Document No. 93247831

Справа № 991/9688/20

Провадження1-кс/991/9928/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., прокурора Лучківа Ю.В., захисника Щеннікової Г.О. та підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Долина, Івано-Франківської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №52018000000000182, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучків Ю.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02.03.2018, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово та строк дії покладених на нього обов`язків на 60 діб, у межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 стосовно обставин кримінального провадження №52018000000000182 поза межами слідчих дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, прокурор послався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, з яких злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним, за який правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Окрім того прокурор вказав на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного закінчується 01.12.2020, прокурор звернувся до суду з клопотанням про їх продовження.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав, наполягав на тому, що саме такий вид запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов`язків у визначеному попередніми ухвалами слідчих суддів обсязі здатні забезпечувати процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 . Крім того зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і не зникли, а досудове розслідування триває, тому сторона обвинувачення просить суд продовжити строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладених раніше обов`язків ще на 60 діб, у межах строку досудового розслідування. Під час судового засідання прокурором надано постанову про продовження строку досудового розслідування від 29.09.2020. Відповідно до змісту наданої постанови вбачається, що у кримінальному провадженні №52018000000000182 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 30.01.2021.

У судовому засіданні та в письмових запереченнях захисник Щеннікова Г.О. та підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечували та просили відмовити у його задоволенні. Зазначили, що наразі відсутні перешкоди для застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту в нічний час доби. Зауважили, що ОСОБА_1 не відсторонений від посади за основним місцем роботи - ТОВ «НВФ «Проекс-Нафтогаз», але впродовж чотирьох місяців позбавлений можливості виконувати трудові обов`язки та відповідно утримувати сім`ю. Також зазначили, що підозрюваний є інвалідом третьої групи та позбавлений можливості відвідувати заклади охорони здоров`я.

Адвокат Щеннікова Г.О. також зазначила, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02.03.2018 сплинув 30.09.2020 та його не було продовжено законним чином, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Поряд з цим захисник вказала на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, оскільки ОСОБА_1 не є ані службовою, ані посадовою особою у розумінні КК України. До того ж матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження встановлення матеріального збитку від нібито протиправної його діяльності.

Захисник вважає, що всі доводи сторони обвинувачення обґрунтовуються неналежними доказами щодо яких наявні сумніви у законності способу їх отримання, а також спростовуються як рядом судових рішень, якими встановлено правомірність видачі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу, так і висновками аудиторських перевірок та експертних досліджень. А довідка щодо фактичних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік не являється офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України, що свідчить про відсутність предмета злочину.

Сторона захисту також вважає, що не доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали надані сторонами під час судового розгляду, заслухавши думку учасників судового процесу, слідчій суддя зазначає наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52018000000000182 від 02.03.2018 за підозрою ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_1 та ОСОБА_27 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.03.2016 з метою отримання права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцької площі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» звернулось до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) із заявою та доданими до неї документами на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцької площі у Полтавській області.

Отримавши від Міністерства екології та природних ресурсів України погодження надання надр у користування (наказ від 13.04.2016 № 158), Держгеонадра 23.05.2016 відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у наданні вказаного спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 19.04.2016 № 74, яким Держгеонадрам відмовлено у погодженні видачі зазначеного спеціального дозволу.

З метою здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр і підрахунку запасів корисних копалин та подальшого затвердження підрахунку запасів корисних копалин у Державній комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ України) й уникнення таким чином проведення аукціону з продажу спеціального дозволу 04.07.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_27 з ДП «Укрнаукагеоцентр» укладено договір № 1260-ПР/16/1 на проведення геолого-економічної оцінки запасів Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016.

Спеціалістами ДП «Укрнаукагеоцентр» на підставі укладеного договору виконано попередню геолого-економічну оцінку та за її результатами створено геолого-тематичну продукцію на тему: «Геолого-економічна оцінка Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища Полтавської області України». До Книги 2 «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» включено розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища». Зазначений розділ, окрім іншого, містить відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування.

Після завершення зазначених робіт матеріали геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області подані для розгляду та проходження державної експертизи в ДКЗ України.

05.09.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_27 з ДКЗ України укладено договір № 140 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Державна експертиза матеріалів геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища проводилась експертами ДКЗ України на підставі укладених договорів на виконання робіт: серед інших, ОСОБА_25 - технологічна (розробка) експертиза (договір від 07.09.2016 № 0607, акт приймання виконаної роботи за договором від 30.09.2016), ОСОБА_1 - техніко-економічне обґрунтування (договір від 07.09.2016 № 0608, акт приймання виконаної роботи за договором від 30.09.2016).

В ході проведення цієї експертизи вказаними експертами висловлювались зауваження щодо матеріалів геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища. Зокрема експертами ДКЗ України ОСОБА_25 та ОСОБА_1 , серед інших, висловлено також зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деякої категорії покладів у вигляді техніко-економічної доповіді. Авторами вказані зауваження прийнято та матеріали ГЕО доповнено розділом «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища». Викладене свідчить про обізнаність ОСОБА_25 та ОСОБА_1 з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі й відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища.

28.09.2016 колегія ДКЗ України розглянула матеріали геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища і державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин цього родовища, за результатами чого затвердила їх та прийняла рішення визнати Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геологічного ризику користувача надр, відкоригувати основні техніко-економічні показники розробки родовища станом на 01.01.2016 згідно з експертними висновками ОСОБА_25 та ОСОБА_1 , апробувати запаси газу і конденсату, тощо. Результати розгляду затверджено протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.

Таким чином, з урахуванням ціни реалізації вуглеводнів, нормативів рентної плати за користування надрами та облікової ставки, чинних на момент проведення потенційного розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами, та відомостей про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення й експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, затверджені протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659, ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримала всі вихідні дані, необхідні для проведення такого розрахунку.

18.10.2016 з метою отримання права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія» звернулось до Держгеонадр із заявою та доданими до неї документами щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища), вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища у Полтавській області відповідно до п.п. 1, п. 8 Порядку.

За результатами розгляду 16.02.2017 Держгеонадра відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у наданні вказаного спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 31.01.2017 № 344, яким Держгеонадрам відмовлено в погодженні надання без проведення аукціону зазначеного спеціального дозволу. З таких же причин 28.03.2017 Держгеонадра за результатами розгляду документів, які надійшли 02.02.2017, черговий раз відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» в наданні без проведення аукціону цього спеціального дозволу.

13.03.2017 директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_27 звернувся до Держгеонадр із черговою заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області без проведення аукціону на підставі п.п. 1, п. 8 Порядку, додавши до неї необхідні документи, в тому числі копію протоколу ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.

Не пізніше грудня 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, одному із народних депутатів України 8-го скликання, в силу наявного статусу представника влади, наданих йому повноважень та пов`язаних із цим можливостей, стало відомо про намагання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

В зазначений період часу у не встановленому досудовим розслідуванням місці з метою участі в діяльності ТОВ «Аркона Газ-Енергія» згаданий народний депутат України під час зустрічі із ОСОБА_27 домовились про передачу частини корпоративних прав Товариства на користь підконтрольних цьому депутату осіб взамін на його сприяння в отриманні зазначеного спеціального дозволу та в подальшій діяльності Товариства. Усі наступні дії, пов`язані з отриманням ТОВ «Аркона Газ-Енергія» цього спеціального дозволу, мали погоджуватись ОСОБА_27 із вказаним народним депутатом.

З метою передачі частини корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на користь підконтрольних зазначеному народному депутату осіб 24.04.2017 ОСОБА_27 , маючи частку у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Аркона Газ-Енергія», написав заяви про відступлення частин належної йому частки в розмірі 24,75% на користь компанії «ЕшберіЮніверсал ЛТД» та 2,5% на користь ОСОБА_28 . В цей же день заяви аналогічного змісту написані іншим засновником (учасником) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_29

26.04.2017 Полтавською обласною радою прийнято рішення № 431, згідно з яким погоджено Держгеонадрам надання без проведення аукціону ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища на території Гадяцького та Лохвицького районів Полтавської області.

Після отримання вказаного рішення Полтавської обласної ради, тобто наприкінці квітня - в першій половині травня 2017 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, знаючи про необхідність визначення та сплати збору за видачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, ОСОБА_27 та ОСОБА_25 у не встановленому досудовим розслідуванням місці прийняли рішення про вжиття заходів щодо заниження суми цього збору, розробили план та визначилися з колом осіб для вчинення кримінального правопорушення і керували у подальшому його скоєнням. Така ініціатива ОСОБА_27 та ОСОБА_25 була підтримана одним із народних депутатів України 8-го скликання, яким в подальшому координувались дії учасників злочину.

Як один із ініціаторів скоєння кримінального правопорушення, на виконання злочинного умислу, ОСОБА_27 з метою заниження розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами, ухилення від сплати його дійсної вартості й отримання таким чином права користування родовищем, наприкінці квітня - в першій половині травня 2017 року залучив до вчинення злочину заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань УкрДГРІ ОСОБА_24 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_23 та експерта ДКЗ України й директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_25 , який, в свою чергу, залучив до його вчинення експерта ДКЗ України й провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_1 та головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_26 .

Для реалізації вказаного вище спільного умислу групи осіб один із народних депутатів України 8-го скликання, використовуючи наданий йому статус представника влади та пов`язані із цим можливості, ОСОБА_27 , використовуючи свої знайомства з учасниками групи, та ОСОБА_25 , використовуючи здобуті знання у сфері геології та знайомства з учасниками групи, координуючи спрямовані на вчинення злочину спільні зусилля, забезпечили скоєння злочину таким шляхом.

Будучи обізнаними про те, що при використанні під час обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами ціни реалізації вуглеводнів, нормативів рентної плати за користування надрами та облікової ставки, чинних в травні 2017 року, та відомостей про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення й експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, затверджені протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659, розмір збору за надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону складатиме значну суму грошових коштів, у згаданого народного депутата та ОСОБА_27 разом з іншими співучасниками злочину виник умисел на зменшення розміру цього збору.

З метою реалізації вказаного спільного злочинного умислу 11.05.2020 ОСОБА_27 як директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» (Замовник) уклав з УкрДГРІ (Виконавець) в особі ОСОБА_24 договір № КД0589-481, відповідно до умов якого УкрДГРІ мав надати послуги з визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища. Результатом надання вказаних послуг є експертна оцінка вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища та рекомендації Держгеонадрам щодо розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням.

Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору Замовник зобов`язується надати Виконавцю необхідну для розрахунків завірену інформацію, перелік якої визначається Додатком № 2 до цього договору.

Згідно з додатком № 2 до договору № КД0589-481 від 11.05.2017 «Перелік основної геологічної та техніко-економічної інформації, що необхідна для визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища» для проведення розрахунків ТОВ «Аркона Газ-Енергія» зобов`язано було надати до УкрДГРІ таку інформацію та документи: пояснювальна записка, у якій висвітлено місце розташування площі, структурно-тектонічна будова, нафтогазоносність з ресурсами вуглеводнів; фактичні техніко-економічні показники розробки власне об`єкта або об`єкта-аналога; протокол ДКЗ України та розділи техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) (за наявності); протоколи ЦКР Міненерговугілля та ТЕО (за наявності).

Проведення розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами доручено ОСОБА_23 та її підлеглим - старшому науковому співробітнику ОСОБА_21 та інженеру-математику 2 категорії ОСОБА_22 .

Під час цього розрахунку, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на зменшення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами, ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_26 підготовлено неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, які ними були передані ОСОБА_23 для проведення розрахунку.

ОСОБА_23 , в порушення п. 5 Методики, будучи обізнаною з матеріалами геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, зокрема з показниками розділу «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища», в тому числі й відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 8, в першій половині травня 2017 року під час визначення розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами використала не існуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.

В результаті проведеного таким чином розрахунку початкова ціна продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища склала 3 868 300 грн., що відображено в таблиці 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, підписаною ОСОБА_23 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 .

Для прикриття злочинної діяльності зазначеної групи осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_25 підготували довідку від імені ТОВ «Аркона Газ-Енергія», в якій зазначили неправдиві відомості щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік. Вказану довідку 15.05.2017 підписано ОСОБА_27 та в подальшому передано ОСОБА_23 .

Крім того, з цією ж метою 15.05.2017 між ОСОБА_27 як директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» та ОСОБА_25 як директором ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» укладено договір № 190-17, відповідно до умов якого ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» зобов`язувалось виконати роботу по створенню науково-технічної продукції - «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища». Датою укладення цього договору зазначено 28.04.2017. Вказаний Проект виконано, в тому числі, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (відповідальний виконавець), ОСОБА_1 та 18.05.2017 передано ОСОБА_23 .

Зважаючи на положення Кодексу України «Про надра», Закону України «Про нафту і газ», Правил розробки нафтових і газових родовищ, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.03.2017 № 118, Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та природних ресурсів України від 03.03.2003 № 34/м, підстави для виготовлення «Проекту дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища» були відсутні. Крім цього, зазначений Проект не був затверджений у встановленому законом порядку.

ОСОБА_23 , здійснюючи обрахунок вартості спецдозволу, прийняла документи, у яких були вказані завідомо недостовірні відомості, та використала їх для обґрунтування визначеної нею вартості цього спеціального дозволу.

Таким чином, підготувавши неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційних відрахувань Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, склавши довідку щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік та розробивши «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_26 надали іншим співучасникам інформацію щодо найбільш прийнятного способу вчинення злочину, а також усунули перешкоди до вчинення злочину, передавши їм документи, використання яких полегшило досягнення злочинного результату.

Зазначені інформація та документи в порушення п. 5 Методики стали основою для Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке складено спільно ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_1 та ОСОБА_26 .

За результатами засідання Комісії з питань надрокористуванняДержгеонадр 13.05.2017 ухвалено рішення рекомендувати Держгеонадрам врахувати пропозиції Комісії щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з п.п. 1, п. 8 Порядку суб`єктам господарювання, в тому числі ТОВ «Аркона Газ-Енергія».

15.05.2017 тимчасово виконуючим обов`язки Голови Держгеонадр ОСОБА_30 на підставі п. 8 Порядку, у зв`язку з наявністю підстав для надання спеціальних дозволів та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування, видано наказ № 217 про надання суб`єктам господарювання, в тому числі ТОВ «Аркона Газ-Енергія», спеціального дозволу на користування надрами.

15-16.05.2017, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_24 , будучи обізнаним про використання під час визначення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами неіснуючих показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 78а, як керівник робочої групи УкрДГРІ з виконання розрахунків вартості спеціальних дозволів на право користування надрами, підписав Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами. Також цю Таблицю підписано іншими членами робочої групи.

16.05.2017 ОСОБА_27 та ОСОБА_24 , знаючи про використання під час визначення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами неіснуючих показників проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, за результатами наданих послуг підписали Акт № 1 здавання-приймання наданих послуг за договором від 11.05.2017 № КД0589-481.

16.05.2017 УкрДГРІ на адресу Держгеонадр надіслано лист щодо визначення рекомендованої початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами, до якого додано згадані Таблицю 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» та Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами.

17.05.2017 ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області 3 863 300 грн.

18.05.2017 начальником Управління надрокористування та міжнародного співробітництва Держгеонадр ОСОБА_31 на підставі наказу від 15.05.2017 № 217 підписано та видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830. Крім цього, ОСОБА_27 та ОСОБА_31 в цей же день підписано Угоду про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), яка є додатком до спеціального дозволу, а також програму робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, яка є додатком до Угоди про умови користування надрами.

01.06.2017, на виконання раніше досягнутих домовленостей між одним із народних депутатів України 8-го скликання та ОСОБА_27 , рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Аркона Газ-Енергія» погоджено відступлення (продаж) ОСОБА_27 та ОСОБА_29 на користь компанії «ЕшберіЮніверсал ЛТД» і ОСОБА_28 належних їм частин часток в статутному капіталі Товариства, затверджено новий склад учасників Товариства та внесено відповідні зміни до його статуту. В цей же день проведено державну реєстрацію згаданих змін.

Таким чином, при використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.

Розрахункова різниця між фактично сплаченою вартістю збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобування вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища № 4830 від 18.05.2017 та дійсною початковою ціною продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища дорівнює 196 810 530 грн.

Відповідно до п. 28 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 року, збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Отже, внаслідок протиправних дій зазначених осіб, у тому числі ОСОБА_1 , Державним бюджетом України недоотримано грошових коштів в сумі 196 810 530 грн., що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжким наслідком.

Дії підозрюваного ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.5 ст. 27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №52018000000000182.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 31.07.2020 старший детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні склав повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: пособництво в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; пособництво у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складенні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Органом досудового розслідування повідомлення про підозру вручено ОСОБА_1 31.07.2020, про що свідчить розпис останнього.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.08.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб - до 04 жовтня 2020 року включно. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_32 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; 6) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю до 01.12.2020.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, доданими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні за участі сторін.

Поряд з цим слідчий суддя не бере до уваги твердження сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, з огляду на те, що ОСОБА_1 не є службовою особою.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до КК України вважається, серед інших, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України.

Співучасниками корупційного злочину є організатор, підбурювач та пособник, ознаки яких закріплені в статті 27 КК України. Ними може бути будь-яка особа, яка відповідає вимогам, визначеним у розділі IV Загальної частини КК України, а виконавцем - лише особа, яка відповідає всім вимогам до суб`єкта злочину, які висуваються як Загальною, так і Особливою частинами КК України. Тобто, вимоги до спеціального суб`єкта корупційних злочинів поширюються лише на виконавця. Отже, виконавцями злочину, передбаченого ст. 364 КК України, можуть бути лише службові особи, перелік яких чітко визначений частинами 1 і 2 примітки до цієї статті, а організаторами, підбурювачами та пособниками - будь-які фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку. Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування як пособництво - за ч. 5 ст. 27 і за тією статтею «Особливої частини» КК України, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем, тобто ч. 2 ст. 364 України. З аналогічних підстав дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування як пособництво - за ч. 5 ст. 27 за ч. 1 ст. 366 КК України - статтею, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Поряд з цим слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України з посиланням на те, що документ, пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до якого інкримінує ОСОБА_1 сторона обвинувачення - довідка щодо обґрунтування витрат ТОВ «Аркона Газ-Енергія», не є офіційним документом, з огляду на таке.

Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити, відповідно примітки ст. 358 КК України.

Із зазначеної норми випливає, що основними ознаками офіційного документа є: походження від уповноваженого суб`єкта, формальна визначеність, виконання в системі документообігу посвідчувальної функції.

Зазначені вище документи, внесення завідомо неправдивих відомостей до яких ОСОБА_1 інкримінує орган досудового розслідування, містять ознаки поняття офіційного документа як предметів злочинів, передбачених ст. 366 та ст. 366 КК України у даному кримінальному провадженні.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту від 05.08.2020 та було предметом перегляду в апеляційному порядку, в результаті якого ухвалу слідчого судді від 05.08.2020 залишено без зміни та вона набрала законної сили.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики передбачені пунктами 1,3,4 ч. 1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбаченихч.5 ст. 27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, з яких злочин передбачений ч.2 ст. 364 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та є корупційним злочином, за який правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

За вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Стороною обвинувачення зазначено, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється, в тому числі, у скоєнні тяжкого корупційного злочину. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин. ОСОБА_1 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ;

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 ..

У клопотанні детектива також вказано про існування ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зазначено, що у ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні допиту підлягають значна кількість свідків, в тому числі співробітники ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту, Враховуючи тривалий досвід роботи у сфері геології, використовуючи своє знайомство із цими співробітниками, ОСОБА_1 може впливати на них з метою схиляння до дачі показів виправдувального характеру. Крім цього, зважаючи на тривалу спільну роботу разом із ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_23 , ОСОБА_1 може впливати на них з метою схиляння до дачі показів виправдувального характеру.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим, не втратив свою актуальність на день розгляду цього клопотання.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Стосовно ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином стороною обвинувачення зазначено, що у ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено факти участі ОСОБА_1 у контрольованих ОСОБА_25 та ОСОБА_27 експертних дослідженнях, замовлених останніми, з метою отримання висновків, які б обґрунтовували законність проведення розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунківського-Червонолуцького газоконденсатного родовища. Також встановлено факти виготовлення недостовірних документів, які б обґрунтовували необхідність використання ОСОБА_23 саме тих показників, які були нею використані під час проведення розрахунку.

Слідчий суддя зазначає, що сторона обвинувачення посилається на обставини, які могли мати місце у минулому, а не зазначає можливостей здійснення перешкод кримінальному провадженню в майбутньому. Стороною обвинувачення не наведено достатніх обґрунтувань існування вказаного ризику. Слід також врахувати і ту обставину, що строк досудового розслідування триває понад два роки, оскільки інформацію стосовно даного кримінального провадження за № 52018000000000182 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 02.03.2018.

Додаткових аргументів на підтвердження цього ризику прокурором не наведено. Таким чином цей ризик не враховується слідчим суддею при продовженні строку запобіжного заходу.

За таких обставин зазначені в клопотанні прокурора ризики, передбачені п.п.1, 3,4 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими частково.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних у кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.

Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у обґрунтованості вимог про продовження строку тримання під домашнім арештом та продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. У контексті встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.

Водночас, беручи до уваги процесуальну поведінку підозрюваного з моменту застосування запобіжного заходу, тривалість застосування такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, а також відомості щодо стану його здоров`я (загострення наявних хвороб та висновок лікаря щодо необхідності проходження лікування в умовах денного стаціонару), слідчий суддя дійшов висновку про можливість послаблення застосованого до нього запобіжного заходу, а саме шляхом визначення періоду, протягом якого йому заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години до 06 години без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, із продовженням строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, на підставі ч.5 ст. 194 КПК України в обсязі, визначеному слідчим суддею згідно ухвали від 02.10.2020.

Вирішуючи питання про строк дії запобіжного заходу та строк дії обов`язків, слідчий суддя виходить із такого.

Постановою Генерального прокурора від 29.09.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 30.01.2021.

Оскільки відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні № 52018000000000182 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018, до набрання чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (який введено в дію 16.03.2018), то при продовженні строку досудового розслідування належить застосовувати положення КПК України, які діяли до набрання чинності вищевказаним Законом.

Кримінальний процесуальний кодекс України в редакції Закону України, який діяв до 16.03.2018 передбачав продовження строку досудового розслідування до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 2 ст. 294 КПК України).

Винесення Генеральним прокурором постанови про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 узгоджується та відповідає положенням ст. 36 КПК України.

Отже, продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні саме прокурором є таким, що відповідає законодавству.

За таких підстав строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом та строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, належить продовжити на 60 діб, тобто до 25 січня 2021 року включно.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. належить задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 132, 178, 181, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 25 січня 2021 року включно строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години до 06 години без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Продовжити на 60 днів, тобто до 25 січня 2021 року включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 стосовно обставин кримінального провадження №52018000000000182 поза межами слідчих дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000182.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько