- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
Справа № 991/10288/20
Провадження1-кс/991/10548/20
У Х В А Л А
іменем України
30 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
захисників адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
детектива ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1.1.В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що 02.10.2020 ОСОБА_7 складено повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України. У цьому повідомленні про підозру йдеться про нібито сприяння ОСОБА_7 у наданні неправомірної вигоди співробітникам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень, зокрема закриття кримінального провадження № 42014000000001590 щодо ОСОБА_9 . Адвокат стверджує про наявність підстав вважати, що в цьому кримінальному провадженні, яке було виділене із матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400, закінчилися граничні строки досудового розслідування. В свою чергу, дотримання строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 безпосередньо впливає на обставини, що є предметом дослідження у кримінальному провадженні №52020000000000362, оскільки відсутність законних підстав для розслідування через сплив у ньому строків має наслідком усвідомлення стороною обвинувачення неможливості його досудового розслідування і, відповідно, закриття за клопотанням сторони захисту, як про це йдеться у повідомленні про підозру ОСОБА_7 . Таке усвідомлення є наслідком штучного створення умов для підкупу, а отже провокацією злочину, про яку стверджує сторона захисту.
1.2.У зв`язку з цим захисник звертається з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме до матеріалів кримінальних проваджень № 42014000000001590 та № 12013220540000400, в процесі якого просить вилучити в копіях: процесуальні документи щодо внесення до ЄРДР відомостей про реєстрацію кримінальних проваджень; процесуальні документи щодо повідомлень про підозру відповідним особам; клопотання і постанови про продовження строку досудового розслідування; постанови про зупинення та відновлення досудового розслідування; постанови про об`єднання кримінальних проваджень; постанови про виділення кримінальних проваджень або матеріалів кримінальних проваджень.
1.3.Необхідність тимчасового доступу обґрунтовується тим, що вказані документи можуть бути використані як докази для встановлення факту закінчення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 42014000000001590, що, на думку захисника, беззаперечно свідчитиме про провокацію злочину відносно ОСОБА_7 . Захисник зазначає, що сторона захисту обмежена в самостійному отриманні цих документів інакше як через процедуру тимчасового доступу до речей і документів.
2.В судовому засіданні захисники клопотання підтримали, просили його задовольнити. Повідомили хронологію кримінальних проваджень № 42014000000001590 та № 12013220540000400 та про дії, вчинені на отримання відомостей по цим кримінальним провадженням.
Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, детектив НАБУ в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що захистом не конкретизовані документи, до яких запитується тимчасовий доступ. Заперечив закінчення строків досудового розслідування та значення відомостей із цих кримінальних проваджень для встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження за підозрою ОСОБА_7 .
3.Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.У відповідності до підпункту 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні сторонікримінального провадженняособою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (ст. 159 КПК України).
Сторони кримінального провадженнямають право звернутися до слідчого судді під часдосудового розслідування… із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 160 КПК України). Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України стороною кримінального провадження з боку захисту є, зокрема, підозрюваний і його захисники.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 є підозрюваним у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020.
Відповідно до ст. 45 КПК України у кримінальному провадженні захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного. Здійснюючи захист підозрюваного ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_8 є суб`єктом, який має право подавати клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у встановленому КПК України порядку.
Забезпечуючи підозрюваному право на захист (ст. 20 КПК України) та з огляду на принцип змагальності (ст. 22 КПК України), сторона захисту має рівні права зі стороною обвинувачення в питанні збирання доказів, подання клопотань, а також в реалізації процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, в свою чергу, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
За таких умов клопотання сторони захисту адвоката ОСОБА_8 підлягає розгляду по суті слідчим суддею відповідно до вимог ст. 159-164 КПК України.
3.2.У відповідності до підпункту 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, у ч. 5, 6 ст. 163 КПК України зазначено, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
-перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
-самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
-не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю або якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно вимог ч.2ст.160 КПК Україниу клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути зазначено значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
3.3.Із клопотання та доданих нього матеріалів вбачається, що досудове розслідування кримінального провадження №52020000000000362 від 03.06.2020 здійснюється, в тому числі, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України, а саме пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, та кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення), а саме набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
3.4.Як підтверджується витягом із ЄРДР від 03.06.2020, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_10 за пособництвом із ОСОБА_11 та ОСОБА_7, а також за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами у період часу з 01.06.2020 до 11.06.2020 пропонували та обіцяли надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5 млн. доларів США, а 12.06.2020 ОСОБА_10 під керівництвом ОСОБА_9 та за пособництва ОСОБА_11 надала ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 6 млн. доларів США, а останній надав неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування у якому проводять детективи НАБУ, а процесуальне керівництво здійснюється прокурорами САП, у розмірі 5 млн доларів США, а 1 млн доларів США залишив у себе для подальшого розподілу між ним та ОСОБА_10 .
3.5.Сторона захисту стверджує, що матеріали кримінальних проваджень № 42014000000001590 та № 12013220540000400, про тимчасовий доступ до яких він просить, необхідні стороні захисту для підтвердження закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590, що в свою чергу, підтвердить наявність провокації злочину. Слідчий суддя не погоджується з тлумаченням захисту провокації в цьому кримінальному провадженні з огляду лише на факт можливого закінчення строків досудового розслідування. Адже поняття «провокація злочину» є значно ширшим і, в першу чергу, стосується суб`єктивної поведінки суб`єкта агента (провокатора), а не об`єктивних чинників, в яких здійснюється вчинення кримінального правопорушення. На сьогоднішній день прецедентна практика Європейського суду з прав людини дозволяє виокремити ряд критеріїв, які відмежовують законні процесуальні дії від провокативного впливу на суб`єкта. Визначення провокації, наведене Європейським Судом у справі "Раманаускас проти Литви" і передбачає, що поліцейська провокація трапляється тоді, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їхньою вказівкою, не обмежують свої дії тільки розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на вчинення злочину, яке в іншому випадку не було б скоєно, з тим щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази і порушити кримінальну справу (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» (Ramanauskas v. Lithuania) від 05 лютого 2008 року, N74420/01, п. 55). Таким чином, процесуальні особливості кримінального провадження, в рамках якого, за версією досудового розслідування, здійснювалося отримання неправомірної вигоди, самі по собі не свідчать про провокацію злочину. Однак відповідні процесуальні особливості можуть мати значення в сукупності з іншими обставинами, які є предметом перевірки змістовного критерію провокації. Як вбачається із послідовної позиції сторони захисту, наявність провокації є основним доводом, який обумовлює необхідність тимчасового доступу до документів.
3.6.Предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 є обставини надання неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014. Тому матеріали цього кримінального провадження в певній частині є такими, що можуть мати значення для кримінального провадження №52020000000000362. Зважаючи на принцип змагальності та диспозитивності, закріплені ст. 22, 26 КПК України, якщо сторона захисту обрала відповідну тактику захисту підозрюваного, з метою забезпечення рівності сторін кримінального провадження слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації права захисту на збирання доказів. При цьому право сторони захисту ініціювати проведення відповідних процесуальних дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів, передбачене ч. 3 ст. 93 КПК України. А відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
3.7.До цього слід додати, що у практиці Європейського Суду з прав людини захист від провокації розглядається в світлі загального права на справедливий суд. Ключовим питанням тут є не сам факт використання таємних агентів, методів слідства або оперативно-розшукових заходів, а використання доказів, отриманих в такий спосіб.... При чому обов`язок довести, що провокації не було, за умови, що такі доводи не є абсолютно неймовірними, покладається на органи, що здійснюють розслідування. За відсутності таких доказів судові органи повинні досліджувати фактичні обставини справи і вжити необхідних заходів для виявлення істини, з тим щоб вирішити, чи мала місце провокація. У разі якщо вони прийдуть до того висновку, що провокація мала місце, вони зобов`язані зробити відповідні висновки відповідно до Конвенції... Разом з тим, національні влади і суди повинні принаймні взяти на себе зобов`язання ретельно дослідити питання про те ... чи мало місце підбурювання [з боку слідчих органів] на вчинення кримінально караного діяння, у зв`язку з цим вони повинні були встановити, зокрема, підстави проведення операції, ступінь участі поліції в скоєнні злочину і характер підбурювання або тиску проти заявника ... Заявник повинен мати можливість робити заяви по кожному з перерахованих аспектів (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» (Ramanauskas v. Lithuania) від 05 лютого 2008 року, N74420/01, п. 71).
3.8.За таких умов слідчий суддя погоджується з доводами захисника про те, що відомості про дотримання строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 від 17.11.2014, тимчасовий доступ до якої він просить, у сукупності з іншими відомостями, мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні №52020000000000362.
3.9.Разом з тим, захисник не надав слідчому судді переконливих доказів того, що для встановлення таких обставин мають відношення матеріали кримінального провадження № 12013220540000400, оскільки в матеріалах клопотання відсутні докази виділення з нього матеріалів кримінального провадження № 42014000000001590, як про це стверджує захисник. Матеріали клопотання не містять відомостей про те, що у кримінальному провадженні №52020000000000362 встановлюються обставини прийняття будь-яких рішень у кримінальному провадженні № 12013220540000400. В свою чергу, відповідно до постанови від 17.11.2014 матеріали досудового розслідування № 42014000000001590 були виділені із кримінального провадження № 12014000000000113 від 05.03.2014. За таких обставин клопотання в частині надання тимчасового доступу до матеріалів цього кримінального провадження є необґрунтованим.
3.10.Слідчий суддя визнає обґрунтованим, що зазначені у клопотанні документи перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки із витягу з ЄРДР від 29.12.2020 щодо кримінального провадження № 42014000000001590 вбачається, що органом досудового розслідування у ньому є НАБУ.
3.11.Клопотання в частині надання дозволу на вилучення документів в копіях узгоджується з приписами ч. 1 ст. 159 КПК України та визнається слідчим суддею обґрунтованим з огляду на заявлену адвокатом мету їх використання та неможливість іншим чином отримати такі документи.
3.12.За допомогою тимчасового доступу до документів, вказаних в клопотанні захисника, може бути виконане завдання, для виконання якого останній звернувся із відповідним клопотанням, а саме забезпечення права на захист, повного та неупередженого розслідування та дієвості кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
3.13.Втручання у права і свободи фізичних і юридичних осіб шляхом отримання чіткого переліку копій документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, не має ознак порушення прав, адже завдання кримінального провадження та забезпечення права на захист шляхом збирання доказів на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання.
3.14.Документи, до яких проситься тимчасовий доступ, можуть містити таємницю, що охороняється законом. Однак захисник довів можливість використання як доказів відомостей, що в них містяться та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою таких документів.
4.За таких обставин клопотання захисника про надання тимчасового доступу до документів слід задовольнити частково, з урахуванням обмежень, вказаних в п. 3.8 цієї ухвали.
На підставі викладеного і керуючись ст. 26, 131, 132, 159 164, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_8 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 задовольнити частково
2.Надати захисникам підозрюваного ОСОБА_7 адвокатам ОСОБА_8 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЧН №000580 від 28.12.2018), ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЧН №000580 від 28.09.2018) та ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №52, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.1998) тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме до матеріалів кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 в частині:
- матеріалів, що стали підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- клопотань і постанов слідчого, прокурора про продовження строку досудового розслідування;
- постанов слідчого, прокурора про зупинення та відновлення досудового розслідування
з можливістю вилучення їх копій
3.Роз`яснити особі, у володінні якої перебувають речі і документи, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів
4.Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення (до 30.01.2021).
5.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
6.Повний текст ухвали оголошений 04.01.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1