- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
- Lawyer : Plotky P.Yu.
Справа № 991/308/21
Провадження 1-кс/991/318/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищогоантикорупційногосуду ОСОБА_1, з участю секретаря cудових засідань ОСОБА_2, особи, яка подала скаргу, - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 06.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020,
ВСТАНОВИЛА:
18.01.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 06.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання про проведення повторної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020, у якій особа, яка звернулась із скаргою просить скасувати як незаконну постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 06.01.2021 про повну відмову у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 та зобов`язання детектива провести розгляд клопотання.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2021 скарга визначена на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
Вимоги скарги заявник мотивує таким.
Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_4, виділеного із кримінального провадження №12020000000000081 від 31.01.2020, яке в свою чергу виділене із кримінального провадження №42017111200000823 від 04.12.2017.
22.07.2020 в рамках кримінального провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020 до ЄРДР внесено відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
06.01.2021 захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 подав до Національного антикорупційного бюро України клопотання про проведення повторного експертного дослідження, а саме судово-економічної експертизи з метою документального підтвердження завдання державному бюджету України збитків внаслідок придбання Головним управлінням Національної гвардії об`єктів нерухомого майна квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22 .
Необхідність проведення експертизи обґрунтована тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження була проведена судова оціночно-будівельна експертиза судовим експертом ОСОБА_7, однак висновок вказаного експертного дослідження (№02/07-20 від 20.07.2020), на переконання сторони захисту, є упередженим, необ`єктивним та таким, що постановлений експертом з явним виходом за межі наявних у нього повноважень, про що зазначено у клопотанні.
Приймаючи такі обставини, з метою об`єктивного проведення досудового розслідування та прийняття за його наслідками законних та обґрунтованих процесуальних рішень, з метою усунення порушень, про які зазначає сторона захисту, адвокатом і було заявлене вказане клопотання.
12 січня 2021 року на електронну поштову скриньку особи, яка звернулась із скаргою, надійшла постанова про повну відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи від 06.01.2021.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, детектив ОСОБА_5 зазначив, що під час проведення експертного дослідження питання права не з`ясовувались, ініціювання стороною захисту проведення експертизи саме у Київському науково-дослідному інституту судових експертиз свідчить про зацікавленість адвоката у проведенні упередженого експертного дослідження. Крім того, адвокатом не з`ясовано можливість та строки проведення дослідження, з урахуванням того, що в Україні судові експертизи можуть проводити інші установи: як Міністерство юстиції України, так і МВС України, СБУ та приватні експерти.
Сторона захисту переконана, що оскаржувана постанова детектива є необґрунтованою з таких підстав. Сторона обвинувачення поставила експерту таке питання: чи завдана державному бюджету України матеріальна шкода внаслідок придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомого майна за переліком, наведеним у висновку. Разом з тим, надані на дослідження матеріали кримінального провадження не містять фактичних доказів, які підтверджують юридичний зміст категорії «Збитки». Таким чином, поставлене питання не відноситься до компетенції судових експертів, а належить до питань права, що заборонено згідно ч. 1 ст. 242 КПК України.
Отже, судовий експерт ОСОБА_7 методом документальної перевірки, зіставлення даних та їх аналізу змогла встановити, що дії з придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомості є протиправним, що відноситься до виключної компетенції детективів, тому є очевидним, що відповідь експерта лежить за межами його повноважень та компетенції. Також, відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК України експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Саме такі порушення були допущені експертом ОСОБА_7, оскільки експерт використовувала матеріали, які орган досудового розслідування їй не надавав, а саме висновок оціночно-будівельної експертизи №13/07-20 від 13.07.2020, складений експертом ТОВ «Міжнародна експертно-правова група» ОСОБА_8 .
Позиції сторін у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_4, у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити. Додатково та на запитання пояснив, що не дивлячись на відмову у задоволенні відводу, вважає слідчу суддю упередженою, та вважає, що її рішення мають бути предметом перевірки відповідних органів.
Додатково та на запитання пояснив, що питання, які ставились детективом експерту для проведення судової економічної експертизи не відповідають рекомендаціям, викладеним в методичних рекомендаціях та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерстваюстиції Українивід 08.10.1998№ 53/5,містять питанняправа,а томуексперт ОСОБА_7 не малаправа наних відповідати. ОСОБА_4 та адвокатомбуло ініційованопроведення службовоїперевірки відносноексперта ОСОБА_7,однак НАБУвтрутилось уцей процес,надіславши листа,у якомувказано,що дозвілна розголошеннятаємниці досудовогорозслідування сторонізахисту ненадавався,а томупровадження булозакрите.Зазначені діївважає перешкоджаннямсвоїй адвокатськійдіяльності.Крім того,експерт використалаі послаласьу власномувисновку на висновок оціночно-будівельної експертизи №13/07-20 від 13.07.2020, складений експертом ТОВ «Міжнародна експертно-правова група» ОСОБА_8, який орган досудового розслідування ОСОБА_7 не надавав. У своєму клопотанні захисник сформулював ті ж питання, однак у формі, які відповідають рекомендаціям, викладеним в Інструкції. Щодо своїх повноважень адвокат пояснив, що його залучено захисником підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні лише у жовтні 2020 року. Він ознайомився із висновками експертиз та матеріалами, які стали підставою для їх проведення, які надані детективом. Зокрема, у т. 10 наданого йому кримінального провадження відсутні будь-які відомості про надання висновку оціночно-будівельної експертизи №13/07-20 від 13.07.2020 органом досудового розслідування та клопотання експерта із приводу надання їй додаткових матеріалів, що свідчить про те, що ОСОБА_7 самостійно отримала цей висновок у експерта цієї ж експертної установи ОСОБА_8, що прямо заборонено законом. Постанова детектива, якою відмовлено в задоволенні клопотання є необґрунтованою, детектив послався на зацікавленість захисника щодо обрання ним експертної установи на всій розсуд, не надав оцінки самостійному збиранню експертом матеріалів, хоча має у розпорядженні всі матеріали досудового розслідування. Вважає, що оскільки сторона захисту здійснює збирання доказів, досудове розслідування не завершено. Вказав, що його дії спрямовані на всебічне та повне встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому внаслідок закінчення досудового розслідування може бути прийняте законне та обґрунтоване рішення, зокрема і щодо зменшення розміру збитку, закриття провадження у разі його відсутності, перекваліфікації дій тощо.
Детектив НАБУ ОСОБА_5 21.01.2021 надіслав відзив на скаргу, яку просив розглядати без його участі. Скаргу адвоката вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що свідчить про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та способом затягування строків досудового розслідування. Зазначив, що 24.12.2020 підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Адвокат реалізував права сторони захисту після повідомлення про завершення досудового розслідування. Постанова від 06.01.2021 є вмотивованою. Сторона захисту не обмежена у можливості самостійного ініціювання та проведення судової експертизи. Просив розгляд скарги здійснювати за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши адвоката, дослідивши матеріали скарги та долучені до неї матеріали, заперечення, слідча суддя дійшла такого висновку.
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_1 відмовлено ухвалою від 26.01.2021 (т.1 а.с.60-61).
Слідчою суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №520200000000000455від 20.07.2020за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.28ч.2ст.366КК України(т.1 а.с. 11-12, 13-14, 15).
22.07.2020 у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб (т.1 а.с. 16-19).
Адвокат ОСОБА_3 надав детективу ОСОБА_5 клопотання про допуск до участі у кримінальному провадженні як захисника підозрюваного ОСОБА_4 12.10.2020 (т.1 а.с. 183).
Листом від 24.12.2020 прокурор у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 ОСОБА_9 повідомив підозрюваним та захисникам про завершення досудового розслідування та про те, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта, також повідомив про умови ознайомлення із матеріалами кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, про обов`язок та строки надання стороні обвинувачення доказів сторони захисту, які вона має намір використати в суді (т.1 а.с. 45-46)
Під час досудового розслідування судовим експертом ТОВ «Міжнародна правова група» ОСОБА_7 складено висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи №02/07-20 від 20.07.2020, зокрема: внаслідок придбанняГУ НГУоб`єктів нерухомогомайна квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22,державному бюджетуУкраїни завданоматеріальної шкоди(збитків)в розмірі17337973,00грн,а увипадку можливостівикористання об`єктівнерухомості якжитлових приміщень(квартир)складає 5618097,10грн.При цьому,у своємувисновку (т.1а.с25-зворот)та увідповіді наперше питання,експерт врахувалаінший висновокоціночно-будівельноїекспертизи,проведеної експертами ТОВ «Міжнародна правова група» №13/07-20 від 13.07.2020 (т. 1 а.с. 78-177), посилання на який наявне у запитаннях детектива (т. 1 а.с. 21), однак серед наданих експерту матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 184-229, т. 2 а.с. 1-231) відсутній.
06.01.2021 захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 на підставі ст.42, 244 КПК України подав до Національного антикорупційного бюро України клопотання про проведення повторного експертного дослідження, а саме судово-економічної експертизи з метою документального підтвердження завдання державному бюджету України збитків внаслідок придбання Головним управлінням Національної гвардії об`єктів нерухомого майна квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22 (т.1 а.с. 4-8).
У клопотанні адвокат зазначив, що відповідно до положень ст. 48 КПК України, він є захисником прав та законних інтересів підозрюваного ОСОБА_4, який підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України), а також у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України).
Зазначив, що на сьогоднішній день в рамках кримінального провадження органом досудового розслідування призначено та проведено судово-економічну експертизу, у якій 20.07.2020 судовим експертом ТОВ «Міжнародна правова група» ОСОБА_7 складено висновок №02/07-20, за результатами якого надані висновки по двох питаннях, у яких зазначено, що внаслідок придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомого майна квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, державному бюджету України завдано матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 17 337 973,00 грн, а у випадку можливості використання об`єктів нерухомості як житлових приміщень (квартир) вбачається, що сума матеріальної шкоди (збитків), яка завдана державному бюджету України складає 5 618 097, 10 грн.
Посилаючись на вказаний висновок вказав, що стороні захисту не зрозуміло, яка сума матеріального збитку завдана державному бюджету України та яка сума має бути інкримінована підозрюваному ОСОБА_4 17 337 973,00 грн чи 5 618 097, 10 грн.
Оскільки питання експерту ставилось у відповідному формулюванні: чи завдана державному бюджету України матеріальна шкода внаслідок придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомого майна за переліком, який наведений у висновку, вважає, що за відсутності у матеріалах кримінального провадження доказів, які підтверджують юридичний зміст категорії збитки, поставлене питання експерту є питанням права, що суперечить ч. 1 ст. 242 КПК України. Отже, судовий експерт ОСОБА_7 методом документальної перевірки, зіставлення та економічного аналізу змогла встановити, що дії з придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомості є протиправними що є виключною компетенцією слідчого.
Також експерт ОСОБА_7 всупереч положенням ч. 4 ст. 69 КПК України досліджувала матеріали, які орган досудового розслідування їй не надавав.
З огляду на зазначене, адвокат просить детектива призначити проведення судово-економічної експертизи у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз та поставити на її вирішення питання, які зазначені у клопотанні.
Постановою від 06.01.2021 старший детектив НАБУ ОСОБА_5 відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах ОСОБА_4, від 06.01.2021 у повному обсязі (т.1 а.с. 9-10).
Повну відмову у задоволенні зазначеного клопотання детектив обґрунтовував тим, що захисник не зазначив які саме матеріали використовувала експерт, які на його думку не передавались органом досудового розслідування. Перед експертом стороною обвинувачення ставились питання щодо встановлення суми матеріальної шкоди, завданої державному бюджету, а питання права в ході експертизи не з`ясовувались. Наполягання захисника на призначенні повторної експертизи у конкретну експертну установу, а саме КНДІСЕ (м. Київ, вул. Смоленська, 6), може свідчити про зацікавленість адвоката у проведенні упередженого дослідження, з урахуванням наявності інших установ, які можуть проводити такі експертизи. А також зазначив, що відповідно до ст. 101 КПК України кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, у тому числі і сторона захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 у скарзі посилається на п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до якого оскаржує рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
У п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення «повторної судової економічної експертизи». Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні. Також слідча суддя враховує норми ст. 22 КПК України, відповідно до яких кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 42 КПК КПК України, підозрюваний, який належить до сторони захисту, має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази (п. 8); заявляти клопотання про проведення процесуальних дій (п. 12); оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом (п.16).
Відповідно до ч.1 ст. 45 КПК України захисником, зокрема, є адвокат, який здійснює захист підозрюваного.
Відповідно до ч.4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбаченихстаттею 50цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6)обставини,які підтверджують,що гроші,цінності таінше майно,які підлягаютьспеціальній конфіскації,одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід такогомайна,або призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушеннячи винагородиза йоговчинення,або єпредметом кримінальногоправопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом,або підшукані,виготовлені,пристосовані абовикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення; 7)обставини,що єпідставою длязастосування доюридичних осібзаходів кримінально-правовогохарактеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченомустаттею 220цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 244 КПК України, як у редакції до внесення змін Законом України№ 2147-VIII від 03.10.2017, так і після, на підставі якої захисник звернувся із клопотанням до детектива, регламентовано порядок та підстави подання клопотання про проведення експертизи слідчому судді.
Відповідно доп. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із доповненнями, згідно зпроцесуальним законодавствомУкраїни експертамивиконуються первинні,додаткові,повторні,комісійні такомплексні експертизи. Повторною, зокрема, є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Однак, чинний КПК України не містить поняття «повторної експертизи».
Дослідивши матеріали скарги, слідчою суддею встановлено, що в повідомленні ОСОБА_4 про підозру від 22.07.2020 зазначено про завдання «державному бюджету в особі НГУ збитків на загальну суму 17 337 970 грн» (т. 1 а.с. 12). Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 02/07-20 від 20.07.2020, внаслідок придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомого майна квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, державному бюджету України спричинено матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 17 337 973,00 грн (т. 1 а.с. 69-77). Виходячи зі змісту матеріалів досудового розслідування, зазначені вище квартири на момент вчинення підозрюваними діянь, в яких орган досудового розслідування вбачає наявність ознак злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, не були придатними до використання як житлових приміщень.
Слідча суддя погоджується із представником сторони захисту в тій частині, що для встановлення завдання державному бюджету України збитків, внаслідок вчинення дій, які інкриміновані підозрюваному ОСОБА_4, необхідне застосування спеціальних знань в силу положень ст. 91 КПК України. Також слідча суддя погоджується з тим, що якщо залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надав неповний чи неправильний висновок, існують підстави для призначення експертизи. Однак, як правильно зазначає захисник у клопотанні, таке призначення експертизи має здійснюватись у порядку, передбаченому ст. 244 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді за результатами розгляду обґрунтованого клопотання, оскільки стороною обвинувачення експертизу призначено, проведено, та отримано висновок експертизи. В ході розгляду такого клопотання мають встановлюватись та доводитись обставини за яких така експертиза може бути призначена, тобто ті обставини, які захисник доводив у судовому засіданні із розгляду скарги на постанову детектива.
Посилання захисника ОСОБА_10 у судовому засіданні на те, що звернення до детектива зумовлене відсутністю у сторони захисту матеріалів, необхідних для проведення експертизи, не ґрунтується на законі та суперечить його поясненням, про те, що за його клопотанням детектив ОСОБА_5 надав йому для ознайомлення всі висновки експертиз та матеріали, які стали підставою для їх проведення, на обґрунтування чого надав документи (т.1 а.с 185).
На момент розгляду скарги здійснюється ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 (т. 1 а.с. 39-40).Відповідно доч.1ст.290КПК визнавшизібрані підчас досудовогорозслідування доказидостатніми дляскладання обвинувальногоакту,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру прокурорабо слідчийза йогодорученням зобов`язанийповідомити підозрюваному,його захиснику,законному представникута захисникуособи,стосовно якоїпередбачається застосуванняпримусових заходівмедичного чивиховного характеру,про завершеннядосудового розслідуваннята наданнядоступу доматеріалів досудовогорозслідування. Тобто, досудове розслідування кримінального провадження №520200000000000455 від 20.07.2020, на думку сторони обвинувачення, проведено в повній мірі, а зібраних доказів достатньо для складання обвинувального акту. Сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право ініціювати проведення експертизи також під час судового розгляду в порядку ст. 332 КПК України. Отже, права сторони захисту не порушені.
Вимоги до форми та змісту постанови слідчого наведені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Так, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Разом з тим, на переконання слідчої судді, детектив, не належним чином мотивував підстави відмови у задоволенні скарги, зазначивши припущення про заінтересованість адвоката у проведенні упередженого експертного дослідження, виходячи із визначення у клопотанні конкретної експертної установи. Також, детектив, маючи у розпорядженні матеріали кримінального провадження, не надав оцінки аргументам захисника ОСОБА_3 щодо обставин самостійного збирання експертом матеріалів для дослідження, а також змісту обставин, які виклав захисник як підставу для проведення повторної експертизи, та норм КПК, які регулюють дані правовідносини.
За таких обставин, слідча суддя не може дійти висновку про належну обґрунтованість та мотивованість постанови детектива ОСОБА_5 від 06.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020, а тому вона підлягає скасуванню.
За обставин скасування постанови від 06.01.2021, клопотання адвоката ОСОБА_3 від 06.01.2021, який діє в інтересах ОСОБА_4 має бути розглянуто у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Відповідно до положень ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. 28, 303-309, 369, 372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 06.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020, - задовольнити.
Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 06.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 скасувати.
Зобов`язати уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_3 від 06.01.2021, який діє в інтересах ОСОБА_4 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1