Document No. 93648130

Справа № 991/10049/20

Провадження1-кс/991/10415/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,

заявника адвоката Любченка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ПАТ «Укрнафта» адвоката Любченка Олексія Івановича про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від розгляду скарги на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Любченка О.І. в інтересах ПАТ «Укрнафта» про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від розгляду скарги на бездіяльність прокурорів САП, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений КПК України строк, подана в рамках кримінального провадження №42015000000000722 від 16.04.2015 у справі № 991/10049/20, провадження № 1-кс/991/10302/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу заява про відвід розподілена слідчому судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

В обґрунтування заявленого відводу заявник зазначає, що існують сумніви в неупереджненості слідчого судді Біцюка А.В. з огляду на такі обставини. Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за заявою ПАТ «Укрнафта». В цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини постановлення 13.02.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком А.В. завідомо неправосудної ухвали у справі № 991/1234/20 про тимчасовий доступ до речей і документів, що стосуються господарської діяльності ПАТ «Укрнафта». Це дає представнику скаржника підстави сумніватися в неупередженості слідчого судді Біцюка А.В. під час розгляду ним скарги, де стороною є ПАТ «Укрнафта», тобто у його здатності об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя.

В судовому засіданні адвокат Любченко О.І. заявлений відвід підтримав та просив його задовольнити. Додатково повідомив, що йому невідомо, який стан кримінального провадження №42020000000001020, однак на адресу ПАТ «Укрнафта» не надходило інформації про його закриття.

Слідчий суддя Біцюк А.В. надав матеріали судової справи № 991/10049/20, пояснень з приводу заявленого відводу не надавав. Враховуючи, що особа, якій заявлено відвід, може дати пояснення якщо вона бажає дати пояснення (ч. 3 ст. 81 КПК України), слідчий суддя вважає можливим розгляд заяви про відвід у відсутності особи, якій заявлено відвід.

Заслухавши заявника, розглянувши подану заяву разом з доданими матеріалами, слідчий суддя встановила таке.

У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. перебуває справа № 991/10049/20 (провадження № 1-кс/991/10302/20) за скаргою адвоката Любченка Олексія Івановича, який діє в інтересах ПАТ «Укрнафта», на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вона зобов`язана вчинити у визначений КПК України строк.

Незалежність і об`єктивність слідчого судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, та порядок відводу судді визначені ст. 75, 76 КПК України.

За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 80 КПК України).

Так, відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість слідчого судді при розгляді питання, що ним розглядається. Така упередженість, як вбачається із формулювань ст. 75, 76 КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у нього родинних, професійних зв`язків, іншого процесуального статусу, попередньою участю у цьому провадженні тощо. Обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді, мають бути обумовлені фактами відповідного питання, що розглядається, або пов`язаними з ними. Окремою підставою для відводу є порушення встановленого законом порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи, що не має безпосереднього зв`язку з особою конкретного судді, однак опосередковано може впливати на загальну процедурну справедливість розгляду поставленого перед слідчим суддею питання.

Із змісту заяви про відвід вбачається, що заявник просить відвести слідчого суддю від розгляду скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Отже, сумніви у неупередженості повинні виникати із тих фактів, що мають бути досліджені при вирішенні саме цього питання.

В обґрунтування своєї позиції про наявність упередженості слідчого судді Біцюка А.В. під час розгляду скарги на бездіяльність прокурора, заявник посилається на здійснення ДБР досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001020 від 05.06.2020 за фактом постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком А.В. завідомо неправосудної ухвали від 13.02.2020 у справі № 991/1234/20 (провадження 1-кс/991/1362/20) про тимчасовий доступ до речей і документів. В підтвердження того, що це кримінальне провадження розпочате за заявою ПАТ «Укрнафта», адвокат надає дист-повідомлення прокурора Офісу Генерального прокурора від 12.06.2020 про початок досудового розслідування, адресований заявнику - адвокату Кисельову Є.В., який діє в інтересах ПАТ «Укрнафта».

Із матеріалів заяви вбачається, що Офісом Генерального прокурора 05.06.2020 були внесені відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате кримінальне провадження № 42020000000001020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України. Як підтверджується повідомленням від 12.06.2020 такі відомості внесені до ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20166/20-к, якою зобов`язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості із заяви (повідомлення) адвоката Кисельова Є.В. в інтересах ПАТ «Укрнафта» про вчинені кримінальні правопорушення від 06.05.2020 № 01/01/07-519.

Відповідно до наявного в матеріалах заяви витягу з ЄРДР від 05.06.2020 вказане кримінальне провадження здійснюється за фактом можливого постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком А.В. завідомо неправосудної ухвали від 13.02.2020 у справі № 991/1234/20 (провадження 1-кс/991/1362/20) про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Тому вони вважаються законними, доки не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Також згідно зі ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади. А у відповідності до ст. 13 цього закону судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Суддя зобов`язаний виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Так, слідчий суддя згідно зі ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади" роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Посилання заявника на наявність кримінального провадження № 42020000000001020 від 05.06.2020 за фактом постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Біцюком А.В. завідомо неправосудної ухвали від 13.02.2020 не свідчить про упередженість судді. Упередженість це думка, що склалася заздалегідь, без урахування об`єктивних фактів, а доводи скаржника про те, що розгляд скарги слідчим суддею буде завідомо упередженим є лише домислами та припущеннями.

Згідно з рішенням Ради суддів України від 08.06.2017 № 34 в редакції рішення від 01.03.2019 № 13, подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за ст. 375 КК України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України

Слідчий суддя також зауважує, що згідно з рішенням Конституційного суду України № 7-р/2020 від 11.06.2020 статтю 375 Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України. Отже, з 11.06.2020 відсутня кримінальна відповідальність за статтею, щодо якої було розпочате кримінальне провадження № № 42020000000001020 від 05.06.2020. В свою чергу, в обґрунтування наявності кримінального провадження представник надає витяг із ЄРДР, датований 02.07.2020, що викликає сумнів у його актуальності станом на 18.12.2020.

Слідчий суддя окремо наголошує на тому, що об`єктивна неупередженість перебуває поза межами особистої поведінки судді та означає відсутність підтверджених фактів, що можуть спричинити сумнів у неупередженості судді. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Натомість наведені в заяві адвоката Любченка О.І. відомості не є такими, які б свідчили про упередженість слідчого судді Біцюка А.В. Факти, на які посилається заявник, не становлять обставин, передбачених ст. 75, 76 КПК України, і не свідчать про упередженість слідчого судді при розгляді скарги. Тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75- 81, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити представнику ПАТ «Укрнафта» адвокату Любченку Олексію Івановичу в задоволенні заяви про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від розгляду скарги на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко