Document No. 94586440

Справа № 760/20466/18

Провадження 1-кп/991/129/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29 січня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Гавриленко Т.Г., Сікори К.О.

прокурора Касьяна О.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисників: Пархети А.А., Войченка С.В.

обвинуваченого ОСОБА_2 (у режимі відео конференції)

його захисника Шепіля С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокатів Войченка С.В., Дульського О.Л., Пархети А.А. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року за № 52017000000000824, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Краматорськ Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання та позиції сторін

У своєму спільному клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів, яке було оголошене у судовому засіданні адвокатом Пархетою А.А., захисники обвинуваченого ОСОБА_1 просять надати тимчасовий доступ до судових справ, що знаходяться у володінні Краматорського міського суду Донецької області, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом ознайомлення з відповідними документами, їх фотографування, з можливістю отримання їх належним чином завірених копій (здійснити виїмку), а саме до наступних справ: № 1-681/1997 р., в якій прийнято вирок від 21.12.1997 р.; № 1-252/2006 р., в якій прийнято вирок від 28.04.2006 р. та постанову від 18.06.2007 р.; № 1-122/2008 р., в якій прийнято вирок від 02.04.2008 р.; № 1-547/1981, в якій прийнято вирок від 10.11.1981 р.

Указане клопотання обґрунтоване наступними доводами.

За твердженням сторони захисту, кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було розпочате за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які, на думку захисників, є провокаторами, що діяли виключно за дорученням правоохоронних органів.

Для доведення факту провокації і з`ясування характеризуючих обставин щодо заявників у цьому кримінальному провадженні, сторона захисту зверталась із адвокатським запитом до Краматорського міського суду Донецької області, у відповідь на який було повідомлено, що цим судом відносно ОСОБА_3 приймались вироки у 1997 р., 2006 р., 2007 р. та 2008 р., а також були надані їх копії.

На думку сторони захисту, матеріали зазначених кримінальних справ, підтверджують провокативний характер кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , а тому, керуючись положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, існує нагальна потреба в отриманні тимчасового доступу до матеріалів судових справ, зазначених у клопотанні.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокати Пархета А.А. та Войченко С.В., клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та захисник Шепіль С.В. клопотання підтримали, просили задовольнити.

Прокурор Касьян О.А. проти задоволення клопотання заперечував.

Особа, у володінні якої знаходяться документи, до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, належним чином повідомлена про судове засідання, подала до суду заяву про розгляд указаного клопотання без їх участі.

2. Мотиви та висновки суду

Розглянувши клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні Краматорського міського суду Донецької області, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд уважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 КПК, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 96 КПК, для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

Згідно зі ст. 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Раманаускас проти Литви» (Ramanauskas v. Lithuania) від 5 лютого 2008 р., ст. 6 Конвенції не було б порушено, якби заявник мав ефективну можливість шляхом заперечення або іншим чином порушити питання про підбурювання під час розгляду кримінальної справи щодо нього. ЄСПЛ усупереч позиції Уряду не вважає, що дотримання таких загальних гарантій від зловживань, як рівність сторін та додержання права на захист, є достатнім у цьому випадку.

У пункті 71 згаданого рішення ЄСПЛ зауважує, що заявник протягом усього провадження у справі стверджував про підбурювання його до вчинення злочину. Відповідно, органи державної влади та суди повинні були принаймні ретельно перевірити, чи перевищили правоохоронні органи межі, визначені у зв`язку з використанням моделі симулювання (див. п. 14), тобто чи підбурювали вони заявника до вчинення злочину.

Аналогічних висновків ЄСПЛ дійшов у пунктах 61, 62 рішення у справі «Баннікова проти Росії» (Bannikova v. Russia) від 04 листопада 2010 р., де суд наголосив на тому, що загальною рисою справ, де мала місце провокація, є те, що заявник не може подати заяву про провокацію злочину, оскільки захист не має доступу до значних доказів, часто як наслідок формального рішення про обмеження доступу до окремих доказів особливої категорії, які не розкрито. При цьому, Європейський суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд за ст. 6 Конвенції включає в себе право на доступ до всіх доказів, які має сторона обвинувачення, як тих, що доводять вину, так і невинуватість.

Перевіряючи наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 333 КПК, щодо причин, через які сторона захисту не здійснила тимчасовий доступ до речей та документів під час досудового розслідування, суд зауважує, що у клопотанні захисники посилаються на те, що ними до Краматорського міського суду Донецької області було здійснено адвокатський запит від 24.01.2020 р. № 83 (т. 7, а.с. 142), відповідь на який була отримана 27.02.2020 р. (т. 7, а.с. 144) та адвокатський запит від 07.02.2020 р. № 95 (т. 7, а.с. 153), відповідь на який була отримана 19.02.2020 р. (т. 7, а.с. 156). Таким чином, указані відомості сторона захисту фактично отримала вже на стадії судового розгляду вказаного кримінального провадження, що унеможливило їх звернення з подібним клопотанням на стадії досудового розслідування.

Ураховуючи інформацію, наведену стороною захисту в своєму клопотанні, про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були неодноразово засуджені, суд уважає, що матеріали, до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, можуть підтвердити або навпаки спростувати системний характер співпраці заявників у цьому кримінальному провадженні з правоохоронними органами, що, на думку сторони захисту, може бути доказом у цій справі.

Оскільки такі матеріали перебувають у володінні державного органу, відповідний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів не створить надмірного втручання в право особи та є пропорційним до завдань кримінального провадження.

За таких обставин, для забезпечення визначених ст. 2 КПК завдань кримінального провадження і дотримання принципу змагальності кримінального провадження, перевірки версії сторони захисту щодо недопустимості доказів сторони обвинувачення, та з метою забезпечення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, але враховуючи зв`язок запитуваної інформації з кримінальним провадженням, що перебуває на розгляді, суд приходить до висновку, що клопотання захисників Войченка С.В., Дульського О.Л., Пархети А.А. слід задовольнити частково, а саме, надати захисникам обвинуваченого ОСОБА_1 тимчасовий доступ до запитуваних документів шляхом ознайомлення з відповідними документами, їх фотографування, з можливістю отримання їх належним чином завірених копій, а в частині надання права вилучати оригінали зазначених документів - слід відмовити, оскільки в клопотанні наразі не обгрунтовано необхідність вилучення відповідних оригіналів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 159, 160, 163, 333 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання захисників Дульського О.Л., Войченка С.В., Пархети А.А. про надання тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні Краматорського міського суду Донецької області - задовольнити частково.

2. Надати захисникам Дульському О.Л., Войченку С.В., Пархеті А.А. тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні Краматорського міського суду Донецької області, шляхом ознайомлення з відповідними документами, їх фотографуванням, з можливістю отримання належним чином завірених їх копій, а саме, до наступних справ: № 1-681/1997, в якій прийнято вирок від 21.12.1997 р.; № 1-252/2006, в якій прийнято вирок від 28.04.2006 р. та постанову від 18.06.2007 р.; № 1-122/08., в якій прийнято вирок від 02.04.2008 р.; № 1-547/1981, в якій прийнято вирок від 02.11.1981 р.,

В частині надання права вилучити оригінали зазначених документів - в задоволенні клопотання відмовити.

3. Строк дії ухвали 30 днів з дня її постановлення - до 28.02.2021 р.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Гавриленко Т.Г.

Сікора К.О