- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
- Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Mykhailenko D.H.
- Secretary : Lysytsia Yu.S.
справа № 760/4297/18
провадження №11-кп/991/21/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2021 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,
секретаря судового засідання Лисиці Ю.С.,
за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2020 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за статтею 366-1 КК та призначено покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади згідно з наведеним судом переліком.
09 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого антикорупційного суду з заявою про перегляд за виключними обставинами вироків Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року та 18 грудня 2019 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №42019000000000542 від 12 березня 2019 року та №52017000000000055 від 20 січня 2017 року.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року скасовано вирок Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 760/4297/18 (провадження 1-кп/4910/27/19), яким ОСОБА_1 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за статтею 366-1 КК, та закрито кримінальні провадження №42019000000000542, №52017000000000055 за її обвинуваченням, при цьому суд дійшов висновку про розгляд заяви ОСОБА_1 лише щодо перегляду вироку, ухваленого Вищим антикорупційним судом 30 жовтня 2019 року № 760/4297/18 (провадження 1-кп/4910/27/19).
27 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого антикорупційного суду з заявою про перегляд за виключними обставинами вироку Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42019000000000542 від 12 березня 2019 року та 52017000000000055 від 20 січня 2017 року.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами вироку Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року залишено без задоволення, рішення суду мотивовано ненаданням ОСОБА_1 доказів, які б підтвердили існування вироку від 18 грудня 2019 року і набрання ним законної сили, а також поясненнями останньої про те, що вона не приймала участі в судовому провадженні.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, вважаючи його незаконним з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_1 у січні 2021 року звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу від 16 грудня 2020 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції про перегляд за виключними обставинами вироку Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду про недоведеність факту існування вироку від 18 грудня 2019 року та зазначає, що до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) за реєстраційним номером 86432793 внесено відомості про ухвалений відносно неї вирок Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року (судове провадження №760/4297/18). На переконання особи зміст, мотиви вироку від вказаної дати повністю співпадають зі змістом та мотивами вироку, ухваленому відносно неї Вищим антикорупційним судом 30 жовтня 2019 року (судове провадження №760/4297/18). Проте, про існування іншого кримінального провадження, в якому їй не повідомлялося про підозру, і як наслідок вироку від 18 грудня 2019 року, відомо не було, в судові засідання особу не викликали, справу розглянуто без її участі, копія вироку не направлялась, однак вказаний вирок згідно з роздруківкою ЄДРСР ухвалено 18 грудня 2019 року і цей же день значиться датою набрання ним законної сили.
На думку особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, посилання суду першої інстанції на недоведеність факту існування вироку від 18 грудня 2019 року та, як наслідок, порушення її прав, свідчить про умисне викривлення судом дійсних обставин та умисне ігнорування пояснень ОСОБА_1 та наданих доказів, а зазначені судом доводи протирічать дійсним обставинам та доказовим фактам, зокрема наявністю в ЄДРСР конкретного вироку від 18 грудня 2019 року, підтвердженого його роздруківкою з Реєстру. Вказані докази суд залишив без уваги, при цьому не навівши відповідних висновків про них в ухвалі.
Також, ОСОБА_1 вказує на заборону виключення з ЄДРСР електронних примірників судових рішень чи внесення будь-яких змін до них, а тому без відповідного судового рішення вирок Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року є наявним та буде залишатися в Реєстрі, а вона буде вважатися засудженою з подальшими негативними наслідками для неї.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає про незаконне посилання суду першої інстанції на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 липня 2020 року, оскільки вказаною ухвалою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вироки Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року та 18 грудня 2019 року за пропуском строку, тобто апеляційна скарга по суті не розглядалась, а тому зазначені в ній доводи суд першої інстанції не мав права брати до уваги.
Також у апеляційній скарзі особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали від 16 грудня 2020 року, повний текст якої нею отримано лише 29 грудня 2020 року.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити, із зазначених у ній підстав.
Прокурор в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду письмове клопотання, в якому зазначив, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2020 року постановлена із додержанням кримінального процесуального законодавства та підстав для її скасування не вбачається, одночасно повідомив, що погоджується з усіма доводами оскаржуваної ухвали, просив здійснювати розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги проведено без участі прокурора.
Мотиви суду.
За вимогами п.2 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду відповідно до ч.1 ст.117 КПК.
У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказані обставини за їх клопотанням можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року по справі №461/1434/18).
Враховуючи те, що з матеріалів судового провадження вбачається, що 16 грудня 2020 року за наслідками розгляду клопотання заяви ОСОБА_1 судом оголошено оскаржувану ухвалу, повний текст якої особою отримано 29 грудня 2020 року, а попередньо подану особою апеляційну скаргу повернуто без розгляду з підстав непорушення питання поновлення строку апеляційного оскарження, колегія суддів вважає за можливе визнати обставини пропуску особою строку оскарження як об`єктивні перешкоди для подання апеляційної скарги через необізнаність зацікавленої особи з мотивами прийнятого судового рішення, а отже поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження, у зв`язку з чим, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження та на доступ до правосуддя, вважає за необхідне клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновивши особі строк апеляційного оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2020 року.
Така позиція відповідає кримінальному процесуальному закону та усталеній судовій практиці Верховного Суду.
Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні (ч.2 ст.467 КПК).
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення суд врахував, що в судовому засіданні ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтвердили існування вироку від 18 грудня 2019 року та набрання ним законної сили, а також підтвердила, що вона не приймала участі в судовому провадженні, в якому було постановлено вирок від 18 грудня 2019 року.
Зазначені обставини покладені судом в обґрунтування висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд зазначеного вироку за виключними обставинами.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухувавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 16 грудня 2020 року щодо залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку за виключними обставинами без задоволення, виходячи з наступного.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року скасовано вирок від 30 жовтня 2019 року у зв`язку з визнанням неконституційною статті 366-1 КК України на підставі рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 (справа №1-24/2020(393/20)) від 27 жовтня 2020 року.
Зі змісту цієї ж ухвали вбачається, що вимоги ОСОБА_1 про перегляд вироку Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року та вироку від 18 грудня 2019 року стосувалися одного і того ж вироку, ухваленого судом 30 жовтня 2019 року у справі №760/4297/19 (провадження 1-кп/4910/27/19), який унаслідок недогляду було двічі у різний час направлено до Єдиного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим суд розглянув заяву ОСОБА_1 лише щодо перегляду вироку, ухваленого судом 30 жовтня 2019 року у справі №760/4297/19 (провадження 1-кп/4910/27/19).
25 січня 2021 року ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вищевказану ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року залишено без змін.
Слід зазначити, що сам по собі факт помилкового внесення по судовій справі №760/4297/18 до обліково-статистичної картки кримінального провадження декілька разів одного й того ж самого вироку Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року з різними датами його внесення до КП «Д-3» (вперше 30 жовтня 2019 року, вдруге - 18 грудня 2019 року) та датами публікації в Реєстрі, на думку колегії суддів, не свідчить про постановлення 18 грудня 2019 року Вищим антикорупційним судом якогось іншого судового рішення - вироку відносно ОСОБА_1 , оскільки, як встановлено з матеріалів службових розслідувань та листа ДП «Інформаційні судові системи», станом на 23 червня 2020 року в Реєстрі є оприлюдненим вирок Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року по судовій справі №760/4297/18, з реєстраційним номером 86528248, на час розгляду апеляційної скарги рішення за №86432793 у ЄРСР, в тому числі датоване 18 грудня 2019 року, відсутнє.
При цьому, листом від 23 червня 2020 року Державне підприємство «Інформаційні судові системи» надіслало Державній судовій адміністрації України, Вищому антикорупційному суду, ОСОБА_1 відповідь від 22 червня 2020 року, у якій повідомило про встановлення за результатами проведеної перевірки наявності у Реєстрі двох вироків Вищого антикорупційного суду по судовій справі №760/4297/18, що зареєстровані в Реєстрі одразу після їх надходження від суду за реєстраційними номерами 86432793 та 86528248, відповідно, і щодо одного з яких, після отримання листа Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року №02-11-15/50/2019, визначено, що документ з реєстраційним номером у Реєстрі 86432793 не є судовим рішенням та не відповідає його оригіналу; в порядку черговості опрацювання подібних звернень судів підприємством як адміністратором Реєстру згідно з зазначеним листом Вищого антикорупційного суду вжито заходів з обмеження доступу до документу у автоматизованій системі документообігу суду, з реєстраційним номером у Реєстрі 86432793, як до такого, що не підпадає під визначення «електронний примірник судового рішення» в розумінні Порядку та, відповідно, не підлягає оприлюдненню в Реєстрі; унаслідок ймовірного збою під час синхронізації даних між локальною базою даних автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду та центральною базою даних автоматизованої системи документообігу суду статус документу в Реєстрі, з реєстраційним номером 86432793, був зміненим несвоєчасно; на сьогоднішній день в Реєстрі є оприлюдненим вирок Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2019 року по судовій справі №760/4297/18 із реєстраційним номером 86528248 (т.4 а.с. 222-224).
Також, в матеріалах кримінального провадження міститься ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 липня 2020 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироків суду від 30 жовтня 2019 року та від 18 грудня 2019 року. Вказаною ухвалою, яка набрала законної сили та не є скасованою на час судового провадження, встановлено, що вироку Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року у справі №760/4297/18 щодо ОСОБА_1 не існує, а наявність одного і того ж самого вироку суду від 30 жовтня 2019 року із різними датами їх публікації в Єдиному державному реєстрі судових рішень не свідчить про постановлення 18 грудня 2019 року якого-небудь вироку Вищого антикорупційного суду щодо ОСОБА_1 .
Разом з тим, із заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами від 27 листопада 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 просить переглянути за виключними обставинами вирок Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року, в якості доказу існування якого долучила до вищевказаної заяви роздруковану з ЄДРСР знеособлену електронну копію вироку Вищого антикорупційного суду, датовану 30 жовтня 2019 року, на якій зазначено дату набрання законної сили 18 грудня 2020 року.
З долученої до заяви роздруківки рішення суду вбачається, що це рішення датоване саме 30 жовтня 2019 року. Отже, враховуючи зміст роздрукованого з ЄДРСР вироку, примірників вироків, наявних у матеріалах справи (оригіналу вироку та копії вироку, примірник якого із зазначенням дати набрання ним законної сили 18 грудня 2019 року роздрукований з ЄДРСР та наданий ОСОБА_1 до суду першої інстанції), колегія суддів дійшла висновку, що всупереч доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, вироку Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року у кримінальному провадженні №760/4297/18 щодо неї не існує, доказів іншого до суду не надано та під час апеляційного розгляду не досліджено, у зв`язку з чим на переконання колегії суддів, заява про перегляд судового рішення від 18 грудня 2019 року не підлягає задоволенню.
Так, кримінальне провадження за виключними обставинами являє собою форму перегляду рішень судів, що набрали законної сили, за своїм змістом ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних справах. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадку, якщо вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту.
Положення глави 34 КПК визначають підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими або виключними обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.462 КПК в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява.
Частиною першою статті 459 КПК передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом ч.1 ст.459 КПК підставою для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами є виключно судові рішення, що набрали законної сили.
Стаття 3 КПК чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п.10 ч.1 ст.3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п.24 ч.1 ст.3 КПК).
При цьому, за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті.
Таким чином, оскільки, як встановлено з матеріалів провадження, вироку Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2019 року у справі №760/4297/18 щодо ОСОБА_1 не існує, 18 грудня 2019 року жодного рішення відносно вказаної особи, в тому числі за результатами судового розгляду обвинувального акту не приймалось, відповідно відсутнє рішення, яким було б завершено розгляд кримінального провадження по суті та яке могло бути предметом перегляду за виключними обставинами, у зв`язку з чим відсутні підстави для здійснення провадження з заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами.
Відповідно до ч.2 ст. 464 КПК, не пізніше наступного дня після надходження заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 КПК і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. В разі якщо після відкриття кримінального провадження за виключними обставинами під час розгляду такої заяви за певними фактичними обставинами встановлено, що воно відкрите за заявою на рішення, яке не підлягає такому перегляду, суд першої інстанції має постановити ухвалу про закриття провадження за цією заявою, оскільки розгляд по суті заяви вже розпочався.
В той же час, за вимогами положень ч.1 ст.467 КПК за наслідками провадження за виключними обставинами суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини щодо подання заяви про перегляд за виключними обставинами на судове рішення, якого не існує, надано обґрунтовані висновки щодо відсутності підстав для здійснення провадження за виключними обставинами, проте за результатами розгляду такої заяви по суті прийняте рішення про залишення заяви без задоволення.
Натомість, на думку колегії суддів, прийняття оскаржуваного рішення за результатами розгляду розглянув заяву про перегляд за виключними обставинами по суті, за наявності підстав для закриття вказаного судового провадження, хоча формально і є порушенням норм КПК, однак з огляду на обставини цієї справи не є за вимогами положень процесуального законодавства істотним. Так, у цій ситуації скасування ухвали, якою залишено без задоволення заяву при фактичному перегляді її судом першої інстанції по суті з постановленням нової ухвали про закриття провадження за заявою про перегляд за виключними обставинами не спричинить інших правових наслідків для особи. Крім того, скасування такої ухвали в будь-якому разі не призведе до перегляду рішення суду, якого не існує, оскільки при новому розгляді суд все одно повинен буде або відмовити у відкритті провадження, або закрити його за фактичної відсутності судового рішення відносно особи заявника.
Така позиція узгоджується з аналогічним правовими висновками, викладеними в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2019 року (справа № 569/17036/18, провадження за касаційною скаргою № 51-598 ск 19) та ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №569/17036/118, провадження №51-598кмо19).
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами провадження, доводи ОСОБА_1 стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву у відмові судом першої інстанції у здійсненні правосуддя при розгляді апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи ОСОБА_1 , які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарги ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 407, 419, 422, 459, 462, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2020 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Судді:
______________ _____________ ______________
Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.