Document No. 94646691

Справа № 991/6543/20

Провадження №1-кп/991/60/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

"02" лютого 2021 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Крука Є.В.

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

секретаря судового засідання Демченко Л.О.

за участю:

прокурора Гарванка І.М., Семака І. А.,

захисників Черезової Т.О., Дзюби М.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2018 року за № 52018000000000215, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

4 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 3 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 52018000000000215, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання на 31 серпня 2020 року.

2. Заявлене клопотання та позиції учасників судового провадження

Під час підготовчого судового засідання прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семак І. А. звернувся до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження. Відповідно до змісту заявленого клопотання сторона обвинувачення вважає, що по відношенню до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні підстави для здійснення розгляду справи у спеціальному судовому провадженні з огляду на наступне.

2.1. Обґрунтування прокурором наявності підстав для спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_1

10 вересня 2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000215 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до змісту пред`явленої підозри вбачається, що в період 2015, 2016 років, ОСОБА_1 , будучи службовою особою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_2 , здійснив розтрату коштів ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в сумі 25,44 млн. грн. шляхом протиправної зміни ціни та обсягів сірки грудкової, яка придбавалася ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс».

Постановою детектива Першого відділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Спусканюка А.Ю. від 11 листопада 2019 року підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідні матеріали спрямовані і доставлені до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації розшуку підозрюваного з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2019 року по справі № 910/227/19 до обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду вiд 20 лютого 2020 року по справі № 991/1231/20 у кримінальному провадженнi № 52018000000000215 дозволено здiйснювати спецiальне досудове розслiдування.

За твердженням сторони обвинувачення (з наданням відповідних доказів) 10 вересня 2019 року за допомогою месенджера «Viber» з метою виклику для вручения повiдомлення про пiдозру та допиту ОСОБА_4 з ним було здiйснено телефонну розмову за його номером НОМЕР_1 . Пiсля повiдомлення ОСОБА_1 , що з ним спiлкується детектив Націнальним антикорупційния бюро Украiни (далі - НАБУ), зi сторони вказаного громадянина розмову було перервано. Пiсля вказаної розмови, номер телефону НОМЕР_1 , що використовується ОСОБА_1 , у т.у числi месенджер «Viber», було вимкнено.

Одночасно, 10 вересня 2019 року були надiслані поштовими відправленнями у письмовому вигляді повiдомлення про пiдозру та повiстки про виклик ОСОБА_1 до НАБУ на 16 вересня 2019 на адресу мiсцезнаходження адмiнiстрацiї можливого мiсця роботи ОСОБА_1 - ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» (Днiпропетровська обл., м. Жовтi Води, вул. Гагарiна, 40, корп. 35), на можливу адресу його проживання ( АДРЕСА_3 ), на можливу адресу його проживания ( АДРЕСА_4 ), та на адресу житлово-експлуатацiйної opгaнiзaцiї за мiсцем можливого проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 - на адресу ОСББ «ЛОМОНОСОВА №58».

Надiсланi на адресу житлово-експлуатацiйної органiзацiї за мiсцем можливого проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 - на адресу ОСББ «ЛОМОНОСОВА №58» повiстка про виклик та повiдомлення про пiдозру ОСОБА_1 , згiдно вiдмiток сайту https://ukrposhta.ua/, 16 вересня 2019 отримано особисто.

Також, 10 вересня 2019 ОСОБА_1 за допомогою месенджера «Viber» на номер НОМЕР_1 було надiслано повiстку про виклик до НАБУ на 16 вересня 2019 року.

11 вересня 2019 року ОСОБА_1 за допомогою месенджера «Viber» на номер НОМЕР_1 було повторно надiслано повiстку про виклик до НАБУ на 16 вересня 2019 року.

Окрiм того, 11 вересня 2019 дружинi ОСОБА_1 - ОСОБА_8 було надiслано повiстку про виклик ОСОБА_1 до НАБУ на 16 вересня 2019 року за допомогою месенджерів «Vіber», «Telegram» i «WhatsApp» на номер НОМЕР_2 .

Надiсланi 11 вересня 2019 дружинi ОСОБА_1 - ОСОБА_8 за допомогою месенджерiв «Viber», «Telegram» i «WhatsApp» на номер НОМЕР_2 повiстка про виклик та повiдомлення про пiдозру ОСОБА_4 отриманi та прочитанi.

Окрім того, 24 вересня 2019 завчасно (за 6 днiв) до дати виклику поштою було направлено повiстки про виклик ОСОБА_1 до НАБ України на 30 вересня 2019 року на юридичну адресу мiсцезнаходження адмiнiстрацiї мiсця роботи ОСОБА_1 - ТОВ «ДЕМУРIНСЬКИЙ ГЗК» (Днiпропетровська обл., Василькiвський район, с. Новоандрiївка, вул. Гагарiна, 2А, кiмн. 4) та на адреси проживання дорослих членiв його ciмї ( АДРЕСА_5 , де проживають батьки ОСОБА_1 та АДРЕСА_6 , де проживає його рiдна сестра ОСОБА_12 ).

Згiдно вiдмiток сайту https://ukrposhta.ua/, зазначенi повiстка про виклик та повiдомлення про пiдозру ОСОБА_1 26 вересня 2019 року було вручено за адресою мiсця його роботи - ТОВ «ДЕМУРIНСЬКИЙ ГЗК» та 27 вересня 2019 року за мiсцями проживания його батькiв та рiдної сестри. Також, 02 жовтня 2019 року завчасно (за 6 днiв до дати виклику) було здiйснено виклик ОСОБА_1 на 08 жовтня 2019 року шляхом публiкацiї повiстки про виклик на офiцiйному веб-сайтi НАБУ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6.

08 жовтня 2019 року було надiслано повiстку про виклик ОСОБА_1 до НАБУ на 16 жовтня 2019 року одночасно з надiсланням поштою та електронною поштою письмового повiдомлення про пiдозру на адресу житлово-експлуатацiйної органiзацiї за мiсцем можливого проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), на адресу КП ВЖРЕО (Днiпропетровська обл., м. Жовтi Води, вул. Першотравнева, 22, кв. 24 та ІНФОРМАЦІЯ_7), якi вiдповiдно до матерiалiв кримiнального провадження також 9 жовтня 2019 року доставлено електронною поштою та 24 жовтня 2019 вручено працівниками Укрпошти.

26 грудня 2019 року рiднiй сестрi ОСОБА_1 - ОСОБА_13 одночасно з повiдомленням про пiдозру ОСОБА_1 , було вручено повiстку про його виклик на 8 січня 2020 року.

ОСОБА_9 на вищеперераховані виклики 16 вересня 2019 року, 30 вересня 2019 року, 08 жовтня 2019 року, 16 жовтня 2019 року та 8 січня 2020 року у НАБУ не з`явився, про причини неявки не повiдомив.

Окрiм того, про переховування пiдозрюваним ОСОБА_1 вiд органiв слiдства та суду з метою ухилення вiд кримiнальної вiдповiдальностi вказує те, що 10 вересня 2019 року, у день пiдписання та погодження повiдомлення про пiдозру ОСОБА_1 , а також здiйснення до нього дзвiнка детективом НАБУ з метою його виклику, обвинуваченим було змiнено номер телефону та у подальшому здійснено виїзд за межi територiї України.

Участь захисника ОСОБА_1 - адвоката Черезової Т.О. у кримiнальному провадженнi, в тому числі в судових засiданнях з обрання запобiжного заходу i з надання дозволу на проведення спецiальноrо досудового розслiдування, надало обвинуваченому додаткову можливість бути обізнаним про наявність та перебіг справи.

Вищенаведене на думку сторони обвинувачення свідчить про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 вiдомо або повинно було бути вiдомо про кримінальне провадження № 52018000000000215.

2.2. Обґрунтування прокурором наявності пiдстав для спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_2

10 вересня 2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000215 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до змісту пред`явленої підозри вбачається, що в період 2015, 2016 років, ОСОБА_2 будучи службовою особою ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс», діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_1 , здійснив розтрату коштів ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в сумі 25,44 млн. грн. шляхом протиправної зміни ціни та обсягів сірки грудкової, яка придбавалася ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс».

Постановою детектива Першого відділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Спусканюка А.Ю. від 16 вересня 2019року підозрюваного ОСОБА_2 оголошено у розшук. Постановою від 11 листопада 2019 року підозрюваного ОСОБА_2 оголошено у міжнародний розшук, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідні матеріали спрямовані і доставлені до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації розшуку підозрюваного з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Ухвалою слiдчого суддi Вищого антикорупційного суду вiд 13 грудня 2019 року по справі № 910/227/19 до ОСОБА_2 обрано запобiжний захiд у виглядi тримання пiд вартою.

Ухвалою слiдчого суддi Вищого антикорупційного суду вiд 20 лютого 2020 року по справі № 991/1231/20 у кримінальному провадженнi № 52018000000000215 дозволено здiйснювати спецiальне досудове розслiдування.

10 вересня 2019 року за допомогою месенджера «Viber», з метою виклику для вручення повідомлення про пiдозру та допиту ОСОБА_2 з ним було здiйснено телефонну розмову за його номером НОМЕР_3 , пiд час якої повiдомлено про виклик до НАБУ на 16 вересня 2019 року та вказано, що додатково на його номер телефону буде надiслано вiдповiдну повiстку про виклик.

Того ж дня (10 вересня 2019 року) за допомогою месенджера «Viber» на номер ОСОБА_2 НОМЕР_3 було надіслано повiстку про виклик до НАБУ на 16 вересня 2019 року. Вiдповiдно до вiдмiтки у месенджерi зазначену повiстку було доставлено.

Окрiм того, повiстки про виклик ОСОБА_2 до НАБУ на 16 вересня 2019 року було надiслано одночасно з надiсланням поштою письмових повiдомлень про пiдозру 10 вересня 2019 року на юридичну адресу мiсцезнаходження адмiнiстрацiї мiсця роботи ОСОБА_2 - ТОВ «ТД «Еко-Сервiс» (Днiпропетровська обл., м. Жовтi Води, вул. Гагарiна, 40, корп. 35), на фактичну адресу мiсцезнаходження адміністрацiї мiсця роботи ОСОБА_2 ТОВ «ТД «Еко-Сервiс» (Днiпропетровська обл., м. Жовтi Води, вул. Володимира Великого, 1-A), на фактичну адресу мiсцезнаходження адміністрації місця роботи ОСОБА_2 - ТОВ «Еко» (Днiпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Володимира Великого, 1-А), на можливу адресу його проживання ( АДРЕСА_2 ), на можливу адресу його проживання ( АДРЕСА_7 ), та 11 вересня 2019 року - на адресу житлово-експлуатаційної орrанізації за місцем можливого проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 - ОСББ «БУЛЬВАР СВОБОДИ, 31»).

Вiдповiдно до вiдмiток сайту https://ukrposhta.ua/, зазначенi повiдомлення про пiдозру ОСОБА_2 та повiстку про його виклик, що були направлені на фактичну адресу мiсцезнаходження адмiнiстрацiї мiсця роботи ОСОБА_2 - ТОВ «ТД «Еко-Сервiс» (Днiпропетровська обл., м. Жовтi Води, вул. Володимира Великого, l-A), отримано представниками пiдприємства 13 вересня 2019 року.

Повiстку про виклик та повiдомлення про пiдозру, направлені на адресу ОСББ «БУЛЬВАР СВОБОДИ, 31», вручено 18 вересня 2019 року.

Також, 11 вересня 2019 ОСОБА_2 за допомогою месенджера «Telegram» на номер НОМЕР_3 було повторно надiслано повiстку про виклик до НАБУ на 16 вересня 2019 року та повiдомлення про пiдозру.

Згiдно вiдмiток месенджера «Telegram» зазначенi повiстка про виклик та повiдомлення про пiдозру ОСОБА_2 йому було доставлено. Пiсля їх доставки ОСОБА_2 неодноразово вiдкривав месенджер «Telegram», у т.у числi 11 вересня 2019 року, що свiдчить про отримання ним повiстки про виклик та повiдомлення про пiдозру.

26 вересня 2019 року, одночасно з надiсланням письмових повiдомлень про пiдозру на адреси електронних пошт ТОВ «Еко» (ІНФОРМАЦІЯ_8) та ТОВ «ТД «Еко-Сервiс» (ІНФОРМАЦІЯ_9), в яких працює ОСОБА_2 , було надiслано повiстки про його виклик до НАБУ на 30 вересня 2019 року, якi вiдповiдно до матерiалiв кримiнального провадження 26 вересня 2019 року було доставлено.

02 жовтня 2019 року завчасно (за 6 днiв до дати виклику) було здiйснено виклик ОСОБА_2 на 08 жовтня 2019 року шляхом публiкацiї повiстки про виклик на офiцiйному веб-сайтi НАБУ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10.

08 жовтня 2019 року було надiслано повiстку про виклик ОСОБА_2 до НАБУ на 16 жовтня 2019 року одночасно з надiсланням поштою та електронною поштою письмового повімлення про підозру на адресу житлово-експлуатацiйної органiзацiї за мiсцем можливого проживания ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), та на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем можливого проживания ОСОБА_2 - КП ВЖРЕО (Днiпропетровська обл., м. Жовтi Води, вул. Першотравнева, 22, кв. 24 та ІНФОРМАЦІЯ_7), якi вiдповiдно до матерiалiв кримiнального провадження 9 жовтня 2019 року доставлено електронною поштою та 24 жовтня 2019 року вручено працiвниками АТ «Укрпошта».

28 листопада 2019 року сину ОСОБА_2 - ОСОБА_20 , який працює заступником директора ТОВ «ТД «Еко-Сервiс», директором та засновником якого є ОСОБА_2 , одночасно з повідомленням про пiдозру ОСОБА_2 , було вручено повiстку про виклик ОСОБА_2 на 29 листопада 2019 року.

ОСОБА_2 за викликами 16 вересня 2019 року, 30 вересня 2019 року, 8 жовтня 2016 року, 16 жовтня 2019 року та 29 жовтня 2019 року у НАБУ не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Окрiм того, пiд час розгляду у Вищому антикорупцiйному судi клопотання про обрання запобiжного заходу ОСОБА_2 приймала участь його захисник Черезова Т.О. Остання також неодноразово приймала участь у слідчих діях у зазначеному кримiнальному проваджені, що проводилися з метою встановлення мiсця знаходження ОСОБА_2 , що надало обвинуваченому додаткову можливість бути обізнаним про наявність та перебіг справи та свiдчить про об`єктивну можливiсть повiдомлення останнього щодо необхiдностi з`явлення до органiв слiдства та суду.

Про переховування пiдозрюваного ОСОБА_2 вiд органiв слiдства та суду з метою ухилення вiд кримiнальноi вiдповiдальностi також свідчить те, що пiсля 13 червня 2019 року, тобто, після дати оголошения ухвали Касацiйного господарського суду Верховного Суду вiд 04 вересня 2019 року у справi № 904/8354/16, якою залишено в силi постанову Центрального апеляцiйного господарського суду вiд 13 червня 2019 року у цiй же справi, в частинi визнання недiйсними додаткових угод № 2-4 до Договору № 52/13 вiд 11 січня 2015 року, ОСОБА_2 , розумiючи можливiсть притягнення його до кримiнальної вiдповiдальностi, 17 вересня 2019 року виїхав до АР Крим.

Вищенаведене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про те, що обвинуваченому ОСОБА_21 вiдомо або повинно було бути вiдомо про кримiнальне провадження № 52018000000000215.

2.3. Додаткове обґрунтування, надане стороною обвинувачення

До суду надійшло клопотання від 21 вересня 2020 року, згідно з яким прокурор Семак І.А. просив долучити до матеріалів справи документи щодо способу оголошення обвинувачених у розшук, які на думку сторони обвинувачення додатково підтверджують позицію сторони обвинувачення, викладену у клопотанні про здійснення спеціального судовового провадження щодо обвинувачених від 08 вересня 2020 року. Також прокурор під час судового засідання надав суду додаткові докази, на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

2.4. Позиції учасників під час судового розгляду питання про здійснення спеціального судового провадження

У судовому засіданні прокурор Семак І. А. заявлене клопотання підтримав, та просив суд прийняти рішення про розгляд кримінального провадження № 52018000000000215 у спеціальному судовому провадженні. Додатково сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про звернення від імені суду з запитом до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для уточнення питання щодо статусу міжнародного розшуку обвинувачених за даними реєстрів Інтерпол, а також з запитом до Державної прикордонної служби України.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Черезова Т.О. у задоволенні клопотання просила відмовити з тих підстав, що, не досліджуючи обґрунтованість підозри, вважає, що підозра обвинуваченим не вручена, доказів вручення обвинуваченим підозри до матеріалів справи не надано. Крім цього захисник звертає увагу, що відсутні докази оголошення обвинувачених у міжнародний розшук, а саме стороною обвинувачення не надано відповідних відомостей від Інтерполу, у тому числі не надано витяг з реєстрів Інтерполу про розшук обвинувачених (сповіщення з червоним кутом). Факт направлення стороною обвинувачення до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України відповідних документів не є належним доказом оголошення обвинувачених у міжнародний розшук. Також звернула увагу суду на те, що докази, долучені до клопотання, є неналежними та недопустимими, зокрема лист - відповідь НЦБ Інтерполу від 23 березня 2020 року стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України взагалі не розкривався, а тому сторона захисту заперечує проти долучення відповідного документу до матеріалів справи. Окремо наголошується, що сторона обвинувачення не надала доказів користування обвинуваченими телефонними номерами, за якими здійснювалося направлення повідомлень. Також відмічалося, що твердження сторони обвинувачення про направлення обвинуваченому ОСОБА_1 повідомлення про підозру та судових повісток за місцем роботи (ТОВ «ДЕМУРIНСЬКИЙ ГЗК») не відповідає дійсності, оскільки відповідні документи направлялися не на адресу його місця роботи, а за іншою адресою. За таких обставин на думку сторони захисту клопотання не підлягає задоволенню.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Дзюба М.О. позицію адвоката Черезової Т.О. підтримала повністю та просила суд у задоволенні заявленого прокурором клопотання відмовити у повному обсязі.

Сторона захисту заявила клопотання про надання їй часу для ознайомлення із змістом клопотання прокурора та підготовки письмових заперечень.

У зв`язку з необхідністю отримання додаткової інформації для розгляду заявленого стороною обвинувачення клопотання, суд уважав за необхідним звернутися до органів влади та місцевого самоврядування з відповідними запитами.

Зокрема, судом було поставлено на обговорення сторін питання доцільності повторного звернення суду з запитом до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для уточнення питання щодо статусу міжнародного розшуку обвинувачених за даними реєстрів Інтерполу. Наведена пропозиція суду була підтримана представниками сторони обвинувачення та сторони захисту.

Також судом, після обговорення з учасниками процесу з метою встановлення теперішнього місця проживання або перебування обвинувачених, було ухвалене рішення про направлення додаткових запитів до Державної міграційної служби України, Міністерства закордонних справ України, Державної податкової служби України, органів місцевого самоврядування та житлово-експлуатаційних організацій за останніми відомими місцями проживання обвинувачених, запити за останніми відомими місцями роботи обвинувачених.

Після ознайомлення з матеріалами справи адвокат Дзюба М.О. додатково звернула увагу суду, що згідно відповіді Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 16 січня 2021 року інформація щодо перебування у розшуку обвинувачених не оновлювалася. Також, відомості для розшуку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавалися Інтерполу у той час, коли вказані особи перебували у статусі підозрюваних у кримінальному провадженні № 52018000000000215, а на сьогодні вони вже мають статус обвинувачених. Відповідно до положень Правил обробки даних у Інформаційній системі INTERPOL у разі неоновлення протягом шести місяців, відомості щодо міжнародного розшуку осіб підлягають виключенню з баз даних Інтерполу. Таким чином, на думку сторони захисту на даний час у матеріалах провадження відсутні належні докази того, що обвинувачені перебувають у міжнародному розшуку.

2.6. Обставини затримання ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим

Під час судового розгляду питання про здійснення спеціального судового провадження сторона обвинувачення надала суду довідку Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № IP/14403/19/G10/27621/EC5/R3/1 від 07 жовтня 2020 року відповідно до якої ОСОБА_1 у зв`язку з його оголошенням у міжнародний розшук каналами Інтерполу 02 жовтня 2020 року був затриманий на території Російської Федерації. У зв`язку з цим прокурор Семак І.А. звернувся до суду з клопотанням від 07 жовтня 2020 року про здійснення щодо ОСОБА_1 процедури екстрадиції. Зазначене клопотання прокурора було судом задоволено, у зв`язку з чим суд у свою чергу звернувся до Міністерства юстиції України з клопотанням від 07 жовтня 2020 року 2020 року про здійснення щодо ОСОБА_1 процедури екстрадиції.

02 листопада 2020 року Міністерство юстиції України повернуло клопотання суду без виконання у зв`язку з тим, що відповідно до листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України ОСОБА_1 був затриманий не на території Російської Федерації, а на території України - на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим.

Захисник Черезова Т.О. факт затримання ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим підтвердила, але умови та підстави такого затримання їй невідомі. Додатково з цього приводу додатково зазначила, що у зв`язку з затриманням ОСОБА_1 немає підстав вважати, що місце знаходження ОСОБА_1 не встановлено. Тому, на її думку, щодо ОСОБА_1 неможливо переходити до спеціального судового провадження (in absentia).

3. Релевантне законодавство та обставини, що підлягають оцінці судом

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 14 (3) (d)) вказується: «Кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі повної рівності: (d) бути засудженим в його присутності... ». Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, але суд у будь-якому випадку має здійснити ретельну перевірку наведеної обставини.

Відповідні права та можливості обвинуваченого визначені ст. 42 КПК України.

Ключове значення в цьому випадку має відігравати повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії»).

Можливість судового розгляду справи у кримінальному проваджені у разі неприбуття обвинуваченого за викликом суду шляхом здійснення спеціального судового провадження передбачена у ч. 3 ст. 323 КПК України.

3.1. Загальні умови здійснення спеціального судового провадження

Обов`язковими умовами для прийняття рішення судом про спецiальне судове провадження згiдно з положеннями ст. 323 КПК України є наступні:

1) обвинувачення особи у вчиненнi злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України;

2) оголошення обвинуваченого у мiждержавний/мiжнародний розшук;

3) свідчення про те, що обвинуваченому вiдомо або повинно бути вiдомо про кримiнальне провадження;

4) переховування обвинуваченого з метою ухилення від кримiнальної відповiдальностi.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримiнальному провадженнi щодо злочинiв, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здiйснюватися за вiдсутностi обвинуваченого (in absentia), крiм неповнолiтнього, який переховується вiд органiв слiдства та суду з метою ухилення вiд кримінальної вiдповiдальностi, та оголошений у мiждержавний та/або мiжнародний розшук.

Стаття 281 КПК України визначає, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У ч. 2 ст. 111 КПК України встановлено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Вiдповiдно до ч. 3 ст. 323 КПК України, якщо у справi є декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу про спецiальне судове провадження лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спецiального судового провадження.

Суд уважає, що подальший розгляд кримінального провадження № 52018000000000215 шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинувачених на справедливий суд.

3.2. Можливість дотримання умов для здійснення спеціального судового провадження

На думку суду, під час розгляду цієї справи наявні всі засоби і можливості дотримання стандартів судового розгляду, викладені у Резолюції 11 комітету Міністрів Ради Європи від 19 січня 1973 року «Про критерії, що регламентують розгляд, проведений за відсутності обвинуваченого», якою регламентується наступне:

«1. Справу жодної особи не може бути розглянуто, якщо до цього її ефективно протягом часу, що дозволяє їй з`явитися в суд і підготувати свій захист, не було оповіщено повістками, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя.

2. Повістки повинні вказувати на наслідки неявки обвинуваченого на розгляд.

3. Коли суд встановить, що обвинуваченому, який не з`явився на розгляд, була вручена (atteint) повістка, він повинен розпорядитися про відкладення розгляду, якщо визнає, що особиста присутність обвинуваченого є обов`язковою, або якщо є підстави вважати, що у нього виникли перешкоди для явки.

4. Справа обвинуваченого не повинна розглядатися в його відсутність, якщо можливо і бажано перенести розгляд на територію іншої держави або звернутися із запитом про видачу.

5. Коли справа обвинуваченого розглядається в його відсутність, докази повинні збиратися звичайними способами, а захист повинен мати право втручатися в цей процес.

6. Судове рішення, прийняте за відсутності обвинуваченого, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя.

7. Кожен, чия справа розглядалася в його відсутність, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.

8. Особа, справу якої було розглянуто в її відсутність, і якій не була належним чином і в належній формі вручена повістка, повинна мати правовий засіб захисту, що дозволяє їй анулювати судове рішення.

9. Особа, справу якої розглянуто в її відсутність, але якій повістка була належним чином вручена, має право на повторний розгляд справи в звичайному порядку, якщо ця особа може довести, що її відсутність і факт того, що вона не могла проінформувати суддю у справі, були викликані обставинами, що знаходяться за межами її контролю».

Європейський Суд з прав людини з особливою увагою ставиться до судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого. У рішенні ЄСПЛ «Медєніца проти Швейцарії» суд зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України надає обвинуваченим всі необхідні можливості в рамках спеціального судового провадження, щодо необхідності дотримання яких у справах за відсутності обвинуваченого (in absentia), висловлюється у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, надає право обвинуваченим за бажанням бути присутніми при розгляді справи, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

3.3. Відомості щодо запитів суду та додатково отриманої судом інформації

3.3.1. Запит від 31 серпня 2020 року до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України

31 серпня 2020 року Вищим антикорупційним судом направлено запит (т. 1, а.п. 198) до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України в якому суд просив надати інформацію: чи надходила до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_2 ; чи надходила до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 ; якщо так, то на якій стадії виконання перебувають постанови Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1

14 вересня 2020 року від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України на адресу суду надійшли відповіді, в яких зазначено наступне:

- щодо ОСОБА_1 № ІР/14403/19/F12/24797/EC5/A3/1 (т. 3, а.п. 5) 25 листопада 2019 року на адресу Департаменту надійшов запит Національного антикорупційного бюро України № 0411-192/41191 від 25 листопада 2019 року із доданими до нього матеріалами, зокрема, постановою від 11 листопада 2019 року про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 ; Департаментом 04 березня 2020 року отримано лист Офісу Генерального прокурора від 28 лютого 2020 року № 19/2-131вих-20 про підтвердження намірів звернутись із запитом про видачу ОСОБА_1 у разі його затримання на території країни - члена МОКП - Інтерпол. 23 березня 2020 року Департамент повідомив на адресу Офісу Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро України, що 20 березня 2020 року до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію червоного оповіщення щодо ОСОБА_1 на підставі запиту Національного антикорупційного бюро України та доданих до нього документів. Станом на 04 вересня 2020 року відомості щодо ОСОБА_1 в обліках Генерального секретаріату Інтерполу було заблоковано Інституціями Генерального секретаріату Інтерполу;

- щодо ОСОБА_2 № ІР/14404/19/F12/24799/EC5/A3/1 (т. 3, а.п. 8) 25 листопада 2019 року на адресу Департаменту надійшов запит Національного антикорупційного бюро України № 0411-192/41189 від 25 листопада 2019 року із доданими до нього матеріалами, зокрема, постановою від 11 листопада 2019 року про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_2 ; Департаментом 04 березня 2020 року отримано лист Офісу Генерального прокурора від 28 лютого 2020 року № 19/2-129вих-20 про підтвердження намірів звернутись із запитом про видачу ОСОБА_2 у разі його затримання на території країни - члена МОКП - Інтерпол. 23 березня 2020 року Департамент повідомив на адресу Офісу Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро України, що 20 березня 2020 року до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію червоного оповіщення щодо ОСОБА_2 на підставі запиту Національного антикорупційного бюро України та доданих до нього документів. Станом на 04 вересня 2020 року відомості щодо ОСОБА_2 в обліках Генерального секретаріату Інтерполу було заблоковано Інституціями Генерального секретаріату Інтерполу.

3.3.2. Запит від 26 листопада 2020 року до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України

26 листопада 2020 року Вищим антикорупційним судом направлено запит (т. 4, а.п. 70) до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, в якому суд просив надати інформацію на якій стадії виконання перебуває постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на якій стадії виконання перебуває постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме місце проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_2 ; останнє відоме місце проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_4 ..

07 грудня 2020 року від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України надійшла відповідь № IP/14404/19/G13/33404/EC5/A3/1 від 04 грудня 2020 року (т. 4, а.п. 95), в якій Департамент надав інформацію, аналогічну викладеній у відповідях № ІР/14403/19/F12/24797/EC5/A3/1 від 10 вересня 2020 року та № ІР/14404/19/F12/24799/EC5/A3/1 від 10 вересня 2020 року, додатково зазначивши, що станом на 04 грудня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 значаться у обліках Генерального секретаріату Інтерполу як особи, які розшукуються правоохоронними органами України з метою арешту та видачі до України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Станом на 04 грудня 2020 року в Департаменті відсутні відомості щодо актуального місцезнаходження ОСОБА_2 . Згідно з повідомленням НЦБ Інтерполу в Російській Федерації від 13 жовтня 2020 року постановою Железнодорожнього суду м. Сімферополя Республіки Крим (тимчасово окупована територія України) щодо ОСОБА_1 прийнято рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту терміном на 40 діб. Термін тримання під вартою ОСОБА_1 сплив 09 листопада 2020 року. Станом на 04 грудня 2020 року в Департаменті відсутні відомості щодо актуального місцезнаходження ОСОБА_4 .

3.3.3. Запит від 21 вересня 2020 року до Державної міграційної служби України стосовно ОСОБА_2

21 вересня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу Державної міграційної служби України направлено запит (т. 3, а.п. 33), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» з метою визначення останнього відомого місця проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_2 , просив надати наступну інформацію: чи є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) громадянином України; чи видавався ОСОБА_2 паспорт громадянина України та інформацію про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо ОСОБА_2 ..

07 жовтня 2020 року від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надійшла відповідь (т. 3, а.п. 98) відповідно до якої, за інформацією Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» є громадянином України, 16 грудня 1996 року Жовтоводським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , з 12 жовтня 2000 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

3.3.4. Запит від 21 вересня 2020 року до Державної міграційної служби України стосовно ОСОБА_1

21 вересня 2020 року, Вищим антикорупційним судом на адресу Державної міграційної служби України направлено запит (т. 3, а.п. 34), в якому суд, відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», з метою визначення останнього відомого місця проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_1 , просив надати наступну інформацію: чи є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) громадянином України; чи видавався ОСОБА_1 паспорт громадянина України, та інформацію про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо ОСОБА_1

07 жовтня 2020 року від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України найшла відповідь (т. 3, а.п. 113), відповідно до якої, за інформацією Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» є громадянином України, 05 травня 1998 року Жовтоводським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , з 27 червня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

3.3.5. Запит до ТОВ «Торговий Дім «Еко-Сервіс» стосовно ОСОБА_2 .

З матеріалів, доданих прокурором до клопотання (т. 2, а.п. 145), убачається, що ОСОБА_2 займає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко - Сервіс» (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40, корпус 35) та посаду заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Еко» (52205, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Володимира Великого, буд. 1 «а»).

22 вересня 2020 року, Вищим антикорупційним судом на адресу ТОВ «Торговий Дім «Еко - Сервіс» (фактична адреса: вул. Володимира Великого, буд. 1 «а», м. Жовті Води, Дніпропетровська область, юридична адреса: вул. Гагаріна, буд. 40, корпус 35, м. Жовті Води, Дніпропетровська область) направлено запит (т. 3, а.п. 41-42), в якому суд просив надати інформацію, чи працевлаштований ОСОБА_2 на підприємстві ТОВ «Торговий Дім «Еко - Сервіс», якщо так то надати відповідні підтверджуючи документи.

01 жовтня 2020 року на адресу суду від ТОВ «Торговий Дім «Еко - Сервіс» надійшла відповідь № 85 (т. 3, а.п. 54), в якій підприємство повідомило, що, відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «Торговий Дім «Еко - Сервіс» від 20.02.2020 року, директор товариства ОСОБА_2 з 20 лютого 2020 року відсторонений від виконання повноважень виконавчого органу товариства (директора) «на підставі ст. 46 Кодексу законів про працю України та з відкриттям кримінального провадження». На підставі зазначеного рішення та наказу № 6 від 20 лютого 2020 року з 21 лютого 2020 року виконання повноважень виконавчого органу товариства (директора) покладені на ОСОБА_21 .

3.3.6. Запит до Відділу Державної реєстрації виконавчого комітету Жовтоводської міської ради

25 вересня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу Відділу Державної реєстрації виконавчого комітету Жовтоводської міської ради направлено запит (т. 3, а.п. 44), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» з метою визначення останнього відомого місця проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_2 просив надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо ОСОБА_2

01 жовтня 2020 року на адресу суду від Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради надійшла відповідь № 1/1-1104-01-12 (т. 3, а.п. 57), відповідно до якої орган місцевого самоврядування надав наступну інформацію, яка міститься в Реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Україна, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, громадянство/підданство - Україна, місце проживання зареєстроване за адресою - АДРЕСА_2 .

3.3.7. Запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

З матеріалів, доданих прокурором до клопотання (т. 2, а.п. 298), убачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

25 вересня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації направлено запит (т. 3, а.п. 45), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» з метою визначення останнього відомого місця проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_1 просив надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо ОСОБА_1 .

02 жовтня 2020 року на адресу суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь № 100/39-816 (т. 3, а.п. 59), з якої вбачається, що згідно Реєстру територіальної громади міста Києва в межах адміністративно - територіальної одиниці Голосіївського району, ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4 , з 20 квітня 2017 року.

3.3.8. Запит до Міністерства юстиції України

07 жовтня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу Міністерства юстиції України направлено запит (т. 3, а.п. 110) в якому суд просив надати інформацію, чи отримувало Міністерство юстиції України повідомлення про місце проживання/перебування ОСОБА_1 з іноземної держави, як особи, яка розшукується за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

07 жовтня 2020 року від Міністерства юстиції України надійшла відповідь № 1246/12.1.4/22-20 (т. 3, а.п. 111) в якій Міністерство зазначило, що повідомлення про місцеперебування чи проживання ОСОБА_1 в іноземній державі до Міністерства юстиції України в порядку міжнародного співробітництва у кримінальних справах не надходило.

3.3.9. Запит до ДП «Східний гірничо - збагачувальний комбінат»

З обвинувального акта в кримінальному провадженні № 52018000000000215 від 14 березня 2018 року встановлено, що відповідно до наказу генерального директора ДП «СхідГЗК» № 1715/ос від 17 грудня 2012 року ОСОБА_1 призначено заступником генерального директора ДП «СхідГЗК» із забезпечення виробництва.

26 листопада 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу ДП «Східний гірничо - збагачувальний комбінат» (вул. Горького, буд. 2, м. Жовті Води, Дніпропетровська область) направлено запит (т. 4, а.п. 69), в якому суд просив надати інформацію чи працевлаштований ОСОБА_1 на даний час на ДП «Східний гірничо - збагачувальний комбінат», якщо так або у разі звільнення особи надати відповідні підтверджуючи документи.

03 грудня 2020 року від ДП «Східний гірничо - збагачувальний комбінат» на адресу суду надійшла відповідь (т. 4, а.п. 84) в якій зазначено, що наказом від 15 листопада 2018 року № 2795/ос, ОСОБА_1 звільнено з посади заступника генерального директора із забезпечення виробництва ДП «СхідГЗК» за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України.

3.3.10. Запит до ТОВ «ВО «Агросервіс» П`ятихатський елеватор від 09 грудня 2020 року

З матеріалів кримінального провадження, а саме з щорічної декларації ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік (т. 2, а.п. 266) встановлено, що суб`єкт декларування задекларував роботу за сумісництвом за звітний період на підприємстві ТОВ «П`ятихатський елеватор», обіймання оплачуваної посади директора підприємства.

09 грудня 2020 року, Вищим антикорупційним судом на адресу ТОВ «ВО «Агросервіс» П`ятихатський елеватор (вул. Клименко, буд. 1, 1-Б, м. П`ятихатки, Дніпропетровська область) направлено запит (т.4, а.п. 111), в якому суд просив надати інформацію, чи працевлаштований ОСОБА_1 на даний час на підприємстві ТОВ «ВО «АГРОСЕРВІС» П`ятихатський елеватор», якщо так, або у разі звільнення, особи надати відповідні підтверджуючи документи.

18 грудня 2020 року на адресу суду від ТОВ «ВО «Агросервіс» П`ятихатський елеватор надійшов лист № 403 від 17 грудня 2020 року в якому підприємство зазначило, що ОСОБА_1 ніколи не працював у ТОВ «ВО «Агросервіс».

3.3.11. Запит до ТОВ «Підприємство «Еко»

З матеріалів, доданих прокурором до клопотання (т. 2, а.п. 145), убачається, що ОСОБА_2 займає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко - Сервіс» (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40, корпус 35) та заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Еко» (52205, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Володимира Великого, буд. 1 «а»).

09 грудня 2020 року та 12 січня 2021 року Вищим антикорупційним судом на адресу ТОВ «Підприємство «Еко» направлено запит (вул. Володимира Великого, буд. 1 «а», м. Жовті Води, Дніпропетровська область) (т. 4, а.п. 112, т. 6, а.п. 100), в якому суд просив надати інформацію, чи працевлаштований ОСОБА_2 на підприємстві ТОВ «Підприємство «Еко», якщо так, то надати відповідні підтверджуючі документи.

22 січня 2021 року від ТОВ «Підприємство «Еко» надійшов лист № 9 від 19 січня 2021 року в якому підприємство зазначило, що ОСОБА_2 не працює на підприємстві ТОВ «Еко», та місце перебування його не відоме.

3.3.12. Запит до ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО»

09 грудня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» (вул. Гагаріна, буд. 40/35, м. Жовті Води, Дніпропетровська область) направлено запит (т. 3, а.п. 113), в якому суд просив надати інформацію чи працевлаштований ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», якщо так то надати відповідні підтверджуючи документи.

17 грудня 2020 року на адресу суду від ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» надійшов лист № 27-08-908 від 17 грудня 2020 року (т. 5, а.п. 13) в якому підприємство зазначило, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» на посаді заступника директора з комерційних питань, однак на підставі власноруч написаної заяви від 11 квітня 2019 року, звільнений за власним бажанням з займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України з 12 квітня 2019 року.

3.3.13. Запит від 09 грудня 2020 року до Державної прикордонної служби України

09 грудня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу Державної прикордонної служби України направлено запит (т. 4, а.п. 114), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» просив надати інформацію про перетин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 , дата видачі 19.02.2013 року, дійсний до 19.02.2023 року, орган видачі 8024,) державного кордону України з 10 вересня 2019 року по теперішній час, та про перетин ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 , дата видачі 28.10.2011 року, дійсний до 28.10.2021 року, орган видачі Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_10 , дата видачі 01.12.2017 року, дійсний до 01.12.2027 року, орган видачі 2LVA) державного кордону України з 10 вересня 2019 року по теперішній час.

06 січня 2021 року на адресу суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла відповідь № 0.184-781/0/15-20 від 30 грудня 2020 року, в якій Адміністрація Держприкордонслужби України зазначила, що за інформацією, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 472 від 25 червня 2007 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 10 вересня 2019 року по 07 год. 00 хв. 29 грудня 2020 року громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в базі даних не виявлено.

3.3.14. Запит від 09 грудня 2020 року до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області

09 грудня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу Головного управління ДМС у Дніпропетровській області направлено запит (т. 4, а.п. 115), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» просив надати інформацію чи звертався ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ) до територіального органу ДМС з заявою про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання відповідно до Порядку № 816 від 16 серпня 2016 року; чи приймалось територіальним органом ДМС рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ); чи звертався ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ) до територіального органу ДМС з заявою про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання відповідно до Порядку № 816 від 16 серпня 2016 року; чи приймалось територіальним органом ДМС рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ).

17 грудня 2020 року на адресу суду від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області надійшла відповідь № 1201.4.1-13016/12.2-20 від 16 грудня 2020 року (т.5, а.п. 20) в якій Управління повідомило, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з заявами про оформлення документів для виїзду на постійне місце проживання за кордон у відповідності до Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, затверджений наказом МВС від 16 серпня 2016 року № 816 не звертались. Рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання не приймалось.

3.3.15. Запит від 09 грудня 2020 року до Міністерства закордонних справ України

09 грудня 2020 року, Вищим антикорупційним судом на адресу Міністерства закордонних справ України направлено запит (т. 4, а.п. 116), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» просив надати інформацію чи надходили до закордонних дипломатичних установ документи щодо залишення на постійне проживання за кордоном громадянина України ОСОБА_1 та ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ); чи приймалось керівником закордонної дипломатичної установи рішення про відмову в оформленні документів для залишення на постійне проживання за кордоном або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ); чи надходили до закордонних дипломатичних установ документи щодо залишення на постійне проживання за кордоном громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ); чи приймалось керівником закордонної дипломатичної установи рішення про відмову в оформленні документів для залишення на постійне проживання за кордоном або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ).

23 грудня 2020 року на адресу суду від Міністерства закордонних справ надійшла відповідь № 71/ВГ/16-531/1-3301 від 17 грудня 2020 року (т. 5, а.п. 59), в якій Міністерство повідомило, що за результатами перевірок, проведених за наявними реєстраційними даними Департаменту консульської служби та закордонних дипломатичних установ України, не виявлено інформації про звернення громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном.

3.3.16. Запит до Державної податкової служби України від 12 січня 2021 року стосовно ОСОБА_1

12 січня 2021 року Вищим антикорупційним судом на адресу Державної податкової служби України направлено запит (т. 6, а.п. 97), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» просив надати інформацію чи сплачує ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ) податки та збори, які передбачені Податковим кодексом України або законами з питань митної справи з 01 вересня 2019 року по теперішній час; чи отримує ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ) доходи у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами з 01 вересня 2019 року по теперішній час; чи подавав ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ) до контролюючого органу податкову декларацію, як особа яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання; чи зареєстрований ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ), в якості фізичної особи - підприємця відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо так надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або довідку про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП); чи є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_11 ) засновником або учасником господарських товариств.

25 січня 2021 року на адресу суду від Державної податкової служби України надійшла відповідь № 608/5/99-00-12-10-05 від 21 січня 2021 року (т.7, а.п. 17), в якій ДПС України повідомило, що відповідно до реєстру самозайнятих осіб станом на 18 січня 2021 року ОСОБА_1 не перебуває на обліку в контролюючих органах, як самозайнята особа. Згідно з інформаційними системами за 2019 рік станом на 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 не сплачував податкові платежі до Зведеного бюджету України, без врахування видатків, передбачених п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, та відповідно до інформаційних систем ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві подані податкові декларації за 2013, 2014 та 2015 роки. Згідно з Інструкцією у декларації не передбачено відображення позначки категорії «особи, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання». Також відповідно до інформації з Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб станом на 18 січня 2021 року, ОСОБА_1 , займає посаду головного бухгалтера на підприємстві ЗАТ «Васильківське Хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 33115120).

3.3.17. Запит до Державної податкової служби України від 12 січня 2021 року стосовно ОСОБА_2

12 січня 2021 року Вищим антикорупційним судом на адресу Державної податкової служби України направлено запит (т. 6, а.п. 96), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» просив надати інформацію чи сплачує ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ) податки та збори, які передбачені Податковим кодексом України або законами з питань митної справи з 01 вересня 2019 року по теперішній час; чи отримує ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ) доходи у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами з 01 вересня 2019 року по теперішній час; чи подавав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ) до контролюючого органу податкову декларацію, як особа яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання; чи зареєстрований ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ), в якості фізичної особи - підприємця відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо так надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або довідку про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП); чи є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ) засновником або учасником господарських товариств.

25 січня 2021 року на адресу суду від Державної податкової служби України надійшла відповідь № 608/5/99-00-12-10-05 від 21 січня 2021 року (т.7, а.п. 17), в якій ДПС України повідомило, що відповідно до реєстру самозайнятих осіб станом на 18 січня 2021 року ОСОБА_2 не перебуває на обліку в контролюючих органах як самозайнята особа. Згідно з інформаційними системами за 2019 рік станом на 01 грудня 2020 року ОСОБА_2 не сплачував податкові платежі до Зведеного бюджету України, без врахування видатків передбачених п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та відповідно до інформаційних систем ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подані податкові декларації за 2013, 2014 та 2015 роки. Згідно з Інструкцією у декларації не передбачено відображення позначки категорії «особи, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання». Також відповідно до інформації з Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб станом на 18 січня 2021 року, ОСОБА_2 , є засновником Фонду «Наше місто» (код ЄДРПОУ 26003208) та засновником та керівником ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35935908).

3.3.18. Запит від 09 грудня 2020 року до Державної міграційної служби України

09 грудня 2020 року Вищим антикорупційним судом на адресу Державної міграційної служби України направлено запит (т. 4, а.п. 118), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" просив надати інформацію чи звертався ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ) із заявою для виїзду громадянина України за кордон на постійне проживання; чи приймалось центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції, рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 ); чи звертався ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ) із заявою для виїзду громадянина України за кордон на постійне проживання; чи приймалось центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції, рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 ).

28 грудня 2020 року на адресу суду від Державної міграційної служби України надійшла відповідь № 6.2-9698/3.1-20 від 18 грудня 2020 року (т.5, а.п. 208), в якій ДМС України повідомило, що за інформацією, наданою територіальними органами ДМС (крім ГУ ДМС України в АР Крим, УДМС України в м. Севастополі) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з питанням оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання в установленому законодавством порядку до територіальних підрозділів ДМС України не звертались. Відповідно, рішень про оформлення або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання зазначеним особам територіальними органами ДМС не приймалось.

3.3.19. Запит від 09 грудня 2020 року до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України

11 листопада 2019 року Національним антикорупційним бюро України прийняті постанови про оголошення в міжнародний розшук підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

09 грудня 2020 року Вищим антикорупційним судом направлено запит (т. 4, а.п. 119) до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України в якому суд просив надати інформацію на якій стадії виконання перебуває постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на якій стадії виконання перебуває постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме місце проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; останнє відоме місце проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

29 грудня 2020 року на адресу суду від Департаменту надійшла відповідь № IP/14404/19/G13/35196/EC5/A3/1 від 24 грудня 2020 року, в якій зазначено, що станом на 22 грудня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 значаться у обліках Генерального секретаріату Інтерполу як особи, що розшукуються правоохоронними органами України з метою арешту та видачі до України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Станом на 22 грудня 2020 року в Департаменті відсутні відомості щодо актуального місцезнаходження ОСОБА_2 . Згідно з повідомленням НЦБ Інтерполу в Російській Федерації від 13 жовтня 2020 року постановою Железнодорожнього суду м. Сімферополя Республіки Крим (тимчасово окупована територія України) щодо ОСОБА_1 прийнято рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту терміном на 40 діб. Термін тримання під вартою ОСОБА_1 сплив 09 листопада 2020 року. Станом на 22 грудня 2020 року в Департаменті відсутні відомості щодо актуального місцезнаходження ОСОБА_1

3.3.20. Запит від 23 грудня 2020 року до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України

23 грудня 2020 року Вищим антикорупційним судом направлено запит (т.5, а.п. 163) до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України в якому суд просив надати інформацію на якій стадії виконання перебуває постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на якій стадії виконання перебуває постанова Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме місце проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; останнє відоме місце проживання або перебування обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

16 січня 2021 року на адресу суду від Департаменту надійшла відповідь № IP/14404/19/G13/835/EC5/A3/1 від 14 січня 2021 року (т. 6, а.п. 202), в якій зазначено, що станом на 05 січня 2021 року, Вищий антикорупційний суд та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не звертались на адресу Департаменту з запитом на проведення обробки відомостей щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в обліках Генерального секретаріату Інтерполу.

3.3.21. Запит від 12 січня 2021 року до Державної прикордонної служби України

12 січня 2021 року Вищим антикорупційним судом на адресу Державної прикордонної служби України направлено запит (т. 6, а.п. 98), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» просив надати інформацію про перетин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 , дата видачі 19.02.2013 року, дійсний до 19 лютого 2023 року, орган видачі 8024,) державного кордону України з 10 вересня 2019 року по теперішній час та про перетин ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 , дата видачі 28.10.2011 року, дійсний до 28.10.2021 року, орган видачі Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_10 , дата видачі 01.12.2017 року, дійсний до 01.12.2027 року, орган видачі 2LVA) державного кордону України з 01 січня 2019 року по 10 вересня 2019 року включно.

22 січня 2021 року на адресу суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла відповідь № 0.184-1155/0/15-21 від 16 січня 2021 року (т. 7, а.п. 9), в якій Адміністрація Держприкордонслужби України зазначила, що за інформацією, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 472 від 25 червня 2007 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 01 січня 2019 року по 10 вересня 2019 року, ОСОБА_1 , здійснив останній в`їзд на пункті пропуску КПВВ Чонгар (Салькове) 26 серпня 2019 року о 20 год. 33 хв., а ОСОБА_2 , здійснив останній виїзд на пункті пропуску КПВВ Чонгар (Салькове) 06 серпня 2019 року о 16 год. 16 хв.

3.3.22. Запит від 12 січня 2021 року до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради

12 січня 2021 року Вищим антикорупційним судом на адресу Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради направлено запит (т. 6, а.п. 99), в якому суд відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» просив надати відомості (найменування, місцезнаходження юридичної особи, засоби зв`язку) житлово-експлуатаційних організацій, які на цей час здійснюють обслуговування забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання за наступними адресами: а) АДРЕСА_8 ; б) АДРЕСА_9 ; в) АДРЕСА_10 ; г) АДРЕСА_10 ; відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо ОСОБА_1 ; відомості (найменування, місцезнаходження юридичної особи, засоби зв`язку) житлово-експлуатаційної організації, яка на даний час здійснює обслуговування, забезпечує схоронність житлового фонду і належне його використання за місцем реєстрації ОСОБА_1 .

25 січня 2021 року, на адресу суду від Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради надійшла відповідь № 1/1-123-01-12 від 25 січня 2021 року (т.7, а.п. 29), в якій орган місцевого самоврядування зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, 27 червня 2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу паспорт громадянина України НОМЕР_7 , виданий 05 травня 1998 року Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Зазначеним листом надані такі відомості щодо житлово-експлуатаційних організацій, які на даний час здійснюють обслуговування забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання за наступними адресами:

- АДРЕСА_8 - відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» обслуговування будинку здійснює Комунальне підприємство «Виробниче житло - ремонтно - експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 22, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 20202467);

- АДРЕСА_9 - відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» обслуговування будинку здійснює Товариство з обмеженою відповідальності «СФЕРА ЖВ» (вул. Чехова, буд. 7, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 43004485);

- АДРЕСА_10 - приватний сектор міста;

- АДРЕСА_10, у м. Жовті Води Дніпропетровської області - така адреса відсутня.

3.3.23. Питання щодо неможливості направлення судових викликів на адресу АДРЕСА_11

Згідно наданої суду службової записки начальника управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду Карауш Т.О. від 23 грудня 2020 року (т. 5 а.п. 168) листом АТ «Укрпошта» від 16 грудня 2020 року № 5111-234, який надійшов до вищого антикорупційного суду 21 грудня 2020 року та зареєстрований за № 25682-Вх, засвідчено обставини, що з 27 березня 2014 року АТ «Укрпошта» припинила приймання та пересилання до материкової частини України всіх видів поштових відправлень, адресованих на тимчасово окуповану територію Автономної республіки Крим.

До вказаної доповідної записки доданий лист АТ «Укрпошта» № 5111-234 від 16 грудня 2020 року (т. 5, а.п. 171), щодо пересилання поштових відправлень до/з територій, що тимчасово окуповані, а саме до Автономної республіки Крим та м. Севастополь. З листа убачається, що відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 22 березня 2014 року № 413/23-190-691, українська сторона закликає Всесвітній поштовий союз уникати дій та процедур, які могли б бути витлумачені, як визнання «Республіки Крим» у якості територіальної одиниці Російської Федерації.

Починаючи з 25 березня 2014 року поштові відправлення з материкової частини України кримського стороною не приймалися та поверталися у зворотному напрямку, у зв`язку з чим 27 березня 2014 року Укрпошта була змушена припинити приймання до пересилання до материкової частини України всіх видів поштових відправлень, адресованих на тимчасово окуповані території АР Крим та м. Севастополя, про що поінформовано Міністерство інфраструктури України та Міжнародне бюро ВПС, а також розпочати повернення поштових відправлень та коштів за їх пересилання відправникам.

Листом № 413/16-346-1860 від 06 червня 2014 року Міністерство закордонних справ України повідомило АТ «Укрпошта» про необхідність виходити із незмінності статусу Автономної Республіки Крим та м. Севастополь при здійсненні підприємством будь-якої діяльності на території Кримського півострова та забезпечення зав`язків з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, зазначивши, зокрема, про необхідність не припускати на міжнародних поштових відправленнях будь-яких позначок (наклейок, штампів тощо), які б вказували на приналежність Криму та міста Севастополь до території Російської Федерації.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» питання поштового обміну з тимчасово окупованими територіями України не врегульовано.

Відновлення діяльності АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях.

Отже, надсилання судових викликів засобами поштового зв`язку на адресу АДРЕСА_11 , є неможливим.

3.3.24. Питання щодо підготовки та направлення судом клопотання в порядку ч. 4 ст. 575 КПК України

Під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 ухилився від явки на виклики органу досудового розслідування, за місцем свого проживання був відсутній, у зв`язку з чим 19 вересня 2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, надавши дозвіл на його затримання з метою приводу. Зазначений привід не було виконано.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

24 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № IP/14403/19/G10/27621/EC5/R3/1 від 07 жовтня 2020 року (т. 3, а.п. 105) правопорушника ОСОБА_1 було затримано 02 жовтня 2020 року правоохоронними органами Російської Федерації на території Російської Федерації.

09 жовтня 2020 року Вищий антикорупційний суд відповідно до частини 4 статті 575 КПК України передав до Міністерства юстиції України, через Київську міську прокуратуру, клопотання від 07 жовтня 2020 року до компетентного органу Російської Федерації про видачу в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 з додатками по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2018 року за № 52018000000000215, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

02 листопада 2020 року на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшов лист № 47580/23010-26-20/12.1.4 від 26 жовтня 2020 року, в якому зазначено, що 22 жовтня 2020 року Міністерством юстиції України отримано листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України з повідомленням про те, що ОСОБА_1 , 02 жовтня 2020 року затримано на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Тимчасово окупована територія України (Автономна Республіка Крим) є невід`ємною частиною території України. На цю територію поширюється дія Конституції та законів України будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, які створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків (ст.ст. 1 і 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). Міжнародні договори України, у тому числі про видачу правопорушників, укладені з іноземною державою або іншим суб`єктом міжнародного права, поширюються на всю територію України, виходячи з абзацу 2, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародні договори» та пункту «а» частини 1, ст. 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року. Враховуючи зазначене, клопотання про видачу (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 повернуто на адресу Вищого антикорупційного суду.

3.3.25. Щодо направлення судових повісток про виклик на адресу Комунального підприємства «Виробниче житлово - ремонтно - експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради для передачі їх обвинуваченим за місцем проживання

На виконання ч. 2 ст. 135 КПК України, 12 січня 2021 року судом на адресу Комунального підприємства «Виробниче житлово - ремонтно - експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради, направлені листи з зазначенням адреси місця проживання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , № 991/6543/20/394/2021, № 991/6543/20/398/2021, № 991/6543/20/97/2021 та № 991/6543/20/399/2021 (т. 6, а.п. 106, 108, 110, 112) з повістками про виклик до суду в кримінальному провадженні № 991/6543/20 для участі в судовому засіданні для передачі їх обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

01 лютого 2021 року на адресу суду від Комунального підприємства «Виробниче житлово - ремонтно - експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради, надійшов лист № 01-07/108 (т. 7, а.п. 111) в якому житлово-експлуатаційна організація зазначила, що у підприємства відсутня інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , можливість для вручення повісток про виклик до суду відсутня.

4. Оцінка доводів сторін та мотиви суду

4.1. Вирішення судом питання про можливість розгляду клопотання прокурора за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після отримання клопотання прокурора судом здійснювалися неодноразові виклики з направленням судових повсток за всіма відомими адресами обвинувачених.

4.1.1. Стосовно ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_1 у судові засідання 31 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, 07 жовтня 2020 року, 09 жовтня 2020 року, 25 листопада 2020 року, 08 грудня 2020 року, 23 грудня 2020 року, 12 січня 2021 року та 02 лютого 2021 року не з`явився.

Згідно листа Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 1/1-123-01-12 від 25 січня 2021 року (т.7, а.п. 29) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, 27 червня 2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (приватний сектор).

Згідно відповіді Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 1/1-178-01-12 від 01 лютого 2021 року (т.7, а.п. 109), у 2019 та 2020 році надавачем послуг з обслуговування благоустрою м. Жовті Води було визначено Комунальне підприємство «Виробниче житлово - ремонтно - експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради. По вулиці Потапова, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, в зазначений вище період, послуга з благоустрою міста надавалась у вигляді прибирання проїжджої частини вулиці.

ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 повідомлявся численні рази. Проте, як вбачається з відміток АТ «Укрпошта» на повідомленні про вручення поштового відправлення, повістки про виклик до суду в кримінальному провадженнях повернуті на адресу суду поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 4, а.п. 78, т. 4, а.п. 198, т. 5, а.п. 197, т. 7, а.п. 49) та з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.3, а.п. 215, т. 3, а.п. 221, т. 4, а.п. 75, т. 7, а.п. 70).

В судове засідання, яке призначено на 02 лютого 2021 року, повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні було направлено особисто обвинуваченому ОСОБА_1 за місцем реєстрації та на адресу житлово-експлуатаційної організації (КП «Виробниче житлово - ремонтно - експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради) для передачі її обвинуваченому ОСОБА_1 .

Особисто направлену повістку ОСОБА_1 про виклик до суду на 02 лютого 2021 року повернуто на адресу суду поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 7, а.п. 49).

Щодо повістки про виклик на адресу житлово-експлуатаційної організації для передачі її обвинуваченому ОСОБА_1 , то така повістка про виклик отримана підприємством 19 січня 2021 року (т. 6, а.п. 231). Разом з тим, КП «ВЖРЕО» Жовтоводської міської ради листом № 01-07/108 від 01 лютого 2021 року (т. 7, а.п.111) повідомило суд, що інформація про місце реєстрації ОСОБА_1 у підприємства відсутня. Проте, суд зазначає, що в супровідному листі та повістці про виклик до суду в кримінальному провадженні, які спрямовувались на адресу КП «ВЖРЕО» Жовтоводської міської ради (т.6, а.п. 109-110) судом зазначалась чітка адреса місця реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Враховуючи вищенаведене, судом дотриманий порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні відповідно до ст. 135 КПК України.

При цьому суд неодноразово здійснював виклик ОСОБА_1 за всіма відомими адресами (детальніше всі адреси зазначені в п. 4.4.3.1. даної ухвали).

З огляду на заявлене стороною обвинувачення клопотання та відповідно до положень ч. 3 ст. 323 КПК України у суду є належні підстави для розгляду питання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за його відсутності.

4.1.2. Стосовно ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_2 у судові засідання 31 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року 31 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, 07 жовтня 2020 року, 09 жовтня 2020 року, 25 листопада 2020 року, 08 грудня 2020 року, 23 грудня 2020 року, 12 січня 2021 року та 02 лютого 2021 року не з`явився.

Згідно листа Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 1/1-1104-01-12 від 01 жовтня 2020 року (т.3, а.п. 57) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 1/1-123-01-12 від 25 січня 2021 року (т.7, а.п. 107) на виконання Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_2 , здійснює Комунальне підприємство «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 22, м. Жовті Води, Дніпропетровська область)

За місцем реєстрації (Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 21, кв. 23 «а») ОСОБА_2 повідомлявся численні рази. Проте, як вбачається з відміток АТ «Укрпошта» на повідомленнях про вручення поштового відправлення, повістки про виклик до суду в кримінальному провадженні повернуті на адресу суду поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а.п. 166, т. 3, а.п. 3, т. 3, а.п. 70, т. 4, а.п. 196, т. 5, а.п. 189, т. 7, а.п. 63) та з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.3, а.п. 214, т. 3, а.п. 223, т. 7, а.п. 44, т. 7, а.п. 52).

В судове засідання, яке призначено на 02 лютого 2021 року повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні було направлено особисто обвинуваченому ОСОБА_2 за місцем реєстрації та на адресу житлово-експлуатаційної організації (КП «Виробниче житлово- ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради) для передачі її обвинуваченому ОСОБА_2 .

Особисто направлену повістку ОСОБА_2 про виклик до суду на 02 лютого 2021 року повернуто на адресу суду поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 7, а.п. 63).

Щодо повістки про виклик на адресу житлово-експлуатаційної організації для передачі її обвинуваченому ОСОБА_2 , то така повістка про виклик була отримана підприємством 19 січня 2021 року (т. 6, а.п. 233). Разом з тим, КП «ВЖРЕО» Жовтоводської міської ради листом № 01-07/108 від 01 лютого 2021 року (т. 7, а.п. 111) повідомило суд, що інформація про місце реєстрації ОСОБА_2 у підприємства відсутня. Проте, суд зазначає, що в супровідному листі та повістці про виклик до суду в кримінальному провадженні, які спрямовувались на адресу КП «ВЖРЕО» Жовтоводської міської ради (т.6, а.п. 111-112) судом зазначалась чітка адреса місця реєстрації ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Враховуючи вищенаведене, судом дотриманий порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні відповідно до ст. 135 КПК України.

При цьому суд неодноразово здійснював виклик ОСОБА_2 за всіма відомими адресами (детальніше всі адреси зазначені в п. 4.4.3.2. даної ухвали).

З огляду на заявлене стороною обвинувачення клопотання та відповідно до положень ч. 3 ст. 323 КПК України у суду є належні підстави для розгляду питання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 за його відсутності

4.1.3.

Суд уважає за можливе розглядати питання про здійснення спеціального судового провадження за відсутності обвинувачених.

При цьому, суд розглядає клопотання прокурора у межах, визначених ст. 323 КПК України, з урахуванням положень ч. 2 ст. 297- КПК України.

4.2. Питання обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України

Як свідчить зміст обвинувального акта, обвинувачення у кримінальному провадженні № 52018000000000215 висунуте ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України (зловживання службовою особою своїм службовим становищем), тобто у вчиненні злочину, що є в переліку, передбаченому ч. 2 ст. 297-1 КПК України, що передбачає можливість здійснення спеціального судового розгляду (т. 1, а.п. 16).

Як свідчить зміст обвинувального акта, обвинувачення у кримінальному провадженні № 52018000000000215 висунуте ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191 КК України (зловживання службовою особою своїм службовим становищем), тобто у вчиненні злочину, що є в переліку, передбаченому ч. 2 ст. 297-1 КПК України, що передбачає можливість здійснення спеціального судового розгляду (т. 1, а.п. 28).

Таким чином, відповідно до положень ч. 2 ст. 297-1, ч. 3 ст. 323 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передбачена можливість вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження.

4.3. Питання оголошення обвинувачених у міждержавний та/або міжнародний розшук

КПК України регламентує, що про оголошення розшуку органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що було належним чином дотримано в цьому провадженні № 52018000000000215 (т. 2 а.п. 14-15, 21-22).

Винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваних з внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та направлення постанови з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (т. 2 а.п. 16, 23) є початком перебування вказаних осіб в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України.

Додані до клопотання прокурора докази свідчать, що Детективом НАБУ Спусканюком А.Ю. були винесені постанови про оголошення обвинувачених у розшук щодо ОСОБА_1 постанова від 11 листопада 2019 року (т. 2, а.п. 22), щодо ОСОБА_2 постанова від 11 листопада 2019 року (т. 2, а.п. 14).

Стороною обвинувачення 12 листопада 2019 року та 25 листопада 2019 року були направлені до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України постанови про оголошення обох обвинувачених у міжнародний розшук (т. 2, а.п. 16, 18, 23, 25).

У матеріалах справи знаходиться копія доручення НАБУ від 26 грудня 2019 року № 041-073/46159, направленого на адресу Державної прикордонної служби України, відповідно до якого доручається розшук в пунктах пропуску через державний кордон щодо ОСОБА_1 , як особи, оголошеної у розшук відповідно до КПК України (т. 3, а.п. 18). Наведене доручення прийняте до виконання, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 14 січня 2020 року № 0.184-1033/0/15-20-Вих (т. 3 а.п. 19).

У матеріалах справи є також копія доручення НАБУ від 26 грудня 2019 року № 041-073/46157, направленого на адресу Державної прикордонної служби України, відповідно до якого доручається розшук в пунктах пропуску через державний кордон щодо ОСОБА_2 як особи, оголошеної у розшук відповідно до КПК України (т. 3, а.п. 21). Наведене доручення прийняте до виконання, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 28 січня 2020 року № 0.184-3047/0/15-20-Вих (т. 3 а.п. 22)

Суд звернувся з запитом від 31 серпня 2020 року № 991/6543/20/20509/2020 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для уточнення питання щодо статусу міжнародного розшуку обвинувачених за даними реєстрів Інтерпол.

На вказаний запит суду надійшли наступні відповіді:

- від 10 вересня 2020 року № IP/14403/F12/24797/EC5А3/1 стосовно ОСОБА_1 , якою Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України підтвердив факт надходження 20 березня 2020 року до обліків Генерального секретаріату Інтерполу клопотання та доданих до нього матеріалів від НАБУ про публікацію червоного сповіщення щодо ОСОБА_1 ; при цьому окремо зазначається, що станом на 4 вересня 2020 року відомості щодо ОСОБА_1 в обліках Генерального секретаріату Інтерполу було заблоковано Інституціями Генерального секретаріату Інтерполу (т. 3, а.п. 5-6);

- від 10 вересня 2020 року № IP/14403/F12/24799/EC5А3/1 стосовно ОСОБА_2 , якою Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України підтвердив факт надходження 20 березня 2020 року до обліків Генерального секретаріату Інтерполу клопотання та доданих до нього матеріалів від НАБУ про публікацію червоного сповіщення щодо ОСОБА_2 ; при цьому окремо зазначається, що станом на 4 вересня 2020 року відомості щодо ОСОБА_2 в обліках Генерального секретаріату Інтерполу було заблоковано Інституціями Генерального секретаріату Інтерполу (т. 3, а.п. 8-9);

При цьому, суд у будь-якому разі не погоджується з доводами сторони захисту про те, що єдиним належним доказом знаходження особи у міжнародному/міждержавному розшуку є відповідний витяг з баз даних Інтерполу, тим більше виключно у вигляді червоного сповіщення.

Направлення запиту на внесення інформації про міжнародний розшук до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є одним із можливих способів міжнародного розшуку, тобто є лише засобом фактичного виконання (реалізації) постанови слідчого (детектива) про оголошення особи у міжнародний/міждержавний розшук.

Стаття 1 Конституції України визначає, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлює, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Суд наголошує, що КПК України не обмежує поняття міжнародного/міждержавного розшуку виключно міжнародним розшуком за допомогою каналів Інтерполу. При цьому слід зазначити, що сам по собі Інтерпол, як спеціалізована міжнародна організація, відповідно до свого Статуту (ст. 2 Статуту Інтерполу) самостійно не здійснює розшук, а лише забезпечує взаємодію органів кримінальної поліції. Окремими заходами по забезпеченню такої взаємодії є формування каналів передачі відповідної інформації та ведення спеціалізованих баз даних.

Порядок внесення інформації до баз даних Інтерполу не регулюються положеннями КПК України, а рішення посадових осіб Інтерполу щодо внесення або невнесення відповідної інформації до баз даних Інтерполу не можуть в даному випадку розглядатися як належні процесуальні рішення уповноважених осіб відповідно до ч. 1 ст. 4 КПК України.

Оголошення особи у розшук (внутрішній, міждержавний, або міжнародний) є окремим процесуальним рішенням процесуально незалежної уповноваженої особи, і не вимагає будь-якої додаткової зовнішньої авторизації з боку міжнародних організацій або іноземних держав (у тому числі шляхом надання висновків Комісії з контролю за файлами Інтерполу або рішень Генерального секретаріату Інтерполу, які мають передувати внесенню інформації до баз даних Інтерполу). Таким чином відомості про блокування Інституціями Генерального секретаріату Інтерполу інформації щодо обвинувачених в обліках Генерального секретаріату Інтерполу відповідно до положень КПК України не має юридичних наслідків у вигляді «не оголошення у міжнародний/міждержавний розшук», «зупинення міжнародного/міждержавного розшуку», або «скасування з міжнародного/міждержавного розшуку».

Правила обробки даних у Інформаційній системі INTERPOL [III/IRPD/GA/2011 (2019)] не регулюють питання оголошення особи у розшук, а визначають лише загальні принципи, відповідальність та порядок функціонування Інформаційної системи INTERPOL (ст. 3 Правил). Одночасно будь-які операції з внесенням та використанням даних Інформаційної системи INTERPOL мають обов`язково бути узгодженими з законодавством країни застосування (п. (1) ст. 11 Правил).

Після надходження запиту правоохоронного органу, надісланого до НЦБ Інтерполу здійснюється виключно процедура подальшої обробки наданої інформації, яка відповідно до п. (5) ст. 1 Правил обробки даних у Інформаційній системі INTERPOL, означає операцію або набір операцій, що виконуються над даними, такі як: збір, запис, консультація, передача, використання, розкриття та видалення. Ніяких інших процедур, у тому числі, що передбачали б можливість прийняття окремого процесуального рішення органами або окремими посадовими особами Інтерполу про оголошення особи у міжнародний розшук, Правилами не передбачено. Таким чином, Інформаційна система INTERPOL фіксує факт перебування певної особи у міжнародному розшуку, але не може підміняти собою факту вчинення окремої процесуальної дії - оголошення особи у міжнародний/міждержавний розшук з боку компетентних органів певної держави.

У п. 4.4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів від 9 січня 1997 року № 3/1/2/5/2/2 встановлено, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є саме запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ Інтерполу. Тобто, Інструкція визначає, що факт направлення запиту є підтвердженням оголошення особи у міжнародний розшук відповідно до законодавства України.

Чинне законодавство не містить інших вимог про надання будь-яких додаткових доказів для підтвердження органом досудового слідства дотримання положень ст. 281 КПК України, у тому числі не передбачає необхідність отримання додаткової інформації або необхідність прийняття додаткових рішень у непроцесуальний спосіб іншими особами за межами України.

Що стосується поняття «червоне сповіщення» (red notices), то це окремий вид запису у Інформаційній системі INTERPOL, що зазвичай публікується за зверненням Національного Бюро Інтерполу, і який означає необхідність вжиття компетентними органами держав - членів Інтерполу низки заходів щодо встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, її арешту або обмеження її пересування з метою екстрадиції (ст. 82 Правил). Тобто, даний вид запису у будь-якому разі не може розцінюватися як рішення компетентного органу про оголошення особи у міжнародний/міждержавний розшук.

Факт звернення НАБ України до Інтерполу з клопотанням про публікацію червоного оповіщення щодо ОСОБА_4 підтверджується листом Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України від 23 березня 2020 року № IP/14403/19/F12/8699/EC5/A3/1 (т. 3, а.п. 20), та щодо ОСОБА_2 підтверджується листом Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України від 23 березня 2020 року № IP/14404/19/F12/8699/EC5/A3/1 (т. 3, а.п. 23).

Суд окремо підкреслює, що звернення через канали Інтерполу не охоплює питань прямого міжнародного/міждержавного співробітництва відповідно до двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у кримінальних справах, що є складовою частиною міжнародного співробітництва згідно КПК України (у тому числі з питань міжнародного/міждержавного розшуку).

У той же час в матеріалах справи знаходяться докази звернення Генеральної прокуратури України за поданням НАБУ до компетентних органів інших держав на підставі ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року з проханням організувати затримання та взяття під варту (тимчасовий арешт) ОСОБА_1 (від 26 березня 2020 року № 19/2-34009-20, т. 3, а.п. 24), та з проханням організувати затримання та взяття під варту (тимчасовий арешт) ОСОБА_2 (від 26 березня 2020 року № 19/2-34010-20, т. 3, а.п. 25). Наведене свідчить про передачу інформації про оголошення обвинувачених у міжнародний розшук іншими, додатково передбаченими законодавством каналами для міжнародного співробітництва, окрім каналів Інтерполу.

Наведені докази підтверджують, що прийняття постанов про міжнародний/міждержавний розшук обвинувачених, внесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та спрямування відповідних документів по каналах, встановлених для здійснення міжнародного співробітництва, є належними і достатніми доказами виконання органом досудового слідства вимог ст. 281 та 323 КПК України щодо дотримання процедури оголошення обвинувачених у міжнародний/міждержавний розшук.

Таким чином, суд робить висновок, що матеріалами справи належним чином доведено факт знаходження обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародному розшуку в рамках кримінальному провадженні № 52018000000000215.

Одночасно суд робить висновок, що матеріалами справи належним чином доведено факт знаходження обвинуваченого ОСОБА_2 у міжнародному розшуку в рамках кримінальному провадженні № 52018000000000215.

З огляду на викладене, суд також не погоджується з аргументами сторони захисту щодо відсутності доказів перебування обвинувачених у міжнародному розшуку саме на даний час, як перешкоду для розгляду питання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених.

По-перше, як вже зазначалося, для розгляду питання про здійснення спеціального судового провадження достатнім відповідно до положень ч. 3 ст. 323 КПК України є доказ належного «оголошення» особи у міжнародний розшук, а не доказ її «знаходження» у міжнародному розшуку на момент розгляду питання судом.

По-друге, можливість виключення інформації щодо обвинувачених з баз даних Інтерполу не може бути доказом припинення процедури міжнародного розшуку обвинувачених, а може лише свідчити про зупинення такого розшуку виключно каналами Інтерполу.

По-третє, суд також не може погодитися з позицією сторони захисту про те, що зміна на даний час статусу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з підозрюваних на обвинувачених є належним доказом припинення міжнародного розшуку зазначених осіб (за відсутності підтвердження оновлення інформації у базах даних Інтерполу), оскільки вона не грунтується на нормах закону.

По-четверте, прокурор надав докази щодо оголошення обвинувачених у міжнародний розшук. При цьому, у суду відсутні докази на спростування доказів оголошення обвинувачених у міжнародний розшук.

4.4. Питання обізнаності обвинувачених або наявності можливості у обвинувачених бути обізнаними про кримінальне провадження

4.4.1. Порядок направлення повідомлень обвинуваченим

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру та повістки про виклик обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вручалось наступними способами:

- направлення поштовими відправленнями за місцем реєстрації;

- направлення поштовими відправленнями за останнім відомим місцем фактичного проживання;

- направлення поштовими відправленнями за останнім відомими місцем роботи;

- направлення поштовими відправленнями за іншими відомими місцями ймовірної роботи;

-направлення поштовими відправленнями за місцезнаходженням житлово-експлуатаційних організацій за місцем реєстрації та/або останнім відомим місцем фактичного проживання;

- направлення поштовими відправленнями на адресу проживання близьких родичів та членів сім`ї;

- особисте вручення близьким родичам або дорослим членам сім`ї;

- здійснення виклику по телефону;

- шляхом публікації на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування;

- направлення обвинуваченим та дорослим членам їх сімей повідомлень за допомогою месенджерів «Viber», «Telegram» i «WhatsApp»;

- направлення повідомлень на відомі адреси електронною поштою.

Тобто, суд констатує, що повідомлення про підозру та повістки не були вручені обвинуваченим особисто під розписку, а також, що у матеріалах справи не має доказів особистого отримання обвинуваченими відповідних поштових відправлень.

У той же час суд вважає, що сторона обвинувачення намагалася використати додаткові способи повідомлення, окрім передбачених ч. 1, 2 ст. 135 КПК України.

Посилання сторони захисту на те, що такі способи вручення повідомлення про підозру та судових повісток є незаконними, оскільки підозрювані особисто їх не отримували, і вони їм безпосередньо не вручалися, судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до положень ч. 3 ст. 111, ч. 1, 2 ст. 135, ч.1 ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру або судова повістка повинні бути вручені особі, а у разі неможливості - вручення здійсненюється у способи, що передбачені для вручення повідомлень.

У ч. 2 ст. 111 КПК України встановлено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Зважаючи на правила ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Суд звертає увагу, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території. При цьому чинне законодавство, зокрема Закон «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» закріплює необхідність реєстрації особи за місцем постійного або тимчасового проживання, а також порядок зміни місця реєстрації, або зняття особи з реєстрації.

Постійна або тимчасова відсутність особи за зареєстрованим місцем проживання, або свідоме неповідомлення особою про своє фактичне місце проживання чи перебування не мають бути підставою для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності, або бути перешкодою для притягнення її до кримінальної відповідальності.

З приводу здійснення повідомлень за допомогою месенджерів «Viber», «Telegram» i «WhatsApp» суд констатує, що направлення відповідних сповіщення не може розглядатися як беззаперечно належні повідомлення обвинувачених відповідно до вимог КПК України.

У той же час, сторони не позбавлені можливості надавати суду інші докази, у тому числі документи, що можуть підтверджувати певні обставини в рамках провадження. Отже, суд сприймає відповідні документи як належні докази вжиття стороною обвинувачення наявних у її розпорядженні додаткових заходів, і вважає факт направлення обвинуваченим сповіщень за допомогою месенджерів «Viber», «Telegram» i «WhatsApp» (поряд із спробами усного повідомлення обвинувачених щляхом здійснення телефонних дзвінків на їх номери) намаганням органів слідства використати всі наявні можливості для надання обвинуваченим інформації і документів в рамках кримінального провадження № 42013110100000191, а також для здійснення виклику обвинувачених до органів слідства.

Сторона захисту не спростовує самі по собі факти направлення органом досудового слідства на адресу обвинувачених повідомлень про підозру та повісток про виклик, факти особистого повідомлення обвинувачених під час телефонного спілкування, або факти численних спроб органів досудового слідства вручити обвинуваченим судові повістки, а вказує на відсутність доказів фактичного отримання обвинуваченими відповідних документів.

4.4.2. Наявність інших додаткових можливостей для повідомлення обвинувачених

На думку суду, орган досудового слідства вчинив всі можливі дії (як прямо передбачені законом, так і додаткові, що законом не передбачені, але допускаються в силу положень ч. 1 ст. 136 КПК України) для забезпечення інформування обвинувачених, яким повідомлялося про підозру, та яким направлялися повідомлення про виклики.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані органами досудового розслідування для повідомлення обвинувачених у кримінальному провадженні № 42013110100000191.

4.4.2.1. Використання телефонного номеру ОСОБА_1 .

Використання обвинуваченим ОСОБА_1 телефонного номера НОМЕР_1 підтверджується, на думку суду, фактом розмови зазначеної особи з детективом НАБУ Спусканюком А.Ю. від 10 вересня 2019 року (т. 2, а.п. 185, 203). Використання вказаного номеру протягом певного часу засвідчується власними показаннями ОСОБА_1 , які він давав органам досудового слідства в рамках кримінального провадження № 42013110100000191 (т. 2, а.п. 298).

4.4.2.2. Направлення органами досудового розслідування повідомлень на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_4 .

Направлення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та судових повісток за адресою житлово-експлуатаційної організації, Комунальне підприємство «Виробниче житлово - ремонтно - експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради (Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Першотравнева, буд. 22, кв. 24), на думку суду, належним чином підтверджується матеріалами справи (т. 2, а.п. 230-232). Відповідно до роздруківки з сайту https://ukrposhta.ua/ (т. 2, а.п. 233) відправлення було отримано 24 жовтня 2019 року.

4.4.2.3. Направлення органами досудового розслідування повідомлень за місцем роботи ОСОБА_8 .

Направлення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та судових повісток за адресою одного з можливих місць роботи ( ТОВ «ДЕМУРIНСЬКИЙ ГЗК»), на думку суду, належним чином підтверджується матеріалами справи (т. 2, а.п. 215-221, 329). Відповідно до роздруківки з сайту https://ukrposhta.ua/ (т. 2, а.п. 217) відправлення було отримано 26 вересня 2019 року, у той час як відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 був звільнений з ТОВ «ДЕМУРIНСЬКИЙ ГЗК» 03 жовтня 2019 року.

4.4.2.4 Повідомлення ОСОБА_1 шляхом розміщення інформації про виклик на офіційному сайті НАБУ

02 жовтня 2019 року у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000215 детективом НАБУ Спусканюком А.Ю. здійснено виклик ОСОБА_1 до приміщення НАБУ для вручення йому повідомлення про підозру, проведення допиту та інших необхідних процесуальних дій за участю ОСОБА_1 шляхом публікації повістки про виклик на офіційному веб-сайті Національного бюро України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 2, а.п. 226-229). У вказаний у повістці час та дату ОСОБА_1 не з`явився, інформації про причини неявки до НАБУ не надходило.

4.4.2.5. Забезпечення права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42013110100000191

Захист прав обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному проваджені належним чином здійснюється захисниками, які самостійно обрані та залучені самим обвинуваченим.

У матеріалах провадження знаходиться договір про надання правової допомоги № 12-09 від 12 вересня 2019 року (т. 2 а.п. 339-341), укладений між ОСОБА_1 (клієнт) та Черезовою Т.О. (адвокат), відповідно до якого адвокатом здійснюється захист та представництво інтересів клієнта. Також, у матеріалах справи знаходиться ордер КС № 722351 від 20 грудня 2019 року (т. 2, а.п. 342), відповідно до якого адвокат Черезова Т.О. має право представляти інтереси ОСОБА_1 у Вищому антикорупційному суді, НАБУ, САП. У ордері міститься посилання на договір про надання правової допомоги № 12-09 від 12 вересня 2019 року.

З наведених документів вбачається, що адвокат Черезова Т.О. розпочала надавати правову допомогу ОСОБА_1 до моменту пред`явлення останньому підозри (до 10 вересня 2019 року). У той же час зазначений ордер був виписаний 20 грудня 2019 року, тобто вже після оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук (16 вересня 2019 року) та у міжнародний розшук (11 листопада 2019 року).

Згідно змісту відповідних ухвал адвокат Черезова Т.О. здійснювала захист ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 52018000000000215 під час винесення Вищим антикорупційним судом ухвали від 24 грудня 2019 року (т. 2, а.п. 34), під час винесення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 22 січня 2020 року (т. 2, а.п. 38).

На даний час адвокати Черезова Т.О. та Дзюба М.О. представляють інтереси ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52018000000000215 у Вищому антикорупційному суді на стадії підготовчого судового засідання у справі № 991/6543/20 на підставі договору про надання правової допомоги № 13/08 від 06 серпня 2020 року (т. 1, а.п. 173-174).

Таким чином, наведені докази свідчать, що у захисників ОСОБА_1 - адвокатів Черезової Т.О. та Дзюби М.О. наявна повна інформація щодо кримінального провадження № 52018000000000215.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги, тобто, адвокати Черезова Т.О. та Дзюба М.О. зобов`язані надавати ОСОБА_1 такий звіт відповідно до укладеного договору.

У обвинуваченого ОСОБА_1 наявні всі можливості зустрічатися з захисниками протягом судового розгляду провадження, узгоджувати з ним лінію захисту від обвинувачення, вживати необхідних заходів, направлених на власний захист, заявляти особисто або через захисника клопотання під час досудового та судового слідства, тобто фактично здійснювати захист від обвинувачення щодо вчинення інкримінованого йому злочину.

Наведене свідчить про те, що право на захист обвинуваченого ОСОБА_1 у процесі розгляду Вищім антикорупційним судом кримінального провадження № 52018000000000215 на даний час забезпечено належним чином.

4.4.2.6. Оцінка додаткових відомостей, пов`язаних з затриманням ОСОБА_1 на території тимчасово окупованої Автономної республіки Крим

Відповідно до листа № IP/14403/19/G10/27621/EC5/R3/1 від 07 жовтня 2020 року на адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (т. 3, а.п. 105) надійшло повідомлення від НЦБ Інтерполу в Російській Федерації щодо затримання на території вказаної країни ОСОБА_1 , який розшукується НАБУ за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Російська сторона не повідомила про фактичне місце затримання вказаної особи, що не виключає можливості її затримання на тимчасово окупованій території України.

02 листопада 2020 року на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшов лист № 47580/23010-26-20/12.1.4 від 26 жовтня 2020 року, в якому зазначено, що 22 жовтня 2020 року Міністерством юстиції України отримано листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України з повідомленням про те, що ОСОБА_1 02 жовтня 2020 року затримано на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Тимчасово окупована територія України (Автономна Республіка Крим) є невід`ємною частиною території України. На цю територію поширюється дія Конституції та законів України будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, які створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків (ст.ст. 1 і 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). Міжнародні договори України, у тому числі про видачу правопорушників, укладені з іноземною державою або іншим суб`єкт. міжнародного права, поширюються на всю територію України, виходячи з абзацу 2, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародні договори» та пункту «а» частини 1, ст. 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року. Клопотання про видачу (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 повернуто на адресу Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, сам по собі факт затримання ОСОБА_1 у зв`язку із здійсненням процедури міжнародного розшуку є належним доказом того, що ОСОБА_1 достеменно відомо про наявність кримінального провадження № 52018000000000215.

4.4.2.7. Використання телефонного номеру ОСОБА_2 .

Використання обвинуваченим ОСОБА_2 телефонного номера НОМЕР_3 підтверджується, на думку суду, фактом розмови зазначеної особи з детективом НАБУ Спусканюком А.Ю. від 10 вересня 2019 року (т. 2, а.п. 45, 69). Використання вказаного номеру протягом певного часу засвідчується власними показаннями ОСОБА_2 , які він давав органам досудового слідства в рамках кримінального провадження № 42013110100000191 (т. 2, а.п. 145).

4.4.2.8. Направлення органами досудового розслідування повідомлень на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_2 .

Направлення ОСОБА_2 повідомлення про підозру та судових повісток за адресою житлово-експлуатаційної організації Комунальне підприємство «Виробниче житлово- ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради (Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Першотравнева, буд. 22, кв. 24), на думку суду, належним чином підтверджується матеріалами справи (т. 2, а.п. 88-90). Відповідно до роздруківки з сайту https://ukrposhta.ua/ (т. 2, а.п. 91) відправлення було отримано 24 жовтня 2019 року.

4.4.2.9. Направлення органами досудового розслідування повідомлень за місцем роботи ОСОБА_2 .

Направлення ОСОБА_2 повідомлення про підозру та судових повісток за адресою одного з можливих місць роботи (ТОВ «ТД «Еко-Сервіс», за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40, корпус 35 та Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Володимира Великого, буд. 1 «а»), на думку суду, належним чином підтверджується матеріалами справи (т. 2, а.п. 56-57, 59-61). Відповідно до роздруківки з сайту https://ukrposhta.ua/ відправлення було отримано 21 вересня 2019 року (т. 2, а.п. 58) та 13 вересня 2019 року (т. 2, а.п. 62), у той час як відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 був відсторонений від виконання повноважень виконавчого органу ТОВ «ТД» «Еко-Сервіс» з 20 лютого 2020 року.

Направлення ОСОБА_2 повідомлення про підозру та судових повісток за адресою одного з можливих місць роботи (ТОВ «Підприємство «Еко», за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Володимира Великого, буд. 1 «а»), на думку суду, належним чином підтверджується матеріалами справи (т.2, а.п. 63-65).

4.4.2.10. Повідомлення ОСОБА_2 шляхом розміщення інформації про виклик на офіційному сайті НАБУ

02 жовтня 2019 року у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000215 детективом НАБУ Спусканюком А.Ю. здійснено виклик ОСОБА_2 до приміщення НАБУ для вручення йому повідомлення про підозру, проведення допиту та інших необхідних процесуальних дій за участю ОСОБА_1 шляхом публікації повістки про виклик на офіційному веб-сайті Національного бюро України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 (т. 2, а.п. 226-229). У вказаний у повістці час та дату ОСОБА_2 не з`явився, інформації про причини неявки до Національного бюро не надходило.

4.4.2.11. Оцінка інших обставин у питанні обізнаності обвинуваченого ОСОБА_2 про кримінальне провадження № 42013110100000191

У матеріалах справи знаходиться протокол рішення єдиного учасника ТОВ «Торговий Дім «Еко - Сервіс» ОСОБА_2 від 20 лютого 2020 року (т. 3, а.п. 54), відповідно до якого директор товариства ОСОБА_2 з 20 лютого 2020 року відсторонений від виконання повноважень виконавчого органу товариства (директора) на підставі ст. 46 Кодексу законів про працю України та у зв`язку з відкриттям кримінального провадження. Наслідки прийнятого рішення знайшли своє належне відображення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань.

Зазначена у вказаному протоколі підстава відсторонення - «у зв`язку з відкриттям кримінального провадження» свідчить про те, що на дату складання протоколу ОСОБА_2 обізнаний про існування щодо нього кримінального провадження. Сам протокол складено та підписано ОСОБА_2 власноручно.

Таким чином, зміст наведеного документу свідчить про те, що ОСОБА_2 свідомо здійснює управління належним йому майном у вигляді ТОВ «Торговий Дім «Еко - Сервіс» з урахуванням наявності щодо нього кримінального провадження, та йому достеменно відомо про кримінальне провадження № 52018000000000215.

4.4.2.12. Забезпечення права на захист обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42013110100000191

Захист прав обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному проваджені належним чином здійснюється захисниками, які самостійно обрані та залучені самим обвинуваченим.

У матеріалах провадження знаходиться договір про надання правової допомоги № 12-09 від 04 березня 2019 року (т. 2 а.п. 335-337), укладений між ОСОБА_2 (клієнт) та Черезовою Т.О. (адвокат), відповідно до якого адвокатом здійснюється захист та представництво інтересів клієнта. Також, у матеріалах справи знаходиться ордер КС № 722352 від 20 грудня 2019 року (т. 2, а.п. 338), відповідно до якого адвокат Черезова Т.О. має право представляти інтереси ОСОБА_2 у Вищому антикорупційному суді, НАБУ, САП. У ордері міститься посилання на договір про надання правової допомоги № 12-09 від 4 березня 2019 року.

З наведених документів вбачається, що адвокат Черезова Т.О. розпочала надавати правову допомогу ОСОБА_2 до моменту пред`явлення останньому підозри (до 10 вересня 2019 року). У той же час зазначений ордер був виписаний 20 грудня 2019 року, тобто вже після оголошення обвинуваченого ОСОБА_2 у розшук (16 вересня 2019 року) та у міжнародний розшук (11 листопада 2019 року).

Згідно змісту відповідних ухвал адвокат Черезова Т.О. здійснювала захист ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 52018000000000215 під час винесення Вищім антикорупційним судом ухвали від 13 грудня 2019 року (т. 2 а.п. 30), під час винесення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 22 січня 2020 року (т. 2, а.п. 42).

На даний час адвокати Черезова Т.О. та Дзюба М.О. представляють інтереси ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52018000000000215 у Вищому антикорупційному суді на стадії підготовчого судового засідання у справі № 991/6543/20 на підставі договору про надання правової допомоги № 13/08 від 06 серпня 2020 року (т. 1, а.п. 175-176).

Наведені докази свідчать, що у захисників ОСОБА_2 - адвокатів Черезової Т.О. та Дзюби М.О., є повна інформація щодо кримінального провадження № 52018000000000215.

Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги, тобто, адвокати Черезова Т.О. та Дзюба М.О. зобов`язані надавати такий звіт ОСОБА_2 відповідно до укладеного договору.

У обвинуваченого ОСОБА_2 наявні всі можливості зустрічатися з захисниками протягом судового розгляду справи, узгоджувати з ним лінію захисту від обвинувачення, вживати необхідних заходів, направлених на власний захист, заявляти особисто або через захисника клопотання під час досудового та судового слідства, тобто фактично здійснювати захист від обвинувачення щодо вчинення інкримінованого йому злочину.

Наведене свідчить про те, що право на захист обвинуваченого ОСОБА_2 у процесі розгляду Вищім антикорупційним судом кримінального провадження № 52018000000000215 на даний час забезпечено належним чином.

4.4.3. Здійснення повідомлення обвинувачених про розгляд справи Вищим антикорупційним судом, та про дати призначених судових засідань

Після надходження кримінального провадження № 52018000000000215 до Вищого антикорупційного суду на адресу обвинувачених належним чином направлялися наступні повідомлення (повістки про виклик до суду), у яких належним чином зазначалася інформація про час і місце проведення судових засідань.

4.4.3.1. Відомі суду адреси, за якими направлялися повістки про виклик ОСОБА_4 .

Вищим антикорупційним судом на виконання вимог ст. 134, 135 КПК України в судовому провадженні № 991/6543/20 напрялись судові повістки про виклик до суду, в тому числі для передачі їх ОСОБА_1 , за наступними адресами:

- АДРЕСА_12 ;

- АДРЕСА_3 ;

- АДРЕСА_13 ;

- АДРЕСА_4 ;

- АДРЕСА_14 ;

- АДРЕСА_15 ;

- АДРЕСА_16 ;

- АДРЕСА_6 ;

- АДРЕСА_5 ;

- АДРЕСА_17 ;

- АДРЕСА_11 ;

- АДРЕСА_18 ;

- АДРЕСА_4 ;

- АДРЕСА_19 ;

- АДРЕСА_20 ;

- АДРЕСА_21 ;

- АДРЕСА_22 ;

- АДРЕСА_23 ;

- АДРЕСА_24 ;

- АДРЕСА_1 ;

- АДРЕСА_1 ;

- АДРЕСА_12 ;

- АДРЕСА_25 ;

- АДРЕСА_3 ;

- АДРЕСА_26 .

Підстави неможливості направлення ОСОБА_1 судових повісток за адресою: АДРЕСА_11 були викладені судом у п. 3.3.23 цієї ухвали.

Будь-які інші можливі адреси для направлення повідомлень ОСОБА_1 у матеріалах провадження відсутні, та сторонами провадження суду не надавалися.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_1 протягом тривалого часу на території України, відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування ОСОБА_1 за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135.

При цьому відсутні докази дотримання обвинуваченим вимоги про розкриття свого місця знаходження відповідно до вимог Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст. 6, 7, 10 Закону), дотримання вимог Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (ст. 4 Закону), Податкового кодексу України (п. 14.1.219, 179.3 ПК), Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, належне виконання яких передбачено для осіб, які вибувають за межі України на постійне місце проживання або мають намір залишитися на постійне проживання за кордоном.

Більше того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про зворотне. Зазначені обставини підтверджені в тому числі, листом Державної міграційної служби України № 6.2-9698/3.1-20 від 18 грудня 2020 року (т.5, а.п. 208) та листом Міністерства закордонних справ № 71/ВГ/16-531/1-3301 від 17 грудня 2020 року (т. 5, а.п. 59).

Таким чином суд робить висновок, що на даний час єдиною належною адресою ОСОБА_1 для здійснення судового виклику є адреса постійної реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

4.4.3.2. Відомі суду адреси, за якими направлялися повістки про виклик ОСОБА_2 .

Вищим антикорупційним судом на виконання ст. 134, 135 КПК України в судовому провадженні № 991/6543/20 напрялись судові повістки про виклик до суду, в тому числі для передачі їх ОСОБА_2 , за наступними адресами:

- АДРЕСА_2 ;

- АДРЕСА_7 ;

- АДРЕСА_14 ;

- АДРЕСА_26 ;

- АДРЕСА_27 ;

- АДРЕСА_28 ;

- АДРЕСА_29 ;

- АДРЕСА_2 ;

- АДРЕСА_30 ;

- АДРЕСА_14 ;

- АДРЕСА_31 ;

- АДРЕСА_32

- АДРЕСА_17 ;

- АДРЕСА_33 ;

- АДРЕСА_34 ;

- АДРЕСА_35 ;

- АДРЕСА_32 .

Будь-які інші можливі адреси для направлення повідомлень ОСОБА_2 у матеріалах провадження відсутні, та сторонами провадження суду не надавалися.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_2 протягом тривалого часу на території України, відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування ОСОБА_2 за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135.

При цьому відсутні докази дотримання обвинуваченим вимоги про розкриття свого місця знаходження відповідно до вимог Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст. 6, 7, 10 Закону), дотримання вимог Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (ст.4 Закону), Податкового кодексу України (п. 14.1.219, 179.3 ПК), Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, належне виконання яких передбачено для осіб, які вибувають за межі України на постійне місце проживання або мають намір залишитися на постійне проживання за кордоном.

Більше того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про зворотне. Зазначені обставини підтверджені в тому числі, листом Державної міграційної служби України № 6.2-9698/3.1-20 від 18 грудня 2020 року (т.5, а.п. 208) та листом Міністерства закордонних справ № 71/ВГ/16-531/1-3301 від 17 грудня 2020 року (т. 5, а.п. 59).

Таким чином, суд робить висновок, що на даний час єдиною належною адресою ОСОБА_2 для здійснення судового виклику є адреса постійної реєстрації ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 .

4.5. Питання переховування обвинувачених з метою ухилення від кримінальної відповідальності

З огляду на вищевикладені висновки про належність здійснення стороною обвинувачення викликів і повідомлень в рамках кримінального провадження, суд оцінює дії обвинувачених у питанні встановлення факту їх переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Під ухиленням слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин, у тому числi, неприбуття на виклик без поважної причини.

День, з якого особа вважається такою, що ухиляється від слідства, визначається початковим днем відповідної фактичної її поведінки або днем винесення слідчим (судом) постанови (ухвали) про розшук цієї особи чи обрання (зміни) запобіжного заходу.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 52018000000000215 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обвинуваченими, яким належним чином повідомлено про необхідність явки за викликом спочатку до органу попереднього слідства, а потім до суду.

При цьому суд вважає, що у даному випадку мають місце цілеспрямовані дії обвинувачених, внаслідок яких саме з моменту спроби безпосереднього пред`явлення їм обвинувачення, та спроби безпосереднього вручення їм повісток про виклик, є неможливим встановлення фактичного місцезнаходження зазначених осіб. Наявні докази свідчать, що до вказаного моменту обвинувачені мали визначене місце проживання та місце роботи, отримували пошту, відповідали на телефонні дзвінки та інші повідомлення.

Вищевказані дії обох обвинувачених щодо переховування з метою ухилення від кримiнальної відповiдальностi виглядають скоординованими. Їх спільна зацікавленість у даному питанні, а також близькі особисті стосунки обвинувачених підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, додані прокурором до клопотання докази (т. 2, а.п. 150) свідчать про те, що обвинувачені перебувають у нормальних ділових та дружніх стосунках, спілкуються у неробочій обстановці.

Як окремо зазначалося у клопотанні сторони обвинувачення, постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04 вересня 2019 року залишено без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 червня 2019 року у справі № 904/8354/16 у частині визнання Додаткових угод № 1 від 16.02.2015, № 2 від 27 липня 2015 року, № 3 від 16 липня 2015 року та № 4 від 14 травня 2015 року, укладених між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-Сервіс» недійсними.

Ознайомившись із змістом наведеної постанови Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 904/8354/16, суд убачає обґрунтованою позицію прокурора Семака І. А., що саме після прийняття Верховним Судом постанови по справі № 904/8354/16 від 04 вересня 2019 року обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично почали переховуватись з метою ухилення від кримiнальної відповiдальностi у кримінальному провадженні № 52018000000000215.

Стороною обвинувачення додатково зазначено про відключення обвинуваченими дійсних на той час номерів телефонів, та про припинення використання інших каналів можливого зв`язку з ними (зокрема, відомих адрес електронної пошти та контактів у месенджерах). Також, враховуються дані органів досудового розслідування щодо постійного переміщення обвинувачених, перебування на непідконтрольній території Україні - території Автономної республіки Крим, у Російській Федерації та на території різних країн ЄС (т. 2, а.п. 97-131, 183-184, 241-249, 332-333).

Відповідно до матеріалів справи, після пред`явлення їм підозри та на час проведення стосовно них попереднього слідства, обидва обвинувачених не здійснювали спілкування з близькими родичами і не повідомляли останніх про своє місцеперебування.

Розглядаючи питання щодо встановлення факту переховування обвинувачених з метою ухилення від кримінальної відповідальності суд звертає увагу, що сама по собі тимчасова відсутність обвинувачених за адресами місця реєстрації або тимчасова відсутність на території України не може бути визнана достатньою для встановлення факту переховування.

У той же час, з урахуванням викладених у цьому пункт обставин, суд також приймає до уваги недотримання обвинуваченими вимоги про розкриття свого місця знаходження вимог Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст.ст. 6, 7, 10 Закону), вимоги Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (ст.4 Закону), Податкового кодексу України (п.п. 14.1.219, 179.3 ПК), Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, Порядку провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, належне виконання яких передбачає для осіб, які вибувають за межі України на постійне місце проживання або мають намір залишитися на постійне проживання за кордоном повідомляти про це компетентні державні органи.

Більше того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про зворотне. Зазначені обставини підтверджені в тому числі, листом Державної міграційної служби України № 6.2-9698/3.1-20 від 18 грудня 2020 року (т.5, а.п. 208) та листом Міністерства закордонних справ № 71/ВГ/16-531/1-3301 від 17 грудня 2020 року (т. 5, а.п. 59).

4.5.1. Переховування від органів слідства та суду обвинуваченого ОСОБА_4 .

З метою одержання додаткової можливості з`ясування фактичного місцезнаходження обвинувачених на момент розгляду справи, суд звернувся з запитами до Державної міграційної служби України та до Державної прикордонної служби України (т. 3, а.п. 33-34, т. 4, а.с. 114, т. 6, а.с. 98).

На вказані запити суду надійшли наступні відповіді:

- від Державної міграційної служби України (т. 3, а.п. 113), за інформацією Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» є громадянином України, 05 травня 1998 року Жовтоводським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , з 27 червня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- від Державної прикордонної служби України (т. 6, а.п. 139), за інформацією, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 472 від 25 червня 2007 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 01 січня 2019 року по 10 вересня 2019 року, ОСОБА_1 , здійснив останній в`їзд на пункті пропуску КПВВ Чонгар (Салькове) 26 серпня 2019 року о 20 год. 33 хв.

- від Державної прикордонної служби України (т. 6, а.п. 36), за інформацією, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 472 від 25 червня 2007 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 10 вересня 2019 року по 07 год. 00 хв. 29 грудня 2020 року громадянином України ОСОБА_1 в базі даних не виявлено.

Тобто, наведеними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 тимчасово відсутній за місцем проживання та взагалі на підконтрольній території України на протязі більше ніж шість місяців, і, при цьому, він не вжив жодних передбачених законодавством заходів для повідомлення органу реєстрації про своє поточне місце перебування, в тому числі обов`язки, передбачені ст. 6 та ст. 7 Закону « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У доданих до клопотання стороною обвинувачення матеріалах провадження № 52018000000000215 знаходяться протокол допиту в якості свідка сестри обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_25 від 26 грудня 2019 року, яка зокрема пояснила, що місцезнаходження її брата ОСОБА_1 на момент допиту їй не відоме (т. 2 а.п. 321).

Сукупність відомостей, що знаходяться у матеріалах провадження, свідчать про те, що ОСОБА_1 :

- тимчасово відсутній за зареєстрованим місцем проживання;

- тимчасово відсутній на підконтрольній території України;

- у встановленому законом порядку не здійснив реєстрацію зміни свого місця проживання на території України, та у встановленому порядку не повідомив орган реєстрації про зміну місця проживання;

- у встановленому законом порядку не оформлював свій виїзд на постійне проживання за межами України та не повідомив про місце своєї реєстрації за межами України;

- у встановленому законом порядку не знятий з обліку у податкових органах України;

- у встановленому законом порядку не став на облік у консульських установах за межами України.

Також, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність відносно нього кримінального провадження № 52018000000000215, у порушення вимог ст. 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не здійснив письмове повідомлення органу реєстрації про своє поточне місце перебування.

Стороною захисту не надано будь-яких доказів, які могли б пояснити суду розумні причини незнаходження ОСОБА_1 за місцем проживання або підстави неможливості отримання ОСОБА_1 направлених на його адресу повісток та повідомлень іншим чином, ніж свідоме ухилення від участі у попередньому слідстві та судовому розгляді.

Таким чином, суд робить висновок, що на даний час обвинувачений ОСОБА_1 переховується з метою ухилення від кримiнальної відповiдальностi у кримінальному провадженні № 52018000000000215.

4.5.2. Переховування від органів досудового розслідування та суду обвинуваченого ОСОБА_2 .

З метою одержання додаткової можливості з`ясування фактичного місцезнаходження обвинувачених на момент розгляду справи, суд звернувся з запитами до Державної міграційної служби України та до Державної прикордонної служби України (т. 3, а.п. 33-34, т. 4, а.с. 114, т. 6, а.п. 98).

На вказані запити суду надійшли наступні відповіді:

- від Державної міграційної служби України, за інформацією Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» є громадянином України, 16 грудня 1996 року Жовтоводським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , з 12 жовтня 2000 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- від Державної прикордонної служби України (т. 6, а.п. 139) за інформацією, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 472 від 25 червня 2007 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 01 січня 2019 року по 10 вересня 2019 року ОСОБА_2 , здійснив останній виїзд на пункті пропуску КПВВ Чонгар (Салькове) 06 серпня 2019 року о 16 год. 16 хв.;

- від Державної прикордонної служби України (т. 6, а.п. 36), за інформацією, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України № 472 від 25 червня 2007 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 2007 року за № 765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 10 вересня 2019 року по 07 год. 00 хв. 29 грудня 2020 року громадянином України ОСОБА_2 в базі даних не виявлено

Тобто, наведеними доказами підтверджується, що ОСОБА_2 тимчасово відсутній за місцем проживання та взагалі на підконтрольній території України протягом більше ніж шість місяців, і , при цьому, він не вжив жодних передбачених законодавством заходів для повідомлення органу реєстрації про своє поточне місце перебування, в тому числі обов`язки, передбачені ст. 6 та ст. 7 Закону « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

З доданих до клопотання стороною обвинувачення матеріалів вбачається, що син обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_21 пояснив, що місцезнаходження його батька ОСОБА_2 у період з 17 червня 2019 року до 31 липня 2019 року та у період з 6 серпня 2019 року до моменту допиту йому не відоме (т. 2 а.п. 177).

З доданих до клопотання стороною обвинувачення матеріалів вбачається, що син обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_26 пояснив, що місцезнаходження його батька ОСОБА_2 у період з 17 червня 2019 року до 31 липня 2019 року та у період з 06 серпня 2019 року до моменту допиту йому не відоме (т. 2 а.п. 181).

Сукупність відомостей, що знаходяться у матеріалах провадження свідчать про те, що ОСОБА_2 :

- тимчасово відсутній за зареєстрованим місцем проживання;

- тимчасово відсутній на підконтрольній території України;

- у встановленому законом порядку не здійснив реєстрацію зміни свого місця проживання на території України, та у встановленому порядку не повідомив орган реєстрації про зміну місця проживання;

- у встановленому законом порядку не оформлював свій виїзд на постійне проживання за межами України та не повідомив про місце своєї реєстрації за межами України;

- у встановленому законом порядку не знятий з обліку у податкових органах України;

- у встановленому законом порядку не став на облік у консульських установах за межами України.

Також, ОСОБА_2 , будучи обізнаним про наявність відносно нього кримінального провадження № 52018000000000215, у порушення вимог ст. 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не здійснив письмове повідомлення органу реєстрації про своє поточне місце перебування.

Стороною захисту не надано будь-яких доказів, які могли б пояснити суду розумні причини незнаходження ОСОБА_2 за місцем проживання або підстави неможливості отримання ОСОБА_2 направлених на його адресу повісток та повідомлень іншим чином, ніж свідоме ухилення від участі у попередньому слідстві та судовому розгляді.

Таким чином, суд робить висновок, що на даний час обвинувачений ОСОБА_2 переховується з метою ухилення від кримiнальної відповiдальностi у кримінальному провадженні № 52018000000000215.

4.6. Оцінка судом факту відсутності доказів особистого отримання обвинуваченими повідомлень про підозру та повісток

Суд оцінює факт відсутності належного доказу особистого отримання обвинуваченими повідомлення про підозру та повісток (відсутність особистого підпису обвинувачених про отримання) з урахуванням загальної сукупності фактів, які підтверджують обізнаність обвинувачених про існування кримінального провадження № 52018000000000215, зміст пред`явленої обвинуваченим підозри та обвинувачення, направлення на адреси обвинувачених численних повісток.

Суд не вбачає, що відсутність відповідних підписів обвинувачених про отримання могло відбутися випадково, у тому числі унаслідок будь яких технічних помилок пошти, або дій органів досудового слідства та суду.

Факт відсутності обвинувачених за місцем проживання сам по собі не є перешкодою для притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності. При цьому, оскільки матеріали кримінального провадження містять докази тимчасової відсутності обвинувачених за місцем проживання, належним підтвердженням повідомлення відповідно до положень ч. 2 ст. 135 КПК України є факт вручення повісток житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи (для їх наступної передачі). Тобто, наявність особистого підпису особи не може вважатися єдиним належним доказом повідомлення особи відповідно до норм КПК України.

Суд зазначає, що оцінка належного повідомлення особи та оцінка набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не обмежується виключно аналізом процедури вручення особі повісток або письмового повідомлення про підозру відповідно до положень ст. 135, 278 КПК України. За своєю суттю належне повідомлення особи та набуття особою статусу підозрюваного пов`язується з виникненням у особи прав і гарантій, визначених ч. 3 ст. 42 КПК України, і з необхідністю дотримання відповідних прав органами досудового розслідування та іншими учасниками кримінального провадження. Тобто, першочерговим у даному випадку є загальна оцінка дотримання у кримінальному провадженні права особи на справедливий суд, як це передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі оцінка вжиття органами досудового розслідування та судом всіх можливих заходів для належного повідомлення особи.

Суд також зазначає, що згідно положень ч. 1 ст. 297-5 КПК України обвинувачені вважаються належним чином повідомленими про виклик до органів досудового розслідування з дати публікації відповідної інформації щодо обвинувачених на офiцiйному веб-сайтi НАБУ.

4.7. Оцінка факту встановлення місця перебування ОСОБА_1 у зв`язку з його затриманням на території тимчасово непідконтрольної Україні Автономної республіки Крим

Суд не може прийняти до уваги твердження захисника Черезової Т.О. про те, що з огляду на факт затримання ОСОБА_1 на території тимчасово окупованої Республіки Крим немає підстав вважати, що місце знаходження ОСОБА_1 не встановлено.

По-перше, у матеріалах провадження відсутня інформація щодо конкретної адреси знаходження ОСОБА_1 у Автономній республіці Крим.

По-друге, згідно відповіді Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України надійшла відповідь № IP/14404/19/G13/33404/EC5/A3/1 від 04 грудня 2020 року станом на цю дату (тобто після надходження до суду інформації про затримання) в Департаменті відсутні відомості щодо актуального місцезнаходження ОСОБА_4 .

Таким чином, сам по собі факт затримання ОСОБА_1 на території тимчасово окупованої Автономної республіки Крим не змінює його статус, як особи, місце знаходження якої не відоме. Тому розгляд питання і прийняття судом рішення про можливість розгляду клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 має відбуватися у загальному порядку.

Разом з цим, неведений в даному пункту, висновок не спростовує висновку суду, зробленого у п. 4.4.2.6 цієї ухвали.

5. Релевантна судова практика

Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з`явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов обвинуваченого від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати відповідні заходи у конкретних обставинах.

Наведене питання неодноразово висвітлювалося у рішеннях ЄСПЛ по відношенню до України. Зокрема, в рішенні по справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року (Заява N 45783/05) було заначено: «25. Суд нагадує, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це, в принципі, означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред`явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду (див. рішення у справі «Кресс проти Франції» (Kress v. France) [ВП], N 39594/98, пункти 72 та 74, ECHR 2001-VI). 26. Крім того, стаття 6 Конвенції (995_004) в цілому гарантує, що особа, обвинувачена у вчиненні правопорушення, повинна за загальним правилом мати право бути присутньою та безпосередньо брати участь у судовому засіданні стосовно встановлення обґрунтованості кримінального обвинувачення щодо неї. Це право презюмується самим поняттям змагального провадження та також може походити з гарантій, встановлених підпунктами (с), (d) та (e) пункту 3 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) (див. рішення у справі «Сейдовіч проти Італії» (Sejdovic v. Italy) [GC], N 56581/00, пункт 81, ECHR 2006-II з подальшими посиланнями). 27. У цьому контексті особливе значення має бути надано явності справедливого здійснення правосуддя, а також підвищеній чутливості суспільства до цього (див. рішення у справі «Боргерс проти Бельгії» (Borger v. Belgium), від 30 жовтня 1991 року, пункт 24 in fine, Серія A N 214-B)».

Під час формування принципових підходів у питанні дотримання балансу інтересів ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним» (рішення ЄСПЛ по справі «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.).

Як зазначалося у рішенні ЄСПЛ по справі «Эліазер проти Нідерландів» від 16 жовтня 2001 року, право на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Відповідні обмеження не повинні перешкоджати здійснення права таким чином або до такої міри, що порушується сама суть права. Сумісність обмежень, передбачених національним законодавством, з правом доступу до суду, гарантованим статтею 6 Конвенції, має залежати від особливостей конкретного провадження. Загалом неможливо зробити висновок, що процедура, яка прагне збалансувати «конкретні інтереси сторін, які приймають участь» (particular interests involved) є несправедливою.

Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення ЄСПЛ від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження має бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії» від 01 березня 2006 року).

Також підлягає урахуванню у цьому провадженні правова позиція ЄСПЛ, викладена у рішенні від 01 червня 2006 року у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», згідно з якою Суд зазначив: «Незважаючи на те, що матеріали справи, що надходять до суду, не містять конкретних доказів, таких як поштові відмітки, що стосуються відправлення рішення суду, сам заявник визнав у національному провадженні, що ці рішення були направлені на його адресу і потім були повернуті суду як недоставлені. Тому немає сумніву, що з метою повідомлення заявника була використана правильна адреса. У межах конкретної судової стадії провадження проти заявника сторонами не заперечувалося, що повідомлення про винесення рішення і власне рішення було надіслано на зареєстровану адресу заявника, що стосується поведінки національних органів влади у даній справі, суд зазначив, що вони діяли відповідно до законодавства, надсилаючи повідомлення на зареєстровану адресу проживання. Також інформація, яка стосується призначених слухань, була своєчасно та адекватно доступною через інтернет-сторінку (веб-сайт) суду. Таким чином, суд демонстрував достатню старанність, щоб дозволити заявнику, який повинен був знати правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень, які стосуються підприємців, визначитися з провадженням проти нього, а саме процедури оскарження у справі».

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження № 5-1кс15), «під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку».

Наведена позиція була додатково підтверджена постановами Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 659/234/16-к та 30 травня 2019 року по справі № 639/793/17.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження № 51-9040 км 18) на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження».

У постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 242/3982/16-к зазначено, що «за таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, відповідно до яких органом досудового розслідування вичерпано всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про підозру, та належним чином виконані вимоги закону щодо вручення письмового повідомлення про підозру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Виходячи з тих заходів, які були вжиті органом досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 , Верховний Суд не знаходить підстав вважати, що останній не був повідомлений про наявність кримінального провадження відносно нього. У зв`язку з цим він мав можливість отримувати інформацію щодо часу і місця судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідні повістки публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Він також мав можливість взяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якщо б мав таке бажання. Поряд з цим, для захисту інтересів ОСОБА_1 державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предмет. розгляду суду касаційної інстанції».

Аналіз загального змісту наведеної судової практики, з урахуванням конкретних обставини цього провадження, дозволяє робити висновок про можливість здійснювати подальший розгляд у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, у тому числі вищенаведеної практики ЄСПЛ, практики Верховного Суду, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України, та положень КПК України.

6. Висновки

Право людини і громадянина на судовий захист належить до громадянських прав, причому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку як держави, так і окремих осіб. Держава має забезпечувати захист прав особи, у тому числі шляхом реалізації завдань кримінального судочинства.

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Тобто, забезпечення гарантії того, що особа, якій у встановленому порядку висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, має постати перед судом, спрямоване на захист не тільки інтересів усього суспільства, але й кожного окремого громадянина держави.

Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам демократичного суспільства. Необхідні критерії для такого розгляду закріплені у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого» та Рекомендаціях № 6 R (87)18 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо спрощення кримінального судочинства».

Реалізація наведеного механізму в України, зокрема щодо корупційних злочинів, була запроваджена відповідно до Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини».

Як свідчить сама назва зазначеного закону, принцип невідворотності покарання за вчинення корупційних злочинів є на цей час необхідною складовою дотримання належного балансу між інтересами суспільства та захистом прав окремого громадянина.

Суд, як це передбачено положеннями ч. 1 ст. 94 КПК, за своїм внутрішнім переконанням оцінює всю сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також враховує ступінь тяжкості пред`явленого у даному кримінальному провадженні обвинувачення, що впливає на поведінку обвинувачених та їх мотиви.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній фактичні дані, зіставивши їх із відомостями, що містяться у документах, наданих сторонами суду, колегія суддів вважає, що подані стороною обвинувачення докази на обґрунтування заявленого клопотання про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 52018000000000215 є належними і достатніми.

Поведінка обвинувачених одразу після прийняття Верховним Судом постанови по справі № 904/8354/16 від 04 вересня 2019 року доводить їх поінформованість про наявність по відношенню до них кримінального провадження № 52018000000000215, та про їх намір ухилятися від можливого притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені ними дії.

Суд також приймає до уваги недотримання обвинуваченими вимоги про розкриття свого місця знаходження вимог Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст. 6, 7, 10 Закону), вимоги Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (ст. 4 Закону), Податкового кодексу України (п. 14.1.219, 179.3 ПК), Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, Порядку провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, належне виконання яких передбачено для осіб, які вибувають за межі України на постійне місце проживання або мають намір залишитися на постійне проживання за кордоном, повідомляти про це компетентні державні органи.

На думку суду, під час розгляду даної справи наявні всі засоби і можливості дотримання стандартів судового розгляду, викладені у Резолюції 11 комітету Міністрів Ради Європи від 19 січня 1973 року «Про критерії, що регламентують розгляд, проведений за відсутності обвинуваченого».

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України надає обвинуваченим всі необхідні можливості в рамках спеціального судового провадження, щодо необхідності дотримання яких у справах за відсутності обвинуваченого (in absentia) висловлюється у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, надає право обвинуваченим, за бажанням, бути присутніми при розгляді справи, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Сумісність обмежень, передбачених національним законодавством, з правом доступу до суду, гарантованим статтею 6 Конвенції, має залежати від особливостей конкретного провадження. Право на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Відповідні обмеження не повинні перешкоджати здійснення права таким чином або до такої міри, що порушується сама суть права.

Захист прав обвинувачених у кримінальному проваджені здійснюється захисниками, які належним чином самостійно обрані та залучені самими обвинуваченими. Суд враховує, що один із захисників обох обвинувачених, який безперервно приймає участь в цьому судовому провадженні вже протягом тривалого часу надає правову допомогу, що свідчить про певний рівень довіри обвинувачених до свого захисника, а надану правову допомогу належною.

Захисниками не заявлено клопотань про відкладення розгляду судом питання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених, з огляду на необхідність додаткового часу для належного повідомлення обвинуваченим про судовий розгляд кримінального провадження. Також сторона захисту не заявляє про наявність додаткових можливостей, які не були б використані судом з метою належного повідомлення обвинувачених про судовий розгляд цього кримінального провадження.

За наведених обставин суд уважає, що подальший розгляд кримінального провадження № 52018000000000215 шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме право обвинувачених на справедливий суд.

Оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52018000000000215 висунуте щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, обвинувачений ОСОБА_1 є оголошеним у міжнародний розшук, знає або має знати про розгляд кримінального провадження, має змогу отримувати інформацію щодо розгляду цього кримінального провадження, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, має захисника, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання прокурора Семака І. А. по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_4 .

Оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52018000000000215 висунуте щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, обвинувачений ОСОБА_2 є оголошеним у міжнародний розшук, знає або має знати про розгляд кримінального провадження, має змогу отримувати інформацію щодо розгляду цього кримінального провадження, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, має захисника, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання прокурора Семака І. А. по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що обвинувачені у подальшому мають можливість у будь-який момент протягом судового провадження з`явитися до суду для особистої участі у розгляді кримінального провадження та мають усі законні можливості для оскарження рішень, прийнятих судом у кримінальному провадженні № 52018000000000215, і на перегляд остаточного рішення суду у цьому провадженні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 297-1, 323, 369-372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора Семака І. А. про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Здійснювати Вищим антикорупційним судом спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52018000000000215 від 14 березня 2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Здійснювати Вищим антикорупційним судом спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52018000000000215 від 14 березня 2018 року стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3. Повістки про виклик обвинувачених осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52018000000000215 від 14 березня 2018 року, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Є.В. Крук

Суддя: І.О. Білоус

Суддя: О.О. Кравчук