- Presiding judge (HACC) : Tanasevych O.V.
- Judge (HACC) : Kryklyva T.H., Sikora K.O.
- Lawyer : Yakimova V.V.
- Prosecutor : Luchkiv Yu.V.
Справа № 755/12530/18
Провадження1-кп/991/92/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову в задоволенні клопотання
про тимчасовий доступ до речей та документів
22 лютого 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Танасевич О.В.
суддів Гавриленко Т.Г., Сікори К.О.
за участі: секретаря судового засідання Костікова Б.О.
прокурора Лучківа Ю.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
його захисникаадвоката Якімова В.В.,
представника цивільного позивача,
володільця витребуваної інформації -
ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » адвоката Стригунова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Якімова В.В. про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100000001617 від 30 вересня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Васильківка, Васильківського району, Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження.
1. У ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження стороною захисту заявлено клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі за текстом, ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») з можливістю вилучення їх оригіналів, а саме:
- звіту про виконання фінансового плану ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за 2016 рік;
- наказу про облікову політику ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який діяв з 01.01.2016 року по 01.01.2017 року;
- регістрів бухгалтерського обліку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відображення операцій зі страхування за договорами добровільного страхування майна № 01/08/16мр та № 02/08/16мр від 08 серпня 2016 року, укладеними з Приватним акціонерним товариством « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (далі за текстом, ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »);
- регістрів бухгалтерського обліку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо обліку основних засобів та нарахування амортизаційних витрат за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року;
- положення про формування тарифу та інші документи, що підтверджують формування тарифу по статтям витрат ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року.
2. Мету тимчасового доступу до зазначених документів захисник обґрунтовував тим, що ці документи мають істотне значення для підтвердження обставин фактичного повернення у власність ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » всієї суми сплаченого страхового платежу у розмірі 8 794 889 гривень 32 копійок за договорами добровільного страхування майна № 01/08/16мр та № 02/08/16мр від 08 серпня 2016 року після здійснення у подальшому оплати послуг (робіт) за тарифами Товариства.
В обґрунтування такої позиції захисник пояснив, що витрати на страхування майна відрізняються за своєю природою та наслідками їхнього здійснення.
Так, у випадку, коли підприємство здійснює витрати на страхування основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, такі витрати підлягають включенню до тарифу за надання цим підприємством послуг або за виконання робіт.
Витрати ж на страхування майна загальногосподарського призначення та такого майна, що пов`язане зі збутом продукції, не включаються до складу тарифу та відповідно не повертаються у виді доходу.
Захисник вважав, що на стадії досудового розслідування не був встановлений вид застрахованого майна ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та не було з`ясовано, чи були включені ці витрати до тарифу за надання цим Товариством послуг та виконання робіт у 2016-2017 роках.
3. На думку захисника, наведеними у його клопотанні документами може бути підтверджено повернення страхових платежів за договорами добровільного страхування майна № 01/08/16мр та № 02/08/16мр від 08 серпня 2016 року до ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у виді доходу в складі тарифів за 2016-2017 роки, а від так відсутність шкоди для ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та відповідно відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.
ІІ. Позиція учасників судового провадження.
4. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Якімов В.В. підтримали клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та просили його задовольнити.
5. Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Пояснював, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що, виконуючи обов`язки Голови Правління ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", всупереч Фінансовому плану цього Товариства на 2016 рік уклав договори добровільного страхування майна, на підставі яких були здійснені непогоджені Міністерством інфраструктури України витрати на загальну суму 8 794 889 гривень 32 копійки. Зазначав, що документи, тимчасовий доступ до яких просить надати сторона захисту не стосуються пред`явленого обвинувачення, а характеризують лише наслідки інкримінованого ОСОБА_1 діяння.
6. Представник володільця речей та документів, тимчасовий доступ до яких просила надати сторона захисту, - ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підтримав думку прокурора.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду.
7. Заслухавши учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.
8. Відповідно до частини 1 статті 159 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії.
Згідно з частиною 5 статті 163 Кримінального процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Окрім того, сторона кримінального провадження має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
9. Судом встановлено, що зазначена захисником ОСОБА_3 документація дійсно може перебувати у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та відноситись до конфіденційної інформації, в тому числі такої, що містить комерційну таємницю.
10. Водночас, колегія суддів вважає, що зазначені в клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Якімова В.В. документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з якими подається клопотання, не мають суттєвого значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, при цьому виходить з наступного.
11. Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, тобто у зловживанні службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки.
Суть обвинувачення полягає у тому, що згідно з частиною сьомою статті 74, частиною другою статті 75, частиною третьою статті 89 Господарського кодексу України основним плановим документом ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як державного акціонерного товариства, є фінансовий план, відповідно до якого Товариство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року. Товариство зобов`язане на кожний наступний рік складати та виконувати фінансовий план.
Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 не був наділений повноваженнями на укладення договорів добровільного страхування майна у 2016 році, оскільки такі витрати не були передбачені Фінансовим планом ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 2016 рік, тобто не були погоджені вищим органом Товариства - Міністерством інфраструктури України. Упродовж 2016 року зміни до фінансового плану ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 2016 рік, що передбачали б можливість здійснення витрат на добровільне страхування залізничного транспорту, іншого майна, вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, Міністерством інфраструктури України також не погоджувались.
Попри наведене 08 серпня 2016 року ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки Голови Правління ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », уклав договори добровільного страхування майна № 01/08/16мр та № 02/08/16мр від 08 серпня 2016 року, на підставі яких здійснено перерахування грошових коштів на рахунки ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на загальну суму 8 794 889 гривень 32 копійки, що в розумінні примітки до статті 364 Кримінального кодексу України є тяжкими наслідками.
12. Колегія суддів вважає необґрунтованим наведене в клопотанні значення речей та документів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тимчасовий доступ до яких просить надати сторона захисту, зокрема доказове значення того, що страхові платежі за договорами добровільного страхування майна № 01/08/16мр та № 02/08/16мр від 08 серпня 2016 року належать до загальновиробничих витрат та відповідно були включені до собівартості робіт (послуг), що їх виконувало ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » упродовж строку дії цих договорів, які повернулись Товариству у виді доходу.
Суд встановив, що відповідно до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 205 від 02 березня 2015 року, до проекту фінансового плану підприємства додається, зокрема, фінансова звітність: баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, які складаються на методологічних засадах, визначених національними положеннями (стандартами) фінансової звітності, міжнародними стандартами фінансової звітності та відповідною обліковою політикою, згідно з якими підприємство складає свою фінансову звітність.
Дійсно, відповідно до пункту 11, підпункту 15.4. пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року (в редакції від 09 серпня 2013 року), витрати на страхування основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення включаються до складу загальновиробничих витрат, які своєю чергою є складовою собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).
Поміж іншим, у пунктах 17, 18 цього ж Положення визначені також інші види витрат підприємства на страхування майна, зокрема, основних засобів та матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання, які належать до адміністративних витрат; страхування основних засобів та інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, або страхування готової продукції, продукції, призначеної для подальшої реалізації, що зберігається на складі, які належать до витрати на збут, та інші операційні витрати та їхні складові. Витрати на страхування такого майна не підлягають включенню до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).
Разом з тим, ці нормативні положення лише розтлумачують поняття, стандарти бухгалтерського обліку, засади формування інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності, не встановлюючи при цьому жодних додаткових (розширених) повноважень службових осіб або виключень з порядку виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки.
Законодавчі ж положення, Статут та інші локальні нормативно-правові акти ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » чітко та однозначно встановлюють повноваження службових осіб цього Товариства, як суб`єкта господарювання державного сектора економіки, здійснювати будь-які витрати, в незалежності від їхнього виду, правової природи та наслідків їх здійснення, виключно в межах затвердженого фінансового плану.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що документи, тимчасовий доступ до яких просить надати сторона захисту, не мають значення для встановлення обставин в цьому кримінальному провадженні, що є підставою для відмови в наданні такого доступу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-166, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Якімова В.В. про надання тимчасового доступу до речей та документів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Танасевич
Судді Т.Г. Гавриленко
К.О. Сікора