- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC): Panaid I.V., Pankulych V.I.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
- Lawyer : Ivantsia A.Yu.
- Prosecutor : Bespalova O.S.
Справа № 757/29952/20-к
Провадження №11-сс/991/698/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Іванця А.Ю.
прокурора Беспалова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Іванця Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасанова Д.В. про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року, задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасанова Д.В., погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Беспаловим О.С., про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року та відмолено в задоволенні клопотання адвоката Іванця Андрія Юрійовича про залишення вказаного клопотання без розгляду.
Встановлено стороні захисту - підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Іванцю А.Ю., а також підозрюваному ОСОБА_2 та його захисникам адвокатам Джевазі М.В. і Міхальову О.А. строк до 26.08.2020 (включно) на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року за підозрою начальника Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Іванець А.Ю. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що виявилось у порушенні вимог КПК України щодо правил підсудності, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. На думку захисника, кримінальне правопорушення скоєння якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 і яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України віднесене до виключної підслідності Національного антикорупційного бюро України, оскільки:
-це кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, а отже є корупційним, оскільки воно передбачене в примітці до ст. 45 КК України;
- ОСОБА_1 є службовою особою державного органу, оскільки обіймає посаду начальника Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України;
-розмір предмета злочину, на який ОСОБА_1 нібито здійснювалось посягання кваліфікується в особливо великому розмірі, що у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину.
Зазначає, що із вказаних підстав дане кримінальне правопорушення віднесене до виключної предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Іванець А.Ю. та прокурор Беспалов О.С. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників, які просили розгляд справи здійснювати за відсутності підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Джеваги М.В.
Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 62020100000000091, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
01 квітня 2020 року підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику Іванцю А.Ю., а також підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику Джевазі М.В. повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року.
16 липня 2020 року слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Гасанов Д.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Беспаловим О.С., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року. В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що сторона захисту зволікає при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, не дивлячись на те, що орган досудового розслідування з 01 квітня 2020 року забезпечив належні умови для реалізації права на повний доступ до матеріалів досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року зазначене клопотання слідчого задоволено. Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшла висновку, що доводи клопотання слідчого знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Вказує, що сторона захисту умисно тривалий час зволікала при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, чим порушено вимоги ст. 28 КПК України щодо виконання процесуальних дій у розумні строки, що як наслідок є перешкодою для прокурора виконати покладений на нього обов`язок, передбачений ст. 283 КПК України, щодо звернення до суду з обвинувальним актом у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру, з метою забезпечення виконання права особи на розгляд обвинувачення відносно неї в суді у найкоротший строк. На підставі чого, для уникнення затягування досудового розслідування, у відповідності з нормами Європейської Конвенції з прав людини, якою встановлені принципи щодо розумності строків ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя прийшла до висновку про необхідність встановлення строку 15 робочих днів, а саме до 26 серпня 2020 року включно, на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки саме вказаний строк, на переконання слідчого судді, являється розумним часом для вивчення матеріалів, підготовки клопотань, задля недопущення порушення прав інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, та з метою забезпечення підозрюваному конституційного права на захист, так як цього часу достатньо для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, їх осмислення та підготовки до належного захисту в суді.
Водночас слідчий суддя прийшла до висновку про безпідставність клопотання захисника Іванця А.Ю. про залишення без розгляду клопотання слідчого, відповідно до якого адвокат зазначив, що вказане клопотання подано слідчим з порушення правил підсудності, так як воно підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді. Слідчий суддя зазначила, що подане слідчим клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, на підставі ст. 32 та ч. 2 ст. 132 КПК України, підлягає розгляду саме Печерським районним судом міста Києва, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться зазначене Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, яке знаходиться у Печерському районі.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними злочинами вважаються:
а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК.
Умовами передбаченими ч. 5 ст. 216 КПК України є:
1) злочин вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, стосовно одержання ОСОБА_1 як службовою особою неправомірної вигоди у особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
За версією органу досудового розслідування дії ОСОБА_1 були спрямовані на одержання неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США, що в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Відповідно до примітки ст. 45 КК України кримінальне правопорушення передбачене ст. 368 КК України є корупційним злочином. На момент вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою державного органу.
Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року здійснюється стосовно корупційного злочину, передбаченого в примітці статті 45 КК України за наявності умови передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. А тому, вказане кримінальне провадження, на переконання колегії суддів, підсудне Вищому антикорупційному суду.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Згідно ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
Таким чином, згідно положень ст. 331, 290 КПК України, виключно слідчі судді Вищого антикорупційного суду уповноважені здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до їх підсудності, в тому числі розглядати клопотання про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами справи у таких кримінальних провадженнях.
На підставі наведеного, враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року здійснюється щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва не наділена повноваженнями з розгляду клопотання про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року.
Вирішуючи питання щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року та підсудності апеляційної скарги на вказану ухвалу Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених, цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частинами 1 і 2 ст. 309 КПК України.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч.3 ст. 309 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому, положення ч. 4 ст. 399 КПК України стосуються відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на судові рішення, які прямо визначені у статтях КПК України, тобто на такі рішення, які слідчий суддя, суд має право ухвалювати згідно із законом.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, в тому числі за відсутності відповідних повноважень, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 24 КПК України, що його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, які встановлюють, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 КПК України. Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №243/6674/17-к та постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к.
Враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що клопотання слідчого Гасанова Д.В. про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження розглянуто слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва з порушення правил підсудності, визначених Кримінальним процесуальним законом, та за відсутності відповідних повноважень, така ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню.
Як вбачається з ч. 2 ст. 33 КПК України, кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК України, суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
Згідно абз. 1 п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22 вересня 2019 року), визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду».
Таким чином, враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року здійснюється щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, а інші суди, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, не можуть приймати до розгляду та розглядати клопотання та скарги у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду, то розгляд апеляційних скарг, поданих на рішення ухвалені в межах такого кримінального провадження, може здійснюватися виключно Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо підсудності апеляційної скарги захисника Іванця А.Ю. Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду колегія суддів, окрім іншого, враховує висновки викладені в ухвалі Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 757/32221/20. Водночас колегія суддів зауважує що, оскільки вказані висновки ґрунтуються лише на визначенні суду апеляційної інстанції, яке міститься в п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК України то вони є недостатніми для визначення підсудності. Дана норма права має враховуватися в комплексі з вимогами встановленими ч. 2 ст. 33, ст. 331, ст. 306 КПК України, п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», за якими інші суди, у тому числі й апеляційні, які визначені КПК України не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Згідно ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Відповідно до ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України).
Разом з тим, враховуючи, що клопотання слідчого Гасанова Д.В. розглянуто судом першої інстанції з порушенням правил предметної підсудності колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги захисника не уповноважена вирішувати питання щодо задоволення або відмови у задоволенні клопотання слідчого, оскільки таке клопотання має бути розглянуто судом першої інстанції з дотриманням правил предметної підсудності.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року з підстав істотного порушенням слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, що виявилось у порушені правил предметної підсудності і виходу за межі повноважень, та постановити нову ухвалу, якою провадження за клопотанням слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасанова Д.В. про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження закрити.
Закриття провадження за скаргою з наведених підстав не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 331, 304, 309, 405, 407, 409, 412, 422 КПК України, п. 202 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника Іванця Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасанова Д.В. про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року,скасувати.
Постановити нову ухвалу, якоюпровадження за клопотанням слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Гасанова Д.В. про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 62020100000000091 від 11 січня 2020 року, закрити.
В задоволенні апеляційної скарги в іншій частині - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: І.В. Панаід
В.І. Панкулич