Document No. 93689511

Справа № 991/10145/20

Провадження1-кс/991/10401/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., прокурора Лучківа Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Вольвака О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку запобіжного заходу та покладених обов`язків стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харцизьк Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у межах кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018,

установив:

10 грудня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити строк тримання під домашнім арештом підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також дію покладених на нього обов`язків.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, 25.03.2016 з метою отримання права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцької площі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» звернулось до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцької площі у Полтавській області.

Отримавши від Міністерства екології та природних ресурсів України погодження надання надр у користування (наказ від 13.04.2016 № 158), Держгеонадра 23.05.2016 відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у наданні вказаного спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 19.04.2016 № 74, яким Держгеонадрам відмовлено у погодженні видачі зазначеного спеціального дозволу.

З метою здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр і підрахунку запасів корисних копалин та подальшого затвердження підрахунку запасів корисних копалин у Державній комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ України) й уникнення таким чином проведення аукціону з продажу спеціального дозволу 04.07.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 з ДП «Укрнаукагеоцентр» укладено договір № 1260-ПР/16/1 на проведення геолого-економічної оцінки запасів Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016, на підставі якого виконано попередню геолого-економічну оцінку та за її результатами створено геолого-тематичну продукцію на тему: «Геолого-економічна оцінка Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища Полтавської області України». До Книги 2 «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» включено розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища».

У подальшому, 05.09.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 з ДКЗ України укладено договір № 140 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

28.09.2016 колегія ДКЗ України на виконання вказаного договору розглянула матеріали геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища і державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин цього родовища, та прийняла рішення визнати Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геологічного ризику користувача надр, відкоригувати основні техніко-економічні показники розробки родовища станом на 01.01.2016 згідно з експертними висновками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , апробувати запаси газу і конденсату, тощо. Результати розгляду затверджено протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.

В подальшому Держгеонадра 16.02.2017, 28.03.2017 за результатами розгляду заяв та документів, поданих директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 , знову відмовила останньому у наданні спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 31.01.2017 № 344, яким Держгеонадрам відмовлено в погодженні надання без проведення аукціону спеціального дозволу на користування надрами.

13.03.2017 директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 звернувся до Держгеонадр з черговою заявою на на отримання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

Не пізніше грудня 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, одному із народних депутатів України 8-го скликання, в силу наявного статусу представника влади, наданих йому повноважень та пов`язаних із цим можливостей, стало відомо про намагання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

У зазначений період часу у не встановленому досудовим розслідуванням місці з метою участі в діяльності ТОВ «Аркона Газ-Енергія» згаданий народний депутат України під час зустрічі із ОСОБА_1 домовились про передачу частини корпоративних прав Товариства на користь підконтрольних цьому депутату осіб взамін на його сприяння в отриманні зазначеного спеціального дозволу та в подальшій діяльності Товариства. Усі наступні дії, пов`язані з отриманням ТОВ «Аркона Газ-Енергія» цього спеціального дозволу, мали погоджуватись ОСОБА_1 із вказаним народним депутатом.

З метою передачі частини корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на користь підконтрольних зазначеному народному депутату осіб 24.04.2017 ОСОБА_1 , маючи частку у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Аркона Газ-Енергія», написав заяви про відступлення частин належної йому частки в розмірі 24,75 % на користь компанії «Ешбері Юніверсал ЛТД» та 2,5 % на користь ОСОБА_4 . В той же день заяви аналогічного змісту написані іншим засновником (учасником) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_5

26.04.2017 Полтавською обласною радою прийнято рішення № 431, згідно з яким погоджено Держгеонадрам надання без проведення аукціону ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища на території Гадяцького та Лохвицького районів Полтавської області.

За версією органу досудового розслідування після прийняття 26.04.2017 Полтавською обласною радою рішення № 431, ОСОБА_1 , розуміючи, що розмір збору за надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону складатиме значну суму грошових коштів, вирішив вжити заходів на зменшення розміру цього збору. Така ініціатива ОСОБА_1 була підтримана одним із народних депутатів України 8-го скликання, яким в подальшому координувались дії учасників злочину.

Для реалізації цього задуму ОСОБА_1 залучив заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту (далі - УкрДГРІ) ОСОБА_6 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_7 , експерта ДКЗ України та директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_2 , експерта ДКЗ України та провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_3 , головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_8 ..

З метою реалізації вказаного спільного злочинного умислу 11.05.2017 ОСОБА_1 як директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» (Замовник) уклав з УкрДГРІ) (Виконавець) в особі ОСОБА_6 договір № КД0589-481, відповідно до умов якого УкрДГРІ мав надати послуги з визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища. Проведення розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами доручено ОСОБА_7 та її підлеглим - старшому науковому співробітнику ОСОБА_9 та інженеру-математику 2 категорії ОСОБА_10 ..

Під час цього розрахунку, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на зменшення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 підготовлено неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, які ними були передані ОСОБА_11 для проведення розрахунку.

В результаті проведеного таким чином розрахунку, початкова ціна продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища склала 3 868 300 грн., що відображено в таблиці 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища».

За результатами засідання Комісії з питань надрокористування Держгеонадр 13.05.2017 ухвалено рішення рекомендувати Держгеонадрам врахувати пропозиції Комісії щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з п.п. 1, п. 8 Порядку суб`єктам господарювання, в тому числі ТОВ «Аркона Газ-Енергія».

15.05.2017 Держгеонадрами видано наказ № 217 про надання суб`єктам господарювання, в тому числі, ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на користування надрами.

16.05.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за результатами наданих послуг підписано Акт № 1 здавання-приймання наданих послуг за договором від 11.05.2017 № КД0589-481.

У цей же день УкрДГРІ на адресу Держгеонадр надіслано лист щодо визначення рекомендованої початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами, до якого додано згадані Таблицю 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» та Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами.

17.05.2017 ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області 3 863 300 грн.

18.05.2017 начальником Управління надрокористування та міжнародного співробітництва Держгеонадр ОСОБА_12 на підставі наказу від 15.05.2017 № 217 підписано та видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830.

На виконання раніше досягнутих домовленостей між одним із народних депутатів України 8 скликання та ОСОБА_1 , рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Аркона Газ-Енергія» від 01.06.2017 погоджено відступлення (продаж) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь компанії «Ешбері Юніверсал ЛТД» і ОСОБА_4 належних їм часток у статутному капіталі Товариства, затверджено новий склад учасників Товариства та внесено відповідні зміни до його статуту. В цей же день проведено державну реєстрацію цих змін.

Прокурор стверджує, що при використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн, отже, внаслідок протиправних дій зазначених осіб, у тому числі ОСОБА_1 , Державним бюджетом України недоотримано коштів у сумі 196 810 530 грн, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжким наслідком.

Прокурор зазначає, що 31.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, обґрунтованість якої повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.08.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2020 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період з 22.00 до 06.00 години, а також продовжено дію покладених обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, прокурор обґрунтовує існуванням ризиків, встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, які, на теперішній час, не зменшилися і продовжують існувати, та наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Прокурор стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом та строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з цим, досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії ухвали про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не завершені необхідні процесуальні дії, зокрема: допитати як свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,, ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших; отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу, надіслані на адресу компетентних органів Белізу та Республіки Панама; направити запит про міжнародну правову допомогу до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з метою встановлення обставин купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія» та подальшого руху коштів, отриманих від їх продажу; отримати висновок комп`ютерно-технічної експертизи; провести огляд техніки, вилученої під час проведення обшуків; вирішити питання про необхідність проведення додаткової комплексної судово-економічної експертизи; за результатом здобутих доказів вирішити питання про достатність таких доказів для підозри інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення; здійснити інші слідчі та процесуальні дії, направлені на завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

На думку сторони обвинувачення застосування до ОСОБА_1 іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, не забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу щодо забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , тобто не зможе запобігти ризикам, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених на підозрюваного обов`язків.

Прокурор Лучків Ю.В. в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити. Додатково пояснив, що документи щодо перереєстрації корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія», які відчужувалися за допомогою іноземних компаній, які перебувають під офшорною юрисдикцією, до теперішнього часу органом досудового розслідування не віднайдені, а тому продовжує існувати ризик щодо вжиття ОСОБА_1 заходів щодо сховання документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Більша частина свідків у межах цього кримінального провадження вже допитана, але є особи, які орган досудового розслідування планує допитати у якості свідків, а тому і порушено питання щодо встановлення заборони підозрюваному спілкуватися з певними особами. Додатково зазначив, що матеріали кримінального провадження є об`ємними та до клопотання додані копії матеріалів, які стосуються предмету розгляду та підтверджують наведені у клопотанні обставини.

Захисник Вольвак О.М. у судовому виступив проти задоволення клопотання. В обґрунтування своєї позиції посилався на таке:

- допущення органом досудового розслідування порушень вимог ст. 11, 278 КПК України при врученні ОСОБА_29 підозри;

- необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, на підтвердження чого зазначив, що у повідомленні про підозру відсутні посилання на обставини об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_1 не є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 364 КК України, оскільки не є ані службовою особою, ані посадовою особою та на нього не покладено організаційно-розпорядчих обов`язків щодо предмету злочину - спеціального дозволу № 4830; органом досудового розслідування не встановлений матеріальний збиток нібито протиправної діяльності підозрюваних, яку організував ОСОБА_1 ; відсутність у прокурора належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, яка спростовується судовими рішеннями, ухваленими за результатом розгляду адміністративних справ щодо правомірності видачі спеціального дозволу № 4830, а також висновками, складеними за результатом аудиторських перевірок, та експертними дослідженнями. Довідка щодо фактичних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік у розумінні ст. 366 КК України не є офіційним документом, що свідчить про відсутність предмета злочину.

- недоведеність прокурором існування ризиків, а саме:

щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, вважає безпідставними посилання прокурора на тяжкість вчиненого ОСОБА_29 злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 364 КК України також передбачає покарання, не пов`язані з позбавленням волі, та загрозу переховування не можна оцінювати виключно на підставі суворості можливого покарання; прокурором не надано належних доказів ухилення ОСОБА_1 від слідства; факти виїзду ОСОБА_1 за кордон та наявності у нього закордонного паспорту не підтверджують наявного ризику, оскільки вказані обставини мали місце до набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного;

щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження звернув увагу, що прокурором не зазначено та не надано доказів існування цього ризику, а посилання прокурора на можливість знищення документів, які стосуються перереєстрації корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія» протирічать матеріалам кримінального провадження, які містять документи, що підтверджують зазначений факт;

щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні посилався на те, що матеріали, додані до клопотання не містять доказів того, що ОСОБА_1 або інші треті особи за його проханням намагалися або зустрічалися з іншими підозрюваними, свідками чи експертами з метою схилення їх для надання виправдувальних для ОСОБА_1 показань чи відмовились від підтвердження раніше складених висновків шляхом погроз чи тиску на них;

щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то детективом не наведено, які саме експертні дослідження проведені під контролем ОСОБА_1 і яким чином відбувався цей контроль, в цілому посилання прокурора в обґрунтування вказаного ризику є абстрактними та не підтверджені фактичними доказами.

- клопотання прокурора не містить доказів на обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- неправомірність продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 прокурором, а не ухвалою слідчого судді, тому продовження строків запобіжного заходу та покладених обов`язків поза межами строків досудового розслідування вважає безпідставним.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, підтримав доводи свого захисника та додатково зазначив, що процедура отримання спеціального дозволу полягає у комплексі заходів, які врегульовані постановою КМУ № 615 та іншими нормативними актами. В даному випадку отримання спеціального дозволу у ТОВ «Аркона Газ-Енергія» тривало з жовтня 2015 року по травень 2017 року. В його діях, як директора ТОВ «Аркона Газ-Енергія», відсутні порушення норм законодавства, а тому і відсутні підстави для притягнення його до кримінальної відповідальності. Зазначив, що покладені ухвалами слідчих суддів обов`язки виконує належним чином, будь-яких порушень не допускає. Зазначені прокурором в обґрунтування клопотання обставини за змістом є ідентичними тим, які були зазначені у попередньому клопотанні. Посилаючись на відсутність заявлених прокурором ризиків зазначив, що з моменту здійснення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні він близько дійсно виїжджав за межі України із них лише 2 рази без сім`ї, метою цих поїздок був туризм. Зазначив, що не має намірів переховуватися від органу досудового розслідування та суду, про що підтверджується його участю у всіх судових засіданнях в межах цього кримінального провадження. Після повідомлення про підозру та застосування запобіжного заходу одразу ж виконав покладений на нього обов`язок та здав закордонний паспорт, дотримується виконання ухвал слідчих суддів щодо домашнього арешту та покладених на нього обов`язків. Не розуміє посилання прокурора на наявність у нього можливості знищення доказів, які вилучені понад 2 роки тому та на виконання доручень органу досудового розслідування щодо вилучення в порядку міжнародної правової допомоги тих чи інших документів за межами України. Не має спеціальних знань, які б могли допомогти йому вплинути на експертів та надавати їм певні вказівки. За результатом розгляду клопотання просив пом`якшити йому запобіжний захід на особисте зобов`язання, оскільки наявність нічного домашнього арешту позбавляє його можливості у повній мірі виконувати трудові обов`язки. Повідомив, що він 10.12.2020 влаштувався на роботу у ТОВ «Калібері» на посаду заступника директора з розвитку підприємства в відділі адміністрації, яка передбачає відрядження по Україні. Підтвердив, що на даний час продовжує проживати у м. Буча Київської області та працювати у м. Києві.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

31 липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч . 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: в організації умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складання та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Обставин допущення органом досудового розслідування порушень вимог ст. 11, 278 КПК України при врученні ОСОБА_29 підозри у судовому засіданні не встановлено, тому наявні підстави для висновку, що ОСОБА_1 набув у цьому кримінальному провадженні статус підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.08.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та покладено обов`язки, а саме: прибувати до детектива, прокуратура, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, визначено до 19.10.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2020 клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу та покладених обов`язків стосовно ОСОБА_1 задоволено частково, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 до 6:00 год та строк дії покладених на підозрюваного обов`язків за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю. При цьому, слідчим суддею визначено межі місцевості щодо обов`язку про встановлення заборони підозрюваному відлучатись за її межі без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме: місто Київ та Київська область. Строк дії запобіжного заходу та покладених обов`язків встановлено до 15 грудня 2020 року,

Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

За нормами ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частинами 3 та 5 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Тобто безумовною передумовою дослідження обставин щодо причетності особи до вчинення злочину, є наявність самої події злочину, як такої.

На підтвердження наявності події кримінального правопорушення та причетності ОСОБА_1 до його вчинення прокурором надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- висновка експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020. Відповідно до цього висновку надані ТОВ «Аркона Газ-Енергія» вихідні дані, особливо в частині нормативів експлуатаційних витрат, не підтверджені фактичними даними діяльності ТОВ «Аркона Газ-Енергія» і призвели до заниження вартості спеціального дозволу. При використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн, за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн;

- протоколу огляду документів від 15.07.2019, які містять інформацію про фактичні дані роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки, що визначають структуру собівартості видобутку газу та конденсату і покладені в основу обґрунтування нормативів експлуатаційних витрат за статтями: матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати від 15.07.2019, з яких вбачається, що згідно з показниками фінансової звітності, поданої товариством до підрозділу ДФС, матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, прямі витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати на підприємстві відсутні;

- листа Держгеонадра № 10494/10-20 від 13.07.2020 у якому зазначено, що «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаний ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» на замовлення ТОВ «Аркона Газ-Енергія» відповідно до договору № 190-17 від 28.04.2017 до Держгеонадр не надходив та не погоджувався;

- листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 8/3-16/590-20 від 14.07.2020, у якому зазначено, що подання проектів дослідно-промислової розробки родовищ не входить до переліку документів, що подаються разом із заяво про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

- документів, отриманих у результаті тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ДП «Укрнаукагеоцентр» ПАТ НАК «Надра України», а саме книги 2 ГЕО-2016 «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області, якою обґрунтовано моделі геологічної будови покладів, підраховано початкові та поточні запаси вуглеводних покладів, обґрунтовано вихідні дані для технологічних розрахунків, виконано техніко-економічні та техніко-технологічні розрахунки розробки, підготовлено дані для економічних розрахунків, проведено економічні розрахунки варіантів розробки покладів та їх оптимізацію. Книга № 2 Оцінки містить розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» в якому містяться відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, амортизаційні відрахування. Зазначений розділ додано після висловлення експертами ДКЗ України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зауважень щодо матеріалів Геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища під час проведення ДКЗ України державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин родовища (договір № 140 від 05.09.2016, укладений між директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 та ДКЗ України). Зокрема, висловлено зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деяких категорій покладів у вигляді техніко-економічної доповіді, що свідчить про обізнаність останніх з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища;

- листа УкрДГРІ № 687 від 16.05.2017, в якому міститься результат розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі ДПР з подальшим видобуванням найти, газу (промислова розробка родовищ) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» - рекомендована початкова вартість спецдозволу у сумі 3 868 300,00 грн;

- Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке виготовлене УкрДГРІ та направлене 16.05.2017 року за № 687 в Державну службу геології та надр України на лист від 15.05.2017, яке містить посилання на «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаного ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» згідно договору № 190-17 від 28.04.2017 в частині уточнення станом на травень 2017 року системи розробки та рекомендований ДКЗ України варіант освоєння ресурсів і запасів родовища та зазначено, що експлуатаційні витрати розраховані, виходячи з фактичних даних роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки;

- платіжного доручення № 15 від 17.05.2017 щодо сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» збору в сумі 3 863 300,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами;

- довідки від 03.05.2017 щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, підписаної директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 ;

- протоколу огляду речей, вилучених за результатами проведення 13.06.2019 обшуку автомобіля Ауді Q7 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) від 25.11.2019, а саме документів (договорів, листів), що стосуються розробки Проекта дослідно-промислової розробки «Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища»;

- протоколу огляду інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «Укрнет» від 17.02.2020 з відповідними додатками, які містять листування між особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та стосуються обставин кримінального провадження;

- протоколу огляду від 27.07.2020 матеріалів геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області;

- протоколу огляду від 30.03.2020, складеного за результатами огляду відомостей, отриманих а порядку тимчасового доступу від ТОВ "УКРНЕТ" щодо листування ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини про які зазначається у клопотанні та що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності.

Слідчий суддя звертає увагу, що, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Таким чином, доводи захисника щодо недопустимості певних доказів, з огляду на те, що до протоколів огляду та тимчасового доступу до документів надані додатки, але не надано опису документів, як додаток до протоколу, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки, з урахуванням пояснень прокурора, вважає, що ця обставина може бути усунута шляхом надання додаткових матеріалів.

Разом з цим, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам до суб`єкта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки, враховуючи зміст пред`явленої ОСОБА_1 підозри, у разі вчинення злочину у співучасті вимоги до спеціального суб`єкта корупційних злочинів поширюються лише на виконавця, а інші співучасники злочину (організатор, пособник і т.д) мають відповідати загальним вимогам до суб`єкта злочину, визначених у ст. 18 КК України.

Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що довідка про фактичні витрати ТОВ «Аркона Газ-Енергія», яка підписана ОСОБА_1 , не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України. Так як, враховуючи поняття «офіційного документу» викладене у примітці до ст. 358 КК України, довідка щодо фактичних витрат ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, яка досліджена у судовому засіданні, відповідає формальним ознакам поняття офіційного документа як предмета злочину, передбаченого ст. 366 КК України, тобто, має необхідні реквізити, окрім того, вона містить факти, які спричинили наслідки правового характеру у вигляді виникнення прав. Інформація, яка міститься у довідці використана під час визначення розміру збору за надання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища УкрДГРІ.

Слідчий суддя не бере до уваги надані захисником на спростування обґрунтованості підозри висновки Центру судової експертизи та експертних досліджень Державної судової адміністрації України № 019-АНО/20 від 15.09.2020 за результатами проведення судової експертизи менеджменту та № 001-КММ/20 від 08.12.2020 за результатами проведення судової геологічної експертизи; витяг з протоколу №1 від 04.09.2020 засідання Методичної ради ГО «ВГО «Союзу експертів України» щодо роз`яснення про відповідність вимогам чинного законодавства та процедури складання висновку експерта під час проведення експертиз з різних видів судових експертиз та їх оформлення за процесуальними ознаками у кримінальному провадженні; Науково-технічну експертизу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 27.05.2019 вартості спеціального дозволу на коригування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунівсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на травень 2017 року; висновок науково-технічної експертизи Полтавського національного технічного університету від 31.05.2019 про геолого-економічну оцінку родовищ вуглеводнів Свистунівсько-Червонолуцької площі; висновок Національної академії правових наук України від 11.02.2020 щодо доктринального тлумачення та застосування приписів законодавства України; висновок експерта №133/20 від 14.08.2020 за результатами проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 5218000000000182, оскільки такі висновки повинні досліджуватись разом з усіма доказами зібраними у справі, у випадку виявлення суперечностей має бути призначена відповідна експертиза, однак, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Досліджені у судовому засіданні докази, підтверджують висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, та відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України. Тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, що виправдовує застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.

Згідно повідомлення про підозру ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких (ч. 2 ст. 364 КК України) належить до категорії тяжкого корупційного злочину та за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, при цьому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину не передбачене. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому, окрім врахування ступеня тяжкості злочину, які інкриміновані ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди у розмірі 196 810 530 грн, що є тяжким наслідком, який також впливає на наявність ризику вчинення підозрюваним заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування, уникнення виконання процесуальних обов`язків підозрюваного та його можливого засудження до покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з цим, слідчий суддя не приймає до уваги посилання прокурора на частоту виїзду ОСОБА_29 за межі України у березні-серпні 2018 року, оскільки на підтвердження вказаної обставини не надано відповідних доказів.

Слідчий суддя вважає недостатніми доводи сторони захисту про те, що наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання та роботи, а також особиста згода з`являтись на вимогу органу досудового розслідування чи суду та здати на зберігання закордонний паспорт свідчать про відсутність ризику його переховування від слідства та суду.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язок щодо прибуття за кожною вимогою до детективів, прокурора, слідчого судді або суду, оскільки така редакція відповідає вимогам ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, пов`язана, у тому числі, із необхідністю допиту ряду осіб: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_39 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших, результати допиту яких, за твердженням прокурора, мають значення для встановлення обставин, що є предметом розслідування кримінального провадження.

Разом з цим, слідчий суддя вважає небезпідставним посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 знайомий із співробітниками ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту, працівників яких органу досудового розслідування планує допитати, а тому існує ймовірність того, що підозрюваний може і дотепер підтримувати з ними особисті зв`язки, та може чинити на них вплив або узгоджувати спільні дії з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 поза межами слідчих дій.

Разом з цим, недоведеними є твердження прокурора про існування ризиків того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На думку слідчого судді ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Проте, прокурор не наводить достатніх підтверджень та не надає достатніх доказів, на підставі яких можна однозначно стверджувати про існування ризику того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що ці ризики не доведено.

Оцінюючи доводи підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Вольвака О.М. щодо втрати актуальності будь-яких ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя зазначає про таке.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Оцінивши доводи сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що вони не навели нових обставин із належними доказами, які б підтверджували, що встановлені у судовому засіданні ризики переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, на день розгляду цього клопотання втратили свою актуальність.

Разом з цим, належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування, не свідчить про відсутність ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що застосований слідчим суддею запобіжний захід та покладення відповідних обов`язків, є такими, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що частина заявлених прокурором ризиків продовжують існувати та не зменшилися до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування, що є підставою для продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби у період з 22.00 до 06:00 години та покладених на підозрюваного обов`язків.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж домашній арешт у нічний час не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи ОСОБА_1 та сторони захисту про застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не обґрунтовані належними доказами та зводяться лише до цитування судових рішень ЄСПЛ та посилань на факт того, що підозрюваний при застосованому до нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього не може у повній мірі здійснювати свої трудові обов`язки, проте на підтвердження вказаних обставин доказів не надано.

На підставі викладеного слідчий суддя, дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час та обов`язки, строк дії яких продовжується, не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного. Продовжуючи строк дії запобіжного заходу та покладених обов`язків слідчий суддя також враховує, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, пов`язане із здійсненням досудового розслідування тяжкого злочину, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя враховує доводи прокурора про неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 16.10.2020, у зв`язку з необхідністю провести ряду слідчих та процесуальних дій, перелік яких наведено у клопотанні, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

У судовому засіданні прокурором надано постанову Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 29.09.2020, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 до шести місяців, тобто до 30.01.2021.

Тому, наявні підстави для продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.01.2021.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що постанова прокурора від 29.09.2020 винесена з порушенням ч. 1 ст. 5 КПК України та з застосуванням нечинної редакції ст. 294-297 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

Як зазначено у мотивувальній частині постанови про продовження строку досудового розслідування від 29.09.2020, вона винесена на підставі ч. 2, 7 ст. 295 КПК України, з урахуванням дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні - 02.03.2018 та Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким внесені зміни, у тому числі, до Кримінального процесуального кодексу України, та які введено в дію 16.03.2018, тому продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні саме прокурором є таким, що відповідає законодавству.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 181, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час доби з 22.00 до 06:00 години, на строк до 30 січня 2021 року.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 30 січня 2021 року, а саме:

- прибувати до детектива, прокуратура, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та наступними особами: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження строку домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя Н.В. Мовчан