- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
- Secretary : Puzyria V.R.
- Lawyer : Stepanova I.V.
Справа № 991/329/21
Провадження1-кс/991/339/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,
захисника Степанова І.В.,
детектива Цвєткова Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Степанова Ігоря Володимировича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 17.05.2016,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Степанова Ігоря Володимировича від 19.01.2021 в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт на майно ОСОБА_2 , а саме автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який було накладено ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2018 у справі № 760/27753/18-к.
Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання
Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000001254, в якому ОСОБА_1 23.10.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
30.10.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/27753/18-к задоволено клопотання детектива НАБУ і накладено арешт на майно третьої особи ОСОБА_2 , а саме автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
Арешт на майно було накладено з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженої особи з тих підстав, що підозрювана ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 25.12.2009 і автомобіль було придбано останнім в 2013 році, тому транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя. Незважаючи на те, що стороною обвинувачення абсолютно не було доведено факту того, що автомобіль належав подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 одноособово, клопотання детектива НАБУ було задоволено та арешт на автомобіль було накладено із забороною відчужувати та розпоряджатися ним, при цьому було дозволено користуватися транспортним засобом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, внаслідок чого відкрилася спадщина. Строк для прийняття спадщини, відповідно до вимог статті 1270 ЦК України, закінчується 14.02.2021.
Внаслідок смерті ОСОБА_2 повинна відбутися заміна власника автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 , на одного з його спадкоємців через механізм спадкування. Автомобіль в даному випадку підлягає державній реєстрації на нового власника, що фактично є розпорядженням майном.
Враховуючи норми Закону України «Про дорожній рух» і Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07.09.1998 № 1388 (із змінами), спадкоємці ОСОБА_2 будуть позбавлені можливості користуватися майном, що знаходиться під арештом, що значно ускладнює їх правове становище у порівнянні з тим, про що клопотав детектив під час подання клопотання про арешт майна, а також порівняно з тими обмеженнями, які зафіксовані в ухвалі про арешт майна від 30.10.2018.
За наведених обставин захисник вважає, що арешт на автомобіль підлягає скасуванню з метою недопущення застосування необґрунтованого та незаконного процесуального примусу до третіх осіб, які є спадкоємцями ОСОБА_2 .
Позиція учасників провадження в судовому засіданні
Захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Степанов І.В. підтримав подане клопотання з наведених у ньому підстав. Додатково повідомив, що спадкоємцями першої черги є троє дітей ОСОБА_2 від першого шлюбу. Арешт автомобіля унеможливлює перехід прав власності на нього в порядку спадкування і державну реєстрацію на нового власника. Вважає, що за аналогією зі ст. 55 КПК України ОСОБА_1 як дружина померлого має право представляти інтереси останнього. Пояснив, що автомобіль є особистим майном ОСОБА_2 , і доказів того, що це спільна сумісна власність подружжя, сторона обвинувачення під час розгляду клопотання про арешт майна не надала.
Детектив Національного бюро Цвєтков Ю.С. заперечив проти скасування арешту. Пояснив, що накладений арешт на автомобіль ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не оскаржувався. На даний час потреба в арешті майна підозрюваної з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, у тому числі транспортного засобу, не відпала. Доказів того, що автомобіль є особистою власністю ОСОБА_2 або про те, що були визначені частки кожного з подружжя у праві спільної власності на автомобіль, адвокат не надав. Тобто захисник на виконання вимог ст. 22, 174 КПК України не довів, що арешт був накладений необґрунтовано або що в арешті майна відпала потреба. Також не повідомлено, хто саме не може перереєструвати права власності на автомобіль, кому відмовлено в оформленні права на спадкове майно або в його державній реєстрації.
Установлені слідчим суддею обставини, оцінка і мотиви слідчого судді
На підставі поданих учасниками провадження матеріалів кримінального провадження встановлено, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 42016000000001254 від 17.05.2016. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 23.10.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
У рамках кримінального провадження № 42016000000001254 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2018 у справі № 760/27753/18-к задоволено клопотання детектива НАБУ і накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_1 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Арешт із позбавленням права на відчуження та розпорядження накладено, серед іншого, і на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , зареєстрований на її чоловіка ОСОБА_2 . Накладення арешту на автомобіль здійснено у зв`язку із тим, що цей транспортний засіб був набутий ОСОБА_2 після укладення 25.12.2009 шлюбу із ОСОБА_1 і за правилами ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя. Розгляд клопотання про арешт майна був проведений за відсутності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Зазначена ухвала слідчого судді, відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві від 15.11.2018, була виконана і в НАІС ДДАІ внесені відомості про арешт та/або заборону відчуження автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що видано свідоцтво про смерть. У ОСОБА_2 , згідно із наданими копіями свідоцтв про народження, було троє дітей від першого шлюбу.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто зазначені норми пов`язують право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності власника чи володільця майна або його представника, із наданням особами, які не були присутніми в судовому засіданні і про права чи законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які підтвердять, що арешт накладено необґрунтовано або що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, та доведеністю перед слідчим суддею їх переконливості.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З наведеного вище можна зробити висновок, що під час розгляду клопотання захисника про скасування арешту майна слідчий суддя наділений повноваженнями лише щодо встановлення обґрунтованості застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження та з`ясування, чи є обставини, які свідчать про те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, на підставі наданих доказів та матеріалів.
У статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали про арешт майна слідчим суддею) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає такий додатковий вид покарання як конфіскація майна - ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований 26.07.2013 на ОСОБА_2 . На дату набуття автомобіля у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 25.12.2009. На підставі правил ст. 60, 61 СК України цей транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя. Особа, яка подала клопотання, не надала доказів того, що на час накладення на нього арешту вказане майно було особистою приватною власністю ОСОБА_2 , що воно було придбане за його особисті кошти або є подарованим чи успадкованим (ч. 1 ст. 57 СК України), і тому не може бути конфіскованим у випадку притягнення його дружини - ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачене таке покарання. Відомостей про визначення часток подружжя у праві власності на назване майно слідчому судді не надано.
Враховуючи норми ст. 65, 67 СК України, що регулюють права подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та на розпоряджання часткою у такому майні, а також відсутність відомостей про визначення часток, належних кожному з подружжя, накладення арешту в рамках кримінального провадження було можливе виключно на об`єкт такої власності в цілому.
Установлені обставини свідчать, що накладення арешту ухвалою слідчого судді від 30.10.2018 здійснене з дотриманням правил ч. 4 ст. 173 КПК України і за наявності підстав вважати, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб та може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся з клопотанням про арешт майна.
Аргументи захисника Степанова І.В. про те, що власник майна ОСОБА_2 помер і його спадкоємці не зможуть перереєструвати право власності на автомобіль як на спадкове майно, як на обставини, що повинні мати своїм наслідком скасування арешту, накладеного на транспортний засіб, слідчий суддя відхиляє з таких мотивів.
Ухвалою слідчого судді від 30.10.2018 арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_1 . На даний час процесуальний статус ОСОБА_1 не змінився.
Строк на прийняття спадщини після ОСОБА_2 закінчується 14.02.2021, тому коло осіб, які приймуть спадщину, і спосіб розподілу між ними спадкового майна на даний час не визначені.
Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Степанов І.В. у кримінальному провадженні користуються процесуальними правами, які передбачені ст. 42 КПК України для підозрюваного. Можливість здійснення підозрюваним та його захисником представництва інтересів інших осіб (зокрема, майбутніх спадкоємців) щодо майна, на яке накладено арешт, норми КПК України не передбачають.
Таким чином, особа, яка подала клопотання про скасування арешту майна, не довела виникнення обставин, які б давали підстави для висновку, що в подальшому застосуванні арешту автомобіля відпала потреба та обставини, на які посилається захисник Степанов І.В. у клопотанні, не можуть бути підставою для висновку про необґрунтованість накладеного арешту, тому слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника Степанова Ігоря Володимировича про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2018 у справі № 760/27753/18-к, залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник