- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Barbuly O.O.
- Prosecutor : Semak I.A.
Справа № 991/305/21
Провадження 1-кс/991/315/21
УХВАЛА
Іменем України
19 січня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Семака І.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Барбула О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_1 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 18 057 400 гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти через, що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - місто Одеса, Україна, - без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій;
4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю та розширено територію за межі якої підозрюваному заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2020, до 23.01.2021 включно.
Крім того, постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.11.2020.
Водночас, 16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 23.01.2021.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи що з часу повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, строк досудового розслідування перестав збігати та не рахується у загальний строк розслідування, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що дотепер продовжує існувати ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який був встановлений при застосуванні до останнього запобіжного заходу. Обґрунтування даного ризику надав аналогічні тексту поданого клопотання. В той же час прокурор також вказав, що сторона обвинувачення не має можливості закінчити досудове розслідування, оскільки надає стороні захисту матеріали провадження, які на даний час складаються близько 200 томів. З огляду на викладене просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Захисник Барбул О.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, ризики, які були першочергово встановлені слідчим суддею, поступово зменшилися про, що свідчать попередні ухвали про продовження строку дії обов`язків. В даних ухвалах, слідчими суддями зазначено про відсутність інших ризиків. В той же час, ризик переховування обґрунтується прокурором тяжкістю можливого покарання, інших доводів стороною обвинувачення не наведено, а отже даний ризик є недоведеним. Окремо захисником зазначено, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, оскільки відсутні докази причетності останнього до даних злочинів. У сукупності викладеного просив відмовити у задоволенні клопотання та не продовжувати строк дії обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та 12.11.2020 повідомлено про зміну письмового повідомлення про підозру, однак кваліфікація та обсяг інкримінованих діянь залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 18 057 400 гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти через, що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - місто Одеса, Україна, - без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій;
4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю та розширено територію за межі якої підозрюваному заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.11.2020, до 23.01.2021 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.
Водночас, 16.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протокол огляду карти пам`яті від 22.11.2019, яка є додатком до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем № 19/4559 від 25.06.2018, відповідно до якого виявлена переписка з електронної поштової скриньки ОСОБА_1 з іншим підозрюваним ( ОСОБА_3 ) у цьому кримінальному провадженні щодо контейнерних перевозок; (2) протоколом огляду від 03.09.2018, в ході якого був оглянутий мобільний телефон, вилучений під час проведення обшуку, та у ньому виявлено переписку зі змісту якої вбачається зацікавленість ОСОБА_1 в отриманні нових компаній та виділенні йому такої нової компанії; (3) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, відповідно до якого проводилося зняття інформації з електронної скриньки ОСОБА_2 та виявлена переписка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу підприємств та товарів, та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри, з огляду на відсутність підтвердження заподіяння матеріальної шкоди та доказів причетності ОСОБА_1 до злочинів, слідчий суддя зазначає, що надані заперечення стосується саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, а отже і остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. За таких обставин суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду повністю не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.
Так, злочини інкриміновані ОСОБА_1 є особливо тяжкими та тяжкими кримінальними правопорушеннями, за найтяжкий з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Наведена обставина у виді тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У зв`язку з викладеним, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, дотепер залишається актуальним, хоча і є меншим ніж на початкових етапах розслідування, з огляду на процесуальну поведінку підозрюваного за час проведення досудового розслідування та відсутність нарікань на поведінку ОСОБА_1 з боку сторони обвинувачення.
Таким чином, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризику, на який посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведеного ризику та з урахування виконання вимог ст. 290 КПК України, коли стороні захисту відкриваються і відомості про свідків у кримінальному провадженні, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та скасування кожного з них може завдати шкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) не відлучатися з території України без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій;
4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали встановити до 19 березня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак