Document No. 94680334

справа № 991/4917/20

провадження №11-сс/991/99/21

слідчий суддя: Михайленко В.В.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Халітовій І.В.,

за участі особи, якою подано апеляційну скаргу - захисника Штокалова Є.А.,

захисників - Терефенко О.Р., Білявського Я.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора Перова А.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Штокалова Єгора Андрійовича - захисника підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2020 р. про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, -

в с т а н о в и л а:

20 січня 2021 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою від 01.02.2021 р. захиснику Штокалову Є.А. поновлено строк на апеляційне оскарження.

1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2020 р. у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду 13.06.2020 року автомобіля Mercedes-Benz, марки CL500, номер шасі НОМЕР_1 , шляхом позбавлення права користування, відчуження, розпорядження даним майном, а саме: валізу коричневого кольору з написом «Wings», валізу коричневого кольору з написом «FG», валізу фіолетового кольору з написом «Sanjerly», грошові кошти в сумі 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США (купюрами по 100 доларів США - 49993 шт., купюрами по 50 доларів США - 12 шт.).

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали слідчого судді та постановлення нової, про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Зокрема, вилучені під час огляду автомобіля Mercedes-Benz грошові кошти в сумі п`ять мільйонів доларів США мають статус тимчасово вилученого майна, оскільки на їх вилучення не надавався дозвіл ухвалою суду, а отже, клопотання про арешт такого майна має бути подано протягом 48 годин після його вилучення, інакше воно має бути негайно повернуто особі, у якої було вилучено. Натомість, клопотання детектива про арешт майна подано з порушенням вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме, з порушенням 48-годинного строку звернення до слідчого судді з моменту вилучення грошових коштів, тоді як питання про поновлення цього строку у клопотанні не порушувалось.

Також, слідчим суддею під час розгляду клопотання належним чином не перевірено відповідність переліку купюр, наведеного у клопотанні, реальному їх переліку, що призвело до арешту грошових коштів, які не вилучались під час обшуку.

3.Узагальнений виклад позицій учасників судового провадження.

В судовому засіданні захисник Штокалов Є.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Посилаючись на порушення стороною обвинувачення строку звернення з клопотанням про арешт майна, недобросовісність її поведінки та створення видимості своєчасності звернення до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, зазначив, що фактично майно було вилучено 12.06.2020 року, що підтверджується повідомленнями у ЗМІ. Речі та документи, на які не було надано дозвіл на вилучення, є тимчасово вилученим майном, тому прокурор протягом 48 годин після їх вилучення повинен був звернутися з обґрунтованим клопотання до слідчого судді. Оскільки вилучення речей під час огляду закінчилося 13.06.2020 року о 8:57, то 48-годинний термін спливає в останню хвилину останньої години строку. Таким чином, сторона обвинувачення повинна була подати таке клопотання до 08:59 15 червня 2020 року. Натомість, виходячи з дати здійснення авторозподілу, клопотання надійшло до суду лише 16 червня 2020 року. Крім того, слідча суддя неналежним чином дослідила фактичні обставини справи і наклала арешт на неіснуючі купюри, які не були предметом вилучення. Посилаючись на викладене, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Захисники Білявський Я.М. та Терефенко О.Р., а також підозрюваний ОСОБА_1 підтримали доводи захисника Штокалова Є.А. та просили апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор Перов А.В. надав письмові пояснення та зазначив, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна. Натомість у даному випадку обшук проводився як невідкладний, без ухвали слідчого судді, з отриманням в подальшому дозволу на такий обшук. Відповідно, застосуванню підлягає абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України, згідно з яким клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. Вилучення майна відбулося 13.06.2020 року. Наступним робочим днем був понеділок, 15 червня 2020 року, тому клопотання про арешт майна було подано засобами поштового зв`язку 15.06.2020 року о 19 год. 09 хв., що відповідає вимогам ч. 3 ст. 115 КПК України (щодо закінчення строку, який обчислюється днями, о двадцять четвертій годині останнього дня строку). Крім того, порушення такого строку не є підставою для відмови в накладенні арешту або повернення клопотання. Окремо прокурор наголосив на тому, що оскаржувана ухвала не стосується інтересів підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників, оскільки належність даного майна ОСОБА_1 не встановлена ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

4.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

4.1 Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

З протоколу огляду місця події від 13.06.2020 р. вбачається, що у період з 00 год. 16 хв. до 08 год. 57 хв. детективами НАБУ за згодою ОСОБА_4 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено огляд автомобіля «Mercedes-Benz», модель CL500, номер шасі НОМЕР_1 , в ході якого виявлено три валізи, у яких містилися 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США (купюрами по 100 доларів США - 49993 шт., купюрами по 50 доларів США - 12 шт.) (т. 1 а.с. 134-137).

Того ж дня, у період з 12 год. 00 хв. до 23 год. 40 хв. проведено огляд вилучених речей та грошових коштів, про що складено відповідний протокол, а також винесено постанову про визнання їх речовими доказами (т. 1 а.с. 138-201, 222-223).

В подальшому, на виконання вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, в той же день детектив НАБУ за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про надання дозволу на проведений обшук оглянутого автомобіля «Mercedes-Benz» (т. 3 а.с. 113-116).

Ухвалою слідчого судді від 15.06.2020 р. надано дозвіл на проведення обшуку вищезазначеного автомобіля з метою відшукання грошових коштів у загальній сумі 5 (п`ять) мільйонів доларів США, двох валіз коричневого та фіолетового кольору, які можуть становити предмет злочину у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 5).

15 червня 2020 року детектив НАБУ засобами поштового зв`язку (ТОВ «Нова пошта») звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, що підтверджується експрес-накладною А02/344СД №59000523661243. Час відправлення, згідно відомостей на накладній, зазначено 15.06.2020 року 19 год. 09 хв. (т. 2 а.с. 1).

Обґрунтовуючи підстави звернення до слідчого судді, детектив посилався на наявність достатніх підстав вважати, що до вказаного майна може бути застосовано спецконфіскацію, як до майна, одержаного внаслідок вчинення злочину та такого, що призначалося і було використано для матеріального забезпечення злочину, а також було предметом злочину і використано як засоби вчинення злочину. Крім того, вказані кошти і валізи є речовими доказами, оскільки зберегли на собі сліди вчинення злочину, містять відомості , які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є об`єктом кримінально-протиправних дій.

4.2 Мотиви слідчого судді.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя встановив, що огляд автомобіля проводився без ухвали слідчого судді в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, погодився з доводами клопотання щодо фактичних обставин, встановлених органом досудового розслідування, та врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме, у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди, та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Також, слідчим суддею було враховано завдання арешту майна щодо запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення, доведеність наявності у цьому кримінальному провадженні таких ризиків, та можливість їм запобігти шляхом накладення арешту.

У оскаржуваній ухвалі також зроблено висновок про те, що досліджені під час судового засідання матеріали дають підстави вважати, що заявлена детективом мета (забезпечення збереження речових доказів та можливість спеціальної конфіскації) може бути досягнута лише через застосування арешту майна.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено втручання у права і свободи особи, оскільки відсутнє обмеження права власності будь-яких осіб, у зв`язку з чим розумність і співмірність обмеження права власності не досліджувались.

5.Мотиви суду апеляційної інстанції.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 24 КПК України забезпечено право особи на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Частиною 7 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів копія ухвали про арешт майна негайно після її постановлення вручається фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна передбачає можливість обмеження права на користування чи розпорядження майном саме власника чи володільця такого майна. Відповідно, процесуальними правами на звернення з клопотанням про скасування арешту, на оскарження рішення слідчого судді про арешт майна, тощо, наділені виключно підозрюваний, обвинувачений, третя особа, чиїх майнових прав, свобод або інтересів стосувалося застосоване обмеження.

В оскаржуваній ухвалі, з урахуванням досліджених обставин кримінального провадження, слідчим суддею не було встановлено втручання у права і свободи особи при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, а також зазначено, що накладення арешту на грошові кошти, які вилучені під час огляду, не обмежує права власності будь-яких осіб, жодних негативних наслідків арешту майна для підозрюваних та/або третіх осіб не встановлено.

Під час апеляційного розгляду зазначені висновки слідчого судді знайшли своє підтвердження. Зокрема, підозрюваним та його захисниками не наведено жодних відомостей, які б свідчили про обмеження прав, свобод чи інтересів підозрюваного ОСОБА_1 внаслідок накладення арешту на тимчасово вилучене майно, та не підтверджено належності йому вилучених грошових коштів та валіз.

Натомість, посилання сторони захисту на наявність процесуального інтересу у спростуванні доказів або визнанні їх недопустимими не може використовуватися у спосіб, не передбачений КПК України, шляхом оскарження накладення арешту на майно особою, яка не має відношення до цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи доводи апеляційної скарги захисника Штокалова Є.А., який просить скасувати оскаржувану ухвалу виключно з підстав порушення органом досудового розслідування терміну звернення з клопотанням про арешт майна, а також невідповідності серій та номерів деяких вилучених купюр серіям та номерам купюр, зазначеним у клопотанні про арешт майна та ухвалі про арешт вилучених грошових коштів, при цьому не оскаржує висновків слідчого судді про наявність правових підстав для арешту майна, можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування до нього спеціальної конфіскації, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту майна для підозрюваного та третіх осіб, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд виключно в межах доводів апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо порушення органом досудового розслідування 48-ми годинного терміну звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, що на його думку є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з такого.

Положеннями ст. 171 КПК України встановлені вимоги до змісту та порядку подання клопотання про арешт майна слідчому судді.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Отже, кримінальний процесуальний закон розрізняє строки звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у залежності від того, чи вилучено воно на підставі ухвали слідчого судді, чи без такої ухвали у невідкладних випадках.

Як вже зазначалося вище, матеріалами провадження підтверджено, що 13.06.2020 року у період з 00 год. 16 хв. до 08 год. 57 хв. детективами НАБУ на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, без ухвали слідчого судді, за згодою володільця ОСОБА_4 проведено огляд автомобіля, в ході якого виявлено та вилучено три валізи, у яких містилися п`ять мільйонів доларів США.

Ухвалою слідчого судді від 15.06.2020 р. надано дозвіл на проведення обшуку зазначеного автомобіля з метою відшукання грошових коштів у загальній сумі 5 (п`ять) мільйонів доларів США, двох валіз коричневого та фіолетового кольору, які можуть становити предмет злочину у кримінальному провадженні (т. 3 а.с. 117-120).

В цей же день детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна (т. 3 а.с. 121-251).

Враховуючи, що огляд автомобіля проведено без ухвали слідчого судді, застосуванню підлягає положення ч. 5 ст. 171 КПК України щодо необхідності подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після його вилучення.

Виходячи з того, що наступним робочим днем після вилучення майна був понеділок 15.06.2020 року, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушення строку звернення з клопотанням про арешт майна.

Доводи апеляційної скарги щодо ненаправлення клопотання про накладення арешту засобами поштового зв`язку саме 15 червня 2020 року колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами направлення клопотання від 15.06.2020 р. засобами поштового зв`язку (зокрема, експрес-накладною ТОВ "Нова пошта" А02/344СД №59000523661243, у якій зазначено дату та час поштового відправлення - 15.06.2020, 19 год. 09 хв. (т. 2 а.с. 1).

Крім того, згідно з п. 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 р., конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.

З матеріалів провадження вбачається, що секретарем судового засідання конверт з експрес-накладною А02/344СД №59000523661243 приєднано до матеріалів клопотання та складено опис, згідно з яким під першим порядковим номером зазначено «конверт», номер аркушу - 1. Будь-які акти щодо відсутності документів чи додатків в матеріалах провадження відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про арешт грошових коштів, які не вилучались під час обшуку, внаслідок невідповідності серій та номерів деяких вилучених купюр серіям та номерам купюр, зазначених у клопотанні про арешт майна, колегія суддів зазначає, що 05.10.2020 року детективом НАБУ винесено постанову про уточнення даних у процесуальних документах, згідно з якою уточнені дані, викладені у протоколі огляду від 13.06.2020 р., зокрема, змінено помилково зазначені серії та номери купюр на вірні (т. 4 а.с. 7-51).

В судовому засіданні прокурором надано ухвалу слідчого судді від 02.12.2020 р. про задоволення клопотання детектива НАБУ та скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 19.06.2020 р. в частині накладення арешту на грошові кошти з помилково зазначеними серіями та номерами купюр. Також, надано ухвалу слідчого судді від 02.12.2020 р. про задоволення клопотання детектива НАБУ та накладення арешту на грошові кошти з урахуванням виправлених даних.

Із зазначених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді на момент її постановлення відповідала фактичним обставинам справи та процесуальним документам, наданим стороною обвинувачення на обґрунтування клопотання про арешт майна, а у подальшому, ухвалами від 02.12.2020 р. зазначені розбіжності усунуті, що не потягло істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

6.Висновки апеляційного суду.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Обставин, які б свідчили про обмеження (позбавлення) прав, свобод чи інтересів підозрюваного, а також про наявність негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, підозрюваним та його захисниками не наведено та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали, що були б підставою для її скасування, також не вбачається.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга адвоката Штокалова Є.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372, 404, 405, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Штокалова Єгора Андрійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2020 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин