- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
- Lawyer : Plotky P.Yu.
Справа № 991/118/21
Провадження 1-кс/991/119/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року м.Київ
Слідча суддяВищого антикорупційногосуду ОСОБА_1, з участю секретаря cудових засідань ОСОБА_2, особи, яка подала скаргу, - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритомусудовому засіданніу залісудових засіданьу приміщенніВищого антикорупційногосуду вм.Києві скаргуадвоката ОСОБА_3,подану вінтересах ОСОБА_4,на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про допит підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020,
ВСТАНОВИЛА:
11.01.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 29.12.2020 про повну відмову в задоволенні клопотання про допит підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020, у якій особа, яка звернулась із скаргою, просить скасувати як незаконну постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання від 28.12.2020 про виклик та допит підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 та зобов`язати детектива провести розгляд клопотання.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2021 скарга визначена на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
Вимоги скарги заявник мотивує таким.
Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_4, виділеного із кримінального провадження №12020000000000081 від 31.01.2020, яке в свою чергу виділене із кримінального провадження №42017111200000823 від 04.12.2017.
22.07.2020 в рамках кримінального провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020 до ЄРДР внесено відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
28.12.2020 захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 подав до Національного антикорупційного бюро України клопотання про виклик та допит підозрюваного ОСОБА_4 .
У день звернення зі вказаною скаргою детектив НАБУ ОСОБА_5 вручив адвокату ОСОБА_3 постанову про повну відмову у задоволенні клопотання від 29.12.2020. Мотивами для відмови у задоволенні клопотання вказав те, що ОСОБА_4 неодноразово викликався для проведення слідчих та процесуальних дій, однак, показання так і не надав, з клопотанням про ініціювання слідчих (розшукових) або процесуальних дій не звертався.
Сторона захисту переконана, що оскаржувана постанова детектива є необґрунтованою та існує необхідність проведення допиту підозрюваного ОСОБА_4 . Так, в межах кримінального провадження наявний висновок судового експерта економіста ОСОБА_7 № 02/07-20 від 20.07.2020, який містить подвійний висновок щодо розміру завданої шкоди, а саме якщо об`єкти нерухомого майна квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, можливо використовувати, як жилі приміщення, тоді розмір збитків, завданий державному бюджету України, дорівнює 17 337 973,00 грн, а у випадку неможливості використання об`єктів нерухомості як житлових приміщень (квартир) складає 5 618 097, 10 грн. З огляду на зазначене, підозрюваний ОСОБА_4 не розуміє, який саме розмір збитків заподіяний державному бюджету України внаслідок начебто його протиправний дій, чи можна використовувати станом на доту подачі детективу клопотання про його виклик та допит вищевказані приміщення як житлові. Зазначені обставини повною мірою позбавляють його можливості здійснювати ефективний захист від висунутої підозри.
Підозрюваний ОСОБА_4 переконаний, що його дії органом досудового розслідування кваліфіковані неправильно, досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться необ`єктивно та упереджено, що у поєднанні з безперечним правом ОСОБА_4 давати показання з приводу оголошеної йому підозри, давало йому право вимагати від посадових осіб органу досудового розслідування проведення такої слідчої дії, як його допит. Зазначив, що бездіяльність детектива суттєво обмежує процесуальні права сторони захисту.
Позиції сторін у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_4, у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити. Додатково та на запитання пояснив, що орган досудового розслідування не встановив всіх фактичний обставин, як є предметом досудового розслідування. Підстави відмови надавати пояснення органу досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_4 захиснику невідомі, так як його залучено після їх проведення. Клопотання про проведення допиту підозрюваного подав до НАБУ відразу після надання підзахисним згоди надавати показання. Також зазначив, що не знає у якій процесуальній формі сторона захисту має надсилати детективу або прокурору письмові пояснення/показання підозрюваного, про які детектив зазначав у постанові 29.12.2020 про відмову у задоволенні клопотання.
Детектив НАБУ ОСОБА_5 13.01.2021 надіслав відзив на скаргу адвоката, яку просив розглядати без його участі. Скаргу адвоката вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав. 22.07.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України. 03.08.2020 у присутності захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 був допитаний у якості підозрюваного та повідомив про бажання сприяти в подальшому встановленню істини в провадженні. Вже 09.09.2020 у присутності захисника ОСОБА_8 підозрюваний ОСОБА_4 відмовився давати показання з приводу повідомленої йому підозри. У період з 09.09.2020 по 24.12.2020 підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники з клопотаннями про ініціювання слідчих (розшукових) дій, зокрема, допиту підозрюваного, не звертались. 24.12.2020 підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам під відеозапис повідомлено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 завершено, а зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта. Крім того, адвокатам ОСОБА_3 та ОСОБА_9, підозрюваному ОСОБА_4 вручено запит прокурора про надання доступу та можливості скопіювати або відобразити будь-яким чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді. Адвокатом у клопотанні не доведено, що наявні достатні відомості, що вказували би на можливість досягнення мети проведення слідчої (розшукової) дії, відповідно до ст. 223 КПК України. Посилався на норми ст. 42 КПК України, зазначив, що сторона захисту необмежена у можливості самостійно викладати позицію підозрюваного з приводу підозри та надати відповідні документи органу досудового розслідування або процесуального прокурора. Зазначена позиція викладена в оскаржуваній постанові від 29.12.2020. Скаргу ОСОБА_3 вважає проявом зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та штучним способом затягування строків у кримінальному провадженні. Просив розгляд скарги здійснювати за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши адвоката, дослідивши матеріали скарги та долучені до неї матеріали, заперечення, слідча суддя дійшла такого висновку.
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_1 відмовлено ухвалою від 01.02.2021 (а.с. 53-57).
Слідчою суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №520200000000000455від 20.07.2020за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.28ч.2ст.366КК України(а.с. 6-8).
22.07.2020 у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб (а.с. 9-11).
Листом від 24.12.2020 прокурор у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 ОСОБА_10 повідомив підозрюваним та захисникам про завершення досудового розслідування та про те, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта, також повідомив про умови ознайомлення із матеріалами кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, про обов`язок та строки надання стороні обвинувачення доказів сторони захисту, які вона має намір використати в суді ( а.с. 36-37).
Адвоката ОСОБА_3 залучено як захисника прав та законних інтересів підозрюваного ОСОБА_4 на підставі договору про надання юридичної допомоги №09/10-2020 від 09.10.2020.
28.12.2020 захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 в порядку п. 5 ч. 3 ст. 42 КПК України подав до Національного антикорупційного бюро України клопотання про виклик та допит підозрюваного ОСОБА_4 (а.с. 4). Клопотання обґрунтував тим, що підозрюваний не погоджується з оголошеною йому підозрою, вважає її незаконною, необґрунтованою та незрозумілою, що в свою чергу позбавляє його можливості здійснювати ефективний захист від «висунутого обвинувачення». Вважає, що його дії стороною обвинувачення кваліфіковані неправильно, а досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться необ`єктивно та упереджено (а.с. 4 - зворот). З огляду на зазначене, посилаючись на те, що показання підозрюваного ОСОБА_4 щодо оголошеної підозри мають суттєве значення для проведення об`єктивного, повного, всебічного досудового розслідування, просив у клопотанні провести допит ОСОБА_4 .
Постановою від 29.12.2020 старший детектив НАБУ ОСОБА_5 відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах ОСОБА_4, від 28.12.2020 у повному обсязі (а.с. 5). Відмову у задоволенні зазначеного клопотання детектив обґрунтовував тим, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово викликався для проведення слідчих та процесуальних дій. Зокрема, 03.08.2020 у присутності захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, підозрюваний був допитаний, повідомив про бажання сприяти в подальшому встановленню істини у провадженні. 09.09.2020 у присутності захисника ОСОБА_8 . ОСОБА_4 відмовився давати показання з приводу повідомленої йому підозри. Детектив зазначив, що в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 клопотання про ініціювання слідчих (розшукових) або процесуальних дій не звертався. Посилаючись на ст. 42 КПК України вказав, що підозрюваний має право давати пояснення, показання з приводу підозри, збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази. Тобто, сторона захисту не обмежена у можливості самостійно викласти позицію підозрюваного з приводу підозри та надати відповідні документи органу досудового розслідування або процесуального прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 у скарзі посилається на п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до якого оскаржує рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про виклик та допит підозрюваного у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
У п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту підозрюваного. Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні. Також слідча суддя враховує норми ст. 22 КПК України, відповідно до яких кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, який належить до сторони захисту, має право давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати (п.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КПК України захисником, зокрема, є адвокат, який здійснює захист підозрюваного. Згідно з ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6)обставини,які підтверджують,що гроші,цінності таінше майно,які підлягаютьспеціальній конфіскації,одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід такогомайна,або призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушеннячи винагородиза йоговчинення,або єпредметом кримінальногоправопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом,або підшукані,виготовлені,пристосовані абовикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення; 7)обставини,що єпідставою длязастосування доюридичних осібзаходів кримінально-правовогохарактеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ст. 91 КПК України).
Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказуванняобставин,передбачених статтею91цього Кодексу,за виняткомвипадків,передбачених частиноюдругою цієїстатті,покладається наслідчого,прокурора та,в установленихцим Кодексомвипадках,-на потерпілого. Відповідно до статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинуваченняздійснює збираннядоказів шляхомпроведення слідчих(розшукових)дій танегласних слідчих(розшукових)дій,витребування таотримання відорганів державноївлади,органів місцевогосамоврядування,підприємств,установ таорганізацій,службових тафізичних осібречей,документів,відомостей,висновків експертів,висновків ревізійта актівперевірок,проведення іншихпроцесуальних дій,передбачених цимКодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу, під час досудового розслідування.
Закінчення досудовогорозслідування фіксуєтьсянаправленням досуду обвинувальногоакта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру.Отже,після завершеннядосудового розслідуваннякримінального провадження(ст.290КПК України)та домоменту йогозакінченнясторона захисту не позбавлена можливості реалізовувати своє право ініціювання перед стороною обвинувачення проведення слідчих (розшукових) дій.
Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
З твердженням сторони захисту, внаслідок проведення допиту підозрюваного ОСОБА_4 були б встановлені обставини, які мають суттєве значення для проведення об`єктивного, повного, всебічного досудового розслідування у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020. Проведення зазначеної слідчої дії ініційовано стороною захисту у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законом (ст.220, 42 КПК України).
Разом з тим, на переконання слідчої судді постанова детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 29.12.2020 про повну відмову в задоволенні клопотання про допит підозрюваного ОСОБА_4, всупереч вимогам ч. 5ст. 110 КПК України, не містить достатніх переконливих мотивів відмови в реалізації стороною захисту її права на збирання доказів у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020.
Так, у ч. 5ст. 110 КПК Українивизначені формальні вимоги, яким має відповідати постанова слідчого, дізнавача, прокурора. Це рішення складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Слідча суддя вважає, що детектив уповноважений приймати рішення щодо доцільності проведення допиту підозрюваного під час досудового розслідування та вправі відмовити стороні захисту у його допиті, якщо вважає, що зібраних під час досудового розслідування доказів стороною обвинувачення визнано достатніми для складання обвинувального акту чи з інших підстав, належним чином їх мотивувавши.
Разом з тим, оскаржувана постанова детектива НАБУ ОСОБА_5 від 29.12.2020 не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України. Зокрема, у постанові не наведено аргументів, які б спростовували необхідність/доцільність проведення слідчої (розшукової) дії у вигляді допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Показання - це відомості, які надаються в усній та письмовій формі під час допиту, в тому числі, підозрюваним щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження, відповідно до ч. 1 ст.95 КПК України. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду, відповідно до ч. 2 ст.95 КПК України.
В той же час, посилання на те, що сторона захисту необмежена у можливості самостійно викласти позицію підозрюваного з приводу підозри та надати відповідні документи органу досудового розслідування або процесуальному прокурору не ґрунтується на нормах КПК України, адже не містять механізму реалізації підозрюваним права давати показання з приводу підозри на стадії досудового розслідування.
Отже, на переконання слідчої судді, детектив, не належним чином мотивував підстави відмови у задоволенні клопотання, посилаючись на необмежену можливість підозрюваного самостійно викладати позицію з приводу підозри. Також детективом у постанові не обґрунтована неможливість проведенні такої слідчої дій, як допит підозрюваного, з метою усунення сумнівів щодо об`єктивності проведення досудового розслідування, а його посилання на попередню відмову підозрюваного від дачі показань є безпідставними та необґрунтованими, так як ця дія є правом підозрюваного, яким він може користуватися на власний розсуд, відповідно до наданих п. 5 ч. 3 ст. 42 КПК України прав.
Окрім цього, не відповідає дійсності твердження детектива, викладене в оскаржуваній постанові про те, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 з клопотаннями про ініціювання слідчих (розшукових) або процесуальних дій не звертався та спростовується протоколом про проведення процесуальної дії - вручення повідомлення, складеним детективом ОСОБА_5, в якому зазначено, що клопотання сторони захисту від 22.12.2020 та 23.12.2020 все ж таки надходили (а.с. 38).
За таких обставин, слідча суддя не може дійти висновку про належну обґрунтованість та вмотивованість постанови детектива ОСОБА_5 від 06.01.2021 про повну відмову в задоволенні клопотання про допит підозрюваного у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020, а тому вона підлягає скасуванню.
За обставин скасування постанови від 29.12.2020, клопотання адвоката ОСОБА_3 від 28.12.2020, який діє в інтересах ОСОБА_4 має бути розглянуто у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Відповідно до положень ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. 28, 303-309, 369, 372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про допит підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020, - задовольнити.
Постанову від 29.12.2020 старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 про повну відмову в задоволенні клопотання від 28.12.2020 про допит підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020, - скасувати.
Зобов`язати уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №520200000000000455 від 20.07.2020 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_3 від 28.12.2020, який діє в інтересах ОСОБА_4 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1