Document No. 93128686

Date of the hearing: 23/11/2020
Date of the decision: 23/11/2020
Case №: 991/9565/20
Proceeding №: 52017000000000636
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Secretary : Cherevach I.I.
Lawyer : Dikoho S.M.
Prosecutor : Semak I.A.

Справа № 991/9565/20

Провадження1-кс/991/9800/20

УХВАЛА

23 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Черевач І.І.,

прокурора Семака І.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника Дікого С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларацій та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_6 , його заступник ОСОБА_7 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_8 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_9 , державні інспектори ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_12 .

При цьому, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучі директором Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, координувала безпосередньо з засновником і очільником злочинної організації ОСОБА_2 дії по прихованню факту існування та діяльність злочинної організації під час перевірки діяльності Департаменту і Київської міської митниці ДФС при підготовці відповідей вказаного Департаменту на запити перевірки, чим сприяла іншим учасникам організації у вчинюваних ними злочинах.

Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».

Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.

Натомість, діючи у складі учасників Київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.

Також, діючи у складі учасників Київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.

На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 63 824 670, 97 грн.

26.11.2019 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду;

5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрювану обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю та розширено територію за межі якої підозрюваній заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2020, до 26.11.2020 включно.

16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 26.11.2020.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи що з часу повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, строк досудового розслідування перестав збігати та не рахується у загальний строк розслідування, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрювану обов`язків на два місяці.

Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні подане клопотання підтримав та зазначив, що не дивлячись на той факт, що стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів справи, наведений у клопотанні ризик продовжує мати місце і з часом не зменшився. Аргументацію наявності ризику надав аналогічну тексту поданого клопотання. У зв`язку з продовженням існування ризику, обґрунтованістю підозри та зупиненням строку збігання досудового розслідування, через відкриття матеріалів справи стороні захисту, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та продовжити строк дії обов`язків на два місяці.

Захисник Дікий С.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що аргументація необхідності продовження строку дії обов`язків є аналогічною з усіма раніше поданими клопотаннями, прокурором ніяким чином не доводиться продовження існування наведеного ним ризику. Підозрювана не має грошових статків для переховування, не має жодного відношення до статків ОСОБА_2 , а її виїзди за кордон були пов`язані із займаною посадою. Також захисник зазначив, що тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою аргументації існування ризику переховування. Крім того захисник зауважив, що з огляду на кінцеву дату закінчення досудового розслідування, дату відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування та приписи КПК України щодо обрахування строку досудового розслідування, у сторони обвинувачення залишилося 10 діб до закінчення строку досудового розслідування, а тому продовження строку дії процесуальних обов`язків у відношенні підозрюваної ОСОБА_1 терміном на два місяці є безпідставним. У сукупності викладеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засідання підтримала позицію захисника та просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та 11.11.2020 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

6) носити електронний засіб контролю.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.

16.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності до вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом огляду від 11.02.2020 мобільного телефону ОСОБА_1 , в ході якого виявлено листування між електронними поштами « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як власником телефону та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка перебувала у користуванні ОСОБА_2 щодо надання ОСОБА_1 інформації про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, з приводу схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості; (2) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018, щодо електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за результатом якого встановлено надання ОСОБА_1 інформації про перевірку Департаменту ДФС з приводу митного оформлення товарів та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду повністю не втратив своєї актуальності.

Існування цього ризику, на переконання суду, пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .

Так, інкриміновані ОСОБА_1 злочини, є тяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями за найтяжкий з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що поряд з віднесенням злочину, передбаченого ст. 364 КК України до корупційного, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_1 винною в інкримінованих їй злочинах, остання повинна буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, дотепер залишається актуальним, хоча і є мінімальним з огляду на процесуальну поведінку підозрюваної за час проведення досудового розслідування та відсутність нарікань на поведінку ОСОБА_1 з боку сторони обвинувачення.

З огляду на викладене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України - ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.

Водночас з наведеним, оскільки матеріали поданого до суду клопотання не містять жодних відомостей щодо спроб порушення ОСОБА_1 раніше покладених на неї обов`язків та про такі порушення не зазначається самим прокурором, вказані факти, на переконання суду, свідчать про добросовісне ставлення підозрюваної до обмежень, пов`язаних з її статусом. Крім того, як було встановлено під час судового засідання, усі виклики підозрюваної до органу досудового розслідування здійснюються за допомогою мобільного зв`язку, без направлення поштових відправлень за місцем мешкання та місцем роботи останньої. Зазначене, на думку суду, свідчить про недоцільність продовження строку дії обов`язків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а тому, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваної, вважаю за можливе послабити запобіжний захід, застосований відносно неї, шляхом скасування обов`язків прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом та повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Одночасно зі скасуванням обов`язку прибувати за першим викликом до вищезазначених осіб, слідчий суддя зазначає, що приписами ст. 42 КПК України встановлений загальний обов`язок підозрюваного прибувати за викликом до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду.

З приводу заперечень сторони захисту, щодо неможливості продовження строку дії обов`язків понад 10 діб, оскільки саме такий строк досудового розслідування залишився у сторони обвинувачення для закінчення загального строку у кримінальному провадженні, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування. Водночас, згідно ч. 7 ст. 194 цього кодексу, обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців та у разі необхідності цей строк може бути продовжений. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що у разі завершення досудового розслідування та наданні стороні захисту доступу до матеріалів провадження, в порядку ст. 290 КПК України та наявною необхідність продовження строку дії обов`язків, вони можуть бути продовженні слідчим суддею до двох місяців. З огляду на викладене вважаю посилання захисту про неможливість продовження строку дії обов`язків, безпідставними.

Беручи до уваги вищевикладене, з метою мінімізації доведеного ризику, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити строк дії обов`язків, передбачених п.п. 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме визначені обов`язки в достатній мірі та повно забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної та досягнення мети кримінального провадження, а їх скасування на даному етапі може завдати шкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити частково.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:

1) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

2) утримуватися поза межами процесуальних дій від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636;

3) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії ухвали встановити до 23 січня 2021 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. М. Мойсак