- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
- Lawyer : Biliavskoho Ya.M., Shtokalova Ye.A., Terefenko O.R.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/9099/20
Провадження1-кс/991/9327/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
прокурора Перова А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Білявського Я.М., Штокалова Є.А., Терефенко О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова Андрія Вікторовича
про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Озаричи Конотопського району Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, адвокат, директор ТОВ «Всеукраїнська юридична рада»,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,
ВСТАНОВИВ:
06 листопада 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.
1. Доводи клопотання
У клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_3 за пособництвом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також за попередньою змовою з іншими невстановленими особами у період часу з 01.06.2020 до 11.06.2020 пропонували та обіцяли надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 млн. дол. США, а 12.06.2020 ОСОБА_3 за пособництвом з ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 6 млн. дол. США, а останній в свою чергу надав неправомірну вигоду у розмірі 5 млн. дол. США за винесення заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури постанови про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування у межах якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України, а процесуальне керівництво - прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 1 млн. дол. США ОСОБА_2 залишив у себе для подальшого розподілу між ним та ОСОБА_3 .
13.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 19 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 538 400 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
У зв`язку із внесенням ОСОБА_5 застави його було звільнено з-під варти.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 продовжено до 11.10.2020 включно. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2020 - до 12.11.2020 в межах строку досудового розслідування.
Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризиків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часу застосування запобіжного заходу не зменшилися і продовжують існувати та потребою у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які в силу особливої складності провадження і необхідністю виконання певного комплексу процесуальних дій неможливо провести до закінчення дії попередньої ухвали.
Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:
- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та неможливість звільнення від відбування покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон; неодноразові перетини державного кордону та відповідно обізнаність та досвід перетинів державного кордону України; майновий стан ОСОБА_1 та членів його родини;
- ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального провадження. Прокурор зазначає, що органом досудового розслідування встановлено, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного злочину, а тому існує необхідність у дослідженні кореспонденції та технічних засобів ОСОБА_1 та інших співучасників. Проте, з огляду на специфіку вчиненого злочину, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 , разом із іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні можуть створити нові чи спотворити існуючі документи, що мають доказове значення, створивши у такий спосіб штучні докази невинуватості, зокрема формальні документи, що стали уявною підставою для отримання та передачі грошових коштів.
Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на те, що на теперішній час, органу досудового розслідування ще належить завершити проведення судової експертизи відеозвукозаписів розмов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом 05-12.06.2020; провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на з`ясування походження 5 млн. дол. США, переданих 12.06.2020 для надання заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за винесення ним процесуального рішення на користь бенефіціарного власника групи компаній Burisma Group, зокрема, здійснити доступ до відомостей про рух коштів за період з 01.01.2020 по 12.06.2020 по рахункам 11 компаній вказаної групи, а також, пов`язаних з ними юридичних та фізичних осіб, здійснити аналіз отриманої інформації та провести за його результатами додаткові слідчі і інші процесуальні дій для з`ясування походження коштів; здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ «Київстар», а саме: відомостей стосовно номеру мобільного зв`язку НОМЕР_1 , який використовувався ОСОБА_4 за період часу з 30.04.2020 до 12.06.2020 включно; прийняти кінцеве рішення у кримінальному провадженні, передбаченого ст. 283 КПК України.
2. Доводи сторони обвинувачення
Прокурор Перов А.В. у судовому засіданні клопотання про продовження обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з наведених у ньому підстав. Просив клопотання задовольнити.
Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час, ризики передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України не втратили актуальність та продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 .
3.Доводи сторони захисту
Захисники Білявський Я.М., Штокалов Є.А. , Терефенко О.Р. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , заперечили. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора. В обґрунтування цього твердження зазначили, що подане клопотання носить формальний характер та не відрізняється від попередніх клопотання про продовження обов`язків. Жоден із ризиків про існування яких зазначає прокурор, враховуючи належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 з моменту застосування запобіжного заходу, є неактуальними. Так ОСОБА_1 не створює жодних перешкод у проведенні слідчих (розшукових) та процесуальних дій за його участю, добровільно надав зразки голосу для проведення експертизи. На сьогоднішній день, жодних процесуальних та слідчих дій за участю ОСОБА_1 не проводиться, а тому зважаючи на забезпечення з боку ОСОБА_1 належної процесуальної поведінки, продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України є недоцільним. Стверджують, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід є достатньо суворим та відповідно є дієвою мірою стримання від протиправної та неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, на думку сторони захисту, обмеження у спілкуванні із іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні порушує право ОСОБА_1 на захист. З огляду на те, що сторона обвинувачення вже не має наміру допитувати підозрюваних, то у такому разі відсутні підстави стверджувати, що ними можуть узгоджуватися дії та показання.
Також зазначають, що обмеження у можливості ОСОБА_1 вільно пересуватися за кордон перешкоджає його діяльності як арбітру міжнародної категорії з хокею, можливості судити міжнародні хокейні матчі, що відбуватимуться за кордоном.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисників та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що у жодну змову з ОСОБА_2 не вступав та до 12.06.2020 взагалі не був із ним знайомий. Також послався на те, що з часу застосування він демонструє належну процесуальну поведінку, а тому необхідність у продовженні обов`язків відсутня. Обмеження у пересуванні не дає змогу виїзжати за кордон, здійснювати судівство у хокейних матчах, що відбуватимуться за межами України, а також зустрічатися з клієнтами з інших країн як адвокатові.
4.Оцінка та висновки слідчого судді
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 10.08.2020. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 19 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 358 400 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
У зв`язку із внесенням застави вважається, що до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 продовжено до 11.10.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2020 до 12.11.2020 включно продовжено строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
За змістом ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 194 КПК України у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, зокрема застави на підозрюваного покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
За змістом ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Зокрема, слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; значення інших обставин у контексті встановлених ризиків.
4.1. Щодо існування обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:
- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;
- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;
- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;
- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 369 КК України - пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.
У примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 КК України є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники. Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка за змістом положень п. 3 примітки до ст. 368 КК України та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» є особою, яка займає особливо відповідальне становище.
При чому для кваліфікації діяння за ч. 4 ст. 369 КК України не має значення, кому надавалася неправомірна вигода для подальшої передачі, ключовим є статус службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, у особи, якій призначалися грошові кошти для вчинення дій з використанням наданої їй влади.
Наведені обставини, у сукупності із поясненнями прокурора наданими у судовому засіданні дають підстави для висновку про те, що описані у клопотанні дії, на момент їх вчинення, становлять кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що висновки органу досудового розслідування не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється:
- протоколи допитів свідка ОСОБА_8 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, про зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБ України та САП ОГП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;
- протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_2 від 11.06.2020, в яких зафіксований факт і зміст спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 від 05.06.2020 та 10.06.2020 щодо передачі неправомірної вигоди;
- протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону ОСОБА_8 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;
-протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;
- протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, де виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;
- протокол добровільної видачі від 12.06.2020, за яким переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_8 та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі, з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;
- протокол огляду речей від 12.06.2020 з додатком («Пояснення спеціаліста»), а саме 2 флеш-накопичувача, що містилися в переданому ОСОБА_8 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590;
- копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України;
- протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;
- протокол огляду місця події від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;
- протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_2 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_8 ;
- протокол огляду речей від 22.06.2020, а саме інформації з мобільного телефону ОСОБА_3 вилученого під час обшуку, з якого вбачається її спілкування з ОСОБА_2 та іншими особами з приводу обставин надання неправомірної вигоди та залучення до переговорів і зустрічі ОСОБА_1 .
Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання про те, що мали місце обставини, зазначені у клопотанні, до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_1 .
Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. При цьому, висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, є підставою для продовження строку дії обов`язків.
4.2. Щодо існування ризиків
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
- ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду;
- ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування не втратив свою актуальність.
Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 . Так злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України належить до категорії тяжких корупційних злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
В оцінці актуальності цього ризику слідчий суддя також враховує, що документи, що дають право на виїзд за кордон ОСОБА_1 не здавалися. ОСОБА_1 неодноразово виїздив за кордон, а тому має досвід та обізнаний із порядком перетину державного кордону України.
Також слідчий суддя враховує відомості щодо майнового стану підозрюваної та членів сім`ї ОСОБА_1 . Так згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, а також довідки з БТІ ОСОБА_1 на праві власності належить 4 квартири у м. Києві, його дружині ОСОБА_9 2 квартири у м. Києві, а також одна квартира у м. Києві належить їм на праві спільної часткової власності, що свідчить про фінансову можливість ОСОБА_1 тривалий час перебувати в умовах розшуку, у тому числі за кордоном.
На момент розгляду клопотання ці обставини продовжують існувати, а тому у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування є актуальним та виправдовує покладення певних обов`язків, пов`язаних із його існуванням.
Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження
Обґрунтованими є і твердження прокурора про актуальність означеного ризику. Відповідно до матеріалів клопотання слідчі дії щодо збору доказів у кримінальному провадження, у зв`язку із чим строк досудового розслідування на підставі відповідної ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2020 продовжено до 12.02.2021. Прокурор посилається на те, що органом досудового розслідування досі встановлюються засоби передачі інформації, що використовувались підозрюваною для комунікації з іншими особами, які перевіряються на причетність до вчинення правопорушення, і загроза знищення, приховування або спотворення вказаної інформації підозрюваною є досі реальною. Матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що такі засоби зв`язку могли активно застосовуватися при організації і вчиненні кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про актуальність ризику знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Таким чином, під час розгляду клопотання прокурор довів, що на теперішній час, продовжують існувати ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, а також ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
При вирішенні питання про продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування та знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження продовжують існувати.
Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у необхідності у продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Бездоганна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Також обставини, на які посилається сторона захисту в обґрунтування відсутності доцільності продовження строку дії обов`язків, були враховані слідчим суддею під час попереднього продовження строку дії обов`язків та стали підставою для пом`якшення умов запобіжного заходу. Доказів в обґрунтування вимог про скасування процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , сторона захисту не надала.
Отже клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 є обґрунтованим.
4.4. Щодо строку дії обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного
У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини підстав для незастосування таких обов`язків слідчий суддя не вбачає.
Покладення таких обов`язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам, а саме ризикам переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, а також знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Обов`язки, що продовжуються, не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного. Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, пов`язане із здійсненням досудового розслідування тяжкого злочину, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Продовження обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду, викликане доведенням стороною обвинувачення ризику знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, обґрунтування якого наведене вище, а тому підстав для скасування цього обов`язку слідчий суддя не вбачає.
Оскільки, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12.02.2021, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, належить продовжити на 2 місяці до 10.01.2021 включно.
З цих підстав клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А.В. належить задовольнити.
Керуючись статтями 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А.В. у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 задовольнити.
Продовжити на два місяці, тобто до 10 січня 2021 року, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т. Р. Хамзін