовжено до шести місяців, тобто до 30 січня 2021 року.

Разом з тим, стаття 294 КПК України із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року передбачає, що строк досудового розслідування може бути продовжений до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками (підпункт 20 пункту 7 параграфу 1 розділу 4).

Водночас, відповідно до пункту 4 параграфу 2 розділу 4 вказаного Закону, підпункт 20 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто 16 березня 2018 року, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Таким чином, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 52018000000000182, в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 березня 2018 року, тобто до введення в дію змін передбачених підпунктом 20 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вказаного Закону, то при продовженні строку досудового розслідування належить застосовувати положення КПК України, які діяли до набрання чинності вищевказаним Законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК України (в редакції, яка діяла до 16 березня 2018 року), строк досудового розслідування може бути продовжений до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

А тому, продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні саме прокурором відповідає вимогам закону, а доводи захисника стосовно того, що запобіжний захід застосовано поза межами строку досудового розслідування є необґрунтованими.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком захисника, що оскаржуваною ухвалою передбачено абсолютну заборону ОСОБА_1 залишати місце проживання, навіть якщо є дозвіл від детектива (слідчого), прокурора або суду, оскільки як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали від 02 жовтня 2020 року, слідчим суддею зазначено, що застосування до ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту не свідчить про неможливість ОСОБА_1 покидати житло, зокрема з метою отримання медичної допомоги, оскільки такі дії можуть вчинятися з дозволу детектива, прокурора на підставі обґрунтованого звернення підозрюваного.

Крім того, 08 жовтня 2020 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянувши заяву адвоката Радутного О.Е. про роз`яснення ухвали слідчого судді від 02 жовтня 2020 року постановив роз`яснити вказану ухвалу таким чином: «Під час дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_1 не може залишати місце свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , однак в разі наявності обґрунтованої необхідності, у виняткових випадках може залишити місце свого проживання та територію м. Харкова лише з дозволу детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000182»

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту, що цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло ставить під загрозу життя підозрюваного та унеможливлює відвідування лікарні, соціальних закладів та установ проведення медичних експертиз. Так, вказані обставини були враховані слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, було враховано стан здоров`я підозрюваного та взято до уваги інформацію, наявну у наданих стороною захисту документах, досліджених у судовому засіданні, відсутність даних щодо загострення захворювань, а також факт проживання його із дружиною, яка зможе забезпечувати підозрюваного необхідними для життєдіяльності речами, продуктами харчування. Водночас, нових доказів чи обставин, які б вказували на необхідність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу стороною захисту надано не було.

В разі виникнення у ОСОБА_1 необхідності відвідування лікарні, соціальних закладів чи установ проведення медичних експертиз останній має можливість реалізувати своє право шляхом звернення з обґрунтованим клопотанням для отримання відповідного дозволу, водночас в разі виникнення у підозрюваного термінової необхідності в отриманні медичних послуг він може отримати таку шляхом виклику бригади швидкої медичної допомоги.

Крім того, на переконання суду необґрунтованими є й доводи захисту стосовно того, що обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні є порушенням права ОСОБА_1 на захист.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді та вже встановлено колегією суддів, слідчий суддя розглядаючи клопотання прокурора дійшов обґрунтованого висновку про існування ризику впливу підозрюваного ОСОБА_1 на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, який на момент розгляду слідчим суддею клопотання прокурора не зменшився.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Одним з таких обов`язків є обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.

Таким чином, з метою запобігання ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на інших підозрюваних слідчим суддею було правомірно продовжено строк дії обов`язку утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, водночас таке обмеження не може розцінюватися як порушення права ОСОБА_1 на захист.

При судовому розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням прокурора матеріали доводять наявність правових підстав для продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 199, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Радутного Олександра Едуардовича - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич