- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Справа № 991/42/21
Провадження1-кс/991/43/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 січня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., дослідивши скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, допущену у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018,
ВСТАНОВИВ:
05.01.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла означена скарга підозрюваного ОСОБА_1 .
Скаржник зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
У цьому кримінальному провадженні він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У скарзі зазначено, що з часу постановлення Солом`янським районним судом м. Києва ухвали від 30.05.2018, якою задоволено скаргу ПАТ «Укрнафта» на постанову детектива про відмову у залученні у якості потерпілого у кримінальному провадженні, останні є потерпілими у кримінальному провадженні № 52018000000000182.
Водночас вважає, що ПАТ «Укрнафта» не є та не може бути потерпілою особою у кримінальному провадженні № 52018000000000182.
В обґрунтування цього твердження зазначає, що:
- згідно з Кодексом України про надра та відповідно до Порядку № 615 права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу. На момент видання спірного наказу від 15.05.2017 № 217 ПАТ «Укрнафта» вже майже 3 роки не мало спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцької площі та не було надрокористувачем цього родовища;
- відмова ПАТ «Укрнафта» у отриманні спеціального дозволу на користування надрами мало місце до надання такого дозволу ТОВ «Аркона Газ-Енергія»;
- відсутність заподіяної шкоди, що підтверджується результатами державної аудиторської служби, науково-технічної експертизи Івано-Франківського Національного технічного університету нафти та газу щодо «Вартості запасів і ресурсів вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та оцінки початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами станом на травень 2017 року», науково-правової технічної експертизи Полтавського Національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка щодо ідентичності і співвідношення робіт «Геолого-економічна оцінка запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області» з «Геолого-економічною оцінкою запасів Червонолуцького родовища», а також висновками Науково-дослідного інституту судових експертиз з питань інтелектуальної власності, Національної академії правових наук України, висновком комплексної судової геолого-економічної експертизи.
За таких обставин вважає, що детектив, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 мав би виключити ПАТ «Укрнафта» із числа потерпілих у кримінальному провадженні, але таке рішення останнім і досі не прийняте, чим допущено бездіяльність, яка відповідно до змісту скарги, є предметом оскарження відповідно до ст. 303 КПК України.
З цих підстав, скаржник просить зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 вирішити питання про виключення ПАТ «Укрнафта» з числа потерпілих у кримінальному провадженні, шляхом винесення відповідної постанови.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.01.2021 скаргу передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, оскарження якої передбачено п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Процесуальний статус потерпілого та порядок його залучення закріплені у ст. 55 КПК України.
У частині 2 ст. 55 КПК України зазначено, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Прийняття рішення про виключення особи із числа потерпілих не є обов`язком слідчого або прокурора. Крім того, КПК України можливості виключення особи з числа потерпілих не передбачає. У разі залучення особи в якості потерпілого на досудовому провадженні питання завдання їй шкоди вирішується у ході судового розгляду. Відповідно строків для вчинення таких дій КПК України також не визначає.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невиключенні детективом, прокурором ПАТ «Укрнафта» із числа потерпілих у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 не є предметом оскарження відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, у тому числі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
Враховуючи ту обставину, що підозрюваним ОСОБА_1 оскаржується бездіяльність органу досудового розслідування, яка не підлягає оскарженню на досудовому провадженні, у відкритті провадження за його скаргоюналежить відмовити.
Керуючись ст. ст. 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, допущену у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін