Document No. 95214902

Справа № 758/11219/16-к

Провадження №11-кп/991/28/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів: Семенникова О. Ю., Калугіної І. О.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: прокурор Скибенко О. І., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Доманський А. О.,

розглянула клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка Олексія Ігоровича про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Засінци Єльського району Гомельської області, Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ),

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у кримінальному провадженні № 42016101070000035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2016.

Історія провадження

1.Вироком Вищого антикорупційного суду від 28.08.2020 (далі - вирок) визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), частиною 2 статті 369-2 КК та призначено покарання: за частиною 1 статті 368 КК - 3 роки позбавлення волі з позбавленням ОСОБА_1 права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на три роки; за частиною 2 статті 369-2 КК - 4 роки позбавлення волі. На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на три роки.

2.До набрання вироком законної сили вирішено обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань.

3.Цим же вироком винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень визнано іншу особу.

4.На зазначений вирок захисником обвинувачених адвокатом Бербеном М. Ю. подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та іншої особи.

5.Прокурором також подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про погіршення становища обвинувачених. Так, прокурор в своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам та неправильним застосуванням кримінального закону та постановити новий, яким, зокрема, ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368 КК, частиною 2 статті 369-2 КК та призначити покарання: за частиною 3 статті 368 КК - 6 років позбавлення волі з позбавленням ОСОБА_1 права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на три роки з конфіскацією майна; за частиною 2 статті 369-2 КК - 4 роки позбавлення волі; призначити остаточне покарання за статтею 70 КК шляхом часткового складання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна з позбавленням його права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на три роки.

6.12.02.2021 ухвалою Суду у зв`язку з переховуванням обвинуваченого ОСОБА_1 від суду на стадії апеляційного розгляду матеріали судового провадження стосовно нього виділені з матеріалів судового провадження № 11-кп/991/8/21 в окреме провадження за № 11-кп/991/28/21. Оголошено його розшук.

7.12.02.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора в кримінальному провадженні Скибенка О. І. про дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

8.13.02.2021 ухвалою Суду у цьому провадженні клопотання прокурора задоволено та надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

9.17.02.2021 ОСОБА_1 з`явився в судове засідання, але не з`явився його захисник. Цієї ж дати ухвалою Суду було доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити адвоката для здійснення окремої процесуальної дії - участь у розгляді клопотання прокурора Скибенка О. І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з особистого зобов`язання на тримання під вартою під час розгляду апеляційних скарг прокурора та захисника на вирок Вищого антикорупційного суду від 28.08.2020. На виконання зазначеної вище ухвали до Суду прибув адвокат Доманський А. О. для здійснення захисту ОСОБА_1 .

Короткий зміст клопотання прокурора

10.Клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з особистого зобов`язання на тримання під вартою прокурор обґрунтовує таким: (1) 12.09.2016 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно, зокрема, ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 КК; (2) 29.08.2020 вироком Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні № 42016101070000035 від 09.02.2016 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 368, частиною 2 статті 369-2 КК та призначено покарання (за частиною 1 статті 368 КК - 3 роки позбавлення волі з позбавленням ОСОБА_1 права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на три роки; за частиною 2 статті 369-2 КК - 4 роки позбавлення волі, а на підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на три роки); (30 судом першої інстанції у вироку встановлено, що ОСОБА_1 , згідно наказу Голови Державного агентства лісових ресурсів України № 364-к від 30.07.2015, призначений тимчасово виконуючим обов`язки директора Державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп» Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, код ЄДРПОУ 22990204, , що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Сошників, вул. Іванова, буд. 144, будучи відповідно до п. 7.4. Статуту ДП «Ржищівський військовий лісгосп», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 14 від 23.01.2014 та до Примітки 1 до статті 364 КК, службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_2 прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення дії з використанням службового становища - складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, за посередництва іншої особи одержав таку неправомірну вигоду, та, водночас, за співучасті з іншою особою надав ОСОБА_2 обіцянку здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на прийняття позитивного рішення начальником Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_3 , тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою прийняття останнім рішення про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га; (4) у зв`язку з переховуванням обвинуваченого ОСОБА_1 від суду на стадії апеляційного розгляду матеріали судового провадження стосовно останнього виділені з матеріалів судового провадження №11-кп/991/8/21 в окреме провадження за № 11-кп/991/28/21; (5) в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на тримання під вартою посилається на те, що останній переховувався від суду, у зв`язку з чим був оголошений судом у розшук; (6) наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може повторно здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК, та необхідність врахування обставин недотримання обвинуваченим умов застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Позиції учасників провадження

11. ОСОБА_1 та його захисник Доманський А. О. просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Захисник Доманський А. О. також подав заяву про застосування до ОСОБА_1 особистої поруки.

12.Прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.

Оцінка та мотиви Суду

13.Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 КПК, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу (частина 1, пункт 1 частини 2 статті 200 КПК).

14.Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном «застосування запобіжного заходу». Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі № 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18). У зв`язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті 200 КПК.

15.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті(частини статті)закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

16.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

17.Отже, Суд має в межах доводів апеляційних скарг розкрити: (1) обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; (2) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (3) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (5) обґрунтованість розміру застави.

Обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу

18.У клопотанні прокурор посилався на недотримання обвинуваченим ОСОБА_1 умов запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання, встановленого вироком суду щодо нього. Так, ОСОБА_1 тричі не з`являвся в судові засіданні на стадії апеляційного розгляду, будучи належно повідомленим про дату, час та місце їх проведення, зазначені ним причини неявки не були визнані Судом поважними. Крім того, застосований ухвалою Суду привід не був виконаний через те, що за відомими адресами місця проживання, вказаними у вироку (м. Овруч Житомирської області та м. Київ) ОСОБА_1 не знаходився. Знав про необхідність явки до суду та факт прийняття рішення Суду про застосування щодо нього приводу, але зі слів жінки відбув до м. Житомир (конкретна адреса їй невідома). 17.02.2021 ОСОБА_1 з`явився в суд, але без захисника, адвоката Бербена М. Ю.

19.Прокурор вважає, що в світлі наближення сплину строків давності за нетяжкий злочин, за якого ОСОБА_1 та іншу особу було засуджено оскаржуваним вироком, обвинуваченими здійснюються дії по затягуванню апеляційного розгляду, такі як - почергова неявка в судові засідання з посиланням на хворобу, медичні обстеження, при цьому ними не було надано до суду документального підтвердження такого хворобливого стану, який би унеможливлював їх явку до суду.

20.Отже, вважає, що визначений вироком запобіжний захід не здатний втримати його від ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК. Враховуючи вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання судом першої інстанції, вважає, що лише тримання під вартою як запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Кримінальне правопорушення, в якому особа обвинувачується

21.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

22.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).

23.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86)) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

24.У цьому кримінальному провадженні йдеться про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 КК, а саме прохання надати неправомірну вигоду у великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, одержання такої неправомірної вигоди, та, водночас, за співучасті з іншою особою, надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У примітці до статті 368 КК деталізовано, що неправомірною вигодою у великому розмірі є така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

25.Із клопотання та матеріалів провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлені обставини, які частково підтверджені обвинувальним вироком суду першої інстанції та зазначені у підпункті 3 пункту 2 цієї ухвали.

26.Суд доходить висновку, що обставини обвинувачення на рівні стандарту доказування «обґрунтованої підозри» підтверджуються рядом доказів, які визнані судом першої інстанції достатніми для ухвалення обвинувального вироку, тобто такими, які за значно вищим стандартом доказування («поза розумним сумнівом») підтверджують винуватість ОСОБА_1 .

27.Необхідно зауважити, що на цьому етапі провадження Суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом доказування «обґрунтована підозра»).

28.У світлі конкретних обставин цієї справи, без надання оцінки оскаржуваному вироку суду з точки зору його обґрунтованості, а зазначеним вище доказам з точки зору їх допустимості, Суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється Судом при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обвинувачення ОСОБА_1 , яке відповідає стандарту доказування «обґрунтована підозра».

29.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження формує у Суду внутрішнє переконання про наявність за стандартом доказування «обґрунтована підозра» ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 КК, та того, що ОСОБА_1 міг вчинити ці правопорушення.

Ризик, який був заявлений стороною обвинувачення, та його обґрунтованість

30.Метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження (стаття 177 КПК). Такі ризики закон пов`язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

31.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК покладає на прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

32.Заявлений прокурором ризик переховування обвинуваченого заслуговує уваги з огляду на таке: (1) ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 КК, санкція відповідної частини статті відносить перший інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при встановленні ризику переховування, однак в сукупності з іншими обставинами. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», пункт 58); (2) ОСОБА_1 двічі не з`явився в судове засідання; (3) ухвала Суду про привід обвинуваченого залишилася невиконаною з огляду на відсутність обвинуваченого за усіма відомими (зазначеними у вироку) місцями проживання; (4) оголошенням розшуку обвинуваченого.

33.Дослідивши надані в судовому засіданні захисником ОСОБА_1 медичні довідки, які на думку сторони захисту вказують на поважність причин неодноразової неявки обвинуваченого до суду, Суд прийшов до висновку про неповажність причини неявки ОСОБА_1 до суду у судові засідання, призначені 11.02.2021 та 12.02.2021 з огляду на відсутність в нього тяжкої хвороби, неперебування його в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням та відсутність інших поважних причин, які відповідно до статті 138 КПК унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

34.За наслідками виконання ухвали Суду про привід на адресу Суду надійшли рапорти детективів НАБУ, уповноважених на виконання зазначеної ухвали. Згідно рапорту детектива НАБУ Лук`янчука Ю. Л. о 6:00 12.02.2021 за адресою місця проживання ОСОБА_1 (місця амбулаторного лікування) у місті Овруч Житомирскьої області ОСОБА_1 не було, натомість за вказаною адресою перебувала його мати, яка повідомила, що ОСОБА_1 був обізнаний про обов`язкову явку до суду 12.02.2021, але він нібито поїхав до міста Житомир. Згідно рапорту старшого детектива НАБУ Бережного М. В. 12.02.2021 здійснено вихід за адресою за місцем мешкання ОСОБА_1 у місті Києві (АДРЕСА_2 ) з метою здійснення приводу останнього до суду. У вказаній квартирі жінка, яка назвалась ОСОБА_4 , пояснила, що ОСОБА_1 за вказаною адресою ніколи не проживав, але може проживати в квартирі НОМЕР_1 . При опитуванні власниці квартири НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 встановлено, що остання знає ОСОБА_1 та спілкувалась із ним в останнє у 2016 році, коли він був у неї в гостях. Теперішнє його місцезнаходження їй невідомо.

35.17.02.2021 ОСОБА_1 з`явився в судове засідання, у той же час, в судове засідання не з`явився ні його захисник, адвокат Бербен М. Ю., не підтвердивши належним чином поважність своєї неявки.

36.На переконання Суду такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника спрямовані на затягування апеляційного розгляду.

37.Одним із факторів актуалізації ризику ухилення обвинуваченого від суду, на яке звернув увагу прокурор, є наближення строків давності щодо нетяжких злочинів, за які було засуджено обвинувачених оскаржуваним вироком.

38.Отже, враховуючи: (1) поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , який не дотримався умов застосованого до нього запобіжного заходу та ухилявся від Суду; (2) вид та розмір призначеного йому оскаржуваним вироком покарання, яке, включає, зокрема, позбавлення волі строком на 4 роки; (3) вид та розмір покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням поданої прокурором апеляційної скарги та змісту обвинувального акту; (4) наближення спливу строків давності за нетяжкий злочин, за який обвинуваченого засуджено вироком, - Суд доходить висновку, що ризиком, який вже фактично мав місце, є переховування обвинуваченого ОСОБА_1 і актуальність цього ризику зберігається й надалі.

Значення інших обставин в контексті встановленого ризику

39. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Засінци Єльського району Гомельської області, Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

40. ОСОБА_1 не одружений, має вищу освіту, повідомив Суду, що тимчасово не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий.

41.Зазначені обставини Суд бере до уваги при вирішенні клопотання прокурора.

Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?

42.При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою, Суд з врахуванням обставин цього провадження виходить з такого: (1) завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; (2) фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ризику, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно обвинуваченого; (3) обставин порушення підозрюваним процесуального обов`язку, покладеного судом; (4) презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного (обвинуваченого) у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу; (5) ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; (6) співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді застави та тримання під вартою в контексті обставин цього провадження.

43.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).

44.Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 статті 131 КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

45.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 (частина 1 статті 184 КПК).

46.У цьому кримінальному провадженні Суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу обвинуваченого (при застосуванні тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначення розміру застави як самостійного запобіжного заходу чи альтернативи триманню під вартою), з одного боку, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, з іншого, дійшов висновку, що належна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 , запобігання спробам вчинення ним дій, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК, може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, про який просив прокурор, а саме застави в розмірі 150 000 грн.

47.Інші більш м`які запобіжні заходи (в тому числі й особиста порука), ніж застава, в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження.

Щодо обґрунтованості розміру застави

48.Вирішуючи питання про визначення розміру застави у сумі 150 000 грн, Суд виходить з такого.

49.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 4 статті 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

50.Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79). У рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. CzechRepublic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, § 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

51.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

52.Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

53.Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

54. ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, в отриманні неправомірної вигоди у великому розмірі.

55.При цьому, матеріли провадження містять протоколи негласних (слідчих) розшукових дій, якими зафіксовано, що ОСОБА_1 , серед іншого, хизується перед свідком, що неодноразово раніше вирішував подібні справи за неправомірну вигоду, возив сумки з мільйонами доларів США.

56.З урахуванням наведеного, застава в розмірі 150 000 грн здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.

57.Керуючись статтями 177, 178, 180, 182, 183, 200, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Клопотання прокурора - задовольнити частково.

2.Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

3.Суму застави має бути внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

4.Роз`яснити, що обвинувачений не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та надати документ, що це підтверджує прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

5.У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що: (1) ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: 1) частиною 3 статті 368 КК - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; 2) частиною 2 статті 369-2 КК - за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років; (2) заставодавець зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та його явку за викликом.

6.Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: (1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; (2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; (3) утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні; (4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

7.Строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків визначити до 16.04.2021 включно.

8.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на обвинуваченого обов`язків покласти на прокурора.

9.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

10.У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

12.Копію ухвалу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді О. Ю. Семенников

І. О. Калугіна