- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Yanchenko S.P.
- Prosecutor : Semak I.A.
Справа № 991/326/21
Провадження 1-кс/991/336/21
УХВАЛА
Іменем України
21 січня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Семака І.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Янченко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_1 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_2 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_1 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_1 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_1 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, яке того ж дня, у зв`язку з неможливістю його вручення через не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку надіслано на адресу мешкання останнього.
27.11.2019 при встановленні місцезнаходження ОСОБА_1 , йому вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.
В подальшому ОСОБА_1 також було повідомлено про зміну письмового повідомлення про підозру від 26.11.2019, однак кваліфікація та обсяг інкримінованих діянь залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти через, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 збільшено розмір застави, застосованої до підозрюваного ОСОБА_1 та ухвалою слідчого судді від 02.06.2020 - змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2020, до 25.01.2021 включно.
Крім того, постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.11.2020.
Водночас, 16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 25.01.2021.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному проваджені; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи що з часу повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, строк досудового розслідування перестав збігати та не рахується у загальний строк розслідування, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрювану обов`язків на два місяці.
Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні подане клопотання підтримав та пояснив, що під час проведення досудового розслідування, підозрюваним ОСОБА_1 було порушено один з покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення ухвали колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020, якою частина застави була звернута в дохід держави та водночас було збільшено розмір самої застави. Таким чином, оскільки під час досудового розслідування вказаного провадження ОСОБА_1 вчинювалися дії щодо порушення обов`язків, то ризики, встановлені попередніми ухвалами слідчих суддів - ризик можливого переховування, можливого впливу на учасників провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого злочину, продовжують мати місце і дотепер. Обґрунтування наведеним ризику надав аналогічні тексту поданого клопотання. Поряд з цим прокурор також вказав, що сторона обвинувачення не має можливості закінчити досудове розслідування, оскільки надає стороні захисту матеріали провадження для ознайомлення, які складаються близько 200 томів. З огляду на викладене просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Захисник Янченко С.П. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що стороною обвинувачення матеріали досудового розслідування не надаються у повному обсязі, а видаються лише частинами, що створює штучну неможливість захисту здійснити ознайомлення з матеріалами провадження та в подальшому призводить до звернення прокурора з клопотанням про продовження строку дії обов`язків. В той же час відповідна дозованість видачі матеріалів провадження може бути пов`язана з продовженням проведення стороною обвинувачення досудового розслідування у справі, що є порушенням норм законодавства. Поряд з цим захисник вказав на недоведеність прокурором ризиків, які є підставою для звернення з відповідним клопотанням. Ризики, що наводяться прокурором, є ідентичними на протязі усього часу звернення до слідчих суддів та обвинуваченням не береться до уваги тенденція їх зниження з огляду на тривалість проведення досудового розслідування, що у сукупності з відсутністю нових доказів та посилань у клопотанні, доводить безпідставність існування таких ризиків. Разом з наведеним захисник вказав і на необхідність ОСОБА_1 пройти лікування за кордоном, а покладені на нього процесуальні обов`язки позбавляють його відповідної можливості. Підсумовуючи зазначене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та не продовжувати строк дії процесуальних обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти через, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 збільшено розмір застави, застосованої до підозрюваного ОСОБА_1 та ухвалою слідчого судді від 02.06.2020 - змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме:
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 постановлено рішення, яким в дохід держави звернено частину від загального розміру застави, внесеної за ОСОБА_1 , а саме в частині 35 000 620 гривень та збільшено розмір застави до суми у 76 598 982 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду вищезазначені обов`язки, покладені на підозрюваного, неодноразово були продовжені за виключенням обов`язку не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу уповноваженої особи, який змінено та ОСОБА_1 розширено територію за межі якої йому заборонено відлучатися без відповідного дозволу, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2020, до 25.01.2021 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.
Водночас, 16.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати необхідність продовження строків дії обов`язків, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (2) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018, щодо вищенаведеної електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до якого ОСОБА_11 (на той час ОСОБА_11 ) надавала ОСОБА_1 інформацію про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості; (3) протоколом огляду від 11.02.2020 мобільного телефону ОСОБА_11 , в ході якого виявлена листування між електронними поштами « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як власником телефону та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо надання інформації про перевірку Департаменту ДФС з приводу схеми митного оформлення товарів; (4) протоколом про результати аудіо-, відеоконтроля особи від 10.11.2017, проведеного у відношенні ОСОБА_1 , згідно з яким останній обговорює питання схем розмитнення товарів та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності; (5) протоколу огляду від 24.12.2019 з якого вбачається, що мобільний телефон, вилучений в ході обшуку 26.11.2019 в житлі ОСОБА_7 містить зображення ухвали про надання дозволу на обшук житла ОСОБА_13 у вказаному кримінальному провадженні, службовий документ УВБ ГУ ДФС у м. Києві щодо випуску товарів «тканина» ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» у вільний обіг за тимчасовими деклараціями з порушенням вимог ст. 260 МКУ; (6) матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отриманими 26.05.2020 від компетентних органів ОАЕ, з яких вбачається, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником компанії INFORT TRADE LTD, за ціною контрактів з якою визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольним ОСОБА_1 декларантами тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.
Слідчий суддя погоджується із відповідними доводами прокурора про те, що на теперішній час ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду повністю не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.
Так, злочини інкриміновані ОСОБА_1 є особливо тяжкими та тяжкими кримінальними правопорушеннями, за найтяжчий з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Наведена обставина у виді тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Поряд з цим, при оцінці даного ризику слідчим суддею також береться до уваги майновий стан сім`ї підозрюваного, наявність у ОСОБА_1 нерухомого майна поза межами України та громадянства іншої країни, що підтверджується анкетою клієнта банку Investicijubank, що на переконання суду вказує на можливість у підозрюваного, у разі необхідності, здійснити виїзд за межі території України тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує, хоча і мінімально, мати місце і дотепер.
Разом з наведеним, вважаю за необхідне зазначити, що відсутність нарікань з боку сторони обвинувачення на процесуальну поведінку ОСОБА_1 на протязі останніх місяців, вказує на свідоме ставлення підозрюваного до процесуальних обмежень, пов`язаних із його статусом, втім повністю не виключає можливості останньому, у разі необхідності в подальшому, здійснити дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду.
При оцінці ризику можливого незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків у даному кримінальному провадженні слідчим суддею береться до уваги факт надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, що вказує на отримання підозрюваним відомостей щодо осіб, які надавали свідчення під час досудового розслідування, а оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які були отримані на стадії досудового розслідування слідчим суддею, підозрюваний може вчинити дії, направлені на зміну вказаними особами раніше наданих свідчень або відмови у майбутньому від надання свідчень, що в свою чергу може завдати шкоди завданням кримінального провадження. З огляду на вказане, до моменту проведення допиту свідків у судовому засіданні, неможливо у повному обсязі виключити наведений ризик.
Одночасно з цим слідчий суддя також бере до уваги роль ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах, обізнаність останнього про роль інших учасників злочинної організації у скоєних кримінальних правопорушеннях, що на переконання суду надає останньому можливість використовувати незаконний вплив на інших підозрюваних, узгоджувати між собою дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, хоча надані до суду матеріали і не містять відомостей, щодо спроб впливу підозрюваного на учасників даного кримінального провадження, втім на переконання суду відповідний ризик продовжує мінімально існувати.
Разом з цим слідчий суддя вважає, що під час судового засідання прокурором було доведено і продовження існування ризику можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, який ґрунтується на відомостях про ініціювання ОСОБА_1 кримінального переслідування співробітників правоохоронних органів у зв`язку зі здійсненням останніми досудових розслідувань, щодо діяльності підконтрольних злочинній організації підприємств.
Поряд з наведеним, зважаючи на наявність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину за фактом спроби надання останнім неправомірної вигоди співробітнику правоохоронного органу за зміну ним правової кваліфікації кримінального правопорушення, тобто за ознаками ч. 3 ст. 369 КК України, в якому провинна останнього хоча і не доведена та ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства вважається особою, яка до кримінальної відповідальності не притягувалася, однак на переконання суду, вказана обставина може свідчити про схильність останнього до вчинення злочинів, у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає доведеним продовження існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
На підставі вищезазначеного, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному проваджені; ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Водночас з приводу твердження сторони захисту про необхідність ОСОБА_1 отримати медичне лікування поза межами України, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, що в свою чергу скасує обов`язок здачі паспортів для виїзду за кордон та обов`язку не відлучатися за межі України і надасть підозрюваному можливість виїхати до Держави Ізраїль для проходження лікування, критично сприймається слідчим суддею з огляду на доведеність прокурором у судовому засіданні факту продовження існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду поза межами України, зокрема і у Державі Ізраїль, оскільки є громадянином даної держави (згідно анкети клієнта банку). Саме наявність зазначеного ризику була підставою покладання на ОСОБА_1 визначених обов`язків. Відповідні обов`язки унеможливлюють вільний виїзд підозрюваного з території України, який може зашкодити проведенню досудового розслідування по кримінальному провадженню та виконанню можливого вироку суду. Крім цього, слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не надано до суду жодного медичного документу, з якого б можливо було встановити про дійсну необхідність підозрюваному отримати медичну допомогу в Державі Ізраїль і неможливість отримувати її на території України. З огляду на вказане, відповідні доводи сторони захисту відхиляються слідчим суддею.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та скасування кожного з них може завдати шкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 21 березня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак