Document No. 92844080

Date of the hearing: 11/11/2020
Date of the decision: 11/11/2020
Case №: 991/9097/20
Proceeding №: 52020000000000362
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Secretary : Finko Yu.V.
Lawyer : Sukhova Yu.M., Storozhenko D.O.
Prosecutor : Perov A.V.

Справа № 991/9097/20

Провадження1-кс/991/9325/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Перова А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Сухова Ю.М., Стороженка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова Андрія Вікторовича

про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялта, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_3 за пособництвом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також за попередньою змовою з іншими невстановленими особами у період часу з 01.06.2020 до 11.06.2020 пропонували та обіцяли надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 млн. дол. США, а 12.06.2020 ОСОБА_3 за пособництвом з ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6 млн. дол. США, а останній в свою чергу надав неправомірну вигоду у розмірі 5 млн. дол. США за винесення заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури постанови про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування у межах якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України, а процесуальне керівництво - прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 1 млн. дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12.06.2020 становить 26 599 900 грн., ОСОБА_1 залишив у себе для подальшого розподілу між ним та ОСОБА_3 .

Отримавши для себе грошові кошти у сумі 1 млн. дол. США за послуги, пов`язані із пособництвом у наданні неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , який обіймає посаду першого заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, незаконно набув активів у вигляді грошових коштів, сума яких більше ніж на 6 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

12.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

02.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України - пособництво у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб;

- ст. 368-5 КК України - незаконне збагачення, а саме набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 40 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080 000 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2020 продовжено строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 07.10.2020 та одночасно визначено заставу у розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 000 грн.

У зв`язку із внесенням ОСОБА_1 застави його було звільнено з-під варти.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2020 до 12.11.2020 включно продовжено строк обов`язків покладених на ОСОБА_1 .

Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликана існуванням ризиків, передбачених п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часу застосування запобіжного заходу не зменшилися і продовжують існувати, та потребою у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які в силу особливої складності провадження і необхідністю виконання певного комплексу процесуальних дій неможливо провести до закінчення дії попередньої ухвали.

Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:

- ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на суспільний резонанс кримінального провадження; тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 та неможливість звільнення від відбування покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів; наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон; неодноразові перетини державного кордону та відповідно обізнаність та досвід перетинів державного кордону України; майновий стан ОСОБА_1 та членів його сім`ї - дружини; обставини його затримання, а саме спробу здійснити втечу з використанням вогнепальної зброї;

- ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального провадження. Прокурор зазначає, що органом досудового розслідування встановлено, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного злочину, а тому існує необхідність у дослідженні кореспонденції та технічних засобів ОСОБА_1 та інших співучасників. Проте, з огляду на специфіку вчиненого злочину, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 , разом із іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні можуть створити нові чи спотворити існуючі документи, що мають доказове значення, створивши у такий спосіб штучні докази невинуватості, зокрема формальні документи, що стали уявною підставою для отримання та передачі грошових коштів;

- ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. В обґрунтування існування цього ризику на момент продовження строку дії обов`язків прокурор посилається на те, що органу досудового розслідування ще належить допитати свідків, з числа співробітників ГУ ДФС у м. Києві, які перебували на чергуванні у день передачі неправомірної вигоди та здійснювали пропускний режим до паркінгу та приміщень ДПС. Враховуючи тривалий досвід роботи ОСОБА_1 на посадах, у тому числі керівних у податкових органах та набуті за час цієї роботи зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій є підстави вважати, що він може вжити заходів із тиску на свідків з метою схиляння їх до дачі показань виправдувального характеру;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій за ОСОБА_1 було встановлено, що у ході узгодження передачі неправомірної вигоди за закриття керівником САП кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , пропонував ОСОБА_7 за неправомірну вигоду вирішити питання про закриття кримінальних проваджень і щодо інших осіб. Крім того повідомив ОСОБА_7 про обізнаність із обставинами протиправної діяльності ОСОБА_4 та можливість використати наявну у нього інформацію для відкриття кримінальних проваджень за іншими фактами, а потім отримувати неправомірну вигоду за вирішення питання про їх закриття.

Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на те, що на теперішній час, органу досудового розслідування ще належить завершити проведення судової експертизи відеозвукозаписів розмов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом 05-12.06.2020; провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на з`ясування походження 5 млн. дол. США, переданих 12.06.2020 для надання заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за винесення ним процесуального рішення на користь бенефіціарного власника групи компаній Burisma Group, зокрема, здійснити доступ до відомостей про рух коштів за період з 01.01.2020 по 12.06.2020 по рахункам 11 компаній вказаної групи, а також, пов`язаних з ними юридичних та фізичних осіб, здійснити аналіз отриманої інформації та провести за його результатами додаткові слідчі і інші процесуальні дій для з`ясування походження коштів; здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ «Київстар», а саме: відомостей стосовно номеру мобільного зв`язку НОМЕР_1 , який використовувався ОСОБА_4 за період часу з 30.04.2020 до 12.06.2020 включно; прийняти кінцеве рішення у кримінальному провадженні, передбаченого ст. 283 КПК України.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Перов А.В. у судовому засіданні клопотання про продовження обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з наведених у ньому підстав. Просив клопотання задовольнити.

Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час, ризики передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не втратили актуальність та продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 .

3.Доводи сторони захисту

Захисники Стороженко Д.О. та Сухов Ю.М. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 заперечили. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування заперечень послалися на такі обставини:

1) необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри. Так, на думку захисників, обставини, викладені у повідомленні про підозру, є суперечливими та не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, зазначають, що у повідомленні про підозру зазначено про встановлені органом досудового розслідування обставини, що мали місце у період з 01.06.2020 по 03.06.2020, але кримінальне провадження було зареєстровано лише 03.06.2020. Особа, через яку начебто мала передаватися неправомірна вигода є позаштатним агентом НАБУ і саме ця особа була ініціатором зустрічі з ОСОБА_1 для обговорення питання надання неправомірної вигоди співробітникам НАБУ чи САП;

2) висловлювання, наведені у повідомлені про підозру, зокрема, твердження про достатність доказів для оголошення підозри чи висновку про причетність та вину ОСОБА_1 , порушують «презумпцію невинуватості» та створюють негативне уявлення в очах суду про особу;

3) недоведення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- щодо ризику переховування. Захисники стверджують, що існування ризиків не може обґрунтовуватися лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення. Наявність у ОСОБА_1 та його дружини нерухомості не надає можливість ОСОБА_1 якимось чином ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та жодним чином не пов`язана із таким ризиком. Наявність у ОСОБА_1 закордонного паспорта сама по собі не може бути обґрунтуванням ризику втечі, особливо враховуючи ту обставину, що наразі майже всі країни світу закрили свої кордони для іноземців. Крім того за необхідності ОСОБА_1 готовий їх здати на зберігання детективам НАБУ. Під час затримання ОСОБА_1 неправильно оцінив ситуацію і сприйняв співробітників правоохоронних органів за грабіжників. Після того як ОСОБА_1 зрозумів, що ці особи є працівниками правоохоронних органів, він добровільно припинив вчиняти дії із опору їм;

- щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Посилання на існування цього ризику, на думку захисників, є неконкретним. Крім того, усі речі, які могли мати істотне значення для встановлення обставин справи, були вилучені співробітниками НАБУ під час проведення обшуків 12.06.2020;

- щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обґрунтування наведене прокурором на підтвердження існування цього ризику, нівелюється тим, що з 12.06.2020 по 21.08.2020 ОСОБА_1 перебував під вартою, а 20.07.2020 звільнений з державної служби. До того ж прокурор не наводить переліку свідків, на яких ОСОБА_1 може чинити тиск;

- щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Захисники зазначають про те, що посилання на існування цього ризику не носить конкретний характер, оскільки не містить посилання на конкретне кримінальне правопорушення, яке може вчинити ОСОБА_1

4) недоцільність продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування цього твердження посилаються на належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та виконання усіх покладених на нього обов`язків. У клопотанні прокурор наводить ті самі мотиви для продовження строку дії обов`язків, що і у попередньому клопотанні, без додаткового обґрунтування. Це свідчить про недоцільність продовження обов`язків чи необхідність їх послаблення. Також зазначають, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, де проживає разом з дружиною та донькою. На утриманні ОСОБА_1 перебувають його батьки та батьки дружини. За місцем роботи та проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, займає активну позицію у вихованні доньки, раніше не судимий.

Якщо ж слідчий суддя дійде висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, то у такому разі просили розширити територію у межах якої ОСОБА_1 можна пересуватися без дозволу слідчого. Крім того наголосили на необхідності визначення конкретного переліку осіб від спілкування про обставини із якими ОСОБА_1 належить утриматися.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи своїх захисників та просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього.

Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та захисників, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов таких висновків.

4.Оцінка та висновки слідчого судді

У зв`язку із внесенням ОСОБА_1 застави його було звільнено з-під варти.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2020 до 12.11.2020 включно продовжено строк обов`язків покладених на ОСОБА_1 , а саме:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

За змістом ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 194 КПК України у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, зокрема застави на підозрюваного покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Зокрема, слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; значення інших обставин у контексті встановлених ризиків.

4.1. Щодо існування обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 369 КК України - пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб;

- ст. 368-5 КК України - незаконному збагаченні, а саме набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

У примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 КК України є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники. Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка за змістом положень п. 3 примітки до ст. 368 КК України та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» є особою, яка займає особливо відповідальне становище. При чому для кваліфікації діяння за ч. 4 ст. 369 КК України не має значення, кому надавалася неправомірна вигода для подальшої передачі, ключовим є статус службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, у особи, якій призначалися грошові кошти для вчинення дій з використанням наданої їй влади.

Згідно з приміткою 1 до ст. 368-5 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_1 на час подій, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні обіймав посаду першого заступника ГУ ДПС України у м. Києві, а отже був державним службовцем і відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону - особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У відповідності до п. 3 примітки вказаної статті під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти). Із викладених прокурором обставин вбачається, що предметом збагачення могли бути готівкові кошти у сумі 1 млн доларів США, які відповідають визначенню активів. Із змісту клопотання вбачається, що згідно з офіційним курсом долара США до гривні станом на 12.06.2020, 1 млн. дол. США відповідає 26 599 900 грн.

Відповідно до декларації ОСОБА_1 його загальний дохід за 2019 рік склав 584 240,00 грн. Згідно із декларацією ОСОБА_1 перед звільненням за період з 01.01.2020 по 20.08.2020, йому нараховано заробітну плату у розмірі 207 241 грн. та пенсії у сумі 67 883 грн. З огляду на це, сума отриманих ОСОБА_1 активів перевищує законний дохід останнього у більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Наведені обставини у сукупності із поясненнями прокурора у судовому засіданні дають підстави для висновку про те, що описані у клопотанні дії на момент їх вчинення становлять кримінальне правопорушення. Відповідно висновки органу досудового розслідування не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється:

- протоколи допитів свідка ОСОБА_7 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, про зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБ України та САП ОГП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;

- протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_1 від 11.06.2020, в яких зафіксований факт і зміст спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 від 05.06.2020 та 10.06.2020 щодо передачі неправомірної вигоди;

- протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону ОСОБА_7 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

- протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;

- протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, де виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

- протокол добровільної видачі від 12.06.2020, за яким переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_7 та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі, з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;

- протокол огляду речей від 12.06.2020 з додатком («Пояснення спеціаліста»), а саме 2 флеш-накопичувача, що містилися в переданому ОСОБА_7 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

- копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України;

- протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;

- протокол огляду місця події від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;

- протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_1 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_7 ;

- протокол огляду речей від 22.06.2020, а саме інформації з мобільного телефону ОСОБА_3 вилученого під час обшуку, з якого вбачається її спілкування з ОСОБА_1 та іншими особами з приводу обставин надання неправомірної вигоди.

Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини про які зазначається у клопотанні та щодо їх вчинення може бути причетний ОСОБА_1 .

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження обов`язків, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Враховуючи заперечення наведені стороною захисту, слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості» на що посилається сторона захисту.

Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України є підставою для продовження строку дії обов`язків.

4.2. Щодо існування ризиків

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду;

- ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення.

- ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування не втратив свою актуальність.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 . Так санкції ч. 4 ст. 369 та ст. 368-5 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, ч. 4 ст. 369 КК України також передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна або без такої. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за ці злочини не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

В оцінці актуальності цього ризику слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_1 неодноразово виїздив за кордон, а тому має досвід та обізнаний із порядком перетину державного кордону України.

Також слідчий суддя враховує відомості щодо майнового стану підозрюваної та членів сім`ї ОСОБА_1 . Так відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, а також за період з січня по серпень та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 та його дружина - ОСОБА_8 володіють значною кількістю нерухомості, а також грошовими коштами як у готівковій формі, так і розміщених на банківських рахунках. Ця обставина свідчить про фінансову можливість ОСОБА_1 тривалий час перебувати в умовах розшуку, у тому числі за кордоном.

На момент розгляду клопотання ці обставини продовжують існувати, а тому у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування є актуальним та виправдовує покладення певних обов`язків, пов`язаних із його існування.

Водночас доводи прокурора щодо обставин затримання ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, не є обставинами, які формують переконання щодо існування ризику переховування. Крім того, оцінюючи пояснення надані детективом ОСОБА_9 щодо обставин затримання ОСОБА_1 , можна дійти висновку, що останній дійсно міг неправильно оцінити ситуацію, яка склалася у той момент. Отже ця обставина не враховується слідчим суддею в оцінці існування ризику переховування.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження

Обґрунтованими є і твердження прокурора про актуальність означеного ризику. Відповідно до матеріалів клопотання слідчі дії щодо збору доказів у кримінальному провадження тривають, у зв`язку із чим строк досудового розслідування на підставі відповідної ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2020 продовжено до 12.02.2021. Прокурор посилається на те, що органом досудового розслідування досі встановлюються засоби передачі інформації, що використовувались підозрюваними для комунікації з іншими особами, які перевіряються на причетність до вчинення правопорушення, і загроза знищення, приховування або спотворення вказаної інформації підозрюваним є досі реальною. Матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що такі засоби зв`язку могли активно застосовуватися при організації і вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про актуальність ризику знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

Оцінивши доводи клопотання, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час продовжує існувати ризик незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків. Так відповідно до доводів прокурора, органу досудового розслідування ще належить допитати свідків з числа співробітників ГУ ДФС у м. Києві, які перебували на чергуванні у день передачі неправомірної вигоди та здійснювали пропускний режим до паркінгу та приміщень ДПС. Враховуючи тривалий досвід роботи ОСОБА_1 на посадах, у тому числі керівних, у податкових органах та набуті за час цієї роботи зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій є підстави вважати, що він може вжити заходів з метою схиляння останніх до надання вигідних йому показань. Той факт, що ОСОБА_1 у липні 2020 року звільнений з державної служби не впливає на можливість використання набутого ним за час роботи у податкових органах авторитету та зв`язків.

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків зберігає свою актуальність протягом усього строку досудового провадження, а також і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

В обґрунтування цього ризику прокурор зазначає, що за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій за ОСОБА_1 було встановлено, що у ході узгодження передачі неправомірної вигоди за закриття керівником САП кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_7 за неправомірну вигоду вирішити питання про закриття кримінальних проваджень і щодо інших осіб. Крім того повідомив ОСОБА_7 про обізнаність із обставинами протиправної діяльності ОСОБА_4 та можливість використати наявну у нього інформацію для відкриття кримінальних проваджень за іншими фактами, а потім отримувати неправомірну вигоду за вирішення питання про їх закриття.

Водночас, враховуючи, що досудове розслідування триває вже більше п`яти місяців, матеріали клопотання мають містити певні докази за результатами перевірки цих відомостей та посилання на більш конкретні факти. Але матеріали доказів на підтвердження цьому не містять.

За таких умов, цей ризик не враховується при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на ОСОБА_1 .

Таким чином, під час розгляду клопотання прокурор довів, що на теперішній час, продовжують існувати ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, а також ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Доказів, що свідчать про протилежне сторона захисту не надала.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

При вирішенні питання про продовження обов`язків, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ст. 368-5 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.

Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у необхідності у продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження. Надаючи оцінку доводам сторони захисту слідчий суддя зазначає, що застосований запобіжний захід та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України забезпечують належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих дій, що проводяться органом досудового розслідування.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного на яку посилається сторона захисту не свідчить про відсутність зазначених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Отже клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , є обґрунтованим.

4.4. Щодо строку дії обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини підстав для незастосування таких обов`язків слідчий суддя не вбачає.

Покладення таких обов`язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам, а саме ризикам переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Водночас враховуючи, що ОСОБА_1 має будинок, розташований у Київській області, а також, що з моменту застосування запобіжного заходу він не порушував покладених на нього обов`язків і потреба у його постійному перебуванні у м. Києві вже не є такою актуальною, слідчий суддя, з урахуванням думки прокурора, вважає за можливе розширити територію у межах якої ОСОБА_1 може пересуватися без дозволу детектива або прокурора, визначивши її у межах м. Києва та Київської області.

Обов`язки, що продовжуються не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного. Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, пов`язане із здійсненням досудового розслідування тяжкого злочину, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Продовження обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду, викликане доведенням стороною обвинувачення ризиків знищення, приховування або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, обґрунтування якого наведене вище, а також ризику незаконного впливу на свідків, а тому підстав для скасування цього обов`язку чи його зміни слідчий суддя не вбачає.

Переконливих обставин в обґрунтування вимог про скасування процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 сторона захисту не наводить.

Оскільки, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12.02.2021, то в такому строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить продовжити на 2 місяці, до 11.01.2021.

З цих підстав клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А.В. належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А.В. у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 задовольнити частково.

Продовжити на два місяці, тобто до 11 січня 2021 року, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- не відлучатись з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін

Search

Document No. 92844080

УХВАЛА

ВСТАНОВИВ:

УХВАЛИВ: