- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Lahomina A.A.
- Prosecutor : Semak I.A.
Справа № 991/813/21
Провадження 1-кс/991/834/21
У Х В А Л А
Іменем України
09 лютого 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Семака І.А., адвоката Лагоміни А.А., підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про зміну запобіжного заходу (шляхом покладання процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Короткий виклад обставин
У клопотанні прокурор зазначає, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларацій та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особам митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, а в подальшому про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП від 18.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, а саме до 26.11.2020.
16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, відтак з цього часу строк розслідування перестав збігати.
Ухвалами слідчих суддів обов`язки, покладені на підозрюваного із частковим пом`якшенням неодноразово були продовжені. Востаннє слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою обов`язки продовжено до 25.01.2021, включно. Проте вказаний строк завершився без продовження процесуальних обов`язків у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 на три судові засідання з розгляду клопотання прокурора про відповідне продовження, у зв`язку із перебуванням підозрюваного у медичному закладі.
Також прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність щодо підозрюваного ризику переховуватися, про що свідчать: тяжкість покарання; наявність достатність майнових ресурсів, наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон, історія виїзду за кордон з 2015 по 2019 р.р., кількаразова неявка за судовим викликом: 20, 22 і 25 січня 2021 року для розгляду клопотання про продовження йому строку дії процесуальних обов`язків.
Щодо майнового стану підозрюваного та майнових ресурсів, наявних у розпорядженні злочинної організації, прокурор посилається, що ОСОБА_1 на праві власності належать: нежитлове приміщення підвалу (частка власності: 33/1000) загальною площею 263,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль FORD FIESTA 1.6, д.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіль HYUNDAI ACCENT, д.н.з. НОМЕР_3 , самохідне моторне судно, а також ресурси наявні у розпорядженні злочинної організації. За твердженням прокурора в період з 2016 по 2017 роки на банківські рахунки фірм підконтрольних керівнику злочинної організації, надійшло понад 0.8 млрд.грн.
Також, прокурор посилається на ч. 2 ст. 200 КПК України і зазначає, що ні детективу, ні прокурору, які беруть участь у досудовому розслідуванні, під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та попереднього звернення з клопотанням про продовження строку дії процесуальних обов`язків не було і не могло бути відомо про майбутнє ухилення підозрюваного від з`явлення за судовим викликами 22 і 25 січня 2021 року без повідомлення поважних причин неявки і за їх об`єктивної відсутності, що, в свою чергу, засвідчило вищий рівень ризику переховування ОСОБА_1 від слідства та суду, ніж той, який брався до уваги при вказаному застосуванні запобіжного заходу та зверненні з попереднім клопотанням про продовження строку дії процесуальних обов`язків.
Враховуючи факт продовження існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, неможливість запобігання вказаному ризику у разі скасування, припинення або зменшення обсягу обов`язків, покладених на підозрюваного на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, просить змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 шляхом покладення на нього строком на два місяці додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Позиція сторони обвинувачення у судовому засіданні
Прокурор Семак І.А. клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Також зазначив, що цей ризик продовжує існувати і на теперішній час. Через неявку у судове засідання 22 та 25 січня 2021 року, клопотання не було розглянуто, а обов`язки не були продовжені. Ця обставина з`явилася вже після обрання запобіжного заходу і ухвали про продовження обов`язків, а тому є підстави для зміни запобіжного заходу шляхом покладання додаткових обов`язків.
Позиція сторони захисту у судовому засіданні
Захисник Лагоміна А.А. посилався на те, що клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України) підозрюваному ОСОБА_1 є необгрунтованим і, заперечував проти задоволення клопотання. Звернув увагу, що у резолютивній частині не зазначено на який запобіжний захід необхідно змінити існуючий запобіжний захід, крім того нових обставин у контексті ст. 200 КПК України, які б давали можливість змінити запобіжний захід прокурором не наведено.
Порівнюючи ст. 200 та 201 КПК України, вважав, що необхідно клопотання прокурора залишити без розгляду.
Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти клопотання, звернув увагу, що нічого нового у ньому не зазначено щодо підозри та ризиків. Протокол огляду комп`ютера, на який посилається прокурор, не може доводити його причетність до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки цей комп`ютер не його. Встановленою програмою вайбер скористався хтось інший, а повідомлення підтягнуло до його номера телефону. Вважає, що з переписки взагалі не зрозуміло, хто кому пише, і про якого ОСОБА_12 йде мова. Також звернув увагу, що не з`явився у судове засідання 20, 22 та 25 січня 2020 року, через те, що перебував на стаціонарі у лікарні після проведеної операції.
Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Оцінка та висновки слідчого судді
Заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. До заходів забезпечення кримінального провадження належить запобіжний захід. Одним із видів запобіжних заходів є застава.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ст. 182 КПК України).
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
У подальшому процесуальні обов`язки неодноразово продовжувалися та частково пом`якшувалися. Ухвалою від 25 листопада 2020 року підозрюваному ОСОБА_1 було продовжено обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали встановлено до 25 січня 2021 року.
До закінчення строку дії ухвали від 25 листопада 2020 року, прокурором САП ОГП Семаком І.А. було подано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .
Судове засідання було призначено на 20 січня 2021 року та організовано проведення судового засідання в режимі відеоконференції з приміщенням Київського районного суду м. Одеси. Згідно із долученим журналом судового засідання від 20.01.2021 у справі 991/306/21, у призначений час підозрюваний ОСОБА_1 в судове засідання не прибув. Захисник Лагоміна А.А. пояснив, що ОСОБА_1 перебуває у лікарні та йому проведено операцію. Просив долучити медичну довідку. Чергові засідання призначалися 22.01.2021 та 25.01.2021, однак, через неявку ОСОБА_1 відкладалися.
Таким чином клопотання про продовження строку дії обов`язків до часу їх закінчення розглянути не вдалося, через неявку підозрюваного ОСОБА_1 , який перебував у медичному закладі.
Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Як було встановлено у судовому засіданні, на час розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України), відносно підозрюваного ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн.
Метою запобіжного заходу застави відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Після 25 січня 2021 року обов`язки визначені ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2020 року припинили діяти, проте продовжував діяти обов`язок з`являтися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, що відповідає положенням ч. 7 ст. 42, ч. 8 ст. 182, ч. 3, 7 ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного до ОСОБА_1 залишається обраним запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн., який забезпечує виконання обов`язку з`являтися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Слідчий суддя не погоджується із твердженням захисника Лагоміни А.А., що оскільки запобіжний захід не обирається і не змінюється, відсутні підстави у вирішенні питання про покладання додаткових обов`язків на підозрюваного.
Спростовуючи це твердження, слідчий суддя зазначає, що з положень ст. 182, 194, 200, 201 КПК України, вбачається, що законодавець визначив, що обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України не мають самостійний характер, а доповнюють обраний запобіжний захід.
Як вже зазначалося, до ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави, тому при вирішенні питання про покладення додаткових обов`язків у порядку ст. 200 КПК України необхідно враховувати цей факт. Із приписів ч. 1 ст. 182, ч. 5 ст. 194 та особливостей нормативної конструкції ч. 1 ст. 200 та ч. 1 ст. 201 КПК України вбачається, що окремо покласти обов`язок, тобто існування додаткового обов`язку без застосованого запобіжного заходу неможливо, проте можливо звернутися із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання. Отже запобіжний захід у даному випадку розглядається, як комплексна складова, яка включає сам запобіжний захід і те, що його доповнює - обов`язки. За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявну у прокурора правову підставу звернутися із клопотанням в порядку ст. 200 КПК України про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначається, обставина, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Тому, слідчому судді необхідно встановити, чи виникли такі обставини після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Як було встановлено у судовому засіданні, через перебування ОСОБА_1 на час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків 20.01.2021, 22.01.2021, 25.01.2021 у медичному закладі, слідчий суддя позбавлений був можливості розглянути клопотання, а прокурор довести необхідність продовження строку дії покладених обов`язків.
Неявка підозрюваного ОСОБА_1 у судове засідання, через перебування у лікарні, може розцінюватися як обставина, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, і може розглядатися у контексті підстави для звернення прокурора із клопотанням у порядку ст. 200 КПК України. Отже розгляд клопотання про покладення на підозрюваного при обраному запобіжному заході додаткових обов`язків, після того, як закінчився строк дії попередньої ухвали, якою визначалися обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із незалежними від учасників провадження та суду обставинами, відповідає завданням кримінального провадження та досягненню дієвості кримінального провадження.
Прокурор у клопотанні просить покласти обов`язки закріплені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Для вирішення питання про покладання додаткових обов`язків необхідно дотримуватись вимог ст. 184 та 194 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже при вирішенні питання про доцільність покладення додаткових обов`язків, слідчий суддя має врахувати, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності до вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом огляду від 11.10.2018, відповідно до якого був оглянутий ноутбук Asus X555LB-DM142D, вилучений в ході проведення обшуку по АДРЕСА_2 , у якому наявна програма Skype, користувачем якою був ОСОБА_1 . В оглянутому ноутбуці виявлені файли, що містять зображення печаток іноземних компаній, які були контрагентами по договорам купівлі-продажу із заниженими відомостями про вартість товарів, які ставали підставою для заниження самих митних платежів під час підготовки та організації митного оформлення товарів; (2) протоколом огляду мобільного телефону Xiaomi M1805E10A, вилученого під час затримання ОСОБА_1 , в якому наявна переписка з підготовки документації для оформлення товарів на митниці; (3) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (4) матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отриманими 26.05.2020 від компетентних органів ОАЕ, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є бенефіціарним власником компанії INFORT TRADE LTD, за ціною контрактів з якою визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольним ОСОБА_2 декларантами тощо та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Одночасно з цим, слідчий суддя також звертає увагу на заперечення сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри та зазначає, що надані заперечення стосуються саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. Крім цього, суд приймає до уваги, що стороні захисту відкриті матеріали у порядку ст. 290 КПК України, що також може впливати на визначення обґрунтованості підозри, адже ч. 1 ст. 290 КПК України закріплює, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрюваного обов`язків до 25.01.2021, однак слідчим суддею було зазначено, що він значно зменшився в порівнянні з початковою стадією досудового розслідування, коли була висунута підозра.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на його дотримання покладених на нього обов`язків, головним чином у зв`язку із тим, що обов`язки забезпечені відповідним розміром застави. Проте при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що на думку слідчого судді, може бути мотивом для нього переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Отже зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер має місце, хоча він і значно зменшився з огляду на процесуальну поведінку підозрюваного та тривалість обраного запобіжного заходу.
З огляду на існуючий ризик, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення належним чином довела необхідність покладення додаткових обов`язків, так як виконання вимог ст. 290 КПК України та подальший судовий розгляд, не можуть беззаперечно свідчити про те, що у покладанні обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відпала потреба, а будь-які ризики відсутні.
Крім вирішення питання про наявність ризиків, прокурором має буте доведена необхідність виконання одного або декілька обов`язків.
Так, через неявку підозрюваного у судове засідання, внаслідок чого не було розглянуто клопотання про продовження строку дії обов`язків, хоча і у зв`язку із перебуванням підозрюваного у медичній установі, у поєднанні із ризиком переховування, прокурором доведена необхідність покласти обов`язок прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Не зважаючи, що у попередніх судових рішеннях вже було встановлено про відсутність ризику впливу на свідків, слідчий суддя погоджується, що він зменшився на стільки, що не розглядався, як ризик. Щоб дійти такого висновку враховувалась стадія досудового розслідування, розмір застави та покладений обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017. Через те, що для досягнення мети досудового розслідування та судового розгляду, залишається вимога, щоб ОСОБА_1 і у подальшому не спілкувався із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язок утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Разом з цим у судовому засіданні не було досліджено та прокурором не доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 має роботу та необхідність у додатковому обов`язку повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну роботи. За таких обставин, цей обов`язок не може бути покладений на підозрюваного.
Крім цього, слідчий суддя вважає безпідставним покладати на підозрюваного обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Не зважаючи на існуючий ризик переховування, вже зазначалося, що його актуальність не є такою самою, як при обранні запобіжного заходу 29 листопада 2019 року, коли відбувались початкові етапи досудового розслідування. Також необхідно врахувати історію перебування підозрюваного за кордоном в період з 2016 по 2019 рік два рази, його соціальні зв`язки із Україною (батьки похилого віку, дружина, неповнолітня дитина), що у сукупності дозволяє дійти до висновку про недоведеність прокурором у необхідності покладання цього обов`язку.
Таким чином, слідчий суддя переконаний, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а існуючий запобіжний захід у вигляді застави необхідно доповнити покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язками передбаченими п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 200, 369-372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1.прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2.не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3.повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4.утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
Строк дії ухвали встановити до 09 квітня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак