- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Secretary : Cherevach I.I., Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Lahomina A.A.
- Prosecutor : Semak I.A.
Справа № 991/9564/20
Провадження1-кс/991/9799/20
У Х В А Л А
25 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Черевач І.І., Заплатинської К.В.,
прокурора Семака І.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Лагоміна А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП від 18.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, а саме до 26.11.2020.
16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, відтак з цього часу строк розслідування перестав збігати.
Ухвалами слідчих суддів обов`язки, покладені на підозрюваного із частковим пом`якшенням були продовжені. Востаннє слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою обов`язки продовжено до 26.11.2020, включно.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії вказаних обов`язків. Так, в межах вказаного строку потребується ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування та здійснити ознайомлення з доказами сторони захисту, сформувати обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та надати їх копії підозрюваним.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків у межах строку досудового розслідування.
Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав. Зазначив, що встановлені попередніми ухвалами слідчих суддів ризики дотепер не зникли, а тому, з метою належної процесуальної поведінки підозрюваного, є доцільним продовження усіх обов`язків на два місяці.
Захисник Лагоміна А.А. заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що матеріали провадження не містять жодних доказів, які б підтверджували існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. Крім того, зауважив, що правових підстав для продовження покладених обов`язків при виконанні ст. 290 КПК України, процесуальними нормами не передбачено. Також звернув увагу, що через те, що кримінальне провадження порушено у 2017 році, то відповідно на теперішній час не може застосовуватися положення ст. 219 КПК України в частині того, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не включається у строк досудового розслідування, а тому 26 листопада 2020 року є останнім днем досудового розслідування. Відповідно безпідставним вважає продовження строків процесуальних обов`язків до двох місяців. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, просив відмовити у продовженні дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
В подальшому ОСОБА_1 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, а також підозрюваному було розширено територію виїзду без отримання відповідного дозволу від уповноваженої особи до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 до 26.11.2020, включно.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.
16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, відтак з цього часу строк розслідування перестав збігати.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати необхідність продовження строків дії обов`язків, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності до вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом огляду від 11.10.2018, відповідно до якого був оглянутий ноутбук Asus X555LB-DM142D, вилучений в ході проведення обшуку по АДРЕСА_1 , у якому наявна програма Skype, користувачем якою був ОСОБА_1 . В оглянутому ноутбуці виявлені файли, що містять зображення печаток іноземних компаній, які були контрагентами по договорам купівлі-продажу із заниженими відомостями про вартість товарів, які ставали підставою для заниження самих митних платежів під час підготовки та організації митного оформлення товарів; (2) протоколом огляду мобільного телефону Xiaomi M1805E10A, вилученого під час затримання ОСОБА_1 , в якому наявна переписка з підготовки документації для оформлення товарів на таможні; (3) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (4) матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отриманими 26.05.2020 від компетентних органів ОАЕ, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є бенефіціарним власником компанії INFORT TRADE LTD, за ціною контрактів з якою визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольним ОСОБА_2 декларантами тощо та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Одночасно з цим, слідчий суддя також звертає увагу на заперечення сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри та неналежності доказів, та зазначає, що надані заперечення стосуються саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. Крім цього, суд приймає до уваги, що стороні захисту відкриті матеріали у порядку ст. 290 КПК України, що також може впливати на визначення обґрунтованості підозри, адже ч. 1 ст. 290 КПК України закріплює, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання при продовженні покладених на підозрюваного обов`язків до 26.11.2020, однак слідчим суддею було зазначено, що він значно зменшився в порівнянні з початковою стадією досудового розслідування, коли була висунута підозра.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на його дотримання покладених на нього обов`язків, головним чином у зв`язку із тим, що обов`язки забезпечені достатнім розміром застави. Проте при вирішені питання про продовження дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що на думку слідчого судді, може бути мотивом для нього переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Отже зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер має місце, хоча він і значно зменшився з огляду на процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на існуючий ризик, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення належним чином довела необхідність продовження покладених обов`язків, так як виконання вимог ст. 290 КПК України та подальший судовий розгляд, не можуть беззаперечно свідчити про те, що обов`язки повинні бути припиненими, а будь-які ризики відпали.
Слідчий суддя вважає безпідставним твердженням сторони захисту, що при виконанні вимог ст. 290 КПК України відсутні правові підстави продовження обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування. Водночас, згідно ч. 7 ст. 194 цього кодексу, обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців та у разі необхідності цей строк може бути продовжений. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що у разі завершення досудового розслідування та наданні стороні захисту доступу до матеріалів провадження, в порядку ст. 290 КПК України та наявною необхідністю продовження строку дії обов`язків, вони можуть бути продовжені слідчим суддею до двох місяців.
Не можуть бути прийняті до уваги і твердження захисника, що через те, що відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 26.09.2017, тобто до набуття змін за Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», які не мають зворотньої дії у часі відносно того, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею, а тому відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України ніяк не впливають на перебіг строків досудового розслідування, який закінчується 26.11.2020. і час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування повинен враховуватися у строк досудового розслідування.
Частина 3 ст. 219 КПК України в редакції від 03.08.2017, яка діяла на час внесення відомостей про зазначене кримінальне правопорушення до ЄРДР, закріплювала норму, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею. Отже на час внесення відомостей про це кримінальне правопорушення до ЄРДР положення про те, що не враховуються строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, вже було закріплено у Кримінальному процесуальному кодексі. Згодом ч. 3 ст. 219 КПК України було змінено Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким закріплено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею та викладено у новій редакції. Частина 3 у новій редакції не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Так як, кримінальне провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017внесено до набуття чинності цих змін, тобто до 16.03.2018, відповідно ч. 3 ст. 219 у новій редакції не застосовується, проте застосовується ч. 3 ст. 219 КПК України у редакції до набуття змін, яка також містила положення про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України.
За таких обставин, позиція захисника, що строки після повідомлення 16.11.2020 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування продовжували свій перебіг є безпідставними та не ґрунтуються на нормах КПК України.
Також не відповідає позиція сторони захисту нормам КПК України, що через те, що сторона обвинувачення не долучила належних підтверджуючих даних, що всім підозрюваним та їх захисникам повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, відповідно строки досудового розслідування продовжують свій перебіг і повинні закінчитися 26.11.2020. Тому продовження процесуальних обов`язків поза межами строків досудового розслідування є безпідставним.
Слідчий суддя з цього приводу зазначає, що керуючись ст. 290 КПК України та 219 КПК України, строки досудового розслідування застосовуються не до кожного підозрюваного, а до відповідного кримінального провадження. Через це, при повідомленні про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку визначеному ст. 290 КПК України будь-кому із сторони кримінального провадження, може свідчити, що строк ознайомлення не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України.
З огляду на викладене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, який з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшився, але не перестав існувати повністю, з метою його мінімізації, досягнення завдання кримінального провадження, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 КПК України і відмова у їх продовженні може завдати шкоду досудовому розслідуванню.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 25 січня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак