- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
- Secretary : Kostikova B.O.
- Lawyer : Prosianiuk O.V.
- Prosecutor : Panchenko O.O.
Справа № 991/9762/20
Провадження1-кс/991/10005/20
У Х В А Л А
іменем України
01 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю секретаря судового засідання Костікова Б.О.,
прокурора Панченко О.О.,
детектива Дуди Н.О.,
захисника Просянюк О.В.,
підозрюваної ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Дуди Наталії Олександрівни про відсторонення від посади
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , суддя, голова Харківського окружного адміністративного суду,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000436, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2020,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дуди Наталії Олександрівни, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Панченко О.О., про відсторонення від адміністративної посади голови Харківського окружного адміністративного суду строком на 2 місяці ОСОБА_1 .
1.1.В обґрунтування клопотання зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000436 від 10.07.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
1.2.Детектив посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлені такі обставини:
1.2.1.Указом Президента України № 1037/2008 від 13.11.2008 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.
1.2.2.Постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 № 451-VII ОСОБА_1 безстроково обрано на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду. З 17.02.2017 вона займає посаду Голови суду відповідно до наказу від 17.02.2017 № 04-04/25 «Про обрання на адміністративну посаду голови суду» та наказу від 17.02.2020 № 04-04/15 «Про обрання на адміністративну посаду голови суду».
1.2.3.У провадженні судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_6 перебуває адміністративна справа № 520/683/2020 за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СЛАЙС» до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії за нововиявленими обставинами.
1.2.4.У цій справі 12.02.2020 суддя ОСОБА_6. своїм рішенням задовольнила позов обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СЛАЙС» до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і визнала протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради у наданні обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СЛАЙС» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, скасувала наказ про відмову й зобов`язала Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради надати кооперативу містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва.
1.2.5.Провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 520/683/2020 за заявою ОСОБА_3 відкрито 04.06.2020. Після відкриття провадження у справі голова суду ОСОБА_1 зустрілася із суддею ОСОБА_6., викликавши її внутрішнім телефонним зв`язком до себе у службовий кабінет, та запропонувала їй неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США за нескасування вказаного рішення суду у справі № 520/683/2020 від 12.02.2020 у зв`язку з поданням ОСОБА_3 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, зазначивши про те, що таке рішення буде в інтересах впливових осіб м. Харкова.
1.2.6.У подальшому 15.09.2020 близько 14:00 ОСОБА_1 під час зустрічі із ОСОБА_6 у своєму службовому кабінеті знову наполегливо рекомендувала судді ОСОБА_6. залишити заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення у справі № 520/683/2020 без задоволення. У ході вказаної розмови ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_6 , що за прийняття вказаного рішення їй в подальшому від третіх осіб буде забезпечено підтримку та сприяння у житті й роботі.
1.2.7.Того ж дня близько 16:20 ОСОБА_1 з власного мобільного телефона зателефонувала судді ОСОБА_6. і покликала її до свого службового кабінету, який розташований в адміністративній будівлі Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, і запропонувала їй за ухвалення рішення у справі № 520/683/2020 неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США.
1.2.8.Пізніше, 18.09.2020 о 14:00 ОСОБА_1 зі свого мобільного телефона зателефонувала до судді ОСОБА_6. та домовилася з нею про зустріч 21.09.2020 о 10.00.
1.2.9.В подальшому, 21.09.2020 об 11:04, перебуваючи у власному службовому кабінеті, ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 у конверті неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США, що станом на 21.09.2020 згідно з офіційним курсом валют НБУ становило 84 330 гривень. Грошові кошти передавалися за винесення 21.09.2020 ухвали в адміністративній справі № 520/683/2020 про залишення без змін рішення суду про задоволення позову обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СЛАЙС» до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, яким зобов`язано Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради надати кооперативу містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва.
1.2.10.У ході проведеного 21.09.2020 обшуку службового кабінету Голови суду ОСОБА_1. за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, вилучено білий конверт, у якому знаходилось 30 купюр номіналом по 100 доларів США, на загальну суму 3000 доларів США, які ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 як неправомірну вигоду.
1.3.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив стверджує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
1.4.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.11.2020 задоволено клопотання детектива про відсторонення від посади, відсторонено підозрювану ОСОБА_1 від посади голови Харківського окружного адміністративного суду до 22.11.2020. Детектив зазначає, що обставини, які були і є підставою для відсторонення ОСОБА_1 від адміністративної посади голови суду продовжують існувати. Зокрема, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Харківського окружного адміністративного суду, використовуючи своє службове становище та можливість впливу на підлеглих, вчинила тяжкий злочин у сфері службової діяльності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
1.5.Необхідність відсторонення ОСОБА_1 від посади голови суду детектив обґрунтовує тим, що, перебуваючи на цій посаді, підозрювана може знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Представники сторони обвинувачення підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити. Додатково повідомили, що не зверталися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади з огляду на необхідність продовження строку досудового розслідування. Послалися на ухвалу Апеляційної палати, в якій встановлені підстави відсторонення підозрюваної від посади. Разом з тим, на сьогоднішній день існує необхідність допиту помічника судді ОСОБА_6 , прийняття рішення про допит інших осіб та вчинення інших процесуальних дій за результатами огляду відеозапису, виявленого в кабінеті ОСОБА_1 , отримання матеріалів, пов`язаних із проведення зборів суддів. Так на запит детектива інформація, яка стосується проведення зборів суддів, надана не була, що, на думку детектива, пов`язано з перебуванням ОСОБА_1 на посаді. Крім того, суддя ОСОБА_6. вказує на тиск на неї з боку підозрюваної.
2.2.Захисник проти клопотання заперечувала. Додатково повідомила, що стороною обвинувачення був допитаний ОСОБА_3 , який зазначив, що не подавав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, захист звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення злочину суддею ОСОБА_6., ОСОБА_1 було визнано в цьому кримінальному провадженні потерпілою. Справа, в якій ставилося питання про перегляд рішення, перебуває в апеляційному суді, отже підозрювана не може знищити її або спотворити. Крім того, в суді всі матеріали зберігаються в електронному вигляді. Стороною захисту в порядку Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» було опитано суддів, присутніх на зборах суддів, і тиск підозрюваної на суддю ОСОБА_6. не знайшов свого підтвердження. Окремо вказала на неможливість повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про відсторонення від посади.
2.3.Підозрювана підтримала думку свого захисника. Додатково зазначила, що з 1-ого грудня починається період звітів, тому її відсутність на роботі може негативно вплинути на цей процес. Збори суддів скликав ОСОБА_5 , чому ОСОБА_6 не була на зборах і не подала заяву про затвердження характеристики за її відсутності, підозрюваній не відомо.
3.Зважаючи, що стороною захисту оспорюється можливість розгляду клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади з огляду на те, що КПК України не передбачає підстав для повторного звернення, слідчий суддя вважає за необхідне, в першу чергу, дослідити це питання.
3.1.Чинний КПК України передбачає такий вид застосування заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади. Регламентуючи у главі 14 КПК України відповідний інститут, законодавець закріплює загальні положення відсторонення від посади (ст. 154), вимоги до клопотання про відсторонення від посади (ст. 155), процедуру розгляду клопотання про відсторонення від посади (ст. 156), вирішення питання про відсторонення від посади (ст. 157). Окремою статтею винесено продовження строку відсторонення від посади та його скасування (ст. 158).
3.2.В цьому провадженні вже вирішувалося питання про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження і підозрювана була відсторонена від посади на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Після спливу строку, на який підозрювану було відсторонено (22.11.2020), детектив за погодженням з прокурором знову звернулася до слідчого судді з клопотанням про відсторонення (01.12.2020).
3.3.Отже слідчому судді для визначення процесуальної можливості розглядати це клопотання в порядку глави 14 КПК України належить вирішити, (1) чи є таке клопотання повторним і (2) якщо так, то чи наявні процесуальні підстави для його розгляду.
3.4.логіко-граматичне тлумачення поняття «повторний» можна здійснювати за двома окремими ознаками, а саме:
- якісна ознака, яка визначає, що клопотання, яке вже подавалось, подається знов. У цьому випадку очевидно, що клопотання, яке подається повторно, повинно мати ті ж самі змістовні складові, як і в первинному зверненні;
- кількісна ознака, яка визначає, що повторне звернення подається другим після першого. За такою ознакою достатньо встановлення лише послідовності подання звернень.
«Повторне звернення» використовується в розумінні подання звернення, що має ті ж самі змістовні складові, тобто однакові підстави та фактичні обставини застосування заходу забезпечення в кримінальному провадженні.
3.5.В даному випадку позиція сторони обвинувачення включає фактичні дані, які не були предметом дослідження при первісному вирішенні цього питання і зафіксовані у протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 02.11.2020, протоколі огляду судової справи від 09.11.2020, запиті НАБУ на адресу Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 та відповіді на цей запит від 11.11.2020.
3.6.З урахуванням зазначеного, клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади не може вважатися повторним, тому немає перешкод для його розгляду у визначеному КПК порядку.
4.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшла таких висновків.
4.1.У відповідності до підпункту 4 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, визначене відсторонення підозрюваного від посади.
4.2.Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, у ч. 1, 2 ст. 157 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади;
2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
4.3.Нормативна регламентація пункту 1 ч. 3 ст. 132 КПК України свідчить, що дослідженню підлягає наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості, а не стосовно його вчинення певною особою. А п. 2 ч. 2 ст. 157 КПК України зобов`язує слідчого суддю дослідити достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.
4.3.1.Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000436 від 10.07.2020 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
4.3.2.Стаття 369 КК України встановлює кримінальну відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Частина третя ст. 369 КК України встановлює кримінальну відповідальність, в тому числі, за пропозицію чи обіцянку надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище. В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають відповідальне становище, зокрема, є судді (п. 2 примітки до ст. 368 КК України).
4.3.3.В цьому кримінальному провадженні встановлюється наявність ознак складу кримінального правопорушення щодо пропозиції і надання неправомірної вигоди судді, отже особі, яка займає відповідальне становище.
4.3.4.Відповідно до протоколу допиту від 14.07.2020 свідок ОСОБА_6 повідомила, що від голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 їй надійшла пропозиція не скасовувати прийняте раніше рішення від 12.02.2020 у справі № 520/683/2020 у зв`язку з поданням заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами. За таке ОСОБА_6 запропонували 1000 доларів США. Згідно з показаннями ОСОБА_6 , наданими під час допиту 17.09.2020, ОСОБА_1 15.09.2020 зазначила, що «товариші очікують позитивного рішення у справі № 520/683/2020 на їхню користь та пропонують допомогу та захист при несприятливих ситуаціях у її житті»; також ОСОБА_1 показала ОСОБА_6 три пальці, запитавши, чи вистачить їй цього (протокол допиту свідка від 17.09.2020). Крім того, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.09.2020 та 24.09.2020 підтверджуються перемовини між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
4.3.5.Описана у клопотанні фабула у сукупності з представленими обвинуваченням матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
4.3.6.Щодо доказів, які вказують на вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, то слідчим суддею досліджено:
-заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 10.07.2020, в якій вона повідомила про отримання пропозиції неправомірної вигоди від ОСОБА_1 (а.с. 31);
-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 14.07.2020, під час якого вона повідомила про пропозицію ОСОБА_1 надати їй неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США за нескасування рішення суду від 12.02.2020 у справі № 520/683/2020 у зв`язку з поданням заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами (а.с. 35-38);
-протокол обшуку від 21.09.2020, який проводився у службовому кабінеті голови суду ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3000 доларів США (а.с. 57-59);
-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 17.09.2020, під час якого вона повідомила, що 15.09.2020 Голова суду ОСОБА_1 запропонувала їй за залишення в силі рішення від 12.02.2020 у справі № 520/683/2020 та закриття цього питання 21.09.2020 суму в розмірі 3000 доларів США (а.с. 60-62);
-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 21.09.2020, яка повідомила про надання їй головою суду ОСОБА_1 в її службовому кабінеті 21.09.2020 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за прийняття рішення у справі (а.с. 63-67);
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.09.2020, яким задокументовано спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_6 з питання рішення суду від 12.02.2020 у справі № 520/683/2020 у зв`язку з поданням заяви про перегляд за нововиявленими обставинами (а.с. 68-74);
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24.09.2020, яким задокументовано передачу ОСОБА_1 . ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 3000 доларів США (а.с. 75-78);
-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 03.11.2020, яка повідомила що заява про вчинення кримінального правопорушення була складена співробітником СБУ та підписана нею власноруч. (а.с. 93-100);
4.3.7.Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, переконали слідчого суддю в тому, що відповідне правопорушення могло бути вчинено, а надані детективом до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною кримінального правопорушення. Отже, в цьому провадженні обвинуваченням дотримано стандарти п. 1 ч. 3 ст. 132 та п. 2 ч. 2 ст. 157 КПК України.
4.3.8.Відповідно до ч. 3 ст. 156 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про відсторонення від посади, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри та можливої причетності до нього ОСОБА_1 , що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади. При цьому на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність в діях осіб складу злочину та ступінь вини. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей визначає, що причетність тієї чи іншої особи є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є відсторонення від посади.
4.3.9.В цьому контексті слідчий суддя вважає за необхідне відреагувати на заперечення сторони захисту щодо відсутності належних та допустимих доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Крім протоколу обшуку, в якому зафіксоване місце виявлення неправомірної вигоди, на користь обґрунтованої підозри свідчать також відомості у показаннях свідка та протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовані відповідні обставини кримінального правопорушення, які формують цілісну картину подій, які могли відбуватися, і яких достатньо для цілей застосування заходу забезпечення кримінального провадження і переходу до дослідження наступного блоку обставин - про наявність ризиків кримінального провадження. На підставі оцінки сукупності отриманих відомостей визначає лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для цілей застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, відсутність на даному етапі кримінального провадження всіх процесуальних документів, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, не впливають на висновки слідчого судді, що описані в клопотання події могли мати місце за вказаних обставин.
4.3.10.Щодо посилання захисника на необхідність безпосередності сприймання показань свідків, слідчий суддя зауважує, що кримінальне провадження - це суворо регламентована процесуальна діяльність, тому посилання адвоката як професійного учасника процесу має кореспондуватися властивим слідчому судді функціям і повноваженням. Під час розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя не може вирішувати питання, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду. Порядок безпосередності дослідження показань, речей і документів, на який посилається захисник (ст. 23 КПК України) стосується іншої стадії кримінального провадження - судового розгляду.
4.4.Правові підстави для відсторонення від посади передбачені ст. 154 КПК України. Згідно із цією нормою відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
4.4.1.Матеріали клопотання свідчать про наявність у ОСОБА_1 відповідного процесуального статусу підозрюваного (повідомлення про підозру від 22.09.2020, супровідні листи від 22.09.2020, ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.11.2020).
4.4.2.Як підтверджується наданою до матеріалів клопотання копією наказу № 04-04/15 від 17.02.2020, ОСОБА_1 приступила до здійснення повноважень на адміністративній посаді Голови Харківського окружного адміністративного суду на підставі Рішення зборів суддів № 2 від 07 лютого 2020 року строком на три роки з 17 лютого 2020 року по 16 лютого 2023 року, включно.
4.4.3.Таким чином, наявні правові підстави для відсторонення від посади, які передбачені ч. 1 ст. 156 КПК України.
4.5.В світлі встановлених юридичних підстав для застосування щодо ОСОБА_1 відсторонення від посади, слідчому судді належить з`ясувати фактичні підстави цього заходу забезпечення кримінального провадження, тобто чи наявні в цій справі реальні конкретні умови і обставини, які зумовлюють його застосування. Для цього слідчий суддя виходить із формулювань, закріплених у ч. 1 ст. 157 КПК України в контексті необхідності такого заходу. Оскільки кримінальне правопорушення закінчене, слідчий суддя оцінює висловлені сторонами аргументи з точки зору необхідності цього заходу для запобігання протиправній поведінці підозрюваної, яка, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
4.5.1.У відповідності до ст. 20 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» посада голови суду є адміністративною посадою в суді. Голова місцевого суду обирається на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.
4.5.2.Повноваження голови місцевого суду визначені у ст. 24 цього закону. Голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження; а також інші повноваження.
4.5.3.У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
4.5.4.З огляду на завдання та суть відсторонення від посади, слідчий суддя відхиляє аргумент прокурора про те, що необхідність відсторонення від посади визначена ухвалою Апеляційної палати ВАКС. Адже питання про відсторонення від посади має розглядатися крізь призму об`єктивних факторів, актуальних на час відповідного звернення. Отже слідчий суддя має визначити, чи
1)може підозрювана, перебуваючи на посаді, знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
2)чи є відсторонення від посади необхідним заходом для припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який,
4.5.5.За своєю сутністю можливість вчинення зазначених дій є відповідним ризиком кримінального провадження. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Разом з тим, зазначені в ст. 157 КПК України ризики не є тотожними тим ризикам, що визначені в ст. 177 КПК України, що мають враховуватись під час обрання запобіжного заходу та обставини дослідження яких є значно ширшими. Розглядаючи клопотання про відсторонення від посади, наявність відповідних ризиків має досліджуватися слідчим суддею саме у зв`язку із перебуванням особи на відповідній посаді. Тому слідчий суддя має встановити, чи пов`язане подальше перебування ОСОБА_1 на посаді голови Харківського окружного адміністративного суду з тими ризиками, які заявлені стороною обвинувачення.
4.6.В світлі досліджених обставин слідчий суддя погоджується, що на даному етапі існує ризик впливу на свідка ОСОБА_6 , а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
4.6.1.Сторона обвинувачення стверджує, що використовуючи повноваження голови суду, ОСОБА_1 може здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_6 .
4.6.2.Досліджені під час розгляду клопотання показання цього свідка свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Ризик незаконного впливу на свідка та інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
4.6.3.Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
4.6.4.Підозрювана ОСОБА_1 і свідок ОСОБА_6 працюють в одній установі - Харківському окружному адміністративному суді, при чому строк відсторонення підозрюваної від здійснення правосуддя сплинув 22 листопада 2020 року. У зв`язку з чим підозрювана і свідок можуть взаємодіяти з різних питань. Слідчий суддя бере до уваги, що обов`язок утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_6 , покладений на підозрювану при обранні їй запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, закінчив свою дію 22.11.2020. Отже, на даному етапі відсутній стримуючий фактор щодо впливу підозрюваної на цього свідка. З протоколу допиту свідка від 03.11.2020 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи відстороненою від здійснення правосуддя та адміністративної посади голови суду, брала участь у зборах суддів Харківського окружного адміністративного суду. Сам по собі факт присутності підозрюваної на зборах суддів не може свідчити про тиск на свідка ОСОБА_6 . Адже відповідно до ст. 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Однак, свідок ОСОБА_6 пояснила, що вчиняється психологічний тиск на неї, вигадуються приводи для проведення перевірок, що не входить до повноважень зборів суддів. За твердженнями свідка, присутність на зборах ОСОБА_1 свідчить про її причетність до цих дій інших суддів, оскільки вона, як голова суду роздає усні вказівки з приводу перевірок справ.
4.6.5.За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідка, оскільки, не будучи обмеженою у вільному доступі до свідка, підозрювана може здійснювати на неї вплив з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їй відомі. При чому надані захистом протоколи отримання відомостей від інших суддів в порядку п. 7 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не переконали слідчого суддю у зворотному.
4.6.6.Що стосується перешкоджання кримінальному провадженні, то цей ризик на даному етапі вбачається таким, що може мати місце. Так вбачається необхідність в отриманні інформації стосовно зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду та матеріалів перевірок, службових розслідувань, розпочатих/проведених стосовно судді ОСОБА_6. у період часу з 21.09.2020 по 01.12.2020. При чому на запит в порядку ст. 93 КПК України така інформація не була надана (відповідь Харківського окружного адміністративного суду). В умовах продовженої необхідності отримання зазначених відомостей перебування на посаді голови суду ОСОБА_1 зумовить проходження через неї всієї вихідної документації. Це, в свою чергу, може призвести до ненадання або неповного надання запитуваної інформації.
4.7.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 157 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення, а саме наявність достатніх підстав вважати, що перебуваючи на посаді Голови Харківського окружного адміністративного суду, підозрювана ОСОБА_8 може незаконними засобами впливати на свідка кримінального провадження і перешкоджати кримінальному провадженню.
4.8.Отже, в світлі актуальних обставин, на відміну від первісного розгляду цього питання слідчим суддею (28.10.2020), застосування відсторонення від посади є об`єктивно необхідним та за його допомогою може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернулась із відповідним клопотанням, а саме запобігання протиправній поведінці підозрюваної, яка перебуваючи на посаді може перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі впливати на свідка.
4.9.Втручання у права і свободи особи шляхом відсторонення від посади не має ознак порушення прав особи, адже потреби досудового розслідування на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання. В судовому засіданні з`ясовано, що станом на час розгляду клопотання в цьому кримінальному провадженні існує необхідність в отриманні тимчасового доступу до документів, провести допити свідків, закінчити огляд речових доказів. Однак, для уникнення надмірного обмеження прав і свобод підозрюваної, слідчий суддя вважає, що такі дії можливо здійснити в більш короткі строки. Отже, для нівелювання ризиків, про які зазначає сторона обвинувачення, достатнім є відсторонення від посади строком на 1 місяць. Таке обмеження є розумним і співмірним з огляду на необхідність та можливість досягнення завдань кримінального провадження.
4.10.Слідчий суддя не вбачає негативних наслідків для третіх осіб від відсторонення ОСОБА_1 від посади голови Харківського окружного адміністративного суду, оскільки питання тимчаового виконання обов`язків голови суду іншою особою може бути вирішене в порядку, визначеному чинним законодавством.
5.Враховуючи зазначене, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками, пов`язаними з перебуванням підозрюваної на посаді, дають слідчому судді фактичні і процесуальні підстави для її відсторонення від посади голови Харківського окружного адміністративного суду строком на один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 154, 156, 157, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Дуди Наталії Олександрвни про відсторонення від посади задовольнити частково.
2.Відсторонити підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної посади голови Харківського окружного адміністративного суду строком на один місяць, а саме по 01.01.2021 року включно.
3.Копію ухвали направити до Харківського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України для відома і виконання.
4.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення у порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
5.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
6.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
7.Повний текст ухвали оголошений 03.12.2020 о 15:45.
Слідчий суддя В.В. Михайленко