- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Lawyer : Hanziuka O.V.
Справа № 991/1468/21
Провадження1-кс/991/1498/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., дослідивши клопотання адвоката Ганзюка Олега Віталійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про проведення експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020,
ВСТАНОВИВ:
01 березня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло означене клопотання.
В обґрунтування клопотання адвокат Ганзюк О.В. зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України - пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вимоги за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб);
- ст. 368-5 КК України - незаконному збагаченні, а саму набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
Заявник зазначає, що сторона обвинувачення підтверджує обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри серед іншого допитами ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) та протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Проте стороною захисту встановлено, що зазначені джерела доказів містять різну за змістом інформацію, яка стосується розмов та обставин подій. Так адвокат стверджує, що під час допиту свідок повідомив інформацію, яка не зафіксована під час аудіо/відеофіксації відповідних розмов. На переконання адвоката, інформація, повідомлена свідком під час допитів (03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, 29.10.2020), є завідомо неправдивою, спрямованою на штучне створення доказів обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину у вигляді надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище та дає підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак провокації підкупу щодо ОСОБА_1 та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Підтвердження цих фактів, за твердженням заявника, потребує спеціальних знань та є надзвичайно важливим для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та доведенні невинуватості ОСОБА_1 .. Натомість висновок судової експертизи відеозвукозапису № СЕ-19-20/23390В3 від 20.11.2020 не містить семантичного дослідження щодо вирішення питань, пов`язаних з аналізом змісту зафіксованих розмов.
Наведене, на думку заявника, є підставою для призначення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи на вирішення якої просить поставити такі питання:
- чи наявні розбіжності між показами ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) наданими під час допитів 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, 29.10.2020, та відомостями, зазначеними у протоколах про результати проведення НСРД від 11.06.2020 та
28.07.2020 за результатами аудіофіксації цих розмов за участі ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ),, щодо яких останній давав покази? Якщо так, то у чому сутність цих розбіжностей?
- чи наявні у протоколах про результати проведення НСРД відомості, що підтверджують чи спростовують твердження ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) про те, що ОСОБА_1 , зокрема 10.06.2020 був ініціатором розмови на тему щодо надання неправомірної вигоди Генеральному прокурору ОСОБА_4 ?
- хто 10.06.2020 був ініціатором теми розмови і пропозиції надання неправомірної вигоди Генеральному прокурору ОСОБА_4 ?
- чи відносяться такі розбіжності між показами ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) даними під час допитів від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, 29.10.2020 та відомостями зазначеними у протоколах про результати проведення НСРД від 11.06.2020 та 28.07.2020 за результатами аудіофіксації розмов за участі ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), щодо яких останній дав покази до категорії обвинувачення ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 та інших підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину?
- чи наявні у поведінці та висловлюваннях ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) ознаки провокації підкупу? Якщо так, то стосовно кого така провокація відбулася і у чому її сутність?
- чи міститься у відомостях, зазначених у протоколах про результати проведення НСРД від 11.06.2020 та 28.07.2020 інформація щодо узгодження з ОСОБА_1 та іншими підозрюваними надання неправомірної вигоди конкретним особам, зокрема ОСОБА_5 , про яких йдеться у повідомленні про підозру?
- чи є підстави стверджувати, що ОСОБА_1 та інші підозрювані усвідомлювали факт надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) для впливу на ОСОБА_5 для прийняття ним рішення про закриття кримінального провадження № 42014000000001590?
- чи є підстави стверджувати, що ОСОБА_1 та інші підозрювані усвідомлювали факт надання неправомірної вигоди будь-якій заздалегідь визначеній конкретній особі Національного антикорупційного бюро України чи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури?
- чи є підстави стверджувати, що ОСОБА_1 та інші підозрювані усвідомлювали факт надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) для впливу ним на прийняття рішення іншими особами, коло яких не було заздалегідь визначено, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури?
- чи відповідають вказані у тексті основної частини цього доручення висновки/твердження, зроблені стороною обвинувачення у повідомленні про нову підозру від 02.10.2020 фактичним обставинам, відомості про які містяться у протоколах про результати проведення НСРД від 11.06.2020 та 28.07.2020?
Проведення експертизи просить доручити судовим експертам Київського наукового інституту судових експертиз.
В обґрунтування доводів, наведених у клопотанні заявником додано: матеріали клопотання від 04.11.2020 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 у кримінальному проваджені № 52020000000000362; копію протоколу допиту ОСОБА_3 від 29.10.2020 та флеш-накопичувач.
Дослідивши клопотання слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Порядок залучення експерта передбачений ст. 243 КПК. За змістом цієї статті експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
Вимоги до змісту та форми клопотання про проведення експертизи викладені у ч. 2 ст. 244 КПК України.
Так у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Проте у клопотанні не зазначено викладу обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання щодо наявності підстав для призначення експерта слідчим суддею та не надано документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Так у клопотанні зазначено, що призначена стороною обвинувачення експертиза відеозвукозапису є неповною, оскільки не містить дослідження пов`язаного із аналізом змісту зафіксованих розмов, що є надзвичайно важливим для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, зокрема доведення факту невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 244 КПК України до клопотання не додано висновок судової експертизи відеозвукозапису № СЕ-19-20/23390В3 від 20.11.2020, на який заявник посилається у клопотанні, стверджуючи про його неповноту. Із змісту постанови детектива про призначення експертизи відеозвукозапису від 29.07.2020 вбачається, що на вирішення експертам ставилися питання, пов`язані із підтвердженням факту присутності тих чи інших осіб на відеозвукозаписах та наявності ознак монтажу цих записів. Тобто цим дослідженням не могли бути охоплені питання, про які зазначається у цьому клопотанні захисника.
У п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України зазначено, що експертиза також призначається у разі, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його.
Проте клопотання та додані до нього матеріали не містять обґрунтування наявності у сторони обвинувачення обов`язку призначення експертизи для дослідження питань про які зазначається у клопотанні.
У ч. 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту здійснює збирання доказів, зокрема шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій. Проте клопотання не містить доводів та доказів, які б свідчили про те, що сторона захисту ініціювала перед стороною обвинувачення проведення вищевказаного експертного дослідження.
Доводів та документів на підтвердження неможливості самостійного залучення експерта, як це передбачено ст. 243 КПК України, клопотання взагалі не містить.
Частиною 4 статті 244 КПК передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
З цих підстав клопотання про проведення експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 належить повернути заявнику.
Керуючись ст. ст. 244, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката Ганзюка Олега Віталійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про проведення експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін